Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 530/509/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2024. Зареєстровано: 02.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2024.
Дата набрання законної сили: 31.10.2024
Номер судового провадження: К/990/43879/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 530/509/22
		адміністративне провадження № К/990/43879/23 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
		суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №530/509/22
		 
		за позовом ОСОБА_1 
		до головного спеціаліста - інспектора з паркування Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради Остапішина Івана Івановича 
		про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,
		 
		за  касаційною скаргою Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради 
		на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року (головуючий суддя: Ральченко І.М., судді: Катунов В.В., Чалий І.С.).
		 
		УСТАНОВИВ:
		І. Історія справи
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області із позовною заявою до головного спеціаліста - інспектора з паркування Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради Остапішина І.І. про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
		Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 січня 2023 року задоволено позов ОСОБА_1 до головного спеціаліста - інспектора з паркування Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради Остапішина І.І. про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
		Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 січня 2023 року у справі № 530/509/22 на підставі пункту 1 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»).
		Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради звернулось із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.
		У поданій касаційній скарзі Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		Інші учасники справи свого відзиву на касаційну скаргу не подали, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України. Копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження доставлено до електронного кабінету позивача 22 лютого 2024 року о 12:15 год, відповідач отримав  29 лютого 2024 року.
		ІІ. Мотиви Верховного Суду
		Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого.
		Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
		В контексті порушеного питання Верховний Суд зазначає наступне.
		Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
		Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
		1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Відповідно до положень статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
		Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
		Днем вручення судового рішення є:
		1) день вручення судового рішення під розписку;
		2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
		3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
		4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
		5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
		У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
		Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
		Згідно з частиною четвертою статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Водночас за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
		Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
		Ця справа є справою щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради.
		Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вона подана особою, яка помилково вважає себе відповідачем по справі та стосовно якої судом не було вирішено питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.
		З огляду на наведене, Верховний Суд зазначає про таке.
		Так, стаття 46 КАС України передбачає, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
		Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина четверта вказаної норми).
		Пункт 9 частини першої статті 4 КАС України передбачає, що відповідач - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
		Пункт 7 частини першої статті 4 КАС України визначає, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Пункт 19 зазначеної норми визначає, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		Частина перша статті 43 КАС України передбачає, що визначення адміністративної процесуальної правосуб`єктності. Так, це здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
		Тобто, на основі аналізу наведених норм процесуального законодавства висновується, що відповідачами у справах щодо оскарження акта індивідуальної дії, зокрема, постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, можуть і мають бути саме посадові особи органу державної влади, який притягнув позивача до такої відповідальності, адже саме посадова особа, а не орган вцілому, ухвалював оскаржуване рішення як субєкт владних повноважень.
		 
		Поряд із цим, варто зауважити, що рішенням Хмельницької міської ради від 21 квітня 2021 року №67 «Про затвердження нової редакції Положення про управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради» в структурі Управління транспорту та зв`язку  було створено інспекцію з паркування. 
		 
		Головні спеціалісти - інспектори з паркування управління транспорту та зв`язку від імені виконавчого комітету Хмельницької міської ради уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення у відповідності до рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 24 червня 2021 року №603.
		 
		Тобто, відповідний інспектор є працівником органу, і від імені цього органу здійснює свої повноваження, в тому числі щодо притягнення осіб-правопорушників до адміністративної відповідальності.
		 
		Частини перша і друга статті 293 КАС України передбачають, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		 
		Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
		 
		Тобто, оскаржувати у апеляційному порядку судові рішення, постановлені у порядку КАС України, мають право як учасники справи: позивач, відповідач, треті особи, так і особи, які такими не були в ході розгляду справи, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обовязки. 
		 
		Зі змісту оскаржуваного рішення окружного суду вбачається, що суд позов ОСОБА_1 задовольнив та скасував постанову серія РАП №625615430 від 1 червня 2022 року винесену головним спеціалістом - інспектором з паркування управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради Остапішиним І.І. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі: 680 гривень, за частиною третьою статті 122 КУпАП, а справу закрив у зв`язку із відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
		 
		Поряд із цим, окружний суд стягнув з Інспекції з питань контролю з паркування управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Інспекції з питань контролю з паркуванням Хмельницької міської ради на користь позивача судові витрати.
		 
		Тобто, своїм рішенням суд першої інстанції вирішив питання про права та обовязки Інспекції з питань контролю з паркування управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради.
		 
		Більше того, Верховний Суд вважає, що Інспекція з питань контролю з паркування Хмельницької міської ради мала процесуальне право на подання апеляційної скарги, адже вказаний відповідач у справі - головний спеціаліст, перебуває у безпосередньому підпорядкуванні у відносинах з Інспекцією, в силу службового становища та трудових правовідносин, які між ними склались.
		 
		Насамкінець, відповідно до Положення про управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради, одним з її основних завдань на відповідній території, є притягнення винних осіб до відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
		 
		Варто зауважити, що саме в ході виконання головним спеціалістом своїх посадових повноважень, направлених на виконання завдань Інспекції, він виніс оскаржувану в межах цієї адміністративної справи постанову, що також вказує на безпосередній взаємозв`язок із функціонуванням Інспекції з питань контролю з паркування Хмельницької міської ради та можливістю останньої у зв`язку із цим оскаржити рішення суду.
		До того ж, встановивши відсутність у скаржника повноважень на звернення із апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції застосував правовий наслідок у виді відмови у відкритті апеляційного провадження.
		Із такою правовою підставою у контексті наведених обставин Верховний Суд не погоджується, адже очевидно, що рішення суду першої інстанції у цій справі могло бути оскаржене в апеляційному порядку, а тому пункт 1 частини першої статті  299 КАС України не є застосовним до спірних правовідносин.
		Наслідком встановлення відсутності процесуального права у Інспекції подавати апеляційну скаргу могло бути положення пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, а саме: апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
		Так, повернення позовної заяви і відмова у відкритті апеляційного провадження мають кардинально різні процесуальні наслідки для апелянта, зокрема, щодо можливості повторного звернення до апеляційного суду з відповідною скаргою.
		Тобто, суд апеляційної інстанції застосував процесуальний наслідок у виді відмови Інспекції у відкритті апеляційного провадження без наявності на те відповідної процесуальної підстави як з огляду на безпідставність такого висновку в контексті повноважень, так і за процесуальною складовою, що також вказує на незаконність оскаржуваного судового рішення.
		Тож, неврахування вказаних обставин призвело до передчасного висновку апеляційного суду про відсутність у скаржника повноважень на звернення зі апеляційною скаргою на судове рішення суду першої інстанції та, відповідно, постановлення оскаржуваної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги стосовно наявності підстав для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		 
		Враховуючи зазначене, касаційну скаргу Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради належить задовольнити, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року - скасувати із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		 
		З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради задовольнити.
		 
		Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі №530/509/22 скасувати, а справу направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
		 
		 
		……………………………………
		 
		 
		……………………………………
		 
		 
		……………………………………
		 
		Н.М. Мартинюк
		А.В. Жук
		Ж.М. Мельник-Томенко,
		Судді  Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...