Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 603/279/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2024.
Дата набрання законної сили: 23.10.2024
Номер судового провадження: 61-16430ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 жовтня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 603/279/22
		провадження № 61-16430св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,                  Тітова М. Ю.,
		учасники справи:
		позивач -   ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Чудопаловим Юрієм Юрійовичем, на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року у складі судді Храпак Н. М., Гірського Б. О., Хома М. В., 
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Історія справи
		У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
		Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від                            11 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено.
		Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль HONDA CR-V EX AWD, 01.2018 року випуску, об`єм двигуна - 1498 см3, потужність - 142 кВт./193 к.с., державний номерний знак - НОМЕР_1 .
		Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 вартість частини автомобіля HONDA CR-V EX AWD, 01.2018 року випуску, об`єм двигуна - 1498 см3, потужність - 142 кВт./193 к.с., державний номерний знак - НОМЕР_1 , а саме 383 322,75 грн.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Чудопалова Ю. Ю. 13 вересня 2023 року оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
		Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Чудопалов Ю. Ю., на рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 11 серпня 2023 року залишено без руху. Надано заявнику строк - десять днів з дня отримання ухвали, для оплати судового збору в розмірі                         5 749,83 грн або подання доказів звільнення від сплати судового збору.
		Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Чудопалов Ю. Ю., на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 серпня 2023 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявник, будучи належним чином повідомленим в силу вимог пункту 2 частини шостої статті 272 та пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України щодо отримання ухвали про усунення недоліків, протягом наданого судом строку вимоги ухвали суду від 25 вересня 2023 року не виконав, недоліки апеляційної скарги не усунув, тому відповідно до статті 185 та частини шостої статті 357 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно визнати неподаною та повернути заявнику.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		У листопаді 2023 року  ОСОБА_2 в особі представника - адвоката                  Чудопалова Ю. Ю. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року.
		 
		В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала Тернопільського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року постановлена з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
		 
		15 січня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		Згідно розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Олени Грицик                                        № 1197/0/226-24 від 08 жовтня 2024 року у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_3 , на підставі службової записки Секретаря Третьої судової палати Фаловської І. М. цивільну справу № 603/279/22 (провадження № 61-16430св23) призначено судді-доповідачеві Коротенку Є. В. Судді, які  входять до складу колегії: Зайцев А. Ю., Тітов М. Ю.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. 
		 
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»). 
		 
		У рішенні від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України» ЄСПЛ вказав, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. 
		 
		Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України). 
		Отже, з вищевикладеного вбачається, що судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням передбаченого статтею 6 Конвенції права на справедливий суд. 
		 
		Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України, відповідно до пункту 3 частини четвертої якої до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. 
		 
		Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. 
		 
		Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. 
		Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 11 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 до                     ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено. 
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Чудопалова Ю. Ю. 13 вересня 2023 року оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
		Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Чудопалов Ю. Ю., на рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 11 серпня 2023 року залишено без руху. Надано заявнику строк - десять днів з дня отримання ухвали, для оплати судового збору в розмірі                         5 749,83 грн або подання доказів звільнення від сплати судового збору.
		25 вересня 2023 року Тернопільський апеляційний суд надіслав ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку копію вказаної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, проте конверт із вкладенням було повернуто до суду 04 жовтня 2023 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення, із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
		Представнику відповідача копію зазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги було надіслано на особисту електронну пошту     ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Чудопалов Ю. Ю., на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 серпня 2023 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
		Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник, будучи належним чином повідомленим в силу вимог пункту 2 частини шостої статті 272 та пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України щодо отримання ухвали про усунення недоліків, протягом наданого судом строку вимоги ухвали суду від 25 вересня 2023 року не виконав та недоліки апеляційної скарги не усунув, тому відповідно до статті 185 та частини шостої статті 357 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно визнати неподаною та повернути заявнику.
		Однак, погодитися з таким висновком не можна, з огляду на наступне.
		Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
		Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (стаття 122 ЦПК України).
		Відповідно до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (частини п`ята, шоста статті 124 ЦПК України).
		Згідно частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
		Встановлено, що сторона відповідача факт отримання ухвали Тернопільського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху не заперечує.
		Разом із тим, ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Чудопалова Ю. Ю. 05 жовтня 2023 року, на виконання вимог вказаної ухвали, через кур`єрську службу доставки «PONY EXPRESS» звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яке надійшло до Тернопільського апеляційного суду 16 жовтня 2023 року.
		При цьому слід приймати до уваги, що вказане клопотання було подано через відповідні засоби зв`язку на десятий день з дня постановлення ухвали Тернопільського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, тобто у строк, встановлений судом.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 910/10939/22 (провадження № 12-53гс23) вказала на те, що апеляційний суд, прийнявши рішення про відмову у звільненні позивачки від сплати судового збору, мав постановити відповідну ухвалу, направити її позивачці та переконатись, що вона отримала цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
		При таких обставинах Тернопільський апеляційний суд повинен був розглянути клопотання представника відповідача про відстрочення сплати судового збору, а у разі прийняття рішення про відмову у звільненні заявника від сплати судового збору, мав постановити відповідну ухвалу, направити її відповідачу та переконатись, що він отримав цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.
		Зазначене залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції, який своєю ухвалою від 11 жовтня 2023 року передчасно визнав апеляційну скаргу                         ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Чудопалов Ю. Ю., неподаною та повернув її заявнику.
		Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
		Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		З огляду на викладене наявні правові підстави для задоволення касаційної скарги і скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції знаправленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Чудопаловим Юрієм Юрійовичем, задовольнити.
		Ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її  прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                   М. Є. Червинська
		 
		Судді:                                                                             А. Ю. Зайцев 
		 
		Є. В. Коротенко 
		 
		В. М. Коротун
		 
		М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...