Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 477/2571/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги.
Надіслано судом: 31.10.2024. Зареєстровано: 01.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/477/442/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024150000000176

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		           
		                                Справа № 477/2571/24 
		                            Провадження № 1-кп/477/442/24   
		 
		УХВАЛА
		(повний текст) 
		   31 жовтня 2024 року                             м.Миколаїв
		 
		Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді ОСОБА_1 , з секретарем  ОСОБА_2 , 
		з участю сторін кримінального провадження: 
		прокурора  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		обвинувачених  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		                                               
		під час підготовчого судового засідання в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області по розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023150000000176, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 201-2 КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		04 жовтня 2024 року до суду надійшов обвинувальний акт з додатками, передбаченими ч.4 ст. 291 КПК України, щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, а саме: у продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, за попередньою змовою групою осіб, під час воєнного стану. 
		Ухвалою від 07 жовтня 2024 року у цьому кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання 17 жовтня 2024 року о 15-00 годині.
		У підготовчому судовому засіданні сторони проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували.
		Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що перешкод для призначення судового розгляду за результатами підготовчого судового засідання не встановлено.
		Підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-4 частини 2 статті 314 КПК України, відсутні.
		Судове засідання підлягає проведенню у відкритій формі суддею одноособово.
		 
		Під час підготовчого судового засідання прокурором було заявлене клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченим.
		Своє клопотання прокурор щодо обвинуваченого ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що він обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України. 
		13.06.2024 року підозрюваному ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 08.08.2024 року, з правом внесення застави у розмірі 6 000 000 гривень, який в подальшому був продовжений та строк якого спливає 07 листопада 2024 року.
		При обранні запобіжного заходу з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним в інкримінованому правопорушенні, особи підозрюваного, обставин вчиненого кримінального правопорушення, були встановлені ризики того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. На даний час вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати.
		Щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , то прокурор зазначав, що обвинувачений обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України. 
		13.06.2024 року підозрюваному ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 08.08.2024 року, з правом внесення застави у розмірі 3 000 000 гривень, який в подальшому був продовжений та строк якого спливає 07 листопада 2024 року.
		При обранні запобіжного заходу з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним в інкримінованому правопорушенні, особи підозрюваного, обставин вчиненого кримінального правопорушення, були встановлені ризики того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. 
		Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу обумовлена тим, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу продовжують існувати.
		Прокурор вважає, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти заявленим ризикам. 
		 
		Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували щодо продовження раніше обраного їм запобіжного заходу, вказували на недоведеність ризиків та просили обрати їм запобіжний захід у виді домашнього арешту.
		 
		Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали клопотання суд дійшов наступного висновку.
		Згідно з Рішенням Конституційного Суду від 23.11.2017 року у справі № 1-р/2017, запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують передбачене частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частиначетверта статті 176 Кодексу).
		Статтею 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. 
		Відповідно до вимог частини 3 статті 315 КПК України, Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Згідно з частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального Кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
		Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.
		Як скеровує практика ЄСПЛ тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (справа «Лабіта проти Італії», справа «Харченко проти України»).
		Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраний обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спливає 07.11.2024 року. 
		Наразі кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового розгляду, об`єктивно закінчити розгляд кримінального провадження та ухвалити рішення до закінчення строку обраного запобіжного заходу неможливо. У зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає невідкладному розгляду. 
		З огляду на матеріали провадження 15.02.2024 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №12024150000000176за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 201-2КК України.
		13.06.2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 08.08.2024 року, з правом внесення застави у розмірі 6 000 000 гривень, який в подальшому був продовжений та строк якого спливає 07 листопада 2024 року.
		13.06.2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 08.08.2024 року, з правом внесення застави у розмірі 3 000 000 гривень, який в подальшому був продовжений та строк якого спливає 07 листопада 2024 року.
		Як убачається з досліджених матеріалів існує обґрунтована підозра щодо вчинення обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України. 
		Обґрунтованість підозри була предметом дослідження під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим під час досудового розслідування.
		Під час обрання запобіжного заходу слідчим суддею обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було встановлено наявність ризиків того, що обвинувачені можуть переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюються. 
		З дослідженого в ході судового засідання вбачається, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати.
		Так, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Ризик переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності підтверджується тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, має можливість перетину кордону України.
		Наявний й ризик знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема перебуваючи на свободі, з метою прикриття своєї незаконної діяльності, може схиляти осіб, яким здійснено продаж авто, до знищення або спотворення документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.
		Оцінюючи наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, суд враховує, те, що відповідно обставин інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, він обізнаний про осіб, яким здійснювався продаж транспортних засобів, що не виключає можливого незаконного впливу на них.
		Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то судовий розгляд ще не розпочато, і, обвинувачений ОСОБА_6 , будучи обізнаний про обставини кримінального провадження, у випадку не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, матиме можливість вживати заходів до перешкоджання судовому розгляду.
		Так само і щодо обвинуваченого ОСОБА_5 слід вважати доведеними ризики: переховування від суду, з огляду на тяжкість покарання; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки обізнаний щодо їх місця проживання; знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають доказове значення для кримінального провадження.
		Крім цього, оскільки в ході досудового розслідування отримано інформацію про систематичне вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , разом з іншими особами, які на даний час не встановлені, незаконного продажу гуманітарної допомоги, то останні можуть продовжити домовлятись з громадянами України купувати транспортні засоби, які декларуються на кордоні, як гуманітарна допомога, тобто ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується також має місце.
		Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо сторона обвинувачення доведе, що жодний більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КК України (частина перша статті 184 КПК України).
		З огляду на досліджені в судовому засіданні обставини, суд вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не пов`язані з триманням і вартою, зокрема: домашній арешт, про обрання якого клопотали обвинувачені, не зможуть запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку.
		З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню. 
		 
		Клопотання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , щодо обрання їм запобіжного заходу у виді домашнього арешту не підлягають задоволенню з огляду на вищезазначене.
		 
		Крім цього, обвинуваченими було заявлене клопотання про зменшення розміру застави. 
		При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (пункт 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
		Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньоюмірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Зі структури статті 5 Конвенції в цілому, та її пункту 3, зокрема, слідує, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (зокрема, пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06 листопада 2007 року, заява № 42440/06. та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12 квітня 2009 року, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).
		Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до статті 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також, за певних обставин, - шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
		Відповідно до клопотання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 201-2 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
		З огляду на матеріали справи за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві власності зареєстровано наступне майно: транспортний засібавтомобіль «ВАЗ 2108», червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ; транспортний засібпричеп «КРЕОН 1Б-2000», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 . Ухвалою слідчого судді від 26 червня 2024 року на вищезазначене майно накладений арешт.
		Будь-якого іншого майна за обвинуваченим ОСОБА_6 не зареєстровано.
		Ухвалою слідчого судді від 13 червня 2024 року при обранні запобіжного заходу був визначений розмір застави у сумі 3000000,00 грн.
		З огляду на те, що обвинуваченим вказаний розмір застави не сплачений та він клопоче про зменшення розміру застави, то слід дійти висновку, що такий розмір є надмірним для нього.
		З урахуванням вищезазначеного, обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, його сімейного стану, даних про особу обвинуваченого, встановлених ризиків, відповідно до статті 177 КПК України, непомірність обраного розміру застави та неможливість її виконання, положень частини третьої статті 183 КПК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва 13 червня 2024 року, до максимального розміру, який визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 233600,00 грн., який у разі внесення застави буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, та покласти на нього, у разі внесення застави, обов`язки, визначені ухвалою слідчого судді від 13 червня 2024 року.
		Як вбачається з матеріалів справи будь-якого майна за обвинуваченим ОСОБА_5 не зареєстровано.
		Ухвалою слідчого судді від 13 червня 2024 року при обранні запобіжного заходу був визначений розмір застави у сумі 6000000,00 грн.
		З огляду на те, що обвинуваченим вказаний розмір застави не сплачений та він клопоче про зменшення розміру застави,, то слід дійти висновку, що такий розмір є надмірним для нього.
		З урахуванням вищезазначеного, обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, його сімейного стану, даних про особу обвинуваченого, встановлених ризиків, відповідно до статті 177 КПК України, непомірність обраного розміру застави та неможливість її виконання, положень частини третьої статті 183 КПК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва 13 червня 2024 року, до максимального розміру, який визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 233600,00 грн., який у разі внесення застави буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, та покласти на нього, у разі внесення застави, обов`язки, визначені ухвалою слідчого судді від 13 червня 2024 року.
		 
		Інші заяви, клопотання, які необхідно вирішити до початку судового розгляду, учасниками підготовчого судового засідання не заявлялись.
		Керуючись ст. ст. ст. ст. 176-178, 182, 183, 314-315, 369-372, 376 КПК України, 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 201-2 КК України, 11листопада 2024року о15-00годині в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області (м. Миколаїв, вул. Ольшанців, 77).
		Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
		У судове засідання викликати учасників судового провадження: прокурора, обвинувачених  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . 
		 
		Доручити Первомайському районному відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях скласти досудову доповідь щодо обвинувачених ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченим  задовольнити. 
		Продовжити обвинуваченим  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 28жовтня 2024року по26грудня 2024року включноз утриманнямїх в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
		Строк дії ухвали по 26 грудня 2024 року включно.
		 
		Клопотання ОСОБА_5 про зменшення розміру застави  задовольнити.
		Зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 13 червня 2024 року як альтернативний запобіжний захід, визначивши його у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 233 600 (двісті тридцять три тисячі шістсот) гривень. 00 коп.
		 
		Клопотання ОСОБА_6 про зменшення розміру застави  задовольнити.
		Зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 13 червня 2024 року як альтернативний запобіжний захід, визначивши його у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 233 600 (двісті тридцять три тисячі шістсот) гривень. 00 коп.
		 
		Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, після чого обвинувачений звільняється з-під варти, з роз`ясненням покладених обов`язків та наслідків їх невиконання, зазначених в ухвалі слідчого судді від 13 червня 2024 року, а саме:
		прибувати за всіма викликами слідчого, прокурора чи суду;
		не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку;
		утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному крмінальному провадженні;
		здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		 
		Обвинуваченим роз`яснити, що у разі невиконання покладених обов`язків до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Копію ухвали направити начальнику ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» для виконання.
		 
		У задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту  відмовити.
		 
		Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення тексту ухвали. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Повний текст ухвали складений 31 жовтня 2024 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...