Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 728/999/23 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2024.
Дата набрання законної сили: 22.10.2024
Номер судового провадження: 51-1466км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022275390000130

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 жовтня 2024 року
		м. Київ
		справа № 728/999/23
		провадження № 51-1466км24
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                          ОСОБА_1 ,
		суддів                                                                      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                          ОСОБА_4 ,                          
		прокурора                                                               ОСОБА_5 , 
		представника потерпілої                                 ОСОБА_6 ,
		захисника                                                            ОСОБА_7 ,
		засудженого                                                       ОСОБА_8 ,                 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника        ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року укримінальному провадженні щодо 
		ОСОБА_8 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Поліське Київської обл., зареєстрованого у АДРЕСА_1 ) та фактично проживаючого у АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
		засудженого за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. 
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 вересня        2023 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 5 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та 15 000 грн у рахунок відшкодування судових витрат на отримання правничої допомоги.
		Суд визнав ОСОБА_8 винуватим у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я за обставин детально викладених у вироку.
		Як установив суд, ОСОБА_8 01 липня 2022 року в денний час, перебуваючи у власному господарстві по АДРЕСА_3 , побачив свого сусіда ОСОБА_11 , який проводив обприскування бур`яну на своїй ділянці. Оскільки отрутохімікати частково попадали на ділянку ОСОБА_8 , між ним та ОСОБА_11 виник конфлікт.
		У цей же день, близько 17 год 20 хв. ОСОБА_8 з метою з`ясування стосунків прийшов до господарства ОСОБА_11 по АДРЕСА_4 , де між ним та ОСОБА_10 виникла сварка на ґрунті особистих неприязних відносин під час якої він завдав правою ногою два удари в область лівого стегна та два удари долонею правої руки в область лівого вуха потерпілій, чим заподіяв їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_8 , потерпілої ОСОБА_10 та її представника - адвоката ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від          06 вересня 2023 року без змін.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані судові рішення, закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України та відмовити у задоволенні цивільного позову потерпілій у повному обсязі. Автор скаргизазначає, що апеляційний суд не дотримався вимог ст. 404 КПК України, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів. Крім того, заперечує по суті встановлені фактичні обставини та повноту судового розгляду, при цьому наголошує на тому, що висновки суду про винуватість ОСОБА_8 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень ґрунтується на недостовірних показаннях потерпілої та свідків, які фактично не були очевидцями подій, а місцевий суд не дав цьому належної правової оцінки. Також захисник не погоджується з рішенням суду щодо вирішення цивільного позову потерпілої в частині стягнення з нього моральної шкоди на її користь та у частині стягнення з нього витрат на правову допомогу.
		Позиції учасників судового провадження
		Засуджений та його захисник підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор та представник потерпілої заперечували проти задоволення касаційної скарги та просили зазначені судові рішення залишити без зміни.  
		Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, думку засудженого та його захисника, міркування представника потерпілої, позицію прокурора та перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, дослідивши матеріали кримінального провадження, Суд дійшов висновків, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, натомість при перегляді судових рішень виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
		Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		Що стосується матеріалів цього кримінального провадження, то з них слідує, що будучи допитаним у судовому засіданні у суді першої інстанції, засуджений не визнав своєї вини у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, стверджував, що тілесних ушкоджень потерпілій не завдавав, звідки вони у неї не знає. Разом зі своєю дружиною ОСОБА_12 01 липня 2022 року приходив до господарства сусідів Швидких лише поговорити, щоб вони не травили рослини на їхній ділянці, на територію господарства сусідів не заходив.
		Разом з тим суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що ці показання засудженого повністю спростовуються сукупністю наявних у провадженні належних і допустимих доказів, зібраних органами досудового розслідування та досліджених судом.
		Так, потерпіла ОСОБА_10 у судовому засіданні дала показання про те, що           01 липня 2022 року на подвір`я її дачі зайшли засуджений ОСОБА_8 разом зі своєю дружиною. ОСОБА_8 під час сварки наніс їй ногою два удари по лівому стегну та два удари рукою у ліве вухо від чого у неї злетіли з обличчя окуляри. Дружина засудженого у цей час відволікала увагу її чоловіка ( ОСОБА_11 ), оскільки він намагався її захистити. Вона (потерпіла) хотіла викликати поліцію однак ОСОБА_8 вибив у неї з рук телефон і наступив на нього ногою. Після цього ОСОБА_8 разом з дружиною покинули подвір`я, а вона викликала поліцію.
		Показання потерпілої стосовно того, що тілесне ушкодження їй були завдані саме засудженим, суд вважає правдивими, оскільки такі знайшли своє підтвердження під час розгляду цього кримінального провадження та узгоджуються з іншими доказами, зміст яких докладно наведено у вироку.
		Так, відповідно до показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_11 (чоловіка потерпілої) 01 липня 2022 року на подвір`я їх дачі зайшли засуджений ОСОБА_8 разом зі своєю дружиною. Під час сварки дружина ОСОБА_8 вдарила його по обличчю долонею, а ОСОБА_8 у цей час завдав його дружині ОСОБА_10 удари по нозі і в голову та вибив телефон з її рук. Неприязні стосунки між їх родинами тривають уже довгий час. 
		Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснила, що 01 липня 2022 року, перебуваючи у себе на городі, близько 17 години почула жіночі крики про допомогу. Через деякий час вийшла на дорогу та побачила, що біля господарства Швидких стоять працівники поліції.
		Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні дала пояснення про те, що 01 липня 2022 року їй зателефонувала ОСОБА_10 , яка була у схвильованому стані. У цей же день, біля 19 години остання приїхала до неї та розповіла, що її побив сусід. У потерпілої ОСОБА_10 були наявні тілесні ушкодження на лівому вусі та лівій нижній кінцівки.
		Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснила, що 01 липня 2022 року              ОСОБА_10 у першій половині дня була на роботі, ніяких ушкоджень у неї не було. У понеділок на роботі остання їй показала на стегні лівої ноги великий синець. Розповідала, що в неї болить вухо та голова, тілесні ушкодження їй завдав сусід.
		Свідок ОСОБА_12 (дружина засудженого) в судовому засіданні пояснила, що 01 липня 2022 року їй зателефонував чоловік і повідомив, що сусіди шкодять їхнім культурним насадженням. Вона разом з ним прийшли до подвір`я сусідів Швидких, з`ясувати стосунки. ОСОБА_11 , перебуваючи у себе на подвір`ї, погрожував їм сокирою. Ніяких тілесних ушкоджень цій родині вони не завдавали. 
		Крім того, винуватість ОСОБА_8 підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, яким судом першої інстанції надано належну оцінку, зокрема:
		- протоколом про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 05 липня 2022 року, в якому потерпіла ОСОБА_10 повідомила про обставини нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_8     (Т. 1 а. п. 10);
		- висновком експерта за № 72 від 14 липня 2022 року, згідно якого у ОСОБА_10 мали місце тілесні ушкодження в області голови у вигляді травми лівого вуха, яка виражалася запаленням його зовнішнього та середнього відділів (післятравматичним зовнішнім та середнім отитом); в області кінцівок у вигляді гематом лівого стегна, які в комплексі відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткотривалий розлад здоров`я, строком не більше 21 дня. В їх утворенні могла мати місце не однократна (не менше трьох) дія тупих предметів по механізму удару з одночасною різкою зміною тиску у лівому вусі, при цьому місцем прикладання травмуючої сили була ліва скронева ділянка голови та ліве стегно потерпілої. Особливості їх характеру та локалізації не виключають можливості виникнення за умов та в час указаний у постанові про доручення проведення судово-медичної експертизи (Т. 1 а. п. 27-28);
		- даними, що містяться у протоколах проведення слідчих експериментів від 24  серпня 2022 року за участю потерпілої ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_11 з відеозаписами до них, досліджених у судовому засіданні, які були проведені з метою перевірки і уточнення відомостей спричинення тілесних ушкоджень потерпілій 01 липня 2022 року близько 17 год 20 хв. за адресою АДРЕСА_5 а. п. 35-37; 39-41);
		Зазначені докази у справі узгоджуються між собою, не містять суперечностей, а тому місцевий суд правильно обґрунтував ними обвинувачення та кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 125 КК України.
		Крім того, судом не встановлено доказів, які б підтверджували отримання потерпілою тілесних ушкоджень при інших обставинах.
		Наведені у вироку фактичні дані було отримано у порядку, визначеному кримінальним процесуальним Кодексом, а законність їхнього формування та процесуального закріплення не викликає сумніву. Тому вони згідно зі ст. 84 КПК України є доказами у кримінальному провадженні.
		Переконливих аргументів на спростування вказаних висновків суду щодо оцінки доказів у касаційній скарзі захисника не міститься.
		Доводи у касаційній скарзі про безпідставність посилання суду, в обґрунтування доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, на показання свідків ОСОБА_13 ,              ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , не є слушними, оскільки зазначені свідки повідомили суду про факти, які вони сприймали особисто, а саме, що безпосередньо бачили потерпілу ОСОБА_10 з наявними у неї тілесними ушкодженнями, які, з її пояснень, завдав засуджений. 
		Крім того, ці показання свідків узгоджуються з іншими доказами, зокрема з об`єктивними даними, що підтверджують наявність у потерпілої тілесних ушкоджень, які їй були завдані у вказаний нею час.
		Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України при вирішенні питання про доведеність вини суд має застосовувати критерій доведеності винуватості поза розумним сумнівом. На думку колегії суддів, у кримінальному провадженні щодо       ОСОБА_8 цей стандарт цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були досліджені в суді, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і засуджений є винним у цьому.
		Таким чином, на думку колегії суддів, у цьому кримінальному провадженні цих вимог закону судами було дотримано, оскільки сукупність досліджених доказів не дає підстав вважати, що рішення судів суперечать нормам процесуального права щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення.
		Посилання захисника на неправильність вирішення цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_10 і невмотивованість рішення місцевого суду в цій частині безпідставні.
		Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Також ст. 129 КПК України передбачено, що суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.
		Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. Частина 6 тієї ж статті передбачає обов`язок суду створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі забезпечити, щоб права, надані законом стороні, могли бути ефективно реалізовані.
		Так, вирішуючи цивільний позов у частині відшкодування моральної шкоди, суд, керуючись вимогами статей 23, 1167 Цивільного кодексу України виходив із засад розумності і справедливості, враховуючи характер, ступінь моральних і фізичних страждань, завданих унаслідок отриманих потерпілою тілесних ушкоджень, і врахувавши всі обставини провадження дійшов правильного висновку про часткове задоволення її позовних вимог стягнувши на її користь - 5 000 грн. 
		Що стосується доводів захисника про те, що суд безпідставно задовольнив позов потерпілої в частині відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 15 000 грн., то й вони не заслуговують на увагу.
		Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. 
		З матеріалів кримінального провадження убачається, що між потерпілою ОСОБА_10 та захисником ОСОБА_6 укладено договір про надання правової допомоги (Т. 2 а. п. 21).
		Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (п. 4 ч. 1ст. 1, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012  року № 5076-VI).
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
		При цьому, витрати на надану професійну правову допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
		Так, представником потерпілої окрім договору про надання правової допомоги, було долучено акт приймання-передачі виконаних робіт, де вказано, що сума юридичних послуг адвоката становить 15 000 грн. Акт підписаний як адвокатом ОСОБА_6 , так і потерпілою ОСОБА_10 , згідно з яким вартість послуг з правової допомоги, наданих потерпілій, складалась з вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви та участі адвоката, як представника потерпілої у судових засіданнях.
		Отже, враховуючи викладене, цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 вирішено судом згідно з вимогами цивільного та кримінального процесуального законодавства.
		Крім того, аналогічні за змістом доводи, викладені у касаційній скарзі сторони захисту, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Зазначені доводи, наведені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_9 , цей суд належним чином розглянув і, визнавши їх неприйнятними, відмовив у задоволенні наведених вимог, навівши обґрунтування прийнятого рішення. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції не суперечить положенням статей 370, 419 КПК України.
		За змістом ч. 3 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції за наявності клопотання учасників судового провадження зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що суд першої інстанції дослідив їх не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується. 
		Оскільки регламентованих указаною нормою КПК України умов для повторного дослідження доказів не було встановлено, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання захисника про їх повторне дослідження.
		Істотних порушень норм права, які тягнуть безумовне скасування оскаржених судових рішень, про що йдеться в касаційній скарзі, при перегляді  кримінального провадження в порядку касаційної процедури не встановлено. Тому скаргу захисника слід залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року у кримінальному провадженні щодо  ОСОБА_8  залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника  ОСОБА_9 - без задоволення.
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                     ОСОБА_2                               ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...