Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/5064/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2024. Зареєстровано: 02.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2024.
Дата набрання законної сили: 31.10.2024
Номер судового провадження: К/9901/24083/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		справа № 280/5064/20
		адміністративне провадження № К/9901/24083/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючий - Стародуб О.П.,
		судді - Берназюк Я.О., Коваленко Н.В., 
		розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2021 (суддя - Новікова І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 (судді - Круговий О.О., Прокопчук Т.С., Шлай А,В.) 
		у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор» до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Білай Олени Павлівни, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, третя особа: Андрівська сільська рада Бердянського району Запорізької області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		ПАТ «Розівський елеватор» звернулося до суду з позовом, в якому просило:
		- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Білай Олени Павлівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №53110359 від 14.07.2020; 
		- зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Білай Олени Павлівни внести відомості про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №53110359 від 14.07.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду та відновити розгляд заяви за реєстраційним номером 40412388.
		В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 16.05.2017 проведено державну реєстрацію припинення ПАТ "Троянівський Елеватор", на підставі рішення акціонерів про припинення юридичної особи в результаті приєднання. 19.05.2017 проведено державну реєстрацію нової редакції Статуту ПрАТ "Розівський Елеватор", відповідно до якого позивач є правонаступником ПАТ "Троянівський Елеватор", яке припинилось шляхом приєднання до позивача. 10.07.2020 він звернувся через представника до державного реєстратора з заявою про реєстрацію іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2320680500:23:003:0001, проте отримав відмову у проведенні державної реєстрації прав. Позивач зазначає, що підставою для відмови стало посилання державного реєстратора на виявлені суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, а саме те, що право постійного користування зареєстроване за ПАТ "Троянівський Елеватор", яке на момент розгляду заяви припинено. Покликався на те, що право постійного землекористування є безстроковим та може бути припинено виключно з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, проте такі підстави на дату розгляду заяви не існували. В свою чергу припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи, заважаючи на положення частини 1 статті 141 ЗК України, допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.
		ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27.07.1998 Відкритому акціонерному товариству «Троянівський елеватор» видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2320680500:23:003:0001, серії І-ЗП №002830.
		Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру право постійного користування зазначеною земельною ділянкою зареєстровано за Публічним акціонерним товариством "Троянівський елеватор".
		16.05.2017 державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи - ПАТ "Троянівський елеватор" (код ЄДРПОУ 00954194).
		При цьому, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань міститься запис про те, що ПАТ "Розівський елеватор" (код ЄДРПОУ 00954337) є правонаступником ПАТ "Троянівський елеватор" (код ЄДРПОУ 00954194).
		10.07.2020 ПрАТ "Розівський елеватор" подало до державного реєстратора: заяву з реєстраційним номером 40412388 про державну реєстрацію іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2320680500:23:003:0001; державний акт на право постійного користування землею №І-ЗП №002830 виданий 27.07.1998 Бердянською районною радою народних депутатів Бердянського району Запорізької області; витяг з ЄДР; протокол №2/2016 від 12.11.2016 ПАТ "Розівський елеватор"; протокол №1/2010 від 16.12.2010 загальних зборів засновників ВАТ "Троянівський елеватор"; протокол №2/2016 від 09.11.2016 ПАТ "Троянівський елеватор".
		14.07.2020 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Білай Оленою Павлівною прийнято рішення №53110359 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. При цьому, в якості підстави для відмови у державній реєстрації прав державним реєстратором вказано на встановлені суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.
		Позивач, не погодившись з відмовою у проведенні державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, звернувся до суду.
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Андрівську сільську раду Бердянського району Запорізької області.
		Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021, позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Білай Олени Павлівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №53110359 від 14.07.2020.
		В іншій частині вимог відмовлено. 
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що підстава відмови в реєстрації права постійного користування земельною ділянкою зазначена відповідачем в оскаржуваному рішенні не відповідає вимогам Закону №1952-IV, відтак достатніми є підстави для скасування рішення про відмову в державній реєстрації.
		Зокрема, суди виходили з того, що ПАТ «Троянівський елеватор», правонаступником якого є ПрАТ «Розівський елеватор», припинено як юридичну особу ще у травні 2017 року, відповідно ПАТ «Троянівський елеватор» не може бути користувачем спірної земельної ділянки. Враховуючи викладене, під час проведення реєстрації права постійного користування спірною земельною ділянкою за ПрАТ «Розівський елеватор», не відбудеться жодних суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, оскільки буде відсутній інший обтяжувач земельної ділянки ніж ПрАТ «Розівський елеватор».
		Також суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги з приводу того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має бути розглянута в порядку ГПК, та дійшов висновку, що спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Суд виходив з того, що предметом оскарження у даній справі є виключно дотримання державним реєстратором (як суб`єктом владних повноважень) під час виконання покладених на нього законом публічно-владних управлінських функцій встановленого законом порядку прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, правомірність відмови в реєстрації похідного речового права - права користування земельною ділянкою у разі наявного та зареєстрованого тотожного права на ту саму земельну ділянку за іншим користувачем (який припинено). Питання правомірності/неправомірності набуття позивачем чи третьою особою права користування на згадану вище земельну ділянку, як і питання, пов`язані з реалізацією права власності на неї чи дотримання умов укладених цивільно-правових угод перед судом не порушено.
		УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою.
		В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Зокрема, покликається на те, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема про інші речові права (постійне користування) на конкретну нерухомість. При цьому, позивач заявляє вимоги не до власника спірної нерухомості, яким є Андрівська сільська рада Бердянського району Запорізької області, а до державного реєстратора.
		Покликається на те, що спірні правовідносини виникли між власником майна сільською радою та ПрАТ «Розівський елеватор», отже існує спір про право, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Натомість дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
		Як на підставу касаційного оскарження відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №815/6956/15, від 04.09.2019 у справі №333/3526/17, від 16.12.2014 у справі №21-544а14, від 25.11.2015 у справі №339/113/14-а, від 29.03.2016 у справі №21-5430а15, від 30.05.2018 у справі №804/20798/14, від 13.06.2018 у справі №361/4307/16-ц, від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, від 02.10.2018 у справі №911/488/18, від 03.10.2018 у справі №813/1849/16, від 24.01.2017 у справі №815/6165/14. 
		Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а провадження у справі закрити.
		У відзиві на касаційну скаргу позивач просить закрити касаційне провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 339 КАС України, оскільки рішення Верховного Суду та Верховного Суду України, на які покликається представник відповідача в обґрунтування касаційної скарги, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
		ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Враховуючи, що рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються відповідачем лише в частині висновків, щодо належності даного спору до юрисдикції адміністративних судів, тому в іншій частині, в силу приписів ст. 341 КАС України, висновки судів не переглядаються.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
		Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).
		Відповідно до пунктів 1 та 9 частини першої статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.    Реєстраційною дією є державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
		За змістом статті 10 зазначеного Закону під час прийняття рішення щодо реєстраційних дій державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, у тому числі й відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах.
		Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (частина перша статті 11 Закону №1952-IV).
		У силу приписів статті 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
		Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, колегія суддів виходить з наступного.
		Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
		Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла наступних висновків:
		«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час    здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких    законом    установлений інший порядок судового вирішення.
		Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений    законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії    суб`єктів владних повноважень.
		Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.». 
		Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17).
		Верховним Судом вже розглядались справи в яких поставало питання юрисдикції спорів, предметом оскарження в яких були рішення державного реєстратора щодо вчинення/відмови у вчиненні реєстраційних дій.
		Так, у постанові від 28.11.2018 у справі №490/5986/17-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:
		«……у даному випадку підставою для відмови зазначено пункт 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV. Це свідчить про наявність спору між заявником, що звернувся із заявою про реєстрацію прав на нерухоме майно, та державним реєстратором, який вчиняє такі дії.
		….
		Велика Палата Верховного Суду вважає, що у даній справі    виникли саме публічно-правові відносини, оскільки    державний реєстратор діє як суб`єкт владних повноважень, дії якого щодо позивача останній вважає неправомірними та такими, що порушують його права. Тобто, при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону № 1952-IV, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Відтак спір підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
		….
		Якщо позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором.»
		У постанові від 27.02.2019 у справі № 820/3936/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:
		«    …. спір у цій справі стосується виключно оцінки правомірності дій (рішення) Реєстратора, вчинених (прийнятого) ним під час (за результатами) розгляду заяви представника АБ «Укргазбанк» ОСОБА_1 як уповноваженого представника ОСОБА_2 про державну реєстрацію за ним права власності на спірну квартиру, що свідчить про публічно-правовий характер цього спору.
		Оскільки дослідженню в цій справі підлягають виключно владні управлінські дії та рішення Реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень, а також перевірка оскаржуваного рішення на відповідність вимогам, визначеним у статті 2 КАС України, спір у цій справі підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.»
		У постанові від 18.12.2019 у справі №922/3659/18 Верховний Суд дійшов висновку, що предметом перевірки в цій справі є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем. Таким чином з огляду на суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у цій справі, спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень. За таких обставин цей спір не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
		У справі яка розглядається спірні правовідносини виникли у зв?язку з відмовою відповідача, як державного реєстратора, зареєструвати за позивачем право постійного користування в порядку правонаступництва після припинення іншої юридичної особи в результаті приєднання.
		При цьому, позивач не ставить під сумнів майнові права інших осіб. Відсутня інша сторона, що претендує на той самий об`єкт, з якою у позивача є спір. Спір виник саме між позивачем та державним реєстратором, як суб`єктом владних повноважень, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
		Вказане свідчить про те, предмет спірних правовідносин не пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю державного реєстратора прав на нерухоме майно, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції. Предметом перевірки в цій справі є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову в    державній реєстрації прав та внесення відповідних записів до Державного реєстру прав.
		Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо питань набуття прав на земельну ділянку правонаступником, які зводяться до того, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення юридичної особи, зважаючи на положення частини першої статті 141 Земельного кодексу України, допускається лише у випадку, коли припинення такої особи виключає правонаступництво.
		Такі висновки сформульовані у постановах Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі №21-3а11, постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №911/4065/16, від 21.05.2018 у справі №922/1017/17, від 10.10.2018 у справі №907/916/17.
		За таких обставин та сформованої практики Верховного Суду, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що спірні правовідносини не мають ознак приватноправових та розглянули справу за правилами адміністративного судочинства.
		Покликання відповідача в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що земельна ділянка, щодо якої заявлені вимоги про реєстрацію речових прав, знаходиться в комунальній власності не впливає на юрисдикцію спору, оскільки предметом реєстраційних дій є право користування цією земельною ділянкою, що не заперечує прав власника цієї земельної ділянки.
		Крім того, за сформованою практикою Верховного Суду право користування на зазначену земельну ділянку позивач набув в силу закону як правонаступник і виникнення такого права не пов?язане з волевиявленням інших, в т.ч. власника цієї земельної ділянки, осіб.
		Водночас, якщо власник земельної ділянки вважатиме, що реєстрація за позивачем права користування на зазначену земельну ділянку порушує його права чи інтереси, він вправі звернутись з відповідним позовом до суду і саме такий спір відповідатиме ознакам приватноправового і підлягатиме розгляду за правилами цивільного (господарського) судочинства.
		Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду у наведених ним справах, є безпідставним з огляду на їх нерелевантність до спірних правовідносин, оскільки в усіх цих справах, на відміну від справи, що розглядається, мав місце спір про право між позивачем, відповідачем або ж третіми особами.
		За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди не допустили порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		п о с т а н о в и в:
		Касаційну скаргу Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради залишити без задоволення.
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 у справі №280/5064/20 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		О.П. Стародуб
		 
		Я.О. Берназюк
		 
		Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...