Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/5000/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано судом: 28.10.2024. Зареєстровано: 31.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2024.
Дата набрання законної сили: 28.10.2024
Номер судового провадження: 13423/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 жовтня 2024 р.Справа № 440/5000/24
		Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
		Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
		за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Кузіна Ж.В., повний текст складено 17.09.24 року по справі № 440/5000/24
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 
		про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся в Полтавський окружний адміністративний суд з позовом до Північного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року справа передано на розгляд до Київського районного суду м. Полтави.
		Рішення Київського районного суду м. Полтави від 17.09.2024 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Північного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі. Скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення № ПНС/СМ/11434/057-ПНС/СМ/5882/059/П/ПТ/ПС від 12.04.2024 року головного державного інспектора Північного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Міщенко К.Ю. про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. за ст. 188-6 КУпАП на ОСОБА_1 . Закрито справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.188-6 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 850 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань із Північного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605,60 грн.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 17.09.2024 в справі № 440/5000/24 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що Міжрегіональним управлінням проведено позаплановий захід держаного нагляду (контролю) Комунального обласного підприємства Сумської обласної ради «Навчально  виробничий центр» (далі КОП СОР «Навчальновиробничий центр»). За результатами якого складено Акт від 20 липня 2023 року № ПНС/СМ/1434/057 в якому зафіксовано порушення КОП СОР «Навчально  виробничий центр» вимог частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а саме порушення строків виплати заробітної плати з січня по травень 2023 року. За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) посадовими особами Міжрегіонального управління КОП СОР «Навчально-виробничий центр» було внесено Припис від 20.07.2023 № ПНС/СМ/11434/057/П про усунення виявлених порушень з терміном виконання до 21.08.2023р. Вказаним приписом було зобов`язано т.в.о. директора КОП СОР «Навчальновиробничий центр» Кідіменка П.П. усунути виявлені порушення, тобто виплати найманим працівникам заборгованість по заробітній платі, а також забезпечити додержання норм законодавства про працю, тобто позивач, як керівник підприємства, у подальшому повинен був забезпечити повноту і своєчасність виплати заробітної плати працівникам. Зазначає про те, що в ході позапланової перевірки, проведеної 04-05 квітня 2024 з питань виконання вимог Припису встановлено, що за строк передбачений для виконання Припису, а саме з липня по серпень 2023 року заробітна плата в КОП СОР «Навчально-виробничий центр» виплачувалась пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснювалась виплата. У зв`язку з невиконанням вимог Припису і незабезпеченням позивачем, як керівником підприємства вимог законодавства про працю щодо дотримання строків виплати заробітної плати за липень-серпень 2023 року згідно статті 1886 КУпАП посадовими особами Міжрегіонального управління складено протокол про адміністративне правопорушення № ПНС/СМ/11434/057-ПНС/СМ/5882/059/П/ПТ від 05.04.2024р у присутності ОСОБА_1 , який відмовився від його підписання та одержання.
		Позивач своїм правом, передбаченим ст. ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
		Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
		Судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
		Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
		Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено, що інспекторами Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 20.07.2023 року складено Акт № ПНС/СМ/11434/057.
		Акт підписано т.в.о. директора Варакутою В.Є.
		На підставі акту перевірки від 20.07.2023 року № ПНС/СМ/11434/057 інспекторами винесено припис від 20.07.2023 року ПНС/СМ/11434/057/П про усунення виявлених порушень згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в частині порушення строків виплати заробітної плати працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , відповідно т.в.о. директора ОСОБА_4 зобов`язаний усунути порушення у строк до 21.08.2023 року.
		Листом № 227 від 21.08.2023 року Комунального обласного підприємства «Навчально-виробничого центру» на виконання припису № ПНС/СМ/11434/057/П від 20.07.2023 року направлений перелік документів щодо погашення у повному обсязі заборгованості перед працівниками по заробітній платі за липень 2023 року та 21.08.2023 року виплачений аванс за серпень 2023 року.
		Лист отримано 21.08.2023 року, що підтверджується штампом даного управління.
		У подальшому, інспекторами Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 05.04.2024 року складено Акт № ПНС/СМ/11434/057-ПНС/СМ/5882/059.
		На підставі акту перевірки від 05.04.2024 року № ПНС/СМ/11434/057-ПНС/СМ/5882/059 інспекторами винесено припис від 05.04.2024 року ПНС/СМ/11434/057-ППС/СМ/5882/059/П.
		На підставі чого складено протокол про адміністративне правопорушення № ПНС/СМ/11434/057ППС/СМ/5882/059/П/ПТ від 05.04.2024 року про вчинення адміністративного правопорушення, а саме: не виконання вимог припису від 20.07.2023 року № ПНС/СМ/11434/057/П на підставі п.п.4.1.4.2. розділу 4 Колективного договору на 2019-2021 рік в частині порушення вимог законодавства про працю, відповідальність за що передбачено статтею 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 05 квітня 2024 року № ПНС/СМ/11434/057ППС/СМ/5882/059/П/ПТ та додані до нього матеріали справи про адміністративне правопорушення, головним державним інспектором Північного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Міщенко К.Ю. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № ПНС/СМ/11434/057-ПНС/СМ/5882/059/П/ПТ/ПС від 12.04.2024 року на ОСОБА_1 , який працює в.о. директора КОП СОР «Навчально-виробничого центру» та притягнено до адміністративної відповідальності за порушення статті 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
		Не погодившись із правомірністю постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в.о. директор ОСОБА_1 вжив всіх можливих заходів щодо виплати заробітної плати працівникам підприємства, у встановлені законодавством терміни.
		Суд першої інстанції дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КУпАП.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Так, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Своєю чергою, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад (ст. 259 Кодексу Законів про працю України).
		Таким органом, згідно з Положенням про Державну інспекцію з питань праці України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року №386/2011, є Державна інспекція з питань праці України, яка здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
		Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
		Згідно статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом
		За приписами частини першої статті 6 цього ж Закону підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема:
		- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
		- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
		Згідно пункту 19 та пункту 20 Порядку №295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
		Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.
		Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 23 Порядку).
		Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
		Частиною першою статті 24 зазначеного Закону передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом ( в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом) але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
		Відповідно до частини першої статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
		Колегія суддів зазначає, що статтею 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
		Згідно зі ст. 188-6 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіальних органів щодо усунення порушень законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або недопущення посадових осіб цих органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
		У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
		При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
		Статтею 268 КУпАП встановлені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до частини першої якої особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		При цьому, суд звертає увагу на те, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (п.1 статті 247 КУпАП).
		Відповідно, стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
		Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З матеріалів справи встановлено , що підставою для прийняття оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення № ПНС/СМ/11434/057-ПНС/СМ/5882/059/П/ПТ/ПС від 12.04.2024 року головного державного інспектора Північного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Міщенко К.Ю. про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. за ст. 188-6 КУпАП на ОСОБА_1 слугував акт від 05.04.2024 року № ПНС/СМ/11434/057-ПНС/СМ/5882/059, який складений за результатами проведення позапланого заходу державного нагляду щодо додержання вимог законодавства у сфері праці, підставою якого є перевірка виконання субєктом господарювання припису від 20.07.2023 № ПНС/СМ/11434/057/П, який видано зв результатами попереднього заходу.
		Вказаним актом встановлено , що заробітня плата працівникам не виплачувалася на умовах, визначених трудовим договором, чим порушено вимоги ч.1 ст.10 ЗУ № 2136. отже припис від 20.07.2023 № ПНС/СМ/11434/057/П не виконано.
		Із матеріалів справи встановлено, що 20.07.2023 складено акт № ПНС/СМ/11431/057 яким встановлено, що з січня 2023 по травень 2023 КОП СОР «Навчально  виробничий центр» порушується строки виплати заробітної плати та заробітна плата виплачується пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Встановлено порушення ч.1 ст. 10 ЗУ № 2136. 
		20.07.2023 складено припис № ПНС/СМ/11434/057/П, в якому зобов`язано т.в.о. директора Комунального обласного підприємства «Навчально-виробничого центру» усунути порушення та забезпечити додержання норм законодавства про працю строком - 21.08.2023.
		Колегія суддів зазначає, що припис від 20.07.2023 року № ПНС/СМ/11434/057/П КОП СОР «Навчально  виробничий центр» не оскаржено.
		Листом № 227 від 21.08.2023 року Комунального обласного підприємства «Навчально-виробничого центру» на виконання припису № ПНС/СМ/11434/057/П від 20.07.2023 року направлений перелік документів щодо погашення у повному обсязі заборгованості перед працівниками по заробітній платі за липень 2023 року та 21.08.2023 року виплачений аванс за серпень 2023 року.
		При цьому, в матеріалах справи відсутнє підтвердження виконання другої частини припису щодо забезпечення додержання норм законодавства про працю щодо виплати у період дії припису з 21.07.2023 по 21.08.2023.
		Так, позаплановою перевіркою проведеною 04-05 квітня 2024 року встановлено, що нараховану заробітну плату за липень, серпень 2023 року працівникам було виплачено частково, а саме: - заробітна плата за липень 2023 року ОСОБА_3 у сумі 7979,43грн. виплачена частинами: 1610,00грн.  09.08.2023, 1610,00грн  11.08.2023, 1610,00грн  15.08.2023, 1593,44грн.  17.08.2023; - заробітна плата за липень ОСОБА_5 у сумі 14296,00грн. виплачена частинами  1610,00грн  09.08.2023, 1610,00грн.  11.08.2023, 2415,00грн  15.08.2023, 5873,28грн.  17.08.2023; - заробітна плата за липень ОСОБА_6 нарахована у сумі 9171,00 грн. виплачена частково  1610,00грн.  09.08.2023, 1610,00грн.  11.08.2023, 1610,00грн.  15.08.2023, 2552,66грн.  17.08.2023; - заробітна плата за липень ОСОБА_4 нарахована у сумі 23554,00грн. виплачена частинами  3220,00грн.  21.08.2023, 805,00грн.  23.08.2023, 2817,50грн.  25.08.2023, 3220,00грн.  31.08.2023, 2415,00грн.  01.09.2023, 2415,00грн.  06.08.2023, 3703,00грн.  08.09.2023, 365,47грн.  08.09.2023; - заробітна плата за липень ОСОБА_1 у розмірі 21603,00грн. виплачена частинами - 3220,00грн.  21.08.2023, 805,00грн.  23.08.2023, 2817,50грн.  25.08.2023, 3220,00грн.  31.08.2023, 2012,50грн.  01.09.2023, 2415,00грн.  06.09.2023, 2900.42грн.  08.09.2023; - заробітна плата за серпень ОСОБА_4 у сумі 23554,00грн. та ОСОБА_1 в сумі 21603,00грн. виплачувалася частинами впродовж періоду з 21.08.2023 по 08.09.2023р.
		Таким чином, в період дії припису липень-серпень 2023 року заробітна плата працівникам КОП СОР «Навчально-виробничий центр» виплачувалася з порушенням строку визначеного трудовим договором, що є порушенням частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Позивачем, як керівником підприємства, в період дії припису не забезпечено додержання норм законодавства про працю в частині дотримання строків виплати заробітної плати за липень-серпень 2023 року. Тобто, усунувши одне порушення (виплативши заборгованість по заробітній платі), позивач одразу ж вчиняє інше порушення (несвоєчасна та не в повному обсязі виплата заробітної плати працівникам за липень-серпень 2023 року).
		Щодо доводів позивача з посиланням на наказ № 176 від 23.06.2022 року «Про зупинення дії окремих положень колективного договору», виданийо Комунальним обласним підприємством Сумської обласної ради «Начально-виробничий центр», яким на період дії воєнного стану в Україні зупинено дію наступних положень Колективного договору Комунального обласного підприємства Сумської обласної ради «Начально-виробничий центр»: розділ 4 «Оплата праці»- п. 4.1.2,п. 4.1.3, п. 4.1.4.2, п. 4.1.4.3, п. 4.1.4.4, п. 4.1.6.2, колегія суддів зазначає, що зупинення строків виплати заробітної плати не має суперечити статті 115 КЗпП України, яка визначає, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. 
		Наказ роботодавця не може погіршувати умови оплати праці працівників ніж ті, що визначені нормою КЗпП України.
		Щодо доводів позивача з посиланням на порушення процедупри притягнення його до адміністративної відповідальності.
		Як вбачається з матеріалів справи, при винесенні протоколу про адміністративне правопорушення представник КОП СОР « Навчально-виробничий центр» відмовився від його підписання та одерження .
		Так, судом витребувано від апелянта рекомендований лист, докази направлення та вручення ОСОБА_1 протоколу про адміністративне провопорушення від 05.04.2024 року .
		Відповідно до наданих апелянтом відомостей з сайту « Укрпошта» відповідачем направлено ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про дату, час та місце розгляду справи. Протокол від 05.04.2024 було вручено за довіреністю 08.04.2024.
		Колегією суддів у відкритому судовому засіданні досліджено відеозапис 2-2-2c9a1280-91ce-11ef-8de7-c3bef420086e, наданий відповідачем.
		Відповідно до відеозапису 2-2-2c9a1280-91ce-11ef-8de7-c3bef420086e позивач був присутній на розгляді вищезазначеного протоколу в Управлінні інспекційної діяльності у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 12.04.2024.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що постанова, винесена інспектором Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці по справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень є законною та скасуванню не підлягає.
		Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Таким чином, розглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову.
		Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
		Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
		За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про залишення позову без задоволення .
		Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнити.
		Рішення Київського районного суду м. Полтави від 17.09.2024 по справі № 440/5000/24 скасувати.
		Прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. 
		Повний текст постанови складено 28.10.2024.
		Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис)  (підпис) І.С. Чалий   І.М. Ральченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...