Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/11959/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 01.11.2024. Зареєстровано: 03.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2024.
Дата набрання законної сили: 03.12.2024
Номер судового провадження: П/380/12100/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа № 380/11959/24
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		31 жовтня 2024 року м. Львів
		 
		Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої-судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії
		встановив:
		 
		до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , в якій позивач просить:
		- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Збройних Сил України та відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з наявністю матері інваліда І групи;
		- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 10.04.2024 про відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію з урахуванням висновків суду;
		- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повернути військовий квиток серії НОМЕР_3 , який був незаконно вилучений відповідачам.
		Ухвалою від 11.06.2024 суддя залишила позовну заяву без руху.
		Ухвалою від 24.07.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
		Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у відповідності до статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати. Вказує, що його матері встановлена інвалідність І групи. Рішенням суду встановлено факт утримання та здійснення постійного догляду за матір`ю, за відсутності інших осіб, які можуть її утримувати та здійснювати такий догляд. Відтак відмова відповідача у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є протиправною.
		Відповідач правом на подання відзиву не скористався, належним чином повідомлений про розгляд справи.
		За приписами частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.
		Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_2 .
		Згідно з довідкою серії 12 ААВ № 741466 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.03.2023 ОСОБА_2 встановлено І групу інвалідності безтерміново (загальне захворювання).
		Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 31.08.2023 у справі №457/1123/23 встановлено факт, що ОСОБА_1 утримує та здійснює постійний догляд за своєю матір`ю  ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи і за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду - за відсутністю інших осіб, які можуть її утримувати та здійснювати такий догляд.
		10.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від мобілізації.
		На заяву позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відповідь оформлену листом від 25.04.2024 № 4654 та вказав, що згідно поданих документів щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не вбачається, що у матері відсутні інші працездатні особи, які зобов`язані відповідно до закону її утримувати або що саме заявник зайнятий постійним доглядом за своєю матір`ю (відсутні документи органу соціального захисту населення про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд), відповідно до абзацу другого частини першої статті 4 Закону України «Про зайнятість населення». 
		Не погодившись із діями відповідача щодо мобілізації та відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся із цим позовом до суду.
		При вирішенні спору, суд виходив з такого.
		 
		На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Згідно із частиною третьою статті 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:
		- ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;
		- військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави;
		- у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.
		Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 17.05.2022 №341/2022, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, продовжувався строк дії воєнного стану.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
		Згідно з пунктами 2, 4, 5 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
		Призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
		Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов`язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.
		Указом Президента України від 12.08.2022 № 574/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2501-IX, 07.11.2022 № 758/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2739-IX, Указом 06.02.2023 № 59/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2916-IX, Указом від 01.05.2023 № 255/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3058- IX, Указом від 26.07.2023 № 452/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3276-IX, Указом 06.11.2023 № 735/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 року № 3430-IX та Указом від 05.02.2024 № 50/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3565-IX, продовжено строк проведення загальної мобілізації.
		Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин в Україні існував правовий режим воєнного стану та тривала загальна мобілізація.
		Відповідно до абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати.
		Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Відповідно до пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
		- ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;
		- оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;
		- розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
		Таким чином, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема, які мають матір із числа осіб з інвалідністю за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати.
		Суд зазначає, що Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена необхідність підтвердження відсутності інших працездатних осіб, які можуть утримувати особу з інвалідністю.
		На заяву позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відповідь оформлену листом від 25.04.2024 № 4654 та вказав, що згідно поданих документів щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не вбачається, що у матері відсутні інші працездатні особи, які зобов`язані відповідно до закону її утримувати або що саме заявник зайнятий постійним доглядом за своєю матір`ю (відсутні документи органу соціального захисту населення про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд), відповідно до абзацу другого частини першої статті 4 Закону України «Про зайнятість населення». 
		Проте, суд зазначає, що відповідачем не надано оцінку та не взято до уваги рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 31.08.2023 у справі № 457/1123/23, яким встановлено факт, що ОСОБА_1 утримує та здійснює постійний догляд за своєю матір`ю  ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи і за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду - за відсутністю інших осіб, які можуть її утримувати та здійснювати такий догляд.
		З врахуванням викладеного, оскільки відповідач у відповідь на подану заяву позивача не взяв до уваги подані позивачем копії документів, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви позивача від 10.04.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію є протиправними.
		Відтак суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.04.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
		Щодо позовних вимог про визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації ОСОБА_1 до Збройних Сил України та зобов`язння відповідача повернути військовий квиток серії НОМЕР_3 , який був незаконно вилучений відповідачам, суд зазначає наступне.
		Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі №826/521/16, від 30 березня 2021 року у справі №400/1825/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20 та від 27 вересня 2021 року у справі №380/8727/20, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.
		Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
		Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Позиція Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 245 КАС України, а саме, щодо можливості зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, була висловлена у постановах від 04 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20, від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19 та від 13 жовтня 2022 року у справі №380/13558/21.
		Таким чином, у випадку коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов`язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення, та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
		Відтак у задоволенні позовних вимог про визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації позивача до Збройних Сил України, зобов`язння відповідача повернути військовий квиток серії НОМЕР_3 , який був вилучений відповідачем слід відмовити.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково. 
		Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
		 
		Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		позов задовольнити частково.
		 
		Визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.04.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
		 
		Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 10.04.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу одинадцятої частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
		 
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
		 
		Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
		 
		 
		 
		 
		Суддя Мричко Н.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...