Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 354/1912/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 01.11.2024. Зареєстровано: 01.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2024.
Дата набрання законної сили: 03.12.2024
Номер судового провадження: 1-кп/354/176/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091110000107

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 354/1912/24
		Провадження № 1-кп/354/176/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		01 листопада 2024 року м.Яремче
		 
		   Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091110000107 від 13 серпня 2024 року про обвинувачення 
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Самійлівка, Верхньорогачицького району Херсонської області, громадянина України, працюючого по тимчасових заробітках, із базовою середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
		за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		 
		                В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану. Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин. 
		11.08.2024, приблизно о 20 год. 30 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння знаходився у кімнаті проживання робочого персоналу готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в АДРЕСА_3 . В той час до даної кімнати зайшов громадянин ОСОБА_5 , який є співжителем громадянки ОСОБА_6 та із її рюкзака, з її дозволу, витягнув гроші в сумі 3000,00 гривень і покинув приміщення кімнати. Перебуваючи в кімнаті проживання робочого персоналу готелю «Грань», ОСОБА_7 побачив, що нікого в приміщенні немає та знаючи де саме   ОСОБА_6 зберігає гроші, в нього виник умисел на викрадення грошей.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, в період воєнного стану введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ГХ із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 469/2024 від 23.07.2024, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність і суспільну небезпеку своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, із рюкзака, що належить ОСОБА_6 , таємно вчинив крадіжку грошей в сумі 45000,00 гривень.
		Після чого ОСОБА_3 із викраденими грошовими коштами покинув місце вчинення злочину і розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 45000,00 гривень.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті та надав показання про те, що 11.08.2024, у свій вихідний день, він відпочивав за місцем роботи у готельно-ресторанному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 та вживав алкоголь. Після чого, приблизно о 20 год. 30 хв., вирішив піти у сусідній магазин по сигарети. Для цього він зайшов у кімнату проживання робочого персоналу готелю, щоб взяти гроші. В цей час у кімнату зайшов працівник готелю ОСОБА_5 , який взяв із рюкзака своєї співмешканки ОСОБА_6 грошові кошти, щоб він також здійснив для них покупки. У цей час він побачив, що у рюкзаку ОСОБА_6 знаходяться інші грошові кошти. Після того, як ОСОБА_5 покинув кімнату, усвідомлюючи, що за ним ніхто не спостерігає, він відкрив рюкзак потерпілої, звідки з кишеньки вийняв грошові кошти, які там залишалися та були у купюрах різного номіналу, переважно по 500 грн., заховав собі у кишеню та вирушив із готелю у магазин. У магазині сигарети не продавали, тоді він пішов на АЗС ОККО у с. Татарів, де продовжив вживати алкоголь і після цього автобусом поїхав до місця свого проживання у м. Чернівці. Його телефон розрядився, а наступного ранку, коли він його увімкнув, то побачив пропущені дзвінки та смс-повідомлення від ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з яких зрозумів, що потерпіла звернулась із заявою про вчинення крадіжки у поліцію, у вчиненні крадіжки підозрювала його та просила повернути кошти. На той момент викрадені кошти знаходились у нього у повному обсязі у сумі 45000,00 грн, а тому того ж дня він перерахував на банківську картку ОСОБА_6 кошти у сумі 25000,00 грн. Решту грошей не зміг переказати через встановлений ліміт на банківській картці, а тому зателефонував потерпілій та домовився, що іншу частину коштів поверне на наступний день, що він і зробив. Після цього він за кілька днів повернувся у с. Поляниця, зустрівся із потерпілою, іншими працівниками готелю, просив вибачення за скоєне. Зазначив, що на момент вчинення крадіжки він усвідомлював, що вчиняє таємне викрадення чужого майна, але перебував у стані сп`яніння, а тому не до кінця розумів можливі наслідки своїх дій. У вчиненому щиро розкаюється, повністю усвідомив протиправність своєї поведінки та зробив для себе відповідні висновки, просить врахувати, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності та не є особою схильною до вчинення протиправних дій. Просив його суворо не карати, врахувати те, що завдана матеріальна шкода ним добровільно відшкодована у повному обсязі. 
		   Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового розслідування і підтверджують його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.
		   Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, у якій просила судовий розгляд проводити у її відсутності. Вказала, що завдана матеріальна шкода відшкодована їй у повному обсязі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, відносно міри покарання покладається на розсуд суду. 
		Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
		   Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна(крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
		   Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		   Згідно із ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		   При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		   Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, неодружений, офіційно не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, виховувався у сім`ї без батьків, за місцем реєстрації на обліку у відділені поліції не перебуває, до адміністративної відповідальності впродовж 2024 року не притягувався. 
		До обставин, які пом`якшують покарання на підставі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття та добровільне повне відшкодування завданого збитку.
		   Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння. 
		З огляду на зазначене, врахувавши суспільну небезпеку та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до переконання про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі у межах мінімальної санкції, передбаченої ч.4 ст.185 КК України.
		Разом з тим, враховуючи конкретні обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та його наслідки, вищенаведені дані про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, добровільно у повному обсязі відшкодував завдану матеріальну шкоду, негативно та критично ставиться до вчиненого, відсутність будь-яких претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілої, та позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання з випробуванням, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та вважає за можливе застосувати ст.75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням.
		Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 в період дії іспитового строку, відповідно до ч.1 ст.76 КК України, на нього слід покласти обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
		Вказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й таким, що буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами та буде відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації покарання і не ставитиме особистий і надмірний тягар для обвинуваченого. 
		При призначенні покарання судом враховано й те, що дії обвинуваченого кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як тяжкий злочин тільки за ознакою його вчинення «в умовах воєнного стану», при цьому обстановка, в якій він вчинив злочин, не характеризувалась, як така, що пов`язана з воєнними діями і він при вчиненні злочину не використав обмеження пов`язані з воєнним станом (повітряна тривога, комендантська година та інше).
		    Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України. 
		    У кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати які, у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
		   Ухвалою слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 12.09.2024 щодо обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. У ході судового розгляду клопотань про продовження терміну дії покладених на обвинуваченого обов`язків, скасування чи зміну запобіжного заходу не надходило.
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5(п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст.75ККУкраїни звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1(один) рік.
		Відповідно до п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76ККУкраїни на ОСОБА_3 покласти наступні обов`язки:
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		   Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання - залишити без змін до набрання вироком законної сили.    
		Речові докази у кримінальному провадженні, передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, а саме:
		-паперовий конверт із кепкою чорного кольору із зображенням прапора США на передній частині-повернути обвинуваченому ОСОБА_3 , як законному володільцю;
		-паперовий конверт зі змивом з бігунця замка одного із відсіків рюкзака ОСОБА_6 ; паперовий конверт із трьома слідами пальців рук, поміщений у спецпакет Експертної служби МВС України №3656362-знищити.
		   Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/109-24/12569-Д від 30.08.2024 у сумі 3029(три тисячі двадцять дев`ять) гривень 12 коп. 
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		   Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		   Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		Головуючий суддя:  ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...