Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/33187/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2024. Зареєстровано: 07.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2024.

Номер судового провадження: 2/127/4333/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 127/33187/23
		Провадження 2/127/4333/23
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 жовтня 2024 року м. Вінниця
		 
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
		головуючого судді Борисюк І.Е., 
		за участю: секретаря судового засідання Остапенко І.В.,
		позивачки ОСОБА_1 ,
		адвоката позивачки Кобзіної А.С.,
		представника відповідача ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання транзакцій нечинними та зобов`язання до вчинення дій, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання транзакцій нечинними та зобов`язання до вчинення дій.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 у 2018 році звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг. Так, 25.09.2018 позивачці було відкрито рахунок та видано картку «Для виплат» № НОМЕР_1 . Коли строк дії картки «Для виплат» закінчувався, позивачка знову звернулась до банку для продовження строку дії картки. Тоді ж, 13.11.2020 позивачці було запропоновано отримати картку «Універсальна», не попередивши про наявність на такій картці кредитного ліміту. В подальшому, на усне звернення позивачки, банк повідомив, що 13.11.2020 між нею та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Однак, з такими Умовами та Правилами позивачка ознайомлена не була. Після видачі позивачці картки «Універсальна» з цієї картки без відома позивача треті особи шляхом вчинення шахрайських дій перерахували кошти в значній для позивачки сумі. Згідно виписки з картки «Універсальна» № НОМЕР_4 вбачається, що 16.03.2022 було проведено три транзакції на загальну суму 41 970, 38 гривень. Окрім того, як слідує з іншої виписки, з картки «Для виплат» № НОМЕР_1 було проведено списання на суму 1 708, 50 гривень. Позивачка таких транзакцій не ініціювала та дозволу на їх проведення не надавала. Зрозумівши, що грошові кошти були списані шахрайським шляхом, позивачка звернулась до відповідача та правоохоронних органів. 
		Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивачки із вимогами про визнання нечинними транзакцій по списанню грошових коштів 16.03.2022: в сумі 370, 38 гривень, в сумі 11 000, 00 гривень та в сумі 29 000, 00 гривень з картки «Універсальна» № НОМЕР_2 ; 16.03.2022 в сумі 1 708, 50 гривень з картки № НОМЕР_1 , а також про зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» повернути позивачці кошти в сумі 41 970, 38 гривень шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_2 та в сумі 1 708, 50 гривень шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 і скасувати нараховані відсотки та штрафні санкції (штраф, пеню) за оскаржуваними транзакціями. 
		Ухвалою суду від 02.11.2023 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Також, даним судовим рішенням запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву і докази по справі, роз`яснено наслідки ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин. 
		29.11.2023 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
		08.12.2023 на адресу суду від адвоката позивачки надійшла заява про зміну підстав позову. Так, позивачка зазначила, що підставами звернення із позовом до суду є:
		1)спірні транзакції були проведені без застосування процедури посиленої автентифікації;
		2) незаконність спірних транзакцій полягає в неправомірності збільшення відповідачем кредитного ліміту.
		Ухвалою суду від 11.04.2024 прийнято до розгляду заяву адвоката позивачки про зміну підстав позову та запропоновано відповідачунадати суду відзив на позовну заяву з урахуванням зміни підстав позову та докази у строк, встановлений судом, роз`яснено наслідки ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
		У строк, встановлений вищевказаним судовим рішенням, відповідачем відзив на позовну заявуз урахуванням зміни підстав позову надано не було.
		Ухвалою суду від 02.05.2024 відмовлено представнику відповідача у продовженні процесуального строку встановленого судом для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням зміни підстав позову.
		27.05.2024 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення із клопотанням про приєднання до матеріалів справи доказів.
		27.05.2024 судом було відмовлено у прийнятті до розгляду вищевказаних письмових пояснень відповідача, однак задоволено клопотання представника відповідача про приєднання до матеріалів справи наданих із цим клопотанням доказів, які прийнято до розгляду, про що постановлено відповідну ухвалу невиходячи до нарадчої кімнати, яка занесена до протоколу судового засідання.
		Ухвалою суду від 27.05.2024 було задоволено клопотання адвоката позивачки про витребування у відповідача та Хотинського районного суду Чернівецької області доказів по справі.
		10.06.2024 на адресу суду з Хотинського районного суду Чернівецької області надійшли витребувані докази.
		20.06.2024 на адресу суду від відповідача надійшли в частині витребувані докази по справі.
		19.08.2024 судом постановлено ухвалу про приєднання до матеріалів справита прийняття до розгляду наданих АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2024 разом із клопотанням доказів. Також продовжено відповідачу процесуальний строк, встановлений судом, для надання витребуваних ухвалою суду від 27.05.2024 доказів до 05.09.2024.
		Ухвалою суду від 19.08.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
		27.08.2024 на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2024 відповідачем надано витребувану інформацію.
		В судовому засіданні позивачка та її адвокат позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, аргументуючи мотивами, викладеними в заяві про зміну підстав позову в частині незастосування відповідачем процедури посиленої автентифікації. Водночас, адвокат позивачки відмовилась від обґрунтування вимог з підстав неправомірного збільшення відповідачем кредитного ліміту, а тому дану підставу просила не досліджувати суд. 
		Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Так, представник відповідача зазначив, що твердження позивачки про невиконання банком зобов`язання застосувати посилену автентифікацію не відповідають обставинам справи. При авторизації в системі «Приват24» використовується саме посилена автентифікація. Здійсненню 16.03.2022 переказів сприяла необачна поведінка самої позивачки, що встановлено постановою Чернівецького апеляційного суду від 12.06.2023 по справі № 724/1709/22. 
		При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		16 березня 2022 року з банківських карток «Для виплат» та «Універсальна», виданих відповідачем позиваці, було здійснено списання грошових коштів, а саме: з карткового рахунку № НОМЕР_2 (картка «Універсальна») - 370, 38 гривень, 11 000, 00 гривень та 29 000, 00 гривень; з карткового рахунку № НОМЕР_1 (картка «Для виплат») - 1 708, 50 гривень. (а.с. 13-14)
		Того ж дня, 16.03.2022, позивачка звернулась до оператора АТ КБ «ПриватБанк» в телефонному режимі та до Відділення поліції № 2 (м. Хотин) Дністровського районного відділу поліції ГУ НП в Чернівецькій області із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, яка була внесена до ЄРДР 17.03.2022 (кримінальне провадження № 12022263160000031; правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 190 КК України). (а.с. 21, 200) Згідно із витягу з ЄРДР станом на 24.10.2023 правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 3 ст. 190 КК України. (а.с. 96)
		Крім того, 02.05.2022 та 18.05.2022 позивачка письмово звернулась до відповідача із заявами щодо списання 16.03.2022 з її карткових рахунків грошових коштів, на які отримала відповіді із зазначенням відсутності підстав для їх задоволення. (а.с. 15-20)
		За наслідками службової перевірки, проведеної головним спеціалістом із захисту електронних платежів і послуг Управління безпеки по Південно-Західному макрорегіону Панчуком С.Г. щодо встановлення обставин проведення оспорюваних клієнтом ОСОБА_1 транзакцій, встановлено, що зняттю коштів зловмисниками з картки клієнтки ОСОБА_1 сприяло розголошення нею конфіденційної інформації при переході за фішинговим посиланням. (а.с. 195зв. - 199)
		В ході розгляду даної цивільної справи встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження № 12022263160000031 за вищевказаним фактом наразі триває.
		Також судом встановлено, що позивачка зверталась до Хотинського районного суду Чернівецької області із позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист своїх прав, як споживача, щодо обставин, які мали місце 16.03.2022 (транзакцій по картковим рахункам № НОМЕР_2 на загальну суму 41 970, 38 гривень і № НОМЕР_1 на суму 1 708, 50 гривень).
		Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 23.02.2023 у вищевказаній справі - № 724/1709/23 ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		Постановою Чернівецького апеляційного суду від 12.06.2023 вищевказане судове рішення було змінене в мотивувальній частині в редакції цієї постанови, а в решті - залишено без змін.
		В ході розгляду даної цивільної справи судом було досліджено витребувані з Хотинського районного суду Чернівецької області матеріали цивільної справи № 724/1709/23.
		Крім того, позивачка зверталась до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом АТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору від 13.11.2020, в задоволенні якого рішенням від 04.04.2024, яке набрало законної сили 18.07.2024 згідно постанови Вінницького апеляційного суду, було відмовлено (справа № 127/33800/23), що підтверджується відомостями з ЄДРСР, доступ до якого є публічним.
		Позивачка стверджує, що внаслідок незастосування відповідачем процедури посиленої автентифікації під час проведення 16.03.2022 спірних транзакцій, її права були порушені банком.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Згідно із ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
		Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
		Сторонами по справі у відповідності до ч. 4 ст. 83 ЦПК України не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, до суду не надходили.
		Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи. 
		Також судом, зокрема в ухвалах від 02.11.2023 та від 11.04.2024, було роз`яснено сторонам по справі наслідки ненадання суду доказів по справі, дії в разі неможливості надання доказів, а також право і порядок звернення до суду із заявами та клопотаннями.
		Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
		Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.
		Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		В даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
		Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 - п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Суд, заслухавши учасників справи в судовому засіданні, дослідивши письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 23.02.2023 у справі № 724/1709/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача шляхом  зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк»: 
		-відновити залишок коштів на особистому рахунку ОСОБА_1 - картці для виплат за № НОМЕР_1 до стану 1 708, 50 гривень (власні кошти), в якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 16.03.2022 року; 
		-списати нараховані у зв`язку з цим відсотки, пеню, штрафні санкції, суму комісії за перерахунок грошових коштів з картки «Універсальна» № НОМЕР_2 у розмірі 10 906, 59 гривень; 
		-повернути незаконно списані грошові кошти з банківської картки № НОМЕР_3 в сумі 2 132, 87 гривень, 
		було відмовлено в задоволенні позовних вимог.
		Постановою Чернівецького апеляційного суду від 12.06.2023 вищевказане судове рішення було змінене в мотивувальній частині в редакції цієї постанови, а в решті - залишено без змін.
		Так, вищевказаною постановою Чернівецького апеляційного суду, яка набрала законної сили 12.06.2023, було встановлено наступне:
		«25 вересня 2018 року та 13 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг. Позивачка підписала анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Вона погодилася, що вказана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з умовами та правилами і тарифами банку, екземпляр яких отримані нею шляхом самостійного роздрукування (а.с.75-96).
		25 вересня 2018 року ОСОБА_1 відкрито рахунок та видано картку «Для виплат» № НОМЕР_1 .
		13 листопада 2020 року позивачці було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_2 зі строком дії до вересня 2024 року, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.178-179).
		На підтвердження укладення між сторонами кредитного договору від 13 листопада 2020 року, крім підписаної ОСОБА_1 анкети-заяви, банк також надав заяву про приєднання до умов та правил надання послуг, яка містить підпис позивачки (а.с.82-96).
		Згідно з анкетою-заявою від 13 листопада 2020 року між сторонами укладено угоду про використання простого електронного підпису. Тобто, сторони погодили, що при наданні банком любих послуг клієнту, в тому числі не виключно, послуг по переказу коштів, укладання між сторонами кредитних договорів і любих інших угод використовують простий електронний підпис (а.с.81).
		Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки № НОМЕР_2 , оформленої на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку відбувся 13 листопада 2020 року зі встановленим кредитним лімітом 17 000 гривень. У подальшому періодично відбувалось коригування кредитного ліміту, а саме: 19 лютого 2021 року - збільшення ліміту до 23 000 гривень, 16 квітня 2021 року - збільшення ліміту до 42 000 гривень, а 26 грудня 2022 року розмір кредитного ліміту було знижено до 0 гривень (а.с.178 зворот).
		Факт видачі банківської картки № НОМЕР_2 «Універсальна» та користування позивачкою кредитними коштами до 16 березня 2022 року підтверджується фото клієнта з картою, здійснене в день видачі картки 13 листопада 2020 року та випискою за кредитною картою за період з 13 листопада 2020 року по 1 січня 2023 року (а.с.177, 179).
		З виписки по картці № НОМЕР_4 «Універсальна» вбачається, що 16 березня 2022 року проведено декілька операцій по списанню грошових коштів на загальну суму 41 970 гривень 38 копійок (а.с.28).
		З виписки по картці № НОМЕР_1 «Для виплат» вбачається, що 16 березня 2022 року проведено операцію по списанню грошових коштів на загальну суму 1708 гривень 50 копійок (а.с.29).
		15 лютого 2023 року АТ КБ «Приватбанк» проведено службове розслідування. Банком встановлено, що спірні транзакції були проведені на зовнішньому еквайрингу (не через сервіс ПриватБанку), шляхом ручного введення номеру картки, терміну дії та коду для інтернет-платежів за допомогою сервісів сторонніх банків (термінал W0000200, мерчант банку Sense Bank, термінал Е100243, мерчант АТ «Райффайзен Банк»). Авторизація та верифікація клієнта при здійсненні цих транзакцій здійснена наступним чином: позивачці на її телефон надійшло смс-повідомлення щодо нарахування грошової допомоги 6500 грн з фішинговим посиланням https://1.2ссv.site/lanke, зайшовши по якому вона потрапила на фейковий застосунок ПриватБанку, на якому ввела пароль до свого акаунту, який автоматично став відомий зловмиснику. Після чого, о 09:59 год 16 березня 2022 року шахраї авторизувалися в Приват24 клієнта, отримали реквізити карток (номер картки, строк дії та CVV-код) і провели оспорювані транзакції. Перевипуску сім-карти клієнта та авторизація в Приват24 з відновленням паролю не було. Припинення операцій по рахунку позивачки здійснено відповідачем на підставі отриманого повідомлення позивачки в телефонному режимі о 10:13 год 16 березня 2022 року. Зняттю коштів зловмисниками з картки клієнта сприяло розголошення клієнтом конфіденційної інформації при переході за фішинговим посиланням.
		ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердила, що 16 березня 2022 року вона прочитала смс-повідомлення, яке надійшло на її мобільний телефон НОМЕР_6 . Зміст тексту повідомлення вказував, що їй нарахована грошова допомога в розмірі 6500 гривень для зарахування і посилання на сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яке слід було перейти. Вона зайшла на це посилання та після цього їй почали приходити від відповідача повідомлення про зняття коштів з двох банківських карток.
		17 березня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Відділення поліції №2 (м.Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області із заявою про проведення перевірки за фактом заволодіння 16 березня 2022 року шахрайським шляхом грошовими коштами з її банківської карти Приватбанку у розмірі 41 970 гривень 38 копійок. На підставі вказаної заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за №12022263160000031 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство), та розпочато досудове розслідування. У матеріалах справи відсутні докази завершення вказаного розслідування (а.с.11-25).
		ОСОБА_1 02 травня 2022 року подала заяву до АТ КБ «ПриватБанк», в якій зазначала, що 16 березня 2022 року з її карток «Для виплат» та «Універсальна» шахрайським способом знято 43 678 гривень 88 копійок. Позивачка просила провести перевірку за цим фактом та призупинити нараховувати їй відсотки по кредитній картці на час досудового розслідування, а також скасувати вже нараховані відсотки та заборгованість (а.с.26).
		Листом АТ КБ «Приватбанк» від 03 травня 2022 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні запиту щодо припинення нарахування відсотків за кредитом, скасування нарахованих відсотків з посиланням на те, що норми банківського законодавства, зокрема, Закону України «Про банки і банківську діяльність» забороняють банкам встановлювати окремій особі більш сприятливі умови, ніж іншим клієнтам банку за аналогічними договорами. Крім того, в умовах воєнного стану в країні банк з 1 березня 2022 року до 1 червня 2022 року впроваджував кредитні канікули для клієнтів банку за всіма кредитними картками (а.с.27).
		На здійснені 16 березня 2022 року операції зі списання кредитних коштів відповідач у подальшому проводив нарахування за кредитом.
		З виписки по картці № НОМЕР_4 «Універсальна» за період з 16 березня 2022 року по 01 січня 2023 року вбачається, що після 16 березня 2022 року з наведеної картки проводилось автоматичне погашення простроченої заборгованості 4 липня 2022 року з картки № НОМЕР_3 в сумі 2132 гривні 87 копійок шляхом списання відсотків за використання кредитного ліміту (а.с.177).»
		Твердження позивачки про те, що вона не підписувала із відповідачем жодних договорів, що 13.11.2020 їй запропонували отримати картку «Універсальна», не попередивши про наявність на такій картці кредитного ліміту, а також про те, що із Умовами та Правилами надання банківських послуг її ніхто не ознайомлював та їх копію не надавав, є безпідставними й спростовуються, зокрема, наступним.
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.04.2024 у справі № 127/33800/23, яке набрало законної сили 18.07.2024 згідно постанови Вінницького апеляційного суду, що підтверджується відомостями з ЄДРСР, доступ до якого є публічним, ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позовних вимог до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору від 13.11.2020.
		Як вбачається із вищевказаного судового рішення, підставою для звернення до суду із таким позовом стало, зокрема те, що «згідно умов користування кредитною карткою № НОМЕР_4 «Універсальна» при її активації було встановлено кредитний ліміт 17 000 грн. В подальшому, як стало відомо позивачеві, банком безпідставно та без згоди позивача 16.04.2021 року було збільшено ліміт до 42 000 грн., взагалі не перевіряючи платоспроможність позивача, що сприяло списанню більшої суми коштів при незаконному доступі до картки в подальшому шахраями. У зв`язку із викладеним, позивач звернулась до суду з даним позовом та просила визнати недійсним кредитний договір від 13.11.2020 року, укладений між нею та АТ КБ «Приватбанк»…»
		Так, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.04.2024 у справі № 127/33800/23 було встановлено, зокрема, наступне:
		«Спірний кредитний договір від 13.11.2020 року підписаний сторонами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Позивач у момент підписання Анкети-заяви 13.11.2020 року не відмовлялась від відкриття картки «Універсальна»…»
		«…Суд звертає увагу на те, що позивач, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг ПриватБанку, засвідчила свою згоду з запропонованими банком умовами, тому суд дійшов висновку, що під час укладення оспорюваного договору сторони дотрималися усіх вимог, спірний договір був укладений належним чином у встановленій законом формі.
		Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що її не було ознайомлено із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, оскільки у самій заяві про укладення кредитного договору позивач поставила свій підпис, чим підтвердила, що вона ознайомлена із відповідними правилами та умовами, а також тарифами, чим дала згоду на відповідні умови договору, тобто сторонами договору було дотримано, передбачені ст. 207 ЦК України, вимоги щодо письмової форми правочину.
		Крім того, з дати подання анкети-заяви протягом дії вказаного кредитного договору позивач не зверталася до банку з пропозицією щодо внесення будь-яких змін до запропонованої до підписання редакції кредитного договору, за роз`ясненням положень, які були їй не зрозумілі, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, тим самим погоджуючись зі всіма умовами такого договору…»;
		«… За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження порушення її права, в той час, як укладений між сторонами оскаржуваний кредитний договір відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047, ч. 1 ст. 1055 ЦК України та волі позичальника, оскільки вчинений у письмовій формі шляхом підписання сторонами анкети-заяви № б/н від 13.11.2020 року про приєднання ОСОБА_1 до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а тому підстав для визнання оспорюваного кредитного договору недійсним судом не вбачається…»
		Крім того, постановою Чернівецького апеляційного суду від 12.06.2023 у справі № 724/1709/23 встановлено:
		«… зняттю коштів з карток позивачки сприяла необачна поведінка останньої, так як 16 березня 2022 року після переходу за фішинговим посиланням https://1.2ссv.site/lanke, вона ввела пароль до свого акаунта Приват24, який автоматично став відомий третій особі, у зв`язку з чим саме вона має нести ризик збитків від здійснення операцій за її електронними платіжними засобами, які здійснені до повідомлення банку про вказані обставини.
		На підставі пунктів 2-4 частини 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги», пунктів 136, 140 розділу VIІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, користувач зобов`язаний зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права.
		Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
		До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		Відповідно до підпункту 2.1.4.5.1 Умов і правил клієнт зобов`язаний не передавати картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим договором, або що суперечать чинному законодавству.
		Клієнт зобов`язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення картки, доступу третіх осіб до картки, у тому числі до інформації, нанесеної на неї (підпункт 2.1.4.5.2 Умов і правил).
		Відповідно до підпункту 2.1.4.5.6 Умов і правил клієнт зобов`язаний інформувати банк та правоохоронні органи про факти втрати картки, ПІНу або отримання інформації про їх незаконне використання. При настанні вищевказаних випадків необхідно звернутися у відділення банку або за телефоном 3700 (безкоштовно по Україні), НОМЕР_5 (для VIP-клієнтів), НОМЕР_8 (для дзвінків із-за кордону).
		Підпунктом 2.1.4.11.1 Умов і правил передбачено, що у випадку втрати картки/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/мобільної сім-картки із фінансовим номером телефону клієнта або виникнення у клієнта підозри, що картка/ПІН/постійний пароль/одноразові паролі/фінансовий номер телефону могли бути втрачені, або виникнення ризику несанкціонованого використання картки/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/фінансового номера телефону клієнт негайно зобов`язаний виконати одну з таких дій:
		- звернутися до відділення банку, в чат-онлайн або за телефоном: 3700 (безкоштовно по Україні), НОМЕР_5 (для VIP-клієнтів), НОМЕР_8 (для дзвінків із-за кордону) і заявити про такий факт;
		- якщо картка підключена до послуги «Інформування про транзакції», виконати дії, необхідні для блокування картки відповідно до інструкцій з використання послуги;
		- якщо картка підключена до системи «Приват24» виконати дії, необхідні для блокування картки відповідно до інструкцій з використання системи «Приват24».
		Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних (підпункт 2.1.4.12.3 Умов і правил).
		Згідно з підпунктом 2.1.4.12.5 Умов і правил клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, у разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
		Відповідно до підпункту 2.1.4.12.9 Умов і правил клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на картці даних, до моменту звернення клієнта в банк та блокування картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки у стоп-лист платіжною системою.
		З матеріалів справи вбачається, що переказ коштів з картки «Для виплат» за № № НОМЕР_1 в сумі 1708 гривень 50 копійок відбувся до повідомлення банку про несанкціоноване використання рахунків позивачки, а отже сама позивачка несе ризик збитків від здійснення операцій за її електронними платіжними засобами та відповідальність за ці операції.»
		Вищевказані обставини, враховуючи те, що вони були встановлені у цивільних справах, рішення у яких набрали законної сили, і у яких брали участь ті самі особи, зокрема позивачка, щодо якої встановлено ці обставини, не підлягають доказуванню відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про платіжні послуги»  банки, небанківські надавачі платіжних послуг зобов`язані організувати та забезпечити належне функціонування системи корпоративного управління, системи внутрішнього контролю та належне управління ризиками з урахуванням особливостей виду діяльності, бізнес-моделі, характеру і видів послуг, які вони надають, ризиків, притаманних такій діяльності, а також особливостей, встановлених законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, законами з питань діяльності господарських товариств та нормативно-правовими актами Національного банку України.
		Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 29 Закону України «Про платіжні послуги» надання платіжних послуг (у тому числі виконання окремих або разових платіжних операцій, відкриття та обслуговування рахунків тощо) здійснюється на підставі договору, що укладається між надавачем платіжних послуг та користувачем відповідно до вимог законодавства, на узгоджених сторонами умовах. У разі виникнення неоднозначного тлумачення прав та обов`язків сторони за договором за участю споживача платіжних послуг такі права та обов`язки тлумачаться на користь такого споживача.
		Згідно п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» неакцептована платіжна операція - платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди.
		Відповідно до ч. 1, ч. 4 і ч. 5 ст. 42 Закону України «Про платіжні послуги»  надавач платіжних послуг платника зобов`язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених цим Законом. Платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання. Якщо немає згоди платника на виконання платіжної операції - така операція вважається неакцептованою, якщо інше не передбачено цим Законом. Надавач платіжних послуг платника за виконання неакцептованих платіжних операцій несе відповідальність, передбачену цим Законом.
		Згідно із ч. 1 ст. 66 Закону України «Про платіжні послуги», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин , надавачі платіжних послуг зобов`язані затвердити та дотримуватися внутрішніх правил щодо ефективного зниження та контролю за операційними ризиками, кіберризиками та ризиками безпеки, пов`язаними з наданням платіжних послуг (виконанням платіжних операцій). Під кіберризиком для цілей цієї частини розуміється ризик виникнення внаслідок реалізації кіберзагроз збитків та/або додаткових втрат банків, інших осіб, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг. Зазначені правила мають також містити процедури забезпечення безпеки виконання платіжних операцій, вжиття заходів з ідентифікації помилкових та неналежних платіжних операцій (суб`єктів таких платіжних операцій) та заходів із запобігання або припинення таких платіжних операцій, реагування на інциденти безпеки, здійснення моніторингу та ведення бази даних операційних інцидентів, кіберінцидентів та інцидентів безпеки, пов`язаних з наданням платіжних послуг (виконанням платіжних операцій).
		Відповідно до ч. 1, ч. 2 і ч. 3 ст. 67 Закону України «Про платіжні послуги»  надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання. Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації. У разі виявлення порушень законодавства щодо захисту інформації, що містять ознаки вчинення злочину, надавачі платіжних послуг зобов`язані повідомити про це відповідні правоохоронні органи.
		Електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів. Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час: 1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; 2) ініціювання дистанційної платіжної операції; 3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій). Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої автентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних автентифікації. Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача (ч. 1 - ч. 5 ст. 68 Закону України «Про платіжні послуги»).
		Посилена автентифікація - процедура автентифікації, яка передбачає використання двох чи більше сукупностей даних, що належать до таких різних категорій:
		а) знань (володіння інформацією (даними), що відома лише користувачу);
		б) володінь (застосування матеріального предмета, яким володіє лише користувач);
		в) притаманність (перевірка біометричних даних або інших властивостей (рис, характеристик), притаманних лише користувачу, що відрізняють його від інших користувачів) (п. 70 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»).
		Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», в редакції чинній на час виникнення спрірних правовідносин, користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Відповідно до частин сьомої - дев`ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Згідно п. 2.1.4.7.1., п. 2.1.4.7.2. Умов і правил, клієнт має право здійснювати операції за допомогою безконтактного платіжного інтерфейсу (платіжні операції, в тому числі зняття готівки, отримання інформації про наявність грошових коштів на його рахунках без присутності Картки в банкоматі тощо). Процедура ідентифікації клієнта, який бажає скористатися безконтактним платіжним інтерфейсом, здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені між банком та клієнтом (фінансовий номер телефону клієнта, ПІН (у випадку, якщо встановлений на рахунку Клієнта), одноразові (динамічні) паролі, QR-код, в тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CVV/CVC-кодів, тощо).
		Пунктами 2.1.4.5.1., 2.1.4.5.2. Умов і правил передбачено, що клієнт зобов`язаний НЕ передавати картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим договором, або що суперечать чинному законодавству. Клієнт зобов`язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення картки, доступу третіх осіб до картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї.
		Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних (п. 2.1.4.12.3. Умов і правил).
		Клієнт несе повну відповідальність за усі операції, які здійснюються за допомогою карток, які є електронним платіжним засобом, емітованим для обслуговування його рахунку. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
		Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на картці даних, до моменту звернення клієнта в банк та блокування картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки в стоп-лист платіжною системою. (п. 2.1.4.12.4. , п. 2.1.4.12.5., п. 2.1.4.12.9. Умов і правил).
		Відповідно до п. 2.3.1.2.1., п. 2.3.1.2.2. Умов і правил, система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, призначена для управління реальними банківськими рахунками через мережу Інтернет. Система надає клієнтам комплекс банківських послуг цілодобово в режимі реального часу. Система «Приват24» на підставі дистанційних розпоряджень клієнта може виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі, здійснення операцій за рахунком клієнта. Всі операції здійснюються за допомогою дистанційних розпоряджень, які оформляє клієнт в системі «Приват24».
		Пунктом 2.3.1.2.11.1. Умов і правил визначено, що банк зобов`язаний прийняти до виконання дистанційні розпорядження, оформлені і підтверджені належним чином.
		Дистанційне розпорядження вважається переданим клієнтом і прийнятим банком до виконання, якщо клієнт:
		- для доступу в Систему ввів правильні логін (номер мобільного телефону ) і пароль;
		- підтвердив вхід в Систему через додаткову перевірку клієнта будь-яким шляхом;
		- підтвердив дистанційне розпорядження на проведення переказу через підтвердження ініціювання переказу клієнта шляхом введення одноразового паролю ОТР та/або шляхом зчитування QR коду та/або перевіркою ПН-коду картки та/або шляхом IVR дзвінка та/або дзвінка оператора ОКЦ на фінансовий номер телефону.
		Банк не несе відповідальність за збереження коштів клієнта у разі розголошення клієнтом відомостей про логін та пароль третім особам (п. 2.3.1.2.12.2. Умов і правил).
		Клієнт зобов`язаний не розголошувати відомості про логін та пароль третім особам (п. 2.3.1.2.10.3. Умов і правил).
		Положеннями п. 2.1.4.12.5. Умов і правил також встановлено, що клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
		Отже, при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку їх здійснення покладається як на банк, так і на користувача такого засобу. Так, на позивачку покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення відповідної інформації.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Неодноразово здійснені Верховним Судом правові висновки щодо аналогічних правовідносин зводяться до одного: «лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втрати, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності».
		Як встановлено постановою Чернівецького апеляційного суду від 12.06.2023 по справі № 724/1709/22, яка набрала законної сили, зняттю коштів з карток ОСОБА_1 (картковий рахунок № НОМЕР_2 (картка «Універсальна») і картковий рахунок № НОМЕР_1 (картка «Для виплат»)) сприяла необачна поведінка останньої, так як 16 березня 2022 року після переходу за фішинговим посиланням https://1.2ссv.site/lanke, вона ввела пароль до свого акаунта Приват24, який автоматично став відомий третій особі; операції за електронними платіжними засобами ОСОБА_1 були здійснені до повідомлення нею банку про вказані обставини.
		В ході розгляду справи встановлено застосовування відповідачем 16.03.2022 посиленої автентифікацію платника, що включала використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дали змогу пов`язати (в результаті виконання алгоритму співставити контрольний показник з даними операції) операцію на певні суми і конкретного отримувача. При цьому посилена автентифікація при здійснені переказів забезпечувалась за допомогою технології, розробленої міжнародними платіжними системами Visa (Verified by Visa) і Mastercard (Mastercard SecureCode) для ідентифікації держателя картки, який здійснює операцію (оплата товару або послуг), і максимального зниження ризику шахрайства по картці. Як вбачається з матеріалів даної цивільної справи, а також матеріалів цивільної справи № 724/1709/22, оспорювані грошові перекази здійснювались з використанням технології 3D Secure.
		Таким чином, наявні обставини, які безспірно доводять, що саме ОСОБА_1 своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати 16.03.2022 платіжні операції.
		Суд зауважує, що наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно позивачки до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення її від обов`язку належного виконання зобов`язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг. При цьому сама по собі відсутність вироку у кримінальному провадженні не є підставою для відмови в задоволенні позову. 
		Отже, у зв`язку із вищевказаним банк не повинен нести відповідальність за дані операції. Ризик збитків від здійснення операцій за електронними платіжними засобами ОСОБА_1 , які здійснені до повідомлення банку про вказані вище обставини, несе саме позивачка. 
		Визнання судом нечинними транзакцій щодо переказу з належних позивачці рахунків (карткового рахунку № НОМЕР_2 (картка «Універсальна») і карткового рахунку № НОМЕР_1 (картка «Для виплат»)) в АТ КБ «ПриватБанк» на інший рахунок грошових коштів, не має своїм наслідком повернення безпідставно списаних коштів, тому ці позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах. Зважаючи на характер спірних відносин, належним і достатнім для відновлення порушеного права способом захисту інтересу позивачки є саме зобов`язання банку повернути кошти на рахунок позивача. 
		Нарахування відповідачем позивачці штрафних санкцій, що зокрема не доведено останньою, як і нарахування відсотків за користування кредитними коштами, є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань, яка безпосередньо не впливає на права позивачки. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства. Таким чином, позовна вимога про зобов`язання скасувати нараховані відсотки та штрафні санкції за договором є неефективним способом захисту, оскільки не відновлює порушене право і жодним чином не нівелює негативні наслідки порушеного права.
		На вищевказане також неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх постановах.
		Водночас, висновок про те, який спосіб захисту буде правомірним та ефективним в даному випадку значення не має, адже вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного цивільного права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) розпочато провадження у справі, належним позивачем. Брак права на позов у матеріальному розумінні матиме наслідком ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права в особи обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (пункт 7.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19 (провадження № 12-17гс20)).
		Підсумовуючи, за обставин, коли позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів, суд не вправі робити висновок про те, який спосіб захисту буде правомірним та ефективним, оскільки не існує права чи законного інтересу, який підлягає захисту судом.
		В ході розгляду даної справи судом встановлено відсутність порушеного права або законного інтересу позивачки.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в даному випадку, відсутні підстави та необхідність для захисту прав позивачки шляхом визнання нечинними транзакцій по списанню грошових коштів 16.03.2022: в сумі 370, 38 гривень, в сумі 11 000, 00 гривень та в сумі 29 000, 00 гривень з картки «Універсальна» № НОМЕР_2 ; в сумі 1 708, 50 гривень з картки № НОМЕР_1 , а також зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» повернути позивачці кошти в сумі 41 970, 38 гривень шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_2 та в сумі 1 708, 50 гривень шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 і скасування нарахованих відсотків та штрафних санкцій (штрафу, пені) за оскаржуваними транзакціями, оскільки такі вимоги є необґрунтованими і недоведеними належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України, які б були достатніми, в розумінні ст. 80 ЦПК України, для задоволення позову. 
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.
		Позивачка на момент звернення до суду була звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».
		Тому, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		До ухвалення рішення у справі ні сторона позивача, ні сторона відповідача не повідомили суд про неможливість надання доказів, що підтверджують розмір понесених інших судових витрат; про причини неможливості надання таких доказів. Відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не має підстав та обов`язку вирішувати питання щодо встановлення учасникам справи терміну для надання суду доказів щодо розміру понесених витрат, як і призначати засідання для вирішення питання про судові витрати, вказуючи про це у резолютивній частині рішення (п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України).
		Отже, доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.
		Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про платіжні послуги», Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» в редакції від 13.02.2022, Положенням про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, в редакції від 10.02.2022, ст.ст. 3, 11, 12, 15, 16, 1066-1068, 1073 ЦК країни, ст.ст. 2, 4, 6, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 235, 238, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання транзакцій нечинними та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		ОСОБА_1 :  ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_10 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»: ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
		 
		Рішення суду складено 06.11.2024.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...