Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/22006/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2024. Зареєстровано: 02.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2024.
Дата набрання законної сили: 31.10.2024
Номер судового провадження: К/990/39364/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 520/22006/21
		адміністративне провадження № К/990/39364/23  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Стеценка С.Г.,
		суддів: Стрелець Т.Г.,  Тацій Л.В., 
		розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №520/22006/21
		за позовом  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		до Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «УКРГАЗВИДОБУТОК»,
		про визнання протиправним та скасування висновку,
		за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУТОК» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року (колегія у складі: головуючого судді Мельнікової Л.В., суддів: Рєзнікової С.С., Бегунца А.О.), -
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулись до суду з позовом до Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, Департамент), в якому просили визнати протиправним та скасувати висновок Департаменту з оцінки впливу на довкілля щодо спорудження (влаштування) розвідувальної свердловини №29 Островерхівського ГКР на газ і конденсат, підземні споруди. Підключення свердловини до установки підготовки вуглеводневої сировини від 03 вересня 2021 року №03.02-20/032, який опубліковано у Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля 06 вересня 2021 року (далі - Висновок з ОВД).
		2. На обґрунтування своїх вимог вказували, що відповідачем порушено процедуру видачі такого Висновку з ОВД, зокрема: необґрунтовано відхилено більшість пропозицій та зауважень громадськості; під час підготовки Висновку не в повній мірі проаналізовано норми Водного кодексу України (далі - ВК України) в частині регламентації правового режиму та статусу водоохоронних зон та зон санітарної охорони; порушення законодавства в частині визначення розміру санітарно-захисної зони (далі - СЗЗ); недотримання вимог підпункту 9 пункту 1 Переліку об`єктів, що належать суб`єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року №6; допущено інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля. Вважали, що наведене у сукупності відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року №2059-VIII (далі - Закон №2059-VIII) є підставою для скасування згаданого Висновку з ОВД.
		3. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «УКРГАЗВИДОБУТОК» (далі - третя особа, Товариство), оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов`язки як на суб`єкта господарювання, якому видано оспорюваний дозвільний документ.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року (у складі головуючого судді Спірідонова М.О.) у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		5. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції обґрунтовував свою позицію тим, що в ході оцінки впливу на довкілля планової діяльності відповідачем було дотримано процедуру її здійснення та вимоги законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, а також враховано результати участі громадськості в процедурі такої оцінки. Серед іншого суд виходив з того, що: підготовлений суб`єктом господарювання звіт з оцінки впливу на довкілля, який аналізувався Департаментом та передував наданню оспорюваного Висновку з ОВД, містить посилання на дійсний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи з коригування розміру СЗЗ для майданчику розвідувальної свердловини №29 Островерхівського ГКР Товариства, територія Мереф`янської ОТГ Харківського району Харківської області, затверджений головою Держпромспоживслужби, й норми законодавства передбачають можливість зменшення санітарно-захисних смуг, коли в результаті розрахунків та лабораторних досліджень, проведених для району розташування підприємств або іншого виробничого об`єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та прирівняних до неї об`єктів концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи; відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом, майданчики же для розміщення проектної свердловини і траси тимчасових технологічних трубопроводів підключення розташовані поза межами прибережно-захисних смуг найближчих водних об`єктів, відтак суд відхилив відповідні доводи позивачів про невідповідність Висновку з ОВД вимогам ВК України; відповідачем згідно законодавства були розглянуті, повністю враховані, частково враховані або обґрунтовано відхилені усі зауваження і пропозиції, отримані в ході громадського слухання та протягом усього строку його проведення, а незгода позивачів з рішенням відповідача стосовно цих зауважень та пропозицій, зокрема з обґрунтуванням відхилення цих пропозицій, не свідчить про їх нерозгляд та, відповідно, про порушення процедури оцінки впливу на довкілля; тощо.
		6. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 жовтня 2023 року скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року й прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив; визнав протиправним та скасував оспорюваний Висновок з ОВД.
		7. Апеляційний суд своє рішення обґрунтував тим, що у відповідності до приписів Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) та ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, на землі водного фонду України поширюється окремий порядок надання й використання. Однак, як зазначив суд, у ході розгляду справи не встановлено наявності затвердженого проекту землеустрою щодо створення (встановлення) безпосередньо водоохоронної зони ставка - найближчого водного об`єкту до місця, де планується провадитись планована діяльність, а також обставин, які б свідчили про спрямованість дій Товариства на встановлення технічних параметрів водного об`єкта, зокрема площі і розміру прибережної захисної смуги ставка, а тому безпідставними є як доводи відповідача, так і третьої особи щодо дотримання при наданні оспорюваного Висновку з ОВД встановлених законодавством меж водоохоронних зон; як наслідок, відповідні зауваження ОСОБА_1 стосовно здійснення будівництва дороги (проїзду/під`їзду) до місця спорудження розвідувальної свердловини в прибережно-захисній смузі ставка Департаментом розглянуто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
		Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що у разі незмінності технологічних процесів і шкідливих впливів на навколишнє середовище, санітарна зона і її проект, як нормативний документ, розробляються для виробничих підприємств один раз і залишаються актуальними протягом усього терміну існування об`єкта. У свою чергу, пункти 5.7, 5.9 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173 (далі - Правила), свідчать, що необхідність у зменшенні СЗЗ виникає на вже діючих підприємствах, розташованих у населених пунктах або недалеко від них, при зменшенні потужності виробництва, заміни сировини та технологічного процесу, тощо, наслідком чого є покращення гігієнічних нормативів. Проте, зауваження ОСОБА_1 щодо порушення законодавства в частині зменшення розміру СЗЗ в Звіті про громадське обговорювання відповідачем відхилено без належного обґрунтування.
		До того ж, судом першої інстанції не надано оцінки доводам позивачів про те, що згідно пункту 5.13 Правил територія СЗЗ має бути розпланованою та упорядкованою, натомість питання можливості використання земель СЗЗ (землі сільськогосподарського призначення комунальної власності) для вирощування сільськогосподарських культур, випасу худоби, як і питання планування та упорядкування території СЗЗ при наданні оскаржуваного Висновку з ОВД відповідачем не досліджувалися.
		Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов переконання про невідповідність оспорюваного Висновку з ОВД критерію обґрунтованості (з урахуванням усіх обставин, що мають значення) для прийняття суб`єктом владних повноважень рішення (вчинення дії), який, у тому числі, в силу вимог пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження відповідного рішення (вчинення дії).
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та їх обґрунтування
		8. Не погодившись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство (третя особа) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року.
		9. Як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, вказує на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України й те, що апеляційний суд, ухвалюючи рішення у цій справі, неправильно застосував положення законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, та не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у їх постановах від 30 травня 2018 року у справі №469/1393/16-ц, від 30 серпня 2022 року у справі №636/2910/16-а, від 04 листопада 2022 року у справі №374/117/20, від 23 листопада 2022 року у справі №372/4143/18, від 17 січня 2023 року у справі №320/2342/19; також посилається й на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування окремих положень Правил в частині правомірності врахування при наданні Висновку з ОВД зменшеного розміру СЗЗ, за умови наявності чинного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи з коригування розміру СЗЗ.
		10. В касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків апеляційного суду щодо необхідності встановлення технічних параметрів водного об`єкта, зокрема площі і розміру прибережної захисної смуги ставка, з метою спростування зауважень ОСОБА_1 стосовно здійснення будівництва дороги (проїзду/під`їзду) до місця спорудження розвідувальної свердловини в прибережно-захисній смузі та підтвердження дотримання при наданні оспорюваного Висновку з ОВД встановлених законодавством меж водоохоронних зон, адже згідно законодавства і усталеної практики Верховного Суду відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри визначені законом.
		11. Стверджує й про безпідставне ігнорування апеляційним судом дійсного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи з коригування розміру СЗЗ для майданчику розвідувальної свердловини №29 Островерхівського ГКР й, відповідно, неправильне застосування в контексті цього положень пунктів 5.7, 5.9 Правил, стосовно яких відсутній висновок Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, проте, як вважає скаржник, останні передбачають можливість зменшення СЗЗ саме на час спорудження свердловини №29 Островерхівського ГКР, а не в період її експлуатації. У свою чергу відповідач, надаючи оспорюваний Висновок з ОВД, та суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, врахували наявність висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи з коригування розміру СЗЗ й дійшли переконання про правомірність планованої діяльності Товариством.
		Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
		12. 23 листопада 2023 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
		13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 листопада 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
		14. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за означеною касаційною скаргою.
		15. Представник позивачів у поданих 12 грудня 2023 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду відзивах на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню.
		16. У відповіді на відзив, який надійшов до суду 28 грудня 2023 року, Товариство підтримало вимоги касаційної скарги, просило їх задовольнити.
		17. Також ОСОБА_3 подано 15 січня 2024 року до Верховного Суду клопотання, у якому остання стверджує, що касаційне провадження було відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, однак правовідносини у цій справі не є подібними до правовідносин у справах, на рішення Верховного Суду у яких посилається скаржник, тому вважає, що наявні підстави для закриття касаційного провадження відповідно до статті 339 КАС України або передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у випадку, якщо Суд дійде висновку про подібність відповідних правовідносин.
		18. Представник третьої особи у запереченні на клопотання ОСОБА_3 , яке надійшло до суду 22 січня 2024 року, навівши відповідні мотиви, просив повернути його без розгляду або відмовити у задоволенні останнього.
		19. Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
		Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
		20. 26 березня 2021 року на веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля оприлюднене повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля - «Спорудження розвідувальної свердловини №29 Островерхівського ГКР на газ і конденсат, підземні споруди. Підключення свердловини до установки підготовки вуглеводної сировини». Кінцева мета планованої діяльності - спорудження розвідувальної свердловини для дорозвідки і видобування вуглеводнів. Роботи по провадженню планової діяльності буде здійснювати Товариство.
		21. Також повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, були оприлюдненні Товариством у газетах «Харківський кур`єр» від 22 березня 2021 року та у газеті «ЕКОсвіт» від 22 березня 2021 року №12, розміщені на дошках «Офіційні оголошення».
		22. 23 квітня 2021 року Департаментом на адресу третьої особи надіслані зауваження та пропозиції від АО «ЕКОБЕЗПЕКА» від 21 квітня 2021 року, ОСОБА_1 від 21 квітня 2021 року та ОСОБА_4 від 18 квітня 2021 року та від 22 квітня 2021 року до планової діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, усього на 87 аркушах.
		23. Оголошення про початок громадського обговорювання Звіту з ОВД оприлюднені у газетах «Харківський кур`єр» від 12 липня 2021 року №55 та у газеті «ЕКОсвіт» від 12 липня 2021 року №27, розміщені на дошках «Офіційні оголошення».
		24. Звіт з ОВД «Спорудження (влаштування) розвідувальної свердловини №29 Островерхівського ГКР на газ і конденсат, підземні споруди. Підключення свердловини до установки підготовки вуглеводної сировини», вид будівництва - нове будівництво, виконаний товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕКОПРОМ».
		25. 16 серпня 2021 року Департаментом за №03.02-21/032 складений Звіт про громадське обговорювання планованої діяльності щодо «Спорудження (влаштування) розвідувальної свердловини №29 Островерхівського ГКР на газ і конденсат, підземні споруди. Підключення свердловини до установки підготовки вуглеводної сировини».
		26. За результатами оцінки впливу на довкілля планової діяльності Товариства 03 вересня 2021 року Департаментом видано Висновок з ОВД №03.02-20/032, який опубліковано у Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля 06 вересня 2021 року.
		27. Вважаючи цей Висновок з ОВД протиправним та таким, що прийнято без належного врахування результатів участі громадськості, позивачі звернулись до суду із цим позовом.
		Позиція Верховного Суду
		28. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування апеляційним судом норм матеріального права та дотримання процесуальних норм, вказує на наступне.
		29. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		30. За правилами пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		31. Закон №2059-VIII (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		32. Стаття 3 Закону №2059-VIII передбачає, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності (частина перша).
		33. Відповідно пунктів 1, 3 частини третьої цієї статті друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, глибоке буріння, у тому числі геотермальне буріння, буріння з метою зберігання радіоактивних відходів, буріння з метою водопостачання (крім буріння з метою вивчення стійкості ґрунтів); видобування корисних копалин, крім корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням.
		34. Судами встановлено та не заперечується сторонами у справі, що планована діяльність Товариства із спорудження (влаштування) розвідувальної свердловини на газ і конденсат, підземні споруди, а також підключення свердловини до установки підготовки вуглеводневої сировини підлягає оцінці впливу на довкілля.
		35. За правилами статті 12 Закону №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.
		Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.
		36. Відтак, в силу вимог частини другої статті 2 КАС України та статті 12 Закону №2059-VIII суди у цій справі повинні були перевірити чи прийнято оспорюваний Висновок з ОВД на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом №2059-VIII процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.
		37. Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
		Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень (частина друга статті 2 Закону №2059-VIII).
		Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання, уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава (частина третя статті 2 Закону №2059-VIII).
		38. За правилами частини першої статті 5 Закону №2059-VIII суб`єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності. 
		Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня надходження (частина шоста статті 5 Закону №2059-VIII).
		Протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання у спосіб, відповідно до якого було подано повідомлення, та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання (частина сьома статті 5 Закону №2059-VIII).
		39. Як установлено частиною третьою статті 6 Закону №2059-VIII, суб`єкт господарювання подає звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля в письмовій формі на паперових носіях та в електронному вигляді (у тому числі через електронний кабінет Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, інший електронний кабінет чи інформаційну систему, користувачами якої є уповноважений територіальний орган/уповноважений центральний орган та суб`єкт господарювання), а також визначену суб`єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу.
		Протягом трьох робочих днів з дня отримання уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган вносить звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля (частина п`ята статті 6 Закону №2059-VIII).
		40. За правилами статті 7 Закону №2059-VIII громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (частина п`ята цієї статті).
		Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного строку вважається, що зауваження та пропозиції відсутні (частина шоста статті 7 Закону №2059-VIII).
		Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган забезпечує підготовку звіту про громадське обговорення. Невід`ємною частиною звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, наданих на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій. Звіт про громадське обговорення вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше строку, визначеного частиною сьомою статті 9 цього Закону. Вимоги до змісту та форми звіту про громадське обговорення встановлюються уповноваженим центральним органом (частина сьома статті 7 Закону №2059-VIII).
		41. Згідно із частиною першою статті 8 Закону №2059-VIII уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює оголошення про початок громадського обговорення протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього звіту з оцінки впливу на довкілля. Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюється у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону.
		42. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року №989 затверджено Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля, пунктом 8 якого передбачено, що кількість громадських слухань визначається суб`єктом господарювання з урахуванням масштабів очікуваного впливу, а також таких умов: якщо вплив планованої діяльності не поширюється за межі області, громадські слухання проводяться за місцем провадження планованої діяльності або в адміністративному центрі адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності; якщо вплив планованої діяльності поширюється на дві та більше областей, але менше ніж на третину областей України, громадські слухання проводяться за місцем провадження планованої діяльності та в адміністративних центрах адміністративно-територіальних одиниць, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, кожної з таких областей.
		43. У відповідності до пункту 26 цього Порядку, розглядаючи звіт з оцінки впливу на довкілля та готуючи висновок з оцінки впливу на довкілля, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган розглядає, повністю враховує, частково враховує або обґрунтовано відхиляє усі зауваження і пропозиції, отримані в ході громадських слухань та протягом усього строку громадського обговорення. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган складає таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень і пропозицій.
		44. При цьому частиною першою статті 9 Закону №2059-VIII визначено, що уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
		В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про: 1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля; 2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля; 3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення (частина четверта статті 9 Закону №2059-VIII).
		45. У цій справі, за висновком суду першої інстанції, в ході оцінки впливу на довкілля планової діяльності Товариства по спорудженню (влаштуванню) розвідувальної свердловини №29 Островерхівського ГКР на газ і конденсат, підземних споруд, а також підключення свердловини до установки підготовки вуглеводневої сировини відповідачем було дотримано процедуру її здійснення та вимоги законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, враховано результати участі громадськості в процедурі такої оцінки, визнаючи, при цьому, право Департаменту враховувати, частково враховувати або обґрунтовано відхиляли усі зауваження і пропозиції.
		46. Зокрема, Харківським окружним адміністративним судом встановлено, що найближчий водний об`єкт (ставок) знаходиться в південному напрямку на відстані 390 м від бурового майданчику спорудження проектної свердловини, відносно майданчика розміщення траси тимчасових технологічних трубопроводів підключення, то знаходиться в південно-західному напрямку на відстані 56 м, відносно розміщення проектної під`їзної дороги - в південно-західному напрямку на відстані 35 м. Як наслідок, судом зроблено висновок, що майданчики розміщення проектної свердловини і траси тимчасових технологічних трубопроводів підключення розташовані поза межами прибережно-захисних смуг найближчих водних об`єктів, оскільки відповідно до ВК України ширина прибережно-захисної смуги ставка (площею менше 3 га) становить 25 м (сторінки 52, 140, 178 Звіту з ОВД).
		47. З наведених підстав, а також з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 30 травня 2018 року у справі №469/1393/16-ц, суд першої інстанції відхилив відповідні доводи позивачів про невідповідність Висновку з ОВД вимогам ВК України, зазначивши, що відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність останньої, оскільки її розміри встановлені законом (статтею 88 ВК України).
		48. Разом з тим, суд апеляційної інстанції хоча й послався на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 30 травня 2018 року у справі №469/1393/16-ц, який був застосований судом першої інстанції, і мотивів стосовно неприйнятності такої позиції щодо спірних правовідносин не навів, дійшов протилежного висновку про недотримання при наданні оспорюваного Висновку з ОВД встановлених законодавством меж водоохоронних зон.
		49. При цьому в основу свого рішення апеляційний суд поклав лише надані ОСОБА_1 під час проведення процедури оцінки впливу на довкілля зауваження стосовно здійснення будівництва дороги (проїзду/під`їзду) до місця спорудження розвідувальної свердловини в прибережно-захисній смузі й відсутність інформації щодо технічних параметрів водного об`єкта, зокрема площі і розміру прибережної захисної смуги ставка, однак не навів обґрунтованих мотивів, з посиланням на підтверджені належними доказами обставини, які б спростовували наведені у звіті з ОВД дані, висновки суду першої інстанції й достовірно свідчили про порушення чи недотримання встановленого законодавством порядку використання земель водного фонду України при прийнятті Департаментом оспорюваного Висновку з ОВД.
		50. Фактично апеляційний суд надав іншу юридичну оцінку обставинам справи, встановленим судом першої інстанцій, без належного обґрунтування причин для цього, що не відповідає правилам статті 90 КАС України, адже оцінка судом доказів за своїм внутрішнім переконанням не означає допустимості їх прийняття чи відхилення, надання переваги одним та залишення поза увагою інших, внаслідок чого змістовно тотожні обставини отримують протилежне тлумачення, без зазначення належних причин відходу від попередньої оцінки чи вказівки на визнання її помилковою.
		51. До того ж, відхиляючи як доводи відповідача, так і третьої особи щодо дотримання меж водоохоронних зон з підстав відсутності доказів, які б свідчили про спрямованість дій Товариства на встановлення технічних параметрів водного об`єкта, апеляційний суд всупереч положенням КАС України не обґрунтував у своєму рішенні наявності у суб`єкта господарювання законодавчо визначеного обов`язку здійснення дій по встановленню технічних параметрів водного об`єкта, виготовлення відповідних документів й подання їх при оцінці впливу планованої діяльності на довкілля; не скористався суд також й наданими йому процесуальним законодавством інструментами, призначеними для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин у справі, та не витребував у відповідних компетентних органів державної влади необхідної інформації.
		52. Наведене не дає підстав дійти висновку про дотримання судом апеляційної інстанції вимог статті 242 КАС України щодо законності і обґрунтованості судового рішення.
		53. Що ж до тверджень суду апеляційної інстанції про відхилення відповідачем без належного обґрунтування зауважень ОСОБА_1 щодо порушення законодавства в частині зменшення розміру СЗЗ в Звіті про громадське обговорювання, Верховний Суд виходить з наступного.
		54. Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173, затверджено Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (Правила №173), які є обов`язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами-громадянами інших держав. При вирішенні питань планування та забудови населених пунктів необхідно керуватися вимогами діючих будівельних норм і правил та інших інструктивно-методичних документів, узгоджених з Міністерством охорони здоров`я України, що використовуються для вказаних цілей.
		55. Підпунктом 5.4. пункту 5 Правил визначено, що промислові, сільськогосподарські та інші об`єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови СЗЗ.
		СЗЗ слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд, в тому числі дитячих, навчальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення, спортивних споруд та ін., а також територій парків, садів, скверів та інших об`єктів зеленого будівництва загального користування, ділянок оздоровчих та фізкультурно-спортивних установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та інших, прирівняних до них об`єктів.
		Територія СЗЗ не повинна розглядатись як резерв нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту об`єктів підприємства та розширення сельбищної території.
		56. Згідно з підпунктом 6 підрозділу «Клас II» Правил СЗЗ у 500 м встановлюється для об`єктів буріння газових параметричних, пошуково-розвідувальних та експлуатаційних свердловин з використанням дизельних двигунів.
		57. Відповідно до пункту 20 розділу XVII Правил розробки нафтових і газових родовищ, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 15 березня 2017 року №118, проєктування, розміщення і влаштування параметричних, пошукових, розвідувальних та експлуатаційних газових свердловин та експлуатаційних споруд повинно здійснюватись на відстані встановленої чинним законодавством СЗЗ, зокрема: з використанням дизельних двигунів - не менше 500 м від житлових будинків та громадських споруд населених пунктів за умов виконання усіх екологічних вимог чинного законодавства.
		56. Підпунктом 5.7 пункту 5 Правил №173 визначено, що СЗЗ для підприємств та об`єктів, що проектуються з впровадженням нової технології або реконструюються, може бути збільшена при необхідності та належному техніко-економічному та гігієнічному обґрунтуванні, але не більше, ніж в 3 рази у випадках, визначених самим цим пунктом.
		Розміри СЗЗ можуть бути зменшені, коли в результаті розрахунків та лабораторних досліджень, проведених для району розташування підприємств або іншого виробничого об`єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та прирівняних до неї об`єктів концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи.
		59. За змістом підпункту 5.9 пункту 5 вказаних Правил розміри СЗЗ для нових видів виробництв, підприємств та інших виробничих об`єктів з новими технологіями, а також зміна цих зон (збільшення чи зменшення згідно з пунктом 5.7) затверджуються Головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на підставі результатів проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідних матеріалів.
		60. Відтак, умовою для затвердження зміни СЗЗ за приписами Правил є результати проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідних матеріалів.
		61. Згідно з пунктом 1 Тимчасового порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 жовтня 2000 року №247 (який був чинним на момент спірних правовідносин, далі - Порядок №247) державна санітарно-епідеміологічна експертиза - це вид професійної діяльності органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні об`єктів експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторів у цих об`єктах, установленні відповідності об`єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а в разі відсутності відповідних санітарних норм - в обґрунтуванні медичних вимог щодо безпеки об`єкта для здоров`я та життя людини.
		62. Оскарження висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи проводиться в порядку, передбаченому статтею 43 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (пункт 10 Порядку №247).
		63. У справі, яка розглядається, судом першої інстанції встановлено, Звіт з ОВД містить посилання на дійсний на період буріння свердловини або до змін технології виробництва, що може призвести до зміни (збільшення) кількісних та якісних характеристик викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря та акустичного впливу, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 09 червня 2021 року №12.2-18-4/10820 з коригування розміру СЗЗ для майданчику розвідувальної свердловини №29 Островерхівського ГКР Островерхівського ГКР Товариства, терирорія Мереф`янської об`єднаної територіальної громади, Харківського району, Харківської області, затверджений головою Держпромспоживслужби Магалецькою В.В.
		64. Цей висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи оформлено на підставі державної санітарно-епідеміологічної експертизи, яка проведена комісією з питань встановлення та зміни розмірів санітарно-захисних зон ДУ «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ» (протокол державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 25 травня 2021 року №665). Згідно протоколу комісія рекомендувала Держпродспоживслужбі погодити коригування розмірів СЗЗ для майданчику розвідувальної свердловини та встановити для цього об`єкту СЗЗ від джерел по румбах: північ - 500 м, північний схід - 500 м, схід - 500 м, південний схід - 300 м, південь - 500 м, південний захід - 500 м, захід - 500 м, північний захід - 500 м зі здійсненням обов`язкового моніторингу протягом усього періоду буріння свердловини забруднення атмосферного повітря спеціальними для об`єкту речовинами та шуму на межі скоригованої СЗЗ.
		65. Також встановлено, що висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи був чинним, як на час прийняття відповідачем оспорюваного Висновку з ОВД, так і на час розгляду справи.
		66. За наведеного суд першої інстанції визнав безпідставними твердження позивачів щодо порушення при наданні оспорюваного Висновку з ОВД законодавства в частині зменшення розміру СЗЗ, адже підготовлений суб`єктом господарювання Звіт з ОВД, який аналізувався Департаментом та передував прийняттю рішення, ґрунтувався на чинному висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженому Головою Держпродспоживслужби, тобто документі дозвільного характеру, виданого уповноваженим на це владним суб`єктом.
		67. Проте, стверджуючи про відхилення відповідачем в Звіті про громадське обговорювання без належного обґрунтування зауважень позивачів, суд апеляційної інстанції фактично вдався до оцінки правомірності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 09 червня 2021 року №12.2-18-4/10820 з коригування розміру СЗЗ для майданчику розвідувальної свердловини № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не є предметом розгляду у цій справі, тобто вийшов за межі заявлених у позові позовних вимог. Як наслідок, обставини, які в силу вимог частини другої статті 2 КАС України та статті 12 Закону №2059-VIII є предметом доказування у цій справі, залишились без належного дослідження та оцінки цього суду.
		68. Враховуючи наведене у сукупності, слід констатувати, що висновок суду апеляційної інстанції по суті заявлених позовних вимог є передчасним та таким, який зроблений з порушенням процесуальних норм. Усунення вказаних недоліків, допущених в апеляційному провадженні, можливе лише у разі повторного перегляду судового рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, під час якого перевірити законність і обґрунтованість рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року за правилами, установленими КАС України.
		69. Процесуально-правовий інститут перегляду судових рішень в апеляційному порядку є важливою гарантією захисту прав та охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб, інтересів держави, ефективним способом здійснення завдань, покладених на адміністративне судочинство.
		70. Під апеляційним провадженням розуміється перегляд вищестоящою судовою інстанцією відповідно до встановленої законом процедури судового рішення, яке не набрало законної сили, з метою перевірки його законності і обґрунтованості, виявлення порушень закону як суб`єктами права, так і судом першої інстанції та встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню порушень.
		71. Проте у цій справі судом апеляційної інстанції покладених на нього завдань виконано не було. Відтак, доводи касаційної скарги в частині неправильного застосування цим судом норм матеріального права та порушення процесуальних норм знайшли своє підтвердження.
		72. За правилами частин першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		73. Пунктом другим частини першої статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
		74. Враховуючи, що в силу вимог процесуального закону допущені порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, рішення апеляційного суду на підставі статті 353 КАС України підлягає скасуванню, а справа - направленню до цього суду на новий розгляд.
		75. При цьому Суд зазначає, що КАС України чітко визначає випадки, за яких суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, а також коли перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює Велика Палата Верховного Суду, підстави такого перегляду. Виходячи з цього, а також наведених вище висновків, яких дійшов Верховний Суд при перегляді судових рішень у цій справі, відповідне клопотання ОСОБА_3 , подане 15 січня 2024 року, задоволенню не підлягає як таке, що не містить належного обґрунтування процесуальних підстав для закриття касаційного провадження або передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУТОК» задовольнити частково.
		Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець   Л.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...