Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 470/562/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2024. Зареєстровано: 06.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/470/79/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024150010001423

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 1-кп/470/79/24
		Справа № 470/562/24
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 листопада 2024 року с-ще Березнегувате
		 
		Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , за участю прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 червня 2024 року за №62024150010001423 по обвинуваченню:
		ОСОБА_3  - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лащівка Голованівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, одруженого, утриманців не маючого, працюючого газоелектрозварювальником в КП КК «Новосілки», раніше не судимого, військовозобов`язаного, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, водія розрахунку (ДКШМ) 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання «молодший сержант», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		25 лютого 2022 року обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, було призвано на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 лютого 2022 року № 14 (по стройовій частині) обвинуваченого ОСОБА_3 , який перебував у військовому званні «молодший сержант» було призначено на посаду старшого стрільця ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Сухопутних військ Збройних Сил України) від 07.05.2022 року № 50-РС молодшого сержанта ОСОБА_3 було призначено на посаду водія 2 розрахунку (ДКШМ) 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , а наказом командира військової частини НОМЕР_1 №137 від 17.05.2022 року (по стройовій частині) ОСОБА_3 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та з 17 травня 2022 року обвинувачений вважався таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.
		Відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян призваних на військову службу під час мобілізації вважається день відправлення у військову частину з відповідного ІНФОРМАЦІЯ_7 .
		Відтак, з 25 лютого 2022 року, тобто з моменту призначення обвинуваченого на посаду старшого стрільця ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби.
		Згідно зі ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності є обов`язком громадян України.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		За статтею 1 Закону України «Про оборону України» - воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. 
		Відповідно до Указу Президента України «Про введення в Україні воєнного стану» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан, який триває дотепер.
		Згідно з п.п. 1-3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби, а також поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
		Про запровадження в Україні воєнного стану та порядок проходження військової служби в умовах воєнного стану молодшому сержанту ОСОБА_3 достеменно було відомо і до самовільного залишення місця служби останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
		Проходячи військову службу, молодший сержант ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16,49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов`язки які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
		Проте, близько 12 год. 15 вересня 2022 року, обвинувачений ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді водія 2 розрахунку (ДКШМ) 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 діючи умисно, в порушення вимог вищевказаного законодавства, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби - базовий табір кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 в межах території березнегуватської ОТГ Баштанського району Миколаївської області та незаконно перебував за його межами, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце несення служби до 21 листопада 2022 року. 21 листопада 2022 року молодший сержант ОСОБА_3 самостійно повернувся до місця служби та за наказом командира військової частини НОМЕР_1 №325 від 21.11.2022 року (по стройовій частині) вважався таким, що повернувся на службу до військової частини НОМЕР_1 .
		Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем, самовільно залишив місце служби, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Суду показав, що на початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну був добровільно призваний на військову службу за мобілізацією, спочатку перебував при ІНФОРМАЦІЯ_2 , а потім був направлений до військової частини НОМЕР_1 . На початку вересня 2022 року їх взвод для виконання бойових завдань було відправлено на територію Березнегуватської ОТГ Баштанського району Миколаївської області, однак там відбувалися постійні обстріли. Оскільки засобів захисту та необхідного забезпечення вони не мали, вирішили скласти зброю та відійти з позицій. Тому він покинув позиції та місце розташвування базового табору, в межах Березнегуватської ОТГ Баштанського району Миколаївської області, написав рапорт та повернувся до місця проживання, де став на облік у військкоматі. У листопаді 2022 року повернувся на військову службу, однак у грудні 2022 року був звільнений в запас, у зв`язку з необхідністю доглядати за хворою матір`ю. Наразі він постійний догляд не здійснює, працевлаштувався, є військовозобов`язаним, та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . 
		Крім визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненому підтверджується також іншими доказами дослідженими під час судового розгляду. 
		Даними витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) № 14 від 25 лютого 2022 року, за яким молодшого сержанта запасу ОСОБА_3 було призвано і прийнято на військову службу під час мобілізації на особливий період та з 25 лютого 2022 року зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 на всі види забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаду старшого стрільця 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти, охорони ВОС -НОМЕР_5 ( а.п.85-86).
		Даними витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) №76 від 16 травня 2022 року відповідно до якого обвинуваченого, молодшого сержанта ОСОБА_3 зарахованого наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) № 50 - РС від 07 травня 2022 року в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 було визнано вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби, до військової частини НОМЕР_1 ( а.п.87-91). 
		Даними витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №137 від 17 травня 2022 року відповідно до якого обвинуваченого молодшого сержанта ОСОБА_3 призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 07 травня 2022 року №50-РС на посаду водія 2 розрахунку (ДКШМ) 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого проходження військової служби в місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , з 17 травня 2022 року було зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 та визнано вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків ( а.п.71).
		Даними витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №270 від 27 вересня 2022 року відповідно до якого обвинуваченого, молодшого сержанта ОСОБА_3 водія 2 розрахунку (ДКШМ) 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , було визнано вважати таким, що15 вересня 2022 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 таз 15 вересня 2022 року знято з усіх видів забезпечення ( а.п.72). 
		Даними витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( з адміністративно - господарської діяльності) від 03 жовтня 2022 року №956 "Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцями кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 " ( а.п.47-48).
		Даними копії акту службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 , згідно яких зокрема було встановлено, що обвинувачений молодший сержант ОСОБА_3 водій 2 розрахунку (ДКШМ) 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , 15 вересня 2022 року під час перевірки особового складу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 був відсутній, місце знаходження не відомо, закріплена зброя залишилась в підрозділі, оскільки самовільно залишив військову частину, та запропоновано передати копії матеріалів службового розслідування за належністю для порушення кримінального провадження ( а.п.49-60).
		Даними витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №810 від 20 жовтня 2022 року «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцями кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 », яким встановлено, що 15 вересня 2022 року, зокрема військовослужбовець ОСОБА_3 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та вибув у невідомому напрямку без зброї чим порушив вимоги ст.1 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.6, ст.11,16,28 Статуту Внутрішньої служби та вчинив дії, що мають ознаки кримінального правопорушення та наказано направити матеріали службового розслідування за належністю, для відкриття кримінального провадження ( а.п.67-70).
		Даними повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 до територіального управління Державного бюро розслідувань від 31 травня 2023 року про направлення матеріалів службового розслідування, зокрема і щодо обвинуваченого ОСОБА_3 (а.п.44).
		Заявою обвинуваченого ОСОБА_3 ТУ ДБР у м.Миколаєві, у якій він повідомив про себе, як про військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який самовільно залишив місце служби на території Миколаївської області (а.п.98).
		Даними витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №325 від 21 листопада 2022 року, за яким молодшого сержанта ОСОБА_3 , водія 2 розрахунку (ДКШМ) 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону з 21 листопада 2022 року визнано вважати таким, що повернувся до військової частини НОМЕР_1 в місце дислокації в межах Баштанського району Миколаївської області, після самовільного залишення військової частини і приступив до виконання службових обов`язків ( а.п.96).
		Даними витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №348 від 14 грудня 2022 року за яким обвинуваченого ОСОБА_3 призваного під час загальної мобілізації, який знаходиться в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 12 грудня 2022 року №312-РС з військової служби у запас відповідно до пункту «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико - соціальної експертної комісії або лікарсько -консультативної комісії закладу охорони здоров`я) п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», визнано вважати таким, що справи і посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.п.94).
		Таким чином, суд доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є доведеною та кваліфікує його дії в межах пред`явленого йому обвинувачення за ч.5 ст.407 КК України, як - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що він одружений, утриманців не має, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, є військовослужбовцем, який проходив військову службу під час загальної мобілізації, на час розгляду кримінального провадження має постійне місце роботи, за останнім місцем служби характеризувався посередньо, має статус Учасника Бойових Дій, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за досудовою доповіддю Голованівського районного сектору ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області, має середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб.
		Обставинами пом`якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин обтяжуючих покарання обвинуваченому судом встановлено не було. 
		Відповідно до ч.1, 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання судом повинні враховуватись тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення що відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин пом`якшуючих покарання, відсутність обтяжуючих обставин, та доходить висновку про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.5 ст.407 КК України.
		Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 69 КК України (в редакції на час вчинення злочину) за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. 
		У відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України, а також враховуючи роз`яснення, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», висновки з усіх питань, пов`язаних з призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку. Рішення суду про призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за дане кримінальне правопорушення, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і впливають на пом`якшення покарання.
		Враховуючи обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь суспільної небезпеки, а саме щире каяття, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого який вперше притягається до кримінальної відповідальності, не є суспільно - небезпечною особою, є учасником бойових дій, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що він повернувся на військову службу, суд доходить висновку, що ці обставини та дані у своїй сукупності та співвідношенні істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення та свідчать, що призначення йому покарання за ч. 5 ст. 407 КК України навіть у мінімальному розмірі, встановленому в санкції вказаної частини статті, буде явно недоцільним і несправедливим, у зв`язку з чим доходить висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, однак з застосуванням положень ст. 69 КК України - нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією частини статті обвинувачення, а саме один рік позбавлення волі, оскільки саме таке покарання відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та не є надто суворим чи м`яким. При цьому суд врахував, що ОСОБА_3 після вчинення кримінального правопорушення, а саме з 21 листопада 2022 року повернувся до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби, однак вже 14 грудня 2022 року його було звільнено з військової служби в запас, з підстав передбачених ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку зі здійсненням постійного догляду за хворою матір`ю, догляд за якою він наразі не здійснює, та причини цього (припинення догляду) відмовився пояснювати суду, є військовозобов`язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Суд не вбачає підстав для призначення покарання із застосуванням ст.75 КК України, як про це просили прокурор і обвинувачений, оскільки на думку суду призначення покарання з подальшим звільненням особи від його відбування на певний строк, не сприятиме досягненню цілей покарання, визначених у статті 50 КК України, а саме запобіганню вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, зокрема військовозобов`язаними та військовослужбовцями.
		Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався. 
		Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України і призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3   рахувати з дня його затримання під час приведення вироку до виконання.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...