Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/38508/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 06.11.2024. Зареєстровано: 06.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/761/28/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014100000000894

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 761/38508/14-к
		Провадження № 1-кп/761/28/2024
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 жовтня 2024 року місто Київ
		Шевченківський районний суд м. Києва у складі: 
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
		прокурора - ОСОБА_5 ,
		захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		перекладача - ОСОБА_10 , 
		представника власника майна - адвоката ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12014100000000894 від 26.06.2014, за обвинуваченням
		ОСОБА_12 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Варче Гулрипшський район Республіка Грузія, громадянина Республіки Грузія,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ст. 257, п. п. 5, 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 309 КК України,
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Потті Республіка Грузія, громадянина України,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ст. 257, п. п. 5, 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100000000894 від 26.06.2014, за обвинуваченням ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ст. 257, п. п. 5, 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ст. 257, п. п. 5, 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК України.
		В ході судового розгляду даного кримінального провадження стороною захисту були заявлені клопотання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки з дня вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень, минуло більше п`ятнадцяти років.
		Крім того, до суду також надійшло клопотання від представника власника майна - адвоката ОСОБА_11 про скасування арешту на майно, яке належить ОСОБА_13 .
		Вказане клопотання мотивовано тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.12.2021 кримінальне провадження в частині ОСОБА_14 було закрито, у зв`язку зі смертю обвинуваченого, в той же час вказаного ухвалою не було вирішено питання застосованих заходів забезпечення кримінального провадження стосовно ОСОБА_14 .
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник ОСОБА_6 підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити. 
		Обвинувачений ОСОБА_12 заначив, що він розуміє підстави та наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього за наведених у клопотанні підстав. Також зазначив, що вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушень він не визнає.
		Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити. 
		Обвинувачений ОСОБА_8 заначив, що він розуміє підстави та наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього за наведених у клопотанні підстав. Також зазначив, що вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушень він не визнає.
		Представник власника майна - адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні підтримала клопотання про скасування арешту майна з підстав у ньому наведених.
		Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який йому може бути призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, а тому просив з цим підстав відмовити у задоволенні клопотання відносно останнього. В частині вирішення клопотання відносно ОСОБА_8 також заперечував, оскільки обвинувачений у 2019 році був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, а тому строк притягнення до кримінальної відповідальності переривався.
		Крім того, прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання представника власника майна про скасування арешту на майно.
		Судом у відповідності до положень КПК України обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , роз`яснено підстави та наслідки звільнення їх від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за наведених у клопотанні підстав.
		Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про наступне.
		Так, вирішуючи клопотання сторони захисту в частині звільнення ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, суд зазначає наступне.
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ст. 257, п. п. 5, 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у тому, що він, 04.06.2008 в період часу з 19 год. 30 хв. до 21 год. 40 хв., проїжджаючи по вул. Луговій в м. Києві, на паркувальному майданчику біля Торгівельно-розважального комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 12, побачив припаркований автомобіль «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 . Невстановлена особа припаркувала на узбіччі невстановлений автомобіль, і спільно з ОСОБА_12 стали спостерігати за автомобілем марки «Toyota Land Cruiser». Після чого ОСОБА_12 , пішов до вказаного автомобіля, а невстановлена особа залишилась сидіти в машині, спостерігаючи за навколишньою обстановкою з метою інформування ОСОБА_12 про виникнення небезпеки і безперешкодного їх відходу з місця скоєння злочину. В свою чергу, ОСОБА_12 , підійшов до вказаного автомобіля, за допомогою сканера відключив сигналізацію автомобіля, відчинив двері автомобіля, з салону автомобіля відчинив багажне відділення, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_15 , а саме: шкіряний портфель чорного кольору, вартістю 1 200 грн., в якому знаходились наступні речі, а саме: паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_15 , який матеріальної цінності не представляє; посвідчення водія і талон попередження до нього, видані на ім`я ОСОБА_15 , які матеріальної цінності не представляють; свідоцтво про реєстрацію автомобіля «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , яке матеріальної цінності не представляє; посвідчення депутата Голосіївської районної в м. Києві ради, видане на ім`я ОСОБА_15 , яке матеріальної цінності не представляє; партійний квиток члена партії «Вітчизна», виданий на ім`я ОСОБА_15 , який матеріальної цінності не представляє; договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який матеріальної цінності не представляє; заповіт на квартиру АДРЕСА_2 , виданий на ім`я ОСОБА_15 , який матеріальної цінності не представляє; страховий поліс, який матеріальної цінності не представляє; військовий квиток, виданий на ім`я ОСОБА_15 , який матеріальної цінності не представляє; грошові кошти в сумі 7 000 грн.; золота обручка з маркуванням «585», вартістю 1 500 грн.; шкіряне портмоне чорного кольору, вартістю 500 грн., а всього на загальну суму 10 200 грн., спричинивши останньому матеріальний збиток на вказану суму. Після чого, повернувшись до невстановленого автомобіля, в якому його очікувала невстановлена особа, з місця скоєння злочину зникли, а викраденим майном розпорядились на свій розсуд.
		Крім того, 18.07.2008 о 18 год. 35 хв., проїжджаючи по вул. Сурікова, біля Торгівельного центра «Мега-Маркет», за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3, побачили припаркований на парковочному майданчику автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_2 . Особа1, припаркував неподалеку від вказаного автомобіля, автомобіль «Volkswagen Passat В-6», і спільно з ОСОБА_12 став спостерігати за автомобілем марки «Mitsubishi Outlander». Після чого ОСОБА_12 , взяв сканер, пішов до вказаного автомобіля, а Особа1 залишився сидіти в машині, спостерігаючи за навколишньою обстановкою з метою інформування ОСОБА_12 про виникнення небезпеки і безперешкодного їх відходу з місця скоєння злочину. В свою чергу, ОСОБА_12 , підійшов до вказаного автомобіля, за допомогою сканера відключив сигналізацію автомобіля, відчинив двері автомобіля, з салону автомобіля відчинив багажне відділення, звідки таємно викрав мобільний телефон «Nokia 6300», вартістю 1 300 грн., всередині якого знаходилась карта пам`яті на 1 Gb, вартістю 150 грн., а всього на загальну суму 1 450 грн., який належить ОСОБА_16 , завдавши останньому матеріальний збиток на вказану суму. Після чого, повернувшись до автомобілю «Volkswagen Passat В-6», в якому його очікував Особа1, з місця скоєння злочину зникли, а викраденим майном розпорядились на свій розсуд.
		Крім того, 18.07.2008 о 18 год. 40 хв., проїжджаючи по вул. Сурікова, біля Торгівельного центру «Мега-Маркет», за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3, побачили припаркований на парковочному майданчику автомобіль марки «Volkswagen Passat В-5», державний номерний знак НОМЕР_3 . Особа1, припаркував неподалік від вказаного автомобіля, автомобіль «Volkswagen Passat В-6», і спільно з ОСОБА_12 став спостерігати за автомобілем марки «Volkswagen Passat В-5». Після чого ОСОБА_12 , взяв сканер, пішов до вказаного автомобіля, а Особа1 залишився сидіти в машині, спостерігаючи за навколишньою обстановкою з метою інформування ОСОБА_12 про виникнення небезпеки і безперешкодного їх відходу з місця скоєння злочину. В свою чергу, ОСОБА_12 , підійшов до вказаного автомобіля, за допомогою сканера відключив сигналізацію автомобіля, відчинив двері автомобіля, з салону автомобіля відчинив багажне відділення, звідки таємно викрав майна, яке належить ОСОБА_17 , а саме: пристрій для відстрілу патронів споряджених гумовими метальними снарядами не смертельної дії «ВІЙ», калібру 9 мм, № НОМЕР_4 , вартістю 1 650 грн., в магазині якого знаходилось 8 патронів, вартістю по 5 грн. за штуку, а всього на 40 грн., який знаходився в шкіряній кобурі коричневого кольору, який матеріальної цінності не представляє; сумка з матерії чорного кольору, вартістю 300 грн., в якій находились наступні речі: ноутбук фірми «ASUS», вартістю 1 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 18.07.2008 складає 4 840 грн. 3 коп.; блок пам`яті «Warps», вартістю 150 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 18.07.2008 складає 726 грн. 45 коп.; лазерна мишка, вартістю 370 грн., а всього на загальну суму 7 926 грн. 75 коп., завдавши останньому матеріальний збиток на вказану суму. Після чого, повернувшись до автомобіля «Volkswagen Passat В-6», в якому його очікував Особа1, з місця скоєння злочину зникли, а викраденим майном розпорядились на свій розсуд.
		Крім того, 24.11.2008 приблизно о 14 год. 20 хв., проїжджаючи по проспекту Московському, біля автосалону «Фокстрот Авто», за адресою: м. Київ, проспект Московський, 21, побачили припаркований на парковочному майданчику автомобіль марки «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_5 . Невстановлена особа, припаркувала неподалік від вказаного автомобіля невстановлений автомобіль, і спільно з ОСОБА_12 стали спостерігати за автомобілем марки «Subaru Forester». Після чого, ОСОБА_12 взяв сканер, пішов до вказаного автомобіля, а невстановлена досудовим слідством особа залишилась сидіти в машині, спостерігаючи за навколишньою обстановкою з метою інформування ОСОБА_12 про виникнення небезпеки і безперешкодного їх відходу з місця скоєння злочину. В свою чергу, ОСОБА_12 , підійшов до вказаного автомобіля, за допомогою сканера відключив сигналізацію автомобіля, і відчинивши двері автомобіля, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_18 , а саме: поліетиленовий пакет чорного кольору, який матеріальної вартості не представляє, в якому знаходились грошові кошти в сумі 140 000 грн. і 103 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 24.11.2008 складає 595 340 грн.; шкіряну сумочку чорного кольору, вартістю 500 грн., в якій знаходились наступні речі: посвідчення водія з талоном попередження до нього, видані на ім`я ОСОБА_18 , які матеріальної цінності не представляють; свідоцтво про реєстрацію автомобіля «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_5 , яке матеріальної цінності не представляє; довіреність на автомобіль «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_5 , яка матеріальної цінності не представляє; паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_18 , який матеріальної цінності не представляє; брелок від сигналізації до автомобіля «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_5 , який матеріальної цінності не представляє; іменна металева печатка з місця роботи, яка матеріальної цінності не представляє, а всього на загальну суму 735 840 грн., завдавши останньому матеріальний збиток на вказану суму. Після чого, повернувшись до невстановленого автомобіля, в якому його очікувала невстановлена особа, з місця скоєння злочину зникли, а викраденим майном розпорядились на свій розсуд.
		Крім того, приблизно на початку 2009 року, перебуваючи в м. Кіровоград в під`їзді одного з житлових будинків знайшов паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого на ім`я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого став зберігати при собі. В подальшому ОСОБА_12 замість фотографії ОСОБА_19 , яка розташована на першій сторінці вказаного паспорту, шляхом переклеювання, замінив на свою фотографію, в результаті чого ОСОБА_12 своїми діями вчинив підробку документа. 
		Крім того, у невстановлений день, час і місці, придбав у невстановленої особи наркотичний засіб героїн, загальною масою 0,06 г., який знаходився в згорнутій купюрі номіналом 20 грн. В подальшому ОСОБА_12 придбаний наркотичний засіб поклав собі в ліву кишеню джинсів, в які він був одягнутий, і став незаконно зберігати при собі для власного вживання без мети збуту. В подальшому,18.05.2009 по вул. Мішуги, 2 в м. Києві ОСОБА_12 був затриманий співробітниками міліції і доставлений до приміщення Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 9, де у останнього, приблизно о 23 год. 50 хв. під час проведення поверхневого огляду з лівої кишені джинсів, в які ОСОБА_12 був одягнутий, була виявлена і вилучена згорнута купюра номіналом 20 грн., всередині якої знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, яка згідно з висновком судово-хімічної експертизи № 2518х від 21.12.2009 є наркотичним засобом героїном, масою 0,06 грамів, який ОСОБА_12 незаконно придбав і зберігав без мети збуту.
		Крім того, ОСОБА_12 на початку березня 2009 року увійшов у скал озброєної банди, яку організував і очолив Особа2, з метою скоєння нападів на окремих громадян, у склад якої як організатор і учасники банди увійшли і приймали участь у скоєних нею злочинів Особа2, Особа3, Особа1 і невстановлена досудовим слідством особа, а також Особа4 і Особа5, які виконували роль пособниць у скоєнні розбійних нападів у складі озброєної банди, яка в період з 18.03.2009 по 05.05.2009 скоїла ряд особливо тяжких злочинів, а саме: напад з метою заволодіння чужим майном (розбій) 18.03.2009 на ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого вчинили умисне вбивство ОСОБА_21 , з метою полегшення вчинення розбійного нападу на ОСОБА_20 ; напад з метою заволодіння чужим майном (розбій) 05.05.2009 на ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_4 .
		Крім того, Особа2, діючи за попередньою змовою з Особа3 і Особа1, з метою реалізації злочинного плану, спрямованого на озброєний розбійний напад на громадян ОСОБА_23 і її охоронця ОСОБА_21 , з метою заволодіння її майном, попрямували на автомобілі до будинку АДРЕСА_3 , при цьому Особа2 дав вказівку Особа1 знаходитись по вул. Боггаутовскій, близько Торгового центру «Фуршет» з метою спостереження за навколишнім оточенням і в подальшому безперешкодного їх відходу з місця скоєння злочину. 
		18.03.2009 приблизно о 18 год. 50 хв., Особа1, згідно відведеної йому ролі та з метою реалізації розбійного нападу, розробленого Особа2 і узгодженого усіма учасниками банди, прибув на вул. Боггоутовській, зупинився на тротуарі біля Торгового центру «Фуршет», став стежити за навколишнім оточенням, з метою повідомлення Особа2, Особа3 і ОСОБА_12 про виникнення небезпеки. 
		Приблизно в 19 год. 07 хв., до будинку АДРЕСА_3 на автомобілі «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_7 , прибули ОСОБА_23 і її охоронець ОСОБА_24 , які вийшли з автомобіля і стали діставати речі з салону вказаного автомобіля. 
		Так, Особа2 та інші учасники озброєної банди Особа3 і ОСОБА_12 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на реалізацію озброєного розбійного нападу на громадян ОСОБА_23 і її охоронця ОСОБА_21 , з метою заволодіння її майном, зупинили придбаний ними для вчинення вказаного злочину незареєстрований на території України автомобіль «Volkswagen Passat В-4» на узбіччі дороги навпроти будинку АДРЕСА_3 . Після чого Особа2, Особа3 і ОСОБА_12 , діючи в складі озброєної банди, з метою маскування обличчя, одягли на голову заздалегідь підготовлені чорні шапки з прорізами для очей, вийшли з автомобіля і попрямували в напрямку громадян ОСОБА_23 і її охоронця ОСОБА_21 , при цьому направили на останніх заряджену вогнепальну зброю, усвідомлюючи і передбачаючи, що своїми діями можуть навмисно протизаконно нанести тяжкі тілесні ушкодження останнім. Так, Особа3, з метою усунення очікуваного протистояння з боку громадян ОСОБА_21 і ОСОБА_23 а також з метою полегшення вчинення озброєного розбійного нападу, став проводити в їх сторону постріли з помпової рушниці «FRANCHІ SPAS 15» НОМЕР_8 . При спробі ОСОБА_21 здійснити опір, ОСОБА_12 , також став робити постріли з вогнепальної зброї, а саме з автомата «АКМС-МФ». Особа2 в свою чергу відповідно до розподілених ролей, вирвав з рук ОСОБА_23 сумку, попрямував до автомобіля «Volkswagen Passat В-4», на якому вони прибули до місця скоєння злочину. 
		При цьому, Особа3 і ОСОБА_12 , здійснюючи постріли в напрямку ОСОБА_21 , який тікав у напрямку вул. Овруцької в м. Києві та попередивши таким способом опір з боку останнього, стали бігти до стоячому на узбіччі дороги свого автомобіля «Volkswagen Passat В-4». При посадці в автомобіль, з метою втекти з місця скоєння злочину, у Особа2, Особа3 і ОСОБА_12 , діючи в складі озброєної банди, виник злочинний умисел, на умисне протизаконне позбавлення життя ОСОБА_21 з корисливих спонукань. З метою реалізації свого злочинного умислу Особа3, Особа2 і ОСОБА_12 стали робити постріли у напрямку ОСОБА_24 , який знаходився біля будинку АДРЕСА_3 , усвідомлюючи і передбачаючи, що своїми діями можуть навмисно протизаконно нанести тяжкі тілесні ушкодження стороннім особам, при цьому, Особа2 робив постріли з пістолета «ПМР» № НОМЕР_9 , Особа3 - з помпової рушниці «FRANCHІ SPAS 15» SP08478, ОСОБА_12 з автомата «АКМС-МФ». В результаті отриманих вогнепальних поранень з боку учасників озброєної банди Особа2, ОСОБА_12 і Особа3, ОСОБА_21 впав на землю і втратив свідомість, внаслідок чого помер на місці скоєння злочину.
		Подолавши таким чином опір з боку ОСОБА_21 , Особа2, ОСОБА_12 і Особа3 сіли в невстановлений досудовим слідством автомобіль «Volkswagen Passat В-4», який був припаркований на узбіччі дороги навпроти будинку АДРЕСА_3 , зникли з місця скоєння злочину, Особа1, в свою чергу з місця скоєння злочину, зник на невстановленому автомобілі «Opel Vectra», чорного кольору. 
		Викравши таким чином майно яке належить громадянці ОСОБА_23 , а саме сумку з матерії чорного кольору, вартістю 50 грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі 4500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 18.03.2009 становить 34 650 грн. та грошові кошти в сумі 1050 грн., а всього на загальну суму 35 750 грн., Особа2, ОСОБА_12 . Особа3 і Особа1, заподіяли ОСОБА_23 , матеріальний збиток на вказану суму. 
		Крім того, 05.05.2009 приблизно о 14 год. 15 хв. Особа3, ОСОБА_12 та невстановлена особа перебуваючи в подвір`ї будинку АДРЕСА_4 на невстановленому автомобілі «Honda Accord», чорного кольору, продовжуючи спостереження за клієнтами обмінного пункту, помітили ОСОБА_22 і ОСОБА_25 , які виходили з приміщення обмінного пункту, при цьому ОСОБА_22 тримав в руках матерчато-шкіряний портфель. В подальшому Особа3, ОСОБА_12 та невстановлена особа на автомобілі виїхали з подвір`я будинку АДРЕСА_4 за вищевказаною адресою і прослідували за ОСОБА_22 і ОСОБА_25 . Наздогнавши останніх, Особа3 припаркував невстановлений автомобіль «Honda Accord», чорного кольору навпроти будинку АДРЕСА_5 . Після цього учасники озброєної банди ОСОБА_12 та невстановлена особа, з метою маскування обличчя одягли на голову заздалегідь підготовленні чорні шапки із прорізами для очей, вийшли з автомобіля і направились у напрямку ОСОБА_22 і ОСОБА_25 , які проходили повз їхній автомобіль, при цьому направили на останніх заряджену зброю, усвідомлюючи та передбачаючи, що своїми діями можуть навмисно протизаконно заподіяти тяжкі тілесні ушкодження останнім. 
		Так, ОСОБА_12 підійшов із заду до ОСОБА_22 і почав виривати з рук останнього належний йому матерчато-шкіряний портфель чорного кольору. При спробі ОСОБА_22 чинити опір, ОСОБА_12 та невстановлена слідством особа почали робити постріли з невстановлених досудовим слідством пристроїв для відстрілу патронів споряджених гумовими метальними снарядами несмертельної дії. Подолавши в такий спосіб опір з боку ОСОБА_22 , ОСОБА_12 відповідно до відведеної йому ролі, вирвав з рук ОСОБА_22 матерчато-шкіряний портфель чорного кольору та разом з невстановленою досудовим слідством особою направились в напрямку невстановленого досудовим слідством автомобіль «Honda Accord», чорного кольору, в якому їх очікував учасник озброєної банди Особа3. Після чого з місця вчинення злочину зникли, викравши майно яке належить ОСОБА_22 , а саме матерчато-шкіряний портфель чорного кольору фірми «Pier Korden», вартістю 1 000 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 1 400 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 05.05.2009 складає 10 780 грн. та 44 800 грн., а всього на загальну суму 56 580 грн., завдавши останньому матеріальної шкоди на вказану суму. 
		Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
		Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
		Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
		Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК).
		Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
		Згідно обвинувального акту, ОСОБА_12 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ст. 257, п. п. 5, 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 309 КК України, більш тяжчим з вказаних правопорушень, та відповідно до положень ст. 12 КК України особливо тяжким злочином, є кримінальні правопорушення, передбачені ст. 257, п. п. 5, 6, 9 ч. 2 ст. 115 КК України, які відбулися у період з 18.03.2009 по 05.05.2009.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею зокрема кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, минуло три роки; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину ; п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
		З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання сторони захисту, закінчився п`ятнадцятирічний строк давності, передбачений п. 5 ч. 1ст. 49 КК України.
		Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.
		Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
		Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст.49 КК України.
		Так, відповідно до наданої прокурором в судовому засіданні вимоги про судимість відносно ОСОБА_12 вбачається, що останньому 05.01.2016 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України у межах кримінального провадження №12016100070000060 від 04.01.2023.
		В той же час, постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_26 від 23.03.2016 кримінальне провадження №12016100070000060 від 04.01.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_12 закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
		Вказана постанова у передбачений КПК України спосіб не скасована, а відтак ОСОБА_12 на момент розгляду даного клопотання до кримінальної відповідальності не притягався.
		Крім того, суд звертає увагу, що санкція інкримінованого ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 5, 6, 9 ч. 2 ст. 115 КК України, передбачає довічне позбавлення волі.
		Так, відповідно до ч. 4 ст. 49 КК України питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.
		У даному випадку суд виходить з того, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_12 та іншого обвинуваченого складений був 15.12.2014, тобто через 5 років з моменту вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
		Обвинувачений ОСОБА_12 16.03.2015 був звільнений з під варти, у зв`язку з внесенням ним застави, як альтернативного запобіжного заходу визначеного судом, та впродовж всього часу з моменту звільнення з під варти до моменту розгляду даного клопотання покладенні на нього процесуальні обов`язки виконував, з`являвся до суду, в розшук не оголошувався.
		ЄСПЛ у своєму рішенні в справі «Лелас проти Хорватії» заява № 55555/08 від 20.05.2010, зокрема, зазначив, що законодавча невизначеність щодо процесуального статусу особи в ситуаціях, коли держава фактично не в змозі завершити кримінальне провадження, не може надавати стороні обвинувачення можливість нехтувати конституційними правами громадянина, зокрема, правом на презумпцію невинуватості, і права на розгляд своєї справи у розумні строки.
		З аналізу норм законодавства вбачається, що строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності будь-якого виду, незалежно від того на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
		З врахуванням викладено, суд приходить до висновку, що ефективним засобом обвинуваченого ОСОБА_12 на захист у зв`язку з тривалим досудовим розслідуванням та спливом, на теперішній час строків давності притягнення до відповідальності, є задоволення клопотання обвинуваченого.
		Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).
		Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.
		Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
		Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
		Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
		При цьому суд, звертає увагу на те, що в ході судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень заперечував, відтак суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам кримінального провадження наступне.
		У постанові від 26.03.2020 (справа № 730/67/16-к, провадження № 51-6463км19) колегією суддів ККС зроблено висновок про те, що передбачений законом (ст. 49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
		Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України, жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
		За змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
		Відтак, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
		Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання ОСОБА_12 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.
		Крім того, судом вживалися заходи щодо виклику потерпілих в судове засідання, шляхом направлення повісток, а також опублікування оголошення на сайті Шевченківського районного суду м. Києва про їх виклик до суду, водночас потерпілі будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання до суду не прибули, свою позицію щодо заявлених клопотань не висловили.
		В той же час, суд звертає увагу, що ВП ВС наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
		Отже, під час вирішення питання застосування положень ст. 49 КК України позиція потерпілого не є вирішальною щодо закриття і не є перешкодою до виконання імперативних вимог процесуального закону (постанову Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 344/7812/16-к).
		Таким чином, оскільки з часу вчинення інкримінованих ОСОБА_12 більш тяжчого кримінального правопорушення, минуло понад п`ятнадцять років, в судовому засіданні не було встановлено правових перешкод щодо задоволення клопотання сторони захисту з приводу звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд вважає, що таке клопотання підлягає задоволенню, а ОСОБА_12 - звільненню від кримінальної відповідальності, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
		Щодо заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді застави, застосованого відносно ОСОБА_12 , суд зазначає наступне.
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
		Правилами ч. 11 ст. 182 КПК України встановлено підстави і умови повернення застави. Вона повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо не була звернена в дохід держави. 
		Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності
		Згідно з положеннями ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Враховуючи зазначені вище положення КПК України, із закриттям кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, дія застосованого відносно ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді застави вважається припиненою.
		Таким чином, подальше перебування під заставою грошових коштів в сумі 243 600 (двісті сорок три тисячі шістсот) грн., яка була внесена ОСОБА_27 13.03.2015 (квитанція Приват Банка №0.0.359801104.1 від 13.03.2015) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 12.03.2015 (справа №761/38508/14-к), як застава за ОСОБА_12 , є недоцільним, відтак вказана сума застави підлягає поверненню заставодавцю.
		Вирішуючи клопотання сторони захисту в частині звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, суд зазначає наступне.
		Так, згідно з ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
		Як було встановлено в судовому засіданні, що вироком Яготинського районного суду Київської області від 22.08.2019 ОСОБА_8 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
		Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_8 , з моменту вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, вчинив інше кримінальне правопорушення, а тому строки притягнення його до кримінальної відповідальності перервалися.
		Відтак, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання сторони захисту в частині звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
		Крім того, до суду також надійшло клопотання від представника власника майна - адвоката ОСОБА_11 про скасування арешту на майно, яке належить ОСОБА_13 .
		Так, постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_28 від 15.06.2009 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_6 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Вказаний захід забезпечення кримінального провадження був застосований, оскільки слідчим було встановлено, що ОСОБА_14 проживав у цивільному шлюбі з ОСОБА_13 , та в подальшому вони придбали вищезазначену квартиру.
		В подальшому, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.12.2021 кримінальне провадження в частині ОСОБА_14 було закрито, у зв`язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_14 , водночас питання подальшого застосування арешту майна судом вирішено не було.
		Відтак, оскільки арешт на вказану квартиру було накладено з метою конфіскації майна обвинуваченого, водночас кримінальне провадження відносно ОСОБА_14 закрито, у зв`язку з його смертю, подальше застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, яке на праві власності належить ОСОБА_13 , є не доцільним, а тому клопотання адвоката ОСОБА_11 підлягає задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 284-286, 288, 350, 369-372 КПК України, ст. 49 КК України суд,
		П О С Т А Н О В И В:
		Клопотання обвинуваченого ОСОБА_12 - задовольнити.
		Звільнити  ОСОБА_12 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ст. 257, п. п. 5, 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 309 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п. 5 ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
		Кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ст. 257, п. п. 5, 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 309 КК України, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100000000894 від 26.06.2014 - закрити.
		Скасувати запобіжний захід у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_12 .
		Внесену за обвинуваченого ОСОБА_12 заставу у розмірі 243 600 (двісті сорок три тисячі шістсот) грн., яка була внесена ОСОБА_27 13.03.2015 (квитанція Приват Банка №0.0.359801104.1 від 13.03.2015) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 12.03.2015 (справа №761/38508/14-к) повернути заставодавцю ОСОБА_27 .
		Заставодавцю ОСОБА_27 грошові кошти перерахувати на наступні реквізити:
		Одержувач: ОСОБА_27 
		IBAN: НОМЕР_10 
		РНОКПП одержувача: 3272118917.
		Призначення платежу: Поповнення рахунку ОСОБА_27 .
		Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
		Клопотання представника власника майна ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_11 про скасування арешту на майно - задовольнити.
		Скасувати арешт майна накладений постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_28 від 15.06.2009, а саме, на: квартиру АДРЕСА_6 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...