Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/2305/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано судом: 01.11.2024. Зареєстровано: 01.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2024.
Дата набрання законної сили: 25.03.2025
Номер судового провадження: 2/398/1902/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		            Справа №: 398/2305/24
		провадження №: 2/398/1902/24
		РІШЕННЯ
		Іменем України 
		(повний текст)
		 
		"30" жовтня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
		головуючого судді                Молонової Ю.В.,
		при секретарі                        Борозні Л.М.,
		за участю позивача                 ОСОБА_1 ,
		відповідача                         ОСОБА_2 ,
		представника відповідача         ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		30.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2007 року він з відповідачкою перебував у незареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність розуміння, поваги один до одного, що призвело до остаточного припинення сімейних відносин, з 2015 року. Син залишився проживати з ним. Відповідач має іншу сім`ю та виховує дитину від іншого шлюбу. Відповідач ніяк не цікавиться їх спільний сином, не проявляє до нього інтересу, не цікавиться успіхами у навчанні, станом його здоров`я, не бере участі у вихованні, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Органом опіки та піклування складено висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Він намагався в досудовому порядку врегулювати спір та достукатися до свідомості відповідача з приводу участі у житті сина, однак бажаного результату це не принесло. У зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду з метою захисту свої прав. Просить позбавити відповідача батькових прав стосовно їх сина, а також стягнути на його користь аліменти у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу) до повноліття сина.
		Ухвалою судді від 02.05.2024 по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Копія ухвали була направлена сторонам та відповідачам визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
		29.05.2024 представник відповідача ОСОБА_3 направив відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем не надано доказів застосування до відповідача заходів впливу у виді попередження з боку органів поліції, притягнення її до відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування. Відповідач спілкується зі своїм сином та надає матеріальну допомогу. Твердження позивача про намагання в досудовому порядку врегулювати спір не відповідають дійсності. В березні 2024 року вона звернулась до Служби у справах дітей Олександрійської міської ради з приводу надання їй можливості спілкування з сином. Крім цього позивач не обґрунтовує, як саме позбавлення її батьківських прав буде сприяти найкращим інтересам дитини. У зв`язку з цим позовні вимоги визнає частково, в частині стягнення з неї аліментів у розмірі 1/6 частики її заробітку, в частині позбавлення її батьківських прав стосовно сина просить відмовити.
		Ухвалою суду від 05.08.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду.
		Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилався на підстави, викладені в позові. Також зазначив, що у 2015 році вони припинили спільне проживання з відповідачем та син залишився проживати з ним. Коли він взяв сина до себе, на наступний день відповідачка прийшла його забрати, проте син виявив бажання залишитися з ним, після чого вона більше не приходила. За весь час, приблизно в 2016 році, вона один раз прислала сину подарунки: скейт, навушники та телефон, які в подальшому вони їх повернули, так як вона сказала, що якщо їм не потрібно, то поверніть. Через рік вона поїхала проживати в м. Бахмач Чернігівської області. Після 2016 року вона не намагалася спілкуватися з сином, не забезпечувала його. 
		Відповідач у судовому засіданні заперечувала прости позбавлення її батьківських прав стосовно сина, не заперечувала проти стягнення з неї аліментів у розмірі 1/6 частини її доходів, оскільки в неї на утриманні перебуває ще одна дитина 6 років. Позивач вигнав її з дому, а потім забрав дитину. В поліцію вона не зверталася, намагалась повернути дитину, звернулась в Службу у справах дітей в 2024 році в телефонному режимі. Інших заходів не вживала, оскільки про них не знала. З 2017 року вона проживає в м. Бахмач Чернігівської обл. До 2017 року вона приходила в школу, спілкувалася з сином. Вона приїздила 2 рази на рік, але позивач перешкоджав її спілкуванню з сином. Вона присилала сину подарунки на свята, переказувала грошові кошти на ім`я позивача через УкрПошту, останній раз пів року тому, проте доказів на підтвердження цього у неї немає. Вона працює неофіційно та отримує дохід 8000 грн., перебуває у шлюбі, в якому має одну дитину. Останній раз бачила ОСОБА_5 рік тому, а в травні 2024 спілкувалась з ним по телефону. Вважає, що позивач налаштував сина проти неї. 
		Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, зазначив, що позов не обґрунтовано, дійсною підставою позбавлення відповідачки батьківських прав є ухилення позивача від мобілізації.
		Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подала клопотання про розгляд справи без участі їх представника, висновок органу опіки та піклування підтримують та просять задовольнити позов.
		Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.07.2008 (а.с.8).
		Згідно з копією довідки виконавчого комітету Олександрійської міської ради №60 від 17.04.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
		Відповідно до копії висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 16.04.2024 № 124/9/10/3, орган опіки та піклування не заперечує проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).
		Згідно з копією акту обстеження житлово-побутових умов проживання здобувача освіти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 07.02.2024 року Державним навчальним закладом «Олександрійський професійний ліцей», умови проживання задовільні (а.с.12).
		Згідно з копії довідки Ізмайлівської гімназії Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 08.02.2024 № 1, ОСОБА_4 проживав разом з батьком ОСОБА_1 , який належним чином займався вихованням сина, систематично контролював його навчання та поведінку, був активним учасником шкільних заходів. Мати участі у вихованні та навчанні сина не брала (а.с.14).
		Згідно з копією характеристики ФГ «Ріта» від 19.02.2024 № 8, ОСОБА_1 характеризується позитивно (а.с.16).
		Відповідно до копії довідки про доходи вих.№7 від 19.02.2024, ОСОБА_1 працює у ФГ «РІТА» на посаді різноробочого та отримує стрільний дохід (а.с.18).
		Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 має малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.39).
		Згідно з копією заяви від 18.03.2024, ОСОБА_7 звернулася до служби у справах дітей Олександрійської міської ради з проханням визначити їй порядок спілкування з її сином ОСОБА_5 (а.с.40).
		Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини.
		Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
		Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Статтями 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
		Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
		Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати - юність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
		Статтею 51 Конституції України передбачений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття. Також вказаною статтею Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Аналогічна норма закріплена у ст. 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Відповідно до частин 2 та 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
		Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
		З наданих суду доказів вбачається, що ОСОБА_2 повністю самоусунулась від виконання батьківських обов`язків щодо свого сина, не спілкуються з ним, не проявляє до нього батьківської турботи, не цікавлять його життям, станом здоров`я, не відвідує, не турбується про фізичний і духовний розвиток, не надавала та не надає матеріальної допомоги на його утримання, що свідчить про байдужість відповідача як до власного сина, так і до виконання батьківських обов`язків. 
		В судовому засіданні була заслухана думка дитини щодо позбавлення матері батьківських прав, який суду повідомив, що після розірвання відносин між батьками він залишився проживати з батьком. Мати жодного разу до нього не приїздила. За весь цей час вони спілкувались близько 5 разів по телефону. Батько ніколи не забороняв йому спілкуватися з матір`ю. Коли вона телефонувала вони розмовляли, коли не телефонувала, він не хотів їй телефонувати. Вона не піклувалася про нього, не забезпечувала. Він на неї ображений за це.
		Таким чином, відповідач не надала будь яких доказів на спростування підстав позову. Протягом останніх семи років відповідач не цікавилася життям сина, не намагалася з ним спілкуватися, відвідати його чи надати матеріальну допомогу на його утримання. Навіть після відкриття провадження у даній справі, відповідач не спробувала налагодити відносини з сином, не проявила материнської любові та турботи, не відвідувала його, не телефонувала, не цікавилася його життям.
		Посилання відповідача та її представника на те, що вона намагалася вирішити питання щодо її участі у вихованні сина, у зв`язку з чим у березні 2024 року звернулася до служби у справах дітей Олександрійської міської ради з відповідною заявою, а також, що вона регулярно переводила кошти на утримання сина, суд сприймає критично, оскільки на підтвердження цього не надано жодних доказів.
		З копії заяви відповідачки від 18.03.2024, адресованої службі у справах дітей Олександрійської міської ради щодо визначення порядку спілкування із сином (а.с.40) взагалі не вбачається, що зазначена заява була подана до служби. Рішення ССД з приводу цієї заяви суду не надано, позивач в судовому засіданні повідомив, що його не викликали до служби з приводу цієї заяви ОСОБА_2 . Відповідачка також в судовому засіданні не змогла пояснити чи було прийняте будь-яке рішення з приводу її заяви чи ні. Окрім того, у своєму висновку, наданому 16.04.2024, орган опіки та піклування зазначає, що до служби у справах дітей не надходили заяви від матері ОСОБА_2 щодо встановлення їй днів та часу побачень з сином (а.с. 11). 
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
		Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності приходить до висновку, що відповідач ухиляється від виховання та утримання своєї дитини та свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, а тому позовні вимоги про позбавлення її батьківських прав підлягають задоволенню.
		Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, суд зазначає наступне.
		За правилами ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
		Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька або у твердій грошовій сумі.
		Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, в тому числі, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
		Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимоги в частині стягнення аліментів з відповідачки на утримання сина ОСОБА_8 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. 
		Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із того, що відповідач є працездатною, інвалідностей не має та зобов`язана утримувати свого сина. При цьому суд враховує, що зміна сімейного стану, а саме одруження та наявність іншої дитини, не є підставою для стягнення аліментів у меншому ніж визначено законом розмірі.
		Відповідно до статті 430 Цивільного процесуального кодексу України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу.
		Позивач просить не стягувати з відповідача судовий збір.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
		Позбавити  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 її заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду, тобто з 30 квітня 2024 року, та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
		Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		На рішення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення складено 01.11.2024.
		 
		Суддя                        Ю.В. Молонова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...