Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/131/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2024.
Дата набрання законної сили: 24.10.2024
Номер судового провадження: 61-9619ав24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                              
		 
		24 жовтня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 824/131/23
		 
		провадження № 61-9619ав24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Лавренчук О. С.,
		 
		учасники справи:
		заявник (боржник) -ОСОБА_1 ,
		представник заявника (боржника) - ОСОБА_2 ,
		суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович,
		заінтересовані особи (стягувачі): СFSIT, Inc. (КФСІТ, Інк.), Cargill Financial Services International, Inc. (Каргілл Файненшл Сервісіз Інтернешнл, Інк.),
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича адвоката Кусого Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення (дії) приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, заінтересовані особи - СFSIT, Inc. (КФСІТ, Інк.), Cargill Financial Services International, Inc. (Каргілл Файненшл Сервісіз Інтернешнл, Інк.)
		 
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		31 травня 2024 року  ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із скаргою на рішення (дії) приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 червня 2024 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. 
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. судові витрати у розмірі 20 000 грн.
		 
		Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, на яку представник приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. адвокат Кусий А. В. подав відзив. 
		 
		Постановою Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2024 року - без змін.
		 
		У жовтні 2024 року від представника приватного виконавця Білецького І. М.  адвоката Кусого А. В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив вирішити питання розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн.
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		 
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
		 
		У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
		 
		Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
		 
		У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		 
		У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Кусий А. В., який діє від імені приватного виконавця Білецького І. М., просив вирішити питання про стягнення з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу.
		 
		На підтвердження розміру судових витрат надано договір № 91П про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) від 31 липня 2024 року, який укладений між приватним виконавцем Білецьким І. М. та адвокатом Кусим А. В., та ордер серії ВС № 1300649 від 02 серпня 2024 року.
		 
		Пунктом 1.1 цього договору визначено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, щодо справи за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. щодо виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.
		 
		В пунктах 3.1, 3.2 договору сторони погодили, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар. Вартість надання правової допомоги у Верховному Суді у справі, визначена в пункті 1.1 цього договору, становить 20 000 грн.
		 
		У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. 
		 
		Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
		 
		У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі 
		№ 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
		 
		Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
		 
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		Суд враховує, що хоча касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2024 року, на яку адвокатом приватного виконавця Кусим А. В. було подано відзив, залишено без задоволення, однак розмір витрат на правову допомогу 20 000 грн не відповідає засадам цивільного законодавства щодо розумності та справедливості. 
		 
		Так, адвокат Кусий А. В. подав відзив на апеляційну скаргу та був присутнім лише на одному судовому засіданні. 
		 
		Водночас акту виконаних робіт адвокат не надав, отже із доданих до заяви про ухвалення додаткового рішеннянеможливо встановити вартість та об`єм надання ним інших послуг.
		 
		Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зменшити заявлений адвокатом Кусим А. В. розмір витрат на правову допомогу до 5 000 грн.
		 
		Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу (5 000 грн) відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони (подання відзиву на апеляційну скаргу), тривалістю слухання справи у суді апеляційної інстанції (одне судове засідання). 
		 
		Керуючись статтями 141, 270, 382 ЦПК України, ВерховнийСуд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Заяву представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича адвоката Кусого Андрія Васильовича задовольнити частково.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича судові витрати у розмірі 5 000 грн.
		 
		Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, 
		є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                             О. В. Білоконь
		                                                                                       
		    О. М. Осіян
		 
		                                                                                      Н. Ю. Сакара

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...