Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 570/6533/23 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2024.
Дата набрання законної сили: 23.10.2024
Номер судового провадження: 51-2976км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017180180000478

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		справа № 570/6533/23
		провадження № 51-2976км24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                              ОСОБА_1 ,
		суддів                                                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		потерпілого                                                ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2024 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 14 травня 2024 року.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Рівненський районний суд Рівненської області ухвалою від 14 березня 2024 року задовольнив клопотання прокурора і закрив кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12017180180000478 від 21 березня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ст. 356 Кримінального кодексу України (далі - КК), на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Не погоджуючись з указаним рішенням суду, потерпілий ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
		Рівненський апеляційний суд ухвалою від 14 травня 2024 року наведену вище апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишив без задоволення, а ухвалу районного суду - без зміни.
		Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, і заперечення інших учасників провадження 
		У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали судів попередніх інстанцій та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		На переконання касатора, рішення місцевого і апеляційного судів про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК є необґрунтованими та незаконними. 
		Потерпілий стверджує про нездійснення належного і повного розслідування органом дізнання у справі.
		Як зазначає ОСОБА_6 , клопотання прокурора про закриття кримінального провадження є передчасним та містить неправдиву інформацію, зокрема в частині неправильного визначення об`єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ст. 356 КК, не зазначено фактичних обставин їх вчинення, які встановлені органом досудового розслідування, та не викладено доказів, що підтверджують подію кримінальних проступків. 
		Указує, що правові кваліфікації за ч. 1 ст. 358 та ст. 356 КК не відповідають обставинам кримінальних проваджень. 
		На переконання касатора, поза увагою судів залишилися його твердження щодо внесення працівниками Обарівської сільської ради, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в офіційні документи неправдивих відомостей. До того ж зауважує, що саме ОСОБА_9 за сприяння посадових осіб Обарівської сільської ради зруйнував інженерні мережі та комунікації, які є невід`ємною частиною приміщення фабрики і його власністю.
		Як вважає потерпілий, без належної уваги суду залишилося й те, що орган досудового розслідування не вжив потрібних заходів для встановлення всіх обставин справи, не провів необхідних слідчих дій та не виконав прийнятих процесуальних рішень і вказівок.
		Звертає увагу на те, що у кримінальному провадженні неодноразово скасовувалися постанови про його закриття, зокрема у зв`язку з неповнотою досудового розслідування.
		У письмовому запереченні на касаційну скаргу потерпілого прокурор, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить залишити скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни. 
		Позиції учасників судового провадження 
		У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_5 , навівши кожен відповідні пояснення, підтримали касаційну скаргу та зазначали про наявність підстав для її задоволення. 
		Мотиви Суду 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку,що ця скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Як визначено ч. 2 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Згідно з приписами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень під час розгляду справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Завданнями кримінального провадження, як визначено ст. 2 КПК, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Законність як засада кримінального провадження відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК полягає в тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Публічність, згідно зі ст. 25 КПК, передбачає, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
		За змістом абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 19 грудня 2023 року до Рівненського районного суду Рівненської області надійшло клопотання прокурора про закриття кримінального провадження № 12017180180000478 за ч. 1 ст. 358, ст. 356 КК на підставі, передбаченій п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КК.
		Це клопотання прокурор обґрунтував тим, що на розгляді перебувають матеріали за зверненням ОСОБА_6 стосовно можливого вчинення кримінального правопорушення службовими особами Обарівської сільської ради, а саме використання підроблених документів на земельну ділянку в с. Обарів. Було внесено ці відомості до ЄРДР за № 12017180180000478 та визначено правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 358 КК. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було з`ясовано, що невстановлені особи, всупереч визначеному законом порядку, вчинили дії зі знищення підземної кабельної електролінії 0,4 кВт, внаслідок чого було заподіяно значну шкоду інтересам власника - ОСОБА_6 . Було внесено відомості за цим фактом до ЄРДР за № 12019180180000905 та визначено попередню правову кваліфікацію за ст. 356 КК. Надалі ці кримінальні провадження були об`єднані в одне.
		Також прокурор указував, що під час досудового розслідування було встановлено, що 24 жовтня 2008 року ОСОБА_6 придбав банно-пральний комбінат у с. Обарів. Однак гідроізольований вигріб цього комбінату був розташований за межами його земельної ділянки, а саме на ділянці, належній ОСОБА_9 . Останній цю ділянку площею 0,60 га отримав від Обарівської сільської ради, що у свою чергу вилучила її із земель Обарівської ЗОШ, з них на 0,44 га він оформив державний акт, а 0,16 га передав ОСОБА_11 . Сільська рада дозволила останній оформити цю землю для особистого господарства.
		Пізніше Обарівська сільська рада надала дозвіл ОСОБА_11 на виготовлення проєкту землеустрою для відведення за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) ділянки площею 0,36 га у приватну власність з метою ведення селянського господарства. У зв`язку з уточненням площ земель рішенням від 27 листопада 2014 року № 788 сільська рада внесла зміни до попереднього рішення (від 27 грудня 2013 року № 584) і надала дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою для відведення двох ділянок 0,05 і 0,31 га.
		Також у ході досудового розслідування було з`ясовано питання щодо цільового призначення ділянки, переданої у власність ОСОБА_11 . Так, у листі ГУ Держгеокадастру в Рівненській області від 14 лютого 2017 року № 1344/0/6-17 було зазначено, що ділянка належить до земель запасу (землі освіти), а не до сільськогосподарських земель (рілля), однак управління з контролю за використанням та охороною земель рішення в порядку ст. 21 Земельного кодексу України не прийняло і рекомендувало звернутися до суду.
		Крім того, прокурор указував про долучення до матеріалів кримінального провадження наказу відділу освіти Рівненської РДА від 19 листопада 2001 року     № 435 про надання дозволу дирекції Обарівської ЗОШ на передання земельної ділянки 0,6 га ОСОБА_9 ; ухвали слідчого судді Рівненського районного суду від 16 квітня 2020 року про проведення обшуку на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_9 і на якій було відшукано підземну кабельну лінію; рішення Обарівської ради від 30 березня 2012 року № 293, яким ОСОБА_6 відмовлено у встановленні сервітуту на земельну ділянку санітарної зони септика для доступу та використання споруд, оскільки це питання не входить до компетенції сільської ради, та відмовлено у продажі земельної ділянки під септиком; висновку судової експертизи від 09 червня 2020 року, відповідно до якого на час реєстрації, затвердження і розроблення документація на земельну ділянку площею 0,36 га за адресою: АДРЕСА_1 повністю відповідала земельному законодавству та нормативно правовим актам. 
		Також наголошував на рішеннях Рівненського апеляційного суду, якими були скасовані рішення Рівненського районного суду Рівненської області у справах № 570/319/15-ц і 570/2054/19. Зокрема, апеляційний суд постановою від 25 березня 2021 року скасував рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2020 року, яким було визнано незаконним рішення Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 18 грудня 2018 року № 1007 у частині знесення незаконно спорудженої підземної кабельної лінії 0,4 кВт.
		Підсумовуючи наведене вище, прокурор указав, що у цій справі не встановлено підстав для кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358 КК і це підтверджується рішеннями Обарівської сільської ради і Рівненського апеляційного суду. Також факт самоправства з боку Обарівської сільської ради не доведений.
		Водночас зазначав, що в межах кримінального провадження було допитано ряд свідків, про допит яких клопотав ОСОБА_6 , але їхні свідчення не мали значення для розслідування. Також отримано доступ до технічної документації, однак важливу інформацію для слідства отримати не вдалося.
		З урахуванням наведеного вище прокурор просив суд закрити кримінальне провадження № 12017180180000478 за ч. 1 ст. 358, ст. 356 КК на підставі, передбаченій п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КК.
		Не погоджуючись із наведеним вище клопотанням прокурора, потерпілий ОСОБА_6 надіслав до суду заперечення, у якому посилався на його передчасність, необґрунтованість та на те, що воно складене на основі неправдивих відомостей.
		Зокрема, у поданому запереченні потерпілий зазначив про рапорт департаменту захисту економіки Національної поліції України в Рівненській області щодо кримінального правопорушення, вчиненого службовими особами Обарівської сільської ради, передбаченого ст. 366 КК. Однак у справі за № 12017180180000478 була визначена правова кваліфікація за ч. 1 ст. 358 КК.
		Також звертав увагу на те, що за повідомленням колишнього директора Обарівської ЗОШ ОСОБА_12 підземна траса кабельної електромережі 0,4 кВт є безхазяйною і становить загрозу учням, через що він звертався до Клеванського РЕС, однак матеріали справи не містять документів, які б підтверджували його звернення чи відповідь від Клеванської РЕС.
		Наголошував на тому, що документи, на підставі яких була виділена земельна ділянка ОСОБА_11 , містять підписи конкретних осіб, а саме голови Обарівської сільської ради ОСОБА_7 , землевпорядника ОСОБА_8 та начальника Держземагентства в Рівненському районі ОСОБА_13 . Однак органи слідства не висунули підозри жодній із цих осіб.
		Крім того, ОСОБА_6 зазначав про ухвали Рівненського районного суду, якими було скасовано постанови старшого дізнавача сектору дізнання ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області ОСОБА_14 про закриття кримінального провадження № 12017180180000478.
		До поданого заперечення потерпілий долучив копії ухвал Рівненського районного суду Рівненської області від 12 червня та 10 жовтня 2023 року, згідно з якими були задоволені скарги ОСОБА_6 на постанови старшого дізнавача СД ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_14 від 14 квітня та 08 вересня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12017180180000478.
		Зокрема, в ухвалі від 12 червня 2023 року слідчий суддя встановив, що під час досудового розслідування не було допитано низки свідків і не витребувано оригіналів проєкту землеустрою щодо виділення земельної ділянки ОСОБА_9 , про що потерпілий просив у своїх клопотаннях від 24 травня, 15 і 24 вересня, 12 листопада 2021 року та 04 січня 2022 року. В ухвалі від 10 жовтня 2023 року суд з`ясував, що дізнавач не надав оцінки доводам потерпілого про неповноту і поверховість досудового розслідування, зокрема з урахуванням того, що декілька свідків надали суперечливі показання, які відрізняються від їхніх пояснень, а також від показань самого ОСОБА_6 .
		Також додав копію ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 19 грудня 2023 року, відповідно до якої слідчий суддя задовольнив скаргу ОСОБА_6 , подану на постанову старшого дізнавача СД ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області ОСОБА_14 від 25 жовтня 2023 року про відмову в задоволенні клопотання щодо призначення земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 12017180180000478. Також цією ухвалою суд поновив строк на оскарження вказаної постанови, визнав протиправною та скасував її в частині відмови в задоволенні клопотання про призначення експертизи, та зобов`язав призначити судову земельно-технічну експертизу у кримінальному провадженні № 12017180180000478 та, серед іншого, поставити експерту запитання згідно з клопотанням потерпілого ОСОБА_6 від 17 жовтня 2023 року.
		Крім того, ОСОБА_6 долучив копію відповіді ПАТ «Рівнеобленерго», за змістом якої працівники Рівненського РЕМ провели обстеження кабельної лінії електропередач КЛ-0,4 кВ, що проходить через земельні ділянки ОСОБА_11 та ОСОБА_9 . У відповіді також зазначено, що ця лінія не перебуває на балансі ПАТ «Рівнеобленерго» і є власністю ОСОБА_6 . Крім того, додано акт Обарівської сільської ради від 14 лютого 2019 року, згідно з яким комісія у складі директора Обарівського ліцею ОСОБА_12 , завідувача господарством Обарівського ліцею ОСОБА_15 , депутатів сільської ради ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , електромонтера ОСОБА_18 та ОСОБА_11 знеструмила і демонтувала підземну кабельну лінію 0,4 кВт, що пролягає від ЗТП-416 Обарівського ліцею до приміщення банно-прального комплексу на АДРЕСА_1 .
		08 лютого 2024 року ОСОБА_6 надіслав до Рівненського районного суду Рівненської області клопотання, до якого долучив такі документи: дозвіл на виконання будівельних робіт від 21 липня 1999 року; лист Рівненської філії ДП «Дніпромісто» від 10 листопада 2021 року № 139, який містить інформацію про те, що генеральний план с. Обарів був виконаний у 2007 році. За основу коригування генерального плану була використана зйомка попереднього генплану, розробленого і затвердженого у 1984 році. На цій зйомці мережі водопостачання і каналізації, які діють, були відсутні, а Обарівська сільська рада не надала допоміжних документів щодо інженерних мереж; відзив Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області на касаційну скаргу ОСОБА_6 , в якому зазначено, що проєкт землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_11 земельних ділянок площею 0,0509 та 0,3079 га для ведення селянського господарства (за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) в с. Обарів не відповідає положенням законодавства.
		Водночас потерпілий надав суду додаткове пояснення до заперечення на клопотання прокурора про закриття кримінального провадження № 12017180180000478, у якому зауважив, що дії осіб, які внесли неправдиві відомості до офіційних документів проєкту землеустрою ОСОБА_11 та знищили інженерні мережі, які є його власністю, завдали йому моральну і матеріальну шкоду в особливо великих розмірах. До своїх пояснень ОСОБА_6 долучив, зокрема, лист Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, де зазначено, що рішення Обарівської сільської ради від 15 травня 2001 року № 184, яким земельна ділянка площею 0,60 га була вилучена із земель Обарівської ЗОШ і згідно з п. 2 якого було надано дозвіл ОСОБА_9 на виготовлення проєкту землеустрою, є передчасним. Це обумовлено тим, що рішення Обарівської ЗОШ від 05 жовтня 2001 року № 350 та наказ відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації від 19 листопада 2001 року № 435 про згоду на вилучення були прийняті після рішення сільської ради від 15 травня 2001 року. Крім того, констатовано, що рішення Обарівської сільської ради від 27 грудня 2011 року № 241, яким ОСОБА_11 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою, прийняте з порушенням Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка, на яку надано дозвіл, належала до земель запасу (землі освіти), а не до земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) і під час її відведення не було враховано всіх обмежень (обтяжень) на неї.
		Також додано відповідь від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), відповідно до якої кабельна лінія КЛ-0,4 кВт перебуває на балансі ОСОБА_6 і ПАТ «Рівнеобленерго» не від`єднувало цього об`єкта від електропостачання та не проводило робіт із демонтажу кабельної лінії. Додатково долучено протокол обшуку від 16 квітня 2020 року, згідно з яким за участю ОСОБА_6 та спеціаліста ОСОБА_19 було оглянуто земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_1 . Під час слідчої дії було проведено розкопування ґрунту й виявлено підземну кабельну лінію.
		До пояснень також долучено технічний звіт на виконання інженерно-геодезичних робіт для проєктування фабрики з виготовлення санітарно-гігієнічних виробів на АДРЕСА_1 , замовником якого є ОСОБА_6 ; висновок експерта від 08 грудня 2020 року № 170/20, згідно з яким споруда, виявлена в результаті обшуку від 16 квітня 2020 року на земельній ділянці на АДРЕСА_1 , є гідроізольованим вигрібом (каналізаційною станцією), що є невід`ємною частиною банно-прального комплексу, розташованого за цією ж адресою. Крім того, додано технічний паспорт на об`єкт благоустрою (інженерні мережі), власником яких є ОСОБА_6 .
		У свою чергу прокурор долучив до поданого клопотання такі документи: копії скріншоти про рух кримінального провадження № 12017180180000478, витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12017180180000478, копію постанови про закриття кримінального провадження, копію постанови про скасування постанови про закриття провадження, копію витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12019180180000905, копію постанови про об`єднання матеріалів кримінального провадження, копію постанови про зміну порядку досудового розслідування, копії ухвал Рівненського районного суду від 14 лютого, 12 червня, 06 липня та 10 жовтня 2023 року і копію постанови про закриття кримінального провадження від 08 вересня 2023 року.
		Місцевий суд, спираючись на клопотання прокурора про закриття кримінального провадження № 12017180180000478 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ст. 356 КК, вказав на те, що проведеними слідчими (розшуковими) діями під час досудового розслідування вжито вичерпних заходів з установлення передбачених ст. 91 КПК обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, однак у результаті їх проведення не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цих кримінальних правопорушень закінчився, на підставі чого дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК.
		Водночас, незважаючи на подане потерпілим заперечення на клопотання прокурора щодо закриття кримінального провадження, а також додаткові пояснення до нього та долучені документи, якими ОСОБА_6 підтверджував неповноту досудового розслідування, суд ухвалою від 14 березня 2024 року задовольнив клопотання прокурора і на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК закрив кримінальне провадження № 12017180180000478 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ст. 356 КК, у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Не погоджуючись із цим рішенням місцевого суду, потерпілий ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, зокрема, вказував на незаконність і необґрунтованість ухвали від 14 березня 2024 року, просив її скасувати. 
		Рівненський апеляційний суд, переглянувши рішення місцевого суду в апеляційному порядку, погодився з висновками цього суду, визнав їх обґрунтованими та вмотивованими.  
		Водночас суд апеляційної інстанції відхилив доводи ОСОБА_6 щодо встановлення подій та всіх осіб (службові особи Обарівської сільської ради), причетних до вчинення кримінальних правопорушень, і вказав, що його доводи є безпідставними і не знайшли свого підтвердження, адже одних лише звинувачень потерпілого недостатньо для висновку про винуватість тієї чи іншої особи, оскільки винуватість повинна бути доведена належними й допустимими доказами поза розумним сумнівом саме органом досудового розслідування.
		Однак колегія суддів суду касаційної інстанції вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про закриття кримінального провадження № 12017180180000478 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ст. 356 КК, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КК.
		Апеляційний суд, як і суд першої інстанції, не звернув належної уваги на доводи потерпілого, який наполягав на тому, що кримінальні правопорушення, про які йдеться в цій справі, вчинені службовими особами Обарівської сільської ради, зокрема  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , які, за твердженнями ОСОБА_6 , є спеціальними суб`єктами, а також  ОСОБА_9 Про них він зазначав, зокрема, у поданому запереченні та додаткових поясненнях до нього. 
		Суд касаційної інстанції неодноразово зазначав, що в провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення стосовно нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а в разі її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи. 
		У свою чергу суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
		Така позиція узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду, відображеною, зокрема, в постановах від 25 серпня 2021 року (справа № 142/536/20, провадження № 51-1546км21), від 29 червня 2022 року (справа № 725/3569/21, провадження № 51-1061км22), від 07 червня 2023 року (справа № 545/51/22, провадження № 51-2327км23).
		З`ясування обставин для закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи дотримався орган досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин справи. Прийняття рішення про закриття провадження з цієї підстави можливе лише після констатації того, що орган досудового розслідування провів повне, всебічне та неупереджене розслідування і вжив усіх можливих заходів, проте не встановив особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
		Водночас у цій справі потерпілий навів конкретні доводи та надав докази на їх підтвердження, що розслідування було проведено неповно. Однак суди попередніх інстанцій не взяли до уваги цих доводів та не надали у своїх висновках ґрунтовних відповідей на них.
		Допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування оскаржених рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
		Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно зважити на викладене вище, провести судовий розгляд з урахуванням приписів КПК, за наслідком якого ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
		Керуючись статтями433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргупотерпілого ОСОБА_6 задовольнити.
		Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2024 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 14 травня 2024 року скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1                            ОСОБА_2                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...