Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/1519/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2024. Зареєстровано: 31.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2024.
Дата набрання законної сили: 28.10.2024
Номер судового провадження: 10959/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 жовтня 2024 р. Справа № 440/1519/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Бегунца А.О.,
		Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2024, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 23.07.24 по справі № 440/1519/24
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області , Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 
		про визнання протиправним та скасування рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		08 лютого 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури, у якій позивач просить:
		- визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців;
		- визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 28.12.2023, яким відмовлено у скарзі ОСОБА_1 на рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року визнано неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 17 липня 2024 року.
		Клопотання відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про залишення без розгляду позовної заяви у справі №440/1519/24 в частині позовних вимог задоволено.
		Заяву Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду у справі №440/1519/24 задоволено частково.
		Позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців - залишено без розгляду.
		У задоволенні заяви Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду в іншій частині  відмовлено.
		Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 23 липня 2024 року в частині залишення позову без розгляду, а саме в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців та направити справу №440/1519/24 в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилалась на те, що фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з усіма суб`єктами (КДКА Закарпатської області та ВКДКА), які були залучені в процес притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців.
		Заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 17 липня 2024 року вмотивована тим, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист, що гарантовано статтею 55 Конституції України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
		Так, 21 серпня 2023 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області ухвалено рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/506, видане Радою адвокатів Закарпатської області 20.06.2018, за скаргою ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців. 
		29 грудня 2023 року рішенням ВКДКА у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено, а рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 залишено в силі. 
		Крім цього, згідно Пункту 3.49. Регламенту ВКДКА: "У разі оскарження одного і того ж рішення кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, або/та дій чи бездіяльності кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА та до суду, ВКДКА виносить постанову про закриття провадження, виходячи з принципу правової визначеності, встановленого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Отже, відповідно до принципу правової визначеності, встановленого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до пункту 3.49 Регламенту ВКДКА, одночасне оскарження одного і того ж рішення КДКА до суду та ВКДКА не допускається. Таким чином, використання адвокатом свого права на оскарження рішення щодо нього до суду унеможливлює використання ним передбаченого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" права на оскарження рішення органу адвокатського самоврядування до вищого "апеляційного" органу адвокатського самоврядування.
		Отже, відповідач сам встановив норму, згідно якої для позивача можливий той порядок звернення, який він і застосував, а саме: звернувся спочатку зі скаргою на рішення КДКА до ВКДКА, яка своєю ухвалою підтвердила факт своєчасного звернення, а потім, отримавши рішення ВКДКА по суті скарги, яким ВКДКА залишила в силі рішення КДКА, звернувся до адміністративного суду у передбачені законом строки (протягом 30 днів від моменту оприлюднення/отримання рішення ВКДКА) з позовом про визнання незаконними і рішення КДКА і рішення ВКДКА. В іншому випадку, звернувшись спочатку до суду або одночасно до суду і ВКДКА, позивач втратив би можливість реалізувати своє законне право на оскарження рішення КДКА до ВКДКА. Оскільки обидва оскаржувані рішення взаємопов`язані між собою, мають чіткий причинно-наслідковий зв`язок, їх окремий розгляд порушуватиме гарантовані статтями 6 та 13 Конвенції з прав людини права на справедливий суд та ефективні засоби захисту порушеного права.
		Тобто, оскарження рішення КДКА до ВКДКА є досудовим порядком вирішення спору, а висновок суду першої інстанції в цій частині є помилковим.
		Крім того, частина 4 статті 122 КАС України, що якщо особа скористалась порядком досудового вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
		Таким чином, враховуючи дати отримання позивачем спірних рішень КДКА і ВКДКА, відповідно, та дату подачі позову позивач не пропустив тримісячний строк подачі позову від дати отримання рішень.
		Окрім іншого, посилався на висновки Верховного Суду викладені у постановах від 25.02.2021 у справі №580/3469/19, від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а, від 08.08.2019 у справі №480/106/19, від 19.03.2020 у справі №140/1757/19, від 28.05.2020 у справі №200/11547/19-а, від 11.02.2021 у справі №580/3380/19.
		Відповідач, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури надала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами у даній справі, та матеріали справи свідчать про недотримання позивачем строку такого звернення до суду, тому позовна заява в частині визнання протиправним та скасування рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців підлягає залишенню без розгляду.
		Відтак, вважає, що зазначені підстави для поновлення пропущеного строку звернення до Полтавського окружного адміністративного суду є безпідставними. Так, у позивача була можливість оскаржити рішення КДКА з дотриманням вимог ч. 7 ст.ст. 52, 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Зазначені позивачем в клопотанні поновлення строку звернення до адміністративного суду доводи не підтверджують наявності об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному поданню цього позову.
		Крім того, відповідач зазначив, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору, що узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.
		Відповідач, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області, своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , надала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що за обставин цієї справи представник позивача вказує про те, що суддя всупереч положенням частини 4 статті 122 КАС України в ухвалі від 10.07.2024 встановила позивачу 10-денний строк для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Вказане, на переконання, представника позивача не узгоджується із правовим висновком, відображеним у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 по справі №826/11330/17.
		Так, Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 по справі №826/11330/17 дійсно зазначив: "...оскарження позивачем рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 лютого 2017 року до ВКДКА є виключно правом, а не обов`язком позивача, що не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування за наявності спору".
		Між тим, у наведеній постанові Верховного Суду, на яку покликається представник позивача, касаційний суд не досліджував особливості застосування строків під час оскарження рішень КДКА та ВКДКА.
		Більше того, постанова не містить жодних висновків про те, що оскарження рішень КДКА до ВКДКА є досудовим вирішенням спору та являється підставою для застосування положень частини 4 статті 122 КАС України.
		У зв`язку з цим, посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 23,12.2020 по справі №826/11330/17 як на підставу для апеляційного оскарження ухвали в цій справі є помилковим.
		Крім того, ухвала суду від 10.07.2024 не є об`єктом апеляційного перегляду, а тому доводи про її необґрунтованість знаходяться поза межами правової оцінки апеляційного суду.
		Представник апелянта не був позбавлений можливості ставити питання про незаконність ухвали про залишення позовної заяви без руху одночасно з оскарженням ухвали про залишення позову без розгляду, однак таким процесуальним правом він не скористався.
		Позивач надав до суду відповідь на відзив третьої особи на апеляційну скаргу, в якому підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги. Окрім іншого посилався на рішення Європейського Суду з прав людини. Просив апеляційну скаргу задовольнити.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , посилалась на нерелевантність постанови Верховного Суду від 23.12.2020 по справі № 826/11330/17, оскільки висновок касаційного суду, на який посилається позивач стосувався частини третьої статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а не застосування частини 4 статті 122 КАС України. Питання строків звернення до суду в означеній справі не було предметом правової оцінки Верховного Суду. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення а спірну ухвалу суду без змін.
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
		Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
		Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року визнано неповажними підстави, зазначені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, позовну заяву залишено без руху. Вказавши, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду, зокрема, заяви із зазначенням підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на їх підтвердження.
		14 лютого 2024 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, у якій заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, мотивуючи яке позивач зазначила, що рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 оскаржено ним наступного дня після отримання в адміністративному порядку до ВКДКА, за результатами розгляду скарги ВКДКА прийнято рішення від 28.12.2023, яке було надіслало позивачу та його представнику на електронну пошту лише 18.01.2024, що перешкодило позивачу звернутися до суду з позовом у встановлений законом строк.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду у справі №440/1519/24. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1519/24
		19 березня 2024 року одночасно з відзивом до суду надійшла заява ВКДА про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якої відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом. Вказує, що оскарження позивачем рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 до ВКДКА не є досудовим порядком врегулювання спору та позивач міг оскаржити це рішення безпосередньо до суду. А оскарження спірного рішення КДКА після його перегляду ВКДКА можливе лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА. Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду на оскарження рішень КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 та ВКДКА від 28.12.2023 за відсутності поважних причин.
		У ході розгляду справи судом встановлено, що 21 серпня 2023 року КДКА Закарпатської області в особі дисциплінарної палати у складі голови Дисциплінарної палати Гончарова В.В., заступника голови Дисциплінарної палати Зеленяка С.П., членів Дисциплінарної палати: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні КДКА Закарпатської області за участі скаржниці ОСОБА_2 дисциплінарну справу стосовно адвокатки Лишенко Н.С., прийняла рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/1506, видане 20.06.2018 згідно з рішенням Ради адвокатів Закарпатської області від 15.06.2018 №666) до дисциплінарної відповідальності та застосування до адвокатки Лишенко Наталії Сергіївни дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.
		28 грудня 2023 року ВКДКА у складі голови ВКДКА ОСОБА_8 , секретаря засідання ВКДКА Клечановської Ю.І., членів ВКДКА: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно - в режимі відеоконференції, скаргу адвоката Нев`ядомського Д.В., як представника скаржника адвоката Лишенко Н.С., на рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, прийняла рішення №ХІІ-010/2023, яким скаргу адвоката ОСОБА_29 , як представника адвоката Лишенко Наталі Сергіївни, - залишено без задоволення, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області у складі дисциплінарної палати від 21.08.2023 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, - залишено без змін.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року встановлено позивачу ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали суду для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року визнано неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 17 липня 2024 року.
		Клопотання відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про залишення без розгляду позовної заяви у справі №440/1519/24 в частині позовних вимог задоволено.
		Заяву Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду у справі №440/1519/24 задоволено частково.
		Позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців - залишено без розгляду.
		У задоволенні заяви Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду в іншій частині  відмовлено.
		Залишаючи позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців, суд першої інстанції виходив з того, що звернення позивача зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а позивач не позбавлений права на оскарження спірного рішення КДКА після його перегляду ВКДКА, але лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА.
		Позивачем не наведено обставин, які були б об`єктивно непереборними, які б не залежали від його волевиявлення, та які б були пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду протягом встановленого законом строку звернення до суду.
		Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Згідно з частиною 3 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.
		За приписами частини 1 статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
		Відповідно до частини 7 статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
		Позивач звернувся до суду з позовом у цій справі 08 лютого 2024 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
		Заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 17 липня 2024 року вмотивована тим, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист, що гарантовано статтею 55 Конституції України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Пояснює, що 29 грудня 2023 року рішенням ВКДКА у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено, а рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 - залишено в силі. Вважає, що у рішеннях КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 та ВКДКА від 29.12.2023 наявний причинно-наслідковий зв`язок, оскарження яких окремо негативно впливає на ефективність захисту права на відновлення порушених прав. Пояснює, що використання адвокатом свого права на оскарження рішення щодо нього до суду унеможливило б використання ним передбаченого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" права на оскарження рішення органу адвокатського самоврядування до вищого "апеляційного" органу адвокатського самоврядування, оскільки звернувшись спочатку до суду або одночасно до суду і ВКДКА, позивач втратив би можливість реалізувати своє законне право на оскарження рішення КДКА до ВКДКА.
		Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
		Розумні строки в адміністративному судочинстві  це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
		Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 990/102/22.
		У постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №640/12324/19 викладено правовий висновок про те, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
		Верховний суд у постанові від 31.01.2020 у справі №640/3026/19 дійшов висновку, що "Так Законом №5076-VI передбачено спеціальну процедуру оскарження рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів, надаючи альтернативу оскарження  чи до суду, чи до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом на оскарження спірного рішення, звернувшись у тридцятиденний строк до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Із позовом до суду щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 20 серпня 2018 року № 59 позивач звернувся 19 лютого 2019 року.......Однак, Верховний Суд наголошує, що звернення позивача зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури."
		У постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 640/17351/19 викладено такий висновок щодо застосування норм права: "Суть приписів частини першої статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що передбачає "право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури", розкривається через сполучник "або", надаючи, як зазначено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/3026/19, "альтернативу оскарження" - чи до суду, чи до ВКДКА, без звернення до суду, що і може вважатися досудовим врегулюванням спору."
		Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що позивач не був позбавлений права на оскарження спірного рішення КДКА після його перегляду ВКДКА, але лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА.
		Верховний суд у постанові від 11.04.2024 у справі №640/14734/22 зазначив, що ".....Згідно з частиною сьомою статті 52 Закону №5076-VI рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
		Таким чином, строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.07.2022 за скаргою ОСОБА_30 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 11.02.2021 про притягнення ОСОБА_31 до дисциплінарної відповідальності становить саме тридцять днів і обчислюється з дня його прийняття".
		За приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Таким чином, висновки щодо застосування норм права, викладені в зазначених вище постановах Верховного Суду, є обов`язковими для врахування судом першої інстанції.
		Аналізуючи вказані норми права та висновки Верховного суду, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що звернення позивача зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а позивач не позбавлений права на оскарження спірного рішення КДКА після його перегляду ВКДКА, але лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА.
		Позивачем ні в суді першої істанції, ні в суді апеляційної інстанції не наведено обставин, які були б об`єктивно непереборними, які б не залежали від його волевиявлення, та які б були пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду протягом встановленого законом строку звернення до суду з позовом в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин. 
		Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що наведені позивачем у заяві від 17 липня 2024 року обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтованою пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 у справі "Меньшакова проти України").
		У рішенні від 18.10.2005 у справі "МШ "Голуб" проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
		Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
		За змістом статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
		Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність обгрунтованих підстав для визнання неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 17 липня 2024 року, відповідно задоволення клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про залишення без розгляду позовної заяви у справі №440/1519/24 в частині позовних вимог, часткове задоволення заяви Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду у справі №440/1519/24 та залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців.
		Поряд із тим, посилання позивача на висновки Верховного Суду викладені у постановах від 25.02.2021 у справі №580/3469/19, від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а, від 08.08.2019 у справі №480/106/19, від 19.03.2020 у справі №140/1757/19, від 28.05.2020 у справі №200/11547/19-а, від 11.02.2021 у справі №580/3380/19, є безпідставними, оскільки вказані справи не є релевантними до предмету даного спору.
		За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців, без розгляду.
		Колегія суддів, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті останньої, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
		Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
		Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 по справі № 440/1519/24 - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. 
		 
		Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді   Л.В. Курило   Л.В. Мельнікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...