Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/8110/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2024. Зареєстровано: 05.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2024.
Дата набрання законної сили: 04.11.2024
Номер судового провадження: К/990/12004/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 листопада 2024 року 
		м. Київ
		справа № 340/8110/23
		адміністративне провадження № К/990/12004/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Рибачука А.І., Бучик А.Ю., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 до Кіровоградської обласної військової адміністрації про визнання протиправними дій, скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Головко О.В., Суховарова А.В., Ясенової Т.І. від 19 березня 2024 року,
		УСТАНОВИВ:
		ВСТУП
		У касаційній скарзі стверджується на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у зв`язку з неналежним повідомленням заявників апеляційної скарги про постановлену судом ухвалу про залишення скарги без руху та встановлення строку для усунення її недоліків, що у подальшому призвело до передчасного і необґрунтованого повернення скарги.
		Верховний Суд нагодує, що право на перегляд справи апеляційним судом є невід`ємною частиною верховенства права і складовою конституційного права кожного на судовий захист, гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
		Необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення, а неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи, яка самостійно не отримала таке рішення, негативних процесуальних наслідків.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          У вересні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (далі також позивачі) звернулися до суду з позовом до Кіровоградської обласної військової адміністрації (далі також Кіровоградська ОВА, відповідач), у якому просили:
		- визнати протиправними дії щодо розгляду звернення громадян від 20 травня 2023 року;
		- скасувати розпорядження голови Адміністрації від 16 вересня 2014 року № 350-р про надання у постійне користування земельної ділянки Управлінню Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області в частині;
		- визнати нечинною державну реєстрацію права власності на земельну ділянку від 23 жовтня 2014 року;
		зобов`язати здійснити законну процедуру розроблення технічної документації з відновлення меж існуючої прибудинкової території.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		2.          Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2023 року у відкритті провадження у справі в частині вимог про: скасування розпорядження голови Кіровоградської ОВА від 16 вересня 2014 року № 350-р про надання у постійне користування земельної ділянки Управлінню Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області в частині; визнання нечинною державної реєстрації права власності на земельну ділянку від 23 жовтня 2014 року; зобов`язання здійснити законну процедуру розроблення технічної документації з відновлення меж існуючої прибудинкової території - відмовлено відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		3.          Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року апеляційну скаргу на вищевказане судове рішення залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом надання до суду документів про сплату судового збору, а також письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами.
		4.          Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням вказаних в ухвалі суду недоліків.
		5.          Апеляційний суд у свій ухвалі зазначав, що ухвала від 29 лютого 2024 року надіслана представнику скаржників до його електронного кабінету та доставлена йому в цей же день, що підтверджується довідкою Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах адміністративної справи. Суд констатував, що станом на 19 березня 2024 року недоліки апеляційної скарги не були усунені у встановлений судом строк, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6.          Не погоджуючись із таким судовим рішенням, позивачі подали касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять його скасувати, а матеріали справи повернути до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо розгляду апеляційної скарги іншим складом суду.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		7.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 вересня 2014 року керівник Адміністрації прийняв розпорядження № 350-р про припинення права постійного користування і надання земельних ділянок на території м. Кіровограда.
		8.          У постійне користування Управління надано земельну ділянку площею 0,5425 га (кадастровий номер 3510100000:28:195:0007), що розташована по АДРЕСА_1 .
		9.           23 жовтня 2014 року зареєстровано право власності на земельну ділянку за Адміністрацією і право постійного користування - за Управлінням.
		10.           11 квітня 2023 року на особистий прийом керівника відповідача прибули ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 .
		11.          Заявили про незаконне користування Управлінням частиною прибудинкової території по АДРЕСА_2 .
		12.          За твердженням заявників до цього призвели помилки при складанні технічної документації зі землеустрою від 7 травня 2014 року і згадане розпорядження керівника Адміністрації.
		13.           1 травня 2023 року відповідач надіслав відповідь на звернення, у якій повідомлено таке. Проект розпорядження розроблено Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області; в частині спірної земельної ділянки площею 0,5425 га рішення приймалось на підставі державного акту про право постійного користування за Управлінням від 15 березня 2005 року; відсутні підстави внесення змін до розпорядження; Адміністрація не наділена повноваженнями на перевірку технічної документації зі землеустрою; за інформацією Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області (далі також Управління 2) від 28 квітня 2023 року не виявлено порушень при складанні документів зі землеустрою; роз`яснено право на звернення до суду.
		14.           29 травня 2023 року позивачі звернулися до Адміністрації зі скаргою про незаконне користування Управлінням частиною прибудинкової території по АДРЕСА_2 .
		15.          Повідомили, що в Управління, Адміністрації і Управління 2 відсутня документація зі землеустрою на спірну земельну ділянку і надали відповідні докази. Вимагали залучити до розгляду звернення контактну групу заявників, провівши особистий прийом (зазначили членів контактної групи).
		16.           15 червня 2023 року відповідач надіслав відповідь на звернення, у якій зазначив: питання звернення неодноразово вирішували і надали письмову відповідь заявникам; питання розглядали на особистому прийомі керівника; працівники Управління ініціювали реєстрацію кримінального провадження за статтею 356 Кримінального кодексу України (самоправство), в межах якого проведено земельно-технічну експертизу; експерт встановив, що дитячі майданчики розташовані в межах спірної земельної ділянки, що виключає користування прибудинковою територією і порушення прав дітей.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		17.          Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права. 
		18.          Скаржники зазначають, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху жоден із них не отримував, а тому суд апеляційної інстанції передчасно повернув апеляційну скаргу, фактично не надавши їм можливості усунути недоліки скарги та не повідомивши про постановлення такої ухвали.
		19.          Відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що однак, за приписами частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
		20.          Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		21.          Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази
		22.          Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, Верховний Суд виходить з такого.
		23.          Статтею 129 Конституції України (пункт 8 частини другої) встановлено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		24.          Право на перегляд справи та оскарження судового рішення регламентовано й статтею 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», згідно з частиною першою якої учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		25.          Статтею 2 цього ж Закону (частина перша) визначено завдання суду, а саме - суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		26.          А згідно з частиною другою статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		27.          Частина друга статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
		28.          Тож забезпечення усіх без винятку прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема й права на апеляційний перегляд справи, віднесено до головного обов`язку держави, який виконується в особі утворених відповідно до закону судів у системі судоустрою та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
		29.          Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
		30.          З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди (частина п`ята статті 125 Конституції України).
		31.          Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів визначає Кодекс адміністративного судочинства України, який також встановлює порядок здійснення судочинства в цих судах. Відповідні положення містяться у частині першій статті 1 цього Кодексу.
		32.          Забезпечення права на апеляційний перегляд справи віднесено до однієї з основних засад (принципів) адміністративного судочинства, про що зазначено у пункті 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		33.          Зміст цього права розкривається у статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		34.          Порядок здійснення апеляційного провадження у адміністративних справах встановлює глава 1 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України (статті 292-326 цього Кодексу).
		35.          Так, частина друга статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України містить приписи про те, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу.
		36.          Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (частина перша статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України).
		37.          Стаття 294 Кодексу адміністративного судочинства України наводить перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, зокрема визначає, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі (пункт 4 частини першої вказаної статті).
		38.          Форма та зміст апеляційної скарги встановлені статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а частина друга статті 298 цього ж Кодексу встановлює правила, за яким до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		39.          За змістом частини шостої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
		40.          Аналіз вищевикладених норм вказує на те, що право на оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі гарантоване Конституцією і законами України й реалізується шляхом подання апеляційної скарги у визначеному процесуальним законом порядку з дотриманням встановлених до неї вимог, зокрема стосовно форми та змісту, невиконання яких скаржником тягне за собою залишення скарги без руху шляхом постановлення відповідної ухвали з наданням достатнього строку для усунення виявлених судом недоліків скарги.
		41.          Згідно з наявними у справі матеріалами, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на постановлену в цій справі ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2023 року - залишено без руху й надано скаржникам строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом надання до суду документів про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами.
		42.          Відповідно до наявної у справі довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді «без руху» від 29 лютого 2024 року у цій справі було надіслано одержувачу ОСОБА_17 у його електронний кабінет і доставлено до електронного кабінету 29 лютого 2024 року о 17 годині 09 хвилин.
		43.          У касаційній скарзі наголошується, що жоден із заявників апеляційної скарги вищевказаної ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не отримував, а направлення представнику цього судового рішення засобами електронного зв`язку не є достатнім і припустимим способом повідомлення скаржників про прийняте судом процедурне рішення, які виконують обов`язок із захисту України і не можуть своєчасно реагувати на штучно створені судові перепони.
		44.          Також наголошувалось, що обставини стосовно представництва інтересів скаржників ОСОБА_17 в порядку статей 43, 55-59 Кодексу адміністративного судочинства України судом не перевірялись, зокрема не з`ясовувалась воля кожного заявника апеляції на представництво, не взято до уваги те, що статус вказаної особи як представника у цій справі судами як першої, так і апеляційної інстанцій не визнавався, відповідне судове рішення з цього питання - не ухвалювалось.
		45.          За наведеного скаржники вважають необґрунтованим і таким, що ґрунтується на припущеннях, висновок апеляційного суду про те, що ухвала від 29 лютого 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана представникові засобами електронного зв`язку і вважається належно врученою без перевірки його повноважень і статусу.
		46.          Окрема увага у касаційній скарзі звертається на те, що апеляційний суд, не забезпечивши відкритої комунікації зі скаржниками, не врахував факту відсутності на сьогодні у позивачів представника, який замінений ними за хворобою і не міг брати участі у відкритому розгляді справи.
		47.          Реагуючи на вищезазначені доводи, колегія суддів вважає за необхідне врахувати підхід Верховного Суду щодо вирішення правових питань, пов`язаних із відкриттям апеляційного провадження.
		48.          Так, у справі № 1718/2-а-834/11 (постанова від 5 січня 2021 року) Верховний Суд зазначав, що Конституція України як закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
		49.          Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
		50.          На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення.
		51.          Такий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 826/562/18, від 20 лютого 2019 року у справі № 823/1940/18, від 12 червня 2019 року у справі № 381/2198/18, від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19, від 12 грудня 2019 року у справі № 819/748/17, від 21 травня 2020 року у справі № 344/10095/16-а, від 19 серпня 2020 року у справі № 461/7577/16-а, від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3096/20, від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.00610, від 17 червня 2021 року у справі № 570/4516/19, від 5 липня 2021 160/9902/19, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20, від 29 вересня 2021 року у справі № 802/1794/18-а, від 22 жовтня 2021 року у справі № 160/7922/20, від 17 грудня 2021 року у справі № 460/713/21, від 1 лютого 2022 року у справі № 160/12705/19, від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, від 18 лютого 2022 року у справі № 380/893/20 та від 7 липня 2022 року у справі № 120/4298/21-а.
		52.          Направляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_17 , суд апеляційної інстанції вважав, що ця особа є належним представником скаржників, а отже в силу положень частини сьомої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, констатується, що копія цієї ухвали вручена й особам, яких він представляє.
		53.          Разом з тим, суд апеляційної інстанції, обираючи спосіб сповіщення скаржників про постановлення ним ухвали про залишення касаційної скарги без руху й встановлення строку для усунення недоліків скарги (шляхом направлення такої ухвали лише представникові чи безпосередньо особам, які подали та підписали скаргу), повинен був достовірно пересвідчитися у наявності у представника відповідного процесуального статусу та повноважень на представництво скаржників у цьому судовому процесі, перевірити наявність чи відсутність документів, які їх підтверджують і передбачені статтею 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
		54.          Верховний Суд наголошує, що саме лише зазначення у процесуальних документах, які подаються до суду, відомостей про певну особу як про представника, без надання передбачених законом документів про такі її повноваження, не зумовлює набуття цієї особою відповідного процесуального статусу, а також прав та обов`язків, передбачених для учасників адміністративного судового процесу.
		55.          Наявні у справі, яка розглядається, матеріали підтверджують, що апеляційна скарга подавалась безпосередньо позивачами, зокрема: ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_16 , у паперовому вигляді й ними власноручно підписана.
		56.          У апеляційній скарзі зазначені дані й про ОСОБА_17 , вказано його поштову адресу, адресу електронної пошти та номери мобільних телефонів. Цю особу вказано як представника, без уточнення того, кого саме він представляє, а також без подання документів на підтвердження таких його повноважень, їх обсягу, порядку представництва, без зазначення інформації стосовно наявності чи відсутності у нього електронного кабінету тощо. При цьому у тексті апеляційної скарги заявники лише просили суд у порядку, встановленому законом, залучити до участі у справі ОСОБА_17 за відповідною ухвалою суду як обраного ними представника.
		57.          Визначених статтею 59 Кодексу адміністративного судочинства України документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_17 як представника, не було подано й до суду першої інстанції. Такі у матеріалах справи відсутні.
		58.          У матеріалах справи відсутні відомості й про те, що ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної без руху у встановлені процесуальним законом строк та в порядку направлялась особам, які безпосередньо подали скаргу та власноручно її підписали. Відповідні докази щодо цього також відсутні.
		59.          За таких обставин у суду апеляційної інстанції не було підстав вважати, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була належним чином вручена особі, яка її подала, або її представникові. Це не давало підстав суду апеляційної інстанції для висновку про те, що скаржники отримали копію вищевказаної ухвали і що вони були фактично обізнані про її постановлення судом, про строк, який було встановлено для усунення недоліків скарги. Такий висновок, який відображений в ухвалі про повернення апеляційної скарги, є передчасним і не узгоджується з нормами процесуального права.
		60.          У таких умовах повернення судом апеляційної скарги є передчасним, оскільки в матеріалах справи відсутні підтверджені документально відомості про фактичне вручення скаржникам чи їх належному представникові копії ухвали про залишення скарги без руху у строк та в порядку, які визначені процесуальним законом.
		61.          На додачу до такого висновку колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на правові позиції Верховного Суду, висловлені у постанові від 22 липня 2021 року у справі              № 340/141/21, про те, що неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи, яка самостійно не отримала таке рішення, негативних процесуальних наслідків.
		62.          Зазначені вище висновки щодо застосування норм права узгоджуються також із позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 7 вересня 2018 року у справі № 202/6189/16-а, від 23 липня 2019 року у справі №826/7824/18 та від 5 січня 2021 року у справі № 1718/2-а-834/11.
		63.          З урахуванням усього вищезазначеного, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги з порушенням норм процесуального права й дійшов передчасного висновку про не усунення скаржником недоліків скарги упродовж встановленого судом строку, оскільки доказів обізнаності скаржників про початок перебігу такого строку матеріали справи не містять.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		64.          За правилами пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		65.          Підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (частина перша статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України).
		66.          Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також доводів та вимог касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції, належним чином не повідомивши скаржників про постановлення ним ухвали про залишення апеляційної скарги без руху й не переконавшись у фактичному отриманні ними такого судового рішення, передчасно повернув скаргу особам, які її подали, тобто допустив порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		67.          У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції належить скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
		68.          Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 353, 355, 356, Кодексу адміністративного судочинства України, Суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_16 задовольнити.
		Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й не оскаржується.
		 
		Суддя-доповідач                                                                      Н.В. Коваленко
		 
		Судді:                                                                                                    А.І. Рибачук
		 
		                                                                                          А.Ю. Бучик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...