Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 511/1702/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2024. Зареєстровано: 29.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2024.
Дата набрання законної сили: 31.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/511/78/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023160000000144

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		               Роздільнянський районний суд Одеської області
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа 511/1702/23 
		Номер провадження: 1-кп/511/78/24
		28 жовтня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі: 
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		прокурора - ОСОБА_3 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_5 
		потерпілого  ОСОБА_6 (дистанційно)
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна кримінальне провадження внесеного в ЄРДР 20.04.2023 року за №42023160000000144 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кучурган Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, одруженого, з вищою юридичною освітою, маючого на утримані двох малолітніх дітей  доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працюючого, станом на час інкримінованого йому злочину обіймав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області в званні старшого лейтенанта поліції, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 звинувачується органами досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
		Наказом начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 24.02.2021 за № 292 о/с, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
		Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		На підставі ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 КК України, органи Національної поліції віднесені до правоохоронних органів, а ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді інспектора СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області є службовою особою правоохоронного органу.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закону), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Статтею 2 Закону передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах, зокрема забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, протидії злочинності.
		Згідно зі ст. 3 Закону, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до ст. 6 Закону поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Згідно ст. 8 Закону, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 11 Закону, Діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об`єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
		Згідно ст. 17 Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		Відповідно до ст. 18 Закону, поліцейський зобов`язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
		У ст. 19 Закону зазначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські, поміж іншого, несуть кримінальну відповідальність відповідно до закону.
		Служба в поліції, відповідно до ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію», є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
		Відповідно до покладених завдань, згідно зі ст. 23 Закону, поліція, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; виявляє транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб та не зареєстровані в Україні у встановлені законодавством строки; вживає заходів для виявлення неправомірного керування транспортними засобами, щодо яких порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки їх тимчасового ввезення.
		Згідно ст. 31 Закону, поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема як перевірка документів особи; зупинення транспортного засобу.
		Відповідно до ст. 35 Закону, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. Поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України; якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
		Відповідно до ч. 6, 7 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), адміністративна відповідальність настає у разі, зокрема керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, а також за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою цієї статті.
		Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема ч. 6 ст. 121 КУпАП - керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
		Крім того, відповідно до ст. 255 КУпАП, органи Національної поліції мають право складати протоколи про правопорушення, передбачені, зокрема за ч. 7 ст. 121 КУпАП.
		У зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_4 прийняв присягу працівника Національної поліції України вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.
		Відповідно до п. 17, 21 посадової інструкції інспектора СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, затвердженої 18.01.2023 начальником Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, ОСОБА_4 здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; має повноваження складання у межах компетенції матеріалів про адміністративні правопорушення та здійснення, у визначених законом випадках провадження у справах про адміністративні правопорушення. Відповідно до п.4 Інструкції, інспектор СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 має право зупиняти транспортні засоби у передбачених законом випадках.
		Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, інспектор СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корисливий корупційний злочин, а саме вимагав, а у подальшому одержав, як службова особа правоохоронного органу від ОСОБА_6 неправомірну вигоду для себе у вигляді грошових коштів, за невчинення в інтересах останнього дій з використанням свого службового становища, при наступних обставин.
		Установлено, що ОСОБА_6 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 від 07.10.2022 за № 285, перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 з 07.10.2022.
		Під час виконання бойових завдань у воєнний час у зоні бойових дій на території Донецької області в районі м. Бахмут, ОСОБА_6 та його товариші по службі використовували транспортний засіб марки «Volvo», моделі 340, 1986 року випуску, на українській реєстрації з д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого зазначений автомобіль отримав механічні пошкодження, які унеможливлювали його подальше використання для вищевказаних цілей.
		У подальшому, 25.11.2022 під час перебування на військовій службі, в результаті отриманих поранень, у вигляді вибухової травми та забою колінного суглобу, ОСОБА_6 у період часу з 27.11.2022 по 01.12.2022 проходив лікування, а надалі був відправлений за місцем свого мешкання для проходження медичної реабілітації.
		Під час перебування за своїм місцем мешкання у АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 стало відомо, що у мешканця вказаного населеного пункту, громадянина ОСОБА_10 у володінні перебуває автомобіль марки «Volvo», моделі 340, іноземної реєстрації - Придністровської Молдавської Республіки (далі ПМР), тобто аналогічний за технічними характеристиками попереднього автомобілю, який зазнав пошкодження у зоні бойових дій. З метою придбання транспортного засобу саме вказаної марки та моделі, оскільки за своїми габаритами та механічними властивостями він підходив для використання в умовах бойових дій, 14.03.2023 ОСОБА_6 за попередньою домовленістю з ОСОБА_10 , із складанням відповідної розписки, здійснив обмін належного йому автомобілю марки Ford, моделі Skorpio з д.н.з. НОМЕР_3 на автомобіль останнього «Volvo», моделі 340 з д.н.з. НОМЕР_4 , який мав намір після одужання забрати із собою на службу у зону бойових дій.
		Надалі, 16.04.2023, точний час в ході розслідування не встановлено, але не пізніше 20:35, ОСОБА_6 під час керування транспортним засобом марки «Volvo 340» з д.н.з. НОМЕР_4 , на відрізку автошляху Т16-18, 4 км траси Роздільна - Степанівка в Роздільнянському районі Одеської області, був зупинений інспекторами СРПП № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 та ОСОБА_11 .
		Під час спілкування інспектора ОСОБА_4 , з ОСОБА_6 з приводу неможливості керування транспортним засобом, який не перереєстровано в Україні в установленому порядку з іноземної реєстрації на український облік, ОСОБА_6 повідомив, що він є військовослужбовцем і вказаний автомобіль на іноземній реєстрації він придбав не для власних потреб, а з метою відправлення його у зону бойових дій для використання у військових цілях. Поряд з цим зазначив, що саме вказана марка і модель транспортного засобу, але на українській реєстрації, ним вже використовувалась під час виконання бойових завдань, однак у теперішній час автомобіль зазнав суттєвих механічних пошкоджень, і наразі його використання є неможливим. Для підтвердження своїх слів ОСОБА_6 надав для огляду свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 на автомобіль «Volvo», моделі 340, д.н.з. НОМЕР_2 . В цей момент у інспектора СРПП Роздільнянського ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 виник злочинний умисел на особисте збагачення, шляхом вимагання та одержання, використовуючи своє службове становища, неправомірної вигоди від ОСОБА_6 у вигляді грошових коштів за невчинення відносно останнього заходів, передбачених КУпАП, а саме за не притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
		Реалізуючи свій злочинний намір інспектор СРПП Роздільнянського РВП в Одеській області ОСОБА_4 замість виконання вимог, передбачених ЗУ «Про національну поліцію», посадової інструкції, КУпАП, та інших нормативно-правових актів, спрямованих на притягнення ОСОБА_12 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, вилучив надане для огляду останнім свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Продовжуючи свій злочинний умисел на особисте незаконне збагачення, ОСОБА_4 висловив вимогу ОСОБА_6 про надання йому грошових коштів у розмірі 10 000 грн за подальше безперешкодне користування автомобілем «Volvo 340» з н.з. НОМЕР_4 , не притягнення його до адміністративної відповідальності за вищевказане адміністративне правопорушення та повернення вилученого ним реєстраційного документу.
		На висунуту незаконну вимогу інспектора СРПП Роздільнянського РВП в Одеській області ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що у разі невиконання ним злочинних умов, можуть настати для нього негативні наслідки у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності за керування цим транспортним засобом на іноземній реєстрації, а також розуміючи, що вилучене свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, можуть не повернути, змушений був погодитись. При цьому, розуміючи незаконність вимог та протиправність дій ОСОБА_4 , з метою викриття та припинення злочинної діяльності вказаної службової особи, 20.04.2023 звернувся до правоохоронних органів, та подальші дії вчиняв під оперативним контролем правоохоронних органів.
		Так, 26.04.2023, приблизно о 12:00, ОСОБА_6 діючи під контролем правоохоронних органів, заздалегідь погодивши з ОСОБА_4 у телефонній розмові час та місце зустрічі, прибув за адресою: АДРЕСА_2 , де зустрівся з останнім. В подальшому, перебуваючи біля продуктового магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розташований біля БОС-150 у смт Лиманське Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_6 під час спілкування з ОСОБА_4 , отримав від останнього запевнення щодо повернення йому вилученого ним реєстраційного документу на автомобіль, подальшого безперешкодного керування вказаним вище автомобілем на іноземній реєстрації та не притягнення його за це до адміністративної відповідальності. Надалі, у приміщенні зазначеного магазину ОСОБА_6 о 12.13, отримавши від ОСОБА_4 вилучене ним свідоцтво серії НОМЕР_5 про реєстрацію транспортного засобу марки «Volvo», моделі 340, д.н.з. НОМЕР_2 , за вказівкою останнього передав раніше визначену ним суму грошових коштів, у розмірі 10 000 грн працівнику вказаного магазину - ОСОБА_13 .
		Після передачі ОСОБА_6 працівнику продуктового магазину «Океан» ОСОБА_13 неправомірної вигоди для ОСОБА_4 , о 12:23 останнього було затримано працівниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України.
		Орган досудового розслідування кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК, - як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Позиція обвинуваченого у суді.
		Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, повідомив, що висунуте йому обвинувачення є безпідставним та необґрунтованим. Вважає, що з боку ОСОБА_6 мала місце провакація стосовно нього, внаслідок виниклих обставин, пов`язаних з його батьком та ОСОБА_6 . Суду надав такі покази. 
		З 1995 року він постійно мешкав із бабусею та дідусем, так як його батьки розійшлися в 1991 році. Після розлучення, його батько ОСОБА_10 1970 р.н. переїхав жити до росії. Відносин з ним він не підтримував. В 2002 році батько повернувся в Україну та почав проживати в ОСОБА_14 . При цьому, батько зловживав алкогольними напоями, вів аморальний образ життя. В 2004 році його батьки були позбавлені батьківських прав щодо нього. Проте, він завжди намагався налагодити із батьком дружні стосунки, але це не принесло позитивних результатів. Його мати померла у 2010 році за невідомих йому обставин. В 2007 році він поступив до Одеського державного університету внутрішніх справ, який закінчив у 2011 році з відзнакою та був розподілений на службу до Роздільнянського РВ ГУМВС України в Одеській області на посаду дільничного інспектора міліції. В 2012 році перевівся до Одеського державного університету внутрішніх справ де працював офіцером-вихователем. В 2013 році повернувся до Роздільнянського РВП де працював до вказаних подій. 
		Батько ОСОБА_10 проживаючи в смт Лиманському продовжував вживати алкогольні напої. Паралельно із цим, він займався ремонтом автівок у власному гаражі. В результаті зловживання алкоголю та байдужого ставлення до свого здоров`я у 2018 році батько сильно захворів - в нього стався тромбоз вен на нозі, в результаті чого лікарі хотіли ампутувати хвору кінцівку. Батько звернувся по допомогу до нього, оскільки грошей в нього не було, задля того, щоб зробити операцію та зберегти кінцівку. В нього також таких грошей не було, але він взяв кредити та перезайнявші гроші, зробив батькові операцію. Загалом операція обійшлася в 45 000 грн. Батько пообіцяв віддавати гроші частинами. 
		12.05.2022    року, під час виконання службових обов`язків, він отримав вогнепальне поранення шиї зліва, наскрізне, лікування якого вимагало від нього значних коштів. Будь-якої фінансової допомоги від держави та МВС він не отримав. Склалось скрутне фінансове становище. Батько знав про його фінансові проблеми, оскільки він неодноразово з ним про це спілкувався. На момент зазначених подій батько залишався винний йому 13 000 грн від загального боргу. Він попросив його пришвидшити розрахунок.
		Тоді батько сказав, що продасть автомобіль який в ного був, а саме ВОЛЬВО 340 білого кольору на Придністровських номерах, та розрахується з ним. Він погодився з цим та став очікувати грошей. Через деякий час, він побачив автомобіль батька в смт Лиманському, але за кермом була інша особа, яку на той момент, він не знав. Звернувшись до батька з питанням, чи продав він авто, і чи може зі ним розрахуватися, батько відповів, що авто він не продав, а обміняв на інше авто. По результатам усної домовленості, зі слів батька, новий власник авто залишився винний йому суму грошей у розмірі 10 000 грн, які мусив віддати до кінця березня 2023 року. Також батько повідомив йому, що новий власник авто якийсь військовий, і хоче його авто відвести на фронт для потреб військових. Батько сказав, що обмінявся з військовим на автомобіль ФОРД чорного кольору, який мав технічні несправності. На цьому розмова закінчилася до початку квітня 2023 року, коли на питання чи віддав йому військовий борг, батько відповів ні. Військовий ігнорував батька та не брав слухавку від нього. Батько запропонував йому поспілкуватися із цим військовим оскільки вважав, що тоді борг той віддасть швидше. Він сказав, що якщо побачить військового на батькові авто, то поспілкується із ним з приводу боргу. Більше до цієї теми вони не поверталися.
		   Після повного одужання, він повернувся на службу. Так, 16.04.2023 року, він перебував на нічному чергуванні по обслуговуванню Роздільнянського району та м. Роздільна. На чергуванні він був спільно з поліцейським СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 .. Приблизно о 23:00 16.04.23 року, вони, на патрульному автомобілі обладнаному спеціальними звуковими та світловими пристроями, з національною символікою НПУ на кузові авто д.н.з. НОМЕР_6 (на синьому фоні) рухались у напрямку з с. Милолюбівка в м. Роздільна. В цей час, ОСОБА_15 помітив автомобіль, у якого була відсутня підсвітка заднього державного номерного знаку. Він розвернув службовий автомобіль та ужив заходів для зупинки транспортного засобу. В цей час, він займався завданнями у службовому планшеті та не слідкував за подіями які відбувались. ОСОБА_15 зупинив вказаний автомобіль використовуючи спеціальні звукові та світлові сигнали та вийшов з автомобіля для перевірки документів. Він тим часом вийшов із автівки і побачивши, що ОСОБА_15 спілкується із водієм автівки відійшов по своїх справах. За декілька хвилин повернувшись до службового автомобіля, він, сів на праве пасажирське сидіння, ОСОБА_15 сидів за водійським сидінням та щось писав, при цьому ОСОБА_15 йому повідомив що у водія якого він зупинив, відсутнє посвідчення водія на право керування вказаним ТЗ, також під час керування водій не був пристебнутий паском безпеки та на не горіла підсвітка заднього номерного знаку. Також ОСОБА_15 повідомив йому, що буде складати відповідні адміністративні постанови за вказані правопорушення. Він погодився з цим. При цьому правопорушник сидів на задньому сидінні службового автомобіля. Під час складання адміністративних матеріалів правопорушник раптово звернувся до нього, та назвавши його ім`я попросив не складати відносно нього адміністративні матеріали, пояснивши це тим, що він є власником автомобіля який він придбав у його батька ОСОБА_10 . Вони висунули вимогу правопорушнику про недопущення подібних розмов. Також ним було звернуто увагу на те, що ОСОБА_15 вже склав адміністративні матеріали на автомобіль української реєстрації, хоча автівка його батька на момент продажу перебувала на іноземній реєстрації, на що правопорушник, як пізніше стало відомо ОСОБА_6 , зауважив, що він самостійно вчепив номера на авто та перефарбував його, щоб воно відповідало реєстраційному документу наданому для складання матеріалів. 
		Вони також зауважили правопорушнику, що це є порушення з яким подальше керування автівки, до з`ясування всіх обставин, є неможливим та наказали рухатися за ними до відділу поліції з метою подальшої кваліфікації вказаного порушення. Також під час перевірки порушника за базою НП стало відомо, що виконавчою службою на нього покладені обмеження на право керування автівкою. Перевірка реєстраційного документа позитивних результатів не дала. На питання де оригінальний технічний паспорт на автівку, Чердинцев не відповів і зауважив, що не знає про що йде мова. 
		Також ним було запитано у ОСОБА_16 коли той віддасть борг його батькові ОСОБА_10 у розмірі 10 000 грн за цей автомобіль, на що, Чердинцев зауважив, що в нього скрутне матеріальне становище і він у зв`язку із цим не віддає борг за автівку. Але потім ОСОБА_16 погодився що борг треба віддати та сказав, що буде готовий віддати гроші в кінці місяця після отримання заробітної плати. 
		Після проведеної розмови, вони разом із ОСОБА_15 прийняли рішення про затримання вказаного автомобіля для з`ясування правової кваліфікації порушення ОСОБА_16 . В таких випадках на місце викликається евакуатор та авто транспортується на ньому, але усі евакуатори знаходяться в м. Одеса, та у зв`язку із відсутністю договорів між ГУНП та арешт-майданчиками розташованими лише у м. Одеса, їм відмовили в евакуації даного авто. Тоді вони наказали ОСОБА_16 слідувати попереду них до відділу поліції.
		Чердинцев виконав вимогу та почав рух за вказаним напрямком, але приблизно через декілька метрів авто ОСОБА_16 зупинилось, і той пояснив, що автівка зламалася. Вони допомогли завести автомобіль Чердинцева, але щоб уникнути затримки, за кермо цього автомобіля сів він особисто. Проїхавши ще кілька сот метрів автівка знову заглохла. Повторно завести автомобіль вже не надалось можливим, оскільки в той час на службовий планшет, вони отримали виклик з приводу домашнього насильства в с. Яковлівка. 
		Виконуючи наказ МВС про необхідність негайного реагування на подібні звернення ним було наказано ОСОБА_16 залишатись на місці та повідомлено, що після здійснення відпрацювання за вказаним повідомленням, вони повернуться до нього та доставлять його автомобіль до відділу поліції. Для унеможливлення самостійно рухатись автівкою, вони зняли броне дріт котушки запалення з автомобіля Чердинцева, та поїхали на виклик до с.Яковлівка. Однак, повернувшись через пів години, вони виявили відсутність ОСОБА_16 та його автомобіля на місці, де його залишили. При цьому реєстраційні документи на українське авто залишилися в нього.
		Наступного ранку повертаючись з роботи, він заїхав до батька та розповів про зустріч з військовим, якому він продав свою автівку, а також повідомив, що той пообіцяв йому повернути борг. Батько зазначив, що його це повністю влаштовує і решту в сумі 3000 грн він віддасть йому згодом.
		20.04.2023 року йому зателефонував невідомий номер. Особа представилася ОСОБА_6 .. Він повідомив, що про борг він пам`ятає і за декілька днів отримує зарплату та зв`яжеться зі мною. Він пропонуав зустрітися з ним, щоб віддати реєстраційні документи, які залишились у нього, але ОСОБА_16 повідомив, що не може зараз зустрітися.
		26.04.2023 року він перебував на чергуванні. Близько о 10.00 йому знов зателефонував невідомий абонент, який представився ОСОБА_16 та повідомив, що хоче зустрітися. Він відповів, що наразі перебуває на службі і не може з ним зустрітися, але в найближчий час буде в Лиманському, тоді відбудеться зустріч. Через годину він знову зателефонував йому та запитав куди йому підійти, на що він йому відповів щоб той очікував його біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Через деякий час він під`їхав до цього магазину на службовому автомобілі. До нього підійшов ОСОБА_16 і повідомив, що він приніс гроші. Однак він, розуміючи, що перебуває на службі у форменому одязі, і не може брати гроші від ОСОБА_16 посеред містечка, навіть якщо це борг, бо не хотів викликати серед мешканців селища різних пліток. Чердинцева в селищі можливо хтось знав, та знав, що він раніше судимий. Не бажаючи зганьбити авторитет поліцейського та уникнути пліток, він запропонував ОСОБА_16 говорити тихіше та міркував як правильно вчинити. Одночасно пояснював ОСОБА_16 , що не треба використовувати інші номера та реєстраційні документи на авто, які не належать цьому автомобілю, бо це може спричинити додаткові складнощі в користуванні. Він був проти того, щоб ОСОБА_16 віддав гроші батькові, оскільки батько міг потім йому їх не віддати, чи віддати частину грошей а решту витратити на алкоголь чи будь-що. Таким чином він вирішив підійти до магазину ОКЕАН, розташованого неподалік, та попросити продавчиню взяти у ОСОБА_16 гроші, при цьому пояснив їй, що це борг його батьку і він згодом забере гроші. Продавчиня на це погодилась, оскільки добре знала його. Тоді він сказав ОСОБА_16 зайти в магазин та віддати гроші, що той і зробив. Після цього вони попрощалися та він пішов до патрульної автівки, але Чердинцев нагадав йому про реєстраційні документи на авто, які залишилися в нього після нічної зустрічі 16.04.2023 року, і попросив віддати. Він повернувся до нього та віддав йому документи про які взагалі вже забув. Через декілька хвилин він був затриманий.    
		Також, обвинувачений ОСОБА_4 наголосив, що віддача боргу ОСОБА_16 ніяким чином не пов`язана із віддачею реєстраційних документів. Документи на українське авто залишилися в нього ненавмисно, оскільки під час нічної зустрічі з ОСОБА_16 16.04.2023 року, стався випадковий збіг обставин пов`язаних із поломкою авто та викликом на реагування виклику по домашньому насильству, а також подальшим зникненням ОСОБА_16 з місця де вони його залишили.
		Також додав, що одразу після вказаних подій, ті ж працівники СБУ, які приймали участь у його затриманні, повідомили його батька, який є громадянином росії з посвідкою на постійне місце проживання, що він позбавлений цієї посвідки, і має негайно, протягом місяця, виїхати за межі України до третьої країни, а у разі відмови, його примусово вивезуть до найближчого кордону. Батько покинув територію України 06.10.2023 року. У зв`язку із чим не зміг надати свідчення в суді по цій справі особисто, але надав їх суду в письмовій формі.
		Такі показання обвинуваченого суд бере до уваги, оскільки вони є послідовними, підтверджуються іншими належними та допустимими доказами.
		Оскільки обвинувачений заявив щодо наявної участі правоохоронних органів в даній справі, то відповідно суд, досліджуючи докази повинен також перевірити і дану інформацію.
		До цього суд спонукає в першу чергу практика Єропейського суду з прав людини, яка буде наведена нижче.
		Позиція потерпілого.
		   За обвинувальним актом потерпілою особою в даному кримінальному провадженні є  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		   В судових засіданнях ОСОБА_6 приймав участь в режимі відеоконференції з ДУ «Одеській слідчий ізолятор» МЮУ, де утримується під вартою в якості підозрюваного/обвинуваченого за матеріалами кримінального провадження №42023163020000059 від 05.06.2023 року за ч.2 ст.307 КК України, на підставі власноруч написаної заяви від 06.11.2023 (т.1, а.к.п. 72 зворотній бік).
		   Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 , перебуваючи дистанційно, від надання вільних пояснень відмовився, мотивуючи тим, що він будучі військовослужбовцем, та перебуваючи під м.Бахмут отримав контузію, а тому нічого не пам`ятає і надавати будь-які покази відмовляється. При цьому погодився на його допит в режимі ВКЗ надаючи відповіді на питання.
		   Відповідаючи на запитання прокурора, захисника та суду, ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_17 взагалі не знає, і ніколи його не бачив і нічого не пам`ятає щодо перебування у нього в наявності автомобіля марки «Вольво», при цьому згадав, що в нього було багато різних автомобілей, але посвідчення водія він ніколи не отримував. 
		На питання прокурора, чи звертався він до правоохоронних органів із заявою, про тещо поліцейський ОСОБА_4 вимагає у нього гроші, потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що такого факту пригадати не може.
		   Крім того, потерпілий ОСОБА_6 заперечував факт передачі ним особисто грошей продавцю в магазині «Океан», посилаючись на те, що також цього не пам`ятає. 
		Докази сторони обвинувачення.
		Так прокурор в суді доводив обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення показаннями свідків.
		Допитаний, в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , пояснив, що він поліцейський СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області по обслуговуванню Роздільнянського району та м. Роздільна був напарником по службі ОСОБА_4 . Потерпілого ОСОБА_6 знає як особу на яку він особисто складав адміністративні матеріали. 16 квітня 2023 року він заступив з ОСОБА_4 в нічне чергування. Приблизно о 21:00 16.04.23 року, вони на патрульному автомобілі зупинили авто синього кольору марки «Volvo», моделі 340, 1986 року випуску, на українській реєстрації з д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , у якого не горіло з заду світло. Він представився ОСОБА_6 та повідомив про правопорушення. У ОСОБА_6 крім іншого були відсутні страховий поліс та водійське посвідчення. ОСОБА_4 в цей час працював у робочому планшеті. Він разом з ОСОБА_6 присіли до службового авто де він продовжив оформлювати виявленні правопорушення. В службовому автомобілі ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_4 з питанням, чи пам`ятає останній його, на що ОСОБА_4 відповів негативно. При цьому ОСОБА_6 зазначив, що придбав авто «Volvo», моделі 340 з д.н.з. НОМЕР_7 Т933АХ білого кольору у батька ОСОБА_4  ОСОБА_10 .. Під час розмови ОСОБА_4 запитав у ОСОБА_6 навіщо останній перекрасив батьковий автомобіль у синій колір, на що той повідомив про таку потребу. ОСОБА_4 взяв у нього технічний паспорт на авто, при цьому ОСОБА_6 повідомив, що самостійно перекрасив авто з білого на синій колір, на що ОСОБА_4 зазначив, що перекрашування в інший колір та заміна номерів є правопорушенням. Також ОСОБА_18 спитав у ОСОБА_6 коли той поверне борг у розмірі 10 тисяч гривень батькові за купівлю цього авто, на що ОСОБА_6 повідомив, що наразі у нього грошей немає, але буде така можливість в кінці місяця, коли у нього буде заробітна плата. Ними, як поліцейськими СРПП було прийнято рішення затримати дане авто на що ОСОБА_6 погодився і не заперечував щодо доставки авто до районного відділу поліції. Під час руху через декілька сотень метрів авто зупинилось і Чердинцев пояснив, що автівка зламалася. Через декілька хвилин вони (поліцейські) власними силами завели авто, але за кермо сів вже ОСОБА_4 , щоб уникнути затримки. Проїхавши ще кілька сотень метрів автівка знову заглухла. Вже завести вони її не змогли із-за браку часу, оскільки на службовий планшет отримали виклик з приводу домашнього насильства в с. Яковлівка. Виконуючи наказ МВС про необхідність негайного реагування на подібні звернення, нами було наказано ОСОБА_16 залишатись на місці та повідомлено, що після здійснення відпрацювання за цим повідомленням, вони повернуться до нього та завершіть доставку його авто до відділу поліції. Для унеможливлення самостійного руху автівки ОСОБА_16 , вони зняли бронепровід котушки запалення, після чого поїхали на виклик. Повернувшись через пів години вони виявили відсутність ОСОБА_16 та автомобіля на місці, де він залишався. При цьому реєстраційні документи на українське авто залишилися в ОСОБА_4 ..
		Свідок ОСОБА_13 , будучі допитаною в судовому засіданні, пояснила, що працює продавцем в магазині «Океан», який розташований біля БОС-150 у смт Лиманське Роздільнянського району Одеської області. Про події які відбувалися 26.04.2023 року, повідомила, що до неї в магазин зайшов ОСОБА_19 , якій працює поліцейським і вона його добре знає. ОСОБА_20 розповів, що до неї в магазин зайде чоловік, якій повинен віддати борг його батькові, та попросив, щоб вона взяла у нього ці гроші, оскільки він зараз перебуває на службі і не бажає носити ці гроші при собі, сказав, що він зайде пізніше і забере ці гроші. Суму грошей і хто саме їх принесе, ОСОБА_18 не зазначав. Вона на це погодилася, бо не бачила в цьому нічого кримінального. Через деякий час, приблизно через півгодини, зайшов ОСОБА_6 та дав їй гроші перев`язані резинкою, які вона забрала та поклала в свою шухляду, на скільки пам`ятає, купюри були по 500 гривень, але скільки саме, не може повідомити. Через декілька хвилин зайшли правоохоронці та почали проводити обшук під час якого були вилучені ці грошові кошти. Потім у неї брали змиви з рук і складали якійсь протоколи. Після цих подій, вона ОСОБА_4 більше не бачила, а ОСОБА_6 ще декілька разів заходив до магазину, як покупець.
		Свідок ОСОБА_21 , суду повідомила, що вона приймала участь в якості понятого при проведені слідчої дії  вилучення грошей в магазині «Океан» та пояснила, що її було залучено 26.04.2023 року понятою під час вилучення грошей. Також в якості понятої була запрошена і її знайома ОСОБА_22 , яка також проживає в с. Нові Чобручі. Залучив їх як понятих працівник СБУ ОСОБА_23 у вечірній час 25.04.2023 року, він також проживає з ними по сусідству в с. Нові Чобручі. Пропонуючи прийняти участь в якості понятих, ОСОБА_24 повідомив, що 26.04. 2023 року будуть брати чоловіка на взятці в смт. Лиманському. ОСОБА_4 вона не знає, потерпілого ОСОБА_6 знає, так як вранці 26.04.2023 року вони всі разом їхали в одній машині на затримання чоловіка за вимагання грошей. Чердинцев в машині розповідав, що він приїхав з ОСОБА_25 і отримав контузію. 
		Свідок ОСОБА_22 будучи допитаною в судовому засіданні надала покази повністю ідентичні показам свідка ОСОБА_21 та підтвердила, що 25.04.2023 року у вечірній час ОСОБА_26 , якій працює в СБУ та проживає по сусідству в с.Нові Чобручі звернувся до неї з проханням прийняти вранці 26.04.2023 року участь в якості понятого при проведенні слідчої дії по затриманню поліцейського, якій вимагає гроші у особи.
		Також на підтвердження винуватості ОСОБА_4 стороною обвинувачення надано наступні письмові докази:
		-    Витяг з ЄРДР, відповідно до якого кримінальне провадження №42023160000000144 від 20.04.2023 року відомості заведено за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів 20.04.2023 о 14:45:38 за правовою кваліфікацією ст.368 ч.3 КК України з наступною фабулою: інспектор СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , використовуючи свої службові повноваження вимагав, а у подальшому, 26.04.2023 року отримав від громадянина ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів і розмірі 10.00 грн за безперешкодне використання останнім автомобілю «Volvo 340» з н.з. НОМЕР_8 республіки Т933А, не притягнення його до адміністративної відповідальності та за повернення, раніше вилученого ним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Volvo, моделі 340 на українській реєстрації НОМЕР_2 (т.1, а.к.п. 99);
		-    Відповідний Рапорт прокурора відділу 31/1/1 М.Семенюка, начальника відділу 31/1/1 управління 31 О.Саулко, начальника Управління 31 обласної прокуратури ОСОБА_27 на підставі якого внесені відомості до ЄРДР (т.1, а.к.п.100);
		-    Матеріали перевірки звернення щодо вимагання неправомірної вигоди співробітниками ГУНП в Одеській області, в яких міститься: рапорт оперуповноваженого ВМЗК Одеського управління ДВБ НПУ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_28 від 20.04.2023, заява ОСОБА_6 від 20.04.2023 року (в друкованому вигляді) про вчинення кримінального правопорушення, копія паспорту громадянина ОСОБА_6 ,, письмові пояснення ОСОБА_6 від 20.04.2023 року, військовий квіток, довідка в/ч НОМЕР_1 від 20.11.2022 з відомостями про те, що солдат ОСОБА_6 перебуває на військовій службі за мобілізацією з 07.10.2022 року, квитанції про сплату штрафу за адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 121-3 КУпАП відповідно до постанови БАД №291458 та за ч.2 ст.126 КУпАП відповідно до постанови БАД №291456, роздруківка телефонної розмови громадянина ОСОБА_6 з інспектором СРПП №1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 (розмова від 19.04.2023 о 15.07 год., зроблена власноруч ОСОБА_6 , DVD-R диск з поясненнями ОСОБА_6 від 20.04.2023 року, розписка ОСОБА_10 з якої вбачається, що 14.03.2023 року він обміняв свій автомобіль «Вольво 340» Т.933 АХ на автомобіль Форд Скорпіо 673-34 КХ, претензій не має. (т.1, а.к.п. 101-112);
		-    Матеріали що були зібрані ОУ ДВБ НПУ на інспектора СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 та поліцейського СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 (т.1, а.к.п. 113-129);
		-    Письмова згода ОСОБА_6 від 20.04.2023 року на залучення до співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42023160000000144 від 20.04.2023 року з метою викриття злочинної діяльності інспекторів СРПП №1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , або інших осіб, які будуть залучені до вчинення зазначеного злочину; протокол роз`яснення прав та обов`язків особи, залученої до НСРД (т.1 а.к.п. 130, 131-132);
		-    Постанова прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_29 від 20.04.2023 року про залучення ОСОБА_6 до НСРД у кримінальному провадженні №42023160000000144 від 20.04.2023 року та Протокол попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування (т.1, а.к.п. 133-134, 135-138);
		-    Заява ОСОБА_6 від 24.04 2023 року про добровільну видачу грошових коштів у сумі 10000 грн, а саме купюри номіналом п`ятсот гривень у кількості 20 купюр для фіксації обставин вчинення кримінального правопорушення (т.1, а.к.п. 141);
		-    Протокол огляду грошових коштів від 25.04.2023 року, яким оперуповноважений Одеського управління ДВБ НП України старший лейтенант поліції ОСОБА_30 провів огляд грошових коштів у сумі 10 000 гривень, які були добровільно видані ОСОБА_6 , а саме: купюри номіналом п`ятсот грн. у кількості 20 купюр (т.1, а.к.п.142,143-149);
		-    Доручення прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Одеської обласної прокуратури ОСОБА_31 про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст.36 КПК України (т.1 а.к.п.150-151);
		-    Постанова прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Одеської обласної прокуратури ОСОБА_31 від 21.04.2023 року про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів (т.1, а.к.п.152-154);
		-    Протокол огляду та помітки грошових коштів від 25.04.2023 року, яким оперуповноважений Одеського управління ДВБ НП України старший лейтенант поліції ОСОБА_30 провів огляд грошових коштів у сумі 10 000 гривень (т.1 а.к.п. 155-156);
		-    Протокол огляду та вручення грошових коштів від 26.04.2023 року яким оперуповноважений Одеського управління ДВБ НП України старший лейтенант поліції ОСОБА_30 у присутності понятих: ОСОБА_32 та ОСОБА_33 після огляду грошей надав їх учаснику  ОСОБА_6 (т.1, а.к.п.157-158, 159-165);
		-    Постанова від 02.06.2023 року, відповідно до якої прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_34 визнав доцільним розсекречування матеріальних носіїв секретної інформації, а саме: 1)клопотання про надання дозволу на проведення НСРД №31/1/1-1984т від 20.04.2023, таємно; 2)клопотання про надання дозволу на проведення НСРД №31/1/1-1985т від 20.04.2023, таємно; 3)клопотання про надання дозволу на проведення НСРД №31/1/1-1986т від 20.04.2023, таємно; 4)постанова про проведення контролю за вчиненням злочину №31/1/1-2002т від 21.04.2023, таємно; 5) постанова про заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів №31/1/1-2003т від 21.04.2023, таємно; 6) доручення про проведення НСРД №31/1/1-2004т від 21.04.2023, таємно; 7) доручення про проведення НСРД №31/1/1-2005т від 21.04.2023, таємно; (т.1, а.к.п.166-167,168-170, 171-173, 174-176, 177-179, 181-181, 182-183);
		-    Протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09.05.2023року, відповідно до якого деталізовано розмову 26.04.23 о 12.53.17 год., де абонент ОСОБА_6 ( НОМЕР_9 ) телефонує абоненту ОСОБА_4 ( НОМЕР_10 ), цифровий носій інформації на DVD-R диску (т.1, а.к.п. 185-188, 189);
		-    Протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09.05.2023року. відповідно до якого деталізовано розмову 26.04.23 о 11.53.20 год., де абонент ОСОБА_6 ( НОМЕР_9 ) телефонує абоненту ОСОБА_4 ( НОМЕР_10 ), цифровий носій інформації на DVD-R диску (т.1, а.к.п. 190-193, 194);
		-    Постанова від 22.05.2023 року, відповідно до якої прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_34 визнав доцільним розсекречування матеріальних носіїв інформації (т.1, а.к.п.195-196);
		-    Протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 27.04.2023 року (т.1, а.к.п. 197-199);
		-    Протокол про результати проведення аудіо,-відео контролю особи від 09.05.2023 року (т.1, а.к.п. 204-209);
		-    Протокол про розсекречення матеріалів носіїв інформації за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 22.05.2023 року (т.1 а.к.п 211-212);
		-    Доручення що надані: слідчим групи слідчих та начальнику Роздільнянського РВ УСБУ в Одеській області, начальнику Одеського Управління ДВБ НП України, про проведення слідчих розшукових дій у порядку ст.40 КПК України (т.1, а.к.п.214,215-216, 217-218);
		-    Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.04.2023 року, відповідно до якого: 26 квітня 2023 року о 12 год.23 хв. за адресою АДРЕСА_2 , у присутності понятих ОСОБА_35 та ОСОБА_36 було затримано інспектора сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , та вручена пам`ятка про процесуальні права та обов`язки затриманого. Під час затримання ОСОБА_4 був проведений обшук останнього, в ході якого ОСОБА_4 добровільно видав мобільний телефон ОРРО А96 IMEI1 НОМЕР_11 , IMEI2861817058934121, який в подальшому, постановою слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одеса) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_37 від 27.04.2023 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (т.1, а.к.п.221-225, 226, 219-220, 227-230);
		-    Протокол огляду від 18.05.2023 року, відповідно до якого оперуповноважений ВМЗК Одеського управління ДВБ НПУ ОСОБА_38 провів огляд мобільного телефону ОРРО А96 (т.1. а.к.п. 235);
		-    Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 02.05.2023 року накладено арешт на мобільний телефон «ОРРО А96» IMEI1 НОМЕР_11 , IMEI2861817058934121 (т.1, а.к.п.236-238);
		-    Постанова від 26.04.2023 року про проведення освідування особи, а саме ОСОБА_13 та відповідний протокол, згідно якого за допомогою ватного тампону зроблено змиви з правої та лівої руки освідуванної особи (т.1 а.к.п. 239-240, 241-243);
		-    Постанова слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одеса) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_37 , відповідно до якої: медичну вату із змивами з лівої долоні та пальців рук ОСОБА_13 , які поміщені в стерильний пластиковий контейнер, який поміщений до сейф пакету В2009156; медичну вату із змивами з правої долоні та пальців руки ОСОБА_13 , яка поміщена в стерильний пластиковий контейнер, який поміщений до сейф пакету В2009149; контрольний зразок медичної вати та розчину «Етилосепт 96» зі вмістом етанолу, без виготовлених змивів з долонь і пальців свідка ОСОБА_13 , яку поміщено в стерильний пластиковий контейнер, який поміщено до сейф пакету В2008962, визнано речовим доказом по кримінальному провадженню. Ухвала слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 02.05.2023 року якою накладено арешт на вищезазначені речові докази (т.1, а.к.п. 244-248, 249-252);
		-    Протокол обшуку від 26.04.2023 року, згідно якого старший слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одеса) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_39 , 26.04.2023 року в період часу з 12 год.52 хв. до 13 год.01 хв. в порядку ст.233 КПК України, за участю ОСОБА_13 , у присутності понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 провів обшук за адресою: АДРЕСА_2 . В ході обшуку, ОСОБА_13 добровільно видала грошові кошти у розмірі 10 000 грн, які вона отримала від ОСОБА_6 за проханням співробітника поліції ОСОБА_4 . На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду мста Одеси від 02.05.2023 року, під час обшуку вилучено 20 купюр номіналом 500 гривень за наступними серіями: АБ5647920, ЄЗ8791692, ХЗ3137788, ХЖ2680268, ВЕ1133019, ХЄ2031503, ЗБ3532644, ЛИ9888716, УД4433611, ЛБ4313727, ГТ2135395, ФД9012418, ФЖ2349531, ЗД4570178, ЛА2446842, УД9967367, ЛЗ5465513, ФД3373708, СБ5279283, ФГ4964362, які поміщено до сейф-пакету В2009150. На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду мста Одеси від 02.05.2023 року надано дозвіл на проведення вищезазначеного обшуку та накладено арешт на вилучені в ході обшуку грошові кошти (т.1, а.к.п.253-260, 261, 262, 263-267, 268-271, 272-274);
		-    Протокол обшуку від 26.04.2023 року, згідно якого слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одеса) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_40 , 26.04.2023 року в період часу з 14 год.04 хв. до 15 год.27 хв. за місцем мешкання затриманого ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 у присутності понятих ОСОБА_41 та ОСОБА_36 провів обшук з метою відшукання речових доказів. В ході проведеного обшуку було виявлено та вилучено документи, а саме: копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №322783; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №322784; копію постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №739884; копію постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №739885; квитанцію про сплату штрафу серії БАД №739884; квитанцію про сплату штрафу серії НОМЕР_12 ; медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом на ім`я ОСОБА_42 ; медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом на ім`я ОСОБА_43 . Постановою слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_44 від 27.04.2023 року вилучені речі визнані речовим доказом та Ухвалами слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 02.05.2023 року легалізовано проведений обшук та накладено арешт на вилучені документи (т.1, а.к.п. 275-282, 283, 284-288, 289-297, 298-299, 300-303,(т.2, а.к.п. 6-11).
		-    Постанова слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_44 від 27.04.2023 року, якою визнано речовим доказом у кримінальному провадженні  свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , Згідно протоколу огляду, проведеного слідчим, встановлено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , автомобіль «VOLVO», модель 340, рік випуску 1986, колір  синій, легковий седан-В, власник ОСОБА_45 , адреса  АДРЕСА_3 , видано МРЕВ-6 м.Київ 11.02.1998. Зазначене свідоцтво про реєстрацію ТЗ під зберігальну розписку повернуто в розпорядження ОСОБА_6 (т.2, а.к.п.10-12,13-14,15);
		-    Постанова слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_44 від 03.05.2023 року, відповідно до якої призначено провести судову технічну експертизу документів за матеріалами кримінального провадження (т.2, а.к.п. 17-21);
		-    Висновок експерта №23-2288 судово-технічної експертизи документів від 29.05.2023 року, згідно якого: надані на експертизу 20 грошових банкнот, кожна номіналом 500 гривень із серійними номерами АБ5647920, ЄЗ8791692, ХЗ3137788, ХЖ2680268, ВЕ1133019, ХЄ2031503, ЗБ3532644, ЛИ9888716, УД4433611, ЛБ4313727, ГТ2135395, ФД9012418, ФЖ2349531, ЗД4570178, ЛА2446842, УД9967367, ЛЗ5465513, ФД3373708, СБ5279283, ФГ4964362, (які поміщено до сейф пакету В2009150) - відповідають за своїми характеристиками аналогічним банкнотам, що випущені в обіг Національним банком України та виготовлені поліграфічними способами плоского, глибокого та високого друку (т.2, а.к.п.23-34);
		-    Постанова слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_44 від 03.05.2023 року, відповідно до якої призначено провести судову експертизу матеріалів, речовин та виробів (т.2, а.к.п.36-40)
		-    Висновок експерта №23-2287 за результатами проведення криміналістичної експертизи по дослідженню спеціальних хімічних речовин від 23.05.2023 року, відповідно до якого встановлено: на банкнотах схожих на Національну валюту гривня на загальну суму 10000 гривень НБУ, а саме на двадцяти купюрах номіналом 500 гривень НБУ, кожна, серіями: АБ5647920, ЄЗ8791692, ХЗ3137788, ХЖ2680268, ВЕ1133019, ХЄ2031503, ЗБ3532644, ЛИ9888716, УД4433611, ЛБ4313727, ГТ2135395, ФД9012418, ФЖ2349531, ЗД4570178, ЛА2446842, УД9967367, ЛЗ5465513, ФД3373708, СБ5279283, ФГ4964362, які поміщено до сейф пакету В2009150; на ватному тампоні зі змивами з долоні та пальців лівої руки ОСОБА_13 , який поміщений в стерильний пластиковий контейнер та до сейф пакету В2009156; на ватному тампоні зі змивами з долоні та пальців правої руки ОСОБА_13 , який поміщений в стерильний пластиковий контейнер та до сейф пакету В2009149; на аркуші паперу, який поміщено до паперового конверту та опечатано, на момент дослідження, є спеціальна хімічна речовина (спецбарвник). На контрольному зразку медичної вати та розчину «Етилосепт 96» зі вмістом етанолу без виготовлених змивів з долонь і пальців рук свідка ОСОБА_13 , який поміщено до сейф пакету В2008962, на момент дослідження, сліди спеціальної хімічної речовини (спецбарвника) відсутні. Спеціальна хімічна речовина (спецбарвник) на грошових коштах на загальну суму 10000 гривень НБУ, ватних тампонах зі змивами з долонь та пальців правої та лівої руки ОСОБА_13 мають спільну родову належність між собою та зі спеціальною хімічною речовиною (спецбарвником), який використовувався при помітці грошових коштів. (т.2, а.к.п.41-48);
		-    Письмова заява ОСОБА_6 від 09.06.2023 року про визнання його потерпілим по кримінальному провадженню за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (т.2, а.к.п.49);
		-    Ухвала слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 28.04.2023 року, відповідно до якої до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 червня 2023 року включно та визначено розмір застави у розмірі 150 (сто п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 402 600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень. Відповідно до листа ДУ «Одеський слідчий ізолятор» МЮУ № 5/6-7183 від 01.05.2023 року, ОСОБА_4 01.05.2023 року звільнений з під варти під заставу (т.2, а.к.п. 63-73, 74, 75);
		-    Ухвала слідчого судді Київського районного суду мста Одеси від 01.05.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_4 відсторонений від посади інспектора сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області до 26 червня 2023 року включно (т.2, а.к.п. 84-89);
		-    Висновок службового розслідування від 10 травня 2023 року за відомостями, викладеними у доповідній записці УГІ ГУНП в Одеській області від 26.04.2023 вих.№55/1202, згідно якого до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 (0042115), інспектора сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби з поліції (т.2, а.к.п. 97-151);
		-    Супровідний лист прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_31 та Ухвали Одеського апеляційного суду про надання дозволу на проведення НСРД, які були розсекречені під час розслідування кримінального провадження №472023160000000144 за підозрою ОСОБА_4 за ч.3 ст.368 КК України (т.2, а.к.п.174, 175-178, 179-181, 182-185) 
		      Позиція сторони захисту.
		В свою чергу обвинувачений та його захисник просили суд виправдати обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, так як висунуте йому обвинувачення є необгрунтованим та не підтверджується належними та допустимими доказами.
		На думку сторони захисту, відсутність об`єктивної та суб`єктивної сторони у обвинуваченого ОСОБА_4 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, повністю доводить безпідставність та необґрунтованість висунутого йому обвинувачення. 
		Крім того в ході судового розгляду захист наполягав на тому, що в рамках даного кримінального провадження мала місце провокація злочину, оскільки підготовка та досудове розслідування повністю проводилось під оперативним супроводом працівників правоохоронних органів при здійсненні контролю за вчиненням злочину із залученням агента  ОСОБА_6 , під наглядом прокуратури. 
		Так, під час підготовки до злочину, на думку захисту, саме працівниками правоохоронних органів було повністю змодельовано та розроблено всі основні етапи та деталі злочину, визначено їх напрямок та необхідну кваліфікацію, заготовлено відповідний сценарій. Для здійснення розробленого правоохоронцями плану та відповідно до завчасно розробленої "легенди" заявник ОСОБА_6 , як агент діяв за відповідними вказівками працівників Одеського управління ДВБ НП України. В даному випадку, якщо б питання повернення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_13 » на українській реєстрації НОМЕР_2 не було навмисно об`єднано правоохоронцями та ОСОБА_6 з питанням повернення боргу ОСОБА_10 , що не мають взагалі єдиної правової природи між собою то особисто і виключно від обвинуваченого нічого не залежало, оскільки все планувалось для його викриття та обвинувачення.
		В свою чергу стороною обвинувачення не було надано суду будь-яких матеріалів, якими б наявність провокації спростовувалася.    
		При цьому наводив, те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимим не був та не притягувався до кримінальної відповідальності, під слідством чи судом не перебував, не являв собою анти суспільну особу, а отже, став відомий працівникам оперативного підрозділу виключно через цивільну особу (агента) ОСОБА_6 .. 
		Вважає, що провокація (підбурювання) до вчинення злочину з боку правоохоронців через агента ОСОБА_6 є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
		Захист просив усі докази, які були зібрані внаслідок провокації обвинуваченого до вчинення злочину, визнати недопустимими.
		Крім того, на підтвердження невинуватості ОСОБА_4 захистом суду було надано докази, отримані на його адвокатський запит, а саме:
		- акт №12 щодо розслідування нещасного випадку, який стався 12.05.2022 року з інспектором сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 ;
		- копії адміністративних протоколів на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 складені ОСОБА_4 у березні 2023 року;
		- копії адміністративних протоколів на ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (племінник ОСОБА_6 ), що складені ОСОБА_4 чи поліцейським СРПП ОСОБА_11 ;
		- матеріали ЄО за якими ОСОБА_4 та поліцейський СРПП ОСОБА_11 о 21:00 годин 16.04.2023 року виїжджали на домашнє насильство під час супроводу автівки ОСОБА_6 до відділу поліції. 
		Оцінка доказів та висновки суду.
		Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
		Суд, дослідивши та проаналізувавши в сукупності надані сторонами докази, перевіривши їх на предмет належності та допустимості, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 17, 22, 23 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимог ст. 321 КПК України здійснення сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст. 337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, прийшов до висновку, що в судовому засіданні не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, що не дає суду можливість переконатися «поза розумним сумнівом» у доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Висновок суду обґрунтовується наступним.
		Відповідно до ч.1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, обставин, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		Відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.
		Згідно з положеннями статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Дана презумпція невинуватості є одним із основних принципів сучасного кримінального провадження, що в Україні визнана відправною точкою правосуддя. Окрім того, це положення закріплено в пункті 2 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, в якій зазначено, що кожен обвинувачений в скоєнні кримінального злочину вважається невинним до тих пір, поки його винність не буде встановлена в законному порядку.
		Відповідно до вимог ч.3 ст. 62 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення.
		Так, в ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 заперечував вчинення ним злочину за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме заперечував як факт вимагання, так і факт одержання ним неправомірної вигоди. 
		Так відповідно до диспозиції ч.3 ст.368 КК України передбачено кримінальну відповідальність за одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого йому службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
		Діяння, за яке службова особа одержує неправомірну вигоду, повинне бути зумовлене її службовим становищем і безпосередньо пов`язане зі службовими повноваженнями. Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, якщо службова особа одержала її за виконання чи невиконання будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Використанням службовою особою свого службового становища є вчинення як дій, які безпосередньо входять до кола її повноважень так і такі, які вона хоча й не уповноважена була вчинювати, але і до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
		Відповідно до примітки до ст.354 КК України під вимаганням неправомірної вигоди необхідно розуміти вимогу про надання вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
		При цьому прагнення особи уникнути встановленої, тобто законної процедури вирішення питання виключає факт вимагання в неї неправомірної вигоди. Вимагання неправомірної вигоди виключається, якщо особа, що надає неправомірну вигоду, зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги тощо. (Постанова ККС ВС від 21.11.2022 року у справі за №991/492/19 )
		Так суд вважає доведеним стороною обвинувачення, що ОСОБА_4 з 24.02.2021 року перебував на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, в силу його посадових обов`язків, займаючи посаду інспектора СРПП, ОСОБА_4 був службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також був суб`єктом корупційних правопорушень. 
		В межах посадової інструкції інспектора СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; має повноваження складання у межах компетенції матеріалів про адміністративні правопорушення та здійснення, у визначених законом випадках провадження у справах про адміністративні правопорушення та має право зупиняти транспортні засоби у передбачених законом випадках.
		Доказами обвинувачення, у вказаному кримінальному провадженні, якими доводились обставини, передбачені ст. 91 КПК та безпосередньо вина ОСОБА_4 у отриманні неправомірної вигоди під час перебування на посаді інспектора СРПП, були: письмові докази, документи, речові докази, матеріали, відеозаписи негласних слідчих дій - аудіо та відео контролю за особою, висновок експертизи, а також покази свідків. Однак, фактично головними доказами винуватості ОСОБА_4 у даній справі були заяви ОСОБА_6 про вимагання у нього працівником поліції ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі 10000 гривень за повернення, раніше вилученого ним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. 
		Оцінка доказів, представлених стороною обвинувачення.
		Щодо витягу з кримінального провадження № 42023160000000144 20.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та рапорту прокурора відділу 31/1/1 управління 31 Одеської обласної прокуратури ОСОБА_29 (т.1, а.к.п.99, 100) 
		Дослідженням даного витягу встановлено, що інформація про вчинення кримінального правопорушення внесена 20.04.2023 року на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. У розділі фабула кримінального правопорушення зазначено наступне: «інспектор СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , використовуючи свої службові повноваження, вимагав, у подальшому отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 10 000 грн. за безперешкодне використання останнім автомобілю «Volvo 340» з н.з. НОМЕР_4 , не притягнення його до адміністративної відповідальності та за повернення, раніше вилученого ним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_13 » на українській реєстрації НОМЕР_2 ». Цей витяг з ЄРДР підписаний 21.04.2023 року прокурором ОСОБА_29 ..
		Відповідно до рапорту прокурора відділу 31/1/1 управління 31 Одеської обласної прокуратури ОСОБА_29 до Одеської обласної прокуратури 20.04.2023 року за №22416-23 з Одеського управління ДВБ НП України надійшли матеріали перевірки, проведеної за заявою ОСОБА_6 від 20.04.2023 року за фактом вимагання від нього інспекторами СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 та ОСОБА_47 грошових коштів у розмірі 10 000 грн. за повернення незаконно вилученого у нього свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Volvo 340» з іноземною реєстрацією та подальшого не притягнення до адміністративної відповідальності за використання цього транспортного засобу на іноземних державних номерних знаках. 
		Судом встановлено, що інформація в рапорті прокурора і витягу з кримінального провадження № 42023160000000144 20.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України різниться між собою.
		Так, в рапорті не має жодної інформації щодо повернення, раніше вилученого ОСОБА_4 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_13 » на українській реєстрації НОМЕР_2 .
		Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 20.04.2023 року (т.1, а.к.п103) вбачається, що перебуваючи у м. Роздільна Одеської області, інспектори СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 та ОСОБА_48 вимагали грошові кошти у розмірі 10 000 грн. за повернення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Volvo 340» та подальшого не притягнення до адміністративної відповідальності за використання автомобілю на іноземної реєстрації. 
		Проте, судом встановлено, що в заяві не має жодної інформації щодо повернення, раніше вилученого ОСОБА_4 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_13 » на українській реєстрації НОМЕР_2 .
		Аналізуючи письмовий доказ сторони обвинувачення, а саме Роздруківку телефонної розмови громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (т.1, а.к.п. 110), суд зазначає наступне.
		Роздруківка телефонної розмови громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 19.04.2023 року о 15.07 годин зроблена ініціативно ОСОБА_6 , в якій останній повідомляє про неможливість повернення грошових коштів ОСОБА_4 ..
		Потребує на увагу той факт, що слідчий та прокурор у даному кримінальному провадженню відповідно до ст. 98 КПК України телефон ОСОБА_6 речовим доказом не визнали, його зберігання згідно ст. 100 КПК України не організували, що в свою чергу позбавляє можливості суду оглянути цей телефон та взагалі у разі необхідності у відповідності до вимог ст. 242 КПК України провести експертне дослідження.
		Суд, оцінюючи всі докази в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»).
		Характер вчинення ОСОБА_4 саме інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенні у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати з співіснуванням достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпції факту.
		Недопустимість обґрунтування обвинувачення особи у вчиненні злочину на доказах, одержаних незаконним шляхом, закріплена у ч. 3 ст. 62 Конституції України, а згідно з ч. 2 ст. 64 Конституції України ця гарантія не може бути обмежена. 
		На вказані обставини наголошено в п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011, який на підставі аналізу положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтовано фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме, порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою, тощо. (п.3.2 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011).
		Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, і не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Відповідно до ч.1 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Частиною 2 цієї статті визначено, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; порушення права особи на захист та інше.    
		Згідно ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Таким чином, інформація, яка міститься на телефоні ОСОБА_6 в частині розмови з ОСОБА_4 є явно ініціативною розмовою, зробленою ОСОБА_49 навмисно та не може враховуватися як доказ у зв`язку з порушенням закону щодо порядку її отримання, збирання і фіксації та знаходиться поза межами застосування заходів, передбачених Законами України, а тому є недопустимим доказом.
		Крім того, зазначений телефон відсутній взагалі як в матеріалах справи так і у ОСОБА_6 , а тому перевірити інформацію на ньому не можливо.
		Що стосується Письмової згоди ОСОБА_6 від 20.04.2023 року на залучення до співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою викриття інспекторів СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 та ОСОБА_47 (т.1, а.к.п.130) Проте під час допиту у якості потерпілого, в судовому засіданні, ОСОБА_6 зазначив, що він нічого про обставини вимагання у нього ОСОБА_4 грошей за посвідчення автомобіля не пам`ятає, будь яких заяв про злочин чи інших письмових згод не писав та взагалі ніколи не знав і не зустрічався з ОСОБА_4 .
		В ході судового слідства прокурором було надано як належний і допустимий доказ  протокол огляду грошових коштів від 25.04.2023 року, який складено з 10.00 по 10.30 години в м. Одеса (т.1, а.к.п. 142-149).
		Вивченням зазначеного протоколу встановлено, що його складено за матеріалами кримінального провадження оперуповноваженим Одеського управління ДВБ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_50 без вказівки щодо будь якого доручення слідчого чи прокурора на проведення даної слідчої дії провів огляд грошових коштів 10 000 гривень які були добровільно видані ОСОБА_6 .
		На цьому проведення процесуальної дії завершено.
		Як встановлено із даного протоколу, ОСОБА_6 відповідно наявного підпису приймав участь в його складані, однак копії додатків не підписував.
		Під час проведення даної слідчої діїй ОСОБА_6 та поняті присутніми не були, тобто, протокол складався одноосібно оперуповноваженим ОСОБА_51 ..
		Також прокурором було надано як належний і допустимий доказ  протокол огляду та помітки грошових коштів від 25.04.2023 року, який складено з 11.00 по 11.30 години в м. Одеса (т.1, а.к.п155-156).
		Дослідженням цього протоколу, суд встановив, що його складено за матеріалами кримінального провадження оперуповноваженим Одеського управління ДВБ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_50 постанови про проведення контролю за вчиненням злочину №31/1/1-2002т від 21.04.2023 року, постанови про використання заздалегідь ідентифікованих грошових коштів 31/1/1-2003т від 21.04.2023 року, який провів огляд та помітку грошових коштів 10 000 гривень.
		Після огляду грошові кошти поміщені в паперовий конверт зі зразком речовини та є додатком до протоколу.
		Однак в матеріалах справи і при протоколі цей конверт взагалі відсутній.
		На цьому проведення процесуальної дії завершено.
		Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 104 КПК України протокол складається з описової частини, яка повинна містити відомості про послідовність дій, отримання в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження.
		Відповідно до ст. 105 КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатки до протоколів повинні бути належним чином упаковані з метою надійного збереження, а також засвідченні підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовлені та/або вилученні таких додатків. 
		Відповідно до ст. 106 КПК України протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії. 
		Як встановлено із даного протоколу, додаток відсутній, ОСОБА_6 і поняті не були присутні та протокол не підписував, що має значення для перевірки результатів процесуальної дії та є грубим порушенням кримінально  процесуального законодавства і відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України не може визнаватися допустимим доказом. 
		Крім того, під час проведення слідчої дії були відсутні поняті, що також має значення для перевірки результатів процесуальної дії та є грубим порушенням кримінально  процесуального законодавства і відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України не може визнаватися допустимим доказом.
		В ході судового розгляду прокурором було надано як належний і допустимий доказ  протокол огляду та вручення грошових коштів від 26.04.2023 року, який складено з 09.00 по 09.20 години в м. Одеса (т.1 а.к.п. 157-165)
		Вивченням зазначеного протоколу встановлено, що його складено за матеріалами кримінального провадження оперуповноваженим Одеського управління ДВБ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_50 без вказівки щодо будь якого доручення слідчого чи прокурора на проведення даної слідчої дії провів огляд та вручення грошових коштів 10 000 гривень які були передані в присутності ОСОБА_6 .
		На цьому проведення процесуальної дії завершено.
		Як встановлено із даного протоколу, ОСОБА_6 та поняті відповідно наявних підписів приймали участь в його складані, однак копії додатків не підписували, що має значення для перевірки результатів процесуальної дії та є грубим порушенням кримінально  процесуального законодавства і відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України не може визнаватися допустимим доказом. 
		В судовому засіданні було досліджено постанову прокурора ОСОБА_29 про проведення контролю за вчиненням злочину від 21.04.2023 року (т.1, 177-179).
		Вивченням зазначеної постанови встановлено, що прокурор постановив провести НСРД контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, шляхом створення обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (грошових коштів) стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_11 щодо отримання неправомірної винагороди від ОСОБА_6 за повернення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Volvo 340» та подальшого не притягнення до адміністративної відповідальності за використання автомобілю на іноземної реєстрації номерний знак НОМЕР_14 , доручивши це зробити оперативним працівникам Одеського управління ДВБ НП України, хоча досудове розслідування здійснюється слідчими Другого слідчого відділу (з м.д. у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві.
		В даному випадку, прокурор відповідно до ч. 4, ст. 246 КПК України приймає рішення про проведення контролю за вчиненням злочину та відповідно до ст. 271 ч. 1 п. 3 КПК України щодо контролю за вчиненням злочину який може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, зобов`язав провести у формі спеціального слідчого експерименту.
		Частиною 7 даної статті передбачено, що прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов`язаний:
		1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;
		2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.
		В даному випадку передача заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (грошових коштів) стосувалась ОСОБА_4 та ОСОБА_11 в частині отримання неправомірної винагороди від ОСОБА_6 ..
		При цьому, як вбачається з матеріалів справи долучених у суді, у ОСОБА_6 було вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Volvo», моделі 340, 1986 року випуску, на українській реєстрації з д.н.з. НОМЕР_2 , що не мало будь якого відношення до використання ОСОБА_6 автомобілю марки «Volvo», моделі 340 на іноземної реєстрації номерний знак НОМЕР_14 , який було зупинено, а тому таке ствердження прокурора у постанові щодо отримання ОСОБА_4 та ОСОБА_11 неправомірної винагороди від ОСОБА_6 за повернення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Volvo 340» та подальшого не притягнення до адміністративної відповідальності за використання автомобілю на іноземної реєстрації номерний знак НОМЕР_14 є не припустимим та згідно ч. 3 ст. 271 КПК України являється провокацією особи на вчинення цього злочину з метою подальшого його викриття. 
		Таким чином, постанова прокурора ОСОБА_29 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 21.04.2023 року не відповідає вимогам ст. ст. 246, 251, 271, КПК України, а тому є недопустимим доказом.
		Протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 27 квітня 2023 року (т.1, а.к.п.197-199).
		Вивченням вищезазначеного протоколу встановлено, що його складено оперуповноваженим Одеського управління ДВБ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_50 на підставі постанову прокурора ОСОБА_29 про проведення контролю за вчиненням злочину від 21.04.2023 року та ухвали слідчого судді Одеського апеляційного суду №2710т від 21.04.2023 року про здійснення аудіо,-відео контролю. 
		В даному протоколі зазначені обставини викладені в протоколі огляду та вручення грошових коштів від 26.04.2023 року, який складено з 09.00 по 09.20 години в м. Одеса та обставини проведення НСРД 26.04.2023 року з 12.04 до 12.14 годин щодо залишення грошей в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та передачі технічного паспорту автомобіля «Volvo», моделі 340, 1986 року випуску, на українській реєстрації з д.н.з. НОМЕР_2 .
		За таких обставин не зрозуміло, за що ОСОБА_6 залишив грошові кошти і яке відношення має свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Volvo», моделі 340, 1986 року випуску, на українській реєстрації з д.н.з. НОМЕР_2 до зупиненого і складених адміністративних протоколів на автомобіль марки «Volvo», моделі 340 на іноземної реєстрації номерний знак НОМЕР_14 , а відтак в силу статей 86, 87, КПК України є також недопустимим доказом.
		В судовому засіданні прокурором надано, а судом досліджено доручення прокурора ОСОБА_29 31/1/1-2004т від 21 квітня 2023 року начальнику Одеського управління ДВБ НП України ОСОБА_52 на проведення його оперативним підрозділом негласних слідчих (розшукових) дій в рамках даного кримінального провадження (т.1, а.к.п.180-181)
		Відповідно до даного доручення, підрозділу Одеського управління ДВБ НП України доручалось провести негласні слідчі (розшукові) дії відповідно до ухвал Одеського апеляційного суду від 21.04.2023 року за №2709т, №2710т, та №2711т.
		Крім того під час судового розгляду прокурором надано та оглянуто як докази протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.1, а.к.п. 185-188) складений оперуповноваженим Роздільнянського РВ УСБУ в Одеській області старшим лейтенантом ОСОБА_53 від 09 травня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Одеського апеляційного суду №2710т від 21.04.2023 року де, з телефону ОСОБА_6 зафіксовано телефонну розмову отриману в ході проведення заходу 26.04.2023 року у денний час доби в 11.53 годин між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ..
		Матеріали оперативно  технічного заходу надійшли з ЦОТЗ УСБУ в Одеській області, накопичувач №65/32/9т від 27.04.2023року (т.1, а.к.п.189). 
		Так, судом встановлено, що під час телефонної розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_4 , що зняв гроші та бажає віддати їх йому, на що ОСОБА_4 відмовляється та говорить, що йому ніхто не винен грошей та він за гроші нічого йому не говорив. При цьому ОСОБА_6 питає у ОСОБА_4 чи віддасть останній йому технічний паспорт на автомобіль, однак ОСОБА_4 заперечує про наявність у нього такого документа.
		В подальшому вони домовились зустрітися біля «Берлиману».
		З даного протоколу НСРД вочевидь вбачаються провокаційні дії ОСОБА_6 по відношенню до ОСОБА_4 ..
		Також прокурором надано та оглянуто як докази протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.1, а.к.п.190-193) складений оперуповноваженим Роздільнянського РВ УСБУ в Одеській області старшим лейтенантом ОСОБА_53 від 09 травня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Одеського апеляційного суду №2711т від 21.04.2023 року де, з телефону ОСОБА_4 зафіксовано телефонну розмову отриману в ході проведення заходу 26.04.2023 року у денний час доби в 11.53 годин між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ..
		Матеріали оперативно  технічного заходу надійшли з ЦОТЗ УСБУ в Одеській області, накопичувач №65/32/10т від 27.04.2023року (т.1, ак.п.194). 
		Під час телефонної розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_4 , що зняв гроші та бажає віддати їх йому, на що ОСОБА_4 відмовляється та говорить, що йому ніхто не винен грошей та він за гроші нічого йому не говорив. При цьому ОСОБА_6 питає у ОСОБА_4 чи віддасть останній йому технічний паспорт на автомобіль, однак ОСОБА_4 заперечує про наявність у нього такого документа.
		В подальшому вони домовились зустрітися біля «Берлиману».
		З даного протоколу НСРД вочевидь вбачаються провокаційні дії ОСОБА_6 по відношенню до ОСОБА_4 .
		Також прокурором надано та оглянуто як докази протокол про результати проведення аудіо,- відео контролю особи від 09.05.2023 року (т.1, а.к.п.204-209,210) складений оперуповноваженим Одеського управління ДВБ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_50 на підставі ухвали слідчого судді Одеського апеляційного суду №2710т від 21.04.2023 року про здійснення аудіо-,відео контролю відносно ОСОБА_6 та ухвали слідчого судді Одеського апеляційного суду №2711т від 21.04.2023 року про здійснення аудіо-,відео контролю відносно ОСОБА_4 , де в ході проведення НСРД 26.04.2023 року у денний час доби з 12.04 до 12.14 годин зафіксовано спілкування між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
		При цьому, для проведення НСРД, на підставі завдання залучено УОТЗ ДВБ НПУ. 
		Під час зустрічі між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 біля магазину «Океан» вони спілкуються проте, що після затримання автомобіля марки «Volvo», моделі 340 на іноземної реєстрації, яким керував ОСОБА_6 останній втік з місця де його залишили ОСОБА_4 та ОСОБА_11 під час доставки автомобіля до відділку поліції, з причини невідкладного виконання ними службових обов`язків щодо сигналу про домашнє насилля.
		При цьому ОСОБА_6 погодився, що залишив місце визначене поліцейськими через брак часу.
		В ході їхньої бесіди ОСОБА_4 зазначив, що всі військові їздять на авто з іноземною реєстрацією, а тому і ОСОБА_6 необхідно таким самим чином їздити з технічним паспортом на автомобіль марки «Volvo», моделі 340 на іноземної реєстрації номерний знак НОМЕР_14 та взагалі не використовувати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Volvo», моделі 340, 1986 року випуску, на українській реєстрації з д.н.з. НОМЕР_2 при їзді на автомобілі марки «Volvo», моделі 340 на іноземній реєстрації.
		В подальшому, ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Volvo», моделі 340, 1986 року випуску, на українській реєстрації з д.н.з. НОМЕР_2 , а останній передав гроші продавчині магазину « ОСОБА_54 ».
		Під час їхньої розмови жодного слова не було про суму грошових коштів та саме за що ОСОБА_6 віддає грошові кошти, лише зі слів ОСОБА_4 до ОСОБА_6 стає зрозуміло, що це борг, який останній передає ОСОБА_4 через продавчиню.
		З даного протоколу НСРД вочевидь вбачаються боргові дії ОСОБА_6 по відношенню до ОСОБА_4 ..
		Під час судового слухання прокурором надано та оглянуто як докази протокол про результати проведення аудіо-, відео контролю особи від 09.05.2023 року складений оперуповноваженим Одеського управління ДВБ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_50 на підставі ухвали слідчого судді Одеського апеляційного суду №2709т від 21.04.2023 року про здійснення аудіо-,відео контролю відносно ОСОБА_11 .
		При цьому, для проведення НСРД, на підставі завдання залучено УОТЗ ДВБ НПУ. 
		В ході проведення НСРД відносно ОСОБА_11 жодної інформації, яка б становила оперативний інтерес або містила доказову базу в кримінальному провадженні не встановлено.
		Із матеріалів, які були надані стороною захисту в суді встановлено, що:
		- постановою про накладення адміністративного стягнення серія БАД №291456 від 16.04.2023 року об 20.35 годин складено на ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 121 КУпАП щодо управління транспортним засобом «Volvo 340» на українській реєстрації НОМЕР_2 старшим сержантом СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 ;
		- постановою про накладення адміністративного стягнення серія БАД №291457 від 16.04.2023 року об 21.00 годин складено на ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 126 КУпАП щодо управління транспортним засобом «Volvo 340» на українській реєстрації НОМЕР_2 старшим сержантом СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 ;
		- постановою про накладення адміністративного стягнення серія БАД №291458 від 16.04.2023 року об 21.10 годин складено на ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП щодо управління транспортним засобом «Volvo 340» на українській реєстрації НОМЕР_2 старшим сержантом СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 ;
		- постановою про накладення адміністративного стягнення серія БАД №291459 від 16.04.2023 року об 21.20 годин складено на ОСОБА_6 за ч.2 ст. 122 КУпАП щодо управління транспортним засобом «Volvo 340» на українській реєстрації НОМЕР_2 старшим сержантом СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 ;
		- згідно відповіді начальника Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області від 21.03.2024 року №67/3833 на адвокатський запит проінформовано, що 16.04.2023 року інспектор СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 об 21.34 прийняв матеріали №767 за зверненням громадянки ОСОБА_55 ЄО №1638 від 16.04.2023 року щодо домашнього насилля та вибув до місця події Роздільнянський район с. Яковлівка.
		Суд погоджується з доводами захисту, що саме ці матеріали й обумовили необхідність залишення та очікування ОСОБА_6 з автомобілем на дорозі задля виїзду ОСОБА_4 та ОСОБА_11 до місця події.
		Щодо наявності правових підстав для проведення в рамках даного кримінального провадження негласних слідчих (розшукових) дій, та, як наслідок, використання в якості допустимих доказів фактичних даних, отриманих в результаті їх проведення, суд зазначає наступне.
		За фактичними обставинами даного кримінального провадження встановлено, що стороною обвинувачення на підставі відповідних судових рішень, а також рішення прокурора, проведено ряд негласних слідчих (розшукових) дій, за результатами проведення яких складено низку протоколів, в яких зафіксовані фактичні дані, якими в ході судового розгляду сторона обвинувачення доводила свою правову позицію відносно винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Зокрема, в рамках даного кримінального провадження стороною обвинувачення проведені наступні негласні слідчі (розшукові) дії, а саме: аудіо-відео контроль особи (ст. 260 КПК України); зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК України); контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України), за результатами проведення яких складено: протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  «аудіо-відео контролю особи» від 27.04.2023 року стосовно ОСОБА_4 ; протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  «аудіо-відео контролю особи» стосовно ОСОБА_4 за 09.05.2023 №65/32/97 та №65/32/98 проведеного співробітниками Роздільнянського РВ УСБУ в Одеській області.
		Протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій складені оперуповноваженим Роздільнянського РВ УСБУ в Одеській області старшим лейтенантом ОСОБА_53 від 09 травня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Одеського апеляційного суду №2711т від 21.04.2023 року, накопичувач №65/32/09, №65/32/10т від 27.04.2023року.
		Оскільки правова позиція сторони обвинувачення в переважній мірі ґрунтується саме на фактичних даних, отриманих в результаті проведення означених негласних слідчих (розшукових) дій, то Суд повинен надати правову оцінку можливості використання вищенаведених протоколів в якості допустимих доказів при прийнятті кінцевого судового рішення, що в свою чергу вимагає необхідності оцінки з боку Суду наявності правових підстав для проведення вказаних процесуальних дій, а також дотримання відповідних умов їх здійснення.
		Так, при вирішенні вказаного питання потрібно врахувати, зокрема, положення ч. 2 ст. 246 КПК України (в редакції чинній на момент їх проведення), відповідно до яких: «негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів», а також ч. 6 ст. 246 КПК України (в редакції чинній на момент їх проведення), відповідно до яких: «проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням  уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України». 
		Крім того, слідчий суддя враховує положення ч. 1 ст. 41 КПК України (в редакції чинній на момент їх проведення), відповідно до яких: «оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України  за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
		Згідно досліджених в ході судового розгляду письмових документів, дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій в рамках даного кримінального провадження надавалися ухвалами слідчого судді Одеського апеляційного суду №№2709т, 2710т та 2711т від 21.04.2023 року, а також постановою прокурора від 21.04.2023 про проведення контролю за вчиненням злочину. В свою чергу доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій в рамках даного кримінального провадження містилося у дорученні №31/1/1-2004т від 21.04.2023 року Одеському управлінні ДВБ НП України.
		Вирішуючи питання наявності правових підстав для проведення в рамках даного кримінального провадження негласних слідчих (розшукових) дій, потрібно надати відповідь на питання: чи існували на момент отримання ухвал слідчих суддів суду апеляційної інстанції, а також постановлення постанови про проведення контролю за вчиненням злочину будь-які відомості, які б давали підстави стороні обвинувачення прийти до переконання, що могло були вчинено (вчиняється) кримінальне правопорушення, яке за своїм ступенем тяжкості належить до тяжких або особливо тяжких злочинів?
		Так, в частині дотримання умов проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме в розрізі належного суб`єкта їх здійснення, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступних процесуальних документах, в яких міститься інформація щодо доручення проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативним підрозділам, а саме: (1) дорученні №31/1/1-2004т від 21.04.2023 року Одеському управлінні ДВБ НП України; (2) постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину від 21.04.2023 року.
		Зокрема, з доручення прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_31 №31/1/1-2004т від 21.04.2023 вбачається, що: «проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінального провадження, дозвіл на проведення яких наданий ухвалами слідчого судді Одеського апеляційного суду №№2709т, 2710т та 2711т від 21.04.2023 року та постановою прокурора у кримінальному провадженні», доручено оперативним співробітникам Одеському управлінні ДВБ НП України.
		Разом з тим, як вбачається з аналізу, протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  «аудіо-відео контролю особи» від 27.04.2023 року стосовно ОСОБА_4 ; протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  «аудіо-відео контролю особи» стосовно ОСОБА_4 за 09.05.2023 №65/32/97 та №65/32/98 проведено співробітниками Роздільнянського РВ УСБУ в Одеській області.
		Протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій складені оперуповноваженим Роздільнянського РВ УСБУ в Одеській області старшим лейтенантом ОСОБА_53 від 09 травня 2023 року. 
		Вказані протоколи складено про результати проведення УОТЗ ДВБ НПУ та ЦОТЗ УСБУ в Одеській області відповідних негласних слідчих (розшукових) дій.
		Враховуючи, що матеріали даного кримінального провадження не містять будь-яких відомостей в частині наявності доручень на проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативним співробітникам УОТЗ ДВБ НПУ та ЦОТЗ УСБУ в Одеській області, Суд дійшов висновку, що в рамках цього кримінального провадження негласні слідчі (розшукові) дії здійснювалися неналежним суб`єктом.
		Щодо наявності провокації в рамках даного кримінального провадження.
		За фактичними обставинами даного кримінального провадження, одним з основних доводів сторони захисту, який відстоювався в ході всього судового розгляду, був довід відносно провокативних дій з боку ОСОБА_6 , який, на переконання сторони захисту, виходив за межі пасивного спостереження за вчиненням злочину.
		Відповідно до постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2019 року (справа №487/8165/15-к), доводи сторони захисту про провокацію мають бути ретельно перевірені судами при розгляді справи.
		Згідно постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018 року (справа №724/179/17): «у разі наявності, на думку суду, за матеріалами кримінального провадження ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд має перевірити це у судовому засіданні шляхом безпосереднього дослідження відповідних доказів і лише після цього зробити висновок щодо наявності (відсутності) факту провокації і, як наслідок, щодо належності допустимості та достатності доказів, наявних у справі для прийняття відповідного процесуального рішення».
		За таких обставин, Суду належить належним чином надати правову оцінку доводам сторони захисту щодо наявності/відсутності за фактичними обставинами даного кримінального провадження ознак провокації відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
		При вирішенні вказаного питання, Суд враховує відповідну практику Верховного Суду, а також Європейського суду з прав людини, зокрема: постанову колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2018 року (справа №462/5338/14-к); постанову колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 лютого 2019 року (справа №522/2256/13-к); постанову колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 5 лютого 2020 року (справа №704/913/15-к); постанову колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2020 року (справа №295/7911/18); постанову колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2020 року (справа №661/1567/16-к); постанову колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2020 року (справа №553/3161/17); постанову колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2021 року (справа №750/10362/17); постанову колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2021 (справа №369/13151/14-к); постанову колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 7 жовтня 2020 року (справа №628/3400/15); рішення ЄСПЛ у справах: Malininas v. Lithuania» §36, «Bannikova v. Russia» §38, «Vanyan v. Russia» §49, «Furcht v. Germany» §56, 59, «Sequeira v. Portugal» та «Tchokhonelidze v. Georgia» §45, «Ramanauskas v. Lithuania» §60, «Tchokhonelidze v. Georgia» §60. 
		Так, згідно постанови Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2021 року (справа №750/10362/17) вбачається, що ВС запропонував свого роду предмет доказування у справах про провокацію, що включає знаходження Судом відповідей на наступні питання, а саме: 
		1. чи існували об`єктивні підозри в тому, що обвинувачені були причетними до злочинної діяльності або схильними до вчинення кримінального правопорушення?
		2. у який момент була залучена особа до конфіденційного співробітництва: до першої зустрічі з посадовцями (що може свідчити про провокацію) або після того, як посадові особи висунули їй вимоги щодо отримання неправомірної вигоди?
		3. хто був ініціатором зустрічей  першої та подальших?
		4. чи носили дії органів правопорядку пасивний характер коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діяли за їхніми вказівками, з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів протиправної діяльності, впливали на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений;
		5. чи була особа, яка залучена до конфіденційного співробітництва, залежною від правоохоронних органів?
		Виходячи з наведеного предмету доказування повинен і виходити Суд при вирішенні питання наявності/відсутності провокації за фактичними обставинами даного кримінального провадження.
		Проаналізувавши вищенаведені докази сторони обвинувачення та враховуючи встановлені обставини, Суд вирішуючи 1 (перше) питання предмету доказування у даній справі, відносно встановлення провокації, погоджується з доводами захисту та вважає, що у сторони обвинувачення не було будь-яких фактичних даних про можливу протиправну діяльність ОСОБА_4 , яка б зводилася до вимагання з ОСОБА_6 грошей у розмірі 10 тисяч гривень.
		Беручи до уваги вищенаведені фактичні обставини, при вирішенні 2 (другого) питання предмету доказування у справах провокації, Суд погоджується з доводами захисту та констатує, що фактичне залучення потерпілого ОСОБА_6 - заява про залучення до конфіденційного співробітництва  відбулось 20.04.2023 року, тобто за тривалий час до першого зафіксованого спілкування між ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , а саме - 26.04.2023р.
		Варто зауважити, що дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій в рамках даного кримінального провадження були отримані стороною обвинувачення на підставі ухвали слідчого судді Одеського апеляційного суду від 21.04 2023 року.
		В розрізі цього питання слід вказати, що відповідно заяви свідка ОСОБА_10 до Роздільнянського районного суду Одеської області від 12.09.2023 року вбачається, що в даному кримінальному провадженню його допитано у якості свідка та надано свідчення про відомі йому обставини.
		Проте, допитати цього свідка обвинувачення в ході судового розгляду не надалось можливим, з об`єктивних причин.
		Так, надіславши дану заяву, свідок обвинувачення ОСОБА_10 , якій є батьком обвинуваченого, просив суд взяти його письмову заяву до уваги та вважати як його правову позицію щодо обвинуваченого ОСОБА_4 (т.1, а.к.п.50).
		Дана заява обумовлена тим, що на підставі рішення ДМС ГУ ДМСУ в Одеській області від 09.08.2023 року №281732, йому, ОСОБА_10 посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_15 від 10.11.2003 року скасовано.
		Дане скасування скоріш за все було обумовлено його свідченнями у цій справі, які він надавав 12 травня 2023 року в приміщені Роздільнянського СБУ в Одеській області щодо ОСОБА_4 .
		В заяві зазначено, що під час допиту на стадії досудового слідства 14.03.2023року, він, ОСОБА_10 обміняв свій автомобіль Volvo 340 №Т933АХ на автомобіль Fort Scorpio 1990 року №673-34 КХ, що належав ОСОБА_6 . При цьому, вони домовились з ОСОБА_6 , що у зв`язку з несправністю його автомобіля, останній додатково наддасть йому 10 000 тис. гривень. Побоюючись, що ОСОБА_6 не поверне належні йому 10 000 тис. гривень, він попрохав свого сина, ОСОБА_4 , так як він служить у поліції, при можливості забрати ці гроші. Тому свідок, в своїй заяві стверджує, що 26.04.2023 року ОСОБА_4 за його проханням забирав заборговані ОСОБА_6 10 000 тис. гривень.
		Таким чином Суд звертає увагу на той факт, що прокурор розуміючи які свідчення на стадії досудового слідства надав ОСОБА_10 навмисно не використав останнього як свідка у даному провадженні та не вжив як найменш відповідних заходів щодо допиту ОСОБА_10 у якості свідка через відео зв`язок - ВКЗ.
		Надаючи відповідь на 3 (третє) питання предмету доказування у справах про провокацію, слід зазначити, що матеріали даного кримінального провадження містять відомості, відповідно до яких ініціаторами зустріч з обвинуваченим ОСОБА_4 виступив саме ОСОБА_6 , при цьому ОСОБА_4 уникав спілкування з останнім, на що й обурювався потерпілий ОСОБА_6 .
		Цей факт повністю підтверджується двома протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09 травня 2023 року (на підставі ухвал №2710т та №2711т) де, з телефону ОСОБА_6 зафіксовано телефонну розмову отриману в ході проведення заходу 26.04.2023 року у денний час доби в 11.53 годин між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Під час телефонної розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , саме ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_4 , що зняв гроші та бажає віддати їх ОСОБА_4 , на що ОСОБА_4 відмовляється та говорить, що йому ніхто не винен грошей та він за гроші нічого йому не говорив. При цьому ОСОБА_6 питає у ОСОБА_4 чи віддасть останній йому технічний паспорт на автомобіль, однак ОСОБА_4 заперечує про наявність у нього такого документа. В подальшому вони домовились зустрітися біля «Берлиману».
		Суд погоджується з доводами сторони захисту та констатує, що з даних протоколів НСРД вочевидь вбачаються провокаційні дії ОСОБА_6 по відношенню до ОСОБА_4 .
		Відомостей того, що обвинувачений ОСОБА_4 шукав зустрічі з ОСОБА_6 матеріали даного кримінального провадження не містять.
		Суд вважає, що доводи захисника про те що свідоцтво про реєстрацію автомобілю «Volvo 340» з н.з. НОМЕР_4 , ніким не вилучалось і ОСОБА_6 міг вільно користуватися цим автомобілем, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_13 » на українській реєстрації НОМЕР_2 ОСОБА_6 й не потрібно було, тому що такого автомобілю фактично не існує, і такий документ йому був потрібен як привід з метою провокації щодо ОСОБА_4 , знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
		Відповідаючи на 4 (четверте) питання предмету доказування щодо питання провокації, Суд приходить до переконання, що ОСОБА_6 ініціював розмову щодо вирішення питання з обвинуваченим ОСОБА_56 начебто про повернення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_13 » на українській реєстрації НОМЕР_2 , хоча це питання жодного відношення не мало до повернення 10 000 гривень за придбання ОСОБА_6 у ОСОБА_10 автомобілю «Volvo 340» з н.з. ПМР Т933АХ що підтверджується змістом висловлювань в матеріалах НСРД описаних в 1, 2 та 3 питанні.
		Крім того, під час допиту свідка ОСОБА_21 в судовому засіданні остання пояснила, що її та свідка ОСОБА_22 було залучено 26.04.2023 року понятою в магазині «Океан» під час вилучення грошей. Залучив їх як понятих ще в вечорі 25.04.2023 року працівник СБУ ОСОБА_23 , який проживає з ними по сусідству в АДРЕСА_4 та при цьому він повідомив, що 26.04.2023 року будуть брати чоловіка на взятці, тобто, ще 25.04.2023 року вона та ОСОБА_22 знали, що 26.04.2023 року будуть затримувати чоловіка за вимагання грошей. ОСОБА_4 вона не знає, потерпілого ОСОБА_6 знає, так як вранці 26.04.2023 року їхала з ОСОБА_22 і ним разом на затримання чоловіка за вимагання грошей.
		Також, в ході судового розгляду було встановлено, що протокол огляду та вручення грошових коштів було складено 26.04.2023 року, з 09.00 по 09.20 години в м. Одеса.
		За таких підстав не зрозуміло, яким чином ОСОБА_6 26.04.2023 року в 09.20 годин перебуваючи в м. Одесі, міг вранці 26.04.2023 року їхати разом з понятими ОСОБА_21 та ОСОБА_22 з АДРЕСА_2 .
		Розглядаючи 5 (п`яте) питання предмету доказування провокації, суд враховує наступне. 
		Так, 28 січня 2022 року Роздільнянським районним судом Одеської області було засуджено ОСОБА_6 за ст. ст. 185 ч. 2 та 289 ч. 2 КК України, тобто, за крадіжку та заволодіння транспортним засобом. Даний вирок ОСОБА_6 було оскаржено до апеляційного суду, однак 7 жовтня 2022 року потерпілого ОСОБА_6 мобілізовано, у зв`язку із чим провадження зупинено.
		З урахуванням наведеного, Суд погоджується з думкою сторони захисту та вважає, що в певній мірі ОСОБА_6 перебував в залежності від правоохоронних органів, оскільки останній побоювався можливого подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності.
		За таких обставин Суд вважає, що в рамках даного кримінального провадження з самого початку його ініціювання мала місце підтримувана активними діями правоохоронних органів провокація з боку ОСОБА_6 ..
		З урахуванням наведеного, беручи до уваги постанову колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2020 року (справа №553/3161/17), відповідно до якої на користь провокації можуть свідчити факт внесення відомостей до ЄРДР до дати заяви про злочин, а також відсутність у змісті заяви про вимагання неправомірної вигоди конкретних обставин, Суд констатує вірність висновків сторони захисту щодо провокативних дій в рамках даного кримінального провадження.
		Крім того, у відповідності до постанови колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2021 (справа №369/13151/14-к), на користь провокації свідчить заява про вимагання хабаря, яка подана раніше самого вимагання. Подібний висновок міститься й у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 лютого 2019 року (справа №522/2256/13-к).
		Слід також зазначити, що самою стороною обвинувачення в рамках даного кримінального провадження не було доведено відсутності провокативних дій, при прийнятті рішень та подальшому проведенні негласних слідчих (розшукових) дій.
		Зокрема, як вбачається з постанови прокурора ОСОБА_29 про проведення контролю за вчиненням злочину від 21.04.2023 року встановлено, що прокурор постановив провести НСРД контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, шляхом створення обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (грошових коштів) стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_11 щодо отримання неправомірної винагороди від ОСОБА_6 за повернення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Volvo 340» та подальшого не притягнення до адміністративної відповідальності за використання автомобілю на іноземної реєстрації номерний знак НОМЕР_14 , доручивши це зробити оперативним працівникам Одеського управління ДВБ НП України, хоча досудове розслідування здійснюється слідчими Другого слідчого відділу (з м.д. у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві.
		В даному випадку, прокурор відповідно до ч. 4, ст. 246 КПК України приймає рішення про проведення контролю за вчиненням злочину та відповідно до ст. 271 ч. 1 п. 3 КПК України щодо контролю за вчиненням злочину який може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, зобов`язав провести у формі спеціального слідчого експерименту.
		Частиною 7 даної статті передбачено, що прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов`язаний:
		1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;
		2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.
		В даному випадку передача заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (грошових коштів) стосувалась ОСОБА_4 та ОСОБА_11 в частині отримання неправомірної винагороди від ОСОБА_6 ..
		При цьому, як вбачається з матеріалів справи долучених стороною обвинувачення, у ОСОБА_6 було вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Volvo», моделі 340, 1986 року випуску, на українській реєстрації з д.н.з. НОМЕР_2 , що не мало будь якого відношення до використання ОСОБА_6 автомобілю марки «Volvo», моделі 340 на іноземної реєстрації номерний знак НОМЕР_14 , який було зупинено, а тому таке ствердження прокурора у постанові щодо отримання ОСОБА_4 та ОСОБА_11 неправомірної винагороди від ОСОБА_6 за повернення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Volvo 340» та подальшого не притягнення до адміністративної відповідальності за використання автомобілю на іноземної реєстрації номерний знак НОМЕР_14 є не припустимим та згідно ч. 3 ст. 271 КПК України являється провокацією особи на вчинення цього злочину з метою подальшого його викриття. 
		Таким чином, постанова прокурора ОСОБА_29 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 21.04.2023 року не відповідає вимогам ст. ст. 246, 251, 271, КПК України, а тому є недопустимим доказом.
		При цьому, як вбачається з постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2018 року (справа №462/5338/14-к), одного згадування в постанові про проведення контролю за вчиненням злочину щодо відсутності провокації недостатньо. 
		В цілому, слід зазначити, що в рамках даного кримінального провадження стороною обвинувачення не було надано суду будь-яких матеріалів, якими б наявність провокації спростовувалася. 
		За наведених вище обставин у своїй сукупності, Суд погоджується з доводами сторони захисту, що в рамках даного кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 мала місце провокація.    
		Дослідивши зібрані докази, Суд вважає, що доводи сторони захисту про недопустимість доказів є аргументованими та такими, що повністю доводять невинуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину. А саме, що підготовка та досудове розслідування повністю проводилось під оперативним супроводом працівників правоохоронних органів при здійсненні контролю за вчиненням злочину із залученням агента  ОСОБА_6 , під наглядом прокуратури. 
		Таким чином мала місце провокація злочину. У зв`язку із наведеним, усі докази зібрані внаслідок провокації обвинуваченого до вчинення злочину, визнаються судом недопустимими.
		Так, під час підготовки до злочину саме працівниками правоохоронних органів було повністю змодельовано та розроблено всі основні етапи та деталі злочину, визначено їх напрямок та необхідну кваліфікацію, заготовлено відповідний сценарій. Для здійснення розробленого правоохоронцями плану та відповідно до завчасно розробленої "легенди" заявник ОСОБА_6 , як агент діяв за відповідними вказівками працівників Одеського управління ДВБ НП України .
		Отже, в даному випадку, якщо б питання повернення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_13 » на українській реєстрації НОМЕР_2 не було навмисно об`єднано правоохоронцями та ОСОБА_6 з питанням повернення боргу ОСОБА_10 , що не мають взагалі єдиної правової природи між собою то особисто і виключно від обвинуваченого нічого не залежало, оскільки все планувалось для його викриття та обвинувачення.
		Європейський суд з прав людини не забороняє використовувати у кримінальному провадженні докази, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НС(Р)Д), наприклад, операцій під прикриттям. Проте ЄСПЛ забороняє судам використовувати докази, отримані в результаті провокації правоохоронців. Тому проведення заходів, пов`язаних, наприклад, із використанням негласних агентів, повинне супроводжуватися відповідними гарантіями. У цій частині ЄСПЛ виділяє дві групи гарантій.
		Перша стосується заходів, які вживаються безпосередньо на етапі здійснення контролю за вчиненням злочину. Друга - це процесуальні гарантії на стадії розгляду справи у суді. Так, у справі від 9 червня 1998 року «Тейксейра де Кастро проти Португалії» ЄСПЛ провів межу між неналежними діями працівників поліції в ході контрольованої закупки та діями звичайних агентів, які діють під прикриттям з метою отримання доказів щодо вчинення особою злочину без активного підбурювання до його вчинення. Заборона підбурювання поширюється як на працівників поліції, так і на осіб, які діють за їх вказівкою.
		Так, перед проведенням контролю за вчиненням злочину працівники правоохоронних органів повинні: володіти достатнім обсягом інформації про причетність особи до вчинення злочину; вступати у злочин лише на етапі його підготовки або вчинення; поведінка агентів повинна бути пасивною.
		У п. 38. цієї ж справи Європейський Суд вказав: "У компетентних органах влади не було також достатніх підстав підозрювати Тейксейра де Кастро у тому, що він був торговцем наркотиками; навпаки, раніше він не мав судимості і не перебував під слідством, кримінальні справи проти нього не порушувалися. Справді, він не був відомий працівникам поліції, які увійшли в контакт із ним за посередництвом агентів (див. § 10)... Суд також не виявив жодних доказів на підтримку аргументів Уряду про те, що заявник мав намір вчинити злочин. За таких обставин можна зробити висновок, що двоє поліцейських не обмежилися пасивним розслідуванням злочинної діяльності Тейксейра де Кастро, а навпаки, вдалися до спонукання вчинити злочин.
		Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не був судимий та не притягувався до кримінальної відповідальності, під слідством чи судом не перебував, не являв собою анти суспільну особу. Отже, ОСОБА_4 став відомий працівникам оперативного підрозділу виключно через цивільну особу (агента) ОСОБА_6 ..
		Провокація (підбурювання) до вчинення злочину з боку правоохоронців через агента ОСОБА_6 є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
		Безпосередньо, для відмежування провокації злочину від передбачених методів розслідування Європейський Суд розробив відповідні критерії.
		Перевірка обґрунтованості підбурювання. У частині розгляду заяви про провокаційні дії, спрямовані на спонукання вчинення злочину з метою його викриття, Європейський Суд, звертає увагу на те, чи був б вчинений злочин без втручання органів влади. Визначення підбурювання, дане Європейським Судом у справі «Раманаускас проти Литви» (див. п. 55), говорить наступне: «Підбурювання з боку поліції має місце там, де задіяні посадові особи - співробітники служб безпеки або особи, що діють за їх розпорядженням - не обмежувані фактично необхідною пасивною слідчою діяльністю, а такі, що здійснюють такий вплив на особу, як підбурювання до вчинення злочину, що в іншому випадку не був би вчинений, з метою забезпечити докази й почати карне переслідування...».
		У справі «Малінінас проти Литви» (Malininas v. Lithuania), заява. № 10071/04, від 1 липня 2008 року, ЄСПЛ встановив, що оперативно-розшуковий захід мав на увазі провокацію злочину з метою його викриття: «ЄСПЛ відзначає, що ініціатива належить співробітникові ОСОБА_57 , коли той першим звернувся до заявника з питанням про те, де він може придбати заборонені наркотики. Потім заявниця сама запропонувала постачати їм наркотики. У ході операції заявникові запропонували значну грошову суму - 3000 дол. США - за поставку великої кількості наркотиків, що явно являє собою підбурювання до постачання товарів. Суд першої інстанції визнав визначальну роль поліції... У цій справі дані елементи, на думку ЄСПЛ, розширили роль поліції від рамок таємних агентів до «агентів - провокаторів». Поліція не просто «приєдналася» до вчиненого злочину, а спровокувала його. ..,».
		Імітування обстановки злочину полягає у системі дій уповноваженого державного органу, спрямованих на імітування реальності події злочину в уявленні особи, що особисто вчинила всі необхідні підготовчі дії для його вчинення. Тобто, при імітації обстановки злочину уповноважений орган лише "підключається" до вже розпочатих і проведених особою підготовчих дій.
		Отже не спростовними і беззаперечними є факт виходу агента ОСОБА_6 та співробітниками Одеського управління ДВБ НП України за межі пасивного спостереження за вчиненням злочину. Вказані обставини зафіксовано зовнішніми засобами відео контролю, результати яких сторона обвинувачення висуває як на доказ вини обвинуваченого.
		Стаття 8 КПК України проголошує, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права. Принцип верховенства права у кримінальному проваджені застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» позиція вказаного суду є обов`язковою для виконання і національними судами України при розгляді судових справ.
		Відповідно до ч. 2 ст.62 Конституції України та ч. 2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. 
		Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що у своїй прецедентній практиці під час оцінки доказів він керується критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey, п.282), яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
		В частині 3 статті 373 КПК України зазначено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить висновок, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а тому він підлягає виправданню за вказаною статтею, в зв`язку з не доведенням вчинення ним вказаного правопорушення, згідно п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Судом встановлено, що ухвалами слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 02.05.2023 року накладено арешт:
		- на мобільний телефон «ОРРО А96» IMEI1 НОМЕР_11 , IMEI2861817058934121;
		- на 20 купюр номіналом 500 гривень за наступними серіями: АБ5647920, ЄЗ8791692, ХЗ3137788, ХЖ2680268, ВЕ1133019, ХЄ2031503, ЗБ3532644, ЛИ9888716, УД4433611, ЛБ4313727, ГТ2135395, ФД9012418, ФЖ2349531, ЗД4570178, ЛА2446842, УД9967367, ЛЗ5465513, ФД3373708, СБ5279283, ФГ4964362, які поміщено до сейф-пакету В2009150;
		- на вилучені в ході обшуку, документи: копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №322783; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №322784; копію постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №739884; копію постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №739885; квитанцію про сплату штрафу серії БАД №739884; квитанцію про сплату штрафу серії БАД №739885; медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом на ім`я ОСОБА_42 ; медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом на ім`я ОСОБА_58 ; 
		- на медичну вату із змивами з лівої долоні та пальців рук ОСОБА_13 , які поміщені в стерильний пластиковий контейнер, який поміщений до сейф пакету В2009156; медичну вату із змивами з правої долоні та пальців руки ОСОБА_13 , яка поміщена в стерильний пластиковий контейнер, який поміщений до сейф пакету В2009149; контрольний зразок медичної вати та розчину «Етилосепт 96» зі вмістом етанолу, без виготовлених змивів з долонь і пальців свідка ОСОБА_13 , яку поміщено в стерильний пластиковий контейнер, який поміщено до сейф пакету В2008962.
		У відповідності до ст. 174 ч. 4 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. 
		Суд вважає, що арешт, накладений на тимчасове вилучене майно підлягає скасуванню.
		У зв`язку з ухваленням судом виправдувального вироку, суд вважає, що раніше застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, слід скасувати, а застава підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_59 , згідно квитанції №9411328216 від 01.05.2023 року.
		Також, суд вважає, що у зв`язку з ухваленням судом виправдувального вироку, не підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення експертиз, а саме, за проведення криміналістичної експертизи по дослідженню спеціальних хімічних речовин та за проведення судово-технічної експертизи документів на загальну суму 17684,52 грн., які слід відшкодувати за рахунок держави.
		Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст.100 КПК України. 
		Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України та виправдати його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді застави - скасувати.
		Заставу в розмірі 402600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень, згідно квитанції №9411328216 від 01.05.2023 року повернути заставодавцю: ОСОБА_59 , РНОКПП: НОМЕР_16 .
		Процесуальні витрати на залучення експертів покласти за рахунок держави.
		Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 02.05.2023 року:
		- на мобільний телефон «ОРРО А96» IMEI1 НОМЕР_11 , IMEI2861817058934121;
		- на 20 купюр номіналом 500 гривень за наступними серіями: АБ5647920, ЄЗ8791692, ХЗ3137788, ХЖ2680268, ВЕ1133019, ХЄ2031503, ЗБ3532644, ЛИ9888716, УД4433611, ЛБ4313727, ГТ2135395, ФД9012418, ФЖ2349531, ЗД4570178, ЛА2446842, УД9967367, ЛЗ5465513, ФД3373708, СБ5279283, ФГ4964362, які поміщено до сейф-пакету В2009150;
		- на вилучені в ході обшуку, документи: копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №322783; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №322784; копію постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №739884; копію постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №739885; квитанцію про сплату штрафу серії БАД №739884; квитанцію про сплату штрафу серії БАД №739885; медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом на ім`я ОСОБА_42 ; медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом на ім`я ОСОБА_58 ; 
		- на медичну вату із змивами з лівої долоні та пальців рук ОСОБА_13 ; медичну вату із змивами з правої долоні та пальців руки ОСОБА_13 ; контрольний зразок медичної вати та розчину «Етилосепт 96» зі вмістом етанолу, без виготовлених змивів з долонь і пальців свідка ОСОБА_13 . 
		Речові докази:
		1. мобільний телефон «ОРРО А96», - після набрання вироком законної сили, повернути ОСОБА_4 .
		2. 20 купюр номіналом 500 гривень за наступними серіями: АБ5647920, ЄЗ8791692, ХЗ3137788, ХЖ2680268, ВЕ1133019, ХЄ2031503, ЗБ3532644, ЛИ9888716, УД4433611, ЛБ4313727, ГТ2135395, ФД9012418, ФЖ2349531, ЗД4570178, ЛА2446842, УД9967367, ЛЗ5465513, ФД3373708, СБ5279283, ФГ4964362, які поміщено до сейф-пакету В2009150, - після набрання вироком законної сили, повернути заявнику ОСОБА_6 .
		3. вилучені в ході обшуку, документи: копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №322783; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №322784; копію постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №739884; копію постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №739885; квитанцію про сплату штрафу серії БАД №739884; квитанцію про сплату штрафу серії БАД №739885; медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом на ім`я ОСОБА_42 ; медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом на ім`я ОСОБА_58 , - зберігати в матеріалах кримінального провадження; 
		Інші речові докази: ДВД диски, картки micro SD, - зберігати в матеріалах кримінального провадження. 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошені вироку.
		 
		 
		Суддя:                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...