Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 535/906/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2024. Зареєстровано: 29.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2024.
Дата набрання законної сили: 28.11.2024
Номер судового провадження: 1-кп/535/271/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024170010000874

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 535/906/24
		Провадження № 1-кп/535/271/24 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 жовтня 2024 року с-ще Котельва
		 Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю: прокурора ОСОБА_3 
		в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з власних технічних засобів
		обвинуваченого ОСОБА_4  
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5  
		в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з власних технічних засобів  
		   розглянувши у підготовчому судовому засіданні в с-щі Котельва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170010000874 від 29.08.2024 року, відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, військовослужбовця військової служби по мобілізації, на час вчинення кримінального правопорушення проходив службу на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 11 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який утримується під вартою з 30.09.2024 року;
		 
		у вчиненні кримінальному правопорушенні - злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
		УСТАНОВИВ:
		    ОСОБА_4 , обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем, який проходить військову службу по мобілізації на особливий період, перебуваючи на посаді стрільця-помічника гранатометника 21 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 11 десантно-І штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов`язки, військової служби та з метою тимчасово ухилитися від неї, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65,68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Силі України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи в умовах воєнного стану в 03 год 00 хв. 19.08.2024 самовільно залишив місце дислокації 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 11 десантно- штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 - польовий табір, розташований поблизу АДРЕСА_2 , та попрямував за адресою місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 де проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов`язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.
		У подальшому, 30.09.2024 року 19 год. 23 хв. слідчим слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, в порядку ст. 208 КПК солдата ОСОБА_4 затримано.
		   Таким чином, ОСОБА_4 з 03 год. 00 хв. 19.08.2024 по 19 год. 23 хв. 30.09.2024 обов`язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а перебував за адресою місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 де займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.
		   09.10.2024була укладенаугода провизнання винуватості,між прокурором Полтавськоїспеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Центральногорегіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 з участю захисника останнього адвоката ОСОБА_5 .
		   Згідно з угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.5 ст.407 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, в обсязі обвинувачення, закваліфікацією за ч.5 ст.407 КК України як самовільне залишення військової частини, військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану. 
		   Сторонами угоди визначено узгоджене покарання, яке має понести ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років.
		   В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
		   При цьому обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз`яснено наслідки невиконання угоди.
		   Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить із наступного. Відповідно до ч.1 ст.474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.
		   Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
		   Відповідно до вимог статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		   Суд встановив, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а саме у тому, що будучи військовослужбовцем, самовільно залишив військову частину, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
		    ОСОБА_4 свою винуватість у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
		   Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		   При цьому суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.
		   Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, підстави, передбачені ч.7 ст.474 КПК України відсутні, просив суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
		   Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
		   Обвинувачений просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену сторонами вид та міру покарання.
		   При цьому на переконання суду кваліфікація діянь обвинуваченого за ознаками ч.5 ст.407 КК України визначена правильно та суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, а саме: самовільне залишення військової частини без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
		   Згідно ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, відноситься до тяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана суспільним інтересам.
		   Таким чином, умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, а також наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження щодо ОСОБА_4 .
		   При її затвердженні та узгоджені міри покарання, враховано обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому, а саме: щире каяття, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
		   Також враховані обставини, що характеризують особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, інвалідності не має, за місцем служби характеризується посередньо.
		   Узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50,65 КК України, оскільки визначена у межах ч.5 ст.407 КК України та з огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину (тяжкий злочин), обставини, що пом`якшують покарання та даних про особу обвинуваченого.
		   Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
		   Застосований запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили не змінюєтся.
		   Речові докази, процесуальні витрати у справі відсутні.
		   Цивільний позов не заявлено.
		   Керуючись п. 1 ч. 3 ст.314, ч. 2 ст.373,374,474,475 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		   Затвердити угоду від 09.10.2024 про визнання винуватості, укладену між прокурором Полтавськоїспеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Центральногорегіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 з участю захисника обвинуваченого- адвоката ОСОБА_5 .
		    ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 09.10.2024 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		   Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.
		   Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 30.09.2024 року, тобто з моменту затримання відповідно протоколу про затримання слідчого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, зарахувавши в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 30.09.2024 року, з розрахунку один день попереднього узв`язнення за один день позбавлення волі.
		   Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ч.1, ч.5 ст.476 КПК України.
		   На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою з моменту вручення йому копії даного вироку.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.    Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яку негайно після його проголошення, вручити засудженому, прокурору та захиснику.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...