Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/3555/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2024.
Дата набрання законної сили: 23.10.2024
Номер судового провадження: 61-10185ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА                           
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		23 жовтня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 212/3555/23
		провадження № 61-10185св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,                Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		третя особа - Друга криворізька державна нотаріальна контора,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду 
		від 25 червня 2024 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Тимченко О. О.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		 
		Позовну заяву мотивовано тим, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 .
		 
		Після смерті матері він звернувся до нотаріальної контори маючи намір прийняти спадщину після її смерті, однак нотаріус вимагав свідоцтво про смерть матері, яке було у нього відсутнє.
		 
		При зверненні до органів реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть матері він отримав відмову, оскільки не міг підтвердити факт родинних відносин, оскільки прізвище матері « ОСОБА_3 », а його « ОСОБА_3 ».
		 
		У зв`язку з цим позивач звернувся до суду та рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2023 року встановлено факт родинних відносин між позивачем та його матір`ю ОСОБА_3 
		 
		11 квітня 2023 року позивач отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_3 та 
		25 квітня 2023 року звернувся до Другої криворізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та цього ж дня йому було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій підставами відмови вказано, що ним було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини та вказано, що на спадкове майно вже видано свідоцтво про право на спадщину іншому спадкоємцю - відповідачу у справі. Виходячи з вказаних обставин, вважає, що строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин.
		 
		Посилаючись на викладене, позивач просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		 
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2024 року у складі судді Дехти Р. В. у задоволенні позову 
		ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що пропуск позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини не пов`язаний з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Суд відхилив твердження позивача про наявність перешкод для звернення до нотаріуса у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини у зв`язку із відсутністю у нього свідоцтва про смерть матері, оскільки такі обставини не є підставою для неприйняття нотаріусом заяви про прийняття спадщини.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2024 року рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області                      від 05 лютого 2024 року скасовано та ухвалено нове, яким позов  ОСОБА_1 у задоволено.
		 
		Визначено ОСОБА_1 додатковий строк, тривалістю три місяці з моменту набрання постановою суду законної сили, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відсутність у позивача свідоцтва про смерть спадкодавця є поважною причиною для поновлення пропущеного шестимісячного строку для прийняття спадщини. 
		 
		При цьому суд врахував, що з позовом про встановлення факту родинних відносин позивач звернувся до суду в межах строку для прийняття спадщини, оскільки у зв`язку із введенням воєнного стану в України, з 29 червня 2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України 
		від 24 червня 2022 року № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».
		 
		Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
		 
		Таким чином, в практичній площині до загального 6-місячного строку від смерті спадкодавця на прийняття спадщини додавалось ще 4 (чотири) місяці, і загалом було встановлено 10 місяців для подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини.
		 
		На думку суду, звернення позивача до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин, в межах строків подання заяви про прийняття спадщини, свідчить про вчинення позивачем активних дій задля можливості отримання необхідних документів для подання нотаріусу відповідної заяви про прийняття спадщині, тому вказані дії позивача є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
		 
		У касаційній скарзі  ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 310/2327/18, (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). 
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що у разі, якщо б позивач звернувся до нотаріуса у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини без наявності свідоцтва про смерть матері, нотаріус самостійно отримав би його через безпосередній доступ до реєстру актів цивільного стану. Позивач не надав доказів про те, що у нього існували поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини. Відсутність свідоцтва про смерть матері не є поважною причиною для пропуску такого строку. 
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 10 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду. 
		 
		Встановлені судами фактичні обставини справи
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , дітьми якої є сторони у справі.
		 
		Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 .
		 
		За життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не складала. 
		 
		07 лютого 2023 року на ім`я відповідачки було видано свідоцтво про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3 .
		 
		Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2023 року у справі № 211/3130/22 встановлено факт родинних відносин між позивачем та його матір`ю ОСОБА_3 .
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2023 року у справі № 211/3130/22 скасовано, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду у зв`язку із наявністю між ним та ОСОБА_2 спору про право на спадщину.
		 
		Постановою державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори від 25 квітня 2023 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі поданої ним цього ж дня заяви про прийняття спадщини у зв`язку із пропуском шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, а також видачею свідоцтва про право на спадщину за законом доньці спадкодавця - ОСОБА_2 .
		 
		Мотивувальна частина 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
		 
		За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
		 
		Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини від фізичної особи), яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		 
		Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти (частина перша статті 1268 ЦК України).
		 
		Відповідно до частини першої статті 1269 та частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
		 
		Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		 
		За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		 
		Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
		 
		З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
		 
		Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		 
		У постанові від 28 березня 2022 року в справі № 750/2158/21 (провадження 
		№ 61-753св22) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
		 
		Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
		 
		Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини до спливу шестимісячного строку, встановленого для її прийняття.
		 
		Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Як слідує із матеріалів справи, 25 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 і постановою нотаріуса від 25 квітня 2023 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальних дій через пропуск ним строку для подання такої заяви, а також видачею свідоцтва про право на спадщину відповідачці. 
		 
		Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 посилався як на поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутність у нього свідоцтва про смерть матері, яке вимагав нотаріус, та необхідність доведення в судовому порядку родинних відносин із матір`ю.
		 
		Суд апеляційної інстанції погодився із доводами позивача та вважав, що відсутність у позивача свідоцтва про смерть матері є поважною причиною пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини. 
		 
		Такі мотиви суд навів з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 310/2327/18. 
		 
		Разом з тим, вказана постанова Верховного Суду висновку про поважність причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутністю у спадкоємця свідоцтва про смерть спадкодавця не містить. Навпаки, Верховний Суд у справі № 310/2327/18 зазначив: «При цьому суди правильно не прийняли до уваги посилання позивача у позовній заяві як на підставу пропуску строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на відсутність у нього свідоцтва про смерть спадкодавця, оскільки відсутність зазначеного свідоцтва не є перешкодою для звернення з відповідною заявою до нотаріуса, на якого і покладено обов`язок з`ясування відомостей стосовно факту смерті спадкодавця».
		 
		Апеляційний суд також не звернув уваги на таке. 
		 
		Відповідно до пунктів 1.1-1.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
		 
		Під час звернення спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
		 
		Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану або за безпосереднім доступом до реєстру актів цивільного стану.
		 
		У разі неможливості пред`явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця або відсутності інформації в реєстрі нотаріус повинен витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
		 
		З огляду на зазначені положення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відсутність у позивача свідоцтва про смерть спадкодавця ( ОСОБА_3 ) не може розцінюватися як об`єктивна обставина, яка утруднила йому можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки у разі відсутності у нього такого свідоцтва нотаріус мав би можливість витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
		 
		Подібних висновків дійшов також Верховний Суду у постанові від 21 жовтня 
		2022 року у справі № 752/4584/20 (провадження № 61-1830св21).
		 
		При цьому суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до нотаріуса у межах строку для подання заяви про прийняття спадщини (в період часу з 28 січня до 28 липня 2022 року) та відмови нотаріуса прийняти заяву позивача у зв`язку із відсутністю у нього свідоцтва про смерть матері. 
		 
		Доказів про те, що позивач звернувся з такою заявою до нотаріуса раніше, 
		ніж 25 квітня 2023 року, матеріали справи не містять. 
		 
		Крім того, суд апеляційної інстанції керувався пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», яким передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. 
		 
		Отже суд вважав, що строк для подання заяви про прийняття спадщини становив 10 місяців, з 28 січня 2022 року до 28 листопада 2022 року. На думку суду звернення позивача до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин у вересні 2022 року в межах строків подання заяви про прийняття спадщини свідчить про вчинення позивачем активних дій задля можливості отримання необхідних документів для подання нотаріусу відповідної заяви про прийняття спадщині.
		 
		Такий висновок суду є помилковим з огляду на таке.
		 
		Основним актом цивільного законодавства України є ЦК України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четверта статті 4 ЦК України).
		 
		Правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України.
		 
		Законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини.
		 
		Таким чином, пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 
		2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
		 
		Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21, від 21 червня 2023 року у справі № 175/1404/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 520/15620/17.
		 
		Отже, з огляду на зазначене та вимоги частини першої статті 1270 ЦК України про те, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 закінчився 28 липня 2022 року, а із заявою про встановлення юридичного факту позивач звернувся у вересні 2022 року. 
		 
		Отже, не ґрунтуються на обставинах справи і вимогах закону висновок суду апеляційної інстанції про вчинення позивачем активних дій, спрямованих на прийняття спадщини після смерті матері, в межах строків подання заяви про прийняття спадщини.
		 
		При цьому, як зазначалося вище, позивач не довів належними та допустимими доказами наявності перешкод для подання заяви про прийняття спадщини у передбачений ЦК України строк у зв`язку із відсутністю у нього свідоцтва про смерть матері. 
		 
		За таких обставин колегія суддів погоджується із обґрунтованим висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки позивач не довів наявність об`єктивних та непереборних обставин, які перешкодили йому подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		 
		Установлено, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Відповідно до вимог підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		З огляду на задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції,  ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 147, 20 грн.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 задовольнити.
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2024 року скасувати 
		і залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2024 року.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 147, 20 грн
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                           Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                            О. В. Білоконь
		 
		О. М. Осіян
		 
		Н. Ю. Сакара
		 
		В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...