Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/912/24 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2024. Зареєстровано: 04.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2024.
Дата набрання законної сили: 22.10.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"22" жовтня 2024 р. Справа №914/912/24
		 
		Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
		головуючого суддіКравчук Н.М.
		суддівМатущак О.І.
		Скрипчук О.С.
		секретаря судового засідання Процевич Р.Б.
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ноблесс Буд № б/н від 15.07.2024 (вх.№ ЗАГС 01-05/2014/24 від 17.07.2024) 
		на ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.07.2024 (суддя Мазовіта А.Б.) про вжиття заходів забезпечення позову 
		у справі№ 914/912/24
		за заявою: Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова, м. Львів
		до відповідача-1:Львівської міської ради, м. Львів
		до відповідача-2:Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Під Голоско, м.Львів;
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю Ноблесс Буд (надалі ТзОВ Ноблесс Буд), м. Львів
		про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого
		самоврядування, скасування державної реєстрації речового права та
		його припинення,
		 
		за участю представників:
		від прокуратури: Винницька Л.М.;
		від відповідача-1 : не з`явився;
		від відповідача-2 : не з`явився;
		від третьої особи: Семиренко П.Я.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Львівської міської ради та Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Під Голоско про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 828 від 20.05.2021 «Про затвердження ОК «ЖБК «Під Голоско» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на Під Голоском», скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:004:0491 площею 0,5500 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 2479910246060, номер відомостей про речове право 44485961) за ОК «ЖБК «Під Голоско» на підставі ухвали Львівської міської ради № 828 від 20.05.2021.
		Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.05.2024 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю Ноблесс Буд.
		01.07.2024 Перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова подав до суду першої інстанції заяву (вх. №2531/24) про забезпечення позову у справі № 914/912/24, у якій заявник просив до закінчення розгляду даної справи, набрання остаточним судовим рішенням законної сили вжити заходи забезпечення позову шляхом:
		- заборони Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив Під Голоско виконувати підготовчі, будівельні роботи на земельні ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 площею 0,55 га на вул. Під Голоско у м. Львові, у тому числі через залучені підрядні організації;
		- накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 площею 0,55 га на вул. Під Голоско у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2479910246060);
		- заборони виконавчому органу Львівської міської ради  Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, уповноваженому органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію, видачу дозвільних документів на виконання підготовчих, будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 площею 0,55 га на вул. Під Голоско у м. Львові.
		Заява обґрунтована тим, що на підставі оскаржуваної ухвали Львівської міської ради № 828 від 20.05.2021 Львівська міська рада передала ОК ЖБК Під Голоско у власність земельну ділянку площею 0,5500 га на вул. Під Голоском (кадастровий номер 4610137500:05:004:0491) для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків для учасників операції об`єднаних сил (учасників антитерористичної операції) - членів обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Під Голоско. 11.10.2021 здійснено державну реєстрацію права власності ОК ЖБК Під Голоско на вказану земельну ділянку (номер запису про право власності 4485961).
		На переконання заявника, наявність містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки кадастровий номер: 4610137500:05:004:0491 та укладений договір із підрядником ТзОВ «Ноблесс Буд» щодо організації та фінансування будівництва, свідчить не лише про намір реалізації мети спорудження комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. Під Голоско у м. Львові, а й підтверджується конкретними поетапними діями, які спрямовані на забудову земельної ділянки. Враховуючи мету, для якої надана земельна ділянка, в прокуратури є обгрунтовані підстави припускати, що отримання відповідачем-2 дозволу на виконання будівельних робіт та подальше виконання підготовчих або будівельних робіт на спірній земельній ділянці, а також невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, надасть можливість відповідачу-2 здійснити відчуження останньої на користь третіх осіб чи вчинити інші дії щодо зміни її характеристик, що може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду у даній справі.
		Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.07.2024 року у справі №914/912/24 (суддя А.Б.Мазовіта) заяву Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова про забезпечення позову задоволено частково. До вирішення справи по суті вжито заходи забезпечення позову, а саме: - заборонено Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив Під Голоско виконувати підготовчі, будівельні роботи на земельні ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 площею 0,55 га на вул. Під Голоско у м. Львові; - накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 площею 0,55 га на вул. Під Голоско у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2479910246060). В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.
		При прийнятті ухвали суд врахував ту обставину, що згідно з виданими містобудівними умовами та обмеженнями наказом Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради № 80 від 30.01.2024 на земельній ділянці, що на вул. Під Голоско у м. Львові передбачено будівництво комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення. Відсоток забудови земельної ділянки - 40,00 %. Відтак, на думку суду, наявність містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:05:004:0491 та укладений відповідачем-2 договір із підрядником ТзОВ Ноблесс Буд щодо організації та фінансування будівництва свідчить не лише про намір спорудження комплексу житлових будівель на вул. Під Голоско у м. Львові, а й підтверджується конкретними поетапними діями, які спрямовані на забудову земельної ділянки. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що такі види забезпечення позову, як заборона ОК Житлово-будівельний кооператив Під Голоско виконувати підготовчі, будівельні роботи на земельні ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 площею 0,55 га на вул. Під Голоско у м. Львові, а також накладення арешту на вищезазначену земельну ділянку, є обґрунтованими та співмірними із предметом та підставами позову у даній справі.
		Щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони виконавчому органу Львівської міської ради  Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, уповноваженому органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію, видачу дозвільних документів на виконання підготовчих, будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 суд зауважив, що прокурором не долучено до матеріалів заяви про забезпечення позову письмових доказів, які б свідчили, що відповідач-2 звертався до відповідних органів Львівської міської ради із заявою щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
		Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТзОВ Ноблесс Буд звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, проситьїї скасувати . Зокрема, скаржник звертає увагу суду, що прокурором на підтвердження вимог наведених у заяві про забезпечення позову не надано суду, а судом відповідно не здобуто жодних доказів того, що ОК «ЖБК «Під Голоско» вчиняє або має намір вчиняти дії щодо відчуження земельної ділянки у будь-який спосіб в користь третіх осіб. Предметом спірних правовідносин є заявлені прокурором вимоги немайнового характеру, а саме: визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 828 від 20.05.2021, скасування державної реєстрації речового права, його припинення. В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Також скаржник зазначає, що предметом спору у даній справі не є незаконність будівництва, як такого, а прокурор оспорює неправомірність набуття ОК «ЖБК «Під Голоско» права власності на земельну ділянку. Крім того, прокурором жодним чином не обґрунтовано чиї права та законні інтереси в результаті виконання підготовчих чи будівельних робіт на спірній земельній ділянці можуть бути порушені. На переконання скаржника арешт земельної ділянки є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні її опису, оголошенні заборони розпоряджатися нею, а в разі потреби - обмеженні права користування земельною ділянкою або її вилученні у власника.
		Прокурор у письмових пояснення на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника, вважає їх такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення. На переконання прокурора, видача містобудівних умов та обмежень, є передумовою для отримання замовником дозволу та подальшим виконанням будівельних робіт по забудові земельної ділянки. Отже, наявність містобудівних умов та обмежень на забудову спірної земельної ділянки та укладений договір із підрядником ТзОВ «Ноблесс Буд» щодо організації та фінансування будівництва, свідчить не лише про намір реалізації мети спорудження комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. Під Голоско у м. Львові, а й підтверджується конкретними поетапними діями, які спрямовані на забудову земельної ділянки. Оскільки, виконання в майбутньому судового рішення у справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи вказана земельна ділянка буде у стані, придатному до її використання, зокрема, вільною від забудови та, чи володітиме відповідач спірною земельною ділянкою, з метою недопущення вчинення будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання в подальшому виконанню судового рішення та ефективного захисту порушених інтересів держави, наявні підстави для накладення арешту на спірну земельну ділянку. Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали враховано потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та відновлення порушених прав територіальної громади м. Львова в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення. 
		Відповідачі не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу. 
		Представник третьої особи - ТзОВ «Ноблесс Буд» (скаржник) в судовому засіданні підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі.
		Прокурор просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.07.2024 у справі № 914/912/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
		Відповідачі не делегували уповноважених представників в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, складеними відповідальним працівником Західного апеляційного господарського суду.
		Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Враховуючи те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності уповноважених представників відповідачів у справі.
		При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
		У відповідності до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
		Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
		Суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 та ч. 4 статті 137 ГПК України).
		Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
		Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
		Отже, заява про забезпечення позову повинна бути обгрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, забезпеченні ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		При цьому, підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом залежно від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
		Згідно правових висновків, наведених Верховним Судом у постанові від 05.07.2024 справа № 910/6287/23 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
		Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.
		У випадку, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (правова позиція, викладена у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №904/2285/19, від 16.03.2020 у справі №916/3245/19, від 21.10.2021 у справі №910/20007/20).
		Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
		Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
		Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
		Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
		Водночас для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.
		Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
		Як зазначалося, позивач звернувся до суду із вимогами (немайнового характеру), визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №828 від 20.05.2021 Про затвердження ОК ЖБК Під Голоско проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Під Голоском та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,5500 га, кадастровий номер 4610137500:05:004:0491.
		На підставі спірної ухвали №828 від 20.05.2021 Львівська міська рада передала ОК ЖБК Під Голоско у власність земельну ділянку площею 0,5500 га на вул. Під Голоско для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків для учасників операції об`єднаних сил (учасників антитерористичної операції) - членів обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Під Голоско. 11.10.2021 здійснено державну реєстрацію права власності ОК ЖБК Під Голоско на вказану земельну.
		Отже, в даному випадку має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали місцевого господарського суду, наказом Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради № 80 від 30.01.2024 Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на Нове будівництво комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. Під Голоском у м. Львові на земельних ділянках за кадастровими номерами 4610137500:05:004:0499 та 4610137500:05:004:0491 затверджено містобудівні умови та обмеження на оспорювану земельну ділянку.
		Згідно виданих містобудівних умов та обмежень наказом Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради № 80 від 30.01.2024 на земельній ділянці, що на вул. Під Голоско у м. Львові передбачено будівництво комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення. Відсоток забудови земельної ділянки - 40,00 %.
		Згідно висновків Великої Палати Верховного суду наведених у постанові від 12.02.2020 справа № 381/4019/18 інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:05:004:0491 та укладений відповідачем-2 договір із підрядником ТзОВ Ноблесс Буд щодо організації та фінансування будівництва, свідчить не лише про намір спорудження комплексу житлових будівель на вул. Під Голоско у м. Львові, а й підтверджується конкретними поетапними діями, які спрямовані на забудову земельної ділянки.
		Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що здійснення будівництва об`єктів, внесення запису про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадку задоволення позову зумовить необхідність звернення заявника до суду з іншими позовами.
		Отже, виконання в майбутньому судового рішення у справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи вказана земельна ділянка буде у стані, придатному до її використання, зокрема, вільною від забудови та, чи володітиме відповідач спірною земельною ділянкою. 
		Таким чином, у даному випадку мають місце докази, які підтверджують обставини, з якими закон пов`язує обґрунтованість вжиття заходів забезпечення позову.
		Забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь прокурора, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами.
		З врахуванням наведеного, колегія суддів враховує, що у разі відчуження відповідачем-2 земельної ділянки за кадастровим номером 4610137500:05:004:0491 на користь третіх осіб, в подальшому, у разі задоволення позову, виконання рішення суду, постановленого за позовом прокурора, який діє на захист інтересів держави, буде неможливим.
		В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що у разі забудови цієї земельної ділянки, дії відповідача-2 щодо підготовки до будівництва, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень призведуть до неможливості реального поновлення інтересів держави, повернення земельної ділянки у придатному для використання стані, а також унеможливлять або ускладнять виконання рішення суду.
		Враховуючи встановлені обставини, на які заявник покликався, як на підставу вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що адекватними та такими, що забезпечує збалансованість інтересів учасників справи, співвідноситься із заявленими позивачем вимогами та допоможе гарантувати досягнення реального і ефективного захисту порушених прав у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову є заборона Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив Під Голоско виконувати підготовчі, будівельні роботи на земельні ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 площею 0,55 га на вул. Під Голоско у м.Львові, а також накладення арешту на вищезазначену земельну ділянку
		Водночас, суд апеляційної інстанції враховує, що такий захід забезпечення позову, як арешт на земельну ділянку, має на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів держави, тобто в разі невжиття таких заходів це може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів держави, за захистом яких звернувся прокурор до суду.
		Держава несе обов`язок перед зацікавленими особами щодо забезпечення ефективного засобу захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
		В свою чергу невжиття заходів забезпечення позову, зокрема, ненакладення арешту на спірну земельну ділянку, істотно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених інтересів держави.
		Таким чином, у даному випадку, застосування судом обраного заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів заявника.
		Також, у заяві про забезпечення позову заявник просив заборонити виконавчому органу Львівської міської ради  Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, уповноваженому органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію, видачу дозвільних документів на виконання підготовчих, будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0491.
		Разом з тим, право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт (ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності).
		У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень.
		За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
		Частиною 2 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
		Водночас, прокурором не долучено до матеріалів заяви про забезпечення позову письмових доказів, які б свідчили, що відповідач-2 звернувся до відповідних органів Львівської міської ради із заявою щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
		Враховуючи все вищенаведене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає підставним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви, поданої Першим заступником керівника галицької окружної прокуратури м. Львова про забезпечення позову шляхом заборони Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив Під Голоско виконувати підготовчі, будівельні роботи на земельні ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 площею 0,55 га на вул. Під Голоско у м. Львові, а також накладення арешту на вищезазначену земельну ділянку.
		При цьому, колегія суддів зауважує, що обрані прокурором заходи забезпечення позову не перешкоджають господарській діяльності відповідачів (володіти та користуватись спірною земельною ділянкою), а також не порушують права інших осіб, а лише запроваджують тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
		Водночас, місцевий господарський суд з урахуванням приписів статті 141 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов`язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.
		Підсумовуючи вищевказане, враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції констатує, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу оскарженої ухвали місцевого господарського суду. Наведені в апеляційній скарзі аргументи ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права.
		За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
		Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для даної справи, надав належну оцінку дослідженим доказам.
		Ухвала Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 у справі №914/912/24 прийнята у відповідності до норм процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу  без задоволення.
		З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись, ст. ст. 136, 137, 140, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд  
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ноблесс Буд залишити без задоволення.
		2.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.07.2024 року у справі №914/912/24 залишити без змін.
		3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником. 
		4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
		5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
		 
		Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
		 
		Головуючий-суддяН.М. Кравчук
		Судді О.І. Матущак
		О.С. Скрипчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...