Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/33788/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2024. Зареєстровано: 31.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2024.
Дата набрання законної сили: 28.10.2024
Номер судового провадження: К/990/6200/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 240/33788/22
		адміністративне провадження № К/990/6200/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єресько Л.О.,
		суддів: Загороднюка А.Г.,  Соколова В.М., 
		розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 240/33788/22
		за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Угрінчук Едуард Романович,
		на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року, постановлену суддею Горовенко А.В.
		та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Драчук Т.О., суддів: Смілянця Е.С., Полотнянка Ю.П.,
		 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та суть спору
		1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), у якому просив:
		1.1. визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України Іванюти І.М. від 30.01.2017 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1;
		1.2. зобов`язати відповідача поновити виконавче провадження щодо примусового виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 у справі № 0670/4692/12 про поновлення ОСОБА_1 на роботі.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду: нової позовної заяви до відповідача, оформленої із дотриманням вимог статтей 5, 160-161 КАС України, в 2-х примірниках; заяви про поновлення строку звернення до суду, у разі необхідності, оформленої з урахуванням вимог статті 167 КАС України.
		3. Позивач на виконання вимог ухвали суду від 28.12.2022 подав до суду заяву на усунення недоліків, у додатках до якої зазначено: позовну заяву; заяву про поновлення строку звернення до суду; клопотання про витребування доказів.
		4. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2023, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 позовну заяву повернуто позивачу з підстав, передбачених частиною четвертою статті 169 КАС України.
		5. При постановленні ухвали суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, визначений статтею 287 КАС України, при цьому належних та допустимих доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення суду не надано.
		6. Постановою Верховного Суду від 26.10.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №240/33788/22 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		7. У вказаній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції неправомірно повернув позовну заяву позивачу, так як в силу частини першої зазначеної статті (статті 123 КАС України) не надав позивачеві можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду.
		8. На виконання ухвали суду першої інстанції від 22.11.2023, представник позивача адвокат Угрінчук Е.Р. надіслав до суду заяву за вх.№81761/23 від 04.12.2023 про поновлення строку звернення до адміністративного суду та заяву за вх.№81762/23 від 04.12.2023 про відвід судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи А.В.
		9. Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 заяву представника позивача: ОСОБА_1 в особі адвоката Угрінчука Едуарда Романовича про відвід судді Липи Володимира Анатолійовича, - задоволено. Відведено суддю Липу В.А. від розгляду справи № 240/33788/22 за позовом ОСОБА_1 Позовну заяву передано для визначення головуючого судді в порядку, встановленому КАС України.
		10. Далі 06.12.2023 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями Житомирського окружного адміністративного суду. Головуючим суддею для розгляду справи № 240/33788/22 визначено суддю Горовенко А.В.
		11. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху і встановлено позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
		12. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків його позовної заяви до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, вказаних в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 та даній ухвалі суду.
		13. На виконання вимог ухвали суду від 22.11.2023 про залишення позовної заяви без руху та з урахуванням ухвали суду від 13.12.2023 позивач надіслав до суду заяву від 21.12.2023 (вх. № 85920/23), у якій просить поновити строк для звернення до суду з даним позовом.
		13.1. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом зазначає, що направлення відповідачем постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 30.01.2017 на поштову адресу: АДРЕСА_1 , яка не була у 2017 році та не є адресою позивача на сьогодні, за відсутності доказів вручення такої постанови позивачу, не є належним повідомленням стягувача про закінчення виконавчого провадження. Внаслідок відправлення оскаржуваної постанови від 30.01.2017 на адресу, за якою стягувач не проживав і не був зареєстрований, вважає, що позивачу умисно і свідомо не було повідомлено про те, що насправді відбулося з виконавчим провадження про поновлення його на роботі. У подальшому, в інших судових справах, де брали участь той самий боржник і той самий орган державної виконавчої служби - відповідач, про ці обставини не повідомляв, створюючи своїми процесуальними діями та поданими документами в судах лише ілюзію виконання судового рішення перед ОСОБА_1 та судами. Тому на думку позивача, вказані причини пропуску строку на звернення до суду є поважними.
		14. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 визнано неповажними, вказані ОСОБА_1 у заявах від 04.12.2023 за вх. №81761/23 та від 21.12.2023 за вх. № 85920/23, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови. Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови повернуто позивачу без розгляду.
		15. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з вимогами законодавства, в межах даної категорії справ, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Як свідчить зміст позовної заяви та додані до неї документи, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. від 30.01.2017 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1. Однак, до суду за захистом своїх прав позивач звернувся лише 20.12.2022, тобто після спливу десятиденного строку, встановленого положеннями статтею 287 КАС України.
		16. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 залишено без змін.
		17. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		18. Від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Угрінчук Е.Р., до Верховного Суду (далі - Суд) надійшла касаційна скарга на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2024, де представник позивача просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		18.1. Ця касаційна скарга подана на підставі частин другої, четвертої статті 328 КАС України із посиланням скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
		18.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає, що причини пропуску позивачем строку на звернення до суду є поважними, з огляду на те, що про закінчення виконавчого провадження позивачу стало відомо лише у грудні 2022 року. При цьому, скаржник зауважив про неможливість вчасного отримання ним та його адвокатом листа Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 21732/22159-33-22/20.1 від 21.02.2022 щодо виконання (невиконання) рішення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України та загальновідомими фактами, що відбуваються в Україні з 24.02.2022.
		18.3. Також скаржник зазначив, що направлення відповідачем постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 30.01.2017 на поштову адресу: АДРЕСА_1 , яка не була у 2017 році та не є адресою позивача на сьогодні, за відсутності доказів вручення такої постанови позивачу, не є належним повідомленням стягувача про закінчення виконавчого провадження. Внаслідок відправлення оскаржуваної постанови від 30.01.2017 на адресу, за якою стягувач не проживав і не був зареєстрований, вважає, що позивачу умисно і свідомо не було повідомлено про те, що насправді відбулося з виконавчим провадження про поновлення його на роботі.
		19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.03.2024 відкрите касаційне провадження № К/990/6200/24 за вищевказаною касаційною скаргою.
		20. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25.10.2024 закінчено підготовчі дії за касаційним провадженням №К/990/6200/24 та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.
		Позиція інших учасників справи
		21. Від відповідача до Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, де останній просить відмовити у її задоволенні з огляду на безпідставність та необґрунтованість доводів останньої, а оскаржувані судові рішення залишити в силі.
		Позиція Верховного Суду
		Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
		22. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		23. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
		24. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		25. Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		26. Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		27. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
		28. Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша статті 287 КАС України).
		29. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
		30. Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 813/3756/17 досліджував питання строків звернення до адміністративного суду. Так, суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
		31. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
		32. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
		33. Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		34. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		35. Згідно з частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		35.1. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		36. Ухвалою суду від 22.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху і встановлено позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
		37. На виконання ухвали суду першої інстанції від 22.11.2023, представник позивача адвокат Угрінчук Е.Р. надіслав до суду заяву за від 04.12.2023 вх. №81761/23  про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
		38. Ухвалою суду від 13.12.2023 ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків його позовної заяви до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, вказаних в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 та даній ухвалі суду.
		39. На виконання вимог ухвали суду від 22.11.2023 про залишення позовної заяви без руху та з урахуванням ухвали суду від 13.12.2023 позивач надіслав до суду заяву від 21.12.2023 (вх. № 85920/23), в обґрунтування якої зазначено, що направлення відповідачем постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 30.01.2017 на поштову адресу: АДРЕСА_1 , яка не була у 2017 році та не є адресою позивача на сьогодні, за відсутності доказів вручення такої постанови позивачу, не є належним повідомленням стягувача про закінчення виконавчого провадження. Внаслідок відправлення оскаржуваної постанови від 30.01.2017 на адресу, за якою стягувач не проживав і не був зареєстрований, вважає, що позивачу умисно і свідомо не було повідомлено про те, що насправді відбулося з виконавчим провадження про поновлення його на роботі. У подальшому, в інших судових справах, де брали участь той самий боржник і той самий орган державної виконавчої служби - відповідач, про ці обставини не повідомляв, створюючи своїми процесуальними діями та поданими документами в судах лише ілюзію виконання судового рішення перед ОСОБА_1 та судами. Тому на думку позивача, вказані причини пропуску строку на звернення до суду є поважними.
		40. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
		41. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
		42. При цьому, за приписами частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		43. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
		44. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
		45. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).
		46. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
		47. Аргументуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач вказував на те, що в інших судових справах (№ 0670/4692/12 та № 806/562/17), де брали участь той самий боржник і той самий орган ДВС - відповідач, про обставини закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 не повідомляв, створюючи своїми процесуальними діями та поданими документами в судах лише ілюзію виконання судового рішення перед ОСОБА_1 та судами.
		48. Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що 22.09.2016 згідно з ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі № 0670/4692/12 апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 скасовано в частині відмови у задоволенні подання про зміну сторони виконавчого провадження та замінено сторону виконавчого провадження по виконавчому листу № 0670/4692/12 від 05.11.2012 про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області з 15.03.2010.
		49. 23.09.2016 Житомирським апеляційним адміністративним судом у справі №0670/4692/12 постановлено додаткову ухвалу, якою вирішено доповнити абзац другий резолютивної частини словами замінити сторону виконавчого провадження з Державного агентства земельних ресурсів України його правонаступником - Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру.
		50. 07.05.2020 згідно з постановою Верховного Суду залишено без змін ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі №0670/4692/12, якою вирішено: стягнути з Державного агентства земельних ресурсів України на користь ОСОБА_1 141763,06 грн середнього заробітку за час затримки виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 у справі № 0670/4692/12.
		51. Крім того, 22.06.2020 відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 0670/4692/12 замінено сторону (боржника) виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа, виданого 13.02.2017 Житомирським окружним адміністративним судом у справі № 0670/4692/12 - Державне агентство земельних ресурсів України - його правонаступником - Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.
		52. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №0670/4692/12 повернуто апеляційну скаргу на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22.06.2020.
		53. Надалі ухвалою Верховного Суду від 21.09.2020 у справі № 0640/4692/12 у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2020, відмовлено.
		54. Отже, як установили суди попередніх інстанцій, питання про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа, виданого 13.02.2017 Житомирським окружним адміністративним судом у справі №0670/4692/12 щодо середнього заробітку за час затримки виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 у справі №0670/4692/12, було остаточно вирішено у вересні 2020 року.
		55. У свою чергу у січні та лютому 2021 року позивач вчиняв дії, щодо звернення із запитом до Житомирського окружного адміністративного суду, на що в лютому 2021 року отримав відповідь.
		56. З огляду на вказане, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем вчинялися дії з метою виконання рішення суду в період з вересня 2016 року по лютий 2021 року.
		57. Те, що позивач, оскаржуючи процесуальну заміну боржника у справі №0640/4692/12 та звертаючись до суду із заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 у справі №0670/4692/12, в період з 2017 року по 2022 рік, не міг припустити, що вже досить тривалий час - понад 4 роки, як відповідач закінчив виконавче провадження № НОМЕР_1, відповідно до постанови від 30.01.2017, щодо поновлення його на посаді, яка підлягає негайному виконанню. Однак зазначене, не змінює правила обрахунку строку звернення до суду для її оскарження, оскільки припущення позивача не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
		58. Водночас, можливість своєчасного звернення до адміністративного суду з даним позовом залежала виключно від волевиявлення самого позивача, тобто мала суб`єктивний характер. Будь-яких поважних причин, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права, судом у цій справі не встановлено.
		59. Також аргументами позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом є посилання на обставини введення на території України воєнного стану, а саме неможливості вчасного отримання позивачем та його адвокатом листа Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №21732/22159-33-22/20.1 від 21.02.2022
		60. Питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 04.04.2023 у справі № 140/1487/22, від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18, від 23.12.2022 у справі № 760/5369/19, від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, від 02.06.2022 у справі у №757/30991/18-а.
		61. Так, у вищевказаних постановах Верховний Суд зазначив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
		62. У постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний Суд наголосив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		63. Варто також зауважити, що у своїй практиці ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
		64. Повертаючись до обставин цієї справи необхідно зазначити, що послідовність дій позивача перед зверненням до суду свідчать про те, що цей строк був пропущений через відсутність зусиль позивача і належної старанності, зокрема в період з лютого 2021 рок по лютий 2022 рік.
		65. Отже, щонайменше з лютого 2021 року по лютий 2022 рік, позивач мав реальну можливість дізнатися про причини тривалого невиконання рішення суду у справі №0670/4692/12 про поновлення його на посаді та вчинення дії на його виконання.
		66. При цьому, покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на запровадження воєнного стану, як на доказ дотримання строку звернення до суду, є необґрунтованими, оскільки позивачем не зазначено, які саме обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану, унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.
		67. Крім того, спірні правовідносини виникли задовго до запровадження на території України воєнного стану.
		68. При цьому, доводи позивача про протиправність дій державного виконавця щодо направлення рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 30.01.2017 згідно з супровідним листом № НОМЕР_1 від 30.01.2017 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , також є необґрунтованими, оскільки, як установлено судами попередніх інстанцій, вказана адреса міститься у всіх процесуальних документах ВП № НОМЕР_1, як адреса стягувача. Відомостей про те, що позивач повідомляв державного виконавця про зміну свого місця проживання (знаходження) матеріали справи не містять.
		69. Підсумовуючи колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.
		70. З огляду на викладене, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд першої та апеляційної інстанцій, ухвалили судові рішення з додержанням норм процесуального права.
		71. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		72. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлені законні і обґрунтовані судові рішення, які ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
		73. Отже, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		74. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Угрінчук Едуард Романович, залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі № 240/33788/22 - залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк   В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...