Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 484/5137/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2024. Зареєстровано: 29.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/484/381/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024153110000007

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 484/5137/24
		Провадження № 1-кп/484/381/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28.10.2024  м. Первомайськ
		Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		при секретарі  ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська кримінальне провадження № 12024153110000007 від 04.01.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Первомайськ Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, статусу депутата та інвалідності не має, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, перебуває на військовому обліку, 
		зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 190 КК України
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_4 
		обвинуваченого - ОСОБА_3 
		за відсутності потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (заяви), 
		встановив
		що в серпні 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_3 , який перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману. Того ж дня, в ході спілкування з ОСОБА_5 , який являється військовослужбовцем, ОСОБА_3 повідомив неправдиву інформацію про себе і тим самим переконав ОСОБА_5 у своїй спроможності за певну суму грошових коштів допомогти у вирішенні питання щодо переведення останнього до іншої військової частини. Таким чином ОСОБА_3 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, повторно, шляхом обману ОСОБА_5 , що виразилось в переконанні останнього в добропорядності своїх намірів, під приводом вирішення питання про переведення до іншої військової частини, заздалегідь не маючи наміру цього робити, побудив потерпілого добровільно передати грошові кошти в сумі 10000 грн. В свою чергу ОСОБА_5 , будучи впевненим у добропорядності ОСОБА_3 , попросив свою співмешканку ОСОБА_13 розрахуватися з ОСОБА_3 , при цьому надавши останній грошові кошти у сумі 10 000 гривень. 01.09.2023 у денний час ОСОБА_13 , перебуваючи по АДРЕСА_3 особисто передала ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 10 000 гривень, при цьому останній повідомив про подальші дії та інформацію, що зазначене питання буде вирішено протягом двох місяців. Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 матеріальний збиток в сумі 10 000 грн., а незаконно отриманими грошовими коштами у послідуючому розпорядився на власний розсуд.
		Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбаченео ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство).
		Крім того,досудовим розслідуваннямвстановлено, що у вересні 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_3 , який перебував в місцевому магазині «Елена», що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , повторно виник злочинний умисел на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману. Того ж дня, в ході спілкування з ОСОБА_6 , ОСОБА_3 повідомив неправдиву інформацію про себе і тим самим переконав ОСОБА_6 у своїй спроможності за певну суму грошових коштів допомогти у вирішенні питання щодо оформлення водійського посвідчення її чоловіку ОСОБА_14 категорії ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , та їй категорії «В». В свою чергу ОСОБА_3 , з метою реалізації свого злочинного умислу, а також з метою переконання ОСОБА_6 у своїй спроможності зробити вищевказане 26.09.2023 зустрівся з нею, де вона за допомогою додатку «Вайбер» переслала ОСОБА_3 паспортні дані свого чоловіка, а надалі свої паспортні дані. У подальшому, 11.10.2023 біля магазину «Елена», в м. Первомайськ відбулася зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_6 . Під час зустрічі, ОСОБА_3 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, шляхом обману ОСОБА_6 , що виразилось в переконанні останнього в добропорядності своїх намірів, під приводом вирішення питання про оформлення водійського посвідчення її чоловіку ОСОБА_14 категорії ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , та їй категорії «В»., побудив потерпілу добровільно передати грошові кошти в сумі 13000 грн. Так, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_3 12.10.2023 знову зустрівся з ОСОБА_6 в магазині «Елена», в АДРЕСА_1 . Під час зустрічі, ОСОБА_3 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, повторно, шляхом обману ОСОБА_6 , що виразилось в переконанні останнього в добропорядності своїх намірів, під приводом вирішення питання про оформлення водійського посвідчення її чоловіку ОСОБА_14 категорії ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , та їй категорії «В»., побудив потерпілу добровільно передати грошові кошти в сумі 19 000 грн., при цьому останній повідомив про подальші дії та інформацію, що зазначене питання буде вирішено 12.12.2023.
		Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_6 матеріальний збиток в сумі 32000 грн., а незаконно отриманими грошовими коштами у послідуючому розпорядився на власний розсуд.
		Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		Крім того, восени 2023 року, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, але не пізніше 29.11.2023 ОСОБА_3 , переслідуючи корисливиймотив, розмістив на своїй сторінці з профілем « ОСОБА_17 » в соціальній мережі «Facebook» фейкове оголошення про можливість купівлі ліків у м. Варшава республіка Польща та транспортування їх до України, при цьому не маючи жодного відношення до здійснення вказаної діяльності не маючи будь-якого наміру купувати та транспортувати ліки. Вказане фейкове оголошення ОСОБА_3 планував у подальшому використовувати для заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману під приводом купівлі ліків. Таким чином створив для себе всі необхідні умови для спілкування з якомога більшою кількістю довірливих громадян і, як наслідок, можливості отримання прибутку шляхом обману. Так, 29.11.2023 на номер телефону ОСОБА_3 НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_7 , який звернувся за допомогою у купівлі ліків за кордоном. Того ж дня близько 09.00 год. ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_7 неподалік від власного будинку за адресою АДРЕСА_5 . В цей же час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману. Виконуючи задумане, шляхом обману ОСОБА_7 , що виразилось в переконанні останнього в добропорядності своїх намірів, повідомив потерпілому про те, що зможе організувати придбання необхідних ліків в певній аптеці м. Варшави Республіки Польщі за умови надання йому коштів у сумі 1300 злотих. При цьому, вигадавши історію про те, що наступний рейс до Польщі планується через два-три дні, а повернення в Україну приблизно через тиждень, ОСОБА_3 увійшов у довіру до ОСОБА_7 . У свою чергу ОСОБА_7 , будучи впевненим у добропорядності ОСОБА_3 , 29.11.2023 приблизно о 09:00 год., перебуваючи поблизу багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 особисто передав ОСОБА_3 відповідний лікарський рецепт і спеціальний морозильний контейнер для зберігання ліків та грошові кошти в сумі 1300 злотих, що в еквіваленті на національну валюту станом на 29.11.2023 становить 19061, 8 грн. Таким чином ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дії, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, незаконно, шляхом обману, діючи повторно, заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 19061, 8 грн., спричинивши йому матеріальний збиток на вказану суму, а отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
		Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		Крім того, в грудні 2023 року, точного часу на момент слідства встановити не представилось можливим, ОСОБА_3 вирішив повторно незаконно заволодіти чужими грошовими коштами шляхом обману. Тому повідомив ОСОБА_8 , що допомагає у пришвидшенні оформлення водійських посвідчень. Так, 15.12.2023 в телефонній розмові ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_8 неправдиву інформацію про себе та, увійшовши у довіру, переконав у тому, що має необхідні зв`язки та за певну суму грошей може посприяти у швидшому отриманні водійського посвідчення, при цьому не маючи жодного відношення до вказаної діяльності та не маючи будь-якого наміру допомагати. Таким чином ОСОБА_3 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, повторно, шляхом обману ОСОБА_8 , що виразилось в переконанні останнього в добропорядності своїх намірів, під приводом вирішення питання про оформлення водійського посвідчення його сину ОСОБА_18 категорії «В», побудив ОСОБА_8 добровільно перерахувати грошові кошти в сумі 8000 грн. на банківську карту, відкриту в АТ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_19 , якою користувався. Так, ОСОБА_8 того ж дня, повіривши у достовірність вказаної ОСОБА_3 інформації щодо оформлення водійського посвідчення його сину ОСОБА_18 категорії «В», перебуваючи в с. Савинці Ізюмського району Харківської області особисто перерахував зі свого банківського рахунку НОМЕР_2 на банківський рахунок НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_19 грошові кошти в сумі 8000 гривень. Своїми протиправними діями ОСОБА_3 завдав ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 8000 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		Крім того, 06.01.2024, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_3 перебував в гостях у свого знайомого ОСОБА_20 за адресою АДРЕСА_6 . Того ж дня до ОСОБА_20 зателефонувала ОСОБА_9 та попросила контакти особи, яка може посприяти пришвидшенню переведення її чоловіка ОСОБА_21 з однієї військової частини до іншої. Зі слів ОСОБА_3 . ОСОБА_20 було відомо, що саме він займається даними питаннями, тому запросив ОСОБА_9 приїхати до себе додому. В цей же час у ОСОБА_3 повторно виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужими коштами шляхом обману. В ході розмови з ОСОБА_9 . ОСОБА_3 повідомив неправдиву інформацію про себе і тим самим переконав останню у своїй спроможності за певну суму грошових коштів допомогти у вирішенні питання щодо переведення останнього до іншої військової частини, при цьому не маючи жодного відношення до вказаної діяльності. При цьому, ОСОБА_3 , переконавши ОСОБА_9 у своїй добропорядності, залишив їй свій контактний номер телефону НОМЕР_4 для ведення листування в додатку «Вайбер» з приводу сприяння у вирішенні питання про пришвидшення переведення її чоловіка ОСОБА_21 з однієї військової частини до іншої. Таким чином ОСОБА_3 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, повтороно, шляхом обману ОСОБА_9 , що виразилось в переконанні останньої в добропорядності своїх намірів, під приводом вирішення питання про переведення її чоловіка ОСОБА_21 до іншої військової частини, заздалегідь не маючи наміру цього робити, побудив останню передати йому грошові кошти. Так, 08.01.2024 ОСОБА_9 , повіривши у доброчесність ОСОБА_3 , перебуваючи на території свого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , куди приїхав на таксі ОСОБА_3 , особисто передала останньому грошові кошти в сумі 1000 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 38 077, 5 грн. Крім того, 17.01.2024 ОСОБА_9 отримала голосове повідомлення в додатку «Вайбер» від ОСОБА_3 , в якому він повідомив, що для остаточного вирішення питання їй необхідно надати додатково ще 500 доларів США. Після цього, ОСОБА_9 з ОСОБА_3 домовилися про зустріч. Того ж дня, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_9 особисто передала ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 500 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 18 962,35 грн. Таким чином, ОСОБА_3 , не маючи наміру вирішувати питання щодо організації прискореного переведення ОСОБА_21 між військовими частинами, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_9 , спричинивши їй матеріальний збиток у загальній сумі 57 039,85 грн. та розпорядився ними на власний розсуд.
		Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		Крім того, у січні 2024 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_3 , який перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на повторне заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману. Того ж дня, в ході спілкування з малознайомим йому ОСОБА_10 , який являється військовослужбовцем та проходить службу у в/ч НОМЕР_5 , ОСОБА_3 повідомив неправдиву інформацію про себе і тим самим переконав ОСОБА_10 у своїй спроможності за певну суму грошових коштів допомогти у вирішенні питання щодо переведення останнього до іншої військової частини. Таким чином ОСОБА_3 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, повторно, шляхом обману ОСОБА_10 , що виразилось в переконанні останнього в добропорядності своїх намірів, під приводом вирішення питання про переведення до іншої військової частини, заздалегідь не маючи наміру цього робити, побудив ОСОБА_10 добровільно перерахувати на свою банківську картку № НОМЕР_6 грошові кошти в сумі 45 000 грн. В свою чергу ОСОБА_10 , будучи впевненим у добропорядності ОСОБА_3 , попросив свого знайомого ОСОБА_22 перерахувати грошові кошти зі свого банківського рахунку. В результаті чого на банківську картку ОСОБА_3 № НОМЕР_6 були перераховані грошові кошти трьома транзакціями в загальній сумі 45000 грн., а саме: 26.01.2024 о 19.32 год. в сумі 10000 грн., 26.01.2024 о 20.42 год. в сумі 25 0000 грн. та 27.01.2024 о 14.15 год. в сумі 10000 грн. своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_10 матеріальний збиток в сумі 45000 грн., а незаконно отриманими грошовими коштами у послідуючому розпорядився на власний розсуд.
		Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		Крім того,06.01.2024,точного часув ходіслідства встановитине представилосьможливим, ОСОБА_3 ,перебуваючи натериторії автопарку АДРЕСА_1 ,познайомився з ОСОБА_11 .В цейже часу ОСОБА_3 повторно виникумисел,спрямований нанезаконне заволодіннячужими коштамишляхом обману.В ходірозмови ОСОБА_3 розповів ОСОБА_11 недостовірну інформаціюпро себе,а саме,що допомагаєпереганяє автомобіліз іншихкраїн,при цьомуне маючижодного відношеннядо здійсненнявказаної діяльності.Переконавши ОСОБА_11 у своїйдобропорядності, ОСОБА_3 повідомив,що зможеорганізувати закордоном придбаннядвигуна дляавтомобіля «OpelAstra»,який належить ОСОБА_11 за умовинадання йомукоштів усумі 500 доларів США, при цьому не маючи будь-якого наміру купувати та транспортувати вказану автозапчастину.В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу та введення в оману ОСОБА_11 щодо правдивості інформації, ОСОБА_3 вів листування з реальним продавцем автозапчастин у додатку «Вайбер» та отримав реальні фотографії двигуна для автомобіля «Opel Astra», які після цього надіслав ОСОБА_11 для достовірності якості запчастини, а також правдивості виконання умов. В свою чергу ОСОБА_11 , будучи впевненим у добропорядності ОСОБА_3 , 01.03.2024 в денний час, перебуваючи на території автопарку мікрорайону Коротченко в м. Первомайську Миколаївської області, особисто передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 100 Євро, що в еквіваленті на національну валюту станом на 01.03.2024 становить 4 120,35 грн. Таким чином ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дії, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, незаконно, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 4120,35 грн., спричинивши йому матеріальний збиток на вказану суму, а отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
		Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		Крім того, на початку 2024 року, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_3 , маючи намір на повторне вчинення злочину, а саме заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом, розповсюдив серед своїх знайомих інформацію про те, що він може посприяти в отриманні водійського посвідчення. Так, середині лютого 2024 року ОСОБА_12 , довіряючи зазначеній інформації, отримав від візуально знайомого чоловіка на ім`я « ОСОБА_23 » контактний номер ОСОБА_24 , через якого можна зв`язатися з ОСОБА_3 . Після чого зателефонував ОСОБА_24 на його мобільний номер телефону: НОМЕР_7 та домовився про зустріч. В свою чергу ОСОБА_3 , з метою реалізації свого злочинного умислу, залучив ОСОБА_24 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_3 , для того, аби останній отримав грошові кошти у сумі 26000 гривень за допомогу у пришвидшенні оформлення водійського посвідчення для ОСОБА_12 , при цьому не маючи жодного відношення до вказаної діяльності. 09.02.2024 в денний час ОСОБА_12 , будучи впевненим у добропорядності ОСОБА_3 , зустрівся з ОСОБА_24 біля магазину «Копілка» АДРЕСА_8 та через нього передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 26000грн. Таким чином ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дії, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, незаконно, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_12 в сумі 26 000 грн., спричинивши йому матеріальний збиток на вказану суму, а отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
		Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, підтвердивши обставини викладені в обвинувальному акті. У вчиненому розкаявся. Шкоду не відшкодував, але обов`язково відшкодує.
		Суд роз`яснив учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом встановлено, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд також пересвідчився в добровільності позиції сторін та не знайшов підстави вважати, що обвинувачений себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
		При обранні покарання ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, що за ч.1 ст. 190 КК України є кримінальним проступком, а за ч.2 ст. 190 КК України - нетяжким злочином; данні про його особу, згідно яких він офіційно не працює, його вік, те, що за місцем проживання він характеризується позитивно, неодружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчиненому. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 визначені у ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Враховуючи дані про особу ОСОБА_3 наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, остаточне покарання призначити, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого.
		З урахуванням конкретних обставин справи, критичного ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою органами з питань пробації за місцем його проживання, а тому застосовує до нього покарання у вигляді обмеження волі зі звільненням від його відбування з випробуванням згідно ст. 75 КК України. Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст.76 КК України, які сприятимуть його виправленню.
		На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Цивільні позови у справі не заявлено, витрати на залучення експерта відсутні. 
		Питання відносно речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. 
		Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 03.05.2024 на: мобільний телефон марки Xiaomi Redmi Note 5 Imei 1) НОМЕР_8 , 2) НОМЕР_9 з сім-картками НОМЕР_4 , НОМЕР_10 , який був вилучений 02.05.2024 року в ході проведення обшуку по АДРЕСА_2 ; мобільний телефон марки Huawei Y6 моделі MRD-LX1F Imei 1) НОМЕР_11 , 2) НОМЕР_12 з сім-карткою НОМЕР_13 , який був вилучений 02.05.2024 року в ході проведення обшуку по АДРЕСА_2 ; мобільний телефон марки Huawei TIT-U02 Imei 1) НОМЕР_14 , 2) НОМЕР_15 без сім-картки, який був вилучений 02.05.2024 року в ході проведення обшуку по АДРЕСА_2 , які зберігаються в Первомайському РВ ГУНП Миколаївської області, згідно квитанції №171.
		Обраний раніше ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді нічного домашного арешту скінчився 14.10.2024 року, інший запобіжний захід не обирався і підстави для його обрання відсутні.
		Керуючись ст. ст. 366, 367-369, 374 КПК України, суд 
		ухвалив
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1. ч.2 ст. 190 КК України та призначити покарання:
		- за ч.1 ст.190 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
		- за ч.2 ст.190 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки .
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. 
		На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки з покладенням на нього обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 03.05.2024 на: мобільний телефон марки Xiaomi Redmi Note 5 Imei 1) НОМЕР_8 , 2) НОМЕР_9 з сім-картками НОМЕР_4 , НОМЕР_10 , який був вилучений 02.05.2024 року в ході проведення обшуку по АДРЕСА_2 ; мобільний телефон марки Huawei Y6 моделі MRD-LX1F Imei 1) НОМЕР_11 , 2) НОМЕР_12 з сім-карткою НОМЕР_13 , який був вилучений 02.05.2024 року в ході проведення обшуку по АДРЕСА_2 ; мобільний телефон марки Huawei TIT-U02 Imei 1) НОМЕР_14 , 2) НОМЕР_15 без сім-картки, який був вилучений 02.05.2024 року в ході проведення обшуку по АДРЕСА_2 , які зберігаються в Первомайському РВ ГУНП Миколаївської області, згідно квитанції №171.
		Повернути речові докази, які зберігаються в Первомайському РВ ГУНП Миколаївської області, згідно квитанції №171 ОСОБА_3 .
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання копії.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		 
		Суддя: ОСОБА_1 ?

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...