Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/953/18 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано судом: 01.11.2024. Зареєстровано: 03.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2024.
Дата набрання законної сили: 30.10.2024
Номер судового провадження: 4-с/333/49/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №333/953/18
		Провадження № 4-с/333/49/24
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 жовтня 2024 року місто Запоріжжя
		Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання -Дондик О.Ю.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу  ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії  Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк»; стягувач: ОСОБА_2 , 
		ВСТАНОВИВ:
		В провадження Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни про арешт коштів боржника від 14.10.2024, стягувач: ОСОБА_2 . Скаргу мотивовано наступним.
		На виконанніприватного виконавцяШавлукової З.А.наявне виконавчепровадження №62470355на підставівиконавчого листаКомунарського районногосуду містаЗапоріжжя №333/953/18від 26.06.2019року постягненню 292689,13грн.За місцемроботи боржника ОСОБА_3 отримана постановаЗВП №62471300від 08.07.2020року прозвернення стягненняна заробітнуплату боржника ОСОБА_3 у АО«Доладні правознавці»у розмірі20%від доходуборжника довиплати загальноїсуми боргу,яка прийнятана виконаннята здійснюєтьсявідрахування боргуіз заробітноїплати вустановлений строкза вказанимиреквізитами,регулярно.В процесівиконання рішенняприватний виконавецьперевищив своїповноваження тапостановив постановупро арешткоштів боржника.14.10.2024року боржникустало відомоіз застосункуДІЯ,про наявністьпостанови приватноговиконавця ШавлуковоїЗ.А.у виконавчомупровадженні №62470355,від 14.10.2024року -про арешткоштів боржника.У тойже часстало відомопро обмеженнядоступу побанківському рахунку,№ НОМЕР_1 відкритий уФілії -Запорізькеобласне відділенняАТ «Ощадбанк».На цейрахунок боржникотримує надходженнязаробітної платита пенсійнезабезпечення,в зв`язкуз арештомкоштів обмеженау засобахдо існування,що єпорушенням правта інтересівборжника,оскільки виконаннярішення відбуваєтьсяна узгодженихумовах зверненнястягнення назаробітну плату.Крім того,зазначений рахунокє рахункомзі спеціальнимрежимом використання,а отженакладення арештуна ньогоє незаконнимта неправомірним.У зв`язку з викладеним, просить суд визнати постанову незаконною та скасувати, скасувати арешт горошових коштів/електронних грошей ОСОБА_3 на рахунку № НОМЕР_1 відкритий у Філії -Запорізьке обласне відділення АТ «Ощадбанк».
		В судове засідання заявник не з`явилась, надала заяву про розгляд скарги без її участі, на її задоволенні наполягає.
		Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, був повідомлений судом належним чином, причини неявки суду не повідомив.
		Приватний виконавець Шавлукова З.А. до судового засідання не з`явилась, від неї надійшли письмові заперечення на скаргу, в яких зазначає,що накладатиарешт нагрошові коштиборжників єпрямим обов`язкомвиконавця,і вмомент накладенняарешту виконавецьне можезнати,що рахунокє рахункомзі спеціальнимрежимом використанням.Про цевиконавцю повідомляєбанк,повертаючи постановубез виконання.Або ждо виконавцямає правозвернутись боржник,надавши документальнепідтвердження цього.Боржник ОСОБА_3 не надаладокументів,які бпідтверджували наявністьпідстав длязняття арештуз банківськогорахунку,зокрема доказівтого,що цейрахунок маєспеціальний режимвикористання або,що накошти,розміщені нацьому рахунку,заборонено звертатистягнення.Крім того,нею доАТ «Ощадбанк»спрямовано вимогувід 16.07.2024щодо рухукоштів заперіод з01.01.2024до 16.07.2024на рахункуборжника № НОМЕР_1 .Та напідставі виписки,наданої банком,встановлено,що рахунокборжника № НОМЕР_1 не єрахунком зіспеціальним режимомвикористання,на ньогоможуть бутизараховані (тасистематично зараховуютьсяв обхідвиконання чинногорішення суду)платежі таперекази відтретіх осіб. Вважає,що під час винесення нею постанови про арешт коштів на рахунку боржника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ «Державний ощадний банк» від 14.10.2024 нею не було допущено порушень чинного законодавства, вважаєвимогу боржника про її скасування цілком безпідставною, а зняття арешту з її рахунку також не може бути здійснене через відсутність на те законних підстав.
		Заінтересована особа - АТ «Державний ощадний банк України» до судового засідання не з`явилась, від представника надійшли письмові пояснення по скарзі, в яких вказує, що відкритий скаржником рахунок № НОМЕР_1 , на який накладено арешт, використовується як поточний рахунок, на який надходять кошти в тому числі від інших осіб, на підтвердження чого надав виписку по рахунку, а отже накладення арешту на грошові кошти скаржника, що обліковувались на поточному рахунку законом не заборонено, а у АТ «Ощадбанк» були відсутні правові підстави для невиконання вимог приватного виконавця щодо арешту коштів на рахунку скаржника. З наведених підстав, просить скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		Від заявника 29.10.2024 надійшли заперечення на пояснення приватного виконавця, в яких заявником підтримано скаргу за підставами, в ній вказаними. Зазначила, що у зв`язку з арештом коштів вона обмежена у засобах до існування, що є порушенням прав та інтересів боржника. 
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
		На виконанніу приватноговиконавця виконавчогоокругу Запорізькоїобласті ШавлуковоїЗ.А.перебуває виконавчепровадження №62470355на підставівиконавчого листаКомунарського районногосуду містаЗапоріжжя №333/953/18від 26.06.2019року простягнення з  ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 292 689, 13 грн.
		Постановою приватноговиконавця ШавлуковоїЗ.А.від 14.10.2024року проарешт коштівборжника накладеноарешт нагрошові кошти/електроннігроші,що містятьсяна відкритихрахунках/електроннихгаманцях: № НОМЕР_1 , відкритий в філії  Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 218445,74 грн.
		Вирішуючи питання обґрунтованості скарги, суд керується наступним.
		Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
		Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Згідно з частиною першою, другою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
		Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
		У статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
		Згідно зі статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
		Зняття арешту з коштів здійснюється виконавцем відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
		В абзаці другому частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
		Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
		Відповідно до пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час вчинення оскаржуваних виконавчих дій, передбачав тимчасове (на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні) припинення звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
		Судом встановлено, що накладаючи арешт на грошові кошти боржника, приватний виконавець у постанові зазначив, що арешт накладається на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритому рахунку/електронних гаманцях: № НОМЕР_1 , відкритий в філії  Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 218445,74 грн.
		Таким чином, приватний виконавець визначила порядок виконання зазначеної постанови, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки та/або кошти, що мають спеціальний режим використання та звернення стягнення на які заборонено законом.
		В даній справі приватний виконавець не виносив постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 , відтак порушень пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не допустив.
		Крім того, частиною третьою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що саме на банк покладено обов`язок перевірити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку і повернути його постанову без виконання.
		Велика Палата Верховного суду у постанові від 19 травня 2020 року (справа №905/361/19) зазначила, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
		Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
		Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
		При цьому, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що таке зняття арешту здійснюється виконавцем на підставі поданих боржником документів, які підтверджують заборону накладення арешту на ці кошти.
		З матеріалів справи слідує, що 14.10.2024 року приватний виконавець виніс постанову про арешт грошових коштів ОСОБА_1 , на виконання якої накладено арешт на кошти, розміщенні на рахунку № № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк».
		Цей рахунок не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання, а є поточним рахунком, призначеним для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, у тому числі для зарахування та виплати пенсії, заробітної плати.
		З виписки по рахунку, наданих до суду АТ «Ощадбанк», вбачається, що відкритий скаржником рахунок використовується як поточний рахунок, на який надходять кошти в тому числі від інших осіб. 
		Отже, боржником не надано доказів того, що цей рахунок має спеціальний режим використання та/або, що на кошти, розміщені на цьому рахунку заборонено звертати стягнення. 
		Таким чином, під час винесення постанови про накладення арешту приватним виконавцем не порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також у приватного виконавця не було правових підстав для скасування арешту рахунку боржника до отримання відповідних підтверджуючих документів про спеціальний режим банківського рахунку, оскільки в оскаржуваній постанові виконавець застеріг, на які саме кошти та на які рахунки арешт не накладається.
		Оскільки оскаржувані рішення були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
		Керуючись ст. ст.23, 258-259,447-453 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії  Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк»; стягувач: ОСОБА_2 - відмовити.
		Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		 
		Суддя: Ю.В. Ковальова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...