Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/31915/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2024. Зареєстровано: 02.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2024.
Дата набрання законної сили: 31.10.2024
Номер судового провадження: К/990/34232/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 160/31915/23
		адміністративне провадження № К/990/34232/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Яковенка М. М.,
		суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 160/31915/23
		за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Єфанова О. В.) від 25 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Чередниченко В. Є., Іванов С. М., Шальєва В. А.) від 07 серпня 2024 року,
		УСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У грудні 2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 07 серпня 2023 року № 0212340708 в частині нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 штрафної санкції у розмірі 563 510 грн.
		2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року позов задоволено.
		3. 05 квітня 2024 року представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, в якій просив суд стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 30 000 грн та 2 952 грн сплаченого позивачем судового збору.
		4. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року заяву представника ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судовий збір в розмірі 2 952 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.
		5. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
		6. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення, в якому, серед іншого, просив відшкодувати йому 5 000 грн правничої допомоги за написання цього відзиву.
		7. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково.
		Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі №  160/31915/23 змінено в частині визначення суми стягнення витрат на професійну правничу допомогу зменшивши її до 22 000 грн. В іншій частині додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат понесених на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 000 грн.
		8. Не погоджуючись з вказаними судовими рішення судів першої та апеляційної інстанцій, 05 вересня 2024 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року в частині задоволених вимог, і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/31915/23 відмовити у повному обсязі.
		9. Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
		10. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
		11. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
		IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		12. Суд першої інстанції задовольняючи заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення виходив з обґрунтованості заявлених до відшкодування судових витрат.
		13. Зокрема суд першої інстанції зауважив, що на підтвердження витрат на правову допомогу надано копії договору про надання правової допомоги від 23 жовтня 2023 року № 2310/23, рахунку-фактури від 23 жовтня 2023 року № СФ-0000089, платіжної інструкції № 516 від 24 жовтня 2023 року, рахунку-фактури від 27 грудня 2023 року № СФ-0000111, платіжної інструкції № 529906021 від 27 грудня 2023 року, рахунку-фактури від 10 січня 2024 року № СФ-0000005, платіжної інструкції № 594 від 08 лютого 2024 року, рахунку-фактури від 07 лютого 2024 року № СФ-0000013, платіжної інструкції № 616 від 04 березня 2024 року, рахунку-фактури від 29 березня 2024 року № СФ-0000026, платіжної інструкції № 636 від 01 квітня 2024 року, акта виконаних робіт (наданих послуг) від 04 квітня 2024 року, а тому суд прийшов до висновку щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.
		14. Крім того суд першої інстанції вказав, що рішенням суду від 02 квітня 2024 року позовну заяву задоволено та стягнуто судовий збір в розмірі 2 684 грн, проте позивачем окрім зазначеної суми додатково було сплачено судовий збір в розмірі 2 952 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 551 та № 552 від 07 грудня 2023 року. Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача судового збору в розмірі 2 952 грн.
		15. Суд апеляційної змінюючи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 160/31915/23 в частині визначення суми стягнення витрат на професійну правничу допомогу виходив з того, що як вбачається з акта про надання послуг, в ньому наведено розрахунок судових витрат за надані послуги: підготовка позовної заяви з додатками та подання їх до суду, вартість за 1 год 2000 грн, при цьому адвокатом витрачено 5 год; підготовка та подача до суду відповіді на відзив у справі, вартість за 1 год 2000 грн, при цьому адвокатом витрачено 3 год; підготовка та подача до суду додаткових пояснень у справі, вартість за 1 год 2000 грн, при цьому адвокатом витрачено 2 год; участь адвоката в судовому засіданні, вартість за 1 судове засідання 2500 грн, при цьому адвокатом розраховано участь за 4 судові засіданні.
		16. Апеляційний суд зауважив, що враховуючи складність справи та зміст позовної заяви, який викладено на 7 арк., суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що виходячи із розміру ставки адвоката, розмір якої не спростований відповідачем та з урахуванням витраченого часу 5 год., який на думку суду є достатнім для підготовки позову відшкодуванню підлягає 10 000 грн.
		17. Також, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн за участь в судових засіданнях, виходячи із розміру ставки адвоката, розмір якої не спростований відповідачем та з урахуванням прибуття адвоката у 4 судових засідання (т.1 а.с.129-130, 152-153, 172-173, 180-182), оскільки відповідач ні в клопотанні про зменшення розміру правничої допомоги ні в апеляційній скарзі зазначеного розрахунку не спростував.
		18. При цьому апеляційний суд зауважив, що не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині наявності підстав для відшкодування позивачу заявлених витрат на оплату послуг адвоката за підготовку та подачу до суду відповіді на відзив у справі, підготовку та подачу до суду додаткових пояснень у справі, у розмірі 10  000 грн, оскільки як вбачається з відповіді на відзив, його зміст не містить нових обставин справи, які б впливали на розгляд справи, що свідчить про те, що адвокатом завищено час, який має витратити адвокат на написання такої відповіді на відзив, а тому враховуючи, що адвокатом складалася позовна заява у цій справі та обставини справи йому відомі, суд апеляційної інстанції вважав, що адвокат міг витратити на написання цього відзиву 1 год, що становить 2 000 грн до відшкодування.
		19. Також, суд апеляційної інстанції вважав завищеним час зазначений адвокатом як витрачений на підготовку та подачу до суду додаткових пояснень, оскільки обставини зазначені у таких поясненнях мали бути досліджені адвокатом та зазначені у позовній заяві, а не шляхом подачі окремого документу. Суд апеляційної інстанції зауважив, що адвокатом витрачено 5 год на написання позовної заяви, за які відшкодовуються витрати за рахунок відповідача, при цьому додаткові пояснення фактично доповнюють позовну заяву, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відшкодування за рахунок відповідача понесені позивачем витрат за подальше доповнення адвокатом позовної заяви, зважаючи на те, що цю роботу він мав зробити під час написання позовної заяви.
		20. З огляду на вказане суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність зменшення стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 22 000 грн.
		21. Окремо суд апеляційної інстанції зауважив, що вимоги позивача щодо відшкодування йому 5 000 грн правничої допомоги за написання відзиву на апеляційну скаргу подану на додаткове рішення підлягають частковому задоволенню, а саме в межах 1 000 грн, зважаючи на співмірність заявленої суми до предмету спору, з урахуванням того, що написання такого відзиву не потребувало від адвоката додаткових знать та зусиль, так як стосувалося обґрунтувань тієї суми правничої допомоги до стягнення, що визначалася самим адвокатом.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
		22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
		23. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
		24. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень у цій справі не були враховані висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 11 червня 2020 року по справі № 821/227/17, від 21 березня 2018 року по справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року по справі № 814/698/16, від 11 червня 2020 року по справі № 821/227/17, від 23 листопада 2020 року по справі № 638/7748/18, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
		25. З посиланням на правові позиції Верховного Суду, викладені у перелічених вище судових рішеннях та відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) скаржник зауважує, що зазначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 30 000 грн (за розгляд справи в суді першої інстанції) та 5 000 грн (за розгляд справи в апеляційному суді) є необґрунтованим та неспівмірним із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		26. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
		27. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		28. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		29. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		30. Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		31. Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		32. Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		33. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
		34. Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
		35. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		36. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		37. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
		38. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:
		1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
		2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
		3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
		4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
		5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
		6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
		7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;
		8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
		Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
		39. Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		40. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		41. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
		42. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
		43. Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
		43. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
		44. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
		45. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
		46. Як свідчать матеріали справи та було встановлено судами передніх інстанцій, на обґрунтування понесених судових витрат на правову допомогу позивач надав копії наступних документів: договору про надання правової допомоги від 23 жовтня 2023 року № 2310/23, рахунку-фактури від 23 жовтня 2023 року № СФ-0000089, платіжної інструкції № 516 від 24 жовтня 2023 року, рахунку-фактури від 27 грудня 2023 року № СФ-0000111, платіжної інструкції №  529906021 від 27 грудня 2023 року, рахунку-фактури від 10 січня 2024 року № СФ-0000005, платіжної інструкції № 594 від 08 лютого 2024 року, рахунку-фактури від 07 лютого 2024 року №  СФ-0000013, платіжної інструкції № 616 від 04 березня 2024 року, рахунку-фактури від 29 березня 2024 року № СФ-0000026, платіжної інструкції № 636 від 01 квітня 2024 року, акту виконаних робіт (наданих послуг) від 04 квітня 2024 року.
		47. Відповідно до перелічених документів, адвокат надав позивачу правову допомогу з приводу оскарження податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2023 року № 0212340708, а саме: складання позовної заяви 10 000 грн; складання відповіді на відзив 6 000 грн; підготовка та подача додаткових пояснень 4  000 грн; представництво інтересів в суді 10 000 грн (чотири судових засідань).
		48. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що витрати позивача на правову допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 22 000 грн.
		49. Отже, дійсність юридичного факту понесення витрат на професійну правничу допомогу з боку ФОП ОСОБА_1 підтверджено належними доказами.
		50. При цьому як вірно вказано судами попередніх інстанцій, в акті надання послуг та звіті про надані послуги вказано види наданих адвокатом позивачу послуг та зазначено кількість використаного часу (години) по кожному виду послуги, а тому доводи скаржника щодо відсутності такої інформації є необґрунтованими.
		51. Водночас, при вирішенні заяви позивача судами попередніх інстанцій було перевірено співмірність зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягу послуг у суді першої інстанції, затраченим часом на надання таких послуг та відповідність критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, як цього вимагає частина п`ята статті 134 КАС України.
		52. Вирішуючи питання відшкодування позивачу судових витрат на правничу допомогу суди також врахували те, що відповідач, заперечуючи у заяві проти стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу не обґрунтував належним чином необхідність відмови в задоволенні відшкодування судових витрат у вказаній сумі, у тому числі, не надав доказів, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, не надано власного розрахунку, яка сума витрат, на його погляд, є розумною.
		53. Враховуючи не доведення відповідачем необхідності зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а також належне обґрунтування позивачем та підтвердження розміру понесених витрат на таку допомогу, колегія суддів доходить висновку, що розмір судових витрат, що складається з витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 22  000 грн та 1 000 грн за розгляд справи в апеляційному суді є співмірними із обсягом виконаних адвокатом робіт.
		54. При цьому вказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, на яку відповідач посилається в касаційній скарзі, та не суперечать їй.
		55. Відтак, проаналізувавши доводи касаційної скарги, встановлені фактичні обставини, описані вище, зважаючи на їх зміст та юридичну природу, підстави для скасування додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року відсутні.
		56. Доводи касаційної скарги не містять обґрунтувань, які б спростовували висновки суддів попередніх інстанцій щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, так само як і не містять розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування, а зводяться фактично до цитування норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
		57. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
		Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у незміненій частині та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі №  160/31915/23 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                 М. М. Яковенко
		Судді                                                                                                    І. В. Дашутін
		                                                                                                    О.О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...