Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/4121/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2024. Зареєстровано: 02.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/766/509/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023000000000755

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		№Справа №766/4121/23
		н/п 1-кп/766/509/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30.10.2024 року м. Херсон
		Херсонський міський суд Херсонської області в складі: 
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
		прокурора: ОСОБА_3 ,
		захисника: ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсона кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 27.07.2023 за №22023000000000755 за обвинуваченням  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гірчици Барановичеського району Брестської області, громадянина України, одруженого, неповнолітніх дітей та утриманців не має, освіта вища, пенсіонер, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, - 
		в с т а н о в и в:
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).
		До складу ООН входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями - № 2131 (ХХ) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (ХХV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (ХХІХ) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
		-        застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
		-        застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
		-        вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
		-        бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		-        блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
		-        напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
		-        застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		-        дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		-        засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є російська федерація. 
		Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, яка вступила в дію 26 січня 1910 року та 7 березня 1955 року визнана СРСР, правонаступником якого є російська федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження у формі або мотивованого оголошення війни, або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Про існування стану війни має бути без зволікання оповіщено нейтральним державам, і він матиме для них дійсну силу лише після отримання оповіщення.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.
		Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
		31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та федеральним законом російської федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2 - 3 зазначеного Договору, російська федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права. 
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований російською федерацією 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
		Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. 
		Згідно зі статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. 
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. 
		До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		Таким чином, із зазначенням міжнародних нормативно-правових актів, а також актів національного законодавства, яке визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності, випливає що дії рф на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній економічній та інформаційній безпеці України створюють реальні загрози національній безпеці та є проведення підривної діяльності проти України. ЇЇ результатом стала анексія Криму, окупація території Донецької та луганської областей, масштабні руйнування провідних промислових бюджетоутворюючих підприємств на сході держави, що призвело до загострення суспільно-політичної обстановки в Україні, падіння економіки держави та інших вкрай негативних для України наслідків.
		Наведені вище факти розв`язання та ведення російською федерацією агресивної війни проти України, здійснення підривної діяльності, в тому числі і шляхом вторгнення підрозділів зс рф на територію півострова Крим, захоплення державних установою організацій та військових частин із 27.02.2014 широко висвітлювались більшістю засобів масової інформації та іноземних держав, у зв`язку з чим були достовірно відомі ОСОБА_5 .
		Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами російської федерації та світовою спільнотою, 21 лютого 2022 року російською федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.
		22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року о 05 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати спеціальну військову операцію в Україні.
		Того ж дня, близько 05 год. 10 хв. збройними силами російської федерації, що діяли за наказом керівництва російської федерації та збройних сил російської федерації, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська російської федерації вдерлися сухопутним шляхом на територію суверенної держави України.
		У зв`язку з чим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.22 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2212-ІХ продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 17 травня 2022 року строком на 90 діб.
		Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
		Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2915-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
		Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 3058-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
		Починаючи з 24.02.2022 російська федерація щодня порушує правила ведення війни та масово чинить воєнні злочини.
		Збройні сили російської федерації неодноразово завдавали ударів ракетними установками по цивільних аеродромах, важливих критичних об`єктах інфраструктури, житлових будинках, закладах охорони здоров`я та інших цивільних об`єктах.
		Відповідно до звіту Управління Верховного комісара ООН з прав людини, станом на 05 травня 2022 року, за період воєнного стану в Україні загинуло більше 2500 цивільних осіб, понад 3000 осіб поранено.
		Крім того, російська влада веде інформаційну війну, застосовує пропаганду. Ведеться активна компанія щодо створення та розповсюдження фейкових новин, а також агітаційних публікацій. 
		Поряд цим, 16.03.2022, у встановленому законодавством України порядку, набрав чинності Закон України № 2110-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції», відповідно до якого внесено зміни до Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131), а саме його положення доповнено статтею 436-2 «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників».
		У громадянина України ОСОБА_5 , який має проросійські погляди, не сприймає державну владу України, розуміє, що російська федерація здійснює збройну агресію проти України, підтримує дії осіб, які здійснюють зазначену збройну агресію, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня 2022 року, виник умисел на поширення в мережі Інтернет матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також глорифікація осіб, які здійснюють збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році. 
		З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також глорифікація осіб, які здійснюють збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, ОСОБА_5 вирішив поширити відповідні графічні та текстові повідомлення у мережі Інтернет, зокрема, за допомогою соціальної мережі «Одноклассники», де він попередньо створив відповідний акаунт « ОСОБА_6 » за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », для входу в який використовувався абонентський номер мобільного телефону  НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 . 
		Доступ до зазначеної соціальної мережі ОСОБА_5 здійснював за допомогою під`єднаного до мережі Інтернет власного ПЕОМ марки VENTO, який належить останньому та встановлена за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Діючи з метою реалізації вказаного вище злочинного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07.07.2022 ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою власного ПЕОМ марки VENTO, під`єднаного до мережі Інтернет за допомогою браузера «Google Chrome», з вбудованим VPN, який дозволяє здійснити вхід та перегляд інформації, що міститься на заблокованих Інтернет сайтах, у тому числі доступ до яких заблоковано Інтернет провайдерами на підставі Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017, «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №133/2017 від 15.05.2017, авторизувавшись у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники», як користувач соціальної мережі «Одноклассники», з використанням власного акаунту « ОСОБА_6 », з кількістю у 77 підписників за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_2 поставив відмітку «Класс» публікації в групі з назвою « Мы за ОСОБА_8 .!», тим самим умисно поширивши її, шляхом розміщення на так званій «Ленте» (публічній дошці оголошень, вільно доступній необмеженому колу користувачів), із текстом: «РАБОТАЙТЕ, ПАРНИ Z, ОСТАНЬТЕСЬ ЖИВЫМИ Z, ХРАНИ ВАС БОГ Z». 
		ОСОБА_5 будучи досвідченим користувачем соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники», достовірно знав, що проставленням відмітки «Класс» під вказаною публікацією, він здійснює поширення вказаної публікації всім користувачам Інтернет-мережі «Одноклассники», які знаходились у розділі « Друзья » його акаунту « ОСОБА_6 » в Інтернет-мережі «Одноклассники» та робить вказану публікацію видимою на його персональній сторінці для всіх користувачів Інтернет-мережі «Одноклассники», які її передивляються. 
		Таким чином, одразу після проставлення ОСОБА_5 відмітки «Класс» під вказаною публікацією, вона стала доступною для перегляду, коментування, і подальшого її розповсюдження всіма користувачами Інтернет-мережі «Одноклассники», які переглядають сторінку « ОСОБА_6 ». Вказана публікація містить глорифікацію осіб, які здійснюють збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 436-2 КК України, як поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році. 
		Далі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.08.2022, ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, а також те, що російська федерація з 2014 року вчиняє проти України акт збройної агресії, повторно вчинив дії направлені на поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а саме: перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою власного ПЕОМ марки VENTO, під`єднаного до мережі Інтернет за допомогою браузера «Google Chrome», з вбудованим VPN, який дозволяє здійснити вхід та перегляд інформації, що міститься на заблокованих Інтернет сайтах, у тому числі доступ до яких заблоковано Інтернет провайдерами на підставі Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017, «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №133/2017 від 15.05.2017, авторизувавшись у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники», як користувач соціальної мережі «Одноклассники», з використанням власного акаунту « ОСОБА_6 », з кількістю у 77 підписників за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » поставив відмітку « Класс » публікації яку розмістила у себе на сторінці користувач із назвою акаунту « ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 )», тим самим умисно поширивши її, шляхом розміщення на так званій «Ленте» (публічній дошці оголошень, вільно доступній необмеженому колу користувачів), із текстом: «Позор фашисткой Украине! Какой же тварью нужно быть, Чтоб по приказу из за моря, Свои же города бомбить! Позор фашисткой Украине! Что горе принесла в страну, Чтобы хозяин был доволен, С народом развязать войну. Позор фашисткой Украине! Стрелявшей в женщин и детей, Позор фашисткой Украине! Позор кровавый наших дней!!». 
		ОСОБА_5 будучи досвідченим користувачем соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники», достовірно знав, що проставленням відмітки «Класс» під вказаною публікацією, він здійснює поширення вказаної публікації всім користувачам Інтернет-мережі «Одноклассники», які знаходились у розділі « Друзья » його акаунту « ОСОБА_6 » в Інтернет-мережі «Одноклассники» та робить вказану публікацію видимою на його персональній сторінці для всіх користувачів Інтернет-мережі «Одноклассники», які її передивляються. Таким чином, одразу після проставлення ОСОБА_5 відмітки «Класс» під вказаною публікацією, вона стала доступною для перегляду, коментування, і подальшого її розповсюдження всіма користувачами Інтернет-мережі «Одноклассники», які переглядають сторінку « ОСОБА_6 ». Вказана публікація містить заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 , за ч. 3 ст. 436-2 КК України, як поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, вчинених повторно.
		У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.08.2022, ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, а також те, що російська федерація з 2014 року вчиняє проти України акт збройної агресії, повторно вчинив дії направлені на поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а саме: перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою власного ПЕОМ марки VENTO, під`єднаного до мережі Інтернет за допомогою браузера «Google Chrome», з вбудованим VPN, який дозволяє здійснити вхід та перегляд інформації, що міститься на заблокованих Інтернет сайтах, у тому числі доступ до яких заблоковано Інтернет провайдерами на підставі Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017, «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №133/2017 від 15.05.2017, авторизувавшись у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники», як користувач соціальної мережі «Одноклассники», з використанням власного акаунту « ОСОБА_6 », з кількістю у 77 підписників за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » поставив відмітку « Класс » публікації яку розмістила у себе на сторінці користувач із назвою акаунту « ОСОБА_13 », тим самим умисно поширивши її, шляхом розміщення на так званій « Ленте » (публічній дошці оголошень, вільно доступній необмеженому колу користувачів), із текстом: «Фактически идет война, но идет она не между Россией и Украиной, и Даже не между Россией и нацистами, захватившими власть на Украине Идет война между Россией и США на територии СССР И идет она уже 30 лет ТЕПЕРЬ МЫ ПЕРЕШЛИ В КОНТРНАСТУПЛЕНИЕ, КОТОРОЕ ПРИВЕЛО К ГОРЯЧЕЙ ФАЗЕ». 
		ОСОБА_5 будучи досвідченим користувачем соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники», достовірно знав, що проставленням відмітки «Класс» під вказаною публікацією, він здійснює поширення вказаної публікації всім користувачам Інтернет-мережі «Одноклассники», які знаходились у розділі « Друзья » його акаунту « ОСОБА_6 » в Інтернет-мережі «Одноклассники» та робить вказану публікацію видимою на його персональній сторінці для всіх користувачів Інтернет-мережі «Одноклассники», які її передивляються. Таким чином, одразу після проставлення ОСОБА_5 відмітки «Класс» під вказаною публікацією, вона стала доступною для перегляду, коментування, і подальшого її розповсюдження всіма користувачами Інтернет-мережі «Одноклассники», які переглядають сторінку « ОСОБА_6 ». Вказана публікація містить заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
		У публікаціях, поширених ОСОБА_5 на власній сторінці у соціальний мережі «Одноклассники», де він попередньо створив відповідний акаунт « ОСОБА_6 » міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 , за ч. 3 ст. 436-2 КК України, як поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, вчинених повторно.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, не заперечував проти викладених в обвинувальному акті обставин, щиро розкаявся у вчиненому. 
		Дав показання про те, що він за допомогою соціальної мережі «Одноклассники», як її користувач, 07.07.2022, 03.08.2022, 05.08.2022, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою власного комп`ютеру, під`єднаного до мережі Інтернет, з вбудованим VPN, вирішив в мережі Інтернет поширити матеріали, у яких містяться заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, проставивши відмітки «Класс» публікаціям в групі з назвами та текстом, які викладені в обвинувальному акті, тим самим умисно поширивши її, шляхом розміщення на так званій «Ленте», достовірно знаючи, що проставленням відмітки «Класс» під вказаною публікацією, він здійснює поширення вказаної публікації всім користувачам Інтернет-мережі «Одноклассники», які знаходились у розділі « Друзья » його акаунту в Інтернет-мережі «Одноклассники» та робить вказану публікацію видимою на його персональній сторінці для всіх користувачів Інтернет-мережі «Одноклассники», які її передивляються. Таким чином, одразу після проставлення ним відмітки «Класс» під вказаною публікацією, вона стала доступною для перегляду, коментування, і подальшого її розповсюдження всіма користувачами Інтернет-мережі «Одноклассники», які переглядають його сторінку.
		Зазначив, що припустився прикрої помилки і усвідомлює протиправність своїх дій. 
		 
		Оскільки обвинуваченим  та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи і, як встановлено судом, вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
		При призначенні покарання ОСОБА_5 ,  реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, суд вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особу винного, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків,свою вину визнав в повному об`ємі, розкаявся у вчиненому, а тому обставиною, що пом`якшує покарання є повне визнання вини та щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання судом встановлено не було. 
		Крім того, відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому  ОСОБА_15 , можливо призначити покарання в межах санкції: ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, пов`язане із позбавленням волі, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст.63 КК України згідно матеріалів кримінального провадження не вбачається, з урахуванням правил, визначених ст. 69-1 КК України, а також ч. 1 ст. 70 КК України, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого, зі звільненням від відбування покарання в порядку ст. 75 КК України, оскільки суд дійшов висновку, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
		Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не застосовувались.
		Потерпілі відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Шкода відсутня.
		Викривач у кримінальному провадженні відсутній.
		Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		У резолютивній частині вироку серед іншого у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК України). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).
		З огляду на викладене з обвинуваченого підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні.
		Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд, - 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України та призначити покарання:
		- за ч. 2 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без конфіскації майна;
		- за ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
		 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
		На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати обвинуваченого  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути з  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 3345 (три тисячі триста сорок п`ять) гривень 72 (сімдесят дві) копійки.
		 
		Речові докази: 
		- сім-карту  НОМЕР_2  1од., мобільний телефон Nokia imei  НОМЕР_3 , системний блок ПК 1 од. - повернути законному власнику ОСОБА_5 .
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду з урахуванням обмежень, визначених ч. 3 ст. 349 КПК України. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. 
		Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
		Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...