Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/8447/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 30.10.2024. Зареєстровано: 31.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2024.
Дата набрання законної сили: 23.10.2024
Номер судового провадження: А/857/21561/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/8447/21 пров. № А/857/21561/24
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого суддіОбрізко І.М., 
		суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,
		за участю секретаря судового засіданняХомин Ю.Є. 
		за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року, прийняте суддею Кисильовою О.Й. о 16 годині 26 хвилині у м. Львові, повний текст складено 15 липня 2024 року у справі за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на стороні відповідача - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання протиправним та скасування рішення,-
		 
		встановив:
		 
		Галицька окружна прокуратура міста Львова (надалі  позивач) звернулася із позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (надалі  виконком Львівської міськради, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення виконкому Львівської міськради № 165 від 12.03.2021 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень (далі  МУО) для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію громадянами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з прибудовою житлових будинків на вул. Погулянці, 11, АДРЕСА_1 ».
		 
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023, відмовлено керівнику Галицької окружної прокуратури міста Львова у задоволенні позову.
		Постановою Верховного Суду від 18.01.2024 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023. Справа № 380/8447/24 направлена на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
		 
		Скасовуючи судові рішення, суд касаційної інстанції у постанові від 18.01.2024 зазначив:
		«…58. Прокурор стверджує, що виконком Львівської міськради під час прийняття спірного рішення № 165 від 12 березня 2021 про затвердження МУО не врахував розміщення земельної ділянки під об`єктом будівництва в межах буферної зони історичного ареалу міста Львова, не перевіривши допустимі види будівництва на відповідній земельній ділянці та можливість проведення містобудівних перетворень тільки після погодження Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО…
		…67. Надаючи аналіз вказаним нормам у сукупності з положеннями статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Верховний Суд у постанові від 6 грудня 2023 у справі № 380/4498/20 дійшов висновку, що отримання вихідних даних у вигляді містобудівних умов є найпершою стадією забудови територій і створення об`єкта архітектури, передує стадії проєктування, а створення проектної документації для об`єктів будівництва передбачає обов`язкове врахування, у тому числі, таких вихідних даних. МУО отримуються саме для проєктування об`єкта будівництва, що визначено у абзаці першому частини другої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Суд також зазначив, що МУО не є тотожними проєктній документації. Створення цих документів відбувається за різними процедурами, визначеними законодавством, а їх зміст та призначення у процесі будівництва суттєво відрізняються.
		 
		Законом України «Про охорону культурної спадщини» не передбачено обов`язку замовника отримувати погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, для видання йому МУО. Таке погодження стосується саме проєктів містобудівних перетворень, а не вихідних даних, на основі яких ці проєкти розробляються та затверджуються.
		68. Таким чином, під час затвердження МУО у виконкому Львівської міськради не виникло обов`язку щодо їх погодження з уповноваженим органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
		69. Разом з тим, знаходження земельної ділянки, на якій запроєктований спірний об`єкт будівництва, у межах буферної зони історичного ареалу міста Львова, впливає на необхідність перевірки намірів забудови такої земельної ділянки, виходячи не лише із положень Плану зонування відповідної території, але й Генерального плану міста Львова, у складі якого визначений історико-архітектурний план м. Львова.
		70. Проте, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки зазначеній обставині, що є важливим у світлі спірних правовідносин, що виникли у цій справі…».
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення виконкому Львівської міськради від 12.03.2021 № 165 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з прибудовою житлових будинків на АДРЕСА_2 ».
		Задовольняючи позов, суд виходив з того, що за даними Плану зонування території запроєктований об`єкт по АДРЕСА_3 щодо якого видані МУО, розташований в зоні малоповерхової квартирної житлової забудови (Ж-2); підзона: ІА-4 - територія історичного ареалу.
		Згідно із Генеральним планом міста Львова та Планом зонування території міста Львова (зонінгу) у зоні Ж-2 дозволяється будівництво багатоквартирних житлових будинків поверховістю не вище 4-х, а висота забудови у підзоні ІА-4 регламентується не вище 15м.
		Суд встановив, що наміри забудови запроєктованого об`єкта будівництва по АДРЕСА_2 не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		 
		Суд відхилив доводи відповідача про те, що зона Ж-2 допускає види забудови та іншого використання земельних ділянок: багатоквартирні житлові будинки до 6-ти поверхів включно (не вище 22 м в стінах і не вище 25 м до гребеня даху), оскільки, згідно із Пояснювальною запискою до Зонінгу в межах підзони ІА-4, яка знаходиться в зоні Ж-2 та уточнює існуючу зону в частині встановлених умов, обмежень та параметрів забудови для кожної ділянки, діє принцип регенерації середовища та допускається реконструкція і нове будівництво за процедурою п. 1.4.2 і. 3.2.2 Зонінгу, висота будівель регламентується до 15 м, а допустима висота визначається шляхом розроблення історико-містобудівного обґрунтування.
		На думку суду, за своїми ознаками запроєктований об`єкт «Реконструкція з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 » є новим будівництвом,оскільки фактично планується спорудження житлового будинку.
		Суд погодився із доводами прокурора, що положення п. 2.4. Містобудівних умов та обмежень щодо дотримання відступів до червоних ліній, зокрема, до червоної лінії вул. А. Вахнянина суперечить вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
		Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, виконком Львівської міськради подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в позові.
		В апеляційній скарзі зазначає, що оскільки МУО для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію з прибудовою житлових будинків на АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 ведеться по історично сформованій лінії забудови, то такі містобудівні умови та обмеження відповідають нормам ДБН, Генеральному плану та плану Зонування.
		Що стосується визначених в оскаржуваному рішенні відступів, то такі відповідають нормам ДБН Б.2.2-2019. «Планування та забудова територій».
		Відстань у розмірі 4 метрів відповідає нормам ДБН Б.2.2-2019. «Планування та забудова територій», оскільки, як вбачається з Генерального плану АДРЕСА_5 не належить до магістральних, а тому така відстань є цілком закономірною
		П. 6.1.23 ДБН Б.2.2-2019: багатоквартирні житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць - 6 м., житлових - 3 м.
		Інші відстані визначені із врахуванням сформованої житлової забудови (відстані 5, 9 м.), історично сформованої лінії забудови (1,5 м. до АДРЕСА_6 ), а відступи 8, 5 м. до існуючої забудови, 7,2 м. до межі земельної ділянки та 1, 8 м., що становить 9 м. до існуючої забудови відповідають протипожежним відступам, вказаним ДБН Б.2.2-2019. Планування та забудова територій.
		Таким чином, твердження суду щодо невідповідності намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні не відповідає законодавчим та будівельним нормам, а також - містобудівній документації місцевого рівня.
		Звертає увагу, що прибудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку.
		З огляду на вказане, твердження суду про здійснення нового будівництва не відповідають нормативним документам у галузі будівництва та фактичним обставинам справи.
		 
		Окрім того, в основу обґрунтування своєї позиції, судом взято до уваги фотоматеріали (візуалізація запроектованого об`єкта), що не можна вважати належним, достатнім і допустимим доказом, на основі якого суд мав прийняти відповідне рішення.
		З огляду на норми ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», фотоматеріали не належать до документів, які подаються для отримання містобудівних умов та обмежень. З фотоматеріалів не можливо встановити дійсні обставини справи: відстані, примикання до зовнішніх стін, висоту, та ін. 
		Зазначає, що третіми особами в справі - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було подані усі передбачені законом документи, в яких не було виявлено недостовірних відомостей. До того ж, наміри забудови відповідають містобудівній документації на місцевому рівні.
		Прокурор подав відзив на апеляційну скаргу, в якому звертає увагу на те, що виконавчий комітет затвердив містобудівні умови та обмеження за відсутності викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000, про яке зазначено в п. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що свідчить про недотримання вимог вказаного Закону.
		Зазначає, що використання відповідачем в оскаржуваному рішенні сукупність понять: реконструкція та прибудова, які змістом та характером виконуваних робіт є різними, не відповідає вимогам точності та чіткості, оскільки не дає змогу встановити, на які конкретно роботи затверджено містобудівні умови та обмеження, які об`єкти будуть збудовані, та у який спосіб.
		На думку прокурора, наміри забудови передбачають не лише реконструкцію існуючої будівлі 2 поверхи, але й нове будівництво, шляхом прибудови з північної сторони будинку на 5 поверхів з підземним паркінгом. Дані обставини не спростовані апелянтом.
		Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду  без змін.
		Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
		 
		Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 є власниками земельної ділянки площею 0,1228 га, кадастровий номер 4610137200:04:004:0097. Цільове призначення земельної ділянки  02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
		На замовлення третіх осіб - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 фізична особа-підприємець ОСОБА_9 склав Містобудівний розрахунок з ескізом намірів забудови та техніко-економічними показниками«Реконструкція з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_2 » (далі -Містобудівний розрахунок). Додатком № 1 до Містобудівного розрахунку долучений проект містобудівних умов та обмежень.
		Як зазначено у пункті 2.2 Містобудівного розрахунку земельна ділянка кадастровий номер 4610137200:04:004:0097 знаходиться в зоні Ж-2  (зона малоповерхової квартирної забудови) відповідно до Плану зонування території Личаківського району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 № 1283 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Львова (зонінг) Зонування Личаківського району».
		Згідно із розділом 4 Містобудівного розрахунку проєктована будівля відноситься до житлової забудови і повністю відповідає діючій містобудівній документації. Згідно з Генпланом міста та Планом зонування території Личаківського району, розташування на ділянці прибудови у вигляді багатоквартирного житлового будинку поверховістю 5 поверхів, відповідає гранично допустимим показникам для даних ділянок.
		З метою отримання містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на реконструкцію існуючої будівлі по АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися до Львівської міської ради із відповідною заявою.
		 
		21.02.2020 Містобудівний розрахунок з ескізом намірів будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом по АДРЕСА_2 з орієнтовною поверховістю 6 поверхів, був предметом обговорення на засіданні архітектурно-містобудівної ради Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міськради, що зафіксовано у протоколі засідання № 5.
		За результатами обговорення вказаного питання архітектурно-містобудівна рада надала зауваження щодо поверховості проєктованого будинку, у зв`язку з чим рішення з цього питання не прийняте, оскільки за результатами голосування не набрана достатня кількість голосів.
		09.10.2020 на розгляд архітектурно-містобудівної ради повторно винесене питання обговорення Містобудівного розрахунку реконструкції з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_2 . За результатами голосування містобудівна рада прийняла рішення про погодження Містобудівного розрахунку реконструкції з прибудовою житлових 5-ти поверхових будинків по АДРЕСА_2 .
		15.02.2021 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повторно звернулися до Львівської міськради із заявою про отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію існуючої будівлі по АДРЕСА_2 .
		12.03.2021 Виконавчий комітет Львівської міської ради, розглянувши вказане звернення, Містобудівний розрахунок реконструкції з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_2 , беручи до уваги витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.07.2018 № 132258756, від 27.08.2018 №135620088, від 14.08.2019 № 177498530, від 14.07.2020 № 216276229 та № 216276504, від 20,07.2020 № 217008704, № 217018021, № 217038982 та № 217039121, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.06.2020 № НВ-4613294532020, прийняв рішення № 165, яким затвердив містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію громадянами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_2 (далі як і раніше  МУО).
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
		Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		 
		За правилами ч. 5 ст. 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок, зокрема, у разі, по перше, отримання замовником або проектувальником вихідних даних; після чого необхідне розроблення проектної документації та затвердження проектної документації; тощо.
		Частиною першою ст. 29 Закону № 3038-VI визначено, що основними складовими вихідних даних є, зокрема містобудівні умови та обмеження.
		Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження  документ, в якому зазначено комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування та будівництва, що стосуються поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будівель та споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Згідно із ч. 3 ст. 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна; 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
		За змістом ч. 4 ст. 29 Закону № 3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		 
		Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 29 Закону № 3038-VI Містобудівні умови та обмеження містять:
		1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;
		1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);
		2) інформацію про замовника;
		3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);
		5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
		6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
		7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
		8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України);
		 
		Частиною восьмою ст. 29 Закону № 3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-ХІІ (надалі  Закон № 2780-ХІІ) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема:
		- розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил;
		- розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів;
		- охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;
		- урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
		- урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;
		- захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
		Відповідно до ст. 25 Закону № 3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
		Частиною другою цієї ж статті передбачено, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Згідно із ч. 3 ст. 17 Закону № 3038-VI для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.
		Частиною першою ст. 18 Закону № 3038-VI визначено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		Таким чином, генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію щодо внесення змін до генерального плану населеного пункту, місцева рада формує обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11.12. 2019 у справі №369/7296/16-а, від 20.12.2019 у справі № 520/14995/16-а та від 18.08.2021 у справі №509/931/17.
		При цьому, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні під час прийняття рішення про надання або відмову в наданні МУО забудови земельної ділянки уповноважений орган визначає, виходячи із містобудівної документації на місцевому рівні  Генерального плану, Детального плану території та Плану зонування, якщо такий розроблений.
		Як було зазначено вище, невідповідність намірів забудови земельної ділянки є підставою для відмови у видачі МУО. Разом з цим, невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови й іншого використання територій конкретного населеного пункту.
		Ухвалою Львівської міської ради 18-ї сесії 5-го скликання від 30.09.2010 № 3924 затверджена містобудівна документація «Корегування генерального плану м. Львова» ІІ-стадія. Генеральний план» на період до 2025 та заходи з реалізації генерального плану.
		У розділі 11. Територіальні ресурси і планувальні обмеження (підрозділ 11.01. Планувальні обмеження та ділянки можливого міського будівництва). II Стадія Генеральний план. Загальна пояснювальна записка заначено, що в Центральному планувальному районі міста, де знаходиться Львівський державний історико-архітектурний заповідник з його охоронною зоною і зосереджена значна кількість окремих пам`яток архітектури, де існує основна частина історично сформованої цінної капітальної забудови/опорна забудова, розміщення нового будівництва неможливе, за виключенням робіт по відновленню планування і забудови історичного центру та часткової реконструкції житлових кварталів /в зоні регулювання забудови/ при дотриманні масштабу та характеру історичної забудови.
		У розділі 14 Охорона історичного середовища II Стадія Генеральний план. Загальна пояснювальна записка зазначено, що охорона історичного середовища м. Львова - один із стратегічних напрямків діяльності всіх учасників містобудівного процесу в місті.
		Суд першої інстанції вірно зазначив про те, що пріоритетним напрямком діяльності в історичному ареалі центральної частини м. Львова є реставрація, та утримання на належному експлуатаційному рівні визначних пам`яток історії, культури, архітектури та містобудування, збереження традиційного характеру міського середовища збереження містоформуючої ролі визначних об`єктів пам`яток архітектури та ландшафту, охорона та раціональне використання історичної забудови.
		У історичному ареалі слід беззастережно зберегти сформовану історичну розпланувальну структуру вулиць та площ, збережені елементи природного та антропогенного ландшафту.
		Згідно із Генеральним планом (основне креслення), земельна ділянка по вул. Погулянка, 11, 13 (кадастровий номер 4610137200:04:004:0097) охоплена історичним ареалом.
		Відповідно до схеми зонування за історико-архітектурним регламентом в межах територій пам`яток, їх охоронних зон, історичних ареалів і комплексних охоронних зон пам`яток культурної спадщини запроєктований об`єкт будівництва по АДРЕСА_2 розміщений на земельній ділянці кадастровий номер 4610137200:04:004:0097 в межах буферної зони історичного ареалу м. Львова підзони ІА-4.
		Відповідно до Плану зонування території Личаківського району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 № 1283 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Львова (зонінг) Зонування Личаківського району» земельна ділянка кадастровий номер 4610137200:04:004:0097, що належить на праві власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , знаходиться в зоні Ж-2  (зона малоповерхової квартирної забудови).
		Отже, запроєктований об`єкт будівництва по АДРЕСА_2 розміщений на земельній ділянці, що знаходиться у зоні Ж-2  (зона малоповерхової квартирної забудови) та у межах буферної зони історичного ареалу м. Львова (підзонА ІА-4).
		Дані обставини відповідач не заперечує та не спростовує жодними доказами.
		Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1, ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону № 3038-VI план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		Ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 № 1283 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг) Том І. Частина 6 Зонування Личаківського району» затверджений План зонування Личаківського району.
		Ухвалою Львівської міської ради № 2914 від 25.01.2018 затверджені зміни до містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг)», за якими Том 1. Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка, викладена у новій редакції згідно з Додатком 1 (далі - Пояснювальна записка до Зонінгу).
		У вступі Пояснювальної записки до Зонінгу зазначено, щорезультатом запровадження зонінгу буде підвищення ефективності реалізації генплану, раціонального використання території міста в ринкових умовах з узгодженням приватних, громадських та державних інтересів, а також забезпечення інформованості потенційних інвесторів щодо можливостей реалізації їх намірів і прозорості управлінських рішень в сфері містобудування, що стимулюватиме інвестиційну активність фізичних та юридичних осіб.
		Основною задачею плану зонування, як це визначено п. 1.1. Розділу І Пояснювальної записки до Зонінгу, є визначення меж зон і підзон однорідних видів та умов використання території міста і встановлення диференційовано по зонах та підзонах містобудівних регламентів, які є найбільш дійовим інструментом регулювання в сфері містобудівної діяльності.
		Містобудівні регламенти є єдиними для кожної підзони за планувальними обмеженнями в межах кожної функціональної зони і формуються як інтегральні показники системи регламентів за окремими факторами. Система регламентів формується функціональним (базовим) регламентом, який охоплює всю територію міста і локальними регламентами обмежень в межах зон дії відповідних факторів.
		На основі генплану, з врахуванням уточнень до нього та за оцінкою планувальних обмежень для м. Львова приймаються наступні регламенти, зокрема:
		- функціональний регламент  базовий, об`єднує території з однаковим функціональним призначенням за генпланом міста;
		- регламент (обмеження) за планувальними умовами - враховує містобудівну якість та коефіцієнти цінності міської території, згідно додатку 2.1. ДБН 360-92**;
		- регламент (обмеження) за архітектурно-композиційними критеріями  визначає рекомендовану висоту забудови і ареали розміщення домінант;
		- регламент (обмеження) за вимогами охорони культурної спадщини  визначається матеріалами історико - архітектурного опорного плану, проектами зон охорони та меж історичного ареалу, затвердженими в установленому порядку.
		Пунктом 1.3.2 Пояснювальної записки до Зонінгу передбачено, що умови, обмеження та параметри забудови для кожної ділянки формуються за даними для базової зони та підзон обмежень, в яких знаходиться ділянка. При розбіжності умов, обмежень та параметрів базової зони і зон обмежень регламент встановлюється за показниками зон обмежень.
		Пунктом 1.3.4. Пояснювальної записки до Зонінгу передбачені вимоги для допустимих видів забудови, зокрема:
		- необхідність забезпечення житлової забудови об`єктами соціальної інфраструктури в об`ємі розрахункової потреби або більше, в межах ділянки або нормативного радіусу пішохідної доступності (школи, дитсадки, об`єкти охорони здоров`я, фізкультурно-оздоровчого призначення, культури і відпочинку);
		- необхідність забезпечення відсутності впливу проектованого об`єкту на прилеглі території, середовище та забудову і навколишньої забудови на проектований об`єкт;
		Згідно із п. 1.4.2. Пояснювальної записки до Зонінгу допустимі види забудови земельних ділянок не відносяться до дозволених і здійснюються на основі і з дотриманням вихідних даних та визначених вимог (п.1.3.4), які видаються спеціальним уповноваженим органом в сфері архітектури та містобудування в термін до 10 робочих днів після отримання позитивних результатів архітектурно-містобудівної ради щодо матеріалів, які подаються замовником: містобудівного розрахунку (ескізу намірів забудови) та історико-містобудівного обґрунтування (в межах історичного ареалу ІА-4 в зоні охорони історичного ландшафту (ІА-6) для випадків відхилення від регламенту зони регулювання забудови (ІА-5).
		Пунктом 1.4.3. Пояснювальної записки до Зонінгу визначено, що наміри щодо забудови, які не відповідають встановленим містобудівним регламентом видам дозволеного використання земельних ділянок, не допускаються.
		 
		За правилами 3.2.1. Пояснювальної записки до Зонінгу до основних історико-культурних факторів, які створюють певні обмеження для містобудівної діяльності відносяться, зокрема:
		-підзона ІА -1 - території пам`яток, територія Державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ), територія під охороною ЮНЕСКО;
		- підзона ІА -2 - охоронні зони пам`яток;
		- підзона ІА -3 - комплексна охоронна зона;
		- підзона ІА -4 - територія історичного ареалу;
		Межі територій і зон вказаних факторів визначаються згідно історико- архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток, виконаного і погодженого в установленому порядку.
		У період відсутності погодженої науково-проектної документації межі охоронних зон пам`яток (підзона ІА-2) приймаються за критерієм згідно п.3.3.6.1 ДБН Б.2.2  2  2008  не менше двох горизонтальних або вертикальних розмірів пам`ятки.
		 
		Також пунктом 3.2.2. Пояснювальної записки до Зонінгу передбачено, що в межах територій пам`яток, їх охоронних зон, історичних ареалів і комплексних охоронних зон пам`яток культурної спадщини (підзони: ІА-1, ІА -2, ІА -3, ІА-4); поширюється принцип регенерації середовища. В межах вказаних підзон, для всіх видів містобудівної діяльності, розробляються історико-містобудівні обґрунтування.
		В межах підзон передбачається збереження історичного планування та забудови, історичного середовища і ландшафту, виведення промислових підприємств, майстерень, складів та інших дисгармонуючих споруд, які наносять фізичну та естетичну шкоду пам`яткам та їхньому середовищу.
		Для існуючої забудови в межах підзон слід передбачати тільки відновлювально-реставраційні роботи, консерваційні та ремонтні заходи, роботи щодо використання пам`яток і навколишньої історичної забудови, благоустрій території, які відносяться до дозволених видів діяльності.
		Нове будівництво може здійснюватись у межах завдань щодо доповнення характеру середовища, що склалося історично, у тісному планувальному, масштабному погодженні з оточенням, за процедурою для допустимих видів забудови, згідно п. 1.4.2 даної пояснювальної записки, у відповідності з історико-містобудівним обґрунтуванням, яке погоджується з управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради, Львівської ОДА та містобудівною радою управління архітектури Львівської міської ради у випадках, встановлених законодавством. В підзонах ІА-1, а також ІА-2 та ІА-3 для пам`яток національного значення ІМО погоджується з відповідними органом міністерства культури.
		Висота забудови регламентується не вище 15м. 
		Відхилення можливе за процедурою для допустимих видів забудови (п. 1.4.2), допустима висота забудови визначається шляхом розроблення історико-містобудівного обґрунтування.
		Згідно із п. 3.3.2. Пояснювальної записки до Зонінгу обмеження висоти фонової (рядової) забудови приймається за історико-архітектурними регламентами, зокрема, в підзонах ІА-1, 2, 3, 4  до 15м.
		У зведеній таблиці регламентів підзон обмежень (пункт 3.7. Розділу 3 Зонінгу) зазначено, що дозволяється збереження і реставрація забудови та середовища.
		Допускається реконструкція і нове будівництво - за процедурою п. 1.4.2 і 3.2.2 Зонінгу.
		Регламентується висота нової і реконструйованої забудови  до 15м, крім випадків, визначених даним планом зонування території м. Львова; - підвищені вимоги до архітектурних рішень.
		Таким чином, зі змісту положень Плану зонування території м. Львова (Зонінг),слідує що умови, обмеження та параметри забудови для кожної земельної ділянки формуються за даними для базової зони та підзон обмежень, в яких знаходиться земельна ділянка. Зона Ж-2  це зона малоповерхової квартирної житлової забудови виділена для формування житлових районів середньої щільності з розміщенням окремо стоячих і багатоквартирних житлових будинків, блокованих багатоквартирних житлових будинків поверховістю не вище 4-х поверхів.
		Підзони ІА-1, ІА -2, ІА -3, ІА-4 - це територія пам`яток, їх охоронних зон, історичних ареалів і комплексних охоронних зон пам`яток культурної спадщини, на яких передбачається збереження історичного планування та забудови, історичного середовища і ландшафту, виведення промислових підприємств, майстерень, складів та інших дисгармонуючих споруд, які наносять фізичну та естетичну шкоду пам`яткам та їхньому середовищу. Для існуючої забудови в межах цих підзон слід передбачати тільки відновлювально-реставраційні роботи, консерваційні та ремонтні заходи, роботи щодо використання пам`яток і навколишньої історичної забудови, благоустрій території, які відносяться до дозволених видів діяльності.
		Нове будівництво може здійснюватись у межах завдань щодо доповнення характеру середовища, що склалося історично, у тісному планувальному, масштабному погодженні з оточенням, та висота забудови у цих підзонах регламентується не вище 15м. 
		Як зазначено вище, за даними Плану зонування території запроєктований об`єкт по вул. Погулянка, 11,13 щодо якого видані МУО, розташований в зоні малоповерхової квартирної житлової забудови (Ж-2); підзона: ІА-4 - територія історичного ареалу.
		Таким чином згідно із Генеральним планом міста Львова та Планом зонування території міста Львова (зонінгу) у зоні Ж-2 дозволяється будівництво багатоквартирних житлових будинків поверховістю не вище 4-х, а висота забудови у підзоні ІА-4 регламентується не вище 15м.
		Натомість, як вбачається зі змісту пунктів 3.1 та 3.2 Містобудівного розрахунку реконструкції з прибудовою житлових будинків по вул. Погулянка, 11, АДРЕСА_1 , реконструйований з прибудовою житловий будинок є об`єктом житлового призначення. Відповідно до намірів замовника та проектного рішення, реконструйований з прибудовою будинок передбачається у складі 2-ох поверхового житлового будинку (реконструкція існуючих багатоквартирних житлових будинків) та прибудовою з північної сторони об`єму поверховістю у 5 поверхів і підземний паркінг. Загальна площа ділянки  0,1228 га, площа площа забудови - 585 кв. м (48%); загальна площа будівлі - 2400 м кв.; гранична висота до найвищих конструктивних частин будівлі  19,900 м, поверховість 5 поверхів.
		Відтак, враховуючи наведене вище, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що наміри забудови запроєктованого об`єкта будівництва по АДРЕСА_2 не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		З приводу покликання апелянта на те, що зона Ж-2 допускає види забудови та іншого використання земельних ділянок: багатоквартирні житлові будинки до 6-ти поверхів включно (не вище 22 м в стінах і не вище 25 м до гребеня даху), то таке суперечить Пояснювальній записці до Зонінгу в межах підзони ІА-4 (територія історичних ареалів), яка знаходиться в зоні Ж-2 та уточнює існуючу зону в частині встановлених умов, обмежень та параметрів забудови для кожної ділянки.
		Із фото матеріалів (візуалізація запроєктованого об`єкта, що розташований по вул. Погулянка, 11, АДРЕСА_1 ) та схематичного зображення об`єкта, вбачається, що позаду двоповерхового будинку по вул. Погулянка із північної його сторони, запроєктоване будівництво 5-ти поверхового житлового будинку, частина якого накладається на двоповерховий будинок, чим змінює його геометричні розміри та конфігурацію.
		Апелянт покликається на те, що фотоматеріали є недопустимими доказами, однак, апеляційний суд звертає увагу на те, що такі не суперечать матеріалам справи, та в сукупності з іншими доказами підтверджують порушення вимог містобудівної документації.
		За правилами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проєктної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Терміни «прибудова», який застосовано відповідачем Закон України «Про архітектурну діяльність» не передбачає. 
		Згідно із ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163, будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва; об`єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури; будівлі - це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучоогороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції.
		Реконструкція  це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
		Враховуючи наведені вище норми законодавства, а також обставини справи, колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що за своїми ознаками запроєктований об`єкт «Реконструкція з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_2 » є новим будівництвом, оскільки фактично планується спорудження житлового будинку на 5 поверхів (17 квартир) із підземним паркінгом, що не узгоджується із поняттям «реконструкція 2-х поверхового будинку із прибудовою».
		Відповідно до п. 14 ч. 1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
		Порядок здійснення просторово-планувальної організації у процесі містобудівного проєктування території на місцевому рівні визначено ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 № 104 (далі  ДБН Б.2.2-12:2019).
		У пункті 5.1.5. ДБН Б.2.2-12:2019 передбачено, що з метою відображення меж зон з відповідними регламентами, що обмежують містобудівну діяльність на певних територіях, в містобудівній документації визначаються червоні, блакитні, зелені та жовті лінії, а також лінії регулювання забудови.
		Згідно із п. 6.1.23ДБН Б.2.2-12:2019 багатоквартирні житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць - 6 м, житлових вулиць - 3 м.
		Згідно із пунктом 2.4 Містобудівних умов та обмежень визначені мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проєктується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд: 4,00 м до червоної лінії вул. Погулянки; 1,50 м до червоної лінії вул. А. Вахнянина; 0,00 м, 7,00 м та 8,50 м до існуючої забудови із західної сторони; 5,90 м та 8,50 м до існуючої забудови зі східної сторони.
		З приводу покликання апелянта на те, що відстані визначені із врахуванням вже сформованої житлової забудови, то колегія суддів такі відхиляє, так, як п. 6.1.23ДБН Б.2.2-12:2019 передбачено, що багатоквартирні житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць - 6 м, житлових вулиць - 3 м. 
		Відтак, зазначена норма не ставить в залежність визначення відступу від червоних ліній, враховуючи житлову забудову.
		Таким чином, суд прийшов до вірного висновку про те, що положення п. 2.4. Містобудівних умов та обмежень щодо дотримання відступів до червоних ліній, зокрема, до червоної лінії вул. А. Вахнянина суперечить вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
		Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, ухвалюючи рішення від 12.03.2021 № 165 про затвердження містобудівних умов та обмежень, порушив вимоги Закону № 3038-VI, положень Генерального плану міста Львова, Плану зонування територій міста Львова та ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», що є підставою для його скасування.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
		 
		Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
		 
		Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- 
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №380/8447/21 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук   Т. І. Шинкар  Повне судове рішення складено 30.10.2024.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...