Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/4438/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 06.11.2024. Зареєстровано: 06.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2024.
Дата набрання законної сили: 10.12.2024
Номер судового провадження: 2/711/1764/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Придніпровський районний суд м.Черкаси    
		Справа № 711/4438/24
		Номер провадження2/711/1764/24
		 
		               РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 жовтня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
		головуючого  судді: Казидуб О.Г.
		секретаря судового засідання: Шульга А.В.
		за участю:
		позивача: ОСОБА_1 
		представника позивача-адвоката: Манзар Т.В.
		представника третьої особи  за дорученням: ОСОБА_2 
		розглянувши увідкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадженняв залісуду вм.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,третя особа: Орган опіки та піклування Черкаської міськоїради про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та визначення місця проживання дітей, - 
		ВСТАНОВИВ :
		Адвокат Манзар Тетяна Володимирівна, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , Місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа: Орган опіки та піклування Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Благовісна, 170, ЄДРПОУ 04061547) про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та визначення місця проживання дітей.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 03 червня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
		Від шлюбу сторони мають дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		З 2021 року позивач та відповідач проживають окремо, спільне господарство не ведуть.
		Діти сторін знаходяться на повному утриманні позивача, відповідачка як мати має можливість надавати дітям матеріальну допомогу, однак, в добровільному порядку не бажає цього робити, на утриманні інших неповнолітніх дітей не має.
		Вказує, що відповідачка з 2021 року ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, зокрема, не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, не піклується про їх стан, здоров`я, фізичний, моральний та духовний розвиток, не цікавиться їх життям та не спілкується з ними. Остання переїхала на постійне місце проживання в м. Одесу, де і проживає по теперішній час.
		Згідно довідки про навчання № 179 від 28.05.2024 року ОСОБА_5 навчається в Черкаській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 4 Черкаської міської ради Черкаської області в 8-Б класі.
		Відповідно до характеристик, виданих директором школи Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Черкаської міської ради Черкаської області, батько ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться його успіхами. Мати із дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере. На батьківські збори не з`являється.
		Згідно довідки № 167/24 від 24.05.2024 року ОСОБА_4 є студентом фахового медико-фармацевтичного коледжу Полтавського державного медичного університету на платній основі.
		Просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття; визначити місце проживання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . 
		27 червня 2024 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
		16 жовтня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
		Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задоволити. Зазначив, що він з ОСОБА_3 розійшовся в 2021 році, відповідачка поїхала в м. Одеса, в неї геть немає бажання платити за навчання дитини, в школі запитують у дитини чому тільки він приймає участь у вихованні дитини. Діти спілкуються з мамою тільки в телефонному режимі і то дуже рідко, ініціаторами цього спілкування є самі діти. Останній раз діти бачилися з мамою в 2021 році.
		Адвокат Манзар Тетяна Володимирівна, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задоволити. Зазначила, що мати дітям не допомогає, відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських прав.
		Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, надавши через канцелярію суду заяву, в якій зазначено, що вона не заперечує проти задоволення позову в повному обсязі.
		Представник третьої особи Органу опіки та піклування Черкаської міської ради за дорученням ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що підстави для визначення місця проживання дітей з батьком відсутні, проти стягнення аліментів не заперечує, а вимога про визначення місяця проживання дітей, на її думку, суперечить закону.
		Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступного висновку.
		Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 81 цього Кодексу. 
		Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Докази надаються сторонами та іншими. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.2, 3 ст. 77 ЦПК). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК).
		В судовому засіданні встановлено, що 08 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб.
		03 червня 2021 року рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 08 жовтня 2005 року.
		Відповідно до копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , виданого Веселинівським відділом реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_5 та відповідно до копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 , виданого Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_4 . В графі «батько» зазначено  ОСОБА_1 , в графі «мати» зазначено  ОСОБА_3 .
		Відповідно до Довідки № 1217/10-01.2-02 від 29.05.2024, виданої Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували на обліку в Департаменті соціальної політики Черкаської міської ради як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_4 з 21.04.2022 по 26.05.2024. З 27.04.2022 ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_4 перебувають на обліку в Департаменті за адресою: АДРЕСА_5 , по теперішній час. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа в Департаменті соціальної політики Черкаської міської ради за адресою: АДРЕСА_4 з 21.04.2022 по 10.04.2024.
		Як вбачається з копії паспорту Серії НОМЕР_5 , виданого Веселенівським РВ УМВС України в Миколаївській області, відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .
		Відповідно до Довідки про навчання № 179 від 28.05.2024, виданої Черкаською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 4, ОСОБА_5 дійсно навчається в Черкаській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 4 Черкаської міської ради Черкаської області в 8-Б класі.
		Відповідно до Характеристики ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , учня 8-Б класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 м. Черкас, Мальований Владислав навчається у школі з 2023 року. Батько ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню і навчанню сина, цікавиться його успіхами. Мати із дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере. На батьківські збори не заявляється.
		Позивач, як на підставу задоволення позову, посилається на те, що відповідачка з 2021 року ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, не піклується про їх стан здоров`я, фізичний, моральний та духовний розвиток, не цікавиться їх життям та не спілкується з ними. Відповідач переїхала на постійне місце проживання в м. Одесу, де і проживає по теперішній час.
		Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Як визначено статтями141,153 СК України, яка кореспондує зістаттею 11 Закону України «Про охорону дитинства», мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
		Згідно зст. 157 СК України, частинами 1, 2статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
		Відповідно до ч. 3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
		Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та другастатті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити,чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
		В судовому засіданні встановлено, що фактично спір щодо місця проживання дітей був ініційований батьком, з яким, відповідно діти і так фактично проживають і від якого мати дитини не вимагала та не вимагає зміни її місця проживання. 
		При цьому, як вбачається з Довідки № 167/24 від 24.05.2024 року, ОСОБА_4 є студентом фахового медико-фармацевтичного коледжу Полтавського державного медичного університету медичного відділення 2 курсу 2219 групи спеціальності 221 Стоматологія, форма навчання  денна, контрактна. Термін навчання 3 роки Наказ 176-у від 01.08.2022 року. Стипендію не отримує. Термін навчання до 01.07.2025 року.
		Тобто, ОСОБА_4 на даний час проживає окремо від свого батька та молодшого брата.
		Також суд наголошує, що після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визначення місця проживання дітей, відповідач не подала до суду відзив на позовну заяву, у встановленому порядку з самостійним позовом до суду або із зустрічним позовом в межах розгляду даної справи про визначення місця проживання дітей разом з собою не зверталася, будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дітей із мамою суду не надала. 
		Дійсно, ОСОБА_3 скеровано до суду заяву , в якій вона зазначає, що проти задоволення позову не заперечує. Тобто, на думку суду, фактично відповідач не заперечує, щоб суд ухвалив рішення про визначення місця проживання дітей з батьком, оскільки будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дітей із мамою суду не надала.
		В судовому засіданні встановлено, що неповнолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживав та проживає разом з батьком, а неповнолітня дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на даний час навчається на денній формі навчання в м. Полтаві, а тому, там і проживає.
		А тому, у суду відсутні підстави вважати, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визначення місця проживання дітей, між ним та ОСОБА_3 виник спір саме щодо місця проживання дітей, оскільки, мати дітей не вимагала від батька змінити їхнє місце проживання, не порушувала у судовому порядку питання щодо відібрання дітей у позивача, не зверталася до суду з позовом про визначення місця проживання дітей разом з собою. 
		На думку суду, зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання. При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.
		Аналогічна правова позиція зазначена в Постанові Верховного Суду від 10.07.2024 у справі №127/16211/23.
		Крім того, станом на час ухвалення рішення дітям вже виповнилося 14 років, а тому, в розумінні ч. 3 ст. 160 СК України, своє місце проживання мають право визначати самі.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_5 про визначення місця проживання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ним задоволенню не підлягає.
		Відносно позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на його користь аліментів на утримання дітей, суд зазначає наступне.
		В судовому засіданні встановлено, що діти знаходяться на утриманні ОСОБА_1 . 
		Угоду про сплату аліментів у добровільному порядку між сторонами не досягнуто. Стан здоров`я та матеріальне становище відповідача дозволяє їй утримувати своїх неповнолітніх дітей.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. 
		Аліменти  це обов`язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім`ї інших, які потребують цього. За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
		Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. 
		Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначаються судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
		За таких обставин, ОСОБА_3 зобов`язана утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. 
		А тому, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 03 червня 2024 року і до повноліття дітей.
		У відповідності до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду у межах суми платежу аліментів за один місяць.
		Також, з відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1211грн. 20 коп., згідно ст. 141 ЦПК України.
		На підставі ст.ст. 80, 157, 160, 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 12, 81, 141, 209, 258,259, 263, 265, 268,273, 430 ЦПК України, суд, 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Черкаської міської ради про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та визначення місця проживання дітей  задоволити частково.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 03 червня 2024 року і до повноліття дітей.
		Якщо після досягнення повноліття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментівна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
		Решті відмовити.
		Рішення про стягнення аліментів в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.
		Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у дохід держави в сумі 1211 грн. 20 коп. 
		Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення складено 06 листопада 2024 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий:  О.  Г.  Казидуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...