Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 494/1126/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: 05.11.2024. Зареєстровано: 06.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/504/405/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023160000000104

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №494/1126/23
		Провадження №1-кп/504/405/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		05.11.2024с-ще Доброслав
		Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
		   головуючого судді ОСОБА_1 ,
		   за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , 
		   прокурорів Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		   потерпілої ОСОБА_6 ,
		   представника потерпілої-адвоката ОСОБА_7 ,
		захисників-адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого ОСОБА_10 ,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Доброслав Одеського району Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, освіта середня, одруженого, має на утриманні двох н/л дітей 2010, 2014 рр.н., працюючого за наймом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		 
		- у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		15.01.2023р. о 04:08 годині у с. Курісове Березівського району Одеської області, ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно-справним автомобілем «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по сухому, чистому асфальтобетонному покриттю вул. Центральна з боку вул. Покровська, в напрямку вул. Партизанської слави, на ділянці де наявне заокруглення дороги вправо за ходом його руху, та підйом в напрямку руху, в темний час доби, порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 2.9 «а», та 12.1 «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - «Правила»), відповідно до яких:
		п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим транспортним засобом у дорозі;
		п.2.9. Водієві забороняється:
		а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
		п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
		проявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно- небезпечних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у результаті чого допустив виїзд за межі проїзної частини вліво за ходом свого руху, з подальшим наїздом на опору лінії електропередачі, та дерево.
		У результаті дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: 1)відкритої черепно-мозкової травми у вигляді відкритого перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливу під тверду та м`які оболонки великих півкуль головного мозку так мозочку, забою розмізчення речовини лівої півкулі головного мозку та мозочку; 2) закритого перелому носових кісток; 3)закритого перелому правої плечової кістки; 4) закритої травми грудної клітки у вигляді переломів ребер справа: І-ІУ ребер по навкологрудинній лінії, V ребра по лопаточній лінії повний, VI-VIII ребер по навколохребтовій лінії та зліва І-ІП ребер по середньоключичній лінії; 5) саден обличчя, грудної клітки, живота правої верхньої кінцівки, правого та лівого колінних суглобів; 6)синців обличчя, правої верхньої кінцівки, правого стегна, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які могли утворитись у результаті транспортної травми, які перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті на місці події.
		Допущенні водієм ОСОБА_10 порушення вимог п.п. 2.3 «б», 2.9 «а», та 12.1 Правил перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо- транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілому ОСОБА_11 .
		Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_10 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що загиблий внаслідок ДТП ОСОБА_11 був його братом (військовослужбовцем). Так, 13.01.2023р. ОСОБА_11 приїхав у відпустку до с.Курісове Березівського району Одеської області та вирішив 14.01.2023р. зібрати усю родину, щоб відсвяткувати приїзд. Він разом зі своєю родиною на своєму автомобілі «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибув до будинку брата по АДРЕСА_1 . В гостях вони відмічали зустріч, випили дві пляшки коньяку. Скільки точно випив він та його брат точно не виміряв, однак вжили вони приблизно однаково. Приблизно о 20 год. мати та донька пішли додому, а пізніше пішла дружина, він же залишився у брата. Вони відпочивали, була глибока ніч, в них закінчилися цигарки, тому він взяв ключі, пішов до свого автомобіля, де взяв цигарки з бардачка. ОСОБА_11 запропонував покататися на автомобілі, однак від заперечував проти цього, оскільки було пізно та вони були напідпитку. Однак він не зміг вмовити брата не їхати кататися, ОСОБА_11 сів за водійське сидіння. Турбуючись за брата, він погодився їхати із ним, присів на пасажирське сидіння свого автомобіля «Toyota Avensis», щоб в разі зупинки не було питань кому належить автомобіль. Коли вони почали рух, він зробив ОСОБА_11 зауваження за те, що він швидко їде, вони поїхали далі, куди саме не пам`ятає, оскільки було темно, ніде не зупинялись. Момент ДТП не пам`ятає, з чим зіткнувся автомобіль не знає, втратив свідомість, коли прийшов до тями, то лежав поперек водійського сидіння на спині, головою вперся у водійські двері, ноги були на торпеді, або десь вище. ОСОБА_11 був в напівлежачому стані на пасажирському сидінні, таз та тулуб були на середній консолі, де була голова не знає, він зрозумів, що брат без свідомості. Він намагався вибратися з автомобіля, двері не зміг відкрити, тому виліз через водійське вікно і почав повзти, ходити він не міг. Він доповз до якогось будинку, почав тарабанити по воротам, кликати на допомогу, але ніхто не вийшов. Він знав, що не можна керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та шкодує про те, що допустив ОСОБА_11 до керування свого автомобіля. 
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_10 заперечує, що він керував своїм автомобілем в момент ДТП, стверджуючи, що за кермом транспортного засобу був його брат ОСОБА_11 , а під час аварії їх місце розташування з потерпілим якимось чином змінилося, а він опинився на водійському сидінні, а потерпілий на пасажирському.
		Незважаючи на вищевказану позицію ОСОБА_10 , його винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і підтверджується доказами, дослідженими судом, а саме:
		-показаннями допитаної в судовому засіданні потерплої ОСОБА_6 , яка є дружиною загиблого ОСОБА_11 та пояснила, що вони із чоловіком являлися внутрішньо перемішеними особами, мешкали за адресою: АДРЕСА_3 . Напередодні події її чоловік приїхав додому у відпустку та захотів зібрати всю родину. Вони накрили стіл та зібрали родичів увечері, на столі були алкогольні напої  коньяк, скільки хто вжив вона не пам`ятає. Спочатку пішла матір, потім невістка, ОСОБА_10 залишився, вони всі разом відпочивали. Біля 04 год. вона пішла спати, а вже приблизно о 06 год. приїхали знайомі, посигналили та повідомили, що сталася страшна аварія. Вона не знала, що її чоловіка немає вдома, його речі (військова форма та берці) були на місці, коли вони із ОСОБА_10 поїхали, вона не чула. По приїзду на місце ДТП, вона побачила ОСОБА_11 на пасажирському сидінні автомобіля «Toyota Avensis», який належить ОСОБА_10 . Чоловік лежав у напівобороті, ліва рука висіла з вікна, голова на руці. Було зрозуміло, що від удару його корпус трохи розвернуло. Водійські двері були відкриті, самого ОСОБА_10 не було взагалі. Тіло ОСОБА_11 було зажате, його виймали в її присутності. Після аварії ОСОБА_10 та його сім`я з нею не спілкувалися, вибачення не просили, допомоги не надавали. Похованням чоловіка вона займалась самостійно, допомагали його побратими. Цивільний позов підтримує в повному обсязі та наполягає на найсуворішій мірі покарання;
		-показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , яка підтвердила, що 14.01.2023р. вони зібралися родиною, щоб відсвяткувати прибуття у відпустку ОСОБА_11 Були присутні сім`я ОСОБА_11 : його дружина та двоє дітей, сім`я ОСОБА_10 : його дружина та двоє дітей, вона та її донька. ОСОБА_10 під`їхав на автомобілі «Toyota Avensis», забрав її з донькою, а потім вони разом приїхали до будинку ОСОБА_13 до АДРЕСА_3 . Знаходилася в гостях приблизно дві години, а потім вона пішла разом донькою та онучкою. Наступного дня 15.01.2023р. приблизно о 10 год. вона дізналася про ДТП, дружині ОСОБА_10 зателефонували співробітники поліції та сказали, що потрібно поговорити. Пізніше дружина ОСОБА_10 повідомила, що їй телефонувала ОСОБА_6 , кричала в телефон, що ОСОБА_10 та ОСОБА_14 перекинулися на автомобілі, ОСОБА_15 в лікарні, а Вадим помер. Коли вона приходила до ОСОБА_15 в лікарню, то на телефон зняла його тілесні ушкодження, просила слідчого взяти це відео, однак їй відмовили. 
		-показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що 15.01.2023р. він їхав під ранок до м.Одеса, проїжджаючи с.Курісове Березівського району Одеської області, побачив розтрощені уламки від автомобіля (справа є магазин, зліва стара школа, точної назви вулиці не знає). Підіймаючись вище, він побачив вже розбитий автомобіль та під`їхав ближче. Автомобіль лежав на узбіччі десь на 5-10 м. від проїзної частини з включеним аварійним світлом. Поруч стояв чоловік, вони разом підійшли до транспортного засобу, було дуже темно, тому вони світили ліхтариком у салон. На пасажирському сидінні розгорнутий спиною до водійського сидіння знаходився загиблий чоловік. Вони доторкнулися до нього, він вже був холодний. Загиблий був один, інших осіб в автомобілі не було. Оскільки на той момент світло та зв`язок у селі були відсутні, він сказав чоловіку, який був поруч, щоб той їхав до фельдшерського пункту, а сам поїхав шукати телефонний зв`язок, щоб викликати поліцію та карету швидкої допомоги. Він доїхав до смт.Доброслав, звідки зміг викликати відповідні служби. Також коли він їхав по с.Курісове, звернув увагу на те, що за містком лежав чоловік, але він подумав, що чоловік сп`янілий та не придав тоді цьому значення, не здогадуючись, що це також може бути учасник ДТП. Відстань від містку до розташування автомобіля складала приблизно 200 м.
		-показаннями свідка ОСОБА_17 , допитаної в судовому засіданні про те, що вона проживає по АДРЕСА_4 . Точної дати не пам`ятає, приблизно о 04 год., коли не було світла та зв`язку, вона почула грохот, один гучний удар та як посипалося скло. Трохи пізніше до неї стали доноситися звуки роботи рятівників, тому вона вийшла з будинку, щоб з`ясувати, що трапилося. Вона побачила карету швидкої допомоги та рятівників, які розрізали автомобіль, щоб дістати людину. Кому належить цей автомобіль вона не знала. Автомобіль стояв до неї пасажирською стороною, тому вона бачила людину, яка була на пасажирському сидінні попереду. На місці водія нікого не було. Був збитий стовп та пару дерев біля її будинку.
		-показаннями свідка ОСОБА_18 , допитаної в судовому засіданні про те, що вона працює фельдшером швидкої допомоги. В той день, точної дати не пам`ятає, не було світла та зв`язку, десь під ранок у двері пункту постукали чоловік та жінка, повідомивши, що в селі сталося ДТП з постраждалим без ознак життя. Вона додзвонилася до диспетчера та повідомила вказані обставини, після чого вони із водієм виїхали на місце ДТП. По приїзду на місце ДТП на АДРЕСА_5 , вони побачили автомобіль, який зіткнувся із деревом, приблизно в 20 м. від автомобіля був зламаний стовп. Автомобіль був пошкоджений, зі сторони водія розбите скло, двері відкривалися. В автомобілі на передньому пасажирському сидінні знаходився чоловік без ознак життя, він перебував у сидячому положенні (ноги в положенні сидячи), голова була нахилена на бік між сидінням та стійкою. Вони одразу констатували смерть чоловіка. Іншу особу з цього автомобіля знайшов водій за містком та кафе «Чайка», приблизно на відстані 70 м., вони під`їхали на автомобілі до цього чоловіка, він був у свідомості, сказав як його звати, при ньому був паспорт. Чоловік скаржився на біль у ногах, в нього був набряк. Він розповідав, що брат приїхав у відпустку, вони випивали, як саме сіли в автомобіль та поїхали, а також момент ДТП не пам`ятав. Від нього відчувався запах алкоголю. Вона, маючи медичну освіту, вважає, що загиблий чоловік не міг перекинутися з водійського сидіння на пасажирське, оскільки його голова була зажата.
		-даними рапорту, зареєстрованого Березівським РВП ГУНП в Одеській області №155 від 15.01.2023р., згідно якого 15.01.2023р. о 05:49 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що в АДРЕСА_5 , ДТП з двома травмованими, чи всі живі невідомо, в`їхали у стовп. Заявник: Дисп.29 (т.2. а.с.22);
		-даними рапорту, зареєстрованого Березівським РВП ГУНП в Одеській області №156 від 15.01.2023р., згідно якого 15.01.2023р. о 06:32 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що в АДРЕСА_5 , у ході ДТП один померлий ОСОБА_11 , військовий у відпустці, живий  ОСОБА_10 , доставлений до Лиманської ЦРЛ з діагнозом перелам голеностопного суглобу справа. Заявник: Бр275 ОСОБА_19 (т.2 а.с.23);
		-даними рапорту, зареєстрованого Березівським РВП ГУНП в Одеській області №157 від 15.01.2023р., згідно якого 15.01.2023р. о 07:42 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що з с.Курісове вул.Центральна до ЦРЛ с.Доброслав доставлений ОСОБА_10 з діагнозом: численні забої тіла, перелам правої п`яточної кістки, алкогольне сп`яніння. Заявник ОСОБА_20 , (з органів охорони здоров`я) (т.2. а.с.24);
		-протоколом огляду місця ДТП зі схемою та фототаблицею до нього від 15.01.2023р., яким зафіксовані усі фактичні дані, виявлені на місті ДТП; Зокрема зафіксоване положення трупа ОСОБА_11 , у транспортному засобі на передньому пасажирському сидіння до вилучення трупа із транспортного засобу (т.2. а.с.25-40);
		-довідками Доброславської БЛІЛ від 15.01.2023р. та 17.01.2023р., у яких зазначені ушкодження отримані ОСОБА_10 , встановлено алкогольне сп`яніння, дослідження «Драгеру» - 1,45 %о. (т.2. а.с.41, 42);
		-копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власник ОСОБА_10 , а також копією посвідчення водія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_10 (т.2 а.с.43-46);
		-копією постанови про визнання речовими доказами по кримінальному провадженню від 16.01.2023р., згідно якої автомобіль «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (т.2. а.с.47);
		-копією свідоцтва про смерть ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 (серії НОМЕР_3 ) (т.2. а.с.124);
		-копією картки виклику швидкої допомоги №116 від 15.01.2023р., час прийому виклику 05:47 год. (т.2 а.с.140);
		-копією результату токсикологічного дослідження №31 від 18.01.2023р., згідно якого у крові ОСОБА_10 виявлено 2, 45 %о (т.2 а.с.149);
		-висновком судово-медичноїекспертизи трупа ОСОБА_11 №7,згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 виявлені такі тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді відкритого перелому кісток склепіння та основи черепа, крововилив під тверду та м`які оболонки великих півкуль головного мозку та мозочку, забою-розміжчення речовини лівої великої півкулі головного мозку та мозочку: закритий перелом носових кісток; закритий перелом правої плечової кістки; закрита травма грудної клітки у вигляді переломів ребер: справа - 1-IV ребер по навкологрудинній лінії, V ребра по лопаточній лінії повний, VI-VIII ребер по навколохребтовій лінії та зліва I-III ребер по середній ключичній лінії; садна обличчя, грудної клітки, живота, правої верхньої кінцвки, правого та лівого колінних суглобів: синці обличчя, правої верхньої кінцівки, правого стегна. Виявлені на трупі ОСОБА_11 тілесні ушкодження вказують на те, що вони заподіяні дією тупих твердих предметів, в тому числі могли утворитися в умовах транспортної травми від деталей салону автомобіля безпосередньо перед настанням смерті, на що вказують морфологічні особливості - синці багряного кольору, садна червоного кольору, дно їх нижче рівня навколишньої шкіри, крововилив під тверду мозкову оболонку у вигляді рідкої крові, дані гістологічного дослідження (крововиливи без виражених реактивних змін). Виявлені при судово-медичній експертизі група ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливу під тверду та м?які оболонки великих півкуль головного мозку та мозочку, забій-розміжчення речовини головного мозку та мозочку, вигляді розриву лівого грудинно-ключичного зчленування, переломів правих та лівих ребер, закритого перелому правого плеча в верхній третині призвели до небезпечного стану набряку та здавлення головного мозку та травматичного шоку, таким чином, згідно пунктам 2.1.2 та 2.1.3 в/, г/, о/ «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» мають ознаки тяжких, небезпечних для життя і перебувають в прямому причинному зв`язку настанням смерті ОСОБА_11 . Тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому правої плечової кістки в верхній третині зазвичай тягне за собою розлад здоров`я тривалістю понад, 21 день і за цим критерієм має ознаки середньої тяжкості (пункт).2.2 «Правил»). Тілесне ушкодження у вигляді перелому носових кісток зазвичай тягне за собою розлад здоров`я понад 6 днів, але не більше 3 тижнів і згідно пункту 2.3.3 «Правил» має ознаки легкого з розладом здоров`я. Тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя, грудної клітки, живота правої верхньої кінцівки правого та лівого колінних суглобів та синців обличчя, правої верхньої кінцівки, правого стегна, зазвичай мають незначні, швидкоминучі наслідки, які тривають не більше 6 днів, і за цим критерієм, згідно пункту 2.3.5 «Правил», мають ознаки легких. Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок поєднаної травми декількох ділянок тіла: відкрито черепно-мозкової травми у вигляді відкритого перелому кісток склепіння та основи черепа. крововиливу під тверду та м`які оболонки великих півкуль головного мозку та мозочку, забою-розміжчення головного мозку та мозочку, що потягло за собою набряк та здавлення головного мозку; розриву лівого грудинно-ключичного зчленування, переломів правих та лівих ребер, закритого перелому правого плеча в верхній третині, що потягли за собою травматичний шок, на що вказують дані дослідження трупа (наявність відкритого перелому кісток основи та склепінні черепа, крововиливу під тверду та м`які оболонки великих півкуль головного мозку та мозочку, наявність ділянок розміжчення речовини мозку в лівій великій півкулі та в мозочку, ознаки набряку мозку - мозкові звивини сплощені, борозни звужені), наявність розриву лівого грудинно-ключичного зчленування, множинних перламів ребер з обох сторін, переламу правого плеча в верхній третині. При судово-токсикологічній експертизі крові та сечі від трупа ОСОБА_11 в крові та сечі виявлений етиловий спирт в концентрації: в крові  3,05 %о, в сечі 3, 77 %о. Вказана концентрація етилового спирту за життя могла відповідати тяжкому ступеню алкогольного сп`яніння (т.2. а.с.174-177);
		В судовому засіданні експерт ОСОБА_21 підтвердила вказаний висновок та надала вичерпні відповіді на питання обвинуваченого, а також пояснила, що при лобовому ударі більш значні тілесні ушкодження зазвичай отримує пасажир, який перебуває на передньому пасажирському сидінні. Враховуючи тілесні ушкодження, які отримав ОСОБА_11 , він перебував на пасажирському сидінні, а не за кермом. В свою чергу у водія транспортного засобу є фіксація  кермо, педалі, у не пристебнутого паском пасажира більше шансів отримати серйозніші пошкодження, оскільки він не зафіксований. Також експерт ОСОБА_22 зазначила, що труп ОСОБА_11 був доставлений на експертизу 15.01.2023р., а експертиза проводилася 16.01.2023р. з 16 о 21 год. У її висновку наявні технічні описки щодо вказаних дат та дати постанови слідчого, що не впливає на результати дослідження.
		-висновком судово-медичної експертизи №277/7 від 31.01.2023р., згідно якого при судово-токсикологічній експертизи крові, сечі від трупа ОСОБА_11 , виявлений етиловий спирт у концентрації: в крові  3, 05%; в сечі  3, 77 %о (т.2 а.с.178);
		-висновком експерта №295/7 від 17.02.2023р., згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи гістологічних препаратів шматочків тканин від трупа ОСОБА_11 встановлено: субарахноїдальний крововилив; вогнищевий крововилив в м`які тканини голови; вогнищевий крововилив під епікард; вогнищеві інтраальвеолярні крововиливи  без виражених реактивних змін. Нерівномірно виражене венозне повнокрів`я внутрішніх органів. Набряк головного мозку. Набряк легень. Склероз інтрамуральних артерій, периваскулярний кардіосклероз, стромальний ліпоматоз міокарду, дистрофічні зміни кардіоміоцитів (т.2 а.с.180-181);
		-висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_10 №380 від 20.04.2023р., згідно якого у останнього виявлені наступні тілесні ушкодження: закритий перелом правої п`яткової кістки без зміщення відламків, множинні садна обличчя, верхніх і нижніх кінцівок та поперекової ділянки; гематоми грудної клітки (2) та правої гомілки (1). Перелічені ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля в умовах ДТП (виїзд автомобіля за межі проїзної частини із подальшим наїздом на придорожнє дерево). Враховуючи дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення ОСОБА_10 за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 15.01.2023р. Вказані ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень автомобільної травми, які за критерієм тривалого розладу здоров`я строком понад 21 день, згідно п.п.2.2.2. та 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості (.2. а.с.191-192);
		-висновком експерта№СЕ-19/116-23/2065-ІТвід 07.03.2023р.з ілюстративноютаблицею,згідно якогорульове керування,гальмова системата ходовачастина автомобіля«Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_1 на момент виникнення події цієї пригоди, знаходилися в працездатному стані та дозволяли водію автомобіля контролювати, змінювати напрямок та характер руху в залежності від ситуації, що виникає на дорозі (т.3. а.с. 6-12);
		В судовому засіданні експерт ОСОБА_23 підтримав висновки вказаної експертизи та надав вичерпні відповіді на питання обвинуваченого.
		-висновком експерта №СЕ-19/116-23/2067-ІТ від 21.03.2023р. з ілюстративною таблицею, згідно якого на автомобілі «Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_1 встановлена наявність пошкоджень та слідів ударно-динамічного походження, які розташовані в його передній лівій та передній лівій боковій частинах кузова автомобіля за своїми формами та характером були утворені в процесі контактування автомобіля із слідоутворюючим, твердим, вертикально орієнтованим об`єктом, яким вірогідніше всього була бетонна опора (стовп). На автомобілі «Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_1 встановлена наявність пошкоджень та слідів ударно-динамічного походження, які розташовані в його передній лівій та передній лівій боковій частинах кузова автомобіля за своїми формами та характером були утворені в процесі контактування автомобіля із слідоутворюючим, твердим, вертикально орієнтованим об`єктом, яким вірогідніше всього було дерево. На автомобілі «Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_1 слідів контакту з іншими транспортними засобами (нашарування лакофарбового покриття, нашарування полімерних матеріалів, відображення контурів іншого транспортного засобу тощо) та слідоутворюючим об`єктом, яким могло бути тіло людини при огляді не виявлено (т.3. а.с.20-25);
		В судовому засіданні експерт ОСОБА_23 підтримав висновки вказаної експертизи та надав вичерпні відповіді на питання обвинуваченого.
		-протоколом додаткового огляду місця події зі схемою до нього від 15.03.2023р., а саме ділянки по АДРЕСА_1 , біля опори ЛЕП №79. В місці огляду наявне заокруглення проїзної частини вліво при огляді ділянки від АДРЕСА_6 (т.3. а.с.31-34);
		-висновком експерта №СЕ-19/116-23/2066-ІТ від 31.03.2024р., згідно якого відповідно до комплексу вихідних даних, у дані дорожній обстановці водій автомобіля «Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.2 Правил дорожнього руху України. У дані дорожній ситуації оцінка дій водія автомобіля «Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_10 відповідно до вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України не потребує спеціальних знань в області авто техніки і виходячи з правової оцінки сукупності зібраних з матеріалами кримінального провадження доказів, вирішення зазначеного питання може бути здійснено органами слідства або судом самостійно (т.3. а.с.40-43);
		-висновком комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи №121 від 08.06.2023р., згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 виявлені такі тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді відкритого перелому кісток склепіння та основи черепа, крововилив під тверду та м`які оболонки великих півкуль головного мозку та мозочку, забою-розміжчення речовини лівої великої півкулі головного мозку та мозочку: закритий перелом носових кісток; закритий перелом правої плечової кістки; закрита травма грудної клітки у вигляді переломів ребер: справа - 1-IV ребер по навкологрудинній лінії, V ребра по лопаточній лінії повний, VI-VIII ребер по навколохребтовій лінії та зліва I-III ребер по середній ключичній лінії; садна обличчя, грудної клітки, живота, правої верхньої кінцівки, правого та лівого колінних суглобів: синці обличчя, правої верхньої кінцівки, правого стегна. Виявлені на трупі ОСОБА_11 тілесні ушкодження вказують на те, що вони заподіяні дією тупих твердих предметів, в тому числі могли утворитися в умовах транспортної травми від деталей салону автомобіля безпосередньо перед настанням смерті, на що вказують морфологічні особливості - синці багряного кольору, садна червоного кольору, дно їх нижче рівня навколишньої шкіри, крововилив під тверду мозкову оболонку у вигляді рідкої крові, дані гістологічного дослідження (крововиливи без виражених реактивних змін). Виявлені при судово-медичній експертизі група ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливу під тверду та м?які оболонки великих півкуль головного мозку та мозочку, забій-розміжчення речовини головного мозку та мозочку, вигляді розриву лівого грудинно-ключичного зчленування, переломів правих та лівих ребер, закритого перелому правого плеча в верхній третині призвели до небезпечного стану набряку та здавлення головного мозку та травматичного шоку, таким чином, згідно пунктам 2.1.2 та 2.1.3 в/, г/, о/ «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» мають ознаки тяжких, небезпечних для життя і перебувають в прямому причинному зв`язку настанням смерті ОСОБА_11 . Тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому правої плечової кістки в верхній третині зазвичай тягне за собою розлад здоров`я тривалістю понад, 21 день і за цим критерієм має ознаки середньої тяжкості (пункт).2.2 «Правил»). Тілесне ушкодження у вигляді перелому носових кісток зазвичай тягне за собою розлад здоров`я понад 6 днів, але не більше 3 тижнів і згідно пункту 2.3.3 «Правил» має ознаки легкого з розладом здоров`я. Тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя, грудної клітки, живота правої верхньої кінцівки правого та лівого колінних суглобів та синців обличчя, правої верхньої кінцівки, правого стегна, зазвичай мають незначні, швидкоминучі наслідки, які тривають не більше 6 днів, і за цим критерієм, згідно пункту 2.3.5 «Правил», мають ознаки легких. у останнього виявлені наступні тілесні ушкодження: закритий перелом правої п`яткової кістки без зміщення відламків, множинні садна обличчя, верхніх і нижніх кінцівок та поперекової ділянки; гематоми грудної клітки (2) та правої гомілки (1). Перелічені ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля в умовах ДТП (виїзд автомобіля за межі проїзної частини із подальшим наїздом на придорожнє дерево). Враховуючи дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення ОСОБА_10 за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 15.01.2023р. Вказані ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень автомобільної травми, які за критерієм тривалого розладу здоров`я строком понад 21 день, згідно п.п.2.2.2. та 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Аналіз пошкоджень та слідової інформації на автомобілі «Toyota»дає підставистверджувати,що сліди ударно-динамічногопоходження,які розташованів йогопередній лівійта переднійлівій боковійчастинах кузоваавтомобіля засвоїми формамита характеромбули утворенів процесіконтактування автомобіляіз слідоутворюючим,твердим,вертикально орієнтованимоб`єктом,яким вірогіднішевсього булабетонна опора(стовп). Аналіз пошкоджень та слідової інформації на автомобілі «Toyota»дає підставистверджувати,що сліди ударно-динамічногопоходження, які розташовані в його передній лівій та передній лівій боковій частинах кузова автомобіля за своїми формами та характером були утворені в процесі контактування автомобіля із слідоутворюючим, твердим, вертикально орієнтованим об`єктом, яким вірогідніше всього було дерево. Аналіз пошкоджень та слідової інформації на автомобілі «Toyota» дає підстави стверджувати, що за своїми формами та характером, пошкодження деталей кузову автомобіля були утворені в процесі перекидання автомобіля та контактування з опорною поверхнею. Слідів контакту з іншими транспортними засобами (нашарування лакофарбового покриття, нашарування полімерних матеріалів, відображення контурів іншого транспортного засобу тощо), також слідів характерних для контактом з тілом людини при огляді не виявлено. 
		При встановленні того хто саме з постраждалих в момент ДТП знаходився за кермом автомобіля, а хто на місці пасажира переднього сидіння, виходять з характеру тілесних ушкоджень на тілі постраждалих, із напрямків ударно-інерційних впливів на тіла постраждалих, а також з того, яке з місць в салоні автомобіля в момент ДТП було найбільш травмонебезпечним. Зазвичай, практично у будь-якому разі, в момент ДТП найбільш значних травматичних впливів зазнає тіло пасажира переднього сидіння (порівняно з тілом водія), оскільки воно в момент ДТП не фіксовано кермом та педалями управління. Тому, найбільш важкі ушкодження зазнає саме пасажир переднього сидіння. Найбільш важкі травми (від котрих настала смерть) зазнав ОСОБА_11 , ОСОБА_10 отримав значно менші за об`ємом та тяжкістю ушкодження. У даному конкретному випадку, найбільш травмонебезпечним місцем салону автомобіля в момент даного ДТП слід вважати саме праву частину салона, зокрема, права переднє місце (сліди ударно-динамічного походження, які розташовані в його правій боковій частині кузова автомобіля за своїми формами та характером, були утворені в процесі контактування автомобіля із слідоутворюючим, твердим, вертикально орієнтованим об`єктом, яким вірогідніше всього було дерево). Враховуючи все вищевикладене, слід вважати, що в момент даного ДТП за кермом вказаного автомобіля знаходився ОСОБА_10 , а ОСОБА_11 знаходився на правому передньому сидінні (пасажира) (т.3. а.с.49-77);
		- іншими доказами, у їх сукупності, у тому числі, які вказують на допустимість кожного доказу.
		Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_24 , яка працює на АЗС та дізналася про ДТП зі слів відвідувачів, оскільки вказанні покази не підтверджують вину ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення.
		Оцінюючи позицію обвинуваченого ОСОБА_10 , яка зводиться до заперечення того, що він перебував на місці водія та керував автомобілем, суд приходить до висновку, що показання, які він дав в судовому засіданні є суперечливими та такими, що не підтверджуються зібраними по справі доказами описаними вище, які визнані судом належними та допустимими. Зокрема суд, приймає до уваги показання потерплої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 стосовно розташування тіла загиблого ОСОБА_11 на передньому пасажирському сидінні, пояснення експерта ОСОБА_21 , надані в судовому засіданні, характер та кількість тілесних ушкоджень отриманих учасниками ДТП, а саме, те, що у ОСОБА_10 були виявлені, порівняно з ОСОБА_11 значно менші за своєю формою та характером тілесні ушкодження, а також висновок комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи №121 від 08.06.2023р., за підсумками якого в момент даного ДТП за кермом вказаного автомобіля знаходився ОСОБА_10 , а ОСОБА_11 знаходився на правому передньому сидінні (пасажира). Вказані докази у своїй сукупності узгоджуються між собою та підтверджують версію сторони обвинувачення щодо обставин кримінального правопорушення.
		Вищевказані твердження обвинуваченого ОСОБА_10 суд розцінює як спосіб захисту, обумовлений прагненням уникнути від кримінальної відповідальності, а його пояснення про те, що він визнає себе винним частково в тому, що він допустив до керування автомобілем ОСОБА_11 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, фактично є невизнанням своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_10 заявляв клопотання в якому просив вилучити куртку, в якій він був одягнений під час ДТП та яка зберігається в його матері, визнати вказану куртку речовим доказом у кримінальному провадженні, призначити у справі судову медико-криміналістичну експертизу. У задоволенні вказаного клопотання було відмовлено з огляду на наступне.
		Згідност.84КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані,отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно дост.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Збір доказів, в тому числі визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження, повинно здійснюватися в порядку, визначеномуКПК України.
		Принцип змагальності передбачає таку побудову кримінального процесу, при якій функції обвинувачення, захисту чітко розмежовані між собою, відокремлені від функції вирішення кримінального провадження і виконуються суб`єктами (сторонами), що користуються рівними правами для відстоювання своїх інтересів (сторона захисту, сторона обвинувачення). Суд при цьому займає керівне становище у процесі, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин кримінального провадження і вирішує його по суті. Суд не може перебирати на себе ні функцію захисту, ні функцію обвинувачення. Таким чином, вирішення судом питання під час проведення судового розгляду про вилучення речі та визнання її речовим доказом, виходить за межі компетенції суду.
		Стосовно тверджень обвинуваченого про те, що слідчим не було проведено комплексної експертизи щодо дослідження слідів на вказаній куртці, а також слідів крові та відбитків пальців, виявлених у транспортному засобі, суд зазначає, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Як встановлено, що ОСОБА_10 з відповідними скаргами на дії/бездіяльність слідчого за вказаним питанням під час досудового розслідування не звертався, аналогічного клопотання на досудовому розслідуванні не заявляв. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 всіляко намагався піддати сумніву висновки експертиз, а саме просив експерта ОСОБА_23 подати йому докази того, що слідчий надавав йому транспортний засіб на дослідження, назвати йому ПІБ представника водія, який був долучений до дослідження, ставив під сумнів кількість годин витрачених експертом на дослідження транспортного засобу, а також задавав ряд уточнюючих питань щодо проведених ним досліджень. Суд наголошує на тому, що експерт ОСОБА_23 був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст..ст.384, 385 КК України, в судовому експерт повністю підтвердив висновки проведених ним експертиз, пояснивши, що всі сумніви, які виникли у ОСОБА_10 не впливають на результати проведеної експертизи, висновки експертизи є цілком зрозумілими, не викликають у стороннього спостерігача об`єктивних сумнівів та узгоджуються з іншими доказами по справі.
		Інші доводи обвинуваченого ОСОБА_10 є його припущеннями, зводяться до фактичної незгоди із висунутим обвинуваченням та заперечення зібраних по справі органом досудового розслідування доказів.
		Таким чином, судом в повному обсязі досліджені докази, представлені сторонами кримінального провадження, об`єктивний аналіз яких наданий у вироку в сукупності з усіма обставинами справи. Докази у справі узгоджуються між собою і підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 у скоєнні ним кримінального правопорушення в обсязі, встановленому судом у процесі судового розгляду. 
		Оцінюючи вищевикладене,суд приходитьдо висновкупро винуватістьобвинуваченого ОСОБА_10  в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину).
		Дії обвинуваченого ОСОБА_10 суд кваліфікує за ч.3 ст.286-1 КК України, за ознакамипорушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого.
		Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання, особу винуватого, в тому числі матеріали наданої досудової доповіді, згідно якої ризик небезпеки для суспільства та ризик повторного вчиненні кримінального правопорушення є середніми.
		Суд, зокрема, враховує особу ОСОБА_10 , те, що він раніше не судимий, має на утриманні двох н/л дітей 2010, 2014 рр.н., на обліку у лікарів: нарколога, психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем мешкання, скоїв необережне кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, відповідно до ст.12 КК України.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , відповідно до положень ст.66 КК України, судом не встановлено. 
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_25 , відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.
		В судових дебатах прокурор Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 просив призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років.
		Потерпіла ОСОБА_6 та її представник-адвокат ОСОБА_7 не були присутні на судових дебатах, однак направили на адресу суду письмовий виступ, в якому вказали, що шкода потерпілій не компенсована, ОСОБА_10 , будучи братом загиблого та маючи близькі сімейні стосунки не попрохав вибачення у потерпілої та дітей, тому просили призначити йому покарання у виді 10 років позбавлення волі.
		Захисник-адвокат ОСОБА_8 зауважив, що в ході судового розгляду не було встановлено хто був за кермом автомобіля, вважав, що дії ОСОБА_10 слід кваліфікувати за ч.1 ст.287 КК України (допустив до керування транспортним засобом особу, яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння), а отже він вину визнає частково. Тому просив призначити мінімальну міру покарання, а питання щодо цивільного позову залишити на розсуд суду.
		Обвинувачений ОСОБА_10 в судових дебатах в черговий раз стверджував, що свою вину не визнає, він чітко пам`ятає, що не сідав за кермо автомобіля, а слідство не надало доказів перебування його за кермом транспортного засобу. Просив розглянути вказану справу, як нещасний випадок. 
		З огляду на вищевикладене, зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_10 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення пов`язаного з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, до нього не може бути застосовано ст.75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням), тому з врахуванням його особи, позиції потерпілої, за відсутності обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає необхідним обрати ОСОБА_10 міру покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції ч.3 ст.286-1 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.
		Обвинувачений був затриманий 15.01.2023р., надалі ухвалою слідчого судді та в подальшому ухвалою Комінтернівського райсуду Одеської області останньому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і більше на волі він не знаходився.
		Згідно зст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбаченихКримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
		З огляду на викладене, строк попереднього ув`язнення рахується з моменту затримання особи, якщо таке мало місце до набрання вироком законної сили.
		У зв`язку із чим, на підставі ч.5ст.72 КК України, суд вважає необхіднимзарахуватиобвинуваченому ОСОБА_10 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення, з моменту фактичного затримання - з 15.01.2023 року, по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		У зв`язку із цим, арешт на майно, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 24.01.2023р., автомобіль «Toyota Avensis», необхідно скасувати.
		Речові докази у справі, а саме: автомобіль «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1  необхідно повернути власнику ОСОБА_10 ..
		Прокурором надано в судовому засіданні акти на підтвердження витрат по справі на залучення експертів з проведення криміналістичних експертиз на загальну суму 6796.08 грн., які відповідно дост.124 КПК Українипідлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого ОСОБА_10 .
		Стосовно цивільного позову, заявленого потерпілою стороною, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.2ст.127 КПК України,шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Згідно зіст. 128 КПК України,особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.
		Так, потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, а саме остання просить стягнути з ОСОБА_10 на її користь моральну шкоду, завдану внаслідок злочинних дій останнього у розмірі мільйон гривень.
		Обвинувачений ОСОБА_10 , який є цивільним відповідачем, позовні вимоги не визнав, разом із тим відзив на позовну заяву не подано. В судових дебатах захисник-адвокат ОСОБА_8 просив вирішити цивільний позов на розсуд суду.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами встановленимиКПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом вКПК Українине врегульовані, до них застосовуються нормиЦПК Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства, зокрема, недоторканості права власності та розумності строків (ч. 5ст. 128 КПК України).
		Відповідно дост. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно з ч.1ст.1167 ЦК України,моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Щодо визначення розміру відшкодування потерпілій моральної шкоди, то в цьому випадку суд бере до уваги роз`яснення п. п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 лютого 1995 року № 4, який зазначає, що суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
		Розмір відшкодування моральної шкоди, на думку суду, не повинен призводити до збагачення особи.
		Потерпіла, заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди вказала на те, що смерть чоловіка відобразилась на всій сім`ї, особливо на ній та дітях. У неї розвинулось почуття покинутості, непотрібності, безпорадності. Після втрати чоловіка вона постійно перебуває у напруженому психічному стані, адже думки про смерть не залишають її. Емоційний стан нестійкий, вона відчуває глибокі моральні страждання у вигляді відчуття горя та непоправної втрати. Втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню. Чоловік для неї завжди був головою сім`ї, вона позбавлена його любові та підтримки. Душевні страждання та вимушеність життєвих змін у зв`язку із втратою чоловіка є тяжкими, вона знаходиться в пригніченому стані.
		При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує ступінь вини обвинуваченого, невідворотні наслідки, що настали, понесені потерпілою моральні страждання, суть позовних вимог, характер діяння особи, що заподіяла шкоду суд вважає справедливим задовольнити заявлені вимоги про відшкодування спричиненої потерпілому моральної шкоди частково, в розмірі 500 000 гривень. На думку суду, саме ця сума є справедливою і співрозмірною з понесеними потерпілою моральними стражданнями.
		Керуючись ст.ст.100, 124, 127, 128, 174, 371-373, 374 КПК України, суд - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_10  визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк8 (вісім) років.
		 
		На підставі ч.5ст.72 КК Українизарахуватиобвинуваченому ОСОБА_10 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення, з моменту фактичного затримання - з 15.01.2023 року, по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
		 
		Арешт на майно, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 24.01.2023р., автомобіль «Toyota Avensis»,  скасувати.
		 
		Речові докази у справі, а саме: автомобіль «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1  повернути власнику ОСОБА_10 .
		 
		Стягнути із ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт КК 096981, виданий 07.09.1998р. Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області, процесуальні витрати на залучення експертів з проведення криміналістичних експертиз в сумі 6796 (шість тисяч сімсот дев`яносто шість) грн.08 коп., на користь держави.
		 
		Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_6  задовольнити частково.
		 
		Стягнути із ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт КК 096981, виданий 07.09.1998р. Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області, на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_4 , суму моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) грн.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...