Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/1017/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано судом: 28.10.2024. Зареєстровано: 28.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2024.
Дата набрання законної сили: 28.11.2024
Номер судового провадження: 2/521/2627/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
		Справа №521/1017/24
		Пр. №2/521/2627/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 жовтня 2024 року                              м. Одеса
		 
		Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді  Сегеди О.М., 
		при секретарі Замниборщ А.С., за участю:
		представника позивача - ОСОБА_1 ,
		відповідача  ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіОдесі цивільнусправу за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,
		 
		встановив:
		 
		У січні 2024 року Військова академія (м. Одеса) звернулась до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3 , посилаючись на те, що відповідно до Директиви Міністра оборони України «Про переобладнання вивільненого фонду Міністерства оборони України під тимчасове житло для безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей» від 11 червня 2001 року №Д-14, будівля №93а була переобладнана під тимчасове житло для проживання безквартирних військовослужбовців та членів їх сімей, яка на даний час використовується для тимчасового проживання безквартирних військовослужбовців.
		Зазначив, що відповідач зі своєю сім`єю у складі 2-х осіб є користувачами кімнати № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 ), яка займається обслуговуванням вказаної будівлі та надає мешканцям приміщень послуги з водопостачання, опалення, забезпечення електроенергією та здійснює вивіз сміття. 
		Отже, відповідач є споживачем комунальних послуг.
		Відповідно до вимог законодавства споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку- води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки платіжної квитанції тощо).
		Вказував, що за період проживання відповідача в кімнаті АДРЕСА_2 , а саме з 2011 року по теперішній час, останнім порушено взяті на себе зобов`язання зі сплати житлово-комунальних послуг, внаслідок чого за ним станом на 01 жовтня 2023 року рахується заборгованість в розмірі 50867,93 грн., яка складається з: 32680,02 грн.  сума боргу, 2941,20 грн.- три відсотка річних,15246,71 грн.  інфляційні витрати.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
		Оскільки відповідач зареєстрований в кімнаті АДРЕСА_2 та є споживачем житлово-комунальних послуг, що надає Військова академія (м. Одеса), то він як споживач зобов`язаний щомісячно вносити плату за надані послуги згідно зі встановленим тарифом, що розраховується на 12 місяців.
		Проте відповідач не виконує свої зобов`язання і має заборгованість за житлово-комунальні послуги. 
		Станом на 01 жовтня 2023 року у відповідача перед Військовою академією (м. Одеса), існує заборгованість, яка складає 50867,93 грн., що свідчить про невиконання споживачем зобов`язань по сплаті наданих житлово-комунальних послуг та порушення прав відповідача.
		Відповідач у добровільному порядку плату за житлово-комунальні послуги у повному обсязі не вносить. 
		З огляду на те, що позивач надавав відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі, то відповідач зобов`язаний сплатити останньому заборгованість за користування послугами, наданими Військовою академією (м. Одеса).
		Посилаючись на порушення своїх прав та вимоги діючого законодавства, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Військової академії (м.Одеса) заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 50867,93 грн., яка складається з: 32680,02 грн.  сума боргу, 2941,20 грн.-три відсотка річних,15246,71 грн.  інфляційні витрати та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
		Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2024 року було відкрито провадження у справі, та призначено підготовче судове засідання (а.с. 25).
		Ухвалою суду від 01 травня 2024 року по справі підготовче судове засідання було закрито, справа призначена до судового розгляду (а.с. 77).
		Представник позивача, діючий за довіреністю від 08 січня 2024року в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі (а.с. 11).
		Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні. Раніше надав відзив на позов, в обгрунтування якого зазначив, що він є інвалідом війни 3 групи. До початку збройної агресії російської федерації на підставі рапорту від 21 листопада 2002 року проживав разом з дружиною в кімнаті АДРЕСА_2 , який на час вселення був гуртожитком для сімей військовослужбовців Одеського інституту сухопутних військ. З початком збройної агресії російської федерації, в кінці лютого 2022 року він разом з дружиною переїхав тимчасово жити на квартиру дочки, яка разом з чоловіком проживає за кордоном.
		Зазначив, що 04 травня 2023 року в результаті обстрілу російською федерацією з використанням БПЛА «Shahed» було пошкоджено два гуртожитки Військової академії (м.Одеса), в яких частково ще проживали сім`ї безквартирних військовослужбовців та військових пенсіонерів Одеського гарнізону. 
		Внаслідок обстрілу було зруйновано дах та верхні поверхи двох п`ятиповерхових будівель гуртожитків. Ступень пошкоджень відповідно до експертного дослідження складає 59%, технічний стан будівель визначено як аварійний. Внаслідок чого гуртожитки були відключені від електропостачання, водопостачання та теплопостачання, що змусило мешканців гуртожитків звільнити будівлі. 
		Стверджував, що незважаючи на вказані обставини, позивач безпідставно продовжує нарахування коштів за проживання в гуртожитках. 
		Зазначив, що він, як інвалід 3 групи має право на встановленні законом пільги у розмірі 100-відсоткової знижки плати за проживання та користування комунальними послугами, але балансоутримувачем будівлі, де він проживає вказані послуги не надаються у повному обсязі. 
		У зв`язку з даними обставинами він неодноразово звертався та надавав документи про отримання пільг до балансоутримувача та постачальних організацій щодо надання йому пільг відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». 
		Вказував, що з лютого 2023 року на його пенсійну картку без його відома надходить субсидія, яку він повністю перераховує на рахунок Військової академії (м.Одеса).
		Площа кімнати, де він проживає разом з дружиною не перевищує норми, необхідної для користування 100- відсоткової знижки плати за проживання та користування кімнатою.
		Посилаючись на порушення своїх прав, як інваліда війни 3 групи, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог Військової академії (м.Одеса) до нього у повному обсязі (а.с. 42-45).
		Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх 0,сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Судом встановлено,що Військоваакадемія (м.Одеса)-державна організація,яка зареєстрованавРеєстрі суб`єктівосвітньої діяльностіта здійснює діяльність у сфері оборони.
		Встановлено, що будівля АДРЕСА_3 ), яка займається обслуговуванням вказаної будівлі, надає мешканцям приміщень послуги з водопостачання, опалення, забезпечує останніх електроенергією та здійснює вивіз сміття. 
		Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №437570 від 06 лютого 2024 року відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28 березня 2005 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 24).
		Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м. Одеси за №Г5-300852-ф/л від 10 листопада 2021 року та за №Г5-300869-ф/л від 10 листопада 2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 28 березня 2005 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 56, 57).
		Встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його дружина ОСОБА_4 , 1960 року народження проживають в кімнаті АДРЕСА_5 , загальною площею 37,3 кв.м., що підтверджується довідкою Військової академії (м. Одеса ) від 16 січня 2024 року №17/22/5 (а.с. 7).
		Зі змісту довідки Військової академії (м. Одеса) від 16 січня 2024 року №17/22/5 відповідач ОСОБА_2 з 01 грудня 2020 року комунальні послуги не сплачує.
		Відповідно до розрахунку нарахування і оплати абонентом ОСОБА_2 заборгованості по комунальним послугам за період з грудня 2020 року по листопад 2023 року станом на 01 січня 2024 року заборгованість відповідача за спожиті комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_6 , складає 32680,02 грн. (а.с. 3-4).
		Встановлено, що відповідачем в 2023 році було частково здійснено оплату за комунальні послуги (а.с. 58, 59, 60, 61, 62).
		Відповідач є інвалідом 3 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 15 вересня 2016 року (а.с. 47).
		Встановлено, що відповідач на територію в/містечка НОМЕР_3 проходить за одноразовими перепустками (а.с. 74, 75).
		Зі змісту відповідді начальника Військової академії (м. Одеса) від 22 липня 2024 року вбачається, що відповідно до звіту з технічного обстеження будівельних конструкцій №№ТО 01:0306-9973-8398-8886 від 11 червня 2023 року будівля за ГП №93а оцінюється як аварійна. Подальша експлуатація будівлі можлива після проведення часткового монтажу, підсилення несучих та огороджувальних конструкцій та ремонтно -відновлювальних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації (а.с. 111-112).
		Представник позивача в судовому засіданні пояснив суду, що будівля АДРЕСА_3 використовувалась до червня 2023 року для проживання її мешканців та військовослужбовців.
		Відповідач в судовому засіданні також пояснив суду, що він до теперішнього часу проходить на територію в/містечка НОМЕР_3 за одноразовими перепустками та користується кімнатою № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_7 , а також користується житлово-комунальними послугами, які надає позивач, а саме електроенергією тощо. 
		Встановлено, що відповідач та його дружина сберігають своє право користування кімнатою № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_7 , оскільки до теперішнього часу зареєстровані в ній.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово звертався з запитами до начальника Військової академії (м. Одеса) та постачальних організацій щодо надання йому пільг відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с. 106, 107-108, 109, 110, 113-116, 120-123, 124-127, 132-135,144-147). 
		Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18 липня 2024 року вбачається, що на підставі електронної особової справи від 01 грудня 2008 року №5137-43128 та мігрованих даних ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено в автоматичному режимі пільги на оплату житлово-комунальних послуг по 30 червня 2024 року. Крім того, на підставі заяви ОСОБА_2 , йому з 01 липня 2024року призначено пільги на оплату житлово-комунальних послуг за адресою проживання: АДРЕСА_8 (а.с. 128-129).
		Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.
		Частинами першими статтей 15,16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Статтею 1Закону України«Про ЗбройніСили України»визначено,що ЗбройніСили України-це військовеформування,на якепокладається оборонаУкраїни,захист їїсуверенітету,територіальної цілісностіі неподільності. 
		Згідно ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оброни України, яке є центральні органом виконавчої влади і військового управління. 
		Відповідно до статей 1, 2Закону України«Про правовийрежим майнаЗбройних СилахУкраїни» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює управління військовим майном. 
		Статтями 3, 4Закону України«Про правовийрежим майнау ЗбройнихСилах України» встановлено, що з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України, воно набуває статусу військового майна та обліковуються у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.
		Судом встановлено, що будівля АДРЕСА_3 є військовим майном, яке з 01 березня 2014 року знаходиться на балансі та перебуває у відповідальній експлуатації Військової академії (м. Одеса). 
		Встановлено, що відповідно до Директиви Міністра оборони України «Про переобладнання вивільненого фонду Міністерства оборони України під тимчасове житло для безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей» від 11 червня 2001 року №Д-14, будівля АДРЕСА_9 ,в/м17використовується длятимчасового проживання,безквартирних військовослужбовців та членів їх сімей, яка на даний час використовується для тимчасового проживання безквартирних військовослужбовців.
		Відповідно до ст.127ЖК України під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
		Матеріали справи не містять доказів того, що будівля АДРЕСА_9 , в/містечка 17 визнана гуртожитком.
		Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначеніЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (далі-Закон №1875-ІV).
		Відповідно до ст. 1 Закону №1875-ІV, яка визначає терміни, які вживаються у цьому Законі, житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
		Згідно зі ст. 5 Закону №1875-ІV України, до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
		Аналіз змісту цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акту спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово комунальних послуг.
		Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №1875-ІV, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 08 жовтня 1992 року № 572, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами або законом.
		Згідно із ст. 9 Закону №1875-ІV споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
		Частиною 1 ст. 12 Закону №1875-ІV визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
		Обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладено як на споживача (відповідача), так і на виконавця (позивача) (п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону №1875-ІV).
		Відповідно до ст.13 Закону №1875-ІV договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
		З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до 13 Закону №1875-ІV) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
		У частині першій ст.19 Закону №1875-ІV встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, разом з тим відповідно до п. 1 ч.1 ст.20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 та п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону №1875-ІV споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
		Таким чином, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
		Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
		Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17.
		Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
		Відповідачем не надано власного розрахунку нарахувань за послугу з постачання комунальних послуг та не спростовано правильність таких нарахувань, здійснених позивачем. Матеріали справи також не містять актів-претензій про неналежне надання або ненадання послуг, які б підтверджували твердження відповідача про здійснення розрахунків за ненадані послуги.
		Крім того, доказів того, що послуги відповідачу не надавались, що він не користувався наданими послугами і потреби в таких послугах не мав, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.
		Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
		Відсутність договору на надання послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача (відповідача) від оплати послуг у повному обсязі. 
		Указана позиція повністю співпадає з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів КГС від 21 квітня 2020 у справі № 910/7968/19.
		Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону №1875-ІV визначено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.
		Відповідно до ст. 68 ЖК України плата за комунальні послуги у жилому приміщенні, що належить громадянинові, береться, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами, у строки, визначені угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
		Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, постачання холодної та гарячої води, плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води або до затверджених нормативів (норм) споживання.
		Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст.31 Закону №1875-ІV.
		Отже до повноважень Військової академії (м. Одеса ) не входить зменшення або збільшення тарифів, встановлених для оплати наданих послуг.
		Відповідно до ч.1ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Частиною 2 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
		Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Заперечуючи проти наданого позивачем розрахунку, відповідач зазначив, що позивачем не враховано соціальну пільгу, що він має, як інвалід війни 3 групи.
		Суд відхиляє таки доводи відповідача, враховуючи наступне.
		Відповідно до Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі № 373, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 квітня 2019 року (далі  Порядок № 373), структурні підрозділи з питань соціального захисту населення на підставі даних Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), та інформації, отриманої відповідно до п. 5 цього Порядку, розраховують щомісяця до 20 числа суму пільги виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім`ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у п. 3 цього Порядку, та визначені ст. 51 БК України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування.
		За заявою пільговика структурний підрозділ з питань соціального захисту населення надає йому інформацію про розрахунок розміру пільги.
		В пункті 1 зазначено, що Порядок № 373 визначає механізм надання громадянам у грошовій формі таких пільг на оплату житлових послуг - послуг з управління багатоквартирним будинком. Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій), на придбання твердого палива і скрапленого газу - один раз на рік у грошовій готівковій формі.
		Відповідно до пунктів 1-3 Порядку № 373 для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), або їх законні представники звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі - заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі: до 30 листопада 2022 року включно - до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (або фактичним місцем проживання у разі перебування на обліку в Реєстрі за фактичним місцем проживання); починаючи з 1 грудня 2022 року - до органів Пенсійного фонду України.
		Заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються від заявників: структурними підрозділами з питань соціального захисту населення - до 30 листопада 2022 року в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - Портал Дія); органами Пенсійного фонду України (далі-ПФУ) - починаючи з 1 грудня 2022 року, у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, мобільний додаток ПФУ, веб-портал електронних послуг ПФУ або Портал Дія).
		Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження структурному підрозділу з питань соціального захисту населення/органу ПФУ (далі - уповноважений орган).
		Заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.
		Заяви з необхідними документами та/або відомостями (після формування електронної справи) у паперовій формі передаються уповноваженому органу не рідше ніж раз на два тижні.
		У разі виникнення обставин, що впливають на надання пільг та їх розмір (зокрема, зміна складу членів сім`ї, на яких поширюються пільги; зміна категорії пільговика; зміна переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання; зміна управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об`єднання), пільговик зобов`язаний подати протягом 30 календарних днів до уповноваженого органу нову заяву.
		Відповідно до п. 7 Порядку № 373 виплата розрахованої суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ "Ощадбанк" на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ "Ощадбанк" договору (далі - рахунок для виплати пільг). За заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 15 жовтня (15 травня), але не пізніше 15 жовтня 2022 року, у якій зазначаються виплатні реквізити, виплата пільги здійснюється у грошовій готівковій формі з початку опалювального (неопалювального) сезону. 
		Пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов`язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми пільги, перерахованої управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг або виплаченої таким пільговикам готівкою.
		Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18 липня 2024 року вбачається, що відповідач до 01 січня 2023 року перебував на персоніфікованому обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговіків в управлінні соціального захиисту населення в Хаджибейському районі, як особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, та згідно зі ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» мав право користуватися 100 %-ю пільгою при оплаті за житлово-комунальні послуги на двох осіб (разом з дружиною  ОСОБА_5 ) в межах норм споживання, визначених постановою КМУ від 06 серпня 2014 року №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».
		Відповідно до Порядку № 373 (а редакції 2022 року), до компетенції управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі, відповідачу щомісячно нараховувалася пільга на послугу з теплопостачання та послугу з управління багатоквартирним будинком у грошовій безготівковій формі, виходячи з розміру знижки, на яку останній має право згідно із Законом, кількості членів сім`ї , які визначені ст. 51 БК України, та з урауванням встановлених цін/тарифів і державних соціальних нрмативів у сфері житлово- комунального обслуговування, що підтверджується повідомленнями про надання пільг у розмірі послуг за період грудень 2020- грудень 2022 року.
		Оскільки у відповідача була безготівкова форма виплати пільг, то частину платежів за нього здійснівав уповноважений банк, а саме АТ «Ощадбанк», а частину повинен був спласувати відповідач.
		Відповідно до ст. 12 Закону №1875-ІV надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
		Пільгове відшкодування на комунальні послуги з електропостачання, з водопостачання та водовідведення надається виключно на підставі індивідуальних договорів, що передбачено ст. 14 Закону №1875-ІV.
		Так як у відповідача були відсутні індивідуальні договора з постачання електроенергії, з водопостачання та водовідведення, то пільгове відшкодування останньому не проводилось.
		Відповідно до Постанови КМУ від 16 вересня 2022 року №1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, при дбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» з 01 січня 2023 року функції з призначення та виплати пільг на оплату житлово-комунальних послуг, а також ведення обліку пільговіків здійснюють виключно органи ПФУ (а.с. 136-141).
		Отже, позивач не встановлює та не нараховує відповідачу суми пільги, оскільки до 30 листопада 2022 року пільги нараховувались структурними підрозділами з питань соціального захисту населення, а з 01 січня 2023 року функції з призначення та виплати пільг на оплату житлово-комунальних послуг, а також ведення обліку пільговіків здійснюється органами ПФУ. 
		За такихобставин,суд,за результатамирозгляду справи,вважає доведенимпозивачем фактне виконаннявідповідачем обов`язкущодо оплативартості отриманихпослуг згрудня 2020року полистопад 2023року врозмірі 32680,02грн. 
		Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Отже відповідач повине сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що відповідно до розрахунку складає 15246,71 грн., а також 3 % річних від простроченої суми, що складає 2941,20 грн. (а.с.5).
		З огляду на те, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за послуги відповідачем не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по повному погашенню заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
		Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. 
		Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Судовий збір у справі складає 3028,00 грн., які сплачені позивачем при зверненні до суду (а.с.12). 
		Відповідно до п.8ч.1ст.5Закону України«Про судовийзбір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
		Статтею 4Закону України«Про статусветеранів війни,гарантії їхсоціального захисту» визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
		Як убачається з матеріалів справи, відповідач надав до відзиву на позовну заяву копію посвідчення інваліда ІІІ групи, що дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни, тому відповідно до вищезазначених правових норм він звільнений від сплати судового збору (а.с.47).
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 02.07.2020 року (справа №620/2075/19) в ухвалі 19.08.2019 року (справа №520/2047/19) та постанові від 20 травня 2020 року (справа №640/14679/19) і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначених правових висновків.
		 
		   Керуючись ст. 15, 16, 525, 526, 625 ЦК України, ст. 1, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
		 
		вирішив:
		Позов Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги  задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_4 ,паспорт громадянинаУкраїни зелектронним носієм№ НОМЕР_5 ,орган щовидав 511406листопада 2018року,якийзареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 , на користь Військової академії (м. Одеса) (місцезнаходження: вул. Фонтанська дорога, 10, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 24983020) заборгованість за комунальні послуги станом на 01 січня 2024 року у розмірі 50867 (п`ятдесят тисяч вісімсот шістдесят сім) гривень 93 копійки, яка складається: 32680,02 грн.  сума боргу, 2941,20 грн.- три відсотка річних, 15246,71 грн.  інфляційні витрати.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_4 ,паспорт громадянинаУкраїни зелектронним носієм№ НОМЕР_5 ,орган щовидав 511406листопада 2018року,якийзареєстрованийза адресою: АДРЕСА_10 ,на користьВійськової академії(м.Одеса)(місцезнаходження:вул.Фонтанська дорога,10,м.Одеса,65009,код ЄДРПОУ24983020) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текстрішення судускладено 28жовтня 2024року. 
		 
		Суддя:               О.М. Сегеда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...