Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/14613/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання цін і тарифів.
Надіслано для оприлюднення: 24.10.2024. Зареєстровано: 29.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2024.
Дата набрання законної сили: 24.10.2024
Номер судового провадження: К/9901/6437/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		справа №640/14613/19
		провадження № К/9901/6437/21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Жука А.В.,
		суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
		розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
		за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року (головуючий суддя - Кузьмишина О.М., судді - Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.),
		ВСТАНОВИВ:
		І. Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» (далі - позивач, АТ «Волиньгаз») звернулося до суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), у якому просило суд:
		визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо не перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Волиньгаз» у бік економічно обґрунтованого;
		зобов`язати НКРЕКП встановити для АТ «Волиньгаз» економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу, в тому числі і включивши до структури такого тарифу компенсацію недоотриманої тарифної виручки (збитків від діяльності) за 2014-2018 роки в сумі 300 262,04 тис. грн.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у встановлений законодавством строк відповідачем не вчинено всіх необхідних дій та, відповідно, не здійснено перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу. Позивач зазначав, що він подав заяву 25.02.2019, а перший лист, яким зупинено розгляд заяви, надісланий НКРЕКП 09.04.2019, тобто понад встановлений чинним законодавством 30-денний строк. Позивач стверджував, що затверджений НКРЕКП тариф на розподіл природного газу для АТ «Волиньгаз» не покриває інших витрат, а саме: плати за експлуатацію майна, що належить державі та обліковується на балансі АТ «Волиньгаз» у розмірі 10 відсотків його залишкової балансової вартості; виплати на оплату оператору газотранспортної системи обсягу замовленої потужності в точках виходу з газотранспортної системи; в структурі інших витрат передбачено компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2014-2018 року та зведений розрахунок планових втрат природного газу при його вимірюванні побутовими лічильниками у разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, що розрахований на ціну природного газу «Укртрансгаз», встановленої на грудень 2018 року. Позивач вважав, що встановлені тарифи не тільки не стимулюють ефективність діяльності АТ «Волиньгаз», а й заподіюють йому збитки. Крім того, позивач вважав, що зазначеною тарифною політикою відповідач створив дискримінаційні умови господарювання для позивача порівняно з Оператором газотранспортної системи. Внаслідок таких дій НКРЕКП у позивача, за його твердженнями, росте заборгованість з незалежних від нього дій та волі причин, що ставить його та Оператора газотранспортної системи у нерівні умови господарювання за договором транспортування природного газу.
		3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020, з урахуванням ухвали цього суду від 27.02.2020 про виправлення описки, адміністративний позов задоволено повністю.
		Визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо не перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для Акціонерного товариства «Волиньгаз» у бік економічно обґрунтованого.
		Зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства «Волиньгаз» економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу, в тому числі і включивши до структури такого тарифу компенсацію недоотриманої тарифної виручки (збитків від діяльності) за 2014-2018 роки в сумі 300 262,04 тис. грн.
		5. Суд першої інстанції виходив з того, що жодного рішення, передбаченого Процедурою №369, за заявою про встановлення (перегляд) тарифу, надісланою АТ «Волиньгаз», відповідачем прийнято не було, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача у питаннях перегляду структури тарифу на послуги розподілу природного газу, які віднесені до його виключної компетенції.
		6. Суд першої інстанції також вважав, що затверджені НКРЕКП тарифи для позивача не тільки не стимулюють ефективність діяльності останнього, а й заподіюють йому збитки; нормативно-правові акти, що регулюють ринок природного газу, не передбачають та не припускають можливості покриття виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу, що виникають в діяльності газорозподільного підприємства, за рахунок будь-яких інших джерел, окрім тарифу на розподіл газу.
		7. Також судом враховано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 у справі №826/15132/15 за позовами 30 газорозподільних підприємств, в тому числі ПАТ «Волиньгаз», якою скасовано Додаток до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.03.2015 №122 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік».
		8. Суд першої інстанції зазначив, що незважаючи на скасування адміністративним судом наказу Міненерговугілля від 02.03.2015 №122, відповідачем не було вжито жодних дій для коригування тарифів на розподіл природного газу, затверджених на підставі незаконного наказу та не встановлено для позивача відповідних компенсацій. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №826/13850/17, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що тарифи, встановлені НКРЕКП 24.03.2016, зокрема, постановою №422 щодо ПАТ «Волиньгаз», є економічно необґрунтованими.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		9. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Акціонерного товаристза «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» відмовлено.
		10. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відсутні підстави вважати, що відповідач безпосередньо та без будь-яких об`єктивних причин не вживав передбачених законодавством заходів для розгляду заяв позивача. Апеляційним судом встановлено, що НКРЕКП було повідомлено АТ «Волиньгаз» про зупинення розгляду заяви, виходячи з потреби додаткового вивчення і доопрацювання питань, що виникли при опрацюванні структури тарифу АТ «Волиньгаз», після чого запрошено представників позивача на робочу зустріч для розгляду питання щодо включення відповідних витрат до інших планових операційних витрат. Крім того, позивачем листом від 28.02.2019 надіслано відповідачу на розгляд проект змін до Плану розвитку газорозподільних систем на 2019-2028 роки, у зв`язку з чим представників позивача запрошено на робочу нараду з обговорення відповідних питань. Апеляційний суд зазначив, що розгляд заяв позивача був зупинений у зв`язку з відсутністю кворуму НКРЕКП, а також з огляду на неподання позивачем додаткових необхідних документів.
		11. Крім того, суд апеляційної інстанції взяв до уваги те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції АТ «Волиньгаз» подано заяву та пакет документів про встановлення (перегляд) тарифу, за результатами розгляду якої НКРЕКП прийнято постанову від 24.12.2019 №3015 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Волиньгаз», якою передбачено з 01.07.2020 компенсацію витрат за попередні періоди.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї
		12. АТ «Волиньгаз» подано касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020.
		13. У касаційній скарзі позивач зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не враховано правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 31.03.2020 у справі №826/13735/18 (щодо обов`язкового дотримання НКРЕКП вимог стосовно встановлення економічно обґрунтованого тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, який би забезпечував ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат виробництва, сплату всіх податків, обов`язкових платежів та бюджетних відрахувань відповідно до чинного законодавства України), від 08.05.2020 у справі №826/7112/18 (щодо можливості НКРЕКП переглянути тарифи на підставі вже діючих методик та стосовно питання про зобов`язання встановити економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами з огляду на дискреційність повноважень НКРЕКП), від 21.11.2019 у справі №826/9826/18 (стосовно вимоги про зобов`язання НКРЕКП встановити економічно обґрунтований тариф з урахуванням принципів недискримінаційності та економічної обґрунтованості під час затвердження тарифів, що передбачені Директивою Європейського парламенту та Ради від 13 липня 2009 року №2009/73/ЄС «Про спільні правила внутрішнього ринку природного газу та скасування Директиви 2003/55/ЄС), та від 11.07.2019 у справі №826/8168/17.
		14. Також скаржник зазначає, що жодних розрахунків щодо періоду та сум включення до структури тарифу повної компенсації витрат за попередні періоди у Постанові НКРЕКП №3015 від 24.12.2019, на яку посилався суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, не наведено, як і не обґрунтовано її прийняття у цій частині.
		15. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідач зазначає, що ним вчинялися дії, спрямовані на належний розгляд заяви позивача від 25.02.2019 про встановлення (перегляд) тарифу. НКРЕКП, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №826/6713/18, стверджує, що з кожною наступною заявою про перегляд тарифу на транспортування природного газу з іншими показниками втрачає актуальність попередньо подана заява, а тому бездіяльність з боку НКРЕКП щодо перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Волиньгаз» у бік економічно обґрунтованого не відповідає обставинам справи; також указує на те, що під час розгляду справи ним було вчинено дії щодо врегулювання спірних правовідносин шляхом прийняття 24.12.2019 постанови №3015 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Волиньгаз», якою передбачено з 01.07.2020 компенсацію витрат за попередні періоди.
		ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		16. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2020 для розгляду справи №640/14613/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник- Томенко Ж.М.
		17. Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2020 відкрито касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.
		18. Ухвалою Верховного Суду 23.10.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що АТ «Волиньгаз» є суб`єктом природної монополії з розподілу природного газу, який включений до переліку суб`єктів природних монополій Антимонопольним комітетом України, розміщеному в публічному доступі на сайті Антимонопольного комітету України, та здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії НКРЕКП від 19.06.2017 №813. Станом на день подання позовної заяви для АТ «Волиньгаз» діяв тариф, затверджений постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №422 в редакції постанови від 15.12.2016 №2280.
		20. АТ «Волиньгаз» зверталось до НКРЕКП з заявами про встановлення (перегляду) тарифу, а також щодо включення до тарифу компенсації дефіциту коштів, що виник внаслідок тарифної політики НКРЕКП, згідно з якою до тарифу не включено компенсацію недоотриманої тарифної виручки та компенсацію різниці вартості в цінах на ВТВ за попередні періоди, зокрема листами від: 18.05.2017, 21.06.2017, 01.08.2017, 30.11.2017, 07.03.2018, 28.12.2018, 25.02.2019. 
		IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		21. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		23. Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		24. Згідно зі статтею 1 Закону №1682-III державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій.
		25. Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), здійснює державне регулювання шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
		26. Пунктом 13 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII передбачено, що до повноважень Регулятора належить встановлення державних регульованих цін і тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій.
		27. Постановою НКРЕКП від 03.04.2013 № 369, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.04.2013 за №685/23217, затверджено Процедуру встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу (далі - Процедура №369).
		28. Згідно з пунктом 1.4 Процедури №369 структура тарифу (планованої тарифної виручки) - це перелік елементів витрат суб`єкта господарювання при здійсненні відповідного виду діяльності, що групуються за елементами витрат собівартості відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, та витрат з прибутку.
		29. Пунктом 1.8 Процедури №369 передбачено, що рішення про встановлення або перегляд тарифів приймається НКРЕ на засіданнях у формі відкритих слухань.
		30. Згідно з пунктом 2.1 Процедури №369 для встановлення тарифу, визначеного у пункті 1.2 розділу І цієї Процедури, суб`єкт господарювання подає до НКРЕ не пізніше ніж за 30 робочих днів до початку планованого періоду заяву про встановлення тарифу (далі - заява) за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Процедури, до якої додаються пояснювальна записка до розрахунку тарифу; динаміка розвитку основних техніко-виробничих показників; розрахунок рівня тарифу на планований період; обсяг надання послуг (з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, транспортування природного газу розподільними трубопроводами, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу з підземних сховищ газу) з відповідними обґрунтуваннями; розрахунок витрат, пов`язаних із закупівлею природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат природного газу; розрахунок матеріальних витрат та динаміка цих витрат за попередній період, базовий період та очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями; розрахунок витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та інформація щодо показників витрат на оплату праці за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; розрахунок амортизаційних відрахувань на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; розрахунок інших витрат на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; розрахунок прибутку з урахуванням суми капітальних інвестицій на планований період та динаміка відповідних показників за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; інвестиційна програма, оформлена з дотриманням вимог порядку формування інвестиційних програм газопостачальних, газорозподільних, газотранспортних та газозберігаючих підприємств, встановленого НКРЕ, та розрахунок джерел її фінансування; копії фінансової звітності (за попередній звітний період) - баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до фінансової звітності.
		31. Відповідно до пункту 3.1 Процедури №369 заява та документи, що до неї додаються, перевіряються структурним підрозділом НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, щодо її відповідності вимогам цієї Процедури.
		У разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 2.1 розділу ІІ цієї Процедури, відповідний структурний підрозділ НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, розглядає їх протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕ.
		У разі потреби НКРЕ може звернутися до суб`єкта господарювання, що провадить або має намір провадити господарську діяльність, зазначену у пункті 1.3 розділу І цієї Процедури, щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб`єктом господарювання до НКРЕ у визначений нею строк, підписані керівником та засвідчені печаткою суб`єкта господарювання.
		Розгляд заяви призупиняється на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді структурними підрозділами НКРЕ виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕ письмово повідомляє суб`єкта господарювання.
		32. Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №389 затверджено Тимчасову методику визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, яка набрала чинності 18.01.2019.
		33. Відповідно до пункту 8.5 Тимчасової методики рішення про встановлення або перегляд тарифів приймається НКРЕКП на засіданнях у формі відкритих слухань.
		34. Пунктом 8.6 Тимчасової методики передбачено, що для встановлення тарифу суб`єкт господарювання подає до НКРЕКП не пізніше ніж за 90 календарних днів до початку планованого періоду заяву про встановлення тарифу (далі - заява) за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Тимчасової методики, до якої додаються: 1) пояснювальна записка до розрахунку тарифу (додаток 2 до цієї Тимчасової методики); 2) основні техніко-виробничі показники суб`єкта господарювання (додаток 3 до цієї Тимчасової методики); 3) динаміка витрат та розрахунок рівня тарифу на планований період (додатки 4 та 5 до цієї Тимчасової методики); 4) динаміка обсягів розподілу природного газу з відповідними обґрунтуваннями (додаток 6 до цієї Тимчасової методики); 5) розрахунок витрат, пов`язаних із закупівлею природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат природного газу (додаток 7 до цієї Тимчасової методики); 6) розрахунок матеріальних витрат та динаміка цих витрат за попередній період, базовий період та очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями; 7) розрахунок витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та інформація щодо показників витрат на оплату праці за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями (додаток 8 до цієї Тимчасової методики); 8) розрахунок амортизаційних відрахувань на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями з урахуванням строків амортизації (додаток 9 до цієї Тимчасової методики); 9) розрахунок інших витрат на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; 10) розрахунок прибутку з урахуванням суми капітальних інвестицій на планований період та динаміка відповідних показників за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; 11) план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, оформлений з дотриманням вимог розділу IV Кодексу ГРМ, та розрахунок джерел фінансування на перший рік плану розвитку (інвестиційної програми); 12) копії фінансової звітності (за попередній звітний період) - баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до фінансової звітності; 13) копії декларації з податку на прибуток підприємства з додатками (за попередній звітний період); 14) протокол відкритого обговорення (відкритого слухання) на місцях, проведеного відповідно до вимог Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 №866.
		35. Згідно з пунктом 8.12 Тимчасової методики заява та документи, що до неї додаються, перевіряються НКРЕКП щодо їх відповідності вимогам цього розділу.
		У разі надання неповного пакета документів, визначеного пунктом 8.6 цієї глави, заява не розглядається, про що НКРЕКП повідомляє заявника у письмовій формі протягом десяти робочих днів з дня надходження таких документів до НКРЕКП та повертає їх заявнику.
		У разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 8.6 цієї глави, НКРЕКП розглядає їх протягом тридцяти календарних днів з дня надходження до НКРЕКП.
		У разі потреби НКРЕКП може звернутися до суб`єкта господарювання, що провадить або має намір провадити господарську діяльність з розподілу природного газу, щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб`єктом господарювання до НКРЕКП у визначений нею строк, підписані керівником суб`єкта господарювання.
		Розгляд заяви зупиняється на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕКП письмово повідомляє суб`єкта господарювання.
		36. Зміст викладених норм Процедури №369 і Тимчасової методики свідчить, що тарифи на розподіл природного газу встановлюються для відповідних підприємств рішенням НКРЕКП, яка приймає його за наслідками розгляду заяви підприємства, до якої додаються розрахунки, що підтверджують структуру тарифу.
		37. Рішення про встановлення тарифу приймається НКРЕКП у тридцятиденний строк з дня надходження заяви та необхідних документів. Перебіг цього строку може бути зупинено, якщо виникла необхідність доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми; якщо при розгляді заяви виникли питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання.
		38. Вирішуючи спір, що також стосувався бездіяльності НКРЕКП, яка полягала у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги транспортування природного газу, Верховний Суд у постанові від 08.12.2022 у справі №640/11726/19 зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового акту віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
		39. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
		40. Бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень, та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
		41. Таким чином, для визнання бездіяльності НКРЕКП протиправною необхідно дослідити чи дійсно Регулятор навмисно ухилявся від прийняття рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги транспортування природного газу за результатами розгляду та на підставі поданої заяви суб`єкта господарювання.
		42. Тотожний підхід до оцінки рішень (дій, бездіяльності) НКРЕКП був висловлений також у постановах Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №826/6713/18, від 30.08.2021 у справі № 640/22634/19, від 03.10.2023 у справі №160/2347/19, від 29.11.2023 у справі №640/13520/19.
		43. За доводами позивача у позовній заяві, причиною виникнення даного спору слугувала протиправна бездіяльність НКРЕКП при розгляді заяви АТ «Волиньгаз» від 25.02.2019 про встановлення (перегляду) тарифу, яка (бездіяльність) полягала у не встановленні для указаного Товариства економічно обґрунтованого тарифу та встановлення джерел для відшкодування різниці за період дії тарифів (цін) на послуги розподілу природного газу в розмірі, нижчому від економічного обґрунтованого.
		44. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог, суд апеляційної інстанції встановив, зокрема, такі обставини:
		- АТ «Волиньгаз» подано заяву про встановлення (перегляд) тарифу та відповідні документи листом від 25.02.2019.
		- у зв`язку з наявністю питань, які потребували додаткового обґрунтування, НКРЕКП листом від 07.03.2019 надіслало позивачу запрошення на робочу зустріч для обговорення поданих документів. Зустріч проведено 21.03.2019, надано зауваження щодо поданих документів; 
		- листом НКРЕКП від 29.03.2019 повідомлено АТ «Волиньгаз» про зупинення розгляду заяви, виходячи з потреби додаткового вивчення і доопрацювання питань, що виникли при опрацюванні структури тарифу АТ «Волиньгаз» відповідно до абз.5 пункту 8.12 тимчасової методики; 
		- також листом від 10.04.2019 запрошено представників позивача на робочу зустріч для розгляду питання щодо включення відповідних витрат до інших планових операційних витрат; зустріч відбулася 15.04.2019;
		- окрім зазначеного, позивачем листом від 28.02.2019 надіслано відповідачу на розгляд проект змін до Плану розвитку газорозподільних систем на 2019-2028 роки, у зв`язку з чим представників позивача запрошено на робочу нараду з обговорення відповідних питань.
		- за результатами розгляду поданих документів, листом від 20.05.2019 НКРЕКП поінформувало АТ «Волиньгаз» про зупинення розгляду заяви про встановлення (перегляд) тарифу на послуги розподілу природного газу та Плану розвитку газорозподільної системи АТ «Волиньгаз» на 2019-2028 роки згідно з положеннями абз.5 пункту 8.12 Тимчасової методики.
		45. Ураховуючи викладене, в спірних правовідносинах поведінка відповідача не давала підстави вважати, що під час розгляду заяви він свавільно чи необґрунтовано зупиняв розгляд заяв позивача про встановлення (перегляд) тарифу чи в інший спосіб ухилявся від виконання покладеного на нього обов`язку прийняти рішення встановлення тарифу на розподіл природного газу для АТ «Волиньгаз».
		46. Отже, вірним є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав вважати, що відповідач безпосередньо та без будь-яких об`єктивних причин не вживав передбачених законодавством заходів для розгляду заяв позивач.
		47. Більше того, як було встановлено судом апеляційної інстанції, АТ «Волиньгаз» листом від 19.08.2019 подано іншу заяву та пакет документів про встановлення (перегляд) тарифу, за результатами розгляду якої Регулятором прийнято постанову від 24.12.2019 №3015 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Волиньгаз» (далі - Постанова №3015), якою передбачено з 01.07.2020 компенсацію витрат за попередні періоди; судом першої інстанції такі відомості помилково не було прийнято до уваги при прийнятті рішення.
		48. У цьому контексті варто зауважити, що Верховний Суд у постанові від 19.08.2021 у справі №640/13881/19 зазначив, що при поданні кожної заяви позивач здійснює відповідний окремий розрахунок, додає відповідні пояснення та обґрунтування щодо кожної зі статей витрат, а також надає відповідні підтверджуючі документи, з урахуванням динаміки зростання ціни газу на покриття ВТВ, рівень заробітної плати та інших витрат позивача, що зумовлює необхідність подання з кожною новою заявою оновленої інформації, а тому розгляд попередньо поданих заяв втрачає актуальність (указаний правовий підхід також був застосований Верховним Судом у постанові від 30.08.2021 у справі №640/22634/19).
		49. Щодо посилань скаржника на постанови Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №826/13735/18, від 08.05.2020 у справі №826/7112/18, від 21.11.2019 у справі №826/9826/18 та від 11.07.2019 у справі №826/8168/17, як на приклад неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, Суд зазначає таке.
		50. Для касаційного оскарження судового рішення з підстави, передбаченої у пункті 1 частини четвертої статті 328 КАС України, наявності лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо. Обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
		51. Необхідно також зазначити, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в мотивувальній частині постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
		52. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі з подібними правовідносинами.
		53. Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника у касаційній скарзі, стосовно посилання на висновки, викладені в зазначених постановах Верховного Суду, оскільки висновки у даних справах нерозривно пов`язані із обставинами кожної конкретної справи, які різняться обсягом встановлених обставин у розрізі кожної справи. На відміну від обставин цієї справи, у справах №826/13735/18, №826/7112/18, №826/9826/18 та №826/8168/17 встановлені фактичні обставини відрізняються від тих, які є у цій справі, зокрема щодо оцінки сукупності подій та їх юридичного змісту, що мали значення для визначення бездіяльності відповідача протиправною, а саме значимості, тривалості та межам оскаржуваної бездіяльності. Тобто, наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справи, що не дає підстав дійти висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
		54. У справі № 826/13735/18 висновки судів першої та апеляційної інстанцій про невиконання НКРЕКП своїх законодавчо визначених повноважень в частині ефективного державного регулювання тарифів у сфері енергетики та комунальних послуг та бездіяльність останнього у питанні перегляду структури тарифу на послуги розподілу природного газу, з якими погодився Верховний Суд, були обґрунтовані тим, що НКРЕКП не надіслав на адресу позивача відмови у розгляді заяв, повідомлень про необхідність надання додаткових матеріалів чи додаткового вивчення документів, повідомлень про необґрунтованість наведених позивачем розрахунків витрат.
		55. У справах №826/7112/18, №826/9826/18, №826/8168/17 Верховний Суд констатував бездіяльність НКРЕКП під час розгляду заяв про встановлення/зміну тарифу на послуги з розподілу природного газу у зв`язку з тим, що їх нерозгляд мотивований відсутністю кворуму НКРЕКП, політичним тиском на орган у разі наміру підприємств збільшити відповідний тариф.
		56. Виходячи зі змісту поданої у серпні 2019 року позовної заяви у межах цієї справи, підставою для визнання протиправною бездіяльності відповідача слугували доводи відповідача щодо не встановлення відповідного тарифу при розгляді заяви від 25.02.2019.
		57. Встановлення судом першої інстанції факту відсутності вжиття Регулятором будь-яких заходів для розгляду попередніх заяв АТ «Волиньгаз» від 18.05.2017 №364/03-09, 21.06.2017 №447/03-09, 01.08.2017 №594/03-09, 30.11.2017 №861/03-09, 07.03.2018 № VL05.2-СЛ-1229-0318, та причин, що стали підставою для не розгляду указаних заяв, не зумовлює необхідності визнання Судом бездіяльності відповідача щодо розгляду таких заяви, з урахуванням пізніше поданих заяв, встановлених подальших обставин справи щодо прийняття Постанови №3015 та висновків, викладених вище.
		58. Таким чином, висновки Верховного Суду, викладені у вказаних справах, є незастосовними до цієї справи, адже висловлені вони за інших фактичних обставин.
		59. Отже, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції і погоджується з висновками про відсутність підстав для задоволення позову.
		60. За таких обставин, не знаходять свого підтвердження під час касаційного розгляду справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження.
		61. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		62. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України.
		63. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		64. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		65. Колегія суддів вважає, що Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильне вирішення справи на цій стадії судового розгляду.
		66. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» залишити без задоволення.
		2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі №640/14613/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		 
		 
		 
		...........................
		 
		 
		 
		...........................
		 
		 
		 
		...........................
		 
		А.В. Жук
		Н.М. Мартинюк
		Ж.М. Мельник-Томенко
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...