Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-5556/2010 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2024.
Дата набрання законної сили: 29.10.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		№ справи 2-5556/2010
		№ апеляційного провадження: 22-ц/824/15149/2024
		Головуючий у суді першої інстанції: Гаврилова О.В.
		Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		29 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
		                   головуючого - Немировської О.В. 
		                   суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.
		                   секретар - Черняк Д.Ю.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про привід боржника, 
		за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгенівни на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року, 
		 
		встановив:
		у липні 2024 року приватний виконавець звернулася до суду із поданням про привід боржника, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не з`являється за викликами приватного виконавця та ухиляється від виконання рішення суду. 
		Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року у відкритті провадження за поданням було відмовлено. 
		Не погоджуючись з ухвалою, приватний виконавець подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права та доступу до правосуддя.
		В судове засідання учасники справи не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином. 
		Від приватного виконавця Матвійчук Н.Є. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності скаржника.
		За таких обставин та керуючись положеннями ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи та їхніх представників.
		Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, прийнятого за відсутності учасників справи в судовому засіданні  є дата складення повного судового рішення.
		Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Звертаючись до суду з поданням про привід боржника в порядку ст. 438 ЦПК України, приватний виконавець посилалась на те, що у неї на виконанні перебуває виконавче провадження з виконання рішення Петровського районного суду м.Донецька від 29 грудня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості за кредитним договором. Вказувала, що боржник на виклики приватного виконавця не з`являється, у зв`язку з чим просила застосувати до неї привід.
		Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року у відкритті провадження за поданням було відмовлено. 
		Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що приватний виконавець Матвійчук Н.Є. вже зверталась до суду з аналогічним поданням і ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 19 липня 2024 року у його задоволенні було відмовлено. Суд дійшов висновку, що оскільки подання обґрунтовані аналогічними обставинами і подані щодо приводу одного і того самого боржника, у відкритті провадження слід відмовити. Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки він зроблений із порушенням норм процесуального права.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Положеннями ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом 
		Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
		Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи для забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з`явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
		Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
		Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у приватного виконавця Матвійчук Н.Є. перебуває виконавче провадження №65318605 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором. В ході здійснення виконавчих дій приватний виконавець вже зверталась до суду з поданням про привід боржника, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не з`являється за викликами.
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 липня 2024 року у задоволенні подання було відмовлено (провадження № 6/755/1493/24). Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що приватним виконавцем до подання не було долучено доказів на підтвердження вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, а також викликів приватного виконавця.
		Судом першої інстанції при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження за поданням у даному провадженні не було враховано те, що таке подання було подано виконавцем в межах повноважень, наданих Законом України «Про виконавче провадження», в порядку, визначено розділом VI ЦПК України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справа та рішень інших органів (посадових осіб)», яким не передбачено відкриття провадження за поданням виконавця.
		Крім того, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про тотожність вимог подання у даній справі та подання, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою суду в іншому провадженні, оскільки в даному випадку приватний виконавець просила про привід боржника на 23 серпня 2024 року. Вказані обставини судом не з`ясовувались.
		Крім того, приватним виконавцем при зверненні з поданням було надано докази направлення та вручення боржнику ОСОБА_1 викликів, які судом першої інстанції не досліджувались.
		Статтею 379 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382 ЦПК України, суд
		 
		постановив:
		апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгенівни задовольнити.
		Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
		 
		Головуючий
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...