Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 730/1156/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2024. Зареєстровано: 29.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2024.

Номер судового провадження: 2/730/360/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
		Справа №730/1156/24 
		Провадження №2/730/360/2024
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		/ з а о ч н е /
		 
		"28" жовтня 2024 р.                                   м. Борзна
		 
		Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
		 
		з участю секретаря судового засідання - Стрижак Я.О.
		позивача - ОСОБА_1 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 07 вересня 2012 року між ними було укладено шлюб, від якого мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя та відсутність взаєморозуміння, у травні 2022 року вони припинили подружні відносини, їх шлюб носить формальний характер, що унеможливлює примирення та збереження шлюбу, його подальше існування суперечетиме її інтересам, а тому просить шлюб розірвати, залишивши їй прізвище ОСОБА_4 .
		Позивачка в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з вищевказаних підстав; наполягає на винесенні рішення про розірвання шлюбу без надання часу для примирення, оскільки з травня 2022 року чоловік проживає окремо від сім`ї на тимчасово окупованій території (м. Маріуполь), має іншу жінку, не спілкується, матеріальної допомоги не надає. Згодна на заочний розгляд справи.
		Відповідач з огляду на те, що остання відома зареєстрована адреса місця його проживання знаходиться на тимчасово окупованій території ( АДРЕСА_1 ), повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному вебсайті Судової влади України від 01.10.2024р. (ч.10 ст.187 ЦПК України, ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України),та додатково за вказаними в позовній заяві засобами електронного зв`язку, але в судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав.
		Крім того, згідно відповіді Міністерства соціальної політики України від 12.09.2024р., наданої на виконання ухвали суду від 05.09.2024р., інформація в ЄІБД ВПО щодо відповідача по справі ОСОБА_2 , як внутрішньопереміщеної особи, відсутня.
		Тому, зі згоди позивачки суд ухвалює про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
		Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
		Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка ; примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
		Згідно з ч.1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
		За змістом положень ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
		Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) 07 вересня 2012 року уклали між собою шлюб, який був зареєстрований Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області за актовим записом №252. Від даного шлюбу подружжя має спільну малолітню дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з матір`ю.
		З травня 2022 року сторони разом не проживають, ведуть окреме господарство, не спілкуються в обсязі сім`ї, спільних інтересів не мають, примиритися не бажають, позивачка категорично наполягає на припиненні подружніх відносин, відповідач відзиву на позов не подав та явку в судове засідання проігнорував, що свідчить про його байдуже ставлення до існування шлюбу, який між подружжям носить формальний характер.
		Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18, яка кореспондує з п.10постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
		Тому, суд не застосовує нормуст.111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні здобуто достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, а існування шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивачка наполягає на припиненні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання у встановлений законом строк суду не надав, клопотань про надання строку на примирення не заявляв.
		Таким чином, виходячи з викладеного, з огляду на принцип добровільності шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя неможливе, буде суперечити їхнім інтересам та інтересам дитини, а тому заявлений позов необхідно задовольнити.
		Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. 
		Зважаючи, що право вибору прізвища після припинення шлюбу є дискреційним правом самої позивачки, то після розірвання шлюбу позивачці за її клопотанням слід залишити прізвище ОСОБА_4 .
		Понесені ОСОБА_1 в справі судові витрати по сплаті судового збору за її клопотанням залишаються за позивачкою, що з огляду на засади диспозитивності цивільного судочинства не суперечить вимогам ст.141 ЦПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.24, 55, 56, 110-113 СК України, ст.2-4, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 258-268, 280 ЦПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу  задовольнити.
		Шлюб,зареєстрований 07вересня 2012року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області за актовим записом №252, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої як внутрішньо-переміщена особа в АДРЕСА_2 ,  розірвати, залишивши за позивачкою прізвище ОСОБА_4 .
		На підставі ч.2ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»про ухвалення даного судового рішення повідомити відповідача шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі Судової влади з посиланням на вебадресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що відповідач отримав судове рішення.
		Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд  якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...