Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/4568/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2024. Зареєстровано: 28.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/335/604/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024080000000623

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/4568/24  1-кп/335/604/2024 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		28 жовтня 2024 року                            м.Запоріжжя
		Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючогосудді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		процесуального прокурора ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисникаадвоката ОСОБА_7 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024080000000623 від 15.04.2024, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Солоне Озеро, Джанкойського району, АР Крим, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ., який не є особою, щодо якої, згідно ст. 480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України, 
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_8 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12,1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів збройних сил (далі - ЗС) РФ на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
		24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі значної частини Василівського та Пологівського районів Запорізької області.
		Указом Президента України ОСОБА_9 від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжений Указами Президента України, зокрема Указом Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 3564-ІХ від 06.02.2024, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року.
		13 жовтня 2023 року громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій представниками збройних формувань держави-агресора Російської Федерації (далі  ЗФ держави-агресора РФ) території у м. Сімферополь АР Крим, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, добровільно перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, шляхом підписання контракту з міністерством оборони РФ про проходження військової служби в збройних силах російської федерації, та подальшого вступу до лав батальйону «Шторм Z» 56-го десантно- штурмового полку збройних сил РФ, військової частини № НОМЕР_1 , з метою безпосередньої участі у бойових діях проти зведених підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії та Національної поліції України.
		В подальшому ОСОБА_6 призначено на посаду стрільця, присвоєно звання рядовий, та надано позивний « ОСОБА_10 ». Також останній був забезпечений камуфльованою формою одягу, вогнепальною зброєю - АК-74 та бойовими припасами до неї.
		Далі, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 24 жовтня 2023 року, ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем ЗС держави-агресора РФ вирушив для виконання «спеціальних військових задач» до так званої «зони проведення спеціальної військової операції», а фактично на територію суверенної держави Україна до АДРЕСА_2 . Перебуваючи у складі вищевказаного підрозділу, ОСОБА_6 здійснював охорону та обладнання позицій, займався підготовкою до евакуації поранених військовослужбовців ЗС РФ, тощо.
		У подальшому, 27.02.2024 ОСОБА_6 , будучи громадянином України, діючи умисно, в період збройного конфлікту, в умовах оголошеного на території України воєнного стану, перебуваючи у складі Збройних Сил РФ та приймаючи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога - Російської Федерації, на виконання наказу командування з числа військовослужбовців Збройних Сил РФ разом з іншими військовослужбовцями з його військової частини вирушив на вогневу позицію, розташовану неподалік АДРЕСА_3 , з метою відновлення та утримання бойових позицій збройних сил рф, а фактично продовження участі в окупації території України, де останнього 29.02.2024 військовослужбовцями ЗС України взято в полон, тим самим припинено його злочинну діяльність на боці держави-агресора РФ.
		Таким чином, громадянин України ОСОБА_6 , вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111КК України, не оспорюючичас,місце,спосіб,мотив імету,форму виниза інкримінованимкримінальним правопорушенням, визнав повністю та зазначив, що усі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності і він з ними погоджується. По суті обвинувачення пояснив, що 13 жовтня 2013 року він підписав контракт з МО РФ. 14.10.2013 року їх відвезли до ОСОБА_11 , потім у Запорізьку область на навчання. Там вони були 10 днів. Копали бліндажі, навчалися. 27.02.2024 року їм була поставлена бойова задача біля с. Вербового закріпитися, сидіти у бліндажі. Вони прийшли на позицію, спустилися у бліндаж, там нікого не було і просиділи там до ранку. Зранку їх бліндаж обстріляли. Їх було 3 особи, один загинув. Після чого, вони до вечора просиділи у бліндажі, потім вийшли. Почали виходити на своїх і загубилися, натрапили на військовослужбовців ЗСУ і здалися у полон. На уточнюючі питання пояснив, що народився у АДРЕСА_4 , отримав громадянство України у 2013 році у колонії. Паспорт громадянина України у нього був, від громадянства України не відмовлявся. Також вказав, що отримав також і громадянство Російської Федерації у 2018 році, отримав паспорт РФ. Під час укладення контракту йому не погрожували, просто приїхали і запропонували укласти контракт, щоб звільнитися від покарання і отримати пільги, сказали, що судимість буде знято. Він на це погодився, бо сказали, якщо не підпише контракт, ще може залишитися у тюрмі на 8 років. Підписав контракт, щоб скасували строк відбування покарання, і заробітну плату пропонували, тому і погодився. Він розумів, що йде вбивати. Через півроку служби він міг звільнитися зі служби і бути вільним або продовжити воювати. Відбував покарання за крадіжку, залишилося 11 місяців. Коли виконували завдання у них були з собою лопати, мішки, РЕБ, рушниця, був АК 74, і який залишився на позиціях. Здалися у полон, тому що у них не було зброї. 29.02.2024 року його взяли у полон.До вчиненого ставиться погано. 
		Показання ОСОБА_6 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
		Крім повного визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого діяння за обставин встановлених судом, доведена повністю і підтверджується також показаннями свідків та письмовими, речовими доказами.
		Так, допитаний у судовому засіданні 04.07.2024 року свідок  ОСОБА_12 пояснив, що він проживає у АР Крим, ОСОБА_6 знає як особу з якою разом відбував покарання у Криму у 2023 році і з якою разом підписували контракт 13.10.2023 року в ЗС РФ, разом служили у штурмовій бригаді 56 полку, були на держзабезпеченні. Назва підрозділу «Штром Зет». Наступного дня 14 жовтня 2023 року, після підписання контракту його разом із ОСОБА_6 відвезли у м. Луганск, а потім у Запорізьку область. Вони копали бліндажі, облаштовували територію, ходили на полігон. Також разом із ОСОБА_6 потрапили у полон 29.02.2024 року. Контракт підписав, бо вибору не було, у нього особливо тяжка стаття. Щодо тиску на ОСОБА_6 , то вказав, що такі обставини йому не відомі. На фотокартці, яка наявна в матеріалах провадження показав себе, ОСОБА_6 . Свідок також вказав, що слідчий пред`являв йому цю фотокартку, а також він за фотокартками чоловіків впізнав ОСОБА_6 . 
		Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_13 від 18.03.2024 року, які зафіксовані відповідним протоколом і за допомогою цифрової відеокамери, та відтвореного у судовому засіданні в порядку ч.11ст.615 КПК України, свідок пояснив, що він являється військовослужбовцем ЗСУ і проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України (НГУ), перебуває в АДРЕСА_5 . Вони безпосередньо приймають участь у бойових діях на цьому напрямку. 25.02.2024 вони були на позиції поблизу н.п. Вербове, виконували бойові завдання. По радіозв`язку на них вийшов суміжний підрозділ і повідомили, що зафіксовано 3 військовослужбовців збройних сил Російської Федерації, які рухаються у їх бік. Вони вийшли їм на зустріч і зайняли оборону, дрони почали робити скиди і одного із трьох військовослужбовців Російської Федерації вбили. Ті двоє побігли в сторону свідка, один був зі зброєю АКМ, а свідок та інші військовослужбовці ЗСУ почали кричати, щоб вони скидали зброю і здавалися в полон, на що ті скинули зброю. Подальшим військовослужбовці ЗСУ взяли їх в полон, зв`язали та обшукали, при них було ще додатково виявлено три гранати дві Ф-1 та одна РГД-5, про які вони не повідомили. В полон взяли їх 29.02.2024, в період з 25.02.2024 по 29.02.2024 тримали їх на візуальному контролі, спостерігали, робили скиди. Ці солдати весь цей час облаштовували позиції ближче до позицій ЗСУ переднього краю і вже потім, під час особистого спілкування, вони повідомили, що вони «копачі». Вони дійсно копали протягом 4 діб, підготовлювали позиції для своїх військовослужбовців. Також їм підвозили матеріали, під`їжджав пікап. Вони робили рубежі, прикриті щілини, перекриття, тощо. Під час взяття в полон солдати ЗС РФ були одягнути у військову камуфльовану форму ЗСРФ, бронежилети ЗС Російської Федерації, каски та бушлати. Один з них поранений у руку, від скиду видно насічення, свідок ще йому допомогу надавав. А у іншого нічого не було, ну тобто він не бачив кровотечі і такого плану пошкоджень. Вказаних осіб свідок запам`ятав добре, оскільки вони близько 15 годин ще перебували на позиції ЗСУ, після їхнього взяття в полон. Один був вище, інших нижче, приблизно 175-185 см зросту. Один худіший за іншого, обидва приблизно за 30 років. 
		Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_14 від 18.03.2024 року, які зафіксовані відповідним протоколом і за допомогою цифрової відеокамери, та відтвореного у судовому засіданні в порядку ч.11ст.615 КПК України, свідок пояснив, що він являється військовослужбовцем ЗСУ і його військова частина НОМЕР_3 несе службу поблизу населених пунктів с. Роботине та с. Вербове Пологівського району Запорізької області. Приймають безпосередню участь у бойових діях із захисту територій України. 25.02.2024 вони зайшли на бойові позиції, нам доповіли, що приблизно за 200 метрів від них знаходяться військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації у кількості 3 осіб. Один із суміжних підрозділів почав працювати по ним скидами, в результаті чого одного із військовослужбовців ЗС РФ було вбито. Через декілька днів, приблизно 28-29го лютого 2024, по радіозв`язку повідомили, що ті двоє військовослужбовців ЗС РФ, що залишилися висунулися в бік позицій ЗСУ. Свідок вказав, що вони зайняли оборону і коли ті військовослужбовці РФ підійшли поближче, голосом почали кричати, щоб вони зупинилися і зняли із себе броню та зброю, якщо вона в них є. Вони дійшли до позиції ЗСУ в супроводі дрону, їх перевірили на наявність небезпечних речей, зв`язали їх та почали розпитувати хто вони і звідки. Також виявили при них гранати, про які вони нічого не повідомили. Дві Ф-1 та одну РГД-5. Ці солдати були одягнуті у форму Збройних Сил Російської Федерації, зокрема в теплі штани та бушлати, мали також при собі бронежилети та каски. Коли візуально спостерігали, то бачили, що в них був один автомат АКМ, однак його вони залишили десь у полі. Військовополонені сказали, що копали оборонні позиції, але зазвичай такі позиції копають для подальшого наступу. В одного із військовополонених пошкоджено обличчя, а у другого рука. Оскільки попередньо по ним відпрацювали дронами, то на момент взяття в полон спротиву вони не чинили. На позиціях зі свідком вони перебували приблизно 14-15 годин, тому він їх гарно запам`ятав і зможе упізнати. Обидва середньою зросту 170-180 см., приблизно 30-40 років, обидва з їх слів з АР Крим, службу проходять не так давно.
		Під час слідчих дій здійснювалась безперервна відеофіксація, яка записана на DVD-R диск, який був долучений до протоколу, як додаток, та був відтворений і досліджений судом в ході судового розгляду.
		Згідно із даними, які містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання від 18.03.2024 року свідку ОСОБА_13 надано для впізнання фототаблицю з 4 фотознімками осіб чоловічої статті. Свідок ОСОБА_13 вказав на фото та повідомив, що на фотознімку №3 впізнав особу, яку взяв у полон 29.02.2024 року на бойових позиціях в зоні проведення активних бойових дій на території Запорізької області.
		Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться збережені файли з вищезазначеною інформацією та процедурою проведення вказаної слідчої дії.
		За змістом протоколу огляду від 18.03.2024, слідчим у період часу з 12:50 год. по 12:59год., за участі свідка ОСОБА_13 оглянуто інформацію, що розміщена у Всесвітній мережі Інтернет, з використанням Інтернет браузера « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме за адресою посилання:ІНФОРМАЦІЯ_3 у полі пошуку головного меню «Google» введено критерій пошуку у вигляді запису «карта Запоріжжя». В процесі подальшого огляду було здійснено перехід на адресу посилання з заголовком «Запоріжжя». У браузері відкрилася сторінка з картою Запорізької області, у подальшому було збільшено територію в районі населених пунктів Оріхів-Роботине-Вербове, оскільки саме в цьому районі ведуться активні бойові дії. В подальшому свідок на карті відмітив приблизне місце, де 29.02.2024 року він взяв у полон військовослужбовця Збройних Сил Російської Федерації 
		Додатком до протоколу є роздруківка зі скріншотом карти та з відміткою місця взяття в полон ОСОБА_6 29.02.2024 року. 
		Згідно із даними, які містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання від 18.03.2024 року свідку ОСОБА_14 надано для впізнання фототаблицю з 4 фотознімками осіб чоловічої статті. Свідок ОСОБА_14 вказав на фото та повідомив, що на фотознімку №3 впізнав особу, яку взяв у полон 29.02.2024 року на бойових позиціях в зоні проведення активних бойових дій на території Запорізької області .
		Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться збережені файли з вищезазначеною інформацією та процедурою проведення вказаної слідчої дії.
		За змістом протоколу огляду від 18.03.2024, слідчим у період часу з 12:32 год. по 12:39 год., за участі свідка ОСОБА_14 оглянуто інформацію, що розміщена у Всесвітній мережі Інтернет, з використанням Інтернет браузера « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме за адресою посилання:ІНФОРМАЦІЯ_3 у полі пошуку головного меню «Google» введено критерій пошуку у вигляді запису «карта Запоріжжя». В процесі подальшого огляду було здійснено перехід на адресу посилання з заголовком «Запоріжжя». У браузері відкрилася сторінка з картою Запорізької області, у подальшому було збільшено територію в районі населених пунктів Оріхів-Роботине-Вербове, оскільки саме в цьому районі ведуться активні бойові дії. В подальшому свідок на карті відмітив приблизне місце, де 29.02.2024 року він взяв у полон військовослужбовця Збройних Сил Російської Федерації 
		Додатком до протоколу є роздруківка зі скріншотом карти та з відміткою місця взяття в полон ОСОБА_6 29.02.2024 року. 
		Аналізуючи та оцінюючи показання свідків, суд вважає, що вони послідовні, логічні, істотних суперечностей не мають, узгоджуються між собою із поясненнями також і обвинуваченого в частині тих подій, які свідки сприймали безпосередньо та з іншими доказами по даному кримінальному провадженню, в тому числі і письмовими. Мотивів для обмови свідками обвинуваченого не встановлено, всі свідчення надавалися під присягою, свідки не відмовилися від надання показів,попереджені про кримінальну відповідальність. У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. 
		Крім зазначеного, пояснення свідків узгоджуються і з показаннями самого обвинуваченого, який не оспорює вчинення ним інкримінованого злочину .
		Також у судовому засіданні безпосередньо досліджені такі письмові докази, на які сторона обвинувачення послалася як на доказ вини ОСОБА_6 у вчиненому злочині іякі відповідають вимогам належності та допустимості, передбаченим ст.87-89 КПК України та процесуальні документи.
		Так, зі змісту повідомлення начальника 4 відділу 5 управління Департаменту військової контррозвідки СБУ про вчинення кримінального правопорушення від 15.04.2024 № 17/5/4-1165нт випливає, що в ході виконання завдань з контррозвідувального забезпечення військових формувань Запорізького гарнізону отримані дані, які свідчать про вчинення громадянином України ОСОБА_6 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця н.п. Солоне Озеро Джанкойського р-ну АР Крим, військовий квиток ЗС РФ АК 4675589, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) за яке передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 111 КК України.Так, встановлено, що в листопаді 2023 року, ОСОБА_6 , під час збройної агресії РФ до України, відбуваючи покарання у виправній колонії АДРЕСА_4 , перейшов на бік ворога, в умовах військового стану, уклавши контракт від 13.11.2023 року та добровільно вступивши до лав збройних сил російської федерації на посаду стрільця-санітара 1 взводу 2 десантно-штурмової роти батальйону «Шторм Z» 56 десантно-штурмового полку Збройних Сил Російської Федерації військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 ). 27.02.2024 року, ОСОБА_6 , діючи навмисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, у складі зазначеного збройного формування, під командуванням збройних сил РФ, приймав безпосередню участь у бойових діях на стороні ЗС РФ проти представників Сил оборони України в районі АДРЕСА_3 . 29.02.2024 року ОСОБА_6 , був взятий у полон військовослужбовцями Національної гвардії України на лінії бойового зіткнення в районі АДРЕСА_3 . Додатком до вказаного повідомлення є: копія військового квитка військовослужбовця ЗС РФ серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Кримської УССР; довідка з військової частини НОМЕР_1 , видана гв рядовому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для надання за місцем вимоги (викладена на російській мові, у вироку наводиться у перекладі на державну мову); графік чергування з прізвищами 47 осіб (російською мовою), у тому числі і ОСОБА_6 на 4 арк. ; фотографія на якій зображено 4 особи чоловічої статті у зеленій камуфльованій військовій формі Збройних Сил Російської Федерації зі знаками розрізнення та із автоматичною зброєю у руках в бронежилетах та касках.
		На підставі матеріалів правоохоронних органів внесено відомості до ЄРДР № 22024080000000623 від 15.04.2024 року за ч.2 ст.111 КК України. 
		За змістом протоколу огляду від 07.03.2024, слідчим у період часу з 15:07 год. по 15:19 год., за участі спеціаліста ОСОБА_15 , якого залучено до участі у кримінальному провадженні постановою слідчого від 05.03.2024 року, оглянуто інформацію, що розміщена у Всесвітній мережі Інтернет, з використанням Інтернет браузера « ОСОБА_16 », а саме за адресою посилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 В процесі огляду було здійснено перехід на адресу посилання, на якій опубліковано відомості про 56-й гвардійський десантно-штурмовий полк, місця дислокації м. Феодосія з 01.12.2021 року, роки на службі бригади, приналежність, війни/битви, структура, озброєння тощо. Міститься також інформація про участь вказаного полку у вторгненні в Україну у 2022 році, зокрема зазначено, що після відступу з Херсону, 56 дшп займав позиції на Лівому березі Дніпра, потім частина підрозділів, у серпні 2023 року була перекинута у Запорізьку область на ОСОБА_17 напрямок, до села Роботино. Після втрат частини 56-й дшп були доукомплектовані засудженими з місць позбавлення волі. Після огляду статті, її зміст було зафіксовано на скріншотах та здійснено повне збереження Web-сторінки та збереження змісту шляхом архівування. Зафіксовано її зміст у вигляді скріншотів та збереження повної адреси посилання.
		Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться збережені файли з вищезазначеною інформацією.
		Відповідно до змісту протоколу огляду від 17.04.2024, слідчим у період часу з 19:55 год. по 20:05 год., за участі спеціаліста,оглянуто офіційний сайт ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою посилання « ІНФОРМАЦІЯ_6 », де вказані електронні сервіси сайту, серед яких є сервіс під назвою «Перевірка недійсних документів». Після проведення необхідних операцій результатом перевірки виявлено наступне: «Документ: Паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 номер НОМЕР_6 (що належить громадянину України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )  інформація про визнання недійсним документу в базах ДМС відсутня», що вказує на дійсність паспорта громадянина України на ім`я обвинуваченого.
		Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться збережені файли з вищезазначеною інформацією.
		За змістом протоколу огляду від 17.04.2024 , слідчим у період часу з 15:39 год. по 15:47 год., за участі підозрюваного ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 оглянуто фото-копії: копія військового квитка військовослужбовця ЗС РФ серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Кримської УССР; довідка з військової частини НОМЕР_1 , видана гв рядовому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для надання за місцем вимоги (викладена на російській мові, у вироку наводиться у перекладі на державну мову); графік чергування з прізвищами 47 осіб (російською мовою), у тому числі і ОСОБА_6 на 4 арк. ; фотографія на якій зображено 4 особи чоловічої статті у зеленій камуфльованій військовій формі Збройних Сил Російської Федерації зі знаками розрізнення та із автоматичною зброєю у руках в бронежилетах та касках. В ході проведення огляду, після ознайомлення із вказаною фотокопією документа підозрюваний ОСОБА_6 зазначив, що це його військовий квиток, який видали 14.10.2023 вже після того, як він уклав контракт про проходження строкової служби в ЗС РФ. Цей документ залишився в АДРЕСА_2 на місці постійної дислокації військового підрозділу, також підтвердив належність йому свідоцтва про народження, довідки, про те, що він є учасником так званої «СВО» та приймав участь у бойових діях на території України, та вказав, що вказана довідка передбачає надання пільг на території РФ. Також в ході проведення огляду, після ознайомлення із фотокарткою, підозрюваний ОСОБА_6 зазначив, що фотографія зроблена на полігоні АДРЕСА_2 , десь у січні 2024 року. На цій фотографія зліва направо: 1) водій із позивним « ОСОБА_18 » на ім`я ОСОБА_19 ; 2) « ІНФОРМАЦІЯ_7 » 3) ОСОБА_20 з позивним « ОСОБА_21 » 4) ОСОБА_22 . Підозрюваний зазначив, що це його бойова група, з якою вони здійснювали штурми та укріплення бліндажів.
		Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться збережені файли з вищезазначеною інформацією.
		Постановою слідчого від 17.04.2024 року камуфляжні штани зеленого кольору, копія військового квитка військовослужбовця ЗС РФ серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Кримської УССР; довідка з військової частини НОМЕР_1 , видана гв рядовому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для надання за місцем вимоги (викладена на російській мові, у вироку наводиться у перекладі на державну мову); графік чергування з прізвищами 47 осіб (російською мовою), у тому числі і ОСОБА_6 на 4 арк. ; фотографія на якій зображено 4 особи чоловічої статті у зеленій камуфльованій військовій формі Збройних Сил Російської Федерації зі знаками розрізнення та із автоматичною зброєю у руках в бронежилетах та касках, визнані речовими доказами та передані на відповідальне зберігання до камери речових доказів УСБУ в Запорізькій області. 
		За змістом протоколу огляду від 17.04.2024 , слідчим у період часу з 16:03 год. по 16:07 год., за участі підозрюваного ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 оглянуто оглянуто інформацію, що розміщена у Всесвітній мережі Інтернет, з використанням Інтернет браузера « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме за адресою посилання:ІНФОРМАЦІЯ_3 у полі пошуку головного меню «Google» введено критерій пошуку у вигляді запису «карта Запоріжжя». В процесі подальшого огляду було здійснено перехід на адресу посилання з заголовком «Запоріжжя». У браузері відкрилася сторінка з картою Запорізької області, у подальшому було збільшено територію в районі населених пунктів Оріхів-Роботине-Вербове, оскільки саме в цьому районі ведуться активні бойові дії, під час яких підозрюваного ОСОБА_6 взято у полон. В подальшому підозрюваний на карті відмітив приблизне місце, де 29.02.2024 року був взятий у полон військовослужбовцями Збройних Сил України.
		Додатком до протоколу є роздруківка зі скріншотом карти та з відміткою місця взяття в полон ОСОБА_6 29.02.2024 року та диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться збережені файли з вищезазначеною інформацією та процедурою проведення вказаної слідчої дії.
		За змістом протоколу огляду від 18.03.2024 , слідчим у період часу з 11:50 год. по 11:54 год., за участі свідка ОСОБА_12 оглянуто фото-копії фотографії, на якій зображено 4 особи чоловічої статі у формі Збройних Сил Російської Федерації зі знаками розрізнення та із автоматичною зброєю у руках, в бронежилетах та касках. В ході проведення огляду свідок зазначив, що на цій фотографії 4 особи, які входили до складу однієї бойової групи у складі ЗС РФ під час виконання бойового завдання 27.02.2024 року на територіях Запорізької області. Зліва направо свідок перелічив осіб за позивними:1) водій «Єсенін», 2) «Отелло», 3) він, ОСОБА_12 , 4) ОСОБА_22 з позивним « ОСОБА_10 ».Фотографія здійснена після шикування, приблизно в 20 числах січня 2024 року. 
		Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться збережені файли з вищезазначеною інформацією та процедурою проведення вказаної слідчої дії.
		Згідно з протоколом огляду від 17.04.2024 слідчим у період часу з 17:45 год. до 17:55 год. оглянуто речі та документи, отримані від ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якості додатку до листа № 101/2907 від 28.03.2024 на запит начальника слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області, зокрема камуфляжні штани військовослужбовця РФ, що були вилучені у ОСОБА_6 після взяття його в полон.
		Відповідно до змісту протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 15.04.2024 року, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя №1-кс/331/594/2024, справа № 331/1700/24 від 29.03.2024 року у приміщенні Центральної виборчої комісії вилучено інформацію, яка міститься у Державному реєстрі виборців відносно ,у тому числі ОСОБА_6 , яка записана на носії інформації. Згідно з додатком до протоколу надано інформацію, що міститься у базі даних Державного реєстру виборців, а саме містяться дані відносно ОСОБА_6 , дата і місце народження 17.03.1987 р.н., Україна, Автономна Республіка Крим, Джанкойський район, с. Сольоне Озеро, у графі «виборча адреса» зазначено (вибув з адреси) АДРЕСА_7 . У графі «службові персональні дані» міститься інформація: включений до Реєстру у 2010 році за адресою установи виконання покарань: АДРЕСА_8 , В 2013 році зареєстрований за адресою і у цьому ж році вибув з неї: АДРЕСА_7 .
		Відповідно до листа №4801.3.1-162/48.1 від 11.03.2024 року Управління ДМС у Миколаївській області на №59/14/2044ві від 08.03.2024 року надано інформацію, що за обліками УДМС у Миколаївській області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_7 , виданим 25.04.2013 року Миколаївським РС УДМС у Миколаївській області. За даними відділу з питань громадянства УДМС у Миколаївській області ОСОБА_6 є громадянином України, який з питань набуття громадянства не звертався. 
		Відповідно до листа №6.1-2659/6 від 14.03.2024 Департамент з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України на № 17/5/4-1133нт від 07.03.2024 року надано інформацію, що на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Миколаївським РС УДМС України в Миколаївській області 25.04.2013 року оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 . Додатком до листа є заява про видачу паспорта на ім`я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Додаток №1 до п.3 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» ) 
		За змістом протоколу огляду від 18.04.2024 , слідчим у період часу з 15:37 год. по 15:48 год., за участі підозрюваного ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , оглянуто фотокопію заяви про видачу паспорта на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході огляду, після ознайомлення з вказаною фотокопією документа, підозрюваний ОСОБА_6 заявив, що це заява про видачу паспорта, яку він написав у Миколаїівській області, під час перебування в місці позбавлення волі в січні 2013 року, у квітні 2013 року на підставі цієї заяви ОСОБА_6 видали паспорт громадянина України.
		Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться збережені файли з вищезазначеною інформацією та процедурою проведення вказаної слідчої дії.
		Вищевказані показання свідків та дані протоколів впізнання особи за фотознімками, протоколи за результатами оглядів, узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.
		Вищенаведені письмові докази є належними і допустимими і в своїй сукупності з точки зору їх достатності та взаємозв`язку із показами свідків, а також і показами самого обвинуваченого свідчать про існування події вчинення злочину і у своїй сукупності колегія суддів вважає, що досліджені докази відповідають вимогам передбаченимст. 85-87 КПК України, і в повному обсязі доводять вину обвинуваченого у вчиненні цього злочину поза розумним сумнівом, за обставин встановлених судом. 
		Надані стороною обвинувачення документи: витяги з ЄРДР; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення; доручення про проведення досудового розслідування, повідомлення про початок досудового розслідування; постанова про призначення групи прокурорів; постанова про доручення проведення слідчих дій, супровідні листи, тощо - які за своїм змістом не містять ознак доказів, але мають значення для вирішення кримінального провадження, колегія суддів в обґрунтування провини обвинуваченого не покладає, зазначені процесуальні документи засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону.
		Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого, що були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
		Поясненнями свідків, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, підтверджується факт взяття 29.02.2024 року в полон обвинуваченого ОСОБА_6 біля с. Вербове, Пологівського району, де велись безпосередні бойові дії.
		Протоколом огляду речей від 17.06.2024 року, підтверджується факт екіпіровки останнього у речі і предмети, які ззовні схожі на військову камуфляжну форму збройних сил Російської Федерації.
		Поясненнями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 при пред`явленні їм особи для впізнання за фотознімками, підтверджується факт перебування обвинуваченого ОСОБА_6 , військовослужбовця, на посаді у збройних силах РФ.
		Зміст військового квитка військовослужбовця ЗС РФ серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Кримської УССР; довідка з військової частини НОМЕР_1 , видана гв рядовому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для надання за місцем вимоги (викладена на російській мові, у вироку наводиться у перекладі на державну мову); графік чергування з прізвищами 47 осіб (російською мовою), у тому числі і ОСОБА_6 на 4 арк. ; фотографія на якій зображено 4 особи чоловічої статті у зеленій камуфльованій військовій формі Збройних Сил Російської Федерації зі знаками розрізнення та із автоматичною зброєю у руках в бронежилетах та касках, підтверджує факт добровільності дій ОСОБА_6 на взяття участі у бойових діях. Тим самим, ОСОБА_6 перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
		Протокол огляду від 07.03.2024 року, з інформацією про 56-й гвардійський десантно-штурмовий полк РФ, яка розміщена у Всесвітній мережі Інтернет, підтверджує факт реальної наявності даного формування, у якому ОСОБА_6 , проходив військову службу, входить до складу армії держави-агресора РФ, в складі збройних сил якої веде активні бойові дії проти держави Україна.
		Протокол огляду, фото-копії паспорта громадянина України, протокол огляду офіційного сайту Державної міграційної служби України, підтверджують факт того, що ОСОБА_6 являється громадянином України.
		Колегія суддів переконана, що ОСОБА_6 будучи громадянином України, безумовно усвідомлював факт окупації та агресії з боку РФ, і добровільно за власним волевиявленням, свідомо здійснив перехід на бік ворога.
		Отже,оцінивши дослідженів судовомузасіданні докази,суд встановив,що винуватістьобвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненіінкримінованого йомузлочину,крім повноговизнання їїобвинуваченим,знайшла своєпідтвердження належнимиі допустимимидоказами ідоходить переконливоговисновку,що ОСОБА_6 будучи громадяниномУкраїни,діючи умисно,на шкодусуверенітетові,територіальній цілісностіта недоторканості,обороноздатності України,13жовтня 2023року добровільноперейшов набік ворогав періодзбройного конфлікту,в умовахвоєнного стану,шляхом підписання контрактуз міністерствомоборони РФпро проходженнявійськової службив збройнихсилах російськоїфедерації,та подальшоговступу долав батальйону«Шторм Z»56-годесантно-штурмового полкузбройних силРФ,військової частини№ НОМЕР_1 ,з метоюбезпосередньої участіу бойовихдіях протизведених підрозділівЗбройних СилУкраїни,Національної гвардіїта Національноїполіції України.В подальшому ОСОБА_6 призначено напосаду стрільця,присвоєно званнярядовий,та наданопозивний « ОСОБА_10 ».Також останнійбув забезпеченийкамуфльованою формоюодягу,вогнепальною зброєю-АК-74та бойовимиприпасами донеї.У подальшому у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 24 жовтня 2023 року, ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем ЗС держави-агресора РФ вирушив для виконання «спеціальних військових задач» до так званої «зони проведення спеціальної військової операції», а фактично на територію суверенної держави Україна до АДРЕСА_2 . Перебуваючи у складі вищевказаного підрозділу, ОСОБА_6 здійснював охорону та обладнання позицій, займався підготовкою до евакуації поранених військовослужбовців ЗС РФ, тощо.У подальшому, 27.02.2024 ОСОБА_6 , будучи громадянином України, діючи умисно, в період збройного конфлікту, в умовах оголошеного на території України воєнного стану, перебуваючи у складі Збройних Сил РФ та приймаючи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога - російської федерації, на виконання наказу командування з числа військовослужбовців Збройних Сил РФ разом з іншими військовослужбовцями з його військової частини вирушив на вогневу позицію, розташовану неподалік АДРЕСА_3 , з метою відновлення та утримання бойових позицій збройних сил рф, а фактично продовження участі в окупації території України, де останнього 29.02.2024 військовослужбовцями ЗС України взято в полон, тим самим припинено його злочинну діяльність на боці держави-агресора РФ та доставлений до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
		Добровільність переходу ОСОБА_6 на бік ворога в період збройного конфлікту підтверджено вищезазначеними доказами, аналіз і оцінку яким наведено судом вище, а також не заперечувалось і самим обвинуваченим ОСОБА_6 у судовому засіданні, який пояснив, що контракт із військовою частиною РФ підписав добровільно, з метою отримання пільг та звільнення від відбування покарання за вироком. 
		При цьому, судом не встановлено перебування обвинуваченого під безпосереднім впливом або фізичним примусом, внаслідок якого він не міг керувати своїми вчинками або психічного примусу, оскільки такі дії цієї особи не були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави. 
		Колегія суддів переконана в тому, що шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої і вважає, що факт добровільного перебування громадянина України у складі армії держави-агресора РФ, на лінії бойового зіткнення з підрозділами Збройних Сил України, вже достатньо для кваліфікації дій заст. 111 КК України, адже такі дії є нічим іншим, ніж перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, які, вочевидь, завдають значної шкоди як суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, так і обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Згідно Закону України «Про громадянство України», вихід із громадянства України допускається в порядку передбаченому Законом, якщо особа набула громадянство іншої держави.
		Однак саме по собі отримання громадянства іншої держави не припиняє громадянства України, адже законодавство РФ визначає підстави набуття та припинення громадянства РФ, проте не може вирішувати питання припинення громадянства іншої країни, у тому числі України.
		Отже, під час судового розгляду кримінального провадження повністю доведено винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), яке кваліфікується судом за ч. 2 ст. 111 КК України як державна зрада, тобто діяння, умисне вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану.
		При призначенні обвинуваченому покарання, суд керується вимогами КК України, роз`ясненнями, наданими у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів такарається позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.
		Визначаючи вид та розмір покарання, яке має бути призначене ОСОБА_6 ,суд враховує дані про його особу, зокрема, що він є особою працездатного віку, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, має зареєстроване місце проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 не встановлено.
		Оцінюючи наявність чи відсутність обставини, що пом`якшує покарання у вигляді щирого каяття, колегія судів зауважує, що щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, яка вчинила злочин і передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї злочинної поведінки, почуття сорому, докорів сумління і готовність нести кримінальну відповідальність. Щире каяття проявляється у самозасудженні особою вчиненого злочину, його наслідків, прагненні усунути нанесену шкоду та рішенні не вчиняти більше злочинів. При цьому, поняття «щире каяття» не є тотожним поняттям до визнання вини (визнання особою факту вчинення нею злочину), як про це стверджувала сторона захисту.
		Колегія суддів на своє глибоке переконання вважає, що визнання ОСОБА_6 вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 111 КК України, було вимушеним під тиском вагомих доказів його винуватості, а його поведінка не свідчить про щирий жаль з приводу вчинених дій, їх осуд та будь-яких суттєвих позитивних змін у соціальних орієнтаціях, які знижують ступінь його небезпечності. 
		Посилання захисника на те, що ОСОБА_6 , активно сприяв розкриттю злочину і добровільно здався у полон без зброї, суд сприймає критично, так як пояснення обвинуваченого, свідків, а також матеріали справи, дають суду підстави вважати, що здача у полон була вимушеною, під тиском відповідних дій ЗСУ і задля врятування свого життя.
		За таких обставин пом`якшуючі покарання обставини у справі, відповідно дост. 66 КК України, судом не встановлені.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 не встановлено.
		Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
		Суд, з урахуванням викладених обставин, враховуючи позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання відповідно до санкцій ч.2ст.111 КК Україниу вигляді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією усього майна, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 не можливе без його ізоляції від суспільства. 
		Тому з урахуванням всіх обставин справи, загальних засад призначення покарання, а саме законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд доходить висновку про необхідність і достатність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на строк, визначений санкцією ч. 2 ст. 111 КК України, з призначенням додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		Таке покарання на переконання колегії суддів буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень.
		З огляду на вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбаченихст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання не вбачає підстав для застосування положеньст. 69 КК України.
		Запобіжний захід під час досудового розслідування обвинуваченому не обирався.
		Відповідно до ч.5ст.72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
		Згідно ч.1ст.1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбаченихКримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
		За приписами ч.6 ст.4 даного Закону, під час дії воєнного стану в Україні у зв`язку з неможливістю доставлення військовополонених безпосередньо до табору для тримання військовополонених, з метою забезпечення їхнього життя та здоров`я такі особи можуть тимчасово перебувати у дільницях для тримання військовополонених, утворених у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України.
		Такі висновки узгоджуються із положеннями ч.2 ст.103 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, згідно з якими будь-який період перебування військовополоненого під вартою в очікуванні суду віднімають від загального строку покарання, призначеного військовополоненому, та беруть до уваги під час винесення вироку
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід відносно ОСОБА_6 під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувався, однак останній був взятий в полон 29.02.2024 року, перебував у дільниці для тримання військовополонених, утвореній в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» в очікуванні суду, тому строк відбування покарання, призначеного ОСОБА_6 за даним вироком, слід рахувати з 29.02.2024 року.
		Цивільний позов не заявлявся. Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно дост. 100 КПК України. Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Керуючись ст.ст. 369, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання за ч.2 ст.111 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.
		Строк відбування покарання обчислювати ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29 лютого 2024 року.
		Речові докази: камуфляжні штани зеленого кольору, копії: копія військового квитка військовослужбовця ЗС РФ серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Кримської УССР; довідка з військової частини НОМЕР_1 , видана гв рядовому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для надання за місцем вимоги (викладена на російській мові, у вироку наводиться у перекладі на державну мову); графік чергування з прізвищами 47 осіб (російською мовою), у тому числі і ОСОБА_6 на 4 арк. ; фотографія , які передані на відповідальне зберігання до камери речових доказів УСБУ в Запорізькій області, знищити.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Відповідно до ч. 15ст. 615 Кримінального процесуального кодексу Українисудом проголошено резолютивну частину вироку.
		Повний текст вироку після його проголошення вручається учасникам судового провадження, які присутні у судовому засіданні.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		 
		Головуючий суддя:                 ОСОБА_1 
		 
		Судді:                  ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...