Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 165/1500/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2024.
Дата набрання законної сили: 18.10.2024
Номер судового провадження: 61-10155ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 жовтня 2024 року
		м. Київ
		справа № 165/1500/24
		провадження № 61-10155св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 ,
		на ухвалу Іваничівського районного суду Волинської області від 03 травня 2024 року у складі судді Бахаєва І. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 14 червня 2024 року у складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А., Карпук А. К.
		у справі за заявою ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду,
		прийняв постанову про наступне:
		I. Вступ
		1.            ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду із заявою про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
		2.           Суд першої інстанції визнав неподаною та повернув заяву особі, яка її подала, і його позицію підтримала апеляційна інстанція.
		3.           Заявник оскаржив судові рішення. Підставою касаційного оскарження вказав те, що суди порушили норми процесуального права при вирішенні питання про повернення заяви.
		4.           Оскаржувані судові рішення переглядається в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
		ІІ. Короткий зміст заяви
		5.           Заява обґрунтована тим, що:
		-                  заявник має право на відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду;
		-                  факт наявності у нього статусу обвинуваченого у кримінальному провадженні, на думку заявника, підтверджується ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 31 липня 2017 року.
		6.           Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 440 200 грн компенсації моральної шкоди.
		ІІІ. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		7.           Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області 
		від 03 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
		8.           Суд першої інстанції виходив з таких підстав:
		-                     в заяві не зазначено повне найменування сторін у справі та інші відомості щодо своєї особи та щодо відповідача (якого взагалі не було зазначено); не вказано відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти сторін у справі, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; не надано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
		-                     заява ОСОБА_1 не містить виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також відсутні докази, що підтверджують вказані обставини;
		-                     додані до заяви документи стосуються лише притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності;
		-                     з посиланням на норми щодо представництва в цивільному процесі зроблено висновки, що заяву підписано особою, яка не має права підписувати заяву;
		-                     заявником не зазначено якими саме діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду заподіяно моральну шкоду позивачу.
		9.           За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що заяву подано особою, яка не підтвердила свого права на її підписання з підстав, з яких її подано.
		IV. Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
		10.        Постановою Волинського апеляційного суду від 14 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
		11.        Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
		-                     суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність повернення заяви ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК, оскільки заява подана особою, яка не підтвердила свого права на її підписання з підстав, з яких її подано. Вказано, що в у тексті ухвали від 31 липня 2017 року та в інших судових рішеннях, доданих до заяви, відсутнє прізвище фізичної особи ОСОБА_1 , щодо якої вирішувалися судами будь-які питання у кримінальному провадженні.
		12.        Водночас, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково послався про не зазначення ОСОБА_1 у заяві необхідної інформації, проте апеляційний суд вказав, що вказані обставини не впливають на правильність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
		V. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		13.        У касаційній скарзі  ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог.
		14.        Касаційна скарга мотивована такими обставинами:
		-                     судами попередніх інстанцій необґрунтовано не були враховані докази, які підтверджують факт наявності в нього статусу обвинуваченого в кримінальному провадженні, зокрема ухвала Нововолинського міського суду Волинської області від 31 липня 2017 року у справі № 165/1060/17, в якій описується роль та дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як учасників стійкої організованої групи;
		-                     апеляційний суд помилково не зазначив Міністерство юстиції України, як учасника справи, в той час як в заяві він вказував його як орган, який бере участь у справах та діє у судах України від імені та в інтересах держави;
		-                     апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, оскільки відмовив у задоволенні клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
		VІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
		15.        15 липня 2024 року  ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» подав касаційну скаргу на судові рішення першої та апеляційної інстанції.
		16.        Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
		17.        Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження. 
		18.        Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 26 вересня 2024 року.
		19.        Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		VII. Позиція Верховного Суду
		20.        Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК), Верховний Суд зазначає наступне.
		21.        В даній ситуації ключовим є питання дотримання судами норм процесуального права в питанні визнання неподаною та повернення ОСОБА_1 його заяви.
		22.        Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК гарантовано право на судовий захист, яке реалізується особою шляхом подання заяви до суду, форма та зміст якої визначаються процесуальним законом.
		23.        Верховний Суд звертає увагу, що вирішуване питання про відкриття провадження по справі охоплюється змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка гарантує право на справедливий суд і пов`язано із доступом особи до суду.
		24.        Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в своїй прецедентній практиці звертає увагу на те, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року по справі «Перетяка та Шереметьев проти України»).
		25.        Право доступу до суду може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (див. ухвалу ЄСПЛвід 18 жовтня 2005 року щодо прийнятності у справі «МПП «Голуб» проти України»).
		26.        У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про необхідність повернення заяви  ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК, оскільки заява подана особою, яка не підтвердила свого права на її підписання з підстав, з яких її подано (див. Розділи ІІІ-ІV).
		27.        Вказана норма Закону встановлює правило про те, що заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
		28.        В справі, що переглядається, звертаючись до суду за захистом своїх прав ОСОБА_1 особисто підписав заяву (а.с. 2), а тому посилання суду першої інстанції на норми щодо представництва не гуртуються на нормах процесуального закону.
		29.        Також із заяви ОСОБА_1 (а.с. 1-3) вбачається, що він вказав себе заявником, заява містила вимоги щодо предмета спору (стягнення з Державного бюджету України на його користь 440 200 грн компенсації моральної шкоди), заявник наводив обґрунтування шкоди, заподіяної йому незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
		30.        Суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження фактично вдався до оцінки обраному заявником способу захисту порушеного права, доказам наданим ним та встановленню наявності чи відсутності обставин, якими обґрунтовуються вимоги, що є неприпустимим.
		31.        Вказані питання можуть вирішуватись на інших стадіях цивільного процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для повернення заяви особі.
		32.        Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (абзац перший частини першої статті 185 ЦПК).
		33.        Встановлення цивільним процесуальним законодавством вимог до позовної заяви і залишення поданого позивачем позову до суду без руху, у зв`язку із його невідповідністю формі, передбаченій законом, ґрунтується на нормах закону і слугує меті здійснення правосуддя, що в цілому не являється обмеженням доступу позивача до суду (див. пункти 23-25).
		34.        Проте, суд першої інстанції, вказавши ряд недоліків заяви (див. пункт 8), питання про залишення заяви без руху не вирішив, помилково повернувши заяву ОСОБА_1 .
		35.        Апеляційний суд, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, вказані порушення процесуального закону не усунув.
		36.        При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд гарантованого статтею 6 Конвенції.
		37.        За таких обставин Верховний Суд вважає, що наведені в касаційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, та помилково повернув заяву.
		38.        Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		39.        Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
		Із цих підстав, 
		керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.           Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2.           Ухвалу Іваничівського районного суду Волинської області від 03 травня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 14 червня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий Судді:  В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...