Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/28614/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2024.
Дата набрання законної сили: 18.10.2024
Номер судового провадження: 61-17477ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 759/28614/21
		провадження № 61-17477св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., 
		Пархоменка П. І.,
		 
		учасники справи:
		заявник - орган опіки та піклування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації,
		заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Святошинський психоневрологічний інтернат,
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14  вересня 2022 року в складі судді Твердохліб Ю. О. та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Гуля В. В.,
		Історія справи
		Короткий зміст подання 
		У грудні 2021 року орган опіки та піклування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації звернувся до суду з поданням про звільнення від повноважень опікуна, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Святошинський психоневрологічний інтернат.
		Подання мотивоване тим, що ОСОБА_2 , яка визнана недієздатною, перебуває у Святошинському психоневрологічному інтернаті. Опікуном ОСОБА_2 є її брат ОСОБА_1 відповідно до розпорядження Ватутінської районної державної адміністрації міста Києва від 23 березня 1999  року № 262.
		ОСОБА_1 не виконує покладені на нього обов`язки опікуна належним чином, зокрема відмовляється надати перелік документів, який передбачений положенням про Святошинський психоневрологічний інтернат, затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14 листопада 2013 року №  2078, а саме: заяву про прийняття підопічної до Святошинського психоневрологічного інтернату для надання соціальної послуги «стаціонарний догляд»; копію паспорта підопічної; копію паспорта опікуна; копію рішення Ватутінського районного суду міста Києва про визнання ОСОБА_2 недієздатною; копію декларації підопічної, укладеної з сімейним лікарем. 
		Такою бездіяльністю опікун порушує права підопічної, адже вказані документи необхідні для подальшого перебування ОСОБА_2 у Святошинському психоневрологічному інтернаті.
		Орган опіки та піклування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації просив звільнити ОСОБА_1 від повноважень опікуна над недієздатною ОСОБА_2 .
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 14 вересня 2022  року заяву органу опіки та піклування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації задоволено.
		Звільнено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від повноважень опікуна над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Суд першої інстанції виходив з того, що вимоги заявника знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, ґрунтуються на вимогах закону і відповідають інтересам недієздатного. За таких обставин заяву орган опіки та піклування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації належить задовольнити.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року - без змін.
		Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції, повно та всебічно розглянувши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов правильного висновку про доведеність заявником тієї обставини, що звільнення ОСОБА_1 від повноважень опікуна відповідатиме інтересам ОСОБА_2 , та обґрунтовано поклав в основу судового рішення протокол № 10 засідання опікунської ради Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 24 листопада 2021 року, на якому було розглянуто заяву адміністрації Святошинського психоневрологічного інтернату про звільнення опікуна ОСОБА_1 від повноважень опікуна над недієздатною сестрою ОСОБА_2 .
		Крім того, апеляційний суд врахував, що рішення опікунської ради Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 24 листопада 2021 року, оформлене протоколом № 10, було предметом судової перевірки за позовом ОСОБА_1 про скасування цього протоколу. Проте у задоволенні зазначеного позову відмовлено рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 02 травня 2023 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 08  листопада 2023 року.
		Суд апеляційної інстанції вважав необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не надав належну оцінку наявним у справі доказам та обставинам, адже такі спростовуються змістом судового рішення, відповідно до якого суд при ухваленні рішення надав повну, всебічну та об`єктивну оцінка усім наявним у справі доказам.
		Апеляційний суд також відхилив аргументи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. При перевірці ухваленого судом першої інстанції рішення в межах доводів скарги ОСОБА_1 апеляційний суд вважав, що воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		У грудні 2023 року  ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд.
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		норми ЦПК України не передбачають такої форми звернення до суду як подання. При цьому суд першої інстанцій свідомо вказав, що орган опіки та піклування подав заяву про звільнення від повноважень опікуна, здійснивши підміну понять. Апеляційний суд на вказане порушення належної уваги не звернув;
		у структурі Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації немає такого структурного підрозділу як орган опіки та піклування. Тому, незаконна форма звернення до суду у вигляді подання була направлена неіснуючим структурним підрозділом Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації. При цьому судовий збір при поданні вказаного документа до суду заявник не сплачував, адже доказів його сплати у матеріалах справи немає. Крім того, у поданні неправильно зазначено поштову адресу заінтересованої особи  ОСОБА_1 ;
		подання прозвільнення від повноважень опікуна підписане заступником голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Пазенко Т. С., яка згідно з розподілом обов`язків між головою, першим заступником голови, заступниками голови та керівником апарату Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, не мала повноважень підписувати та подавати до суду такий документ, а також підписувати довіреність на ім`я ОСОБА_3 щодо здійснення нею повноважень представника інтересів органу опіки та піклування в суді, завіряти своїм підписом копії документів, наявних у матеріалах справи;
		подання органу опіки та піклування подане про звільнення від повноважень опікуна  ОСОБА_2 , а у розпорядженні Ватутінської районної державної адміністрації міста Києва від 23 березня 1999 року № 262 зазначено, що  ОСОБА_1  призначений опікуном над недієздатною рідною сестрою ОСОБА_2 . Таким чином, суд першої інстанції безпідставно змінив прізвище підопічної особи з « ОСОБА_2 » як зазначено у поданні органу опіки та піклування, на « ОСОБА_2 »;
		в ухвалі Святошинського районного суду міста Києва від 20 грудня 2021 року про відкриття провадження у справі не вказано за правилами якого провадження (загального, окремого) проводитиметься розгляд справи. Водночас у рішенні Святошинського районного суду міста Києва від 14  вересня 2022 року безпідставно зазначено, що справу розглянуто в порядку окремого провадження;
		в ухвалі про відкриття провадження у справі суд першої інстанції помилково послався на частину першу статті 317 ЦПК України.  ОСОБА_1 стверджує, що ця справа не підсудна Святошинському районному суду міста Києва, оскільки місцем його фактичного перебування та реєстраціїяк заінтересованої особиє    АДРЕСА_1 . Тому під час визначення підсудності справи суд повинен був застосувати частину першу статті 27 ЦПК України;
		у поданні прозвільнення від повноважень опікуна зазначено те, що  ОСОБА_1 начебто не надав необхідний перелік копій документів для знаходження підопічної в Святошинському психоневрологічному інтернаті, чим порушив обов`язки опікуна та права підопічної. Вказана підстава є надуманою та такою, що не відповідає дійсності. ОСОБА_2 знаходиться в Святошинському психоневрологічному інтернаті з 1999 року. При прийнятті її до цього закладу були надані всі необхідні документи, які знаходяться на збережені у інтернаті. Скаржник не може нести відповідальність за їх збереження. Крім того, під час оформлення заяви на отримання посвідчення опікуна органу опіки та піклування у 2019 році, як і у 1999 році, було повторно надано оригінали усіх необхідних документів, з яких виготовлено відповідні копії. Жодних питань щодо повноти наданих документів не виникало;
		у відзиві на подання  ОСОБА_1 зазначав, що 13 жовтня 2021 року він звернувся до Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві із заявою про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 КК України, відносно підопічної ОСОБА_2 , яка перебуває у Святошинському психоневрологічному інтернаті. Так, посадові особи інтернату, не маючи повноважень займатися питанням обміну паспорта громадянина України, самовільно, без відома опікуна, у злочинній взаємодії з працівниками Святошинського ОВІР МВС України, обміняли паспорт підопічної ОСОБА_2 на новий, сфальшувавши підпис в графі «підпис власника». Право ставити підпис у паспорті недієздатної особи має виключно її опікун. Також при отриманні паспорта у журналі видачі паспортів Святошинського ОВІР МВС України за отримання паспорта замість законного опікуна розписалась стороння особа з числа соціальних працівників Святошинського психоневрологічного інтернату. Крім того, 06 червня 2018 року адміністрація інтернату незаконно, без відома опікуна підписала медичну декларацію з сімейним лікарем, в якій замість опікуна свій підпис поставила стороння особа. Відповідні відомості 17  листопада 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105080002850, у вказаному провадженні проводиться досудове розслідування. Проте суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, у судових засіданнях відповідні обставини не досліджував та фактично відзив проігнорував;
		суд першої інстанції також порушив розумні строки розгляду справи, оскільки з моменту відкриття провадження у справі (20 грудня 2021 року) до прийняття рішення суду (14 вересня 2022 року) пройшло 269 днів. Крім того, ця справа повинна була розглядатись судом у порядку загального позовного провадження, адже статтею 293 ЦПК України не передбачено можливості розгляду справи про звільнення від повноважень опікуна в порядку окремого провадження;
		апеляційний суд не врахував порушень норм процесуального права, допущених судом першої інстанції та їх не усунув. Крім того, суд проігнорував те, що довіреність Капцан Т. Є, видана Святошинським психоневрологічним інтернатом та підписана директором інтернату Тинком Є. О. , є юридично нікчемною та такою, що не надавала їй права здійснювати представництво інтересів заявника у суді апеляційної інстанції;
		суд апеляційної інстанції допустив порушення строків виготовлення повного тексту постанови у цій справі, оскільки повний текст постанови виготовлено лише 21 листопада 2023 року, тобто на тринадцятий день з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови у судовому засіданні від 09 листопада 2023 року. Крім того, у резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року (як у короткому, так і в повному тексті) прізвища суддів не зазначено, лише хаотично розміщені підписи суддів. Тому неможливо ідентифікувати кому з суддів та який саме підпис належить;
		у тексті постанови Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року вказані недостовірні факти та твердження;
		з моменту постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження і до моменту прийняття постанови у справі пройшло 378 днів. Зазначене підтверджує факт порушення апеляційним судом розумного строку розгляду справи;
		ОСОБА_1 як опікун своєї рідної сестри з 1999 року, для якої після смерті їхніх батьків він є єдиним родичем, та яка має невиліковне психічне захворювання, усі роки сумлінно виконував покладенні на нього обов`язки. Він щорічно отримував перепустки на територію інтернату за підписом директора, що свідчить про відсутність жодних претензій до нього як опікуна з будь-яких питань з боку адміністрації Святошинського психоневрологічного інтернату. Проте орган опіки та піклування, за безпідставною заявою директора інтернату, не перевіривши факти, порушуючи права та законні інтереси недієздатної особи, прийняв рішення, яке в подальшому позбавило недієздатну особу опікуна (її рідного брата). Ця обставина беззаперечно негативно вплине на права та законні інтереси ОСОБА_2 ;
		під час апеляційного розгляду справи до Святошинського психоневрологічного інтернату надано усі необхідні документи, про які зазначено у поданні про звільнення від повноважень опікуна.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 759/28614/21 та витребувано справу із суду першої інстанції.
		У січні 2024 року матеріали справи № 759/28614/21 надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 14 грудня 2023 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену частиною другою статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
		Фактичні обставини справи
		Суди встановили, що рішенням Ватутінського районного суду міста Києва від 16  лютого 1999 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатною.
		Розпорядженням Ватутінської районної державної адміністрації міста Києва від 23 березня 1999 року № 262 ОСОБА_1 призначено опікуном над недієздатною сестрою ОСОБА_2 .
		Згідно з витягом з протоколу № 10 засідання опікунської ради Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 24 листопада 2021 року ОСОБА_1 не взаємодіє з адміністрацією Святошинського психоневрологічного інтернату, де перебуває ОСОБА_2 з 27 серпня 1999 року, опікун створює умови, у тому числі не надає належні документи, що унеможливлюють надання адміністрацією інтернату належного догляду за підопічною ОСОБА_2 . У зв`язку з цим рекомендовано райдержадміністрації задовольнити заяву адміністрації Святошинського психоневрологічного інтернату, а органу опіки та піклування райдержадміністрації на підставі статті 75 ЦК України підготувати заяву до Святошинського районного суду міста Києва про звільнення від повноважень опікуна.
		Позиція Верховного Суду
		Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).
		Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четверта статті 4 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року в справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22)).
		Функціональним призначенням права процесуального є «обслуговування» права матеріального. Не виключається, що в кодексі приватного права (зокрема, ЦК України чи СК України) міститимуться норми процесуального права, проте це зумовлено відповідними приватно-правовими наслідками (наприклад, стаття 660 ЦК України) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року в справі № 619/1908/23 (провадження № 61-8428св23)).
		Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка (частини перша статті 41 ЦК України).
		Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).
		Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статті 60 ЦК України).
		Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров`я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад (стаття 66 ЦК України).
		Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку (частина перша статті 75 ЦК України).
		За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов`язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або соціального захисту (частина третя статті 75 ЦК України).
		В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 163/1251/22 (провадження № 61-7647св24) зроблено висновок про те, що «законодавець в ЦК України, як основному регуляторі приватних відносин, передбачив конструкцію «звільнення особи від повноважень опікуна». Застосування цієї конструкції зумовлює такий наслідок як припинення повноважень опікуна з моменту його звільнення. Звільнення від повноважень опікуна може відбутися у разі: (а) невиконання нею своїх обов`язків; (б) порушення прав підопічного; (в) поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або соціального захисту».
		У справі, що переглядається:
		при зверненні до суду з поданням про звільнення ОСОБА_1 від повноважень опікуна над недієздатною ОСОБА_2 орган опіки та піклування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації посилався на те, що опікун не виконує покладені на нього обов`язки належним чином, зокрема відмовляється надати перелік документів, який передбачений положенням про Святошинський психоневрологічний інтернат, затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14 листопада 2013 року №  2078, а саме: заяву про прийняття підопічної до Святошинського психоневрологічного інтернату для надання соціальної послуги «стаціонарний догляд»; копію паспорта підопічної; копію паспорта опікуна; копію рішення Ватутінського районного суду міста Києва про визнання ОСОБА_2 недієздатною; копію декларації підопічної, укладеної з сімейним лікарем. Такою бездіяльністю опікун порушує права підопічної, оскільки зазначені документи необхідні для подальшого перебування ОСОБА_2 у Святошинському психоневрологічному інтернаті;
		суди встановили, що ОСОБА_2 визнана рішенням суду недієздатною та перебуває у Святошинському психоневрологічному інтернаті. Опікуном ОСОБА_2 є її брат ОСОБА_1 відповідно до розпорядження Ватутінської районної державної адміністрації міста Києва від 23 березня 1999 року № 262. Згідно з витягом з протоколу № 10 засідання опікунської ради Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 24 листопада 2021 року рекомендовано Святошинській районній у місті Києві державній адміністрації задовольнити заяву адміністрації Святошинського психоневрологічного інтернату, а органу опіки та піклування райдержадміністрації на підставі статті 75 ЦК України підготувати заяву до Святошинського районного суду міста Києва про звільнення від повноважень опікуна;
		у витязі з протоколу № 10 засідання опікунської ради Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 24 листопада 2021 року зазначено, що ОСОБА_1 не взаємодіє з адміністрацією Святошинського психоневрологічного інтернату, де перебуває ОСОБА_2 з 27 серпня 1999 року, опікун створює умови, у тому числі не надає належні документи, що унеможливлюють надання адміністрацією інтернату належного догляду за підопічною ОСОБА_2 . Водночас ОСОБА_1 вказував, що при влаштуванні підопічної до адміністрації інтернату він надав усі необхідні документи. При цьому у нього виникли сумніви у дійсності паспорта громадянина України на ім`я  ОСОБА_2 , адже її прізвище вказано неправильно, а підпис у документі виконано невідомою особою. Щодо цих фактів він звернувся до правоохоронних органів. Виправлення помилки у паспорті стосовно прізвища підопічної  ОСОБА_1 вважав неможливим, оскільки цей паспорт є речовим доказом у справі та йому необхідно проконсультуватися зі слідчим (т. 1, а. с. 4-5);
		у відзиві  ОСОБА_1 зазначав, що ініціювання питання щодо звільнення його від повноважень опікуна над недієздатною сестрою ОСОБА_2 є необґрунтованим, підстав для вжиття органом опіки та піклування таких дій немає. Неправомірні, на його думку, дії Святошинського психоневрологічного інтернату і органу опіки та піклування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації пояснював тим, що 13 жовтня 2021 року він звернувся до Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві із заявою про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 КК України, відносно підопічної ОСОБА_2 , яка перебуває у Святошинському психоневрологічному інтернаті (т. 1, а.с. 50-53);
		суди зробили висновок, що Святошинським психоневрологічним інтернатом доведено ту обставину, що звільнення ОСОБА_1 від повноважень опікуна відповідатиме інтересам ОСОБА_2 , посилаючись на протокол № 10 засідання опікунської ради Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 24 листопада 2021 року, на якому було розглянуто заяву адміністрації Святошинського психоневрологічного інтернату про звільнення від повноважень опікуна;
		суди не звернули уваги, що звільнення від повноважень опікуна може відбутися у разі: невиконання ним своїх обов`язків; порушення прав підопічного; поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або соціального захисту
		суди не врахували, що зазначені в поданні органу опіки та піклування обставини, не є підставами, з якими закон пов`язує можливість звільнення від обов`язків опікуна.
		За таких обставин суди зробили помилковий висновок про наявність підстав для задоволення подання органу опіки та піклування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про звільнення від повноважень опікуна.
		Оскільки встановлені підстави для скасування судових рішень касаційний суд не аналізує інші підстави касаційного оскарження. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Доводи касаційної скарги, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 163/1251/22 (провадження № 61-7647св24), дають підстави для висновку, що оскаржені рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права. У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні подання.
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14  вересня 2022  року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року скасувати.
		У задоволенні подання органу опіки та піклування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про звільнення від повноважень опікуна, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Святошинський психоневрологічний інтернат, відмовити.
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року втрачають законну силу.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                   В. І. Крат
		Судді:                                                                             Д. А. Гудима
		І. О. Дундар
		Є. В. Краснощоков
		П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...