Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/35583/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 24.10.2024. Зареєстровано: 29.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2024.
Дата набрання законної сили: 24.10.2024
Номер судового провадження: К/990/28611/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		справа № 640/35583/21
		провадження № К/990/28611/22
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Жука А.В., 
		суддів: Мартинюк Н.М.,  Мельник-Томенко Ж.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
		за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року (у складі головуючого судді - Добрянської Я.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року (у складі колегії суддів: судді-доповідача - Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.) у справі  №640/35583/21,
		ВСТАНОВИВ:
		І. Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - позивач, НКРЕКП) звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач, ДКСУ), в якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) просила:
		- визнати протиправними дії Державної казначейської служби України по визначенню КПКВК 6341010 на рахунку №UA378201720343141001100089160 для виконання рішення суду у справі №560/1380/20 в частині стягнення 9 500 105,35 грн.
		- стягнути з Державної казначейської служби України на користь НКРЕКП судові витрати у розмірі 2 270,00 грн. (за подання позову) та 681,00 грн. (за подання заяви про забезпечення позову).
		2. В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність дій відповідача по визначенню КПКВК 6341010 для виконання рішення суду у справі №560/1380/20 в частині стягнення 9 500 105,35 грн., що призвело до завдання позивачу відповідних збитків.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022, у задоволені адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
		4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що станом на час розгляду справи, порушене право позивача, яке полягало у визначенні ДКСУ КПКВК 6341010 на рахунку №UA378201720343141001100089160 для виконання рішення суду у справі №560/1380/20 в частині стягнення 9  500 105,35 грн., самостійно поновлене відповідачем.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та грубе порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022 у справі №640/35583/21, та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статі 328 КАС України, вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Скаржником зауважено, що суди попередніх інстанцій при правильному застосуванні пункту 38 Порядку №845 мали б дійти висновку, що ДКСУ неправильно визначену програму для відшкодування шкоди.
		7. Позивач повторно зауважує, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки дійсному порушеному праву НКРЕКП діями ДКСУ, а протиправні дії останньої зумовили настання негативних наслідків для позивача, які полягали в тому, що:
		- після відмови НКРЕКП погодити ДКСУ безспірне списання коштів у розмірі 9  500 105,35 грн. з рахунків позивача, такі рахунки були заблоковані, у зв`язку з чим НКРЕКП не змогла розрахуватися зі своїми контрагентами по господарським договорам;
		- в межах справи №910/19551/21 було видано судовий наказ про стягнення з НКРЕКП 35  970, 00 грн. заборгованості та стягнення 227,00 грн витрат по сплаті судового збору;
		- з метою скасування судового наказу НКРЕКП було сплачено судовий збір у розмірі 113,5 грн.
		8. Скаржник додатково зауважує, що задоволення заяви НКРЕКП про роз`яснення судового рішення у справі №560/1380/20 є додатковим підтвердженням протиправності дій відповідача та підтвердженням факту, що ДКСУ докорінно неправильно визначило бюджетну програму для забезпечення виконання рішення суду у справі №560/1380/20.
		9. Відзиву на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових рішень, виходячи зі змісту частини четвертої статті 338 КАС України.
		ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		10. Касаційна скарга НКРЕКП до Верховного Суду надійшла 20.10.2022.
		11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2022 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя -  Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
		12. Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою НКРЕКП  на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2022  та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022 у справі №640/35583/21.
		13. Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
		ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.09.2020 по справі № 560/1380/20 за позовом КП «Міськтепловодоенергія», залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021, вирішено стягнути з Державного бюджету України на користь КП «Міськтепловодоенергія» 9 500 105,35 грн майнової шкоди, яка завдана НКРЕКП.
		15. На виконання указаного судового рішення Хмельницьким окружним адміністративним судом 18.03.2021 видано виконавчий лист у справі №560/1380/20.
		16. 24.03.2021 КП «Міськтепловодоенергія» звернулось до Казначейства з заявою від 22.03.2021 про виконання виконавчого листа у справі № 560/1380/20.
		17. Листом від 05.11.2021 № 12-06-06/22965 на адресу НКРЕКП надійшов лист ДКСУ про опрацювання дубліката виконавчого листа, виданого 18.03.2021 Хмельницьким окружним адміністративним судом у справі №560/1380/20 про стягнення майнової шкоди у сумі 9 500 105,35 грн з рахунків НКРЕКП на користь Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» та визначення коду програмної класифікації видатків та кредитування 6341010, рахунок №UА378201720343141001100089160, за якими проводиться безспірне списання коштів.
		IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		18. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		19. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		20. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
		21. Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
		22. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі та по тексту - Порядок №845).
		23. Приписами абзаців 1, 2, 4, 5 пункту 28 Порядку № 845 встановлено, що орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.
		З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку. 
		У повідомленні зазначаються строк подання боржником або бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника, інформації, пов`язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п`яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника.
		Визначені коди класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника. 
		24. Абзацом 1 пункту 29 Порядку № 845 передбачено, що у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.
		25. Відповідно до пункту 35 Порядку №845 Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації):
		1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду;
		2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;
		3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності;
		4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні;
		5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.
		26. Відповідно до пункту 38 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
		27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, листом від 12.11.2021 №2310/23.2/5-21 НКРЕКП повідомило ДКСУ, що подало до Хмельницького окружного адміністративного суду заяву про роз`яснення рішення суду, оскільки вважало, що майнову шкоду у сумі 9 500 105,35 грн можливо стягнути за рахунок коштів бюджетною програмою КПКВК 3504030.
		28. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у задоволенні заяви НКРЕКП про роз`яснення рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.09.2020 відмовлено.
		29. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 по справі №560/1380/20 ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2021 скасована та прийнято нове рішення, яким заява НКРЕКП про роз`яснення рішення по справі № 560/1380/20 задоволена та вирішено роз`яснити, що «шкода завдана НКРЕКП повинна відшкодовуватись за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду - КПКВК 3504030».
		30. На виконання указаного судового рішення відповідачем самостійно змінено програму виконання виконавчого листа по справі № 560/1380/20 на КПКВК 3504030.
		31. Поряд з цим, скаржник наголошує, що судами попередніх інстанцій безпідставно не враховано настання негативних наслідків, які зумовлені діями ДКСУ по визначенню КПКВК 6341010 на рахунку №UA378201720343141001100089160 для виконання рішення суду у справі №560/1380/20, а саме: сплата позивачем судового збору за скасування судового наказу у межах справи № 910/19551/21. Позивач наполягає, що судовий збір ним було сплачено виключно через протиправні дії ДКСУ, а тому вважає, що його законний інтерес не було захищено.
		32. Верховний Суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).
		33. Види позовів дефіновано у статті 5 КАС України, якою визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		34. Звернення до суду у правовій державі є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб від можливих порушень з боку адміністративних органів. Конституція України у частині другій статті 55 гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
		35. При цьому, згідно з принципом диспозитивності, закріпленим статтею 9 КАС України, позивач сам вирішує, чи звертатися йому до суду з позовом, самостійно визначає зміст і обсяг позовних вимог, і користується при цьому повною свободою у межах визначених процесуальним законом механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для реалізації його прав.
		36. Способи захисту порушеного права особи унормовані статтею 245 КАС України, якою чітко визначені повноваження суду при вирішенні різних категорій справ. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		37. В контексті наведеного, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх встановлених обставин, адміністративний суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорено таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		38. При цьому, під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оскарження, або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов.
		39. Водночас відмова в позові з підстав обрання неефективного способу захисту може мати місце тоді, коли у судовому процесі відсутній будь-який сенс в розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача у обраний ним спосіб.
		40. Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		41. Отже, ефективний спосіб захисту, у розумінні Конвенції, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
		42. У рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
		43. Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Таким чином, судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації
		44. Аналіз наведеного вище взаємозв`язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що повноваження, визначені статтею 245 КАС України, суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст рішення, мають виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
		45. Водночас адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій.
		46. В ході розгляду справи №640/35583/21 порушене право позивача самостійно відновлене відповідачем, а саме змінено програму виконання виконавчого листа по справі №560/1380/20 на КПКВК 3504030, згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 по справі №560/1380/20.
		47. З огляду на вказане, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Державної казначейської служби України по визначенню КПКВК 6341010 на рахунку № НОМЕР_1 для виконання рішення суду у справі №560/1380/20 в частині стягнення 9 500 105,35 грн.
		48. В контексті спірних правовідносин, формальне визнання адміністративним судом протиправними дій ДКСУ по визначенню КПКВК 6341010 на рахунку №UA378201720343141001100089160 для виконання рішення суду у справі №560/1380/20, в період до визначення КПКВК 3504030, не матиме юридичного змісту в світлі зазначених вище висновків та не буде направлене на захист порушених прав позивача, оскільки такі права вже були поновлені в позасудовому порядку відповідачем самостійно.
		49. Доводи касаційної скарги щодо тимчасового блокування рахунків позивача та сплати судового збору в сумі 113, 5 грн не спростовують наведених у цій постанові висновків.
		50. Отже, відмовляючи у задоволенні цього позову, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження не знаходять свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.
		51. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		52. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		53. Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		54. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 2, 5, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,
		ПОСТАНОВИВ: 
		1. Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.
		2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року у справі  №640/35583/21 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		 
		 
		 
		...........................
		 
		 
		 
		...........................
		 
		 
		 
		...........................
		 
		А.В. Жук
		Н.М. Мартинюк
		Ж.М. Мельник-Томенко
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...