Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 477/1581/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано судом: 05.11.2024. Зареєстровано: 06.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2024.
Дата набрання законної сили: 05.11.2024
Номер судового провадження: 854/38732/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 листопада 2024 р. м. ОдесаСправа № 477/1581/24Перша інстанція: суддя Семенова Л.М.,
		час і місце ухвалення: не зазначено, 
		м. Миколаїв
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		судді-доповідача  Семенюка Г.В.,
		суддів  Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І., 
		 
		розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 серпня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
		 
		встановиВ:
		 
		Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті Романенка Володимира Васильовича про накладення адміністративного стягнення № ПС002891 від 06 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 51 000 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 132-1 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП з у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, мотивуючи його тим, що у зв`язку з відмовою водія прослідувати до стаціонарного пункту габаритно-вагового контролю на автодорозі М-14 Одеса-Мелітополь 21 км+434 м, посадовими особами складено акт № 007191 від 08 квітня 2024 року про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю та рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу. Доказів того, що пункт габаритно-вагового контролю знаходився за адресою, зазначеною у акті, надано не було. У зв`язку з тим, що вказаний акт було складено по за зоною габаритно-вагового контролю, вказаний акт не є належним та допустимим доказом на підтвердження відмови від проходження габаритно-вагового контролю. При цьому відмова водія транспортного засобу на вимогу посадових осіб Укртрансбезпеки прослідувати до пункту габаритно-вагового контролю не є відмовою від проходження габаритно-вагового контролю, а є відмовою виконати рішення про супроводження транспортного засобу.
		Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 серпня 2024 року у позові відмовлено.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не врахував, що згідно статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Апелянт зазначає, що у даному випадку правопорушення було зафіксовано не в автоматичному режимі, а безпосередньо посадовими особами Укртрансбезпеки шляхом складання відповідного акту, яким було встановлено винну особу (водія ТЗ ОСОБА_2 ). Апелянт зазначає, що відсутні підстави вважати, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 132-1 КУпАП, адже з огляду на його відсутність на місці вчинення вказаного правопорушення, позивач жодним чином не зміг вчинити дії, які відповідають об`єктивній стороні складу згаданого адміністративного правопорушення.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
		Судом першої інстанції встановлено, 05 червня 2024 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 132-1 КУпАП та постановою серії ПС № 4002891 начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з питань безпеки на транспорті ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 51 000 грн.
		Як вбачається з оскаржуваної постанови 08 квітня 2024 року о 05.30 год. на автодорозі М-14 «Одеса-Мелітополь» (21 км+434) водій ОСОБА_2 здійснював вантажні перевезення на транспортному засобі DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , з причепом KOEGEL, державний номерний знак НОМЕР_2 , та відмовився від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно-вагового контролю (а.с.17).
		Не погодившись з зазначеною постановою, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що відмова водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю мала місце безпосередньо у пункті габаритно-вагового контролю, а тому постанова є законною та обґрунтованою.
		П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
		З огляду на викладене, між сторонами склались правовідносини з приводу оскарження постанови суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
		Диспозицією ч.3 ст. 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення або відмову від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 121 цього Кодексу, в зоні габаритно-вагового контролю.
		Тобто необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 132-1 КУпАП є встановлення факту ухилення або відмови від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно-вагового контролю.
		Відповідно до частини 1 статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
		Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу DAF/KOEGEL державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 є Витязь Є.
		Відповідно до рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу від 08 квітня 2024 року о 05.30 год. посадовою особою Укртрансбезпеки прийнято рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу DAF/KOEGEL державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , що має ознаки порушення нормативів вагових параметрів, а саме просідання вузлів підвіски транспортного засобу, до пункту габаритно-вагового контролю на 21 км+434 автодороги М-14 Одеса-Мелітополь. Від отримання вказаного рішення водій відмовився (а.с.43).
		Згідно акту № 007191 від 08 квітня 2024 року про відмову від проходження габаритно-вагового контролю, місцем проведення габаритного-вагового контролю є 21 км+434 автодороги М-14 Одеса-Мелітополь. Водій транспортного засобу DAF/KOEGEL, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , ОСОБА_2 від проходження габаритно-вагового контролю відмовився (а.с.42).
		Відомостей щодо оскарження дій посадової особи Укртрансбезпеки, що приймала рішення про супроводження автомобілю DAF/KOEGEL, державний номерний знак НОМЕР_1 /ВЕ0320ХF до зони габаритно-вагового контролю матеріали справи не містять.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
		Згідно пунктів 3, 4 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
		Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
		Відповідно до п. 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», зона габаритно-вагового контролю - облаштована відповідними дорожніми знаками ділянка автомобільної дороги, на якій розташовані автоматичні, стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю.
		Зона габаритно-вагового контролю позначається дорожніми знаками 5.96.1 Зона габаритно-вагового контролю і 5.96.2 Кінець зони габаритно-вагового контролю. Позначають початок і кінець спеціально обладнаних вздовж автомобільних доріг загального користування майданчиків, призначених для проходження габаритно-вагового контролю вантажних автомобілів на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
		Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 132-1 КУпАП слугувала відмова водія транспортного засобу, який належить позивачу, від проходження габаритно-вагового контролю на вимогу посадової особи Укртрансбезпеки у зоні габаритно-вагового контролю.
		Саме з цією обставиною не погоджується позивач, зазначаючи, що мала місце відмова водія прослідувати до стаціонарного пункту габаритно-вагового контролю на автодорозі М-14 Одеса-Мелітополь 21 км+434 м, а не відмова від проходження габаритно-вагового контролю безпосередньо у пункті габаритно-вагового контролю.
		Зазначене спростовується переглянутим судом відеозаписом, наданим відповідачем, з якого вбачається, що відмова водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю мала місце безпосередньо у пункті габаритно-вагового контролю.
		На підтвердження зазначеного також свідчить форма акту про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, з пункту 1 якого вбачається, що він складається на місці проведення габаритно-вагового контролю.
		Таким чином, суд вважає встановленим, що відмова водія від проходження габаритно-вагового контролю мала місце в зоні габаритно-вагового контролю на автодорозі М-14 Одеса-Мелітополь 21 км+434 м.
		Суд також вважає безпідставними посилання апелянта на ту обставину, що ОСОБА_1 є неналежним суб`єктом правопорушення, зважаючи на таке.
		Відповідно до частини 1 статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачене у тому числі частиною третьою статті 132-1 КУпАП, зафіксоване за допомогою відеозапису, несе особа за якою зареєстровано транспортний засіб.
		Судом встановлено, що власником транспортного засобу є позивач, а правопорушення зафіксоване за допомогою відеозапису.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
		Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
		Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
		Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 серпня 2024 року по справі № 477/1581/24, - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді  С.Д. Домусчі   О.І. Шляхтицький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...