Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 156/827/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 30.10.2024. Зареєстровано: 30.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/156/77/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023030520001123

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 156/827/24 
		Провадження № 1-кп/156/77/24 
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		30 жовтня 2024 року сел.Іваничі
		Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції),
		захисника ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Іваничі кримінальне провадження № 12023030520001123 від 16 листопада 2023 року про обвинувачення
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Жвирка, Сокальського району Львівської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого електрозварювальником на ДП «Луга Нова» ПП Універсам, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
		 
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_5 , перебуваючи з 10.10.2019 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - РТЦК та СП) як військовозобов`язаний, будучи визнаним військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, 31.10.2023 особисто відмовився отримувати повістку, зміст якої йому було оголошено, про необхідність прибуття на 17 год. 00 хв. 01.11.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки і подальшого призову за мобілізацією в розпорядження командира військової частини в складі команди НОМЕР_1 , для проходження військової служби під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію».
		Проте, ОСОБА_5 , всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином попередженим про необхідність прибуття, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, ухилився від призову за мобілізацією та не прибув на 17 год. 00 хв. 01.11.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , для відправлення у команді НОМЕР_1 до військової частини для проходження військової служби під час мобілізації.
		Таким чином, ОСОБА_5 , ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України визнав частково та зазначив,що у 2022 році він вперше отримав повістку та почав проходити ВЛК, після проходження ВЛК він був визнаний обмежено придатним до військової служби. Медичні документи на підтвердження цього у нього не збереглися, оскільки він віддав їх ІНФОРМАЦІЯ_4 у АДРЕСА_2 . У липні 2023 року він знову отримав повістку на 23.07.2023 року для відправки в бойову частину, 23.07.2023 він з`явився в ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_2 та зранку 24.07.2023 о 10:00 год. поїхав на формування бригади в с. Литовеж. Там він пройшов ВЛК, після якої його з документами відправили назад до ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_2 , по дорозі працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 забрали його документи та військовий квиток. Після цього йому ще неодноразово вручали повістки по яких він з"являвся. Підтвердив, що дійсно 31 жовтня 2023 йому дали бойову повістку, від отримання якої він відмовився, оскільки він має на утриманні неповнолітню дитину, а його дружина не працює. Крім цього зазначив, що має проблеми зі здоров"ям, хворіє з 18 років. На запитання суду ствердив, що немає встановленої групи інвалідності та будь-які підтверджуючі документи щодо обставин про які вказує у своїх показах у нього відсутні. Зазначив, що усвідомлював необхідність прибути за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак не прибув 01.11.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що в с.Іваничі з причин вказаних вище, ствердив, що не повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_4 про поважність причин не прибуття за повісткою. Вважає, що його неправомірно поновили на військовому обліку у 2019 році.
		Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, визнав частково, суд вважає, що його вина в повному обсязі підтверджується сукупністю досліджених в ході судового розгляду доказів , які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, зокрема:
		-Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення № 12023030520001123 від 16.11.2023 року, в якому зазначено, що 16.11.2023 року в чергову частину ВП № 1 (м. Нововолинськ) надійшла заява від начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що військовозобов`язаний ОСОБА_5 відмовився в отриманні повістки про прибуття о 17:00 год. 01.11.2023 року для відправки у вказаний час в розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 , в умовах дії особливого періоду, чим порушив порядок комплектування ЗС України, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період;
		-Повідомленням про кримінальне правопорушення адресоване начальнику ВП АДРЕСА_3 від 08.11.2023 року;
		-Довідкою позаштатної постійно діючої військово  лікарської комісії від 20.07.2023 року за № 415/3 щодо солдата ОСОБА_5 , у якій зазначено перелік наявних у нього захворювань, однак якого визнано придатним до військової служби ;
		-Карткою обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного  ОСОБА_5 , згідно якої останнього визнано придатним до військової служби ;
		-- повісткою на відправку на ім`я ОСОБА_5 , про прибуття останнього о 17:00 год. на 01.11.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- Актом про відмову в отриманні повістки від 31.10.2023 року, в якій зазначено, що військовозобов`язаний ОСОБА_5 відмовився отримати повістку на відправку у військову частину для призову на військову службу по мобілізації 01.11.2023 року на 17:00 год. ОСОБА_5 відмову від отримання повістки мотивував, що хворіє на онкологічні захворювання. Останньому було роз`яснено про кримінальну відповідальність за ст. 336 КК України за відмову в отриманні повістки на відправку (бойової повістки), а також за неявку по повістці, що є ухиленням від призову на військову службу по мобілізації. Даний Акт склав ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , про що свідчать їхні підписи ;
		-Листом доведення ОСОБА_5 положень КК України про відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації за ст. 336 ККУ;
		-Обліковою карткою військовозобов`язаного ОСОБА_5 , в якій зазначено, що він приданий до військової служби;
		-Копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 10.04.1992 року ОСОБА_5 ;
		-Відповіддю КНП «Іваничівський центр первинної медико  санітарної допомоги» від 22.11.2023 року № 814/01-09-2.23, в якій зазначено, що в період з 30.10.2023 року по 02.11.2023 року ОСОБА_5 , згідно електронних даних медичної карти, за амбулаторною допомогою не звертався, медична допомога не надавалась;
		-Відповіддю КНП «Іваничівська БПЛ» від 20.11.2023 року № 2935/09.09-2.23 в якій зазначено, що ОСОБА_5 з 30.10. по 02.11.2023 року за медичною допомогою не звертався і на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні не знаходився;
		-Відповіддю КНП «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської області від 18.01.2024 року № 01/7-5.24, в якій зазначено, що ОСОБА_5 на диспансерному обліку в канцер  реєстрі закладу не зареєстрований та на стаціонарному або амбулаторному лікуванні не перебуває;
		-Відповіддю КНП «Іваничівська БПЛ» від 23.01.2024 року № 275/09.09-2.24, в якій зазначено, що ОСОБА_5 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на стаціонарному лікуванні не знаходився. Амбулаторно звертався з 20.11. по 22.11.2023  обстеження, 03.07.2023 року  Остеохондроз, 11.07.2023  Спондильоз з мієлопатією, з 03.07. по 20.07.2023  огляд комісією ВЛК;
		-Відповіддю ДП «Агрофірма Луга - Нова» ПП «Універсам» від 07.02.2024 року № 232 щодо ОСОБА_5 в якій зазначено, що останній, на час відповіді, працює на підприємстві на посаді електрогазозварника з 13.04.2023 року. Підтверджуючих документів стосовно бронювання ОСОБА_5 немає, останньому не надавалась відстрочка від призову на проходження військової служби під час мобілізації та на воєнний стан;
		-Відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.04.2024 року № ск/441, в якій зазначено, що військовозобов`язаний ОСОБА_5 рішення ВЛК стосовно нього у ІНФОРМАЦІЯ_6 не оскаржував, скарг в ІНФОРМАЦІЯ_7 не зареєстровано;
		-Відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.04.2024 року № 3/1237, в якій зазначено, що заяв, клопотань та повідомлень щодо оскарження рішення ВЛК від гр. ОСОБА_5 до відділу не надходило;
		-Протоколом огляду документів від 27.11.2023 року слідчого СВ ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області - ОСОБА_10 , які були отриманні від ІНФОРМАЦІЯ_3 на запит слідчого від 17.11.2023 року № 1627, в якому зазначено, що було оглянуто копії документів, а саме: копія довідки позаштатної постійно діючої військово  лікарської комісії № 415/3 від 20.07.2023 на 1 арк., копія картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_5 на 1 арк., копія повістки на відправку (бойової повістки) від 31.10.2023 на 1 арк., копія акта відмови від отримання бойової повістки ОСОБА_5 на 1 арк., лист доведення про кримінальну відповідальність на 1 арк., копія військового квитка військовозобов`язаного ОСОБА_5 на 3 арк., копія пояснення ОСОБА_5 про причини ухилення від мобілізації на 1 арк., копія паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_5 на 2 арк. 
		-Постановою про визнання документів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 27.11.2023 року, якою слідчий СВ ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області витребувані копії документів з ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ОСОБА_5 визнав речовими доказами та приєднав до матеріалів кримінального провадження;
		-Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 16.07.2024 року щодо отримання документів стосовно ОСОБА_5 , згідно опису, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, а саме: повістка від 31.10.2023 року виписана на ім`я ОСОБА_5 , акт про відмову в отриманні повістки, довідка позаштатної постійно діючої військово  лікарської комісії від 20.07.2023 року № 415/3, щодо ОСОБА_5 , картка обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_5 (копія), облікова картка до військового квитка ОСОБА_5 (копія);
		-Протоколом огляду документів від 16.07.2024 року, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, а саме повістка від 31.10.2023 року виписана на ім`я ОСОБА_5 , акт про відмову в отриманні повістки від 31.10.2023 складеного щодо ОСОБА_5 , довідка позаштатної постійно діючої військово  лікарської комісії від 20.07.2023 року № 415/3, щодо ОСОБА_5 , картка обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_5 , облікова картка до військового квитка ОСОБА_5 (копія). Вказані документи долучені до матеріалів кримінального провадження;
		-Постановою 16.07.2024 року про визнання оригіналів та копій документів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження № 12023030520001123 від 16.11.2023.
		Крім цього, свідок ОСОБА_8 , яка працює у ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді діловода групи документального забезпечення в судовому засіданні надала покази про те, що 30.07.2023 року ОСОБА_5 повернувся із військово  лікарської комісії (далі ВЛК) із рішенням у якому було зазначено, що він придатний до військової служби. Оскільки ОСОБА_5 права на відстрочку на період мобілізації не мав, однак хотів оскаржити рішення ВЛК, йому був наданий час на її оскарження. Однак до 30.10.2023 року ОСОБА_5 не оскаржив рішення ВЛК, тобто рішення не було змінене, він залишався придатним до військової служби. Коли ОСОБА_5 в черговий раз з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , йому була вручена повістка «на відправку» на 17:00 год. 01.11.2023 року, однак ОСОБА_5 відмовився отримати повістку, про що був складений акт в її присутності. Свідок ОСОБА_8 підтвердила, що 31.10.2023 року була спроба вручити повістку ОСОБА_5 на 01.11.2023 року «на відправку». Після спроби вручити повістку ОСОБА_5 , останній відмовився її підписувати. Відмова від підпису була мотивована тим, що він хворий на онкологію, однак підтверджуючих документів надано не було, висновок ВЛК він не оскаржував. ОСОБА_5 положення ст. 336 КК України доводилися під особистий підпис, а зміст бойової повістки ОСОБА_5 оголошувався, однак на зазначену дату (01.11.2023 року) ОСОБА_5 не прибув, про поважність причин неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3  не повідомив. На запитання суду, працівник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , ствердила що від ОСОБА_5 не було жодних скарг на ВЛК, на неправомірність поставлення його на військовий облік. ОСОБА_8 наголосила, що вона вручала повістку ОСОБА_5 в останній день жовтня місяця (31.10.2023 року) на прибуття 01.11.2023 року о 17:00 год. на відправлення. На запитання захисника працівник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 зазначила, що дійсно військовий квиток ОСОБА_5 знаходиться у них, у відповідальної особи.
		Свідок ОСОБА_6 , який працює у ІНФОРМАЦІЯ_3 в судовому засіданні показав, що 31.10.2023 року ОСОБА_5 прийшов до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 і його було ознайомлено, що згідно рішення ВЛК він підлягає мобілізації, із ст. 336 КК України він був ознайомлений під особистий підпис. Йому виписалася бойова повістка, однак ОСОБА_5 відмовився від її отримання, автоматично було складено акт про відмову від отримання бойової повістки і йому роз`яснено, що будуть передані документи про притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України за ухилення від мобілізації. ОСОБА_6 особисто складав акт відмови у приміщенні Третього відділу Володимир  Волинського РТЦК. Обвинувачений ОСОБА_5 був присутній під час складення акту, зміст повістки йому оголошувався, свою відмову від отримання повістки мотивував, що в нього є скарги на здоров`я  онкохворий, однак документів не пред`явив. Рішення ВЛК ОСОБА_5 не оскаржував, йому оголошувалася дата, місце та час прибуття за повісткою (01.11.2023 року о 17:00 год.), як відомо ОСОБА_6 обвинувачений не прибув. 
		Свідок ОСОБА_9 яка працює у ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді водія - діловода в судовому засіданні показала, що військовозобов`язаний ОСОБА_5 з`явився до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 і йому вручали бойову повістку «на відправку», однак він відмовився її отримати. Ця подія відбулася 31.10.2023 року, причиною відмови отримати повістку вказував, що він є онкохворий, проте документів ніяких не мав. У зв`язку з відмовою отримати повістку на прибуття 01.11.2023 року о 17:00 год. було складено акт відмови від отримання бойової повістки. 01.11.2023 року ОСОБА_5 за повісткою не з`явився, про причини неявки не повідомив,будь-яких документів не надав. За запитання свідок ОСОБА_9 зазначила, що була присутня при спробі вручити ОСОБА_5 повістку, зміст повістки останньому оголошувався, він чув на яку дату, час та місце мав з`явитися
		Свідок ОСОБА_11 який працює у КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» на посаді медичного директора з якості медичної допомоги показав, що з жовтня 2022 року по грудень 2023 року був головою ВЛК при КНП «Іваничівська БПЛ». ОСОБА_5 пройшов ВЛК у 8-ми спеціалістів, був придатний до військової служби, однак за якими статтями не пригадав. На запитання прокурора свідок ОСОБА_11 ствердив, що підписував довідку ВЛК, підтвердив що довідка ВЛК щодо ОСОБА_5 відповідає дійсності. Щодо онкологічного захворювання ОСОБА_5 , зазначив, що підтверджуючих документів він не бачив, як і члени ВЛК. 
		Свідок ОСОБА_7  який працює начальником групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 , надав покази про те, що при ухиленні від мобілізації шляхом відмови отримання повістки на відправку, насамперед має бути обов`язково акт відмови особи від отримання повістки на відправку, цей акт складається уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 за присутності не менше 2-х свідків, в письмовій формі в присутності особи, яка відмовилася отримати повістку, пізніше цей акт з іншими документами передається в правоохоронні органи для відкриття кримінального провадження та притягнення або не притягнення особи до кримінальної відповідальності. ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив, що дійсно на акті про відмову від отримання повістки міститься його прізвище та підпис та прізвища працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 , які засвідчили акт відмови. Зазначив, що кожній особі перед врученням повістки повідомляється в письмовому вигляді про кримінальну відповідальність за вчинення певних дій, що стосується ухилення від мобілізації, людині надається повістка під підпис, додатково роз`яснюється зміст повістки (дата, час, місце і т.д. ), якщо особа відмовилася поставити свій підпис на корінці повістки це означає, що вона відмовилася отримати повістку, відповідно складається акт відмови від отримання повістки. Ствердив, що зазначену вище процедуру проходять всі військовозобов`язані, які отримали чи відмовилися отримати повістку, тобто ОСОБА_5 було все роз`яснено, якщо матеріали були скеровані до правоохоронних органів, це означає, що ОСОБА_5 проігнорував вимоги повістки та не повідомив причини його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто не прибув до відділу. На запитання захисника свідок ОСОБА_7 показав, що відповідно до законодавства граничний вік перебування особи на військовому обліку це 60 років 
		Свідок ОСОБА_12 , яка працює у КНП «Іваничівська БПЛ» на посаді лікаря невропатолога, показала, що вона є членом військово лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 при проходженні медичного огляду скаржився на болі у поперековій ділянці хребта, мав обстеження на магнітно резонансному томографі, було встановлено, що ОСОБА_5 попереднього, згідно бази даних, за медичною допомогою не звертався. ОСОБА_5 був визнаний придатний до військової служби, у нього були виявлені незначні порушення функції хребта. 
		Показання, допитаних у судовому засіданні свідків є послідовними, логічними, узгоджуються з письмовими доказами, які ретельно досліджені в ході судового розгляду, та не суперечать один одному, не викликають у суду жодних сумнівів, відтак, суд кладе їх в основу обвинувального вироку.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Відповідно до положень ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Згідно зі ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
		Жодним чином не спростовує обставин вчинення кримінального правопорушення та не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого твердження сторони захисту, що ОСОБА_5 був визнаний обмежено придатним до військової служби. Оскільки на даний час в Україні введений і діє воєнний стан, із змісту картки обстеження та медичного огляду, довідки ВЛК, що досліджені судом вище, вбачається, що ОСОБА_5 придатний до військової служби за станом здоров`я, що і підтвердили свідки в процесі судового розгляду. Доказів, які б стверджували протилежне ні обвинуваченим, ні його захисником не надано.
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 336 КК України, (ухилення від призову за мобілізацією), проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов`язку вчинюється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до військового комісаріату для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобов`язаного до такого місця.
		Суб`єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення характеризується прямим умислом, тобто коли військовозобов`язаний усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.
		Разом з тим, чинним законодавством встановлено ряд поважних причин, за яких громадяни України можуть не з`явитися до РТЦК, за наявності підтверджуючих документів, а саме: смерть близького родича, хвороба або необхідність догляду за хворими близькими родичами, здійснення стосовно військовозобов`язаного чи резервіста кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття, потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову і стала перешкодою своєчасному прибуттю.
		Згідно з ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Згідно з вимогами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
		Відповідно до п. 69 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого Постановою КМУ від 21 березня 2002 р. №352 в редакції від 02.06.2023, відповідно до результатів медичного огляду призовника, його особистих якостей, рівня освіти, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім`ї районна (міська) призовна комісія виносить рішення, а тому числі про придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з призначенням до виду (роду) військ (сил) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає строк відправлення його у військову частину.
		Згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного ( ІНФОРМАЦІЯ_8 або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
		Отже, військовозобов`язаний ОСОБА_5 будучи придатним, згідно висновку ВЛК, за станом здоров`я для проходження військової служби, діючи умисно, будучи обізнаним про відсутність будь-яких рішень щодо звільнення його від проходження військової служби, без поважних причин, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки і подальшого призову за мобілізацією в розпорядження командира військової частини в складі команди НОМЕР_1 , для проходження військової служби у Збройних силах України за призовом під час мобілізації, на особливий період, чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
		Така поведінка обвинуваченого беззаперечно свідчить про спрямованість його умислу на ухилення від призову на військову службу.
		Аналізуючи здобуті у справі та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими, як такі, що містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, інкримінованого стороною обвинувачення. Зазначені докази є узгодженими між собою та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають. Таким чином у своїй сукупності всі докази підтверджують доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті.
		Об`єктивних причин неприбуття ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки і подальшого призову за мобілізацією в розпорядження командира військової частини в складі команди НОМЕР_1 , для проходження військової служби у Збройних силах України за призовом під час мобілізації, на особливий період, чим ухилився від призову за мобілізацією, не встановлено.
		Судом взято до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Ухилення від захисту Батьківщини в період воєнного стану під час військової агресії ворога свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, оскільки створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони, може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
		В умовах збройної агресії з боку іншої держави захист Вітчизни набуває особливого значення, тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує положення статті 65 КК України, зокрема ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України, який відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином; обставини його вчинення та наслідки, ставлення обвинуваченого до скоєного.
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст.66,67 КК України, судом не встановлено.
		Згідно із п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
		Зважаючи на вимоги ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
		При цьому суд вважає необхідним врахувати і те, що обвинувачений є військовозобов`язаним, особою працездатного віку, який працює, не має будь-яких серйозних захворювань, про що свідчить довідка ВЛК, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, до лікарів нарколога та психіатра за допомогою не звертався, до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується як за місцем праці так і за місцем проживання. Матеріали справи не місять жодних відомостей про те, що обвинувачений за весь цей час вчиняв будь-які дії задля допомоги Збройним Силам України, які б були відмінними від військової служби.
		За таких умов, за глибоким переконанням суду, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи вид кримінального правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_5 притягується до відповідальності та яке відноситься до кримінальних правопорушень у сфері забезпечення призову та мобілізації, та враховуючи загальну ситуацію в країні, яка знаходиться в умовах воєнного стану, суд приходить до висновку про байдужість обвинуваченого як до вчиненого ним діяння, так і до ситуації загалом та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції ст. 336 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
		Під час судових дебатів захисник обвинуваченого просила застосувати до ОСОБА_5 ст. 75 КК України, а саме звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
		Суд звертає увагу, що за правилами ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Реалізація даної норми становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності вказують на можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Враховуючи матеріали кримінального провадження та процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, на думку суду, не вказують на наявність повного визнання вини, щирого каяття, так як обвинувачений не проявляв будь-якого жалю щодо вчиненого, не вчиняв жодних дій, які б свідчили про його готовність допомогти Збройним силам України в будь-який спосіб, натомість просив лише не позбавляти волі, оскільки він має на утриманні дружину та неповнолітню дитину.
		На думку суду, відомості, які характеризують особу обвинуваченого у сукупності з тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та ступенем його суспільної небезпечності не можна визнати такими , що дали б законні підстави для застосування положень ст. 75 КК України при призначенні обвинуваченому покарання та не переконують у тому , що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без реального відбування покарання.
		Суд вважає, що при таких обставинах, застосування ст. 75 КК України до ОСОБА_5 не буде справедливим та домірним до вчиненого ним кримінального правопорушення, а такого роду рішення може бути сприйняте як можливість уникнення від конституційного обов`язку громадян, щодо захисту Вітчизни, який передбачений у ст. 65 Конституції України.
		У зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України захист незалежності та територіальної цілісності держави набув особливого значення для кожного громадянина та має забезпечуватися всіма можливими засобами. Наслідки ухилення осіб від військової служби в цих умовах через призначене їм покарання мають досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. В іншому випадку звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням сформує негативну думку інших військовослужбовців щодо своєї діяльності, матиме вплив на їх бойовий дух та мотивацію, а також жодним чином не сприятиме дотриманню мети та принципів призначення покарання.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2024 року (справа № 669/398/23, провадження № 51-6954км23).
		Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Запобіжний західобвинуваченому ОСОБА_5 вході досудовогорозслідування необирався.Під чассудового провадженняклопотання відпрокурора прозастосуваннязапобіжногозаходу ненадходило. 
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд - 
		 
		у х в а л и в :
		 
		Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Речові докази:
		-копію довідки позаштатної постійно діючої військово  лікарської комісії № 415/3 від 20.07.2023 на 1 арк., копію картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_5 на 1 арк., копію повістки на відправку (бойової повістки) від 31.10.2023 на 1 арк., копію акта відмови від отримання бойової повістки ОСОБА_5 на 1 арк., лист доведення про кримінальну відповідальність на 1 арк., копію військового квитка військовозобов`язаного ОСОБА_5 на 3 арк., копію пояснення ОСОБА_5 про причини ухилення від мобілізації на 1 арк., копію паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_5 на 2 арк. - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		-повістку від 31.10.2023 року виписану на ім`я ОСОБА_5 , акт про відмову в отриманні повістки від 31.10.2023 складеного щодо ОСОБА_5 , довідку позаштатної постійно діючої військово  лікарської комісії від 20.07.2023 року № 415/3, щодо ОСОБА_5 , картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_5 , копію облікової картки до військового квитка ОСОБА_5 (копія), - повернути до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 ).
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Після проголошення резолютивної частини вироку, в порядку передбаченому ч.15 ст.615 КПК України, вручити учасникам провадження копії повного тексту вироку в день його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...