Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/1590/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2024. Зареєстровано: 28.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/636/825/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221100000861

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________________
		  Справа № 636/1590/24  Провадження № 1-кп/636/825/24
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И
		 
		25 жовтня 2024 року Чугуївський міський суд Харківської області
		у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		прокурора Великобурлуцького відділу Куп`янської окружної прокуратури ОСОБА_2 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_3 ,
		за участю секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022221100000861, яке внесене 15.01.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Вільхуватка, Великобурлуцького району, Харківської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1 та ч. 3 ст. 436-2 КК України, -
		в с т а н о в и в:
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент Російської Федерації (далі  РФ) ОСОБА_7 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.
		24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
		Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 № 734/2023 строком на 90 діб, Законом України від 08.11.2023 № 3429-ІX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», тобто з 24.02.2022 по теперішній час в Україні діє правовий режим воєнного стану. 
		Судом встановлено, що у громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час перебування на тимчасово окупованій території смт. Великий Бурлук, Куп`янського району Харківської області, приблизно в червні 2022 року, точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим за об`єктивних обставин, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій, які полягають у виправдуванні, визнанні правомірною, запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та виправдуванні, визнанні правомірною, запереченні тимчасової окупації частини території України.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та виправдування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, ОСОБА_6 добровільно, із ідеологічних мотивів, під час тимчасової окупації території Куп`янського району Харківської області, перебуваючи по вул. Центральній в смт. Великий Бурлук, Куп`янського району Харківської області, вступивши в контакт із представниками держави-агресора рф, надав інтерв`ю представнику загальноросійського федерального телеканалу «Первый Канал» ОСОБА_8 , в якому у формі фактичних тверджень, а також оціночних (оцінних) суджень висловив інформацію щодо виправдування, підтримки та схвалення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, підтримки та схвалення тимчасової окупації частини території України. 
		За вказаних обставин, надаючи інтерв`ю представнику ЗМІ країни-агресора, яке фіксувалося шляхом проведення відеозапису, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлював, що виражена ним в словесній формі інформація щодо виправдування, підтримки та схвалення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, підтримки та схвалення тимчасової окупації частини території України буде розповсюджена на невизначене коло осіб. 
		Відповідно до висновку експерта № 22320 від 12.10.2023, за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення встановлено, що у мовленні ОСОБА_6 міститься інформація щодо виправдування, підтримки та схвалення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, підтримки та схвалення тимчасової окупації частини території України. Установлена інформація виражена у формі фактичних тверджень, а також оціночних (оцінних) суджень. 
		Відповідно до висновку експерта №20644 від 30.06.2023, за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису встановлено, що усне мовлення ОСОБА_6 є спонтанним, непідготовленим мовленням. Ознаки читання тексту у мовленні відсутні. 
		Вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 3 ст. 436-2 КК України, тобто виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та виправдування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, вчиненому з використанням засобів масової інформації.
		Також, на початку серпня 2022 року, більш точний час вчинення кримінального правопорушення за об`єктивних причин встановити не виявилося можливим, у ОСОБА_6 , який перебував на тимчасово окупованій території України, а саме на території АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань, шляхом надання послуг з транслювання російських телеканалів та проросійського контенту, спрямованого на підтримку держави агресора рф.
		Так, ОСОБА_6 , реалізуючи кримінальний протиправний умисел, направлений на здійснення інформаційної діяльності у співпраці із державою-агресором рф, 23.08.2022, знаходячись на тимчасово окупованій території м. Куп`янськ, Харківської області, за власним бажанням, з метою надання допомоги ворожій державі рф, спрямованій на заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній, економічній та інформаційній безпеки України в період збройного конфлікту, вступив у контакт з представниками збройних формувань рф на території Куп`янського району Харківської області та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, перебуваючи в приміщенні одного із структурних органів т.зв. «Временной гражданской администрации Харьковской области», добровільно уклав «Договор возмездного выполнения работ (предоставления услуг) № 3/ВГА» із т.зв. «Временной гражданской администрации Харьковской области» на виконання робіт по забезпеченню діяльності теле (радіо) передавальної станції на території АДРЕСА_1 . 
		За вказаних обставин ОСОБА_6 , у період часу з 23.08.2022 до початку вересня 2022 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим з об`єктивних причин, знаходячись за території радіотелевізійної станції (РТС), розташованої по АДРЕСА_1 , використовуючи обладнання РТС, здійснював надання послуг з транслювання російських телеканалів та проросійського контенту, спрямованого на підтримку держави агресора рф.
		Вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 6 ст. 111-1 КК України, тобто здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань.
		Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочинах не визнав, пояснивши суду, по епізоду інтерв`ю, в цей день він ходив за гуманітарною допомогою, яку отримували практично всі жителі м. Великий Бурлук, котрі знаходились в окупації, проте, що було російське телебачення пам`ятає, чи давав інтерв`ю не пам`ятає, по епізоду співпраці вини його немає, так як працював на радіотелевізійній станції та ходив на роботу з метою збереження обладнання. 
		Дані покази обвинуваченого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, суд розцінює як спосіб та позицію захисту. 
		Захисник в дебатах посилалась на те, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочинів, так як не доведено його умислу. 
		Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, які, відповідно до ст. ст. 85, 86 КПК України визнані судом належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, встановленому чинним законодавством, та підтверджують певні обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, суд дійшов до доведеності вини обвинуваченого у вчиненні злочину, що йому інкримінуються, та підтверджується показами свідків та наданими доказами:
		- показами свідків: ОСОБА_9 , який підтвердив факт, як обвинувачений з окупантами налаштовував російське телебачення;
		- аналогічними показами свідка ОСОБА_10 ;
		- ОСОБА_11 пояснив суду, що до початку війни вони з обвинуваченим працювали на радіотелевізійній станції, під час окупації деякий час ходили на роботу, було українське телебачення, потім відключили телевишку, через деякий час появилось російське телебачення. Обвинувачений погодився працювати при окупаційній владі і йому теж пропонував, коли почув відмову, то забрав устаткування. Бачив інтерв`ю ОСОБА_6 , який давав російському телебаченню, вихваляючи окупаційну владу;
		- ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які підтвердили факт дачі інтерв`ю обвинуваченим російському телебаченні, в якому останній вихваляв окупаційну владу. 
		- ОСОБА_14 пояснив суду, що працював з обвинуваченим, до 14.04.2022 було українське телебачення, ховали обладнання, ОСОБА_6 через деякий час прийшов і забрав обладнання та пропонував йому теж працювати на окупантів, він відмовився; 
		- ОСОБА_15 пояснив суду, що будучи в окупації, отримував допомогу, одного разу бачив скупчення людей та російське телебачення, обвинуваченого не бачив;
		- ОСОБА_16 пояснив суду, що був в окупації, було наше телебачення, а потім почало показувати російське;
		- аналогічними показами свідка ОСОБА_17 ;
		- ОСОБА_18  пояснив суду, що під час тимчасової окупації Куп`янського району Харківської області військовими рф проживав в смт .Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області, на момент окупації смт. Великий Бурлук не покидав район. В квітні 2022 року перестало транслюватись українське телебачення та радіомовлення, його вимкнула російська окупаційна влада. 
		Через місяць, по телевізору стало транслюватись спочатку російське радіомовлення, а трохи пізніше російське телебачення. 
		Окрім того, бачив відео, як ОСОБА_6 давав інтерв`ю російському телебаченню та розповідав, що вже настроєно «транслятор» російського телебачення, та дякував російській окупаційній владі, що роздають гуманітарну допомогу, та додав, що Україна взагалі не допомагає;
		- ОСОБА_19 пояснив суду, що під час тимчасової окупації до квітня 2022 року показувало наше телебачення, а потім перестало транслюватись українське телебачення та радіомовлення, як йому відомо, що його вимкнула російська окупаційна влада. Також бачив в інтернеті відео про те, як ОСОБА_6 давав інтерв`ю російському телебаченню.
		- ОСОБА_17 надала суду такі ж покази, як і свідок ОСОБА_19 ; 
		- ОСОБА_20 в судовому засіданні допитаний в якості свідка, теж підтвердив факт дачі інтерв`ю російському телебаченні 
		- висновком експерта № 20644 за результатами проведеної судової експертизи відео-, звукозапису від 30.06.2023, згідно якого у розмові, яка зафіксована на відеофонограмі АДРЕСА_2 »), що міститься на карті пам`яті МісroSD «Міbrand» 4GВ № НОМЕР_1 , брали участь не менше дев`яти дикторів, слова та репліки яких позначено у Додатку А як «Невід.1» - «Невід.9», відповідно. Крім того, введено позначення «Невід.?» для диктора/дикторів персоніфікувати якого/яких на аудитивному рівні експертного сприйняття не представилось можливим через малий об`єм вимовлених фраз; Мовленню досліджуваної особи, яка наявна на відеозапису з 06 хв 15 с, відповідає мовлення диктора, позначеного у Додатку А як «Невід.6». Усне мовлення диктора «Невід.6» на відеофонограмі № 1 є спонтанним непідготовленим мовленням. Ознаки читання тексту у мовленні диктора «Невід.6» відсутні; Визначити, чи є в мовленні диктора «Невід.6» ознаки імітації мовленнєвих навичок іншої людини або спотворення своїх, не представилось можливим з причин, вказаних у дослідженні; В якості мови спілкування диктор «Невід.6» використовує російську мову. Ознак будь-якої іншої мови у мовленні диктора «Невід.6» не виявлено;
		- висновком експерта № 22320 за результатами проведеної судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення від 12.10.2023, згідно якого у досліджуваному мовленні особи, зафіксованому, відповідно до постанови від 03.08.2023, у наданій на дослідження стенограмі аудіо-, відеозапису - міститься інформація щодо виправдування, підтримки та схвалення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, підтримки та схвалення тимчасової окупації частини території України. Інформація стосовно глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, - відсутня. Установлена інформація, виражена у формі фактичних тверджень, а також оціночних (оцінних) суджень;
		- повідомленням про виявлення кримінального правопорушення від 01.01.2024 з доданим рапортом та стенограмою аудіо-відео запису на диску (т. 1 с.130-135);
		- протоколом огляду документів від 18.11.2023;
		- договором возмезного виконання робіт (надання послуг) № 3/ВГА від 13.08.2022;
		- Актом виконаних робіт (надання послуг) від 31.08.2022; 
		- Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12022221100000861 від 15.10.2022;
		- Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12022221100000861 від 15.10.2022;
		- доповідною від 14.10.2022 з протоколом огляду від 15.10.2022;
		Статтею 370КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі злочину є доведеним (справа Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства).
		Таким чином, аналіз усіх досліджених в суді доказів дозволяє суду дійти висновку про те, що вказані докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов`язаними для постановлення обвинувального вироку. 
		Дослідивши, зіставивши та проаналізувавши вивчені у справі докази, суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого мають характер логічних, послідовних і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин вчинених кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції та таких, що у сукупності з іншими наведеними доказами, дозволяють суду зробити обґрунтований висновок про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 436-2 КК України, як виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році та виправдування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, вчиненому з використанням засобів масової інформації та за ч. 6 ст. 111-1 КК України як здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань.
		Доводи сторони захисту, що в діях обвинуваченого відсутній склад злочину та його діями не завдано шкоди нікому не найшли свого підтвердження та спростовуюся зібраними і дослідженими в судовому засідання доказами.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, у відповідності до ст.65КК України та роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу обвинуваченого та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нею нових злочинів.
		Обставини, що пом`якшують покарання, судом не встановлені.
		Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку лікаря-нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 2021 року, діагноз: тривожно-депресивний розлад. Суд враховує висновок судово-психіатричного експерта від 31.01.2024, за висновком якого обвинувачений на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє; відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними; у період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_6 перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів в межах санкції ч. 5 ст.111-1КК України у вигляді позбавлення волі з позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю з конфіскацією майна, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
		Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
		Відповідно до ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів за результатами проведеної судової експертизи відео-, звукозапису № 20644 від 30.06.2023 в розмірі 14338,80 грн. та за результатами проведеної судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення № 22320 від 12.10.2023 в розмірі 8603,28 грн.
		В ході досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі ухвали Червонозаводського міського суду м. Харкова і протягом розгляду даного кримінального провадження продовжений. У зв`язку з призначенням обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. 
		Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21.06.2017 (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
		Таким чином, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув`язнення зараховується судом у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосоване попереднє ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, що суд вважає за необхідне врахувати це у своєму рішенні, тобто у строк відбування покарання зарахувати ОСОБА_6 строк перебування під вартою з дня фактичного затримання - 16.01.2024 по день винесення вироку з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. 
		Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.02.2024, накладено арешт на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_6 на праві приватної власності (частка власності 1/1), шляхом заборони відчуження та розпорядження.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
		у х в а л и в:
		ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1 та ч. 3 ст. 436-2 КК України, та призначити покарання:
		за ч. 6 ст. 111-1  у вигляді позбавленням волі на строк 11 (одинадцять) років з позбавленням права обіймати певні посади з адміністративно розпорядчими функціями з надання послуг та обслуговування радіотелевізійних станцій з конфіскацією майна.
		за ч. 3 ст. 436-2 КК України, - у вигляді позбавленням волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією майна.
		Відповідно доч.1ст.70КК України,за сукупністюкримінальних правопорушеньшляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим визначитиостаточно ОСОБА_6  покарання у вигляді позбавленням волі на строк 11 (одинадцять) років з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням з адміністративно розпорядчими функціями з надання послуг та обслуговування радіотелевізійних станцій з конфіскацією майна на 10 (десять) років.
		Строк відбуванняпокарання ОСОБА_6  рахувати змоменту затримання з 16.01.2024 року.
		Запобіжний західдо набраннявироком законноїсили  ОСОБА_6 залишити тримання під вартою.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 16 січня 2024 року по день винесення вироку включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи, у розмірі 22942 (двадцять дві тисячі дев`ятсот сорок дві) грн. 08 коп.
		Речові докази: карта пам`яті Micro SD «Mibrand» 4GB № НОМЕР_2 , на якій міститься відеофайл «VID_20221016_103454_783.mp4»; оригінали наступних документів: «Акт приема-передачи выполненных работ (предоставленных услуг) от 31.08.2022» на 1 арк., «Договор возмездного выполнения работ (предоставления услуг) №3/ВГА от 23.08.2022» на 2 арк. - зберігаються в матеріалах кримінального провадження  після набрання вироком законної сили зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання і подати на 
		них письмові зауваження.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, ОСОБА_6 в той же строк з моменту вручення копії вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...