Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 351/715/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 30.10.2024. Зареєстровано: 31.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2024.
Дата набрання законної сили: 29.11.2024
Номер судового провадження: 1-кп/351/40/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022090000000373

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                    Справа № 351/715/23                     Номер провадження №1-кп/351/40/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 жовтня 2024 року            м. Снятин    
		 
		Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
		головуючого судді                    -  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання        -  ОСОБА_2 ,
		прокурора                        -  ОСОБА_3 , 
		потерпілої                        -  ОСОБА_4 ,
		представника потерпілого                -  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого                    - ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снятина кримінальне провадження № 12022090000000373 від 01.11.2022 за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бишів Макарівського району Київської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців не має, не є інвалідом, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 27.09.2022 Снятинським районним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 34000 грн.,
		у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		31 жовтня 2022 року близько 22.00 год. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, в приміщенні літньої кухні за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклого словесного конфлікту, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, наніс ряд ударів руками та ногами в область голови та по тілу своєму сусіду ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинивши йому, згідно з висновком судово-медичної експертизи, тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя, у вигляді закритої черепно-мозкової травми, набряку головного мозку, крововиливу під оболонки головного мозку, переломів ребер, перелому кісток носу, забійної рани чола справа, рани слизової нижньої губи, синців правого і лівого ока, синців шиї, крововиливу в сполучну тканину лівого ока, крововиливів в м`які покриви голови, крововиливів в міжреберні м`язи. В загальному ОСОБА_6 наніс ОСОБА_7 не менше 15 ударів по голові та тілу. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 помер на місці.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, визнав частково, суду пояснив, що приблизно 4-5 місяців проживає у житловому будинку сам. Помешкання на ніч не закриває, оскільки у цьому не бачить необхідності. ОСОБА_4 раніше приходив до нього додому, допомагав по господарству, переважно приходив після обіду. Останній раз був у нього вдома приблизно два місяці назад. З ОСОБА_4 перебували у дружніх відносинах та вели адекватне спілкування. Раніше з ОСОБА_4 перебували в одній компанії та вживали спиртні напої. 
		31 жовтня 2022 року близько 22.00 год. він перебував за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , окрім нього у будинку нікого не було. До нього додому прийшов ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, проте останній не хитався, рухи були чіткими. При спілкуванні проявив себе гостро та сказав, щоб він залишав всю роботу біля хати і йшов з ним випивати. Він не хотів залишати ОСОБА_4 у кухні самого, номер телефону матері останнього йому не відомий, телефонувати у поліцію не бачив потреби. У відповідь він сказав, щоб ОСОБА_4 йшов додому, вживати алкоголь відмовився, оскільки була пізня година. ОСОБА_4 почав ображати його і його сестру та матір нецензурними словами, наполягав на тому, щоб він йшов пити алкоголь з останнім. Під час даного конфлікту ОСОБА_8 сильно рознервувався і вважає, що ОСОБА_4 повів себе некоректно, увірвавшись у чуже приміщення. У відповідь він просив, щоб ОСОБА_4 йшов додому, однак останній проявив себе агресивно та почав наносити удари правою ногою в область грудної клітки, згодом в область ноги та розпочалася бійка. Після чого ОСОБА_8 у відповідь наніс ОСОБА_4 удар рукою в область щелепи, під час чого перестав контролювати емоції та удари, і почав наносити удари в область обличчя, грудей, і вже толком не може згадати куди. Крім того, наносив удари ногами в ліву ногу вище коліна, 2-а рази в груди, та згодом бив кулаками по голові. Після того, як він вдарив ОСОБА_4 останній раз, той впав на спину і втратив свідомість, обличчя останнього було у крові та він нічого не говорив. О котрій годині відбувались саме ці події він не пам`ятає. Сама бійка тривала приблизно від 20 хвилин до однієї години, скільки ударів ним було завдано, він не рахував. Йому відомо, що у ОСОБА_4 були раніше зламані ребра, однак він їх не ламав. Оскільки ОСОБА_4 дуже сильно образив його та його рідних, внаслідок злості та агресії він перебував у затьмареному розумі. Після чого взяв телефон із кухні та пішов до житлового будинку, однак не пригадує як саме зайшов, бо через емоції і нерви мав затьмарений розум. До кухні до ранку не заходив. Наміру вбивати ОСОБА_4 не мав, аптечки вдома не було, і пояснити чому він не надав ОСОБА_4 першої медичної допомоги, він не може, так як перебував у шоковому стані, не хотів нікуди телефонувати, так як не усвідомлював, що ОСОБА_4 може померти. О котрій годині зайшов до хати не пам`ятає, і скільки часу провів біля телефона також не пам`ятає. Заснув біля 2 години ночі, біля 8 години ранку прокинувся, пішов до криниці, а потім зайшов до кухні і зрозумів, що ОСОБА_4 помер. Через пів години подзвонив до адвоката, у невідкладну допомогу та поліцію. Напередодні вчинення злочину емоційно почував себе добре, агресії не відчував. ОСОБА_4 нижчий від нього зростом, середньої статури. Внаслідок бійки з ОСОБА_4 у нього відсутні тілесні ушкодження, проте відчував біль у нозі. Вважає, що своїми діями захищав себе. Відчуває співчуття до рідних та шкодує за обставини, які відбулися та не може відповісти на те, як він оцінює свій вчинок. З цивільним позовом згоден, визнає його повністю та готовий відшкодувати завдану шкоду.
		Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що ОСОБА_6 проживає у неї по сусідству через дві хати. ОСОБА_6 перебував з її сином у дружніх відносинах, конфліктів між ними раніше не було. Син не зловживав алкоголем і до ОСОБА_6 без потреби не ходив. Померлий ОСОБА_7 є її сином. 31 жовтня 2022 року близько 21.00 год. вона бачила сина вдома, про те, що він пішов ввечері з дому, не знала і не чула, щоб ОСОБА_6 кликав його до себе додому у гості. Вранці вона шукала сина, проте ніде не змога знайти. Йшовши по вулиці на подвір`ї житлового будинку, де проживає ОСОБА_6 , побачивши останнього, запитала чи він не знає де її син, на що він відповів: потім побачиш де твій син. 01.11.2022 близько 09.30 год. приїхав автомобіль невідкладної допомоги і зупинився біля житлового будинку обвинуваченого ОСОБА_6 ЇЇ син уже на цей час був мертвий, про обставини смерті їй нічого не відомо. Мама ОСОБА_6 пропонувала їй гроші, проте ніяких коштів вона так і не дала та від них не отримала. ОСОБА_6 за весь цей час жодного разу не вибачився, жодної копійки спричиненої шкоди не відшкодував, а тому вона підтримує свій цивільний позов та просить суд обрати суворе покарання ОСОБА_6 . 
		Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_9 суду пояснив, що він особисто проводив судово-психіатричну експертизу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , під час проведення якої було встановлено, що в обвинуваченого ОСОБА_6 наявна дуже незначна розумова відсталість, вважає, що він повністю осудний та міг керувати своїми діями, складності при проведенні обстеження останнього не виникало. Якби при проведенні експертизи ним було встановлено, що перед тим як ОСОБА_6 спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 , останній ображав його нецензурними словами та спричинив йому тілесні ушкодження, то його б висновок не змінився. Зазначив, що при наявності відомостей про те, що у ОСОБА_6 наявна легка розумова відсталість (дебільність), він не надав би іншого висновку. На його думку, ОСОБА_6 повністю осудний, не є обмежено осудним і не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, оскільки його розумова відсталість є дуже незначною. Вважає, що емоційний стан, в якому ОСОБА_6 здійснив даний вчинок, повинен перевірити експерт психолог, оскільки питання психології не входять до його компетенції. Вважав би за необхідне скерувати ОСОБА_6 на проведення судово-психологічної експертизи.
		 
		Не дивлячись на часткове визнання своєї вини, вина ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
		- протоколом огляду місця події від 01.11.2022 та фототаблицею до нього, згідно з яким місцем проведення огляду є господарство ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . На відстані від міжкімнатних дверей кімнати літньої кухні близько 97 см. розташоване тіло ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 . Вказане тіло розташоване в напрямку головою до дерев`яного стелажу, який розташований ліворуч від входу в приміщення на відстані 90 см. Ноги тіла ОСОБА_7 паралельні до меблевої частини з поличками, розташованої праворуч під стіною від кухні на відстані близько 5 см. Близько на відстані 10 см від голови ОСОБА_7 розташована куртка синього кольору, яка належить ОСОБА_7 Усе обличчя вимащено речовиною бурого кольору схожою на кров. У останнього наявні тілесні ушкодження. Під час огляду житлового приміщення літньої кухні вилучено: змив РБК з ручки вхідних дверей внутрішньої сторони під № 1, змив РБК з ручки міжкімнатних дверей під № 2, змив РБК з порогу міжкімнатних дверей № 3, змив з поверхні підлоги сліду РБК під № 4, 5, під № 6 тіло ОСОБА_7 , під № 7 рушник з слідами РБК, під № 8 куртка потерпілого зі слідами РБК, під № 9 змив РБК з кахлю печі. Під час огляду приміщення житлового будинку було вилучено: одяг ОСОБА_6 , а саме: штани, кофта та футболка, гумові тапочки, мобільний телефон. 
		Т. 1 а.с. 190-223;
		- протоколом огляду трупа від 01.11.2022 та фототаблицею до нього, згідно з яким місцем проведення огляду є приміщення моргу Снятинської ЦРЛ Коломийського району Івано-Франківської області. На тілі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено: светр спортивний синього кольору, штани спортивні синього кольору, носки чорного кольору. 
		Такі тілесні ушкодження: на чолі справа рана лінійної форми косо розміщена, краї рани не рівні осаднені, навкруг правого ока синець овальної форми, навкруг лівого ока синець овальної форми, крововилив в ділянці шиї, на передній поверхні 6 синців подовгуватої форми, на слизовій нижньої губи з правої сторони рана, крепітація ребер, припорація грудної клітки. Виявлене під час огляду вилучено: спортивна кофта синього кольору, штани синього кольору, шкарпетки чорного кольору; змив з лівої та з правої рук на марлевий тампон, зріз з нігтів з лівої та правої руки; зразок крові ОСОБА_7 на марлевий бинт.
		Т. 1 а.с. 226-236;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.11.2022, який проведено в с. Борщів, розпочато о 12.16 год. закінчено о 12.53 год., за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України за фактом спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Слідча дія проводилася з дотримання вимог ст. 104, 223, 240 КПК України, з метою перевірки і уточнення показань наданих підозрюваним ОСОБА_6 щодо обставин, які мали місце 31.10.2022. Слідчим експериментом встановлено: на пропозицію розказати та показати на місці вчинення злочину підозрюваний ОСОБА_6 погодився та запропонував пройти до будинку АДРЕСА_1 за місцем його проживання. Підозрюваний ОСОБА_6 повідомив, що 31.10.2022 в період часу з 19.00 до 21.00 год, коли він перебував за місцем проживання в приміщенні літньої кухні до нього прийшов його знайомий ОСОБА_10 та запропонував йому піти з ним розпити спиртне, на що останній не погодився. Через відмову розпити спиртне між підозрюваним ОСОБА_6 та ОСОБА_11 виник словесний конфлікт, ОСОБА_6 запропонував йому пройти в приміщення літньої кухні, де вказав на місце конфлікту. Далі підозрюваний за допомогою макета людини показав, як саме він спричиняв тілесні ушкодження ОСОБА_7 , а саме наніс ряд ударів руками та ногами по тілу та голові ОСОБА_7 . ОСОБА_6 показав, як наніс ОСОБА_7 спочатку три удари в область голови кулаком правої руки, а після того, як останній впав на підлогу обличчям догори, наніс йому ряд ударів руками та ногами по тілу та по голові, в загальній кількості близько 15 ударів. Підозрюваний ОСОБА_6 показав як саме наносив удари спочатку правою ногою наніс удар по припіднятій правій нозі потерпілого, далі показав, як наніс три удари ногою зверху-вниз в грудну клітку потерпілого, а далі наніс ряд ударів в область голови та обличчя кулаком правої руки. 
		Т. 1 а.с. 248-250, т. 2 а.с. 139;
		- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07.03.2023, згідно з яким старший слідчий СУ ГУНП в Івано-Франківській області майор поліції ОСОБА_12 у період часу з 10 год. 55 хв. до 11 год. 20 хв. у приміщенні КНП «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради», що знаходиться вул. Вовчинецька, 221, м. Івано-Франківськ, на підставі постанови прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури, погодженої з керівником прокуратури, отримав копію карти виїзду швидкої допомоги № 117 від 01.11.2022 на ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , та аудіозапис виклику швидкої медичної допомоги від 01.11.2022 за адресою: буд. АДРЕСА_1 .
		Т. 2 а.с. 19-22;
		- звукозаписом телефонного дзвінка на спецлінію «102», який надійшов 01.11.2022 з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 .
		Т. 2 а.с. 24-25;
		- висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 № 55 від 12.12.2022, згідно з яким:
		1. Смерть гр. ОСОБА_7 наступила від закритої черепно-мозкової травми, набряку головного мозку, крововиливу під оболонки головного мозку, що підтверджується морфологічними даними розтину трупа: набряк головного мозку та легень, наявність крововиливу під м`які оболонки головного мозку, повнокрів`я внутрішніх органів, темна рідка кров, набряк та набухання головного мозку. 
		2. Смерть настала в термін 16-20 годин до моменту розтину.
		3.4.7. При дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, набряку головного мозку, крововиливу під оболонки головного мозку, перелому кісток носу, переломів ребер зліва, забійної рани чола справа, рани слизової нижньої губи, синців правого і лівого ока, синців шиї, крововиливу в сполучну тканину лівого ока, крововиливів в м`які покриви голови, крововиливи в міжреберні м`язи, які утворилися від дії тупих твердих предметів, якими можуть бути кулаки рук, ноги, можуть відповідати терміну вказаному в постанові і відносяться:
		а) закрита черепно-мозкова травма, набряк головного мозку, крововилив під оболонки головного мозку, до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя; 
		б) переломи ребер до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя;
		в) перелом кісток носу, забійна рана чола справа, рана слизової нижньої губи, синці правого і лівого ока, синці шиї, крововилив в сполучну тканину лівого ока, крововиливи в м`які покриви голови, крововиливи в міжреберні м`язи до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
		5. Всі вищеописані тілесні ушкодження утворились прижиттєво і стоять в прямому причинному зв`язку з настанням смерті (закрита черепно-мозкова травма, набряк головного мозку, крововилив під оболонки головного мозку). 
		6. Смерть настала в проміжок часу від декількох хвилин до години.
		8. Для спричинення вищеописаних тілесних ушкоджень було нанесено не менше 15-ти ударів.
		9. В момент отримання вищеописаних тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_7 міг знаходитись у вертикальному або близькому до нього положенні та в горизонтальному положенні.
		10. Вищеописані тілесні ушкодження могли утворитись як при боротьбі, так і при самообороні.
		11. Після спричинення вищеописаних тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_7 міг кричати та виконувати незначні рухи.
		12. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_7 , 1974 р.н., дано наступний висновок: виявлено етиловий спирт в крові в концентрації - 1,06 проміле, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння. 
		13. При судово-імунологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_7 , 1974 р.н., дано наступні підсумки: кров з трупа ОСОБА_7 , 1974 р.н., відноситься до групи А ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною сироваткою АВО.
		Т. 2 а.с. 37-39;
		- висновком судово-медичного дослідження (обстеження) рідкої крові із трупа ОСОБА_7 № 1005 від 03.11.2022, згідно з яким кров із трупа ОСОБА_7 , 1974 р.н. відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.
		Т. 2 а.с. 40;
		- висновком судово-токсикологічного дослідження крові трупа ОСОБА_7 № 1336 від 21.11.2022, згідно з яким при судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_13 , 1974 року народження ВИЯВЛЕНО: етиловий спирт в концентрації в крові - 1,06 г/л. (проміле);
		НЕ ВИЯВЛЕНО: метилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів.
		Т. 2 а.с. 41-42;
		- висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_6 № 638 від 14.12.2022, згідно з яким у гр. ОСОБА_6 на момент огляду будь-яких тілесних ушкоджень та їх слідів не виявлено.
		Т. 2 а.с. 43;
		- висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_6 № 746 від 30.12.2022, згідно з яким: 
		1.2, 1.4. На даний час ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічною хворобою не страждає, виявляє легку розумову відсталість в ступені легкої дебільності, може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		1.1., 1.3. У період інкримінованих дій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав, не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		1.5. За своїм психічним станом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Т. 2 а.с. 44-46;
		- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/109-22/12055-БД від 10.02.2023, згідно з яким встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 1), які наведено в таблиці 1.1 додатку 1. 
		Т. 2 а.с. 48-54;
		- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/109-22/12054-БД від 08.02.2023, згідно з яким встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові потерпілого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 1), які наведено в таблиці 1.1 додатку 1. 
		Т. 2 а.с. 56-62;
		- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/109-22/12056-БД від 13.02.2023, згідно з яким:
		1. У наданих для дослідження зрізах нігтьових пластин з правої та лівої рук ОСОБА_6 (об`єкти № 1, 2) виявлено клітини з ядрами та кров людини. Встановлено генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті з правої руки ОСОБА_6 (об`єкт № 1), які наведено в таблиці 1.1 додатку 1.
		Також встановлено генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті з лівої руки ОСОБА_6 (об`єкт № 2), які є змішаними, містять генетичні ознаки більш ніж двох осіб та для ідентифікації не придатні.
		2. Генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті з правої руки ОСОБА_6 (об`єкт № 1) є змішаними та містять генетичні ознаки двох осіб, а саме: генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_7 (об`єкт № 1 згідно з висновком експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 08.02.2023 № CE-19/109-22/12054-БД) та зразка букального епітелію ОСОБА_6 (об`єкт № 1 згідно з висновком експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 10.02.2023 № CE-19/109-22/12055-БД).
		Т. 2 а.с. 64-74;
		- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/109-22/12057-БД від 15.03.2023, згідно з яким:
		1-4. На наданому для дослідження одязі та взутті підозрюваного ОСОБА_6 , а саме в місцях найбільш ймовірного контакту із тілом людини, на штанах (об`єкт № 1.1), кофті (об`єкти № 2.1, 2.2), футболці (об`єкт № 3.1), парі шльопанців (об`єкти № 4.1, 5.1) виявлено клітини з ядрами. На штанах (об`єкти 1.2, 1.3, 1.4, 1.5), кофті (об`єкти № 2.3, 2.4, 2.8), парі шльопанців (об`єкти № 4.2, 5.2) виявлено кров людини. На кофті (об`єкти № 2.5, 2.6, 2.7) та футболці (об`єкти № 3.2, 3.3) крові людини не виявлено, у зв`язку з чим подальше дослідження даних об`єктів не проводили.
		Встановлено генетичні ознаки клітин, виявлених на штанах (об`єкт № 1.1), кофті (об`єкти № 2.1, 2.2), футболці (об`єкт № 3.1), парі шльопанців (об`єкти № 4.1, 5.1) та слідів крові, виявлених на штанах (об`єкти № 1.2. 1.3, 1.4, 1.5), кофті (об`єкти № 2.3, 2.4, 2.8), парі шльопанців (об`єкти № 4.2, 5.2), які наведено в таблицях 1.1, 2.1, додатки 1, 2. Генетичні ознаки клітин, виявлених на штанах (об`єкт № 1.1) та шльопанці на ліву ногу (об`єкт № 5.1) є змішаними, містять генетичні ознаки двох осіб, а саме генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_7 (об`єкт № 1 у висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 08.02.2023 № CE-19/109-22/12054-БД) та зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 (об`єкт № 1 у висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 10.02.2023 № CE-19/109-22/12055-БД).
		Генетичні ознаки слідів крові, виявлених на штанах (об`єкти № 1.2, 1.3, 1.4, 1.5), кофті (об`єкти № 2.3, 2.8), парі шльопанців (об`єкти № 4.2, 5.2) збігаються між собою та збігаються із генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_7 (об`єкт № 1 у висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 08.02.2023 № CE-19/109-22/12054-БД) і не збігаються із генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 (об`єкт № 1 у висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 10.02.2023 № СЕ-19/109-22/12055-БД).
		Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові потерпілого ОСОБА_7 (об`єкт № 1 у висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 08.02.2023 CE-19/109-22/12054-БД) та в об`єктах № 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 2.3, 2.8, 4.2, 5.2 складає 6,59 х 10-35. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,52 х 1034 осіб.
		Походження генетичних ознак слідів крові, виявлених у об`єктах № 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 2.3, 2.8, 4.2, 5.2 від ОСОБА_6 виключається.
		Генетичні ознаки клітин, виявлених на кофті (об`єкт № 2.1), футболці (об`єкт № 3.1) та слідів крові, виявлених на кофті (об`єкт № 2.4), збігаються між собою та збігаються із генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 (об`єкт № 1 у висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 10.02.2023 № СЕ-19/109-22/12055-БД) і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_7 (об`єкт № 1 у висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 08.02.2023 № CE-19/109-22/12054-БД).
		Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 (об`єкт № 1 у висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 10.02.2023 СЕ-19/109-22/12055-БД) та в об`єктах № 2.1, 2.4, 3.1 складає 2,23 x 10-34. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 4,47 х 10-33 осіб.
		Походження генетичних ознак клітин, виявлених у об`єктах № 2.1, 3.1 та слідів крові, виявлених у об`єкті № 2.4 від ОСОБА_7 виключається. Генетичні ознаки клітин, виявлених на кофті (об`єкт № 2.2) та шльопанці на праву ногу (об`єкт № 4.1) є змішаними, придатні для ідентифікації лише за домінуючими ДНК-профілями, які збігаються між собою та збігаються із генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 (об`єкт № 1 у висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 10.02.2023 № СЕ-19/109-22/12055-БД) і не збігаються із генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_7 (об`єкт № 1 у висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 08.02.2023 № CE-19/109-22/12054-БД).
		Походження генетичних ознак клітин, генетичні ознаки яких домінують серед змішаних генетичних ознак, у об`єктах № 2.2, 4.1 від ОСОБА_7 виключається.
		Т. 2 а.с. 76-91;
		- висновком судово-медичної експертизи рідкої крові підозрюваного ОСОБА_6 № 1009 від 03.11.2022, згідно з яким кров підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи А ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.
		Т. 2 а.с. 92;
		- висновком судово-медичної експертизи куртки потерпілого ОСОБА_7 № 1035 від 29.11.2022, згідно з яким: 
		3.1. Кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.
		3.2. Кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.
		3.3. В плямах та помарках на куртці (об. № 1-6) потерпілого ОСОБА_7 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО.
		Таким чином, кров на вищевказаному речовому доказі може походити від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В, що не виключає належності крові як потерпілому ОСОБА_7 , так і підозрюваному ОСОБА_6 
		Т. 2 а.с. 93-95;
		- висновком судово-медичної експертизи спортивної кофти, спортивних штанів та однієї шкарпетки потерпілого ОСОБА_7 № 1034 від 28.11.2022, згідно з яким: 
		3.1. Кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном системи АВО.
		3.2. Кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.
		3.3. В плямах на спортивній кофті (об. № 1-4) потерпілого ОСОБА_7 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО.
		Таким чином, кров на вищевказаному речовому доказі може походити від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В, що не виключає належності крові як потерпілому ОСОБА_7 , так і підозрюваному ОСОБА_6 .
		3.4. В плямах на спортивних штанах (об. № 5, 6) потерпілого ОСОБА_7 кров не виявлена. 
		3.5. На одній шкарпетці потерпілого ОСОБА_7 слідів подібних на кров не знайдено.
		Т. 2 а.с. 96-98;
		- висновком судово-медичної експертизи рушника, вилученого з підлоги літньої кухні під час огляду місця події № 1033 від 25.11.2022, згідно з яким: 
		3.1. Кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-в ізосерологічної системи АВО. 
		3.2. Кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.
		3.3. В плямі на рушнику (об. № 1), вилученому з підлоги приміщення літньої кухні під час огляду місця події, виявлена кров людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. 
		Таким чином, кров на вищевказаному речовому доказі може походити від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В, що не виключає належності крові як потерпілому ОСОБА_7 , так і підозрюваному ОСОБА_6 
		Т. 2 а.с. 99-100;
		- висновком судово-медичної експертизи марлевого тампона зі змивом речовини, вилученої під час огляду місця події з кахлю печі літньої кухні № 1030 від 18.11.2022, згідно з яким: 
		3.1. Кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи А з іногемаглютиніном анти ізосерологічної системи АВО. 
		3.2. Кров підозрюваного ОСОБА_15 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти -В ізосерологічної системи АВО.
		3.3. В плямі на марлевому тампоні (об. № 1) зі змивом речовини, вилученої з кахлю в приміщенні літньої кухні під час огляду місця події, виявлена кров людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. 
		Таким чином, кров на вищевказаному речовому доказі може походити від особи (осіб) групи з ізогемаглютинном анти-В, що не виключає належності крові як потерпілому ОСОБА_7 , так і підозрюваному ОСОБА_6 
		Т. 2 а.с. 101-102;
		- висновком судово-медичної експертизи двох марлевих тампонів зі змивами з рук потерпілого ОСОБА_7 № 1031 від 17.11.2022, згідно з яким:
		3.1 Кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-в ізосерологічної системи АВО. 
		3.2. Кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-в ізосерологічної системи АВО.
		3.3. В плямах на марлевих тампонах (об. № 1, 2) зі змивами з рук потерпілого ОСОБА_7 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген А та в об. № 2 ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВО. 
		Таким чином, кров на вищевказаних речових доказах може походити від особи (осіб) групи А ізогемаглютиніном анти-В, що не виключає належності крові як потерпілому ОСОБА_7 , так і підозрюваному ОСОБА_6 
		Т. 2 а.с. 103-104;
		- висновком судово-медичної експертизи двох марлевих тампонів зі змивами з рук підозрюваного ОСОБА_6 № 1032 від 16.11.2022, згідно з яким в помарках на марлевих тампонах зі змивами (об. № 1, 2) з рук підозрюваного ОСОБА_6 , кров не виявлена;
		Т. 2 а.с. 105-106;
		- висновком судово-медичної експертизи двох марлевих тампонів зі змивами з речовини, вилученої під час огляду місця події з ручки вхідних дверей та з ручки міжкімнатних дверей літньої кухні № 1029 від 18.11.2022, згідно з яким: 
		3.1. Кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. 
		3.2. Кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. 
		3.3. В плямах на марлевих тампонах (об. № 1, 2) зі змивами речовини, вилученої з ручки вхідних дверей та ручки міжкімнатних дверей літньої кухні під час огляду місця події, виявлена кров людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген А ізосерологічної системи ABO. 
		Таким чином, кров на вищевказаних речових доказах може походити від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В, що не виключає належності крові як потерпілому ОСОБА_7 , так і підозрюваному ОСОБА_6 
		Т. 2 а.с. 107-109;
		- висновком судово-медичної експертизи трьох марлевих тампонів зі змивами з речовини, вилученої з підлоги літньої кухні під час огляду місця події № 1028 від 18.11.2022, згідно з яким:
		3.1. Кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. 
		3.2. Кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.
		3.3. В плямах на марлевих тампонах (об. № 1-3) зі змивами речовини, вилученої з підлоги літньої кухні під час огляду місця події, виявлена кров людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген А та в об. № 1 ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВО.
		Таким чином, кров на вищевказаних речових доказах може походити від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В, що не виключає належності крові як потерпілому ОСОБА_7 , так і підозрюваному ОСОБА_6 
		Т. 2 а.с. 110-112;
		- висновком судово-медичної цитологічної експертизи піднігтьового вмісту обох рук потерпілого ОСОБА_7 № 147 від 02.12.2022, згідно з яким: 
		1. Згідно «Висновку експерта» № 1005 від 03.11.2022 відділення судово-медичної імунології обласного бюро судово-медичної експертизи кров потерпілого ОСОБА_7 належить до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АABO.
		2. Згідно «Висновку експерта» № 1009 від 03.11.2022 відділення судово-медичної імунології вищевказаного бюро судово-медичної експертизи кров підозрюваного ОСОБА_6 належить до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за тією ж системою.
		3. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук потерпілого ОСОБА_7 (об. № 1, 2) знайдено кров людини, а в об. № 2 і клітини епітеліальної тканини, статеву належність яких встановити не вдалось у зв`язку з непридатністю ядер епітеліальних клітин для даного виду дослідження. Статева належність крові не встановлена у зв`язку з відсутністю в препаратах клітинних елементів крові.
		Розташування клітин в об. № 2 у вигляді пластів може вказувати на травматичний характер їх походження.
		При визначенні групової належності крові та клітин виявлено антиген А ізосерологічної системи АВО.
		Таким чином, враховуючи отримані результати та групу крові осіб, що проходять по справі, доходжу висновку, що кров та клітини могли походити від особи (осіб), в крові якої (яких) міститься антиген А системи АВО, що не виключає можливості походження крові та клітин, як від самого потерпілого ОСОБА_7 так і від підозрюваного ОСОБА_6 
		Т. 2 а.с. 113-115;
		- висновком судово-психологічної експертизи ОСОБА_6 № 573 від 21.05.2024, згідно з яким ОСОБА_6 на момент інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту не перебував. Не перебував він також і в іншому емоційному стані, який міг би суттєво вплинути на його свідомість та діяльність та бути науково-психологічною підставою для юридичного висновку про стан сильного душевного хвилювання. 
		Т. 3 а.с. 74-77.
		Усі досліджені в судовому засіданні та наведені вище докази суд вважає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленомуКПК України, та достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		 
		Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 , доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України. 
		Часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а також його версія, викладена у судовому засіданні, за якою ОСОБА_4 почав ображати його і його сестру та матір нецензурними словами, наполягав на тому, щоб він кинув усі свої справи та йшов пити алкоголь з останнім, першим почав наносити удари правою ногою в область грудної клітки, згодом в область ноги ОСОБА_6 , а тому розпочалася бійка, на думку суду, не знайшла свого підтвердження, а його винуватість суд вважає повністю доведеною зібраними по справі переліченими вище письмовими доказами. 
		На думку суду, обвинувачений ОСОБА_6 помилково вважає, що його дії носили характер самозахисту і мають кваліфікуватись за ст. 118 КК України як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, про що він зазначив у своєму клопотанні (т. 1 а.с. 110), з огляду на таке.
		Так, відповідно дост.27Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань, а згідно з ч. 1ст. 36 КК Українинеобхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони, а перевищенням меж необхідної оборони відповідно до ч. 3ст. 36 КК Українивизнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
		Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
		Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях118та124цьогоКодексу.
		Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна (постанова Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 342/538/14-к).
		Як вбачається з показань обвинуваченого, наданих у судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_4 прийшов без запрошення до нього додому, почав ображати його і його сестру та матір нецензурними словами, наполягав на тому, щоб він кинув усі свої справи та йшов пити алкоголь з останнім, першим почав наносити удари правою ногою в область грудної клітки, а згодом в область ноги ОСОБА_6 і саме тому розпочалася бійка, а обвинувачений змушений був оборонятись.
		Проте, суд вважає таку версію обвинуваченого безпідставною та такою, що не відповідає дійсності, оскільки під час судового розгляду кримінального провадження судом встановлено, по-перше, що у гр. ОСОБА_6 на момент огляду будь-яких тілесних ушкоджень та їх слідів не виявлено (висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_6 № 638 від 14.12.2022), по-друге, що ОСОБА_6 на момент інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту не перебував. Не перебував він також і в іншому емоційному стані, який міг би суттєво вплинути на його свідомість та діяльність та бути науково-психологічною підставою для юридичного висновку про стан сильного душевного хвилювання (висновок судово-психологічної експертизи ОСОБА_6 № 573 від 21.05.2024).
		З викладеного вище суд доходить висновку про те, що підстав вважати, що на обвинуваченого ОСОБА_6 потерпілим ОСОБА_7 було здійснено суспільно небезпечне посягання, яке могло полягати як у нанесенні тілесних ушкоджень, так і в моральному посяганні, яке би змусило обвинуваченого захищатись від такого посягання, немає.
		За таких обставин суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 118 КК України.
		Крім того, суд зазначає, що кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК настає у разі заподіяння особі умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Для застосування ч. 2 ст. 121 КК обов`язковою і необхідною умовою є встановлення необхідного причинного зв`язку між тяжкими тілесними ушкодженнями і смертю, що настала.
		Частина 2 ст. 121 КК може бути застосована і в тому разі, коли смертельний наслідок, який перебував у причинному зв`язку з умисним тілесним ушкодженням, не був усунений лікарським втручанням, хоча й міг бути ним усунений, зокрема через несвоєчасне надання медичної допомоги, відсутність необхідних препаратів чи обладнання, лікарську помилку тощо.
		Тяжкі тілесні ушкодження  це ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння або такі, що в клінічному перебігу через різні проміжки часу викликають явища, які загрожують життю і без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються або можуть закінчитися смертю.
		При цьому попередження смерті, обумовлене наданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги під час оцінки загрози життю за таких ушкоджень.
		Загрозливий для життя стан  це стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що пройшов після їх заподіяння, отже перебуває з ними в прямому причинно-наслідковому зв`язку.
		Як встановлено під час судового розгляду всі вищеописані тілесні ушкодження утворились прижиттєво і стоять в прямому причинному зв`язку з настанням смерті (закрита черепно-мозкова травма, набряк головного мозку, крововилив під оболонки головного мозку). Смерть настала в проміжок часу від декількох хвилин до години. Для спричинення вищеописаних тілесних ушкоджень було нанесено не менше 15-ти ударів (висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 № 55 від 12.12.2022).
		Отже, у судовому засіданні встановлено наявність тяжких тілесних ушкоджень у потерпілого, а також причинного зв`язку між тяжкими тілесними ушкодженнями і смертю, що настала.
		Про наявність умислу обвинуваченого на нанесення саме тяжких тілесних ушкоджень потерпілому свідчить кількість нанесених ударів, характер тілесних ушкоджень, тривалість їх нанесення та їх небезпечність. 
		Також про умисел обвинуваченого свідчить і його поведінка після вчинення злочину, який побачивши, що потерпілий лежить на підлозі весь у крові та не говорить, не викликав швидку медичну допомогу, не намагався надати йому первинну медичну допомогу, а взяв телефон та пішов із кухні до житлового будинку і до 8 години ранку до кухні перевірити стан потерпілого не заходив. Лише вранці, зрозумівши, що потерпілий помер, подзвонив до швидкої.
		У зв`язку з викладеним вище позиція, зайнята обвинуваченим щодо не визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, на думку суду, пов`язана з його захистом, однак розцінюється судом як спроба уникнути кримінальної відповідальності та заслуженого покарання.
		 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який належить до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується негативно, постійного місця роботи не має, не одружений, утриманців не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд не вбачає.
		Так, першою обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , в обвинувальному акті зазначено щире каяття.
		При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину визнав частково, пояснюючи це тим, що потерпілий сам спровокував таку поведінку щодо нього, у вчиненому злочині не розкаявся та жодного разу не вибачився перед матір`ю потерпілого, жаль з приводу вчиненого не висловлював, свої дії критично не оцінив, що свідчить про те, що особа щиро не розкаялась у вчиненому злочині.
		Відповідно до обвинувального акта другою обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , зазначено активне сприяння розкриттю злочину. 
		Проте, суд не визнає вказану обставину такою, яка пом`якшує відповідальність обвинуваченого, оскільки під час розгляду справи суду не надано доказів на підтвердження надання обвинуваченим добровільної допомоги слідству. 
		Суд зазначає, що активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним. Отже, визнання обвинуваченим своєї вини та надання правдивих показань ще не підтверджує наявності такої обставини, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 674/1608/17 та від 07 квітня 2021 року у справі № 263/15605/17.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд не вбачає.
		Ураховуючи викладені вище обставини по справі, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який негативно характеризується у побуті, злочин вчинив маючи судимість за умисні кримінальні проступки, не розкаявся у вчиненні злочину, завдану шкоду потерпілій не відшкодував, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та обставин, що його обтяжують, думку потерпілої, яка вважає, що обвинувачений має понести суворе покарання, з урахуванням загальних засад призначення покарання, зокрема законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі. 
		Оскільки цей злочин вчинений обвинуваченим після ухвалення вироку Снятинським районним судом Івано-Франківської області від 27.09.2022 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України, яким ОСОБА_6 засуджений до покарання у виді штрафу у розмірі 34000 грн. та до повного відбуття призначеного покарання, суд вважає, що призначати покарання обвинуваченому ОСОБА_6 слід за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 71 КК України.
		Водночас, ураховуючи вимоги ч. 3 ст. 72 КК України, згідно з якими основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд вважає, що вирок Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 27.09.2022, яким ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 34000 грн., підлягає самостійному виконанню.
		Підстав для застосування положень ст. 69, 69-1, 75 КК України судом не встановлено.
		На переконання суду, таке покарання відповідатиме меті його призначення, буде достатньою мірою відповідальності з метою виправлення ОСОБА_6 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 19.09.2024 під час судового розгляду кримінального провадження продовжений строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 по 17 листопада 2024 року включно.
		Оскільки судом прийнято рішення про визнання ОСОБА_6 винуватим та призначення йому покарання у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне, без відповідного клопотання учасників судового провадження, запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.
		Таке рішення, на думку суду, відповідатиме пункту «а» параграфу 1 статті 5 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод,згідно зякою нікогоне можебути позбавленосвободи,крім такихвипадків івідповідно допроцедури,встановленої законом: законне ув`язнення особи після засудження її компетентним судом, адже тримання під вартою на підставі вироку суду фактично здійснюється для забезпечення його виконання, а тому немає потреби аналізувати питання, необхідні для тримання під вартою до ухвалення вироку.
		Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 слід обчислювати з дня набрання вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України, особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне у строк відбування призначеного цим вироком покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі за період тримання під вартою з 01 листопада 2022 року до дня набрання цим вироком законної сили.
		 
		Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд дійшов наступного висновку. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Як вбачається з цивільного позову потерпіла ОСОБА_4 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на її користь матеріальну шкоду у сумі 27 207, 00 грн. та моральну шкоду у сумі 400000, 00 грн. Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні заявлений цивільний позов визнав у повному обсязі, проти його задоволення не заперечував. 
		Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги потерпілої про стягнення матеріальної шкоди, викладені у позовній заяві, обґрунтованими, оскільки винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, суд вважає встановленою у судовому засіданні і доведеною повністю, а розмір заподіяної матеріальної шкоди повністю підтверджений в ході судового розгляду та визнаний обвинуваченим, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди суд вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Щодо позовних вимог про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Отже, визначення розміру моральної шкоди в грошовому еквіваленті належить до компетенції суду на підставі прямої вказівки ЦК України, а проведення експертизи для визначення розміру такої шкоди не є абсолютно необхідним. Суд в будь-якому випадку повинен самостійно визначити обґрунтований розмір моральної шкоди залежно від критеріїв, наведених в ЦК України, а також з урахуванням будь-яких інших обставин, які мають істотне значення, керуючись при цьому вимогами розумності і справедливості.
		Пунктами 3, 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зі змінами та доповненнями, передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку із порушенням наданих прав, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя. Розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, психічних), яких зазнав позивач та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Згідно з п. 5 вказаної вище постанови Пленуму ВСУ, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		На думку суду, потерпіла поза всяким розумним сумнівом зазнала моральних та душевних страждань у зв`язку зі смертю її єдиного сина. Вказані прояви душевних страждань та психологічної травми безумовно вплинули на психічний стан потерпілої, яка змушена була змінити свій нормальний уклад життя. Наявність у позивача цих душевних страждань у зв`язку з втратою сина є очевидною та безспірною.
		На думку суду, справедливим та розумним розміром відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої в даному випадку буде сума, яку визнав у судовому засіданні обвинувачений, в розмірі 400000, 00 грн., що враховує глибину та тривалість душевних страждань потерпілої і відповідає принципу співмірності. 
		Долю речових доказів по справі слід вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 .
		 
		Керуючись ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років повністю приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 27.09.2022 за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України у виді штрафу у розмірі 34000 грн. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України вирок Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 27.09.2022, яким ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 34000 грн., виконувати самостійно.
		Строк відбування покарання засудженому  ОСОБА_6 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		У строк відбування покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі за період тримання під вартою з 01 листопада 2022 року до дня набрання цим вироком законної сили.
		Запобіжний захід засудженому  ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити.
		Стягнути з  ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 27 207 (двадцять сім тисяч двісті сім) грн. 00 коп.
		Стягнути з  ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4  моральну шкоду у сумі 400000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп.
		Речові докази по справі:
		- змиви речовини бурого кольору вилучені з кахлю печі житлового приміщення літньої кухні; змиви речовини бурого кольору вилучені з підлоги житлового приміщення літньої кухні; змиви речовини бурого кольору вилучені з порогу міжкімнатних дверей житлового приміщення літньої кухні; змиви речовини бурого кольору вилучені з ручки вхідних дверей та з ручки міжкімнатних дверей житлового приміщення літньої кухні; букальний епітелій, зразок крові, зрізи нігтьових пластин та змиви з обох рук ОСОБА_6 ; зразок крові, змиви з обох рук, зрізи нігтьових пластин з обох рук з трупа ОСОБА_7 , які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУНП в Івано-Франківській області  знищити;
		- куртку потерпілого ОСОБА_7 зі слідами речовини бурого кольору з підлоги житлового приміщення літньої кухні; светр спортивний синього кольору, штани спортивні синього кольору, носки чорного кольору, вилучені з трупа ОСОБА_7 ; мобільний телефон марки NOKIA з SIM-картою мобільного оператора KYIVSTAR номер НОМЕР_2 , що належав потерпілому ОСОБА_7 , які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУНП в Івано-Франківській області  повернути потерпілій ОСОБА_4 ;
		- рушник зі слідами речовини бурого кольору з підлоги житлового приміщення літньої кухні; одяг та взуття ОСОБА_6 зі слідами речовини бурого кольору, а саме: штани, кофту, футболку та гумові тапочки, вилучені з приміщення кімнати житлового будинку; мобільний телефон марки Motorola moto e(7і) power з SIM-картою мобільного оператора KYIVSTAR номер НОМЕР_1 , вилучений з приміщення житлової кімнати, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУНП в Івано-Франківській області  повернути засудженому ОСОБА_6 ;
		-CD-Rдиск зі звукозаписом телефонного дзвінка на спецлінію «102», який надійшов 01.11.2022 з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12022090000000373 від 01.11.2022  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- CD-Rдиск зі звукозаписом телефонногодзвінка наспецлінію «103», який надійшов 01.11.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12022090000000373 від 01.11.2022  залишити в матеріалах кримінального провадження. 
		Стягнути з ОСОБА_6  на користь держави процесуальні витрати на проведення: 
		- судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/109-22/12054-БД від 08.02.2023 у сумі 5 460 (п`ять тисяч чотириста шістдесят) грн. 45 коп.;
		- судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/109-22/12055-БД від 10.02.2023 у сумі 5 041 (п`ять тисяч сорок одна) грн. 33 коп.; 
		- судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/109-22/12056-БД від 13.02.2023 у сумі 5 222 (п`ять тисяч двісті двадцять дві) грн. 38 коп.; 
		- судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/109-22/12057-БД від 15.03.2023 у сумі 26 466 (двадцять шість тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 39 коп.,
		а всього 42 190 (сорок дві тисячі сто дев`яносто) грн. 55 коп.
		 
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_6 , який перебуває під вартою, протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, потерпілій, представнику потерпілої та прокурору.
		 
		 
		   Суддя                                       ОСОБА_16

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...