Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/12587/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2024. Зареєстровано: 26.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/295/261/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020060000000049

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №295/12587/20
		Категорія 340
		1-кп/295/261/24
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25.10.2024 року м. Житомир
		 
		Богунський районний суд м. Житомира у складі: 
		головуючого  судді             ОСОБА_1                    
		секретаря судового засідання     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №42020060000000049 від 05.06.2020 про обвинувачення 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України,
		за участю учасників судового провадження: 
		прокурора              ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого         ОСОБА_4 ,
		захисника             ОСОБА_6 
		 
		встановив: 
		 
		1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		 
		На підставі наказу голови Житомирського районного суду Житомирської області від 13.03.2008 №13-К ОСОБА_4 призначено на посаду старшого судового розпорядника Житомирського районного суду Житомирської області.
		04.06.2020 ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу адміністративної будівлі Житомирського районного суду Житомирської області, розташованої за адресою: м. Житомир, вул.Покровська, 90, зустрівся з ОСОБА_4 , де у ході розмови повідомив останньому, що 02.06.2020 працівниками СРПП Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення (серія ОБ № 124348), за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП України, та матеріали адміністративної справи за вказаним адміністративним порушенням будуть направлені до Житомирського районного суду Житомирської області для розгляду по суті. У зв`язку з цим, ОСОБА_7 попросив ОСОБА_4 дізнатись про подальший рух вказаної адміністративної справи та призначення можливого виду покарання.
		В цей же час та місці, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_7 , та підбурення його до надання судді Житомирського районного суду Житомирської області, який у відповідно до приміток до ст.ст.364 та 368 КК України, є службовою особою, що займає відповідальне становище, та на розгляді якого перебуватиме вказана адміністративна справа, неправомірної вигоди у розмірі від 600 до 800 доларів США, не маючи при цьому реального наміру їх передавати.
		У зв`язку з цим ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_7 та підбурення до надання судді, який є службовою особою, що займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, переслідуючи корисливу мету, запевнив ОСОБА_7 про наявність у нього можливості посприяти у вирішенні питання щодо ухилення від адміністративної відповідальності, тим самим ввівши останнього в оману та повідомив, що за вчинення дій на користь ОСОБА_7 , він має передати грошові кошти у розмірі від 600 до 800 доларів США.
		Після цього ОСОБА_7 , усвідомивши протиправність дій ОСОБА_4 , з метою їх викриття та документування, звернувся до УСБУ в Житомирській області.
		Продовжуючи свої злочинні дії, переслідуючи корисливу мету, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він не наділений жодними повноваженнями щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті, у зв`язку з чим не має можливості впливати на її хід та результати, перебуваючи поблизу будівлі Житомирського районного суду Житомирської області за вказаною вище адресою, 18.06.2020 близько 11 години знову зустрівся з ОСОБА_7 та запевнив останнього, що поговорить з суддею Житомирського районного суду Житомирської області ОСОБА_8 , яка здійснюватиме розгляд вказаної адміністративної справи, з приводу можливого ухилення ним від адміністративної відповідальності, але для розмови з суддею ОСОБА_7 повинен надати йому пляшку коньяку та цукерки. На вказану вимогу ОСОБА_7 , перебуваючи під впливом обману, погодився та передав ОСОБА_4 для придбання перерахованих речей грошові кошти у сумі 400 гривень, якими останній заволодів та розпорядився на власний розсуд. Також ОСОБА_4 повідомив, що остаточний розмір неправомірної вигоди, яку, за його посередництва, необхідно передати судді Житомирського районного суду Житомирської області ОСОБА_8 , він повідомить під час наступної зустрічі, після розмови з суддею.
		Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства та підбурення до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище - судді, ОСОБА_4 22.06.2020 близько 11 години, знаходячись поблизу адміністративної будівлі Житомирського районного суду Житомирської області, під час чергової зустрічі із ОСОБА_7 , повідомив останньому про необхідність передачі, за його посередництва, судді Житомирського районного суду Житомирської області ОСОБА_8 , неправомірної вигоди у розмірі 750 доларів США, не маючи при цьому реального наміру їх передати судді, а діючи з метою особистого заволодіння грошовими коштами.
		Також, під час вказаної розмови, ОСОБА_4 наголосив ОСОБА_7 на тому, що вказану суму грошових коштів йому необхідно передати у строк до 25.06.2020, з метою вжиття певних процесуальних дій та заходів, спрямованих на подальше закриття вказаної адміністративної справи, тим самим створивши у останнього хибне переконання про вигідність і навіть обов`язковість надання зазначеної суми неправомірної вигоди для вирішення питання на його користь, зокрема і ухилення від адміністративної відповідальності.
		З метою доведення до кінця свого злочинного умислу та досягнення його мети, продовжуючи свої злочинні дії, 24.06.2020 близько 12 години, ОСОБА_4 , не маючи реального наміру передавати у майбутньому отримані від ОСОБА_7 грошові кошти судді, та з метою особистого заволодіння ними, знаходячись поблизу адміністративної будівлі Житомирського районного суду Житомирської області за вищевказаною адресою, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 750 доларів США, які належать УСБУ в Житомирській області, для нібито подальшої передачі зазначених коштів судді Житомирського районного суду Житомирської області ОСОБА_8 , за прийняття останньою рішення щодо не притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 , та безпосередньо після отримання вказаних коштів ОСОБА_4 було затримано працівниками УСБУ в Житомирській області і Територіального управління ДБР, розташованого у м. Хмельницькому.
		Таким чином, в результаті своїх злочинних дій, ОСОБА_4 , шляхом переконання схилив ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди судді Житомирського районного суду Житомирської області ОСОБА_8 , вказане кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, які не залежали від волі ОСОБА_7 , та заволодів шляхом обману грошовими коштами у сумі 400 гривень і 750 доларів США, що в еквіваленті до української гривні станом на 24.06.2020 становило 19 950 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень.
		 
		 
		 
		 
		 
		2.    Статті та частини статті КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
		 
		Своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України.
		Своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху до підбурювання у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.27, ч.2 ст. 15 ч.3 ст.369 КК України.
		 
		3.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, їх оцінка
		 
		3.1.У судовомузасіданні обвинувачений за пред`явленим обвинуваченням вину визнав частково, суду пояснив наступне. 
		Приблизно 02червня 2020до ньогозвернувся ОСОБА_9 з проханнямвирішити питанняпо ст.130КУпАП.Він відповів,щоб тойвзяв протоколподивитись.Через деньв п`ятницю04.06.2020 ОСОБА_9 зайшов донього вкабінет тапозвав вийтина вулицю.Вийшовши навулицю з ОСОБА_10 ,він побачивчоловіка увійськовій формі.Чоловік давподивитись протокол.Тоді ОСОБА_4 спитав військового,чи вінпив.Той відповів,що випив300 грамалкоголю іщо прискладанні протоколубули поняті.Тоді ОСОБА_4 запропонував пошукатиномер телефонуадвоката,але військовийвідмовився,сказав,що заплатитьгроші щобвирішити справу.На що ОСОБА_4 роз`яснив,що длязакриття провадженняпо справітреба будезатягувати строкирозгляду справидля цьогоі потрібнийадвокат.На питаннявійськового (   ОСОБА_7 ), скільки це коштуватиме він відповів, що від 500 до 1000 доларів США, як самі між собою домовляться. Він погодився і став телефонувати йому через день. Після чого він ввечері випадково зустрів адвоката, який сказав, що це коштуватиме 750 доларів США і якщо вони ще один раз відкладуть розгляд справи, то він вступить в справу.
		В понеділок була Трійця, ОСОБА_7 йому вже телефонував і питав, чи не прийшла справа в суд і скільки це коштуватиме. Він хотів роз`яснити, що треба робити, але ОСОБА_7 впирався щодо адвоката.
		18.06.2020 мабуть зустрічався з ОСОБА_7 .. Вся суть розмов  скільки треба коштів. Сказав ОСОБА_7 , що поговорить із суддею ОСОБА_11 , хоча з нею не збирався зустрічатись і не зустрічався. Вирішив грошові кошти в сумі 400 грн, які обіцяв витратити на «магарич» судді, взяти собі. 21.06.2020 зустрічався з ОСОБА_7 , повідомив йому, що треба 750 доларів за вирішення питання по справі. ОСОБА_7 погодився. Казав йому, що кошти треба принести до 25.06.2020. 24.06.2020 отримав від Білецького 750 доларів США і поклав в карман брюк. Гроші брав для передачі адвокату, оскільки останній сказав, що буде працювати тоді, коли будуть гроші. Чого ОСОБА_7 не захотів сам зустрітись з адвокатом  не пам`ятає, здається не хотів витрачати час. ОСОБА_7 був готовий будь-якою ціною вирішити питання. І ОСОБА_7 і ОСОБА_9 хотіли вирішити питання незаконним шляхом, а він хотів законним, через адвоката ОСОБА_12 . ОСОБА_7 про адвоката не хотів чути, а ОСОБА_4 хотів поставити його перед фактом, що передав кошти адвокату. Збирався це зробити за годину до засідання.
		ОСОБА_7 питав, коли можна забрати посвідчення водія. Відповідаючи йому на питання, він мав на увазі, що треба буде ще не один раз відкладати розгляд справи, бо строки розгляду справи закінчувались у вересні 2020.
		В суму 750 доларів уже входило ініціювання адміністративного позову, судовий збір.
		Він не зберігав номер ОСОБА_7 в телефоні, бо не збирався ним займатись, а збирався передати справу юристу. Сам йому не телефонував, а лише передзвонював.
		Факти зустрічі з ОСОБА_7 та зміст їх спілкування, зафіксований матеріалами НСРД підтвердив, вказав, що вони відповідають дійсності.
		 
		Незважаючи на невизнання ОСОБА_4 вини, його вина у пред`явленому обвинуваченні повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
		 
		3.2. Так, потерпілий  ОСОБА_7  в судовому засіданні надав пояснення, що 02.06.2020 керував автомобілем по трасі Київ-Чоп. В межах населеного пункту Іванівка або Березівка Житомирського району, був зупинений працівниками поліції, які запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «драгер». Він відмовився, хоча був тверезий. Працівники поліції зупинили свідків, які рухались в сторону Звягеля, склали щодо нього протокол за ст. 130 КУпАП, вилучили посвідчення водія, видали тимчасове та пояснили, що справа розглядатиметься в Житомирському районному суді. Потім він пройшов огляд та отримав довідку, що не перебуває у стані сп`яніння і став серед знайомих з`ясовувати, як це питання можна вирішити. Хотів уникнути законним шляхом адміністративної відповідальності. З цією метою розказував свою ситуацію в курилці військової частини, де служить. 
		З ОСОБА_13 , який проходив службу в 95 бригаді, зустрівся випадково в районі Польової на якійсь вулиці, через скільки часу після складення протоколу  не пам`ятає. Йому також розповів про свою проблему і спитав, чи може він допомогти, оскільки йому відомо, що ОСОБА_14 раніше працював у суді. Він сказав, що в Житомирському районному суді є знайомий, який може проконсультувати. Цей ОСОБА_15 одразу зателефонував і домовився про зустріч біля Житомирського районного суду через 3-4 дні, точно не пам`ятає.
		При зустрічі ОСОБА_16 вислухав його і покликав ОСОБА_4 , пояснивши, що він є компетентною людиною. Останній вислухав і сказав, що намагатиметься допомогти. Взяв копію протоколу і пішов в канцелярію суду. Коли повернувся сказав, що справа у судді ОСОБА_11 і треба 600-800 доларів США для вирішення питання і дав свій номер телефону. З того часу вони спілкувались телефоном. ОСОБА_4 йому не телефонував, він казав, що ОСОБА_7 сам має телефонувати йому і коли. Той радив повістки не отримувати, до суду не ходити. Було декілька зустрічей. На одній з зустрічей ОСОБА_4 сказав, що судді потрібно «магарич» (коробку цукерок та пляшку коньяку) і він дав 400 грн. для придбання вказаного «магарича». На крайній зустрічі ОСОБА_17 сказав, що він має йому віддати 750 доларів США до 25.06.2020, тобто до судового засідання, для передачі судді. 
		24.06.2020 співробітники СБУ сказали прибути до управління, він прибув, поняті вже були у кабінеті, отримав кошти при понятих. Під час зустрічі він передав ОСОБА_17 750 доларів США він взяв гроші і поклав в праву кишеню та пішов до будівлі суду.
		В судовому засіданні у судді ОСОБА_11 не був. Потім через 3 місяці отримав постанову суду, потім отримав посвідчення водія. Працівники СБУ вказівок щодо участі у справі не давали.
		Пояснив, що сам нікому не пропонував винагороду. ОСОБА_4 сам запропонував йому надати неправомірну винагороду за вирішення питання. Після чого він добровільно звернувся с заявою до СБУ. Це було того ж дня після закінчення робочого дня він з`їздив додому, в школу, садок і пішов в СБУ. Звернувся до чергового, він викликав оперативного працівника і він прийняв заяву. В той день він близько години провів в будівлі СБУ. Заяву писав самостійно, але зміст не пам`ятає. Після цього все спілкування відбувалось під контролем працівників СБУ. Апаратуру працівники СБУ самі вмикали і вимикали. Передача 400 грн ОСОБА_4 не була узгоджена з працівниками СБУ, чому передав  не може пояснити, передав гроші для вирішення питання з суддею. 
		ОСОБА_4 пояснював можливість через рік перездати екзамени та отримати посвідчення водія, однак він не погодився, оскільки посвідчення водія йому потрібно було якнайшвидше. Зі слів ОСОБА_4 він зрозумів, що краще вирішити питання незаконним шляхом за 750 доларів і повернути посвідчення водія, ніж отримати штраф та позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік, оскільки не хотів бути позбавлений права керування.
		Просив покарати ОСОБА_4 на розсуд суду згідно чинного законодавства.
		Таким чином, потерпілий спростував твердження ОСОБА_4 щодо наміру закрити справу про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за допомогою адвоката і підтвердив доводи обвинувачення щодо створення ОСОБА_4 враження у ОСОБА_7 , що він може договоритись за 750 доларів США з суддею ОСОБА_11 про закриття провадження по вказаній справі, що буде для нього вигідно.
		 
		3.3. Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_7 він познайомився в 2016-2017 рр. В 2020 році випадково з ним зустрівся в районі ринку на Польовій в м. Житомирі. Він розказав, що працівники поліції, зловживаючи службовим становищем, позбавили його посвідчення водія за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, хоча він не був в стані сп`яніння. ОСОБА_18 відповів, що вже не працює в суді. А через 2-3 дні ввечері зателефонував ОСОБА_19 , з яким раніше працював і який працював в Житомирському районному суді. Попросив, щоб ОСОБА_16 як працівник суду надав безоплатну правову допомогу, проконсультував, він відповів, щоб той під`їхав. Потім ОСОБА_18 перетелефонував ОСОБА_7 , щоб він під`їхав. Коли ОСОБА_20 повідомив, що він біля Житомирського районного суду, він зателефонував ОСОБА_19 , щоб той виходив, чоловік в військовій формі чекає. 
		Свідок ОСОБА_9  суду пояснив, що працює головним спеціалістом загального відділу Житомирського районного суду Житомирської області. Приблизно в травні 2020 йому зателефонував ОСОБА_18 , запропонував зустрітись і запитав, чи може хтось «вирішити питання» по ст. 130 КУпАП. ОСОБА_9 зрозумів це як незаконне прохання, однак погодився допомогти, оскільки тривалий час працював із ОСОБА_18 , товаришували. Тому спитав у ОСОБА_4 чи може хтось допомогти «вирішити питання» по ст. 130 КУпАП. Не знав, як це буде робитись, тому не цікавився щодо законності «вирішення питання». Він відповів: «хай людина підійде, я поспілкуюсь». Це було через 2-3 дні після розмови із ОСОБА_18 . Далі в цей же або наступного дня ОСОБА_9 сказав ОСОБА_18 , що людина має підійти поспілкуватись. ОСОБА_18 зателефонував через декілька днів чи тиждень, що чоловік у військовій формі підійшов до суду. ОСОБА_9 вийшов, привітався, покликав ОСОБА_4 , вони почали спілкуватись, ОСОБА_9 пішов.
		Свідок ОСОБА_21  суду пояснив, що в 2020 році, коли в`їжджав до м. Житомира з м. Звягеля, його зупинили поліцейські, попросили бути свідком, що ОСОБА_7 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Він погодився. В його присутності не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння. Поліцейський заповнив пояснення, він підписав і поїхав. 
		Таким чином свідки (кожний окремо і всі у сукупності) підтвердили обставини, за яких ОСОБА_7 познайомився з ОСОБА_4 Окремі суперечності щодо дат зустрічей свідки обґрунтували тим, що точних дат та кількості днів, що минуло від однієї зустрічі до іншої не пам`ятають. Суд звертає увагу, що допит свідків та потерпілого відбувся більше, ніж через рік після події, а особливістю пам`яті є те, що із часом образи подій спрощуються, стають більш узагальненими, на перший план виходять суттєві ознаки, а подробиці стираються. Найменше змін зазнають незвичайні образи. Саме тому свідки та потерпілий згадали в першу чергу незвичні для повсякденного життя події, а конкретні дати та кількість днів, що минуло між подіями не могли згадати. Сумнівів у правдивості їх показань у суду немає.
		 
		Свідок ОСОБА_8  суду пояснила, що працює суддею Житомирського районного суду Житомирської області 21 рік. ОСОБА_4 мабуть стільки ж працює в суді. Він не закріплений не за складом суду, ні за залом. Про справу щодо ОСОБА_7 дізналась, коли голова суду їй повідомив, що затримали ОСОБА_4 Ніхто до неї щодо справи ОСОБА_7 не підходив, коньяк не приносив. Щодо домовленостей між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 їй нічого не відомо. Щодо викликів по справі не пам`ятає. ОСОБА_4 міг дізнатись інформацію по цій справі через Д-3 та сайту суду. Можливо і була тактика затягування справ до трьох місяців. Всі знали, що з 01.07 справи за ст. 130 КУпАП будуть закриті.
		Таким чином показаннями свідка ОСОБА_8 підтверджується спрямованість умислу обвинувачення на заволодіння чужим майном шляхом обману і не вчинення ним будь-яких дій, направлених на домовленість із суддею ОСОБА_8 .
		Свідок ОСОБА_22  суду пояснив, що у 2020 він працював у ВЧ НОМЕР_1 . Його та іншого військового запросили бути понятими. Вони були присутні при огляді та врученні грошових коштів. Купюри були по 100 та 50 доларів. Ці кошти віддали людині у військовій формі. Після затримання, на якому вони не були присутні, вони були присутні при тому, як затриманий добровільно видав назад ці кошти.
		Таким чином свідок підтвердив дійсність та достовірність обставин, описаних в протоколі огляду, помітки та вручення грошових коштів від 21.06.2020, протоколі про результати контролю за вчинення злочину від 24.06.2020 та законність вказаних процесуальних дій.
		 
		 
		 
		3.4. Хронологія вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, їх зміст.
		Відповідно до протоколу прийняттязаяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.06.2020 у вказану дату о 21.10 оперуповноважений на ОВО ВБКОЗ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_23 прийняв у потерпілого ОСОБА_7 заяву, згідно якої 04.06.2020, перебуваючи в м. Житомирі, поблизу адміністративної будівлі Житомирського районного суду та під час бесіди з працівником вказаного суду ОСОБА_4 , останній висловив вимогу в отриманні неправомірної вигоди в сумі від 600 до 800 доларів США за сприяння в ухиленні від адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
		В заяві   ОСОБА_7 від 04.06.2020, написаній на ім`я заступника начальника управління  начальника ВБКОЗ УСБУ в Житомирській області зазначено аналогічні відомості, вказано номер телефону ОСОБА_4 , який останній надав для зв`язку. Заява містить відміткою «Б-59. 06.06.20» (т.1 а.с. 162).
		05.06.2020 оперуповноважений УСБУ в Житомирській області ОСОБА_23 , склав рапорт про виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України у зв`язку із тим, що ОСОБА_4 домовляється із суддями про винесення рішення не пов`язаного з притягненням до адміністративної відповідальності за умови надання порушником неправомірної вигоди на їх користь (т.1 а.с.158).
		05.06.2020 внесено відомості в ЄРДР за № 42020060000000049, на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що співробітник правоохоронногооргану Житомирськоїобласті вимагає неправомірну вигоду, правова кваліфікація: ст. 14 ч.1, ст. 368 ч.3 КК України (т.1 а.с.155) та постановою заступника прокурора області ОСОБА_24 визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні (т.1 а.с.147-148).
		05.06.2020 постановою заступника начальника відділу прокуратури області ОСОБА_25 доручено здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (Далі  ТУ ДБР). Дана постанова мотивована розслідуванням злочину, який вчиняє посадова особаоргану судовоївлади Житомирськоїобласті,який єпрацівником правоохоронногооргану (т.1 а.с. 149).
		09.06.2020  ОСОБА_7 надав письмову згоду на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних (розшукових) дій (т.1 а.с. 169-170).
		 
		11.06.2020 начальник першого слідчого відділу ТУ ДБР ухвалив постанову про визначення слідчої групи, яка здійснюватиме досудове розслідування.
		 
		Ухвалами слідчого судді Хмельницького апеляційного суду від 12.06.2020 та від 19.06.2020 надано дозвіл на аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_4 , зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентськими номерами, які перебувають у користуванні ОСОБА_4 , та на візуальне спостереження за ним в публічно доступних місцях (т.2 а.с. 183-184, 195-196).
		Ухвалою слідчого судді Хмельницького апеляційного суду від 12.06.2020 надано дозвіл на аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_7 , зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентськими номерами, які перебувають у користуванні ОСОБА_4 , та на візуальне спостереження за ним в публічно доступних місцях (т.2 а.с.189-190).
		 
		Протоколами зарезультатами проведеннянегласного розшуковогозаходу «аудіо-,відеоконтроль особи»,«зняття інформаціїз транспортнихтелекомунікаційних мереж» та додатками до нього зафіксовано наступне. 
		18.06.2020 ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_4 представився та повідомив, що під`їжджав до нього у військовій формі. ОСОБА_4 підтвердив та вони домовились про зустріч.
		На початку зустрічі ОСОБА_4 з`ясовує, що за справа, хто суддя, потім бере протокол іде в будівлю суду, повернувшись, повідомляє, що справу призначено на 25.06 о 14.05 та питає в ОСОБА_7 : «хочете, спробую щось спитати?», з`ясовує, чи принципово потрібне йому посвідчення водія. Отримавши позитивну відповідь, повідомляє: «вже цінник піднявся, ви знаєте, скільки зараз перездача, то ціни тут нормальні теж, перездача мені прийшли сказали 250 доларів, щоб ви розуміли». ОСОБА_7 просить зорієнтувати, щоб знати, на що розраховувати. Відповідь: «Можу зорієнтувати, що може доларів 700, а то й 800, просто що я піду спитаю. Мені потрібно невеликий «могарич»: пляшка коняка і коробка цукерок. Я підійду до судді, з нею поговорю». Далі розказує, що «могарич» не повернеться, але ним потрібно ризикнути для з`ясування позиції судді. Якщо шансів повернути посвідчення водія немає, то ОСОБА_4 за 6500 грн може «убрати» штраф, а через рік перездавати, якщо посвідчення водія не потрібно принципово. Розказує, що раніше в нього з перездачою «було все нормально», потім після реорганізації він не міг знайти, до кого звернутись для перездачі для отримання посвідчення водія, а зараз є, але ціна 250 доларів США на категорію ОСОБА_26 . 
		Далі ОСОБА_7 пропонує сходити в магазин. ОСОБА_4 просить залишити йому 600 грн для придбання «магарича». ОСОБА_7 повідомляє, що має лише 400 грн. ОСОБА_4 погоджується на 400 грн і просить, щоб не дуже видно. ОСОБА_7 передає вказані гроші. І ОСОБА_4 каже ОСОБА_7 зателефонувати йому вранці наступного дня нагадати, щоб він підійшов до ОСОБА_11 , далі: «якщо ОСОБА_11 скаже, що хорошо, то мені копію протоколу дасте і гроші мають бути до того, як ну…». Скільки конкретно треба заплатити грошей, скаже після цього.
		19.06.2020 ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_4 , нагадав про себе згідно попередньої вказівки ОСОБА_4 . Останній сказав в понеділок йому зателефонувати. 
		22.06.2020 ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_4 з`ясувати результат, той сказав під`їхати.
		При зустрічі ОСОБА_4 повідомляє ОСОБА_7 , що «ситуація 50 на 50, але треба буде 750 доларів», «бо там суддя каже: Вітя, ти бери у чоловіка, якщо буде, я подивлюсь справу». Розказує, якщо цей варіант не вийде, тоді спробують затягнути розгляд справи до 3 місяців, щоб закрити справу згідно ст. 38 КУпАП. Каже: «25 не приходити, повістку не брати, мені просто треба, щоб до 25 гроші були у мене на руках, щоб я прийшов сказав, що гроші у мене». ОСОБА_7 пропонує набрати і зустрітись в середу, ОСОБА_4 погоджується. 
		24.06.2020 ОСОБА_7 телефонує ОСОБА_4 домовляються про зустріч.
		При зустрічі ОСОБА_7 зі словами «як ви казали» дістав із кишені грошові кошти та передав їх ОСОБА_4 , він дає завдання ОСОБА_7 завтра зранку зателефонувати йому, щоб він зайшов до судді. Каже, що вона і хоче і не хоче, оскільки «три місяці треба тянуть», дає вказівку не отримувати повістки. Вони прощаються, ОСОБА_7 пішов, а ОСОБА_4 був затриманий співробітниками відділу БКОЗ УСБУ в Житомирській області.
		 
		При цьому 23.06.2020 прокурор виніс постанову про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.2 а.с. 247-250), який проведено 24.06.2020.
		24.06.2020 перед початком здійснення спеціального слідчого експеримента було оглянуто, відкопійовано та вручено ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 750 доларів США (т.3 а.с.4-12). В результаті здійснення спеціального слідчого експеримента 24.06.2020 ОСОБА_4 затримано та повідомлено пропідозру за ч.3 ст. 368 КК України. Дана кваліфікація мотивована тим, що відповідно до положень Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», п.1 примітки до ст. 364 КК України, ОСОБА_4 є службовою особою, яка за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади.
		04.08.2020 постановою прокурора Житомирської обласної прокуратури визначено підслідність даного кримінального правопорушення та доручено здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні Слідчому управлінню Головного управління національної поліції України в Житомирській області. Дана постанова мотивована тим, що старший судовий розпорядник не єпосадовою особою апарату суду, статус якої визначається Законом України «Про державну службу», не є суддею та працівником правоохоронного органу відповідно до приписів Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», не є особою, посада якої належить до категорії «А». В той же час, розслідуванням не здобуто належних і достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на причетність до злочину інших осіб, досудове розслідування стосовно яких, згідно ч.4 ст. 216 КПК України здійснюється слідчими органів Державного бюро розслідування (т. 2 а.с.72).
		08.10.2020 на підставі самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування, внесено відомості до ЄРДР за № 12020060000000409 за ч.1ст.190КК України у зв`язку із тим, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42020060000000049 від 05.06.2020 встановлено, що ОСОБА_4 шляхом обману ОСОБА_7 заволодів грошовими коштами у сумі 750 доларів США та 400 гривень (т.2 а.с. 143).
		08.10.2020 постановою слідчого СУ ГУНП в Житомирській області змінено кваліфікацію кримінального правопорушення з ч.3 ст. 368 КК України на ч.4 ст. 27 ч.3 ст. 369 КК України. Постанова мотивована тим, що ОСОБА_4 не є службовою особою та не є суб`єктом ст.368 КК України, однак в його діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.3 ст. 369 КК України (т.2 а.с.145).
		09.10.2020 постановою прокурора Житомирської обласної прокуратури об`єднано матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020060000000049 від 05.06.2020 від 05.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020060000000409 від 08.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, в одне провадження, присвоївши об`єднаним матеріалам реєстраційний номер № 42020060000000049 (т.2 а.с.143-144).
		Також 09.10.2020 внесено відповідні відомості до ЄРДР та повідомлено ОСОБА_4 про зміну раніше повідомленої підозри (т.2 а.с. 150-156).
		 
		3.5.Матеріалами судовоїсправи № 278/1435/20, доступ до якої отримано на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.07.2020 № 686/16001/20, підтверджується те, що 09.06.2020 в провадження Житомирського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_7 із додатками, на підставі чого зареєстровано та передано судді ОСОБА_8 справу про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. По справі здійснено виклик ОСОБА_7 на 25.06.2020 та на 07.07.2020. Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 07.07.2020 по цій справі провадження закрито на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
		Висновком експерта від 06.07.2020 № 6/3-242 підтверджується те, що грошові кошти в сумі 750 доларів США, добровільно видані ОСОБА_4 під час його затримання, відповідають аналогічним банкнотам, що знаходяться в офіційному обігу (т.2 а.с.11).
		Речові докази: грошові кошти в сумі 750 дол. США та мобільний телефон ОСОБА_4 , оглянуті в судовому засіданні, підтверджують вищеописані обставини справи.
		 
		3.6. Оцінюючи вказані процесуальні дії, суд вважає їх законними, а отримані докази  допустимими та достовірними.
		Пояснення свідків в цілому відповідають матеріалам справи, а розбіжності в тій частині, що потерпілий та свідки не пам`ятають точно часових меж зустрічей свідчить не про спотворення доказів чи неправдивість пояснень, як наполягала сторона захисту, а про те, що з часом люди могли забути точний день, коли відбулась зустріч, запам`ятавши саму суть спілкування.
		Окремо звертаючи вагу на матеріали НСРД, суд виходить з того, що рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор (ч. 4 ст. 246 КПК України). Аудіо -, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем та спостереження за особою проводиться на підставі ухвали слідчого судді (ст. 260, 263, 269 КПК України).
		11.06.2020 прокурор, а 18.06.2020 слідчий Першого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому за погодженням з прокурором, направив до слідчого судді клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно заявника, а також особи, на яку безпосередньо вказав заявник. Здійснюючи судовий контроль, оцінивши надані стороною обвинувачення докази, клопотання про надання дозволу на проведення таких дій слідчим суддею були задоволено 12.06.2020 та 19.06.2020 (т.2 а.с. 183-184, 189-190, 195-196).
		Отже, процедура надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій на той час була цілком зрозумілою та передбачуваною, застосування таких заходів повністю ґрунтувалось на нормах КПК України і переслідувало легітимну мету. Проведений комплекс негласних заходів передбачав собою, зокрема, виявлення і фіксації відомостей про злочин та причетних до його вчинення осіб (кола осіб).
		Наведені висновки дають суду підстави визнати допустимими фактичні дані, одержані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні.
		 
		3.7.Вирішення клопотань сторони захисту 
		 
		3.7.1. Щодо безпідставності внесення відомостей до ЄРДР прокурором ОСОБА_27 та невнесення всіх необхідних даних до ЄРДР
		Захист стверджував,що оскільки прокурор ОСОБА_27 не був керівником прокуратури на момент вчинення даної процесуальної дії, то не мав права вносити відомості в ЄРДР.
		Прокурор заперечував, оскільки прокурор Толочко був належним реєстратором відповідно до вимог пп.3,8 розділу І глави 1 та п.2 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Оцінюючи законність внесення відомостей до ЄРДР прокурором ОСОБА_27 , суд враховує наступне.
		Відповідно до ч.1, 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
		Відповідно до п. 8 «Загальних положень» розділу І «Основні засади ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, чинного станом на дату вчинення даних процесальних дій, реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є, зокрема, прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури. 
		Формування Реєстру розпочинається з моменту внесення до нього Реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела (п.1 «Порядку внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру» розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру»).
		Облік кримінальних правопорушень за заявами, повідомленнями, які надійшли прокурору або органу досудового розслідування, органу дізнання або виявленими з інших джерел обставинами, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, здійснюється Реєстратором за дорученням керівника органу прокуратури або органу досудового розслідування, органу дізнання шляхом внесення до Реєстру відомостей, визначених частиною п`ятою статті 214 КПК України. Керівник органу прокуратури, органу досудового розслідування, органу дізнання після перевірки внесених до Реєстру відомостей реєструє кримінальне провадження. (пункт 2 «Обліку кримінальних правопорушень» розділу ІІ «Порядку формування та ведення Реєстру».
		Таким чином Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення розділяє поняття «внесення відомостей в Реєстр» та «облік кримінальних правопорушень». Облік здійснюється вже зареєстрованого кримінального провадження. А тому доводи, що вносити відомості в ЄРДР мав тільки керівник прокуратури є хибними. Прокурор ОСОБА_27 в межах своєї компетенції вніс відомості до ЄРДР.
		Щодо невнесення всіх, передбачених Положенням відомостей в ЄРДР, то прокурором внесено відомості, відомі йому на момент внесення відомостей в ЄРДР.
		 
		3.7.2. Щодо доводів про відсутність у прокурора ОСОБА_25 повноважень на момент підписання постанови від 05.06.2020 про доручення ТУ ДБР здійснювати досудове розслідування
		05.06.2020 Заступником прокурора області ОСОБА_24 визначено групу прокурорів, в т.ч. і ОСОБА_28 
		05.06.2020 прокурор ОСОБА_28 доручив ТУ ДБР, розташованому в м. Хмельницькому здійснювати досудове розслідування в даному кримінальному провадженні.
		А отже, відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_28 безпідставно доручив ТУ ДБР, розташованому у м. Хмельницькому здійснювати досудове розслідування.
		 
		3.7.3.Щодо доводів про порушення підслідності
		Сторона захисту наголошувала на порушенні правил підслідності. Зокрема, ст. 368, 369 КК України, в яких підозрювався ОСОБА_4 як старший судовий розпорядник, не є підслідними ДБР. Підслідність цього кримінального провадження з самого початку мала бути визначена за національною поліцією. На думку захисту, порушення правил підслідності у цьому кримінальному провадженні повинно мати наслідком визнання недопустимими всіх доказів, зібраних під час досудового розслідування.
		Прокурор, заперечуючи проти клопотання, стверджував, що правила підслідності не було порушено, оскільки кримінальне провадження зареєстровано на підставі матеріалів правоохоронних органів, зокрема рапорту оперуповноваженого, де вказано, що ОСОБА_4 висловлює вимогу зацікавленим особам посприяти в уникненні адмінвідповідальності за умови передачі йому неправомірної вигоди в розміні від 600 до 800 доларів США, в залежності від того, який суддя здійснює розгляд справи. В подальшому ОСОБА_4 домовляється з суддями про винесення рішення, не пов`язаного з притягненням до адмінвідповідальності за умови надання неправомірної вигоди на їх користь. Що було достатньою підставою для доручення досудового розслідування слідчим ДБР.
		Оцінюючи вказані доводи, суд керується наступними нормами законодавства і судової практики.
		Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно з ч. 1 ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Недопустимими є також докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень (п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК).
		Відповідно до ч.1 ст. 216 КПК України слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
		Слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень: вчинених суддею, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії "А" (п.1 ч.4 ст. 216 КПК України).
		В постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 24.05.2021 міститься висновок про те, що постанова про доручення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, її обґрунтування та вмотивування має бути предметом дослідження суду в кожному кримінальному провадженні, яка здійснюється з урахуванням його конкретних обставин. Результати такого дослідження утворюють підстави для подальшої оцінки отриманих у результаті проведеного досудового розслідування доказів з точки зору допустимості.
		У разі доручення Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування органом досудового розслідування, визначеним ст. 216 КПК, зазначені уповноважені особи діятимуть поза межами своїх повноважень. У такому випадку матиме місце недотримання належної правової процедури застосування ч. 5 ст. 36 КПК та порушення вимог статей 214, 216 КПК.
		Наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування недопустимими на підставі ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку.
		В постанові ВП ВС від 31.08.2022 № 756/10060/17 міститься висновок про те, що суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки "зруйнували" або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
		У випадку призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної у кримінальному провадженні слідчої групи суд, вирішуючи питання про допустимість даних висновку експерта як доказів, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося.
		Враховуючи практику ВС, викладену в постанові від 06.03.2019 року в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях Верховного Суду мають перевагу над висновками об`єднаної палати.
		Про високу ймовірність причетності до злочину суддів Житомирського районного суду Житомирської області свідчила заява ОСОБА_7 про вчинений злочин, протокол прийняття заяви про злочин, де заявник вказував, що ОСОБА_4 запропонував посприяти у вирішення питання по ухиленню від адміністративної відповідальності, висловивши вимогу в отриманні грошової винагороди (т.1 а.с.160-163), рапорт оперуповноваженого ОСОБА_23 , який приймав заяву про злочин у ОСОБА_7 (т.1 а.с.158), про це вказував прокурор та слідчий в клопотаннях про надання дозволу на проведення НСРД (т.2, а.с. 179-182, 189-188, 192-194).
		Сторона захисту не навела конкретних та переконливих аргументів стосовно того, яким чином здійснення досудового розслідування ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницьку, істотно обмежила права обвинуваченого, зокрема у порівнянні з тим становищем, у якому він перебував, якщо б це кримінальне провадження розслідували органи Нацполіції.
		Обвинувачений у судовому засіданні підтвердив те, що зміст розмов ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , зафіксований в протоколах за результатами НСРД на дисках та флеш-картах (первинних носіях) під час НСРД відповідають дійсності.
		За таких обставин, враховуючи доводи сторін кримінального провадження, суд вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення щодо визначення підслідності на первинному етапі розслідування кримінального правопорушення. У суду відсутні підстави для визнання доказів (зокрема, результатів НСРД) недопустимими через здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні слідчими ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, адже проведення у цьому провадженні слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, а також застосування заходів забезпечення кримінального провадження не призвели до істотного порушення прав людини, не вплинуло на їх дійсність та достовірність.
		 
		3.7.4. Щодо визнання недопустимим доказом постанову начальника першого слідчого відділу ТУ ДБР від 11.06.2020 про визначення слідчої групи, яка здійснюватиме досудове розслідування.
		Захисник стверджував, що підставою винесення даної постанови повинні були бути матеріали досудового розслідування, надіслані з супровідним листом Прокуратури Житомирської області від 11.06.2020 з додатком на 21 аркуші. Але як вбачається з супровідного листа Прокуратури Житомирської області від 17.06.2020 з додатком на 22 аркушах, останнє було зареєстровано ТУ ДБР лише 18.06.2020. Отже, станом на 11.06.2020 до ТУ ДБР не надходили матеріали кримінального провадження на 22 аркушах, а тому визначати групу слідчих в даному кримінальному провадженні не було правових підстав.
		Прокурор заперечував проти задоволення цього клопотання, оскільки вважав доведений факт перебування матеріалів кримінального провадження в ТУ ДБР на час винесення постанови, що підтверджується електронним реєстраційним записом в правому нижньому куті супровідного листа, який жодним чином не підлягає зміні чи коригуванню. Окрім того, факт отримання матеріалів кримінального провадження за вказаним супровідним листом саме 11.06.2020 підтверджується обліковим записом вказаного територіального управління ДБР 11.06.2020 за вх. № 10132, про що свідчить відповідний реєстраційний запис, вчинений по центру в нижній частині супровідного листа обласної прокуратури та відповідною резолюцією начальника Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницькому, ОСОБА_29 за 11.06.2020 (т.1 а.с.150). Направлення вказаних матеріалів кримінального провадження 17.06.2020 ніяким чином не спростовує його направлення 11.06.2020.
		Вирішуючи дане клопотання, суд виходить з наступного.
		Статтею 110 КПК України установлено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова приймається у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
		Така специфічна процесуальна форма рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть відповідні повноваження у конкретному кримінальному провадженні, як постанова, випливає із тлумачення положень ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК України у взаємозв`язку з положеннями ст. 110 цього Кодексу.
		Порядок прийняття постанови про визначення слідчої групи не регламентований КПК України.
		А томувідсутні підставистверджувати пронезаконність постановипро визначення слідчої групи, порушення порядку її винесення чи її безпідставність.
		Крім того, процесуальне рішення про призначення групи слідчих, старшого слідчої групи, зміну групи слідчих чи об`єднання матеріалів досудових розслідувань не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. 
		Відповідно до статті 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. 
		Процесуальні ж документи, які стали підставою для здійснення досудового розслідування уповноваженими особами, не є документами у розумінні частини другої статті 99 КПК, оскільки не містять зафіксованих та зібраних відповідними суб`єктами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб.
		А тому постанова начальника першого слідчого відділу ТУ ДБР від 11.06.2020 про визначення слідчої групи, яка здійснюватиме досудове розслідування не може бути визнана недопустимим доказом.
		Захистом не наведено порушення будь-яких норм закону при винесенні вказаної постанови, що становлять загрозу для прав людини і ставлять під сумнів справедливість провадження. А тому у задоволенні клопотання суд відмовляє.
		 
		3.7.5.Щодо помилок в супровідному листі
		Також захист стверджував, що вказівка в супровідному листі від 05.05.2020, в якості додатку заяви ОСОБА_7 про злочин № Б-59 від 05.06.2020 на двох аркушах та протоколу прийняття заяви про злочин на трьох аркушах всупереч тому, що заява Білецького про злочин зареєстрована 06.06.2020, а протокол прийняття заяви про злочин виготовлений на двох аркушах, свідчить про підміну документів (фальсифікацію доказів). 
		Прокурор стверджував, що вказане є технічною помилкою і не свідчить про фальсифікацію доказів.
		В судовому засіданні під час допиту ОСОБА_7 пояснив, що 04.06.2020 дійсно писав заяву про злочин і оформлювались відповідні документи. Доводи, що в подальшому переписував заяву, не підтвердив. Інших доказів на підтвердження доводів захисника щодо підміни документів в судовому засіданні не здобуто, що свідчить про технічну помилку в супровідному листі, який не є доказом в сенсі ст. 84 КПК України чи їх процесуальним джерелом. А тому дана технічна помилка не свідчить про порушення прав обвинуваченого, незаконність будь-яких доказів чи несправедливість досудового розслідування в цілому.
		 
		3.7.6. Щодо визнання очевидно недопустимим доказом постанову про проведення НСРД  контроль за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.2 а.с. 247-250)
		Захисник стверджував, що даною постановою прокурора залучено громадянина України ОСОБА_7 , хоча ст. 275 КПК України передбачає право тільки слідчого, а не прокурора, залучати осіб для конфіденційного співробітництва. Натомість матеріали справи не містять такої постанови слідчого. А тому просив визнати недопустимими докази, здобуті з участю ОСОБА_7 залученого для конфіденційного співробітництва.
		Згідно з вимогами ч. 1ст. 275 КПКпід час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до частин 4 та 6 ст. 246 КПК України виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової дії), як контроль за вчиненням злочину; за рішенням прокурора до проведення НСРД можуть залучатися також інші особи.
		23.06.2020 прокурор виніс постанову про проведення негласної слідчої дії  контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, якою, зокрема, залучив Білецького ВЛ. До проведення даної НСРД.
		Винесення такого рішення було необхідним з метою проведення НСРД для документування злочину і збирання доказів, які б у разі зволікання могли бути безповоротно втрачені. При цьому сам результат такого залучення та співробітництва ОСОБА_7 , як і проведення НСРД уже здійснювалися органом досудового розслідування.
		Таким чином, винесення прокурором рішення про залучення ОСОБА_7 до конфіденційного співробітництва здійснювалось в межах повноважень прокурора.
		Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.10.2021 року (справа № 487/5684/19), Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 21.11.2022 року (справа №991/492/19).
		 
		3.7.7. Щодо доводів про вчинення дій, спрямованих на провокацію злочину
		Захист стверджував, що дії органу досудового розслідування були провокативними, оскільки конфідент з власної ініціативи прибував до приміщення Житомирського районного суду Житомирської області, сам ініціював дзвінки до обвинуваченого. Натомість активної поведінки ОСОБА_4 не зафіксовано.
		Прокурор заперечував, вважав відсутньою провокацію.
		Суд враховує, що для визначення провокації злочину Європейський суд з прав людини встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
		Оцінюючи ініціативність правоохоронних органів та конфідента, суд враховує, що до звернення в правоохоронні органи ОСОБА_7 здійснював пошук особи, яка б допомогла йому уникнути притягнення до адміністративної відповідальності. В юриспруденції він не був обізнаний і не знав, як це має відбуватись.
		З ОСОБА_4 ОСОБА_7 познайомили як з особою, яка може «вирішити це питання». І під час першої зустрічі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що він може допомоги ОСОБА_7 закрити провадження по справі за 600 - 800 доларів США, в залежності від того, в провадження якого судді надійде справа. Тобто ініціатива незаконно за певну суму коштів закрити справу виходила саме від ОСОБА_4 . І в подальшому розмови, зафіксовані під час НСРД свідчать, що ОСОБА_4 «зі знанням справи» розповідав, як він «вирішує» аналогічні проблеми іншим особам, справляючи враження, що вирішення таким способом справ нього поставлено «на поток». 
		Підставою звернення в правоохоронні органи ОСОБА_7 зазначив усвідомлення незаконності запропонованого способу вирішення справи. 
		Доводи обвинуваченого, що він хотів передати отримані від ОСОБА_7 кошти адвокату, не знайшли підтвердження доказами та спростовані його ж поясненнями ОСОБА_7 , зафіксованими під час здійснення НСРД.
		Доводи про те, що саме ОСОБА_7 ініціював всі зустрічі спростовується запис розмов, де ОСОБА_4 каже ОСОБА_7 , коли наступна зустріч, чи коли ОСОБА_7 має йому зателефонувати.
		 
		3.7.8. щодо визнання протоколу огляду, помітки та вручення грошових коштів від 24.06.2020 очевидно недопустимим доказом
		Захисник посилався на те, що протокол та додатки підписані не всіма учасниками процесуальної дії. Дійсно ОСОБА_7 , який був учасником даної процесуальної дії, не підписував вказаний протокол. Разом з тим його участь у вказаній процесуальній дії не викликає сумнівів, враховуючи інші докази по справі: його пояснення, де він чітко і детально розказав про обставини огляду, помітки і вручення йому 750 доларів США, пояснення свідка ОСОБА_22 , який пояснив, що був свідком огляду, помітки та вручення грошових коштів в приміщенні СБУ, ці кошти віддали людині у військовій формі, а після затримання, затриманий добровільно видав назад ці кошти, дані фото фіксації даної процесуальної дії.
		З аналогічних підстав відсутність підписів понятих під фото ОСОБА_7 не свідчить про недійсність чи недопустимість всього протоколу процесуальної дії. 
		Доводи про те, що на фото є рука, яка не належить ОСОБА_7 не спростовують дійсність і допустимість протоколу, оскільки як ОСОБА_7 так і ОСОБА_22 в судовому засіданні підтвердили його достовірність.
		 
		3.7.9. щодо визнання протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» від 21.07.2020 
		В судовому засіданні встановлено, що негласний розшуковий захід «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» від 21.07.2020 здійснювався на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького апеляційного суду № 2411т від 12.06.2020, а зазначення в протоколі вказаної процесуальної дії, що вона здійснювалась на підставі ухвали від 05.06.2020 є опискою і не тягне за собою незаконність процесуальної дії чи недопустимість здобутих в результаті її здійснення доказів.
		 
		3.8. Висновки щодо кваліфікації кримінальних правопорушень
		 
		Відповідно до п. 9 постановиПленумуВерховногоСудуУкраїни№5від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», дії особи, яка одержуючи гроші начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати за відповідною частиноюст. 190 КК України, а за наявності до того підстав - і за відповідними частинами статей27,15та369 КК Українияк підбурювання до замаху на давання хабара.
		Вказана позиція також узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України у справі про перегляд судового рішення з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції нормист. 190 КК Україниу сукупності з нормоюст.369 КК Українищодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень від 21.05.2015 року, який відповідно до ч. 1ст. 458 КПК Україниє обов`язковим для всіх судів загальної юрисдикції.
		Згідно вказаного висновку, Верховний Суд України на засіданні Судової палати у кримінальних справах 26.03.2015 року, розглядаючи справу №5-Зкс15, висловився щодо юридичної оцінки дій особи, яка завдяки обману заволодіває грошима (цінностями) іншої особи і при цьому викликає в неї бажання вчинити кримінально-протиправне діяння, вчинення якого остання вважає для себе у даній ситуації вигідним.
		При розгляді цієї справи Верховний Суд України зазначив, що в тому разі, якщо завдяки обману винуватий викликає бажання в особи вчинити кримінально-протиправне діяння, вчинення якого вона вважає для себе у даній ситуації вигідним, то його діяння необхідно розглядати в аспекті положень інституту співучасті.
		Якщо винний отримує від іншої особи гроші чи інші цінності нібито для передачі службовій особі як хабар (неправомірна вигода), маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить розцінювати як шахрайство і кваліфікувати за відповідною частиноюст. 190 КК України. Однак якщо при цьому винний сам схилив хабародавця до передачі йому цінностей, його дії належить також кваліфікувати як підбурювання до закінченого замаху на дачу неправомірної вигоди (хабара), тобто ще за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 і відповідною частиноюст. 369 КК України.
		3 урахуванням наведеного суд приходить до висновку що  ОСОБА_4  своїми умисними діями, які виразилисьу заволодіннічужим майномшляхом обману,вчинив кримінальнеправопорушення,передбачене ч.1 ст.190 КК України.
		Своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху до підбурювання у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.27, ч.2 ст. 15 ч.3 ст.369 КК України.
		У зв`язку із вказаним суд змінює формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, додавши: «вказане кримінальнеправопорушення небуло доведенодо кінцяз причин,які незалежали відволі ОСОБА_7 »та  додавши, що дії ОСОБА_4 виразились у«закінченому замахудо підбурювання» та посилаючись відповідно в кваліфікації його дій на ч.2 ст. 15 КК України, а саме: «ч.4 ст.27, ч.2 ст. 15 ч.3 ст.369 КК України».
		 
		4.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання
		 
		Згідно ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого не встановлено.
		Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
		 
		5. Мотиви призначення покарання
		 
		При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення вказаних кримінальних правопорушень суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, вперше вчинив умисний кримінальний проступок та умисний тяжкий злочин. 
		Він має вищу освіту, працює розпорядником Житомирського районного суду Житомирської області, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, під час судового провадження компрометуючої інформації не надходило, дотримувався покладених на нього судом обов`язків.
		Суд враховує загальні засади призначення покарання, передбачені у ст. 65 КК України та роз`яснення, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003, що призначене покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
		З врахуванням викладеного, характеру діянь та способу, форми вини, мотиву злочину, обставин, що характеризують поведінку винного до та після здійснення злочину, його індивідуальних особливостей та способу життя, його ставлення до вчиненого ним діяння, він не розкаюється, позиції потерпілого, який просив призначити обвинуваченому справедливе покарання, загальних засад призначення покарання, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, положень ст. 75 КК України, яка забороняє застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням стосовно осіб, які вчинили корупційне кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про призначення покарання у виді обмеження волі за ч.1 ст. 190 КК України та у виді позбавлення волі в мінімальних межах без застосування звільнення від відбування покарання за ч.4 ст. 27 ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 369 КК України. При цьому наведені вище обставини переконливо свідчать, що 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна є покаранням, необхідним і достатнім для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України  виправлення засудженого та запобігання вчинення інших злочинів. 
		 
		6.    Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		 
		Судові витрати в сумі 1307,6 грн., які складаються із витрат на залучення експерта необхідно стягнути з обвинуваченого.
		Прокурор просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою. Разом з тим суд враховує, що ухвалою від 06.06.2022 суд відмовив прокурору в обранні запобіжного заходу обвинуваченому у виді особистого зобов`язання, враховуючи, що він раніше не порушував покладені на нього судом зобов`язання, прибував за кожною вимогою до суду, відсутні докази спроби обвинуваченого відлучитись із м. Житомира та України, впливати на свідків, потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, навіть в період з 12.04.2022, коли строк дії обов`язків, покладених на нього попередньою ухвалою, закінчився, та того, що із збігом часу ризики зменшуються, суд дійшов висновку, що лише тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому, у відсутність будь-який об`єктивних доказів спроб виконати дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України недостатньо для встановлення наявності зазначених прокурором ризиків. З того часу нових доказів спроб реалізувати дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, суду не надано, а тому відсутні підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу.
		Арешт, накладений на майно ОСОБА_4 , підлягає скасуванню:
		- 1/3 квартири АДРЕСА_2 ; 
		- земельну ділянку, площею 0,05 га, з кадастровим номером 1822083000:07:002:1931, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- садовий будинок загальною площею 29,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .
		Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК УКрани.
		Цивільний позов не заявлено.
		 
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст.27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.369 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч.1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
		-ч.4 ст.27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.369 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд визначає остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого виду покарання більш суворим, в виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Початок строку покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Зарахувати в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 24.06.2020 по 26.06.2020 день за день.
		Стягнути з ОСОБА_4  на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 1307 грн.06 коп.
		Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_4 :
		- 1/3 квартири АДРЕСА_2 ; 
		- земельну ділянку, площею 0,05 га, з кадастровим номером 1822083000:07:002:1931, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- садовий будинок загальною площею 29,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .
		Скасувати арешт, накладений на грошові кошти: 6 (шість) купюр номіналом 100 (сто) доларів США, за серійними номерами FF88268671C, FL77277269B, AB63237493P, AB63237494P, KB21784099N, FF09683056C; 3 (три) купюри номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США за серійними номерами EH04910101A, MF01265091B, ME30342306A, а кошти передати в УСБУ в Житомирській області.
		 
		Мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 7 з IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з сім-картами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 , - повернути власнику.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...