Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/12365/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2024. Зареєстровано: 02.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2024.
Дата набрання законної сили: 31.10.2024
Номер судового провадження: К/990/19083/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 560/12365/23
		адміністративне провадження № К/990/19083/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Білак М.В.,
		суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М.,
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 
		на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року (головуючий суддя - Ковальчук О.К.)
		та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року (головуючий суддя - Сушко О.О., судді: Залімський І.Г., Мацький Є.М.)
		у справі №560/12365/23
		за позовом ОСОБА_1 
		до Військової частини НОМЕР_1 
		про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
		 
		I.          РУХ СПРАВИ
		 
		1.           ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
		- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2018 року в сумі 4 019,13 грн;
		- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2018 року включно, із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) - січень 2008 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
		2.          Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначав, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року у справі №560/1575/22 відповідач виплатив індексацію грошового забезпечення в сумі 4019,13 грн. Разом із тим, розрахунок виплаченої індексації грошового забезпечення проведений невірно, з порушенням норм чинного законодавства України, що слугувало підставою для виплати індексації грошового забезпечення у заниженому розмірі. Вважає, що саме січень 2008 року, а не січень 2016 року є базовим для здійснення обчислення індексації грошового забезпечення.
		3.          Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року, позов задоволено частково.
		Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо врахування січня 2016 року як базового місяця при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
		Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з врахуванням виплачених сум.
		У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		4.          Відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
		5.          16 травня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга та згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2024 року для розгляду цієї касаційної скарги визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
		6.          Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2024 року задоволено заяви суддів про самовідвід. Відведено суддів Кравчука В.М., Єзерова А.А. та Стародуба О.П. від участі у розгляді справи №560/12365/23 за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року. 
		7.          Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2024 року для розгляду цієї касаційної скарги визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді Білак М.В., суддів Губської О.А., Мартинюк Н.М.
		8.          Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		9.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач в період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2018 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
		10.          Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03 листопада 2021 року №209 ОСОБА_1 29 жовтня 2021 року звільнений з військової служби за підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та 22 листопада 2021 виключений зі списків особового складу частини, а також всіх видів забезпечення.
		11.          У зв`язку з тим, що відповідач не нарахував та не виплатив належну ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, останній звернувся до суду з позовом. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року у справі №560/1575/22, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2018 року згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
		12.          В подальшому, на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року у справі №560/1575/22 відповідач нарахував та виплатив індексацію грошового забезпечення в сумі 4019,13 грн із встановленням січня 2016 року як базового місяця для обчислення індексації.
		13.          07 червня 2023 року представник позивача подав до Військової частини НОМЕР_1 заяву, у якій просив провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2018 року з встановленням для обчислення місяця підвищення (базового місяця) - січень 2008 року. Однак, станом на день подання позову відповідь не надійшла.
		14.          Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2018 року, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
		 
		ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		15.          Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначав про те, що оскільки місяць збільшення тарифної ставки (окладу) став базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення лише після 01 грудня 2015 року, то твердження позивача про застосування січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2013 року до грудня 2015 року, є помилковими.
		16.          При цьому суд акцентував увагу на тому, що питання щодо підтвердження права позивача на індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2018 року вирішено судом в межах адміністративної справи №560/1575/22.
		17.          Разом з цим, суд першої інстанції, враховуючи положення Порядку №1078, вимоги Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»,  вказав на те, що з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року позивач має право на проведення індексації його грошових доходів, виходячи з базового місяця - січня 2008 року.
		18.          Також судом зауважено, що базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення до 01 грудня 2015 року був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати, після 01 грудня 2015 року базовим місяцем є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).
		19.          Отже, оскільки дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням грошового забезпечення за січень 2016 року як базового, суперечать вимогам постанови Кабінету Міністрів України №1294-2007-п від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», суд дійшов висновку про неправомірність дій щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням застосування базового місяця - січень 2016 року.
		20.          Суд апеляційної інстанції погодився з вказаним висновком.
		 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		21.          Відповідач, не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		22.          Скаржник, як на підставу відкриття касаційного провадження, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки судами попередніх інстанцій не враховані висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 06 квітня 2023 року у справі №380/10075/21, від 27 серпня 2021 року у справі №320/5194/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №9901/433/18 щодо застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
		23.          Також відповідач вказує на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки сумнів щодо правомірності нарахування та виплати  грошового забезпечення та інших доплат всьому особовому складу призведене до масових звернень до суду та може паралізувати роботу військового утворення, а також у випадку їх задоволення - надмірного фінансового тягаря. 
		24.          До того наполягає, що ця справа має виняткове значення для відповідача з огляду на те, що виконання оскаржуваних судових рішень може вплинути на боєздатність військового формування.
		25.          Автор касаційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції не дотримано вимоги пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та повторно проведено розгляд справи між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав за наявності рішення у спорі, що набрало законної сили.
		26.          На думку відповідача, ОСОБА_1 , подаючи цей позов, фактично має намір вирішити процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішення суду, а саме правильності виконання судового рішення.
		27.          Крім цього, відповідач наголошує, що у період з січня 2016 року до березня 2018 року, в якому відбулося підвищення посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», індексація грошового забезпечення мала поводитися відповідно до індексу споживчих цін для проведення індексації, обчисленого наростаючим підсудком, починаючи з січня 2016 року, у межах фінансових ресурсів, передбачених на ці цілі.
		28.          Позивач не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
		 
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		29.          Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
		30.          Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
		31.          За змістом пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
		32.          Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
		33.          При цьому варто зауважити, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
		34.          Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
		35.          Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
		36.          У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для установлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
		37.          Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили.
		38.          У цьому касаційному провадженні відповідачем порушується питання наявності в межах двох справ (№560/12365/23 та №560/1575/22) ознак тотожності та недотримання судом першої інстанції вимог пункту 2 частини першої статті 170 КАС України на стадії відкриття провадження у вказаній справі.
		39.          Позиція скаржника полягає у тому, що відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
		40.          Разом з цим, згідно з матеріалами справи, в січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправною відмову відповідача у невиплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2013 року по 22 листопада 2021 року та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням базового місяця січень 2008 року, березень 2018 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 15 січня 2004 року №44.
		41.          Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2013 року  по 28 лютого 2018 року та зобов`язано нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2018 року згідно з Порядком №1078. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		42.          Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року у справі №560/1575/22 відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України.
		43.          В подальшому, на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року у справі №560/1575/22 відповідач нарахував та виплатив ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в сумі 4019,13 грн із встановленням січня 2016 року як базового місяця для обчислення індексації.
		44.          Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, з метою відновлення порушених прав, звернувся до суду із цим позовом.
		45.          Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції в ухвалі від    11 липня 2023 року вказав, що адміністративний позов подано з дотриманням вимог статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, встановлених КАС  України немає.
		46.          Порівнюючи суб`єктний склад у справі №560/1575/22 та у справі, що переглядається, Верховний Суд зазначає, що сторонами в обох справах є ОСОБА_1 (позивач) та Військова частині НОМЕР_1 (відповідач), тобто суб`єктний склад у цих двох справах є тотожним. 
		47.          Серед підстав та предмету позову ОСОБА_1 посилається на порушення відповідачем положень Порядку №1078 та вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», зокрема:
		- у справі №560/1575/22 позивачем порушено питання щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2013 року по 22 листопада 2021 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року;
		- у справі, що розглядається, - стосовно розміру індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №560/1575/22. Предметом спору є питання правильності нарахування та виплати відповідачем  індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2018 року в сумі 4019,13 грн та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням виплачених сум із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
		48.          Таким чином, предметом позову у справі, що розглядається,  є питання розрахунку індексації грошового забезпечення, зокрема, з визначенням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача та неправомірність застосування відповідачем при її обчисленні січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), а також суми фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2018 року включно.
		49.          Проте вказане не було предметом правової оцінки судом у справі №560/1575/22, в цій справі судом не здійснювалася перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення із визначенням місяця, у якому відбулося підвищення розміру грошового доходу позивача та не вирішувалося питання розміру фіксованої індексації.
		50.          Згідно з пунктом 13 Порядку №1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати відповідачем індексації грошового забезпечення, з розміром якої позивач не погоджується.
		51.          Такий правовий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21, від 23 січня 2023 року у справі №340/3391/22, від 31 січня 2023 року у справі №340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі №560/11003/22 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
		52.          Таким чином, питання обчислення суми індексації грошових доходів громадян може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом.
		53.          За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що вимоги, заявлені позивачем у цій справі, вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі - №560/1575/22 та їх фактично вже було вирішено по суті позовних вимог.
		54.          При цьому колегія суддів наголошує, що для судів попередніх інстанцій вказані обставини виключали наявність підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі із застосуванням положень пункту 2 частини першої статті 170 КАС України з огляду на відсутність тотожності між позовними вимогами у вказаних справах.
		55.          Верховний Суд вважає за доцільне зазначити, що у справі №560/1575/22 резолютивна частина судового рішення зобов`язує відповідача лише нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2018 року згідно з Порядком №1078 із визнанням протиправною бездіяльності в цій частині. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		56.          Водночас, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у справі №560/1575/22, лише в мотивувальній частині зазначив, що у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року №1294, яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року, базовим місцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача в період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2018 року є січень 2008 року, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), проте резолютивна частині цього судового рішення зазначення про необхідність застосування січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, не містить.
		57.          Отже, оскільки питання застосування базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення, а саме січня 2008 року, та питання фіксованої індексації не вирішувалося у справі №560/1575/22 та на відповідача не покладалося жодних зобов`язань з цього приводу, ОСОБА_1 не мав процесуального права звернення до суду в порядку статті 383 КАС України і з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), та обґрунтовано звернувся до суду із новим позовом, який спрямований на захист свого порушеного права.
		58.          Доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження в ході касаційного розгляду цієї справи, з огляду на те, що у наведених скаржником постановах Верховного Суду надавалася оцінка щодо наявності в межах двох справ одночасної сукупності умов, які дають підстави для відмови у відкритті провадження, та здійснювалася судами із урахуванням конкретних обставин, предмету та підстав позову у кожній із справ.
		59.          Натомість, обставини цієї справи свідчать про відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за обставин не підтвердження наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили та, відповідно, застосування вимог пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
		60.          Враховуючи викладе вище, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача в межах цієї справи обґрунтовано заявлено окремим адміністративним позовом та розглянуто судами попередніх інстанцій на предмет правомірності таких вимог.
		61.          Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими вирішено спір по суті позовних вимог і не дають підстав уважати, що ними неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень.
		62.          Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		63.          З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 350, 356 КАС України, Верховний Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі №560/12365/23- без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		...........................
		 
		 
		...........................
		 
		 
		...........................
		М.В. Білак
		О.А. Губська
		Н.М. Мартинюк, 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...