Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 629/2438/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2024.
Дата набрання законної сили: 22.10.2024
Номер судового провадження: 51-1393км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023221110000310

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 жовтня 2024 року
		м. Київ
		справа № 629/2438/23
		провадження № 51-1393км24
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю: секретаря судового засідання прокурора  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
		на вирок Харківського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року.
		Обставини справи 
		 
		1. Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 червня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за статтею 336 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі статті 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов`язки, передбачених частиною 1 статті 76 КК. 
		2. Суд визнав доведеним, що в березні 2023 року засуджений, отримавши мобілізаційне розпорядження та повістку на відправку для проходження військової служби у Збройних Силах України, у визначений час не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації. 
		3. Апеляційний суд оскарженим вироком скасував вирок районного суду в частині призначеного покарання і призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а також виключив із мотивувальної частини вироку пом`якшуючу покарання обставину - «щире каяття».
		Вимоги і доводи касаційної скарги 
		 
		4. Засуджений, посилаючись на пункти 1, 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржене рішення та направити справу на новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
		5. Він стверджує, що суд апеляційної інстанції:
		при визначенні можливості звільнення від покарання в порядку статті 75 КК керувався правилами, встановленими для порядку визначення виду та строку (розміру) покарання;
		при призначенні покарання визнав обтяжуючими обставини, які не передбачені статтею 67 КК, а саме: введення воєнного стану; суспільна небезпека; значний суспільний резонанс;
		не взяв до уваги обставини, що впливають на можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, зокрема, молодий вік засудженого, відсутність судимостей, наявність на утриманні неповнолітньої дитини та матері-інваліда;
		необґрунтовано виключив з вироку «щире каяття», як обставину, що пом`якшує покарання.
		6. Засуджений повідомив Суд про розгляд справи без його участі.
		Позиції учасників касаційного розгляду 
		 
		7. Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити оскаржене рішення без зміни. 
		Оцінка Суду
		 
		8. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторони обвинувачення, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		9. Відповідно до статей 50, 65 КК при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень. 
		10. Апеляційний суд, обґрунтовуючи свій висновок про необхідність скасувати застосування статті 75 КК, вказав, що суд першої інстанції, у повній мірі не врахував суспільної небезпеки вчиненого злочину і той факт, що на території України введений воєнний стан, а тому дана категорія кримінальних правопорушень викликає значний суспільний резонанс, у зв`язку з чим звільнення від покарання з випробуванням не сприятиме виправленню та запобіганню вчинення нових злочинів як самими засудженим, так і іншими особами, а також визнав необґрунтованим висновок про наявність щирого каяття.
		11. Суд не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що матеріали кримінального провадження не містять даних про намагання ОСОБА_7  відшкодувати завдані злочином збитки, оскільки, як раніше зазначав Суд, добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не враховується (відсутність цієї ознаки не є перешкодою для застосування спеціальних правил призначення покарання) тоді, коли такі збитки або шкоду не заподіяно[1].
		12. При цьому Суд вважає, що визнання засудженим винуватості автоматично не свідчить про його щире каяття, відвертий осуд своєї поведінки і відповідне суб`єктивне ставлення до вчиненого, а його позиція під час судового та апеляційного розгляду щодо посилання на щире каяття носить лише формальний характер, не є послідовною та не ґрунтується на реальних діях обвинуваченого, спрямованих на усунення наслідків своїх неправомірних дій, а отже не може бути визнана як обставина, що пом`якшує покарання. 
		13. Суд уже зазначав, що у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України захист незалежності та територіальної цілісності держави набув особливого значення для кожного громадянина та має забезпечуватися всіма можливими засобами. Наслідки ухилення осіб від військової служби в цих умовах через призначене їм покарання мають досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. В іншому випадку звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням сформує негативну думку інших військовослужбовців щодо своєї діяльності, матиме вплив на їх бойовий дух та мотивацію, а також жодним чином не сприятиме дотриманню мети та принципів призначення покарання[2].
		14. З урахуванням обставин встановлених апеляційним судом, зокрема, цінність суспільних відносин, на які здійснено посягання, суспільну небезпеку та характер вчиненого протиправного посягання, висновок суду апеляційної інстанції про призначення покарання у виді реального позбавлення волі є обґрунтованим.
		15. Підстав вважати таке покарання надто суворим Суд не вбачає.
		16. Таким чином, Суд вважає, що апеляційний суд не порушив вимог статей 50, 65 КК, а призначене засудженому покарання відповідає визначеним законом загальним засадам, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. 
		17. Вирок апеляційного суду відповідає статтям 370, 374, 420 КПК, а тому підстав для його скасування або зміни Суд не вбачає. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Вирок Харківського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                  ОСОБА_2                            ОСОБА_3       
		 
		 
		[1] Постанова від 22 червня 2023 року у справі № 953/22223/21, https://reyestr.court.gov.ua/Review/111772556; 
		 
		[2] Постанова від 30 квітня 2024 року у справі № 669/398/23, https://reyestr.court.gov.ua/Review/118893446;

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...