Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/4921/23 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2024. Зареєстровано: 01.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2024.
Дата набрання законної сили: 30.10.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  916/4921/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І., 
		за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
		представників:
		позивача   - не з`явились,
		відповідача - Винюкова В.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської міської ради
		на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 (головуючий суддя - Колоколов С.І., судді: Богацька Н.С., Савицький Я.Ф.) та рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 (суддя Волков Р.В.) 
		у справі №916/4921/23
		за позовом Акціонерного товариства "УКРСИББАНК"
		до   Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради
		про звернення стягнення на предмет іпотеки,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.09.2024 №32.2-01/2153 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку із запланованою відпусткою судді Кролевець О.А., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/4921/23, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко  О.Р., Студенець В.І.,
		1.Короткий зміст позовних вимог
		1.1.У листопаді 2023 року Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" (далі також АТ "УКРСИББАНК", Банк) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради в якому просило:
		1) зобов`язати Одеську міську раду здійснити дії щодо державної реєстрації права власності на нерухомість, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та на підставі рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 11.07.2023 у справі №523/7352/23 визнана відумерлою спадщиною та передана у власність територіальної громади міста Одеси;
		2) звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що визнана відумерлою спадщиною після смерті 14.01.2019 ОСОБА_1 в рахунок погашення на користь АТ "УКРСИББАНК" заборгованості за кредитним договором №11362925000 від 20.06.2008 у розмірі 68 057,09 дол.США, з яких: 46 617,19 дол.США - по кредиту, 18 852,82 дол.США - по процентах, 212,40 дол.США та 2 374.68 дол.США - по пені, а також судового збору у розмірі 37 037,89 грн шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
		1.2.В обґрунтування вимог позивач послався на неналежне виконання ОСОБА_1 , як позичальником, кредитного договору №11362925000 від 20.06.2008, який було забезпечено договором іпотеки №1565 від 20.06.2008. Оскільки після смерті ОСОБА_1 квартира, що є предметом договору іпотеки, рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 11.07.2023 у справі №523/7352/23 була визнана відумерлою спадщиною та передана у власність територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
		2.1.20.06.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір про надання споживчого кредиту №11362925000, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику однією сумою, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 47 000.00 дол.США та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених цим договором, не пізніше 20.06.2029.
		2.2.Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору за користування кредитними коштами протягом перших 30 (тридцяти) календарних днiв, рахуючи з дати видачi кредиту, процентна ставка встановлюється у розмiрi 13.50% рiчних. Пiсля закiнчення цього строку та кожного наступного мiсяця кредитування процентна ставка пiдлягає перегляду вiдповiдно до умов договору. У випадку, якщо Банк не повiдомив Позичальника про встановлення нового розмiру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування вiдповiдно до умов договору, застосовується розмір процентної ставки, дiючий за цим договором в попередньому мiсяцi.
		2.3.За користування кредитними коштами понад встановлений договором термiн Банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмiрi збiльшеному вдвiчi вiд ставки, вказаної в пункті 1.3.1 договору. Нарахування вищевказаної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу, а саме з наступного дня пiсля дня несплати або не повної сплати платежу, встановленого у договорi. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за пiдвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованостi.
		2.4.Відповідно до умов пункту 1.3 кредитного договору проценти нараховуються на суму коштів, що фактично надані банком та які ще не повернуті у власність банку відповідно до договору.
		2.5.Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за даним договором банком приймається:
		- застава нерухомості, а саме: квартира, що складається з 1-ї кімнати, загальною площею 35,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_1 , код за ДРФО НОМЕР_1 ;
		- порука фізичної особи ОСОБА_2 код за ДРФО НОМЕР_2.
		2.6.Кредит, наданий Банком, також забезпечується усім належним Позичальнику майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, установленому законодавством України (пункт 2.2 кредитного договору).
		2.7.20.06.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УКРСИББАНК" як іпотекодержателем та ОСОБА_1 як іпотекодавцем був укладений іпотечний договір, за яким іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - квартиру, загальною площею 35.4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що є власністю Іпотекодавця на підстав Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Калінюком О.Б., приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу 20.06.2008 за реєстровим №1560.
		2.8.Рішенням Суворовського районного суд м.Одеси від 09.02.2015 у справі №523/7026/14-ц встановлено наявність невиконаних кредитних зобов`язань ОСОБА_1 станом на 15.12.2011 та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (поручителя) на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 543 769,35 грн, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 15.12.2011 складає 68 057,09 дол.США, з яких: 46 617,19 дол.США по кредиту, 18 852,82 дол.США по процентах, 212,40 дол.США та 2  374,68 дол.США по пені.
		2.9.Позивач зауважує, що вказане рішення залишається невиконаним.
		2.10.14.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП № НОМЕР_3) з примусового виконання виконавчого листа №523/7026/14-ц від 20.04.2015 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 68 057,09 дол.США та в рівних частинах судового збору у розмірі 2 823,00 грн. Приймаючи указану постанову приватний виконавець установив, що боржник - ОСОБА_1 померла, у зв`язку з чим виконавче провадження закінчив на підставі пункту 3 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".
		2.11.Позивач вказує, що із постанови приватного виконавця йому стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла та після її смерті залишилася квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а також заборгованість за кредитним договором у розмірі 68  057,09 дол.США, яка підлягає стягненню за рішенням Суворовського районного суд м.Одеси від 09.02.2015 та станом на 01.11.2023 залишається непогашеною.
		2.12.Вказана квартира та заборгованість за кредитним договором увійшли до складу спадщини.
		2.13.Позивач направив до Суворовської державної нотаріальної контори вимогу до спадкоємців від 13.09.2022, просив повідомити спадкоємців про вимогу та надати інформацію про прийняття спадщини.
		2.14.Суворовська державна нотаріальна контора листом від 23.09.2022 повідомила позивача, що його вимога була долучена до спадкової справи №533/2019. Також нотаріальна контора повідомила, що свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлої не видавались.
		2.15.АТ "УКРСИББАНК" звернувся до Суворовського районного суду міста Одеси із заявою про визнання спадщини відумерлою та передачу нерухомого майна у власність територіальної громади.
		2.16.Рішенням від 11.07.2023 у справі №523/7352/23 Суворовський районний суд міста Одеси визнав спадщину після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 - відумерлою та передав вказану квартиру у власність територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради.
		3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		3.1.Господарський суд Одеської області ухвалою від 12.02.2024 заяву (вх. №361/24 від 04.01.2024) представника відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог задовольнив, закрив провадження у справі в частині вимог про зобов`язання Одеської міської ради здійснити дії щодо державної реєстрації права власності на нерухомість, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на підставі рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 11.07.2023 у справі №523/7352/23 визнана відумерлою спадщиною та передана у власність територіальної громади міста Одеси.
		3.2.Господарський суд Одеської області рішенням від 24.04.2024 у справі №916/4921/23, яке Південно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 24.07.2024, позов АТ "УКРСИББАНК" до територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнив. Звернув стягнення на предмет іпотеки квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що визнана відумерлою спадщиною після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , в рахунок погашення на користь АТ "УКРСИББАНК" заборгованості за кредитним договором №11362925000 від 20.06.2008 у розмірі 68 057,09 дол.США, з яких: 46 617,19 дол.США - по кредиту, 18 852,82 дол.США - по процентах, 212,40 дол.США та 2 374,68 дол.США - по пені, шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнув з Одеської міської ради на користь АТ "УКРСИББАНК" 37 037,89 грн витрат по сплаті судового збору.
		3.3.Суди попередніх інстанцій, зазначивши, що    зобов`язання (договір про надання кредиту) не припинено, а також те, що територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради набула право власності на майно, яке було предметом іпотечного договору, відповідно набула статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором, дійшли висновків про правомірність вимог позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, судами було відмовлено у заяві відповідача про застосування позовної давності у цій справі, оскільки відповідні строки не є пропущеними.
		4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
		4.1.Одеська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі №916/4921/23 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ "УКРСИББАНК" до територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити; здійснити розподіл судових витрат, понесених Одеською міською радою у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		4.2.Скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, посилається на пункти 1 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи:
		- про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 22.02.2017 у справі №6-17цс17, Верховного Суду, викладених в постановах: (1) від 29.05.2019 у справі №310/11024/15, від 05.12.2018 у справі №372/2185/17, від 09.10.2019 у справі №390/669/17, від 03.06.2020 у справі №2-3258/2008, від 18.08.2021 у справі №201/15310/16, щодо застосування статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК); (2) від 01.12.2021 у справі №569/7648/15-ц, від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц, від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, щодо застосування статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність"; (3) від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та  від 20.03.2019 у справі №648/3491/15, щодо застосування статті 1050 ЦК;
		-  суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, та необґрунтовано відхилив клопотання про зупинення провадження у цій справі щодо обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 8 частини першої та пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).
		4.3.Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що скаржником безпідставно подано касаційну скаргу з обґрунтуванням підстав оскарження цілком законних та обґрунтованих рішень судів з посиланням на постанови Верховного Суду, які по суті не є подібними. З огляду на викладене, позивач просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської міської ради, а у разі відмови у задоволенні такого клопотання, залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
		4.4.У судовому засіданні, що відбулося 18.09.2024, колегія суддів дійшла висновку про необхідність в оголошенні перерви.
		5.Позиція Верховного Суду
		Щодо доводів скаржника про розмір заборгованості за кредитним договором, належних доказів її підтвердження та неврахування судами відповідних висновків Верховного Суду.
		5.1.Згідно з пунктами 2, 5 частини третьої статті 2 ГПК одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність.
		5.2.Відповідно до статті 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		5.3.Частинами першою, третьою статті 236 ГПК визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
		5.4.Відповідно до частини другої статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
		5.5.Викладене свідчить, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві.
		5.6.У свою чергу, відповідач зазначає підстави, з огляду на які він заперечує проти позовних вимог та подає суду докази на підтвердження відповідних обставин. 
		5.7.Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
		5.8.Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції відповідач заперечував у задоволенні  позову з таких підстав:
		- територіальна громада м. Одеси не має статусу спадкоємця після смерті ОСОБА_1 та не може набувати права та нести обов`язки останньої;
		- Одеська міська рада не може вважатись правонаступником прав та обов`язків спадкодавця за усіма його зобов`язаннями, адже таке правонаступництво обмежене лише приписами частини четвертої статті 1277 ЦК;
		- АТ "УКРСИББАНК" до звернення до Суду не надсилав Одеській міській раді письмову вимогу про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, що прямо передбачено частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку";
		- матеріали справи не містять жодних доказів існування умов, за яких може бути здійснене звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором у межах процедури виконавчого провадження. Зокрема жодних доказів відсутності у боржників ( ОСОБА_1 (позичальник) та ОСОБА_2 (поручитель)) за Кредитним договором будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення, матеріали справи не містять, що унеможливлює застосування такого способу звернення стягнення не предмет іпотеки, який заявлений у позові;
		- може мати місце ситуація, коли відбуватиметься подвійне стягнення заборгованості за кредитним договором. А саме, якщо банк стягнув заборгованість за кредитним договором з поручителя, то це позбавлятиме його права на заявлення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в силу закону.
		5.9.Також, 28.03.2023 відповідачем було подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, в якій відповідач зазначив про те, що позивач, пред`явивши позов про стягнення кредитної заборгованості, на власний розсуд змінив строк виконання основного зобов`язання відповідно до частини другої статті 1050 ЦК, і з цього моменту почала свій перебіг позовна давність, який закінчився 09.02.2018.
		5.10.Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач заперечував проти заявленого позову з огляду на неправильно визначену позивачем суму заборгованості, в погашення якої позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, чи вказував, що позивачем не надано суду належні та допустимі докази на підтвердження існування заборгованості ОСОБА_1 . 
		5.11.Водночас, вирішуючи спір у справі, суди встановили, що наявність заборгованості ОСОБА_1 перед Банком, підтверджується рішенням Суворовського районного суд м.Одеси від 09.02.2015 у справі №523/7026/14-ц, на яке посилався позивач, як на доказ існування заборгованості у визначеному розмірі, яким установлено наявність невиконаних кредитних зобов`язань ОСОБА_1 станом на 15.12.2011 та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (поручителя) на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 543 769,35 грн, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 15.12.2011 складає 68 057,09 дол.США, з яких: 46 617,19 дол.США по кредиту, 18 852,82 дол.США по процентах, 212,40 дол.США та 2  374,68 дол.США по пені.
		5.12.Відповідно до частини четвертої статті 165 ГПК якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
		5.13.З огляду на викладене вище, наведені скаржником у касаційній скарзі доводи про неврахування судами попередніх інстанцій того, що розмір заборгованості має підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами, які відсутні в матеріалах справи, та доводи про ненадання судами належної оцінки поданим позивачем доказам щодо заборгованості за кредитним договором, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідач не заперечував проти позовних вимог з цих підстав у суді першої інстанції та не подавав на підтвердження указаних обставин відповідні докази.
		Щодо доводів про безпідставне відхилення судом першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі.
		5.14.Скаржник зазначає, що було ним подано клопотання про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №638/1046/14, у задоволенні якого судом першої інстанції було неправомірно відмовлено.
		5.15.Доводи про безпідставне відхилення судом першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №638/1046/14-ц, колегія суддів не вважає слушними, оскільки передаючи справу №638/1046/14-ц  на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначив про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень частини першої статті 523 ЦК. 
		5.16.Водночас, питання щодо застосування указаної норми (частини першої статті 523 ЦК) не ставилося перед судом сторонами у справі №916/4921/23. 
		5.17.Відповідач не заперечував проти позову з огляду на те, що застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником, і позивач також не обґрунтовував наведеною нормою свої вимоги.
		Щодо доводів про безпідставне незалучення до розгляду справи ОСОБА_2 .
		5.18.Відповідно до частин першої, другої статті 255 ГПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
		5.19.Статтею 287 ГПК визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.
		5.20.З огляду на викладене вище, саме за наслідком подання касаційної скарги ОСОБА_2 , Суд міг вирішувати питання про те, чи стосуються прийняті у справі судові рішення прав та обов`язків ОСОБА_2 .
		5.21.Разом з тим, відповідач не є представником ОСОБА_2 і вказані доводи не стосуються порушення прав територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, у зв`язку з чим такі доводи не можуть бути підставою для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень. 
		5.22.З огляду на викладене вище колегія суддів доходить висновку про те, що скаржник не спростував висновків судів попередніх інстанцій про обґрунтованість вимог позивача.
		Щодо строку позовної давності та неврахування відповідних висновків Верховного Суду.
		5.23.Відповідно до статті 256, частини третьої статті 267 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		5.24.Позовна давність виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть виникнути в разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
		5.25.Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК).
		5.26.Згідно з частинами другою-п`ятою статті 267 ЦК заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
		5.27.Крім того, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі №575/476/16-ц тощо).
		5.28.Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) (стаття 266 ЦК).
		5.29.Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону "Про іпотеку).
		5.30.У статті 264 ЦК передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається в разі пред`явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
		5.31.Тлумачення цієї статті дає підстави для висновку, що вона пов`язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями іпотекодавця, внаслідок яких він визнає існування саме іпотеки. Тому переривання перебігу позовної давності за основним зобов`язанням не перериває перебіг позовної давності за іншим обов`язком, у тому числі забезпечувальним. Отже, вчинення позичальником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу за основним зобов`язанням, не перериває позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки вимога про стягнення боргу за основним зобов`язанням і вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки є різними вимогами (основною та додатковою), застосування до додаткових вимог наслідків переривання перебігу позовної давності за основною вимогою законом не передбачено.
		5.32.Необхідно розмежовувати вимогу про стягнення боргу за основним зобов`язанням (actio in personam) та вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки (actio in rem). Вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки "піддається" впливу позовної давності. На неї поширюється загальна позовна давність тривалістю в три роки. На вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки поширюються всі правила щодо позовної давності (початок перебігу, зупинення, переривання, наслідки спливу тощо). Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №755/13805/16-ц.
		5.33.Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК, якщо договором встановлений такий обов`язок позичальника, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась. 
		5.34.Використовуючи своє право визначене частиною другою статті 1050 ЦК, шляхом пред`явлення позову про дострокове стягнення усього розміру заборгованості за договором, Банк фактично змінив строк виконання зобов`язання за кредитним договором. 
		5.35.Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється з дня настання строку виконання основного зобов`язання, тобто строку виконання зобов`язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 2- 3258/2008. 
		5.36.Водночас, відповідно до статті 3 Закону "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
		5.37.Умовами пункту 4.1 договору іпотеки від 20.06.2008 визначено, що іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором.
		5.38.Отже, реалізувавши право, визначене частиною другою статті 1050 ЦК, Банк також змінив початок перебігу позовної давності щодо вимог по забезпечувальному зобов`язанню, адже право кредитора на звернення стягнення на предмет іпотеки починає свій перебіг, зокрема, з часу прострочення боржником зобов`язання за кредитним договором та реалізацією кредитором права на дострокове повернення кредиту.
		5.39.З огляду на викладене вище, позовна давність за вимогами у цій справі про звернення стягнення на предмет іпотеки розпочала свій перебіг у 2014 році, з моменту реалізації Банком права на дострокове повернення кредиту шляхом подання позову у справі №523/7026/14-ц, та, відповідно, спливла у 2017 році. Банк звернувся до суду з цим позовом у 2023 році, тобто з пропуском позовної давності.
		5.40.При цьому, колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 11.09.2024 у справі №909/985/21, зокрема, зазначив, що початок перебігу позовної давності за позовом банку до територіальної громади, яка набула право власності на відумерлу спадщину, визначається за загальними правилами, що встановлені статтею 261 ЦК, і заміна сторони в іпотечному зобов`язанні не впливає на нього з огляду на приписи статті 626 ЦК.
		5.41.Зазначене безпідставно не було враховано судами попередніх інстанцій, які вирішуючи спір, дійшли висновків, що позовна давність не пропущена, з огляду на умови кредитного договору, а також те, що таке зобов`язання не було припинено до моменту смерті позичальника. 
		5.42.Такі висновки судів зроблені з неправильним застосуванням судами статей 261, 264, 266 частини другої статті 1050 ЦК та без врахування наведених вище правових позицій Верховного Суду відносно початку перебігу позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки, що вірно вказано скаржником.
		5.43.Доводи позивача про те, що наведені правові позиції були зроблені Верховним Судом у неподібних правовідносинах з тими, які виникли між сторонами у справі №916/4921/23, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки висновки про те, що вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки "піддається" впливу позовної давності, що такий строк починає свій перебіг одночасно з перебігом позовної давності на вимогу про повернення кредиту, мають загальний характер та можуть застосовуватися у справах з відмінним предметом та суб`єктним складом. Вирішальним у такому випадку є подібність порівнювальних справ за змістовим критерієм, який складає суть спірних правовідносин. З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК.
		6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат
		6.1.Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		6.2.Згідно з частиною першою статті 311 ГПК суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		6.3.Враховуючи, що вирішуючи спір у справі суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення - про відмову у задоволенні позову.
		6.4.Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 ГПК).
		6.5.Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та ухвалення нового рішення про відмову в позові, то витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 44 445,46 грн та за подання касаційної скарги у сумі 59 260,62 грн, покладаються на позивача.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		1.Касаційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.
		2.Рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі №916/4921/23 скасувати.
		3.Ухвалити у справі №916/4921/23 нове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" відмовити.
		4.Стягнути з Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12; код ЄДРПОУ 09807750) на користь Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691) 103  706 (сто три тисячі сімсот шість) грн, 08 коп. судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
		5.Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                             С.В. Бакуліна
		 
		Судді                                                                                 О.Р. Кібенко
		 
		                                                                                В.І. Студенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...