Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 285/2001/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано судом: 28.10.2024. Зареєстровано: 29.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2024.
Дата набрання законної сили: 28.11.2024
Номер судового провадження: 2-о/0285/176/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		Справа № 285/2001/24
		провадження у справі № 2-о/0285/176/24
		25 жовтня 2024 року                 м. Звягель
		 
		Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
		у складі: головуючого судді Помогаєва А.В.,
		за участі: секретаря судового засідання Ковальчук М.В., представника заявника ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту недостовірної інформації та її спростування, заінтересована особа власник телеграм-каналу "ІНФОРМАЦІЯ_1", -
		ВСТАНОВИВ:
		        09.04.2023 до суду надійшла заява, у якій ОСОБА_2 просить встановити факт недостовірності та спростувати інформацію, яка розміщена в телеграм-каналі " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (ІНФОРМАЦІЯ_2) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3, що містить образи на адресу ОСОБА_2 із застосуванням ненормотивної лексики, змінене (редаговане) фотозображення ОСОБА_2 та твердження про нібито підтримку заявником збройної агресії РФ проти України.
		        ОСОБА_2 вважає, що поширена інформація не відповідає дійсності та є такою, що принижує її честь, гідність і ділову репутацію.
		       У судовому засіданні представник заявника вимоги ОСОБА_2 просила задовольнити. Посилалась на те, що негативна інформація про заявника поширена у телегам-каналі з назвою " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який є анонімним. За таких обставин, ОСОБА_2 позбавлена можливості звернутись до суду в порядку позовного провадження. Зміст публікації завдає шкоди інтересам заявника, оскільки містить неправдиву інформацію про нібито підтримку ОСОБА_2 . військової агресії РФ проти України. Заявник працює викладачем у ліцеї та має патріотичну громадянську позицію. Внаслідок поширення неправдивої негативної інформації про неї у сторонніх осіб можуть виникати сумніви в її доброчесності.
		       Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.
		       Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		       Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		       Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		       Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		       За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
		       Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інщих правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		       Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		       Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		       Згідно ч. 1 ст. 295 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		       Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша ст. 315 ЦПК України).
		       У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга ст. 315 ЦПК України).
		       Згідно ст. ст. 94, 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
		       Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
		       Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передавання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.
		       Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		       Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		       Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
		       Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		       У постанові Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі №439/1469/15-ц (провадження №61-5189св18) міститься висновок про те, що суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		       До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо.
		       Вбачається, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.
		       Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац 3 частини четвертої ст. 277 ЦК України).
		       З матеріалів справи вбачається, що в телеграм-каналі " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (ІНФОРМАЦІЯ_2) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3, невідомою особою було розміщено інформацію у формі фотозображення особи жіночої статі, яке заявник вважає власним редагованим зображенням. ОСОБА_2 стверджує, що у розміщеному зображенні за допомогою програмного забезпечення додано символіку держави-агресора, яка відсутня в оригінальному зображенні.        Крім того, під опублікованим зображенням розміщено текст, що містить образи з використанням ненормотивної лексики, адресовані особі, яка є викладачем математики у школі №4.
		       Оскільки ОСОБА_2 упізнає себе на поширеному фотозображенні а зміст текстової інформації про місце роботи та посаду співпадає з анкектними даними заявника, суд дійшов висновку про наявність підстав вважати, що поширена інформація обгрунтовано визнається заявником такою, що пов`язана з її особою.
		       Оцінюючи зміст поширеної інформації, суд зазначає наступне.
		       Поширена у телеграм-каналі "ІНФОРМАЦІЯ_1" інформація про особу, яку можна ідентифікувати як ОСОБА_2 (заявника у даній справі), викладена у вульгарній непристойній формі, що є образливою з точки зору суспільної моралі. Зміст поширеного тексту вказує на те, що зображена на фотографії особа підтримує "СВО" та надавала фінансову допомогу армії росії.
		       Поєднання літер "СВО" - є поширеною в інформаційному просторі абривіатурою словосполучення "спеціальна військова операція", що офіційно використовується державою-агресором РФ у якості визначення військових дій, що тривають на території України починаючи з 24.02.2022 внаслідок вторгнення збройних сил РФ.
		       Підтримка агресії РФ громадянами України є суспільно небезпечним діянням, за яке встановлена кримінальна відповідальність (ст. 111-1 КК України).
		       Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		       Отже, за відсутності обвинувального вироку, яким встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні діяння, про яке зазначено у спірному повідомлені у телеграм-каналі "ІНФОРМАЦІЯ_1", така інформація є недостовірною.
		       Дана обставина є підставою для часткового задоволення вимоги заявника, а саме встановлення судом факту недостовірності поширеної інформації про підтримку заявником "СВО" та армії росії.
		       Разом з тим, спростування поширеної інформації не є безпосереднім наслідком її недостовірності.
		       Спростування інформації про вчинення злочину можливо лише за результатом належної перевірки у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
		       У порядку цивільного судочинства суд може лише констатувати спростування такого твердження висновками досудового розслідування або виправдувального вироку за наслідком кримінального провадження.
		       У даній справі заявником не надано будь-яких процесуальних рішень, що спростовувують спірне твердження, яке в силу призумпції невинуватості є недостовірним.
		       Оприлюднені у телеграм-каналі образливі висловлювання не можуть бути предметом перевірки їх достовірності та не підлягають спростуванню, оскільки не містять юридичних фактів. Вони є оціночними судженнями, заперечення яких можливо лише у формі реалізації права на відповідь, що виходить за межі предмета судового розгляду в даній справі.
		       Поширене фотозображення, яке заявник визнає власним, також не може бути предметом фактичного спростування.
		       Крім того, суду не надано будь-яких доказів на підтвердження внесення штучних змін до фотознімку, на які посилається ОСОБА_2 . Якість представленого суду зображення не дозволяє візуально сприймати його елементи, існування яких в оригіналі заперечується заявником. Оригінанл спірного фотозображення суду також не надано.
		       Разом з тим, суд зазначає, що на час розгляду даної справи відсутня технічна можливість вільного доступу для перегляду телеграм-каналу "ІНФОРМАЦІЯ_1" (ІНФОРМАЦІЯ_4).
		       За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_2 у частині встановлення факту недостовірності та спростування образ, викладених у формі нецензурної лайки та доданого у спірному повідомленні фотозображення не підлягають задоволенню.
		       Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		       Заяву задовольнити частково.
		       Встановити факт недостовірності інформації, яка розміщена у телеграм-каналі " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (ІНФОРМАЦІЯ_4) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5, в частині повідомлення про підтримку "СВО" та армії росії особою, яку можливо ідентифікувати як ОСОБА_2 .
		       У задоволенні вимог заяви в частині встановлення недостовірності та спростування іншої інформації - відмовити.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарага не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.
		       Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
		       Повний текст рішення складено 28.10.2024.
		 
		Суддя                                                                     А.В. Помогаєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...