Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/8432/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 05.11.2024. Зареєстровано: 05.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2024.
Дата набрання законної сили: 11.11.2024
Номер судового провадження: 1-кс/333/3121/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024080000000101

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер 333/8432/24 
		                               Провадження №1-кс/333/3121/24
		 
		УХВАЛА
		 
		Іменем України
		03 листопада 2024 року                 м. Запоріжжя
		 
		Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного  адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №42024080000000101 від 10.09.2024, відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, який перебуває на посаді фахівця відділення профілактичної роботи з об`єктами на договірних засадах 4 ДПРЗГУ ДСНС України у Запорізькій області, має звання капітана служби цивільного захисту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого,має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,- 
		ВСТАНОВИВ:
		03.11.2024 прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
		Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що Відповідно до ст. ст. 8, 19, 68 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів віднесені органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції і беруть безпосередню участь, зокрема, у нагляді і контролі за виконанням законів.
		Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі - Положення) передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
		Відповідно до п.п. 1, 2 п. 3 Положення, основними завданнями служби є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
		Підпунктом 52 п. 4 Положення передбачено, що ДСНС застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.
		Таким чином, ДСНС як центральний орган виконавчої влади реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку, а посадові особи цього органу відповідно до визначеного законом правового статусу здійснюють правоохоронну функцію, тобто є співробітниками правоохоронного органу.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника ГУ ДСНС у Запорізькій області № 514-НЛ/53 від 02 липня 2024 року ОСОБА_4 призначено на посаду фахівець відділення профілактичної роботи з об`єктами на договірних засадах 4 ДПРЗГУ ДСНС України у Запорізькій області, тобто він є службовою особою, працівником правоохоронного органу, наділеним повноваженнями представника влади. За таких обставин ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_4 маючи умисел на незаконне придбання та збут наркотичних засобів, діючи в порушення вимог ст.ст. 25, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, час та місці, однак не пізніше 01.11.2024, придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежений  Канабіс, з метою подальшого збуту ОСОБА_6 за грошову винагороду.
		Так, 01 листопада 2024 року приблизно о 15 год. 00 хв., ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, зустрівся з ОСОБА_6 біля будинку АДРЕСА_3 , де під час зустрічі, ОСОБА_6 , перебуваючи у салоні автомобіля марки KIA Cerato, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , передав ОСОБА_4 раніше обумовлену суму грошових коштів у розмірі 80000 тисяч гривень.
		У подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичної засобу, 01.11.2024 приблизно о 15 годині 30 хвилин перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_4 , у салоні автомобіля KIA Cerato, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно раніше обумовленої домовленості, ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 пакунок, загорнутий у полімерний пакет, в якому знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежений  канабіс.
		Далі, ОСОБА_6 01.11.2024 в період часу з 16 год. 11 хв. по 16 год. 47 хв. добровільно видав працівникам правоохоронних органів придбаний ним у ОСОБА_4 наркотичний засіб, обіг якого обмежений  канабіс, який було упаковано та опечатано учасниками слідчої дії та, у відповідності до постанови прокурора, направлено 01.11.2024 до експертної установи для проведення судової хімічної експертизи.
		Згідно висновку судової хімічної експертизи за № СЕ-19/108-24/21200-НЗПРАП від 02.11.2024 речовина рослинного походження зеленого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежений  канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 456, 996 г.
		Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні та збуті наркотичних засобів.
		01.11.2024 року о 15 годині 45 хвилин, у дворі будинку біля 1 під`їзду за адресою АДРЕСА_5 фактично затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами: показами свідка ОСОБА_6 ; протоколом затримання ОСОБА_4 ; протоколами огляду виданих ОСОБА_6 наркотичних засобів, придбаних у ОСОБА_4 від 01.11.2024; висновками судово-хімічних експертиз за № СЕ-19/108-24/21200-НЗПРАП від 02.11.2024; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
		Вважаю, що на теперішній час зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.
		Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України, вказують на вірогідну причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначеного злочину. 
		Зазначене дає стороні обвинувачення вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчинені тяжкого злочину, оскільки у вказаному кримінальному провадженні існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення. 
		На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
		Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.
		Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
		Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.
		Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
		Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти застосування запобіжного заходу тримання під вартою. Просили застосувати більш м`який запобіжний захід.
		Вислухавши доводи та пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
		Судом було встановлено, що 10.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.4 ст. 408 КК України (кримінальне провадження №42024080000000101).
		   Клопотання прокурора оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.
		01 листопада 2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 
		02 листопада 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
		Щодообґрунтованої підозрислідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
		В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
		Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
		Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема:показами свідка ОСОБА_6 ; протоколом затримання ОСОБА_4 ; протоколами огляду виданих ОСОБА_6 наркотичних засобів, придбаних у ОСОБА_4 від 01.11.2024; Висновками судово-хімічної експертизи за № СЕ-19/108-24/21200-НЗПРАП від 02.11.2024; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності. 
		Разом з тим, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію не винуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
		 
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також сукупність наявних відомостей про вчинення підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а саме позбавлення волі на строк до 8 років; вік та стан здоров`я підозрюваного, які не виключають можливості перебування його під вартою, відсутність жодних належних медичних відомостей чи письмових доказів, які б свідчили, що стан здоров`я підозрюваного не дозволяє, чи взагалі виключає можливість перебування в установі виконання покарань, а також врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були зазначені прокурором у клопотанні та повністю знайшли своє підтвердження під час судового засідання, зокрема ймовірність того, що підозрюваний у разі застосування стосовно нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може переховуватись від органу досудового розслідування, суду задля уникнення кримінальної відповідальності, оскільки можливість уникнення покарання може бути для підозрюваного меншим злом ніж процедура його відбування у разі визнання його винним. 
		Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, та не встановлено всіх можливо причетних осіб до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
		У зв`язку із зазначеним у слідства є підстави вважати, що ОСОБА_4 , використовуючи вказаних осіб може знищити документи та речі, які мають значення для встановлення фактичних обставин у провадженні.
		Крім того, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні) обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 є діючим працівником ГУ ДСНС України в Запорізькій області, а тому є особою, наділеною владними повноваженнями, які він може використати по відношенню до осіб, які є свідками або будуть в майбутньому свідчити проти підозрюваного, з метою впливати на їх свідчення перед судом на свою користь.
		Ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
		Ризик передбачений, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України(вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, а також у зв`язку із встановленням факту вживання наркотичних засобів.
		 
		Європейський суд з прав людини у рішенні «Подвезько проти України» крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
		Виходячи з інкримінованого ОСОБА_4 злочину, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.
		Також з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність таких даних для оцінки поведінки підозрюваного належною при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу.
		В ході розгляду клопотання підозрюваним та його захисником не надано слідчому судді доказів в обґрунтування доводів про відсутність у підозрюваного ОСОБА_4 наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та вчинити новий злочин.
		У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.
		У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
		Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, слідчим суддею не встановлено.
		Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий судця вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу,
		За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті
		Враховуючи, вимоги ч.5 ст. 182 КПК України, з урахуванням майнового стану підозрюваного ОСОБА_4 , місячного доходу визначається можливість застосувати заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Таким чином, ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 242 240 грн. 
		У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
		-    не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 
		-    повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи та служби; 
		-    утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
		-    прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою;
		Згідно ч.8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
		У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.
		На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, - 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України  задовольнити.
		Застосувати до  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Ухвала діє 60 (шістдесят) днів до 30.12.2024 до 15.45 год., включно. Строк тримання під вартою  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислюється з моменту його фактичного затримання 01.11.2024 з 15 год. 45 хв. 
		Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» МЮУ. 
		ОСОБА_4 , або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 80 мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 грн. 
		У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_4 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
		-    не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 
		-    повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи та служби; 
		-    утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
		-    прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою;
		Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя Комунарського 
		районного суду м. Запоріжжя      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...