Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/9839/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; щодо реєстрації або обліку прав на майно.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2024.
Дата набрання законної сили: 31.10.2024
Номер судового провадження: 61-7806ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 жовтня 2024 року
		м. Київ
		справа № 463/9839/20
		провадження № 61-7806св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,              Коротуна В. М.,               
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бальтазар», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Львівська міська рада, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Моргун Олександр Сергійович,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та Львівської міської ради на рішення Личаківського районного суду м. Львова в складі судді Жовнір Г. Б. від 07 вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду в складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П. від 15 квітня 2024 року,
		ВСТАНОВИВ:
		1.Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бальтазар» (далі - ТОВ «Бальтазар»),                  ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України), про скасування державної реєстрації та запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, визнання недійсним договору купівлі-продажу.
		Обґрунтовуючи підстави пред`явленого позову, позивач посилається на те, що будівництво багатоквартирного житлового будинку ведеться з грубим порушенням земельного та водного законодавства, у прибережній захисній смузі на відставні 8-ми метрів від урізу води ставка - водойми на земельній ділянці, належній ОСОБА_1 , внаслідок будівництва знищено водоймище, руйнується русло річки Марунька, руйнується і нищиться земельна дамба, що знаходиться на належній йому земельній ділянці, що свідчить про порушення його прав.
		З наведених підстав просить:
		скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Х. Р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43691309 від                               25 жовтня 2018 року внаслідок якого зареєстровано право власності за                   ТОВ «Бальтазар» (номер запису про право власності 28553703 від 16 жовтня 2018 року), на об`єкт незавершеного будівництва (готовність 57% за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер об`єкта нерухомого майна: 1676645246101 та державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 1676645246101 за ТОВ «Бальтазар», код ЄДРОПУ 20804002, адреса реєстрації: 79495, м. Львів-Винники, вул. Соборності, буд.8).
		визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21 лютого 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Моргуном О.С., зареєстрований в реєстрі за №514 та застосувати наслідки недійсності правочину.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушення його цивільних прав чи інтересів.
		Короткий зміст постанови апеляційного суду
		Постановою Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 залишено без задоволення. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2023 року залишено без змін.
		Апеляційний суд погоджуючись з висновками суду першої інстанції зазначив про те, що зазначені позивачем підстави для визнання недійсним оспорюваного ним договору купівлі-продажу від 21 лютого 2019 року, з врахуванням положень статей 203, 215 ЦК України, не є підставою для визнання його недійсним.
		Узагальнені доводи вимог касаційних скарг
		У травні 2024 року Львівська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від                         15 квітня 2024 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосував норму права без урахування висновку  щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 серпня  2022 року в справі № 813/4060/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2021 року в справі № 463/3579/17 та від 22 вересня 2022 року в справі                       № 127/2157/196 та постанові Верховного Суду України від 30 листопада                   2016 року (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 11 жовтня 2023 року в справі № 463/3579/17, від 27 травня 2021 року в справі                               № 813/814/18, від 15 січня 2020 року в справі № 813/4060/17, від 30 серпня 2022 року в справі № 813/4060/17, від 22 січня 2019 року в справі                                 № 912/1856/16, від 14  травня 2019 року в справі № 910/11511/18, від                                  28 травня 2020 року в справі № 910/7164/19, від 16 червня 2020 року в справі № 285/1018/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Відзиви на касаційні скарги не надходили.
		Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року  відкрито касаційне провадження у справі № 463/9839/20 за касаційною скаргою                        ОСОБА_1 та витребувано цивільну справу з Личаківського районного суду м. Львова.
		Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року  відкрито касаційне провадження у справі № 463/9839/20 за касаційною скаргою Львівської міської ради.                        
		Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		Суд установив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,02223 га, кадастровий номер 4610160300:07:002:0163, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 -Винники з цільовим призначенням для обслуговування будівель, на якій розташований ставок-водоймище, площею 0,4214 га з площею водного дзеркала 0,3706 га, водний об`єкт розташований на водоскидному каналі з Винниківського озера, басейна річки Марунька.
		Із земельною ділянкою позивача межує земельна ділянка площею 0,3172 га, кадастровий номер 4610160300:07:002:0167, власником якої є Винниківська міська рада міста Львова, правонаступником якої є Львівська міська рада.
		Згідно договору купівлі-продажу від 21 лютого 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Моргуном О. С., зареєстрованого в реєстрі за № 514, ТОВ «Бальтазар» в особі                      ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (покупці) уклали договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, позначеного в технічній документації літ. «А-2», відсоток готовності 57% за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 4610160300:07:002:0167, площею 0,3172 га, в рівних частках по 1/3 кожному.
		2.Мотивувальна частина
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
		При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
		Аналогічний висновок зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі  № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
		Відтак, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
		За змістом статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 зроблено висновок про те, що недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.
		Звернувшись з позовом у цій справі, позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21 лютого 2019 року, укладений між                                 ТОВ «Бальтазар» в особі ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (покупці).
		Суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про відсутність  підстав для задоволення позовних вимог з огляду на недоведеність позивачем наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання недійсним оспорюваного правочину, а також недоведеність порушення укладеним між ТОВ «Бальтазар» та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,                      ОСОБА_3 договором купівлі-продажу його прав та інтересів. Позивач ОСОБА_1 не був стороною оспорюваного договору купівлі-продажу від                       21 лютого 2019 року і не має жодних речових прав на нерухоме майно, яке предметом спірного договору купівлі-продажу та на земельну ділянку, на якій воно знаходиться, тому оспорюваним договором жодним чином не могло бути порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи інтереси позивача.
		Установлено, що із земельною ділянкою позивача межує земельна ділянка площею 0,3172 га, кадастровий номер 4610160300:07:002:0167, власником якої є Винниківська міська рада міста Львова, правонаступником якої є Львівська міська рада, на якій, на думку позивача, відповідачі здійснюють будівництво багатоквартирного житлового будинку з грубим порушенням земельного та водного законодавства, у прибережній захисній смузі на відставні 8-ми метрів від урізу води ставка - водойми на земельній ділянці, належній                              ОСОБА_1 , внаслідок будівництва знищено водоймище, руйнується русло річки Марунька, руйнується і нищиться земельна дамба, що знаходиться на належній йому земельній ділянці, що свідчить про порушення його прав.
		Отже, висновки судів попередніх інстанцій про те, що спірним договором купівлі-продажу права та інтереси ОСОБА_1 не є порушеними, є правильними, з якими погоджується й суд касаційної інстанції.
		Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, які викладені у постановах, що зазначені заявниками у касаційних скаргах.
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		Доводи касаційних скарг не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій та стосуються переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України знаходяться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без  змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційні скарги ОСОБА_1 та Львівської міської ради залишити без задоволення.
		Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                                М. Є. Червинська
		 
		                                                                                                            Є. В. Коротенко
		 
		                                                                                                             В. М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...