Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/21682/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; інші скарги.
Надіслано судом: 29.10.2024. Зареєстровано: 30.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/759/7186/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022110000000149

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА
		пр. № 1-кс/759/7186/24 
		ун. № 759/21682/24 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 жовтня 2024 року м.Київ
		Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах: підозрюваного ОСОБА_5 на повідомлення про підозру від 25.10.2018 та в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 25.10.2018 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110230000741 від 30.07.2018 (виділене кримінальне провадження № 12022110000000149 від 10.06.2022), 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		До Святошинського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про скасування повідомлення про підозру.
		В своїй скарзі адвокат  ОСОБА_3  зазначає, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12018110230000741 від 30.07.2018 (виділене кримінальне провадження № 12022110000000149 від 10.06.2022) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
		25.10.2018 слідчим за погодженням з прокурором складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Однак слідчим не здійснено вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у спосіб, передбачений КПК України.
		Постановою слідчого від 29.10.2018 оголошено розшук ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . З мотивувальної частини зазначеної постанови вбачається, що повідомлення про підозру вручено останнім на підставі ст. ст. 111, 135 та 278 КПК України.
		10.06.2022 з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12018110230000741 від 30.07.2018 виділено матеріали кримінального провадження щодо підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022110000000149.
		Скаржник вважає пред`явлені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підозри необґрунтованими, оскільки стороною обвинувачення не дотримана процедура, передбачена нормами КПК України, при здійсненні письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оскільки повідомлення про підозру відправлене поштою 25.10.2018 на адресу посольства Республіки Азербайджан. Однак, представник МВС Азербайджанської Республіки в Україні листом від 10.01.2019 за вих. № 01/19 відповів, що повідомлення про підозру не вручено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та ОСОБА_7 оскільки дані особи не перебувають на території Азербайджану. Вказана обставина свідчить про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не булі вручені у встановленому законом порядку повідомлення про підозру, тобто стороною обвинувачення не вжити будь-які заходи, в тому числі передбачені главою 11 КПК України, для вручення такого повідомлення у встановленому законом порядку. Крім того, у провадженні відсутні фактичні дані, прямі і непрямі докази, які свідчать про причетність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до вбивства ОСОБА_8 . В усіх протоколах слідчих дій відсутня інформація про обізнаність або участь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення. Навіть в повідомленні про підозру не зазначено яке суспільно небезпечне діяння вчинив ОСОБА_5 , до яких наслідків безпосередньо його дії призвели, чи є причинно-наслідковий зв`язок між діями останнього та настанням смерті ОСОБА_8 . Також на думку скаржника в змісті повідомлень про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, як передбачає п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, яким би передувала ОСОБА_9 система належних до справи, допустимих, достовірних і достатніх доказі, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи, яка б виключала сумніви щодо того, що 1) кримінальне правопорушення справді відбулося; 2) кримінальне правопорушення вчинене підозрюваною особою; 3) діяння підозрюваної особи містить склад конкретного кримінального правопорушення; 4) відсутні обставини, які виключають її відповідальність.
		Враховуючи викладене скаржник просить слідчого суддю скасувати повідомлення старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10 від 25.10.2018 про оголошення підозри ОСОБА_5 та скасувати повідомлення старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10 від 25.10.2018 про оголошення підозри ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження №12018110230000741 від 30.07.2018 (виділене кримінальне провадження № 12022110000000149 від 10.06.2022).
		Заслухавши захисника, який підтримав скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, дослідивши матеріали провадження та доводи скарги, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
		Частина 1 статті 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченому КПК України.
		Згідно п. 10 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
		Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Праву підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють», що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.
		Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.
		Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.
		Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК України, яка має назву «Повідомлення про підозру» та складається з таких статей: «Випадки повідомлення про підозру» (стаття 276); «Зміст письмового повідомлення про підозру» (стаття 277); «Вручення письмового повідомлення про підозру» (стаття 278). Отже, саме така побудова глави дає підстави зробити висновок, що законодавець пов`язує процесуальну діяльність із повідомлення про підозру з сукупністю процесуальних дій слідчого та/або прокурора, зміст яких полягає у встановленні юридичних і фактичних підстав для повідомлення про підозру (стаття 276 КПК), складанні письмового процесуального документа (повідомлення про підозру) (стаття 277 КПК) та його врученні особі (стаття 278 КПК).
		Згідно вимог ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення має містити: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
		Згідно з принципом презумпції невинуватості всі сумніви по справі, якщо вичерпані можливості їх усунення, повинні тлумачитись і вирішуватись на користь підозрюваного (обвинуваченого). Для повідомлення особі про підозру потрібна система неспростовних доказів, які вказують на наявність в діях конкретного складу злочину. Помилкове повідомлення особі про підозру є одним з найбільш небажаних актів. Воно спричиняє невиправну шкоду правосуддю та людині, бо ніщо, мабуть, не викликає більшої образи і більш болісної душевної травми, ніж безпідставне звинувачення у злочині. Правоохоронні органи зобов`язані компенсувати моральну шкоду людині, що була завдана безпідставним притягненням її до відповідальності.
		Підозрюваним відповідно до норм КПК України є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
		Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов`язкових елементів повідомлення про підозру.
		Відповідно до статті 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, встановленому ст. 278 КПК України, і складається з двох послідовних дій слідчого, прокурора: 1) складення повідомлення про підозру - процесуального акта; 2) вручення його особі, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч. 1. ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Системний аналіз вище викладених норм закону, дає підстави для висновку, що процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення, що в свою чергу, вручається у день складення повідомлення про підозру. Саме з цим моментом процесуальний закон пов`язується набуття особою відповідних процесуальних прав після їх роз`яснення слідчим, прокурором.
		Так, відповідно до змісту ч. ч. 1, 2 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
		Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
		Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні регулюється ст. 135 КПК України. Зокрема, шляхом: надіслання поштою, електронною поштою; врученням під розписку дорослому члену сім`ї чи іншій особі, яка з нею проживає «для передання»; врученням житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		Встановлено, що СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110230000741  від 30.07.2018.
		25.10.2018 старшим слідчим СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10  було складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та повідомлення про підозру ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Однак, вказані повідомлення не булі вручені ОСОБА_5 та ОСОБА_11 в день їх складання, як того вимагає КПК України.
		Як вбачається в тому числі з протоколів допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 слідчому було достеменно відомо останнє місце проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_14 . При цьому матеріали провадження не містять, а прокурором в судовому засіданні не було надано підтвердження, що ОСОБА_5 та ОСОБА_11 повідомлення про підозру від 25.10.2018 були вручені особисто в день складання, надіслані поштою, електронною поштою; врученням під розписку дорослому члену сім`ї чи іншій особі, яка з нею проживає «для передання»; врученням житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи, в день його складення, як того вимагають положення ст. 278 КПК України.
		Системний аналіз положень ч. 1 ст. 136, ч. ч. 1, 4 ст. 278 КПК України дає підстави для висновку, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, Належним підтвердженням отримання повідомлення про підозру є саме розпис особи про отримання. В подальшому, лише після розпису особи про отримання повідомлення про підозру слідчий, прокурор невідкладно вносять до ЄРДР відомості про дату, час повідомлення про підозру і правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
		Однак, як вбачається зі змісту скарги, вказаної вище послідовності процесуальних дій слідчим дотримано не було, а тому у слідчого чи прокурора були відсутні підстави для внесення до ЄРДР відомостей про повідомлення про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та, відповідно, відомості про набуття ними статусів підозрюваних.
		Враховуючи викладене, слідчий суддя погоджується з доводами викладеними стороною захисту у скарзі та вважає, що слідчим у даному кримінальному провадженні було порушено передбачений КПК України порядок повідомлення особі про підозру, відтак останні не набули статусу підозрюваних, а тому скарга підлягає задоволенню.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості:
		1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
		2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
		3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
		4) зміст підозри;
		5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
		6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
		7) права підозрюваного;
		8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
		Звертаючись зі скаргою, заявник вважає, що наявні наступні порушення, які на його думку є підставою для скасування повідомлення про підозру, а саме: в рамках кримінального провадження відсутні достатні докази для підозри ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях та зазначені у підозрах обставини є припущеннями та здогадками сторони обвинувачення та не містять суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру, а також жодного факту, який би розкривав об`єктивну та суб`єктивну сторону вчинення вказаного злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а отже не відповідає вимогам визначеним ч. 1 ст. 277 КПК України.
		Статтею 278 КПК України визначено порядок здійснення повідомлення про підозру та обов`язок роз`яснення прав підозрюваного, а саме: письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень; письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
		Відповідно до норм чинного законодавства, на момент винесення рішення про повідомлення про підозру повинні бути: - висунуті всі можливі, в тому числі і взаємовиключні версії у справі; усі версії у справі, всебічно перевірені; усі версії, крім однієї - про винуватість підозрюваного, спростовані зібраними доказами, а версія про винуватість особи повинна знайти підтвердження системою незаперечних доказів; - у справі зібрано таку сукупність допустимих та достовірних фактичних даних (доказів), яка дає змогу дійти однозначного висновку про вчинення злочину чи іншого кримінального правопорушення особою, яка притягається до відповідальності, та виключає будь-які сумніви щодо її вини (сама особа, яка притягається до відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість); - відсутність обставин, що виключають кримінальну відповідальність особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, встановлено в процесі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи.
		Зважаючи на це, закон не містить однозначних вказівок на те, на якому саме етапі кримінального провадження має бути повідомлено про підозру, орієнтуючи слідчого на фактичні обставини справи - тоді, коли буде достатньо доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Однак, у випадку зазначеного кримінального провадження, слідчий обмежився лише даними, встановленими на підставі допиту свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які є працівниками ресторану, які підтверджують лише ту обставину, що потерпілий відвідував зазначений ресторан 28 та 29 липня 2018 року з чоловіками кавказької національності, свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які підтвердили, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винаймали квартиру в будинку, де зазначені свідки проживають, допиту свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які підвозили в ніч з 29 на 30 липня 2018 року чоловіків кавказької національності, свідка ОСОБА_20 , який продавав о 22 годині 29.07.2018 бензин ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_21 , який повідомив що 30.07.2018 о 4 годині до нього приїжджав ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_22 , яка є адміністратором готелю та підтвердила, що 30.07.2018 з готелю, де вона працює 30.07.2018 виселилися троє чоловіків кавказької національності, протоколів пред`явлення для впізнання та протоколів огляду відеозаписів з камер відеоспостереження, які стали підставою для ухвалення рішення про повідомлення про підозру, що є неповним та неправильним.
		Проаналізувавши повідомлення про підозру від 25.10.2018, яке оскаржується, необхідно зазначити, що повідомлення про підозру не містить зазначення суттєвих обставин, відомих на момент вручення підозри, та зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 скоїли умисне вбивство за попередньої змовою групою осіб.
		Отже, є очевидним, що в змісті повідомлення про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, як передбачає п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, яким би передувала безсумнівна система належних до справи, допустимих, достовірних і достатніх доказі, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи, яка б виключала сумніви щодо того, що 1) кримінальне правопорушення справді відбулося; 2) кримінальне правопорушення вчинене підозрюваною особою; 3) діяння підозрюваної особи містить склад конкретного кримінального правопорушення; 4) відсутні обставини, які виключають її відповідальність.
		З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені уст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація; які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, N 182).
		Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series А, N 300-А).
		Однак вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови", N 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)".
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		В той же час, з часу вручення складення повідомлень про підозру органом досудового розслідування не викликано та не допитано жодного свідка у кримінальному провадженні та не зібрано жодного доказу, який би вказував на обґрунтованість підозри.
		Отже, у тексті повідомлення про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 25.10.2018 відсутні беззаперечні докази, які обґрунтовані на підставі зібраних органом досудового розслідування, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили злочин. 
		В той же час, положення кримінально-процесуального законодавства не містять визначення змісту поняття "підозра", проте системний аналіз змісту норм КПК України свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається кримінальне переслідування такої особи (п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України). Визначення змісту поняття "підозра" обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч. 5 ст. 9 КПК України).
		Так згідно з практикою ЄСПЛ "підозра" є частиною більш широкого поняття "обвинувачення", яке відповідно до п. 13 ч. 1 ст. З КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод за тлумаченням ЄСПЛ вміщено концепцію терміну "кримінальне обвинувачення", яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа "Девеєр проти Бельгії", рішення від 27.02.80 p., скарга N 6903/75). У справі "Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини" (рішення від 15.07.82 p., скарга N 8130/78) ЄСПЛ констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як "офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення".
		Окрім того, слід зазначити, що згідно із висновками ЄСПЛ у справі "Фокс, Кампбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства", де зазначено, що "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення" та така кількість доказів на даний час у вказаних матеріалах наведена
		Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність "доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		З огляду на вищезазначене, підозра є, певним етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливе скоєння особою кримінального правопорушення, а відтак має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення. Враховуючи, що підозра є припущенням про вчинення конкретною особою кримінального правопорушення, то існування підозри нерозривно пов`язане із наявністю підозрюваного.
		Таким чином, аналізуючи надані слідчим для вивчення матеріали кримінального провадження щодо обґрунтованості повідомлення про підозру, слідчий суддя вважає, що зміст таких матеріалів не може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 частини 2 статті 115 КК України, у зв`язку з чим такі повідомлення про підозру підлягають скасуванню.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-135, 277-278, 303, 305-307, 309, 371-372 КПК України, слідчий суддя,
		п о с т а н о в и в:
		 
		Скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах: підозрюваного ОСОБА_5 на повідомлення про підозру від 25.10.2018 та в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 25.10.2018 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110230000741 від 30.07.2018 (виділене кримінальне провадження № 12022110000000149 від 10.06.2022) задовольнити. 
		Скасувати повідомлення старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10 від 25.10.2018 про оголошення підозри ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110230000741 від 30.07.2018 (виділене кримінальне провадження № 12022110000000149 від 10.06.2022).
		Скасувати повідомлення старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10 від 25.10.2018 про оголошення підозри ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110230000741 від 30.07.2018 (виділене кримінальне провадження № 12022110000000149 від 10.06.2022).
		Зобов`язати службову особу Київської обласної прокуратури до компетенції якої віднесено здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про скасування повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110230000741 від 30.07.2018 (виділене кримінальне провадження № 12022110000000149 від 10.06.2022) 
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.
		Повний текст ухвали складено та оголошено 28.10.2024 року о 17 год. 00 хв.
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...