Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/433/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 30.10.2024. Зареєстровано: 31.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2024.
Дата набрання законної сили: 30.10.2024
Номер судового провадження: К/990/13134/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 360/433/23
		адміністративне провадження № К/990/13134/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Тацій Л.В.,
		суддів: Стеценка С.Г.,  Стрелець Т.Г., 
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 360/433/23
		за позовом Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 (головуючий-суддя Качанок О.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.),-
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У липні 2023 року Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (далі-позивач, ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі-відповідач, Держгеонадра), у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ № 178 від 28.03.2023 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та внесення змін до наказів Держгеонадр» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3735 від 09.12.2005, виданого ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот».
		В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» послався на те, що застосування до нього спеціальних обмежувальних заходів (санкцій) у вигляді зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами є порушенням норм, закріплених у статті 58 Конституції України, зокрема, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідачем при винесенні спірного наказу порушені строки, зазначені у частині 7 статті 13 Кодексу України про надра.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2023, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024, у задоволенні позову ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у відповідача були законні підстави для зупинення дії спеціального дозволу.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
		05.04.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", в якій заявник просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024, ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати наказ №178 від 28.03.2023 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та внесення змін до наказів Держгеонадр" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3735 від 09.12.2005, виданого ПАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот".
		Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник зазначає про неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 13 Кодексу України про надра, яку доповнено частиною сьомою згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами" №2805-ІХ від 01.12.2022, що набув чинності 28.03.2023. зазначив, що приймаючи оскаржуваний наказ 28.03.2023 (день набрання частиною сьомою статті 13 Кодексу України про надра), відповідач позбавив надрокористувача можливості вчинити дії щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника, яка закріплена у зазначеній правовій нормі.
		Від Держгеонадр до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач заперечує проти задоволення касаційної скарги. 
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2024 касаційну скаргу залишено без руху.
		Ухвалою Верховного Суд від 15.05.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою ПАТ  "Сєвєродонецьке об`єднання Азот".
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що для здійснення діяльності по видобуванню прісних підземних вод для господарсько-питного водопостачання позивачем отримано спеціальний дозвіл на користування надрами № 3735 від 09.12.2005 на ділянці Єпіфанівська Боровського родовища/водозабір «Єпіфанівський». Також між позивачем і Держгеонадрами укладено угоду від 29.11.2011 № 3735 про умови користування надрами з метою видобування прісних підземних вод на ділянці Єпіфанівська Боровського родовища. Строк дії спеціального дозволу 13 років.
		Згідно положень статті 5 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII, частини 15 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-ІV, строк дії вказаного дозволу продовжувався.
		Відповідно до протоколу засідання Робочої групи з питань надрокористування від 25.03.2021 №  5-РГ/2021 рекомендовано Держгеонадрам врахувати пропозиції Робочої групи щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3735 від 09.12.2005, наданого ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот», та встановити 30 календарних днів на усунення порушень у зв`язку з невиконанням в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища відповідно до підпункту 3 пункту 21 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №  615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124).
		У зв`язку з надходженням подання Державної екологічної інспекції України від 03.03.2021 №  2059/2.2/6-21, відповідно до підпункту 3 пункту 21 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №  615 (в редакції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124), та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 25.03.2021 №  5-РГ/2021), згідно наказу Держгеонадр від 31.03.2021 № 251 зупинена дія спеціального дозволу на користування надрами № 3735 від 09.12.2005, наданого ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (код ЄДРПОУ 33270581), та надано 30 календарних днів на усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		Вказаний наказ оскаржений до Луганського окружного адміністративного суду (справа №  360/6567/21), рішення у справі не ухвалено.
		Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеного в дію Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 (набрав чинності 03.07.2021), застосовано персональні санкції щодо ОСОБА_1 (п. 538 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) від 18.06.2021), а саме (за видами обмежувальних заходів):
		1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
		2) обмеження торговельних операцій;
		3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);
		4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
		5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;
		6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
		7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
		8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів;
		9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;
		10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
		11) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;
		12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;
		13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції». Строк застосування обмежувальних заходів 3 роки.
		Отже, відповідно до Додатку 1 рішення РНБО від 18.06.2021, серед інших видів обмежувальних заходів (санкцій), до фізичної особи - ОСОБА_1 застосовані обмежувальні заходи у вигляді анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.
		28.03.2023 Держгеонадрами видано наказ № 178 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та внесення змін до наказів Держгеонадр», згідно з пунктом 2 якого внесені зміни до наказів Держгеонадр в частині доповнення підстав зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до цього наказу.
		Зокрема, відповідно до пункту 1 Додатку 2 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким внесені зміни до наказів Держгеонадр в частині доповнення підстав зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» прийнято рішення внести зміни до наказу Держгеонадр від 31.03.2021 № 251 в частині підстав для зупинення дії дозволу від 09.12.2005 №  3735 (строк дії - до 31.03.2021; Боровське родовище; власник спеціального дозволу на користування надрами - ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот»; Указ Президента України від 24.06.2021 № 266/2021; кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_1 ; строк застосування - три роки).
		Зазначений наказ видано на підставі пункту 3 частини першої статті 57 Кодексу України про надра. 
		Фактичною підставою для прийняття наказу слугувало застосування рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеним в дію Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 28.03.2023 № 2023-1).
		Тобто, наказом від 28.03.2023 № 178 внесені зміни до наказу Держгеонадр від 31.03.2021 № 251 в частині підстав для зупинення дії дозволу та доповнено підстави зупинення дії спеціального дозволу від 09.12.2005 № 3735, виданого позивачу.
		Вважаючи цей наказ в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №  3735 від 09.12.2005 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються, передусім, Конституцією України, Кодексом України про надра та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №124 (далі - Порядок №615). Положення зазначених актів у цій постанові застосовуються у редакціях, що чинні на момент виникнення спірних правовідносин.
		Згідно з частинами першою та другою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.
		Відповідно до статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.
		Частиною першою статті 4 Кодексу України про надра визначено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.
		У відповідності до частини першої статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
		За змістом статті 14 Кодексу України про надра, такі надаються у користування для: геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ); видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов`язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр); виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.
		Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у строкове платне користування. Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить від 3 до 50 років. У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
		Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
		Відповідно до частини другої статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення та території Автономної Республіки Крим порядок проведення аукціонів с продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Частиною першою статті 19 зазначеного Кодексу визначено, що право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.
		Частиною другою статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2)  забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) здійснювати підготовку і розкриття звітів (консолідованих звітів) про платежі на користь держави та інформації про укладені договори (угоди) щодо користування надрами в обсязі та у порядку, встановлених Законом України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях; 5)  виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. 
		Статтею 60 Кодексу України про надра передбачено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
		Частиною третьою статті 24 Кодексу України про надра визначено, що права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою.
		У відповідності до приписів частини першої статті 11 вказаного Кодексу, передбачено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.
		Згідно з частиною першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення №1174).
		Згідно з пунктом 1 Положення №1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.
		Відповідно до пункту 3 Положення №1174 основними завданнями Держгеонадра є, у тому числі, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
		Підпунктами 9, 10 пункту 4 Положення №1174 визначено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.
		Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін, врегульовано Порядком № 615, дія якого поширюється на всі види користування надрами.
		Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу був виданий спеціальний дозвіл на користування надрами № 3735 від 09.12.2005 на ділянці Єпіфанівська Боровського родовища/водозабір «Єпіфанівський».
		Наказом Держгеонадр від 31.03.2021 № 251 зупинена дія спеціального дозволу на користування надрами № 3735 від 09.12.2005, та надано 30 календарних днів на усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		28.03.2023 Держгеонадрами видано наказ № 178 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та внесення змін до наказів Держгеонадр», згідно з пунктом 2 якого внесено зміни, зокрема, до наказу від 31.03.2021 № 251 в частині підстав для зупинення дії дозволу від 09.12.2005 № 3735 (строк дії - до 31.03.2021; Боровське родовище; власник спеціального дозволу на користування надрами - Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот»; Указ Президента України від 24.06.2021 № 266/2021; кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_1 ; строк застосування - три роки).
		Зазначений наказ видано на підставі пункту 3 частини першої статті 57 Кодексу України про надра, у зв`язку із застосуванням рішення Ради національної безпеки та оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеним в дію Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 28.03.2023 №  2023-1).
		Оскаржуючи наказ Держгеонадра від 28.03.2023, позивач послався на те, що його прийняття у день набрання чинності частиною сьомою статті 13 Кодексу України про надра, позбавило позивача права вжити заходи зі зміни кінцевого бенефіціарного власника. На переконання позивача, тридцятиденний строк не може бути обрахований з дати прийняття указу Президента від 24.06.2021 №266/2021, оскільки на час його прийняття норми Кодексу України про надра не передбачали право анулювання або зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами користувача, до кінцевого бенефіціарного власника якого застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.
		Згідно з підпунктом 4 пункту 21 Порядку № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Міндовкілля, Держпраці, МОЗ, Держекоінспекції, органів місцевого самоврядування, ДПС у разі, зокрема, наявності підстав, передбачених Законом України «Про санкції».
		Відповідно до пункту 24 Порядку № 615 про надання, продовження строку дії, зупинення дії, поновлення дії, переоформлення, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.
		У відповідності до вимог частини першої статті 1 Закону №1644- VII передбачено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
		Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.
		Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
		Підстави для застосування санкцій визначені у статті 3 Закону № 1644-VII, згідно із пунктом 1 частини першої якої, такими є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
		За приписами пункту 6 частини першої статті 4 Закону №1644- VII, визначено, що одним із видів санкцій згідно з цим Законом є анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.
		Наведені положення свідчать про те, що у разі вчинення згаданими вище суб`єктами дій, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод до них застосовуються санкції, зокрема у вигляді анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.
		Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої статті 5 Закону №1644- VII пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України.
		Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.
		Отже, аналіз наведених приписів законодавства про санкції свідчить про те, що Укази Президента України, якими введені в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб, які є чинними і не скасовувались у встановленому законодавством порядку, підлягають обов`язковому виконанню, тому, Суд доходить висновку, що оскільки Указ Президента України від 24.06.2021 №266/2021, яким було введено в дію рішення РНБО від 18.06.2021 про застосування персональних санкцій, зокрема до ОСОБА_1 на три роки, станом на момент виникнення спірних відносин - 28.03.2023 був чинним, то останній підлягає обов`язковому виконанню як суб`єктами владних повноважень (у даному випадку відповідачем), так і фізичними та юридичними особами, яких вони стосуються.
		При цьому, правомірність Указу №266/2021 не є предметом спору у цій справі та, з огляду на вимоги частини другої статті 9 КАС України, надання оцінки останньому виходить за межі позовних вимог.
		Крім того, Законом №2805-ІХ до Кодексу України про надра було внесено ряд змін. Зокрема, статтю 13 Кодексу України про надра доповнено частинами три - сім.
		Так, положеннями частини сьомої статті 13 згаданого Кодексу у новій редакції встановлено, що у разі застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у вигляді анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до Закону №1644- VII до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, яка є користувачем надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, відповідно анулює або зупиняє дію спеціального дозволу на користування надрами такого користувача через 30 днів з дня застосування таких санкцій, якщо через 30 днів з дня видання указу Президента України про застосування відповідної санкції особа, до якої її застосовано, залишається кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, що є власником відповідного спеціального дозволу на користування надрами.
		Отже, законодавець з метою захисту прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки, у тому числі для здійснення заходів щодо раціонального використання надр, передбачив можливість (повноваження) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (відповідача) приймати рішення про зупинення спеціального дозволу юридичної особи, до кінцевого бенефіціарного власника (фізичної особи) якої застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у вигляді анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до Закону №  1644-VII. 
		Правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постановв від 28.10.2024 у справі № 240/12039/23.
		Також вказаним вище Законом №2805-ІХ стаття 57 Кодексу України про надра викладена у новій редакції, пунктом 3 частини першої якої передбачено, що право користування надрами може бути тимчасово заборонено (зупинено) з підстави застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону № 1644-VII у вигляді зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
		Частиною третьою статті 57 згаданого Кодексу закріплено, що тимчасова заборона (зупинення) дії спеціального дозволу на користування надрами з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, здійснюється з урахуванням вимог частин п`ятої-сьомої статті 13 цього Кодексу на строк дії таких спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
		Із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що фізична особа - ОСОБА_1 , як станом на момент виникнення спірних правовідносин, так і станом на момент розгляду цієї справи у судах першої та апеляційної інстанцій, є бенефіціарним власником (контролером) позивача.
		До вказаної фізичної особи (бенефіціарного власника позивача) були застосовані персональні санкції у вигляді анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами за рішенням РНБОУ від 18.06.2021, введеним у дію Указом №266/2021, на три роки.
		Виходячи з викладеного, колегія суддів відхиляє доводи позивача про безпідставне поширення запроваджених Указом №266/2021 обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1 на ПАТ  «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» та погоджується з висновком судів попередніх інстанцій стосовно помилковості тверджень позивача про те, що положення пункту 3 частини першої статті 57 Кодексу України про надра не містять прямої підстави для зупинення дії спеціального дозволу, наданого юридичній особі, щодо якої не застосовано спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону № 1644-VII у вигляді зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, у разі накладення персональних санкцій на бенефіціарного власника такої юридичної особи.
		Крім того, Суд, в контексті доводів касаційної скарги щодо відповідності дій відповідача вимогам статті 58 Конституції України, зауважує, що той факт, що відповідні санкції були застосовані до кінцевого бенефіціарного власника позивача до набрання чинності відповідними змінами до Кодексу України про надра, не впливає на можливість зупинення дії наданих позивачу спеціальних дозволів на користування надрами.
		Таке твердження Суду ґрунтується на тому, що згідно з частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово висловлював юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, від 5 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №5-рп/2012, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012).
		Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 26.01.2011 №1-рп/2011, положення частини першої статті 58 Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (абзац 2 пункту 5 мотивувальної частини).
		У рішенні від 12.07.2019 №5-р(І)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.
		Отже, за загальним правилом, Закон спрямований на регулювання тих правовідносин, які виникнуть після набрання ним чинності, а правовідносини, що виникли раніше, але на момент змін в законодавстві є триваючими, повинні бути приведені у відповідність із новим правовим регулюванням.
		Аналогічний підхід щодо дії закону у часі висловлений Верховним Судом у постанові від 09.06.2023 у справі №640/13146/20, де зазначено, що у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі, новий нормативний акт поширює свою дію в тому числі на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
		Верховний Суд у цій справі виходив з того, що у теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.
		Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 пункту 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року № 5-р/2018).
		Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дії відповідача, вчинені у спірних правовідносинах, відповідають вимогам статті 58 Конституції України, з огляду на те, що санкції, запроваджені Указом №266/2021 продовжували свою дії на момент впровадження до Кодексу України про надра змін Законом № 2805-ІХ, через що у Держгеонадра існували законні та достатні підстави для внесення змін до наказу про зупинення дії спеціального дозволу шляхом доповнення його новою підставою для зупинення дії спеціального дозволу, -застосування до кінцевого бенефіціарного власника надрокористувача спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів.
		Щодо надання надрокористувачу 30-денного строку з моменту набрання чинності Законом №2805-ІХ, колегія суддів зазначає наступне.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що Указом №266/2021 накладено персональні санкції на ОСОБА_1 на три роки, тобто до 24.06.2024.
		Закон №2805-ІХ, яким внесені вищенаведені зміни до Кодексу України про надра, прийнятий 01.12.2022, його текст оприлюднено в газеті Голос України № 263 від 28.12.2022.
		Згідно пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, положення, якими внесені зміни до статей 13 та 57 Кодексу України про надра, набирають чинності через три місяці з дня опублікування Закону №2805-ІХ.
		Таким чином, Суд зауважує, що з огляду на специфічний характер змін, внесених до статей 13 та 57 Кодексу України про надра, а саме передбачені ними наслідки для надрокористувача у вигляді зупинення дії спеціального дозволу у випадку накладення персональних санкцій на бенефіціарного власника, Законом № 2805-ІХ, зберігаючи при цьому баланс інтересів держави (щодо захисту національної безпеки) та бізнесу (видобування та реалізація корисних копалин), передбачено відстрочку у набранні ними чинності, а саме - 3 місяці з дня опублікування, тобто з 28.03.2023, зокрема, і з метою надання можливості надрокористувачу усунути зазначену підставу для зупинення дії наданого йому спеціального дозволу.
		Крім того, згідно частини першої статті 139 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10.02.2010 № 1861-VI підписані Президентом України закони публікуються в газеті "Голос України" та у Відомостях Верховної Ради України, а також розміщуються на офіційному веб-сайті Верховної Ради. Публікація законів та інших актів Верховної Ради у цих офіційних друкованих виданнях є офіційним оприлюдненням.
		Таким чином, Суд зауважує, що Закон №2805-ІХ був офіційно оприлюднений та доведений в установленому порядку до відома населення, зокрема також і суб`єктів господарювання, 28.12.2022, через що, починаючи з цієї дати наслідки застосування норм такого Закону були передбачуваними для позивача, що давало можливість заздалегідь вжити заходів, спрямованих на зміну кінцевого бенефіціарного власника, задля уникнення зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
		Водночас, як встановлено судами першої та апеляційної інстанції і не заперечується позивачем, ні у період з 28.12.2022 по 28.03.2023, ні станом на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, позивач не був позбавлений можливості виконати вищенаведені вимоги законодавства з метою усунення підстав для зупинення дії спеціального дозволу та відновлення його дії, проте не вживав жодних заходів, спрямованих на зміну бенефіціарного власника (контролера).
		Щодо питання строку зупинення дії спеціального дозволу, колегія суддів зазначає наступне. 
		Відповідно до статті 57 Кодексу України про надра, дія спеціального дозволу на користування надрами поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, після усунення надрокористувачем порушень, що були підставою для прийняття ним або судом рішення про тимчасову заборону (зупинення) права користування надрами, та (або) у разі закінчення строку дії або вирішення питання про зняття спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) з відповідного надрокористувача чи усунення підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті.
		Судами встановлено, що зазначений у наказі строк відповідає строку, застосованому у додатку 1 до рішення РНБО від 18.06.2021.
		Враховуючи вищенаведене, Держгеонадра діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Таким чином, касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів попередніх інстанцій. У скарзі також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів та щодо яких не наведено мотивів відхилення кожного з аргументів.
		Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
		Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.
		Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" залишити без задоволення. 
		Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі № 360/433/23- залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                                    Л.В. Тацій
		Судді                                                                                                                С.Г. Стеценко
		                                                                                                              Т.Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...